Сучасна індустрія гостинності в контексті розвитку туризму
Міністерство освіти і науки України
Мукачівський державний університет
Кафедра туризму і готельного бізнесу
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
«Організація гостинності в засобах розміщення»
на тему:
«Сучасна індустрія гостинності в контексті розвитку туризму»
Мукачево 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Готельна індустрія – основна ланка матеріально-технічної бази туризму
1.1 Готелі, як складовий елемент індустрії туризму
1.2 Заклади харчування, як матеріальна складова індустрії гостинності
Розділ 2. Вплив індустрії гостинності на Євро 2012 в контексті розвитку туризму
2.1 Організація проведення Євро 2012 в Україні
2.2 Вимоги щодо проведення Чемпіонату Євро 2012
Розділ 3. Перспективи функціонування туристичної інфраструктури після проведення Чемпіонату Євро 2012
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Розглядаючи сучасний туризм, як одну із форм підприємницької діяльності, ми не можемо оминути індустрію гостинності.
Важливим елементом в обслуговуванні туристів є рівень надання послуг. Підприємства розміщення та громадського харчування обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів – туристів, як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних, насамперед під час проведення Євро 2012 по футболу в Україні. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.
Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що сучасна індустрія гостинності в контексті розвитку туризму в нових умовах визначаються, насамперед, розвитком ринкової економіки, що у свою чергу вимагає перебудови форм і методів організації. Новий механізм організації повинний забезпечувати розвитку туризму як стійкість, так і гнучкість, його сприйнятливість до змін на ринку послуг і різних нововведень. Формування такого механізму - процес занадто дорогий і затяжний. Тому необхідною умовою вирішення поставлених задач є швидкий пошук методів щодо удосконалення процесу обслуговування, аналіз та узагальнення практики й розроблення такої системи надання послуг гостинності, що змогла б забезпечити підвищення ефективності його діяльності в сучасних умовах.
Тому, метою моєї курсової роботи є завдання теоретично і практично дослідити сучасну індустрію гостинності в контексті розвитку туризму в умовах підготовки до проведення Чемпіонату по футболу та подальші перспективи функціонування туристичної інфраструктури після проведення Євро 2012. Збільшення кількості туристів вимагає від всіх підприємств формування сукупності знань і якісно нового підходу і технологій при організації надання послуг гостинності.
Об'єктом дослідження виступає розвиток туризму в нинішніх умовах. Зокрема в першому розділі проводиться детальний аналіз складових елементів туризму в Україні.
Предметом дослідження виступає сучасна індустрія гостинності. Набуття практичних навичок щодо надання послуг гостинності дає змогу ще більше збільшити потік туристів до України.
Головною ланкою в системі обслуговування туристів є підприємства готельного та ресторанного господарства, що стрімко розвиваються в умовах підготовки України до Євро 2012.
Оскільки, в першому розділі розглядаються лише загальні складові елементи туризму, то в другому розділі курсової роботи будуть подані більш практичні відомості про вплив індустрії гостинності на Євро 2012 в контексті розвитку туризму, а також організацію та вимоги щодо проведення Чемпіонату. Третій розділ буде стосуватися перспектив функціонування туристичної інфраструктури після проведення Чемпіонату Євро 2012.
Вивчення і дослідження матеріалів, практична робота спрямовані на формування сучасного типу економічного мислення, набуття професійної гнучкості, компетентності, діловитості, уміння працювати в нових економічних умовах, задля добробуту нашого народу і підвищення авторитету нашої держави в світі.
Розділ 1. Готельна індустрія – основна ланка матеріально-технічної бази туризму
1.1 Готелі, як складовий елемент індустрії туризму
Важливе місце в індустрії туризму займає готель, широкий і різноманітний характер якого охоплює і елементи, пов'язані з ним секторів індустрії, наприклад харчування, відпочинок і розваги і ін.
Досліджуючи підприємства готельної сфери, слід звернути увагу на основні показники, що характеризують їх діяльність: середнє завантаження, прибутковість, ступінь зносу об'єктів і деякі інші.
Підприємства готельної сфери мають загальні характеристики, які визначають природу індустрії гостинності[6, c.47].
По рівню, асортименту і вартості послуг готельні підприємства діляться на декілька типів:
- дешеві готелі або готелі з обмеженим сервісом, які пропонують мінімум послуг. При цьому підприємства харчування при них можуть бути, а можуть бути і відсутніми;
- готелі «люкс» — володіють фешенебельним декором, оснащені високоякісними меблями, добре обладнаними громадськими приміщеннями і повинні бути забезпечені великою кількістю персоналу по відношенню до числа номерів[1, c.78].
ВТО (Всесвітня туристична організація) залежно від споживача готельних послуг на сучасному готельному ринку рекомендує виділяти наступні типи готелів:
Готель «люкс» на 100—400 номерів, розташовується, як правило, в центрі міста і надає елітарні умови проживання керівникам самого високого рівня за дуже високу ціну.
Готель високого класу має від 400 до 2000 номерів, розташовується в межах міста і пропонує широкий набір послуг, що надаються навченим персоналом, бізнесменам, учасникам конференцій, індивідуальним туристам; він оснащений дорогими меблями і устаткуванням. Ціна проживання — вище середньою[8, c. 25].
- Готель середнього рівня орієнтований на широкий круг споживача, може мати різне число номерів. Прагне використовувати сучасну технологію, знижуючи експлуатаційні витрати і дотримуючись середнього рівня цін.
- Апарт-отель має зазвичай від 100 до 400 номерів з умовами, аналогічними мебльованим кімнатам. Ціни варіюються залежно від сезону і умов розміщення. Орієнтований на бізнесменів або туристів, що зупиняються на тривалий термін.
- Готель економічного класу може бути невеликим, з числом номерів від 10 до 150. Розташовується в межі міста, має невеликий штат персоналу, добре обладнаний номерний фонд, але не надає послуг харчування. Споживачами є, як правило, бізнесмени, індивідуальні туристи.
- Мотель — призначений для туристів, мандрівних на автотранспорті. Може мати від 150 до 400 номерів, розташовується поблизу автотрас, має невеликий штат персоналу і припускає невисокі ціни при сучасних добре обладнаних номерах. Без послуг харчування.
- Курортний готель може мати від 100 до 500 номерів, зазвичай віддалена від міста і розташовується поблизу водоймищ, в живописних місцях; пропонує повний набір послуг, має багато спортивних споруд, дитячих майданчиків; ціни — вище середніх, орієнтовані на різні категорії туристів.
- Таймшер — від 50 до 250 номерів, можливі окремі будівлі. Має номери квартирного типу і умови, аналогічні курортним готелям. Окремі квартири продані індивідуальним власникам, проте повна власність контролюється компанією управління. Ціна таймшера залежить від особливостей сезону, а також часу перебування. Проживання в менш привабливі періоди часу коштує істотно менше, ніж в сезон найбільшого попиту. Власник номера має можливість користуватися нерухомістю впродовж певного часу, пропорційно внесеному грошовому внеску. Зазвичай «власність» отримується на термін від 10 років до безстрокового користування. Час користування вимірюється в тижнях. Власник може відпочивати в придбаних апартаментах в «свої» тижні або обміняти місце відпочинку на аналогічне в рамках «придбаного сезону».
Серед перерахованих готелів особливе місце займають наступні:
- кемпінг — табір для автотуристів, розташований в заміській місцевості, оснащений літніми будиночками або наметами;
- ротель — пересувний готель, що є вагоном з одно-, двомісними номерами. У денний час туристи знайомляться з різними містами і їх визначними пам'ятками, а ночують в поїзді;
- ботель — невеликий готель на воді (неплаваючий), який може використовувати відповідним чином обладнане судно;
- флотелъ — плаваючий готель, що є спеціально обладнаним судном; туристам надаються комфортабельні номери-каюти, послуги активного відпочинку, зали для переговорів, конференцій, конгресів, засобу зв'язку, численні бари і ресторани. Флотелі використовуються для організації круїзного відпочинку, який отримав бурхливий розвиток в 1990-х рр.
Разом із збільшенням місць призначення і розширенням сегменту ринку для круїзів розвивається і більш доконаний вид відпочинку — круїз і переліт на літаку, в якому поєднується швидкість повітряного транспорту з романтикою морської подорожі. Засіб розміщення для такого відпочинку називається флайтелем, але із-за високої вартості воно представлене на ринку готельних послуг обмежено.
Особливу увагу хотілося б приділити новому вигляду спеціалізованого туризму — сільському туризму (rural tourism)[10,c. 99]. В даний час сільський туризм розглядається як вельми прибутковий вид діяльності і має чималі об'єми. Зрозуміло, змагатися з об'ємами туристських потоків на морські курорти він не може, але проте по значущості стає важливим напрямом туристського бізнесу, гідним уваги і вивчення.
Стосовно умов України — це непогана ніша для діяльності, оскільки вона досить слабо освоєна. Існує два основні види організації такого відпочинку жителів свого регіону і жителів інших місцевостей або іноземних туристів:
- здача в оренду невеликих будиночків або номерів в невеликих сільських готелях або котеджів, розташованих в живописних місцевостях;
- організація проживання відпочиваючих на фермі в сільському будинку безпосередньо в сім'ї.
1.2 Заклади харчування, як матеріальна складова індустрії гостинності
Заклади харчування по обороту займають в світі вельми високе місце (наприклад, в США - третє місце). Разом з цим, це один з найризикованіших видів бізнесу: 50% нових закладів харчування розоряються на першому році свого існування, за два роки - 65% і лише один заклад харчування з десяти доживає до 5 років.
У XX ст. громадське харчування отримує стрімкий розвиток. Це пов'язано з багатьма чинниками: значне збільшення числа працюючих жінок, зростання числа розлучень, значне зростання туризму, збільшення доходів населення. Це викликало появу нових типів підприємств громадського харчування (ресторани швидкого обслуговування, ресторани, що пропонують самі різні національні кухні і так далі).
Ресторани поєднують виробництво, реалізацію і організацію споживання продукції з організацією відпочинку і розваги споживачів.
Робота готельного ресторану декілька відрізняється від роботи звичайного ресторану. Час роботи готельного ресторану повинен бути таким, щоб задовольняти переважну більшість постояльців навіть, якщо для цього в окремі години робота цього ресторану не приноситиме прибутку. При цьому до 70% гостей готелю не обідають в готельному ресторані і до 50% не вечеряють в нім, а 2/3 доходу ресторану поступають від сторонніх відвідувачів. Звідси, між іншим, слідує важливий вивід: готельний ресторан повинен мати окремий вхід з вулиці і свою автомобільну стоянку.
Проте у міру зниження завантаження готелів, роль служби харчування як джерела доходу почала зростати, і в даний час практично порівнялася з роллю номерного фонду. Звідси підвищена увага до цієї служби — ресторани готелів стають все більш розкішними, число їх в одному готелі збільшується, з'являються спеціалізовані ресторани з національними кухнями, кав'ярні, бари і так далі. Зараз чим вище клас готелю, тим значніше роль ресторану.
Крім ресторанів великий готель обов'язково має декілька менш крупних підприємств харчування: бари, кав'ярні, буфети і тому подібне[9, c. 150].
Ресторанний бізнес - це зовсім не простій бізнес, хоча, на перший погляд, формула успіху достатньо проста: поєднання хорошої їжі, хорошого сервісу і розумної цінової політики[3, c.49].
Проте досягнення цього поєднання - завдання саме по собі не проста, тим паче, що потрібно ще відстежувати масу інших параметрів (терміни приготування їжі, санітарні норми витрачання виробництва, переваги клієнтів, конкуренція сусідніх ресторанів і так далі).
При визначенні типу підприємства враховують наступні чинники:
- асортимент продукції, що реалізовується, її різноманітність і складність виготовлення;
- технічну оснащеність (матеріальну базу, інженерно-технічне оснащення і устаткування, склад приміщень, архітектурно-планувальне рішення і так далі);
- методи обслуговування;
- кваліфікація персоналу;
- якість обслуговування (комфортність, етику спілкування, естетику і так далі);
- номенклатуру що надаються споживачам послуг.
Ресторани і бари по рівню обслуговування і номенклатури послуг, що надаються, підрозділяються на три класи - люкс, вищий і перший (див. Додаток А, табл.1.2.1), які повинні відповідати наступним вимогам:
- "люкс" - вишуканість інтер'єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних, вишуканих замовлених і фірмових страв, виробів для ресторанів, широкий вибір замовлених і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;
- "вищий" - оригінальність інтер'єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих замовлених і фірмових страв і виробів для ресторанів, широкий вибір замовлених і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;
- "перший" - гармонійність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв і виробів і напоїв складного приготування для ресторанів, набір напоїв, коктейлів нескладного приготування, в т.ч. замовлених і фірмових - для барів.
Кафе, їдальні і закусочні на класи не підрозділяють.
Ресторани розрізняють:
- по асортименту продукції, що реалізовується, - рибний, пивній; з національною кухнею або кухнею іноземних країн;
- по місцю розташування - ресторан при готелі, вокзалі, в зоні відпочинку, вагон-ресторан і ін.
Повносервісними ресторанами називаються такі, де дуже широкий вибір страв, особливо порційних (принаймні, 15), і де майже все, що подається до столу, вирощено тут же, при ресторані. Повносервісні ресторани можуть бути формальними або неформальними, їх можна класифікувати по цінах, атмосфері і пропонованих меню. Більшість повносервісних ресторанів потрапляють також в інші категорії, якщо класифікувати по інших ознаках[3, c.22].
Страви, які готуються в більшості цих ресторанів, потрапляють в розряд високої кухні. Найчастіше там процвітають традиції французької і італійської кулінарії, які, на думку західних гурманів, є кращими в світі.
Більшість повносервісних ресторанів знаходяться в приватному володінні, і керівництво ними здійснює керівник або рада директорів. За останній час з'явилися дуже багато ресторанів цього типу.
Наступний тип - спеціалізовані ресторани. Спеціалізація ресторанів може бути найрізноманітнішою: швидке обслуговування, сімейне, повсякденне. Ресторани можуть також спеціалізуватися на приготуванні національних страв, вечерь, сніданків і так далі Як вже казалось, ця класифікація перетинається з іншими, і один і той же ресторан може бути одночасно і спеціалізованим, і повносервісним.
Важливим нормативним документом, що визначає якість послуг, є ГОСТ 50764-95 «Послуги громадського харчування. Загальні вимоги.» Цей стандарт встановлює класифікацію послуг громадського харчування, загальні вимоги до якості послуг і обов'язкові вимоги по безпеці послуг, що надаються у сфері громадського харчування. Цей стандарт розповсюджується на підприємства громадського харчування всіх форм власності, різних типів і класів, а також підприємців, що здійснюють діяльність у сфері громадського харчування[2, c.15].
Розділ 2.Вплив індустрії гостинності на Євро 2012 в контексті розвитку туризму
2.1 Організація проведення Євро 2012 в Україні
Не можна залишити без уваги такий важливий процес, як організація проведення Євро-2012 в Україні та Польщі (див.Додаток Б, рис. 2.1.1), вірніше формування списку пріоритетних інвестиційних проектів і моніторинг процесу будівництва нових готелів. Саме за наполяганням професійних організацій після проведення Форуму «Індустрія гостинності 2007», в скоректовану державну цільову програму підготовки до Євро-2012 ввели конкретні готельні об'єкти[11, c.23].
На вимогу УЄФА для кожного з проектів, що увійшли до переліку пріоритетних, був розписаний робочий план, де інвестори і органи влади брали на себе чіткі обов’язки одні по просуванню засобів, інші - по прискоренню узгодження паперів. На жаль, папери узгоджувалися не так швидко, а засоби знайшлися далеко не у всіх. Але, не дивлячись на це, створена система моніторингу інвестиційних проектів все-таки здатна надати певну конкретну допомогу реальним інвесторам в пробитті бюрократичних заторів. Навіть якщо буде реалізований варіант зменшення кількості приймаючих міст до двох - європейці вже достатньо втомилися від наших обіцянок, робота по підтримці інвестицій не повинна припинятися (див. Додаток В, табл. 2.1.2).
Депутатом Юрієм Кармазиновим осінню 2008 року був внесений законопроект 3004, пов'язаний із спрощенням інвестування в готельну сферу, основні ідеї якого були запропоновані законодавцем Раді з питань туризму і курортів. Цей закон необхідний не тільки для готелів, які повинні бути побудовані в рамках «вимог УЄФА», але і в цілому для модернізації і поліпшення конкурентоспроможності всього готельного сектора країни. Зокрема, до нього внесені норми про встановлення ПДВ на готельні послуги на рівні 10%.
До кінця першого півріччя 2009 року КМУ скоригує плани реалізації об'єктів підготовки України до Євро-2012.
Про це під час парламентських слухань щодо підготовки до Євро-2012, заявив віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник.
Для цього уряд за сприяння Світового банку має намір провести інвестиційну зустріч з міжнародними фінансовими організаціями.
Васюник зауважив, що для фінансування більшої частини заходів державної цільової програми визначені кошти приватних інвесторів.
"Хоча всі ми прекрасно розуміємо, що світова криза створила проблеми не тільки для державного бюджету, але й обмежила можливість приватних інвесторів приходити в такого року проекти, як Євро-2012", - сказав він.
Васюник зауважив, що головною проблемою залишається питання інфраструктури розміщення, підготовку якої планується практично здійснити майже на 100% за приватний кошт[12].
Віце-прем'єр-міністр зауважив, що для стимулювання підготовки готельної інфраструктури в умовах фінансової кризи уряд ухвалив розпорядження про першочергові заходи з будівництва, реконструкції та переоснащення об'єктів розміщення. Зокрема, планується побудувати, реконструювати чи переоснастити 300 готелів.
Окрім того, урядом проведені консультації зі Світовим банком, міжнародними фінансовими інституціями щодо кредитування реалізації інвестиційних проектів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму Павло Костенко вважає за необхідне під час проведення Євро-2012 зафіксувати ціни на проживання у готелях на рівні початку 2008 року.
За його словами, на сьогодні вкрай загрозливою є ситуація на ринку житлово-комунальних послуг. Зокрема, за останні роки загальний приріст туристів у Києві становить 15-20%.
При цьому готелі столиці в основному за власний кошт ведуть підготовку до зустрічі уболівальників. Він зауважив, що намагання підвищити тарифи на комунальні послуги для цієї категорії підприємств, звичайно, підніме ціни на послуги готелів на 25-30%, і ціни на проживання будуть у 2-3 рази більші, ніж у Європі. При цьому активізуються нелегальні готельні заклади та окремі громадяни, що здають квартири в оренду.
"Найкращий вихід - зафіксувати ціни в готелях на рівні початку 2008 року. Ми не можемо допустити, щоб готелі та інші суб'єкти господарської діяльності у сфері туризму опинилися на межі банкрутства", - сказав голова комітету.
Принаймні, у державі визріло розуміння того, що в 2009 році Україна або створить ефективний економічний механізм для залучення інвестицій в будівництво і модернізацію готелів, або просто ганьбитиметься перед Європою і всім світом, як країна, яка не змогла осилити проведення навіть частини футбольного чемпіонату.
2.2 Вимоги щодо проведення Чемпіонату Євро 2012
Однією з найважливіших формальних вимог УЄФА до України є наявність достатньої кількості готелів певного класу - як для потреб організаторів, так і для прийому уболівальників. Ці жорсткі і дуже конкретні вимоги, нарешті, збудили інтерес на вищому рівні влади до питань розвитку готельної індустрії.
Ще раз хочеться відзначити, що сам факт проведення Чемпіонату Європи по футболу в Україні, по нашому якнайглибшому переконанню, важливий для туризму не стільки як окремий захід, але, перш за все, як загальний каталізатор процесів розвитку туріндустрії в цілому.
Керівники країни сьогодні говорять про підготовку до Євро-2012 як про національну програму розвитку країни - тут стратегічне бачення проблем владою і турбізнесом цілком співпадають. Звичайно, про слова і справи влади варто говорити з поправкою на сьогоднішні політичні реалії.
Але дані УЄФА державні гарантії зобов'язують владу виконувати, принаймні, той мінімум, який на думку організаторів Чемпіонату, просто необхідний для нормального проведення Євро-2012. Здавалося б, основні вимоги не так вже і складні - футбольну асоціацію цікавлять, перш за все, стадіони для офіційних ігор і для тренувань, якісне розміщення організаторів, команд, спонсорів і преси, зручне транспортне сполучення[12].
Статус Києва як міста-господаря матчів Чемпіонату Європи, затверджено, тоді як Донецьку, Львову та Харкову ще доведеться серйозно попрацювати, аби затвердити такі ж повноваження. Три згадані українські міста не викинуті з числа претендентів на господарський статус, на їхні місця вже ніхто крім них самих не претендує – справа лише у здатності міських громад вивести темпи підготовки інфраструктури на рівень, що відповідає стандартам УЄФА. 13 травня президент УЄФА Мішель Платіні на прес-конференції, яка відбулася після засідання виконкому цієї організації сказав чітко: «Фінальною датою для Донецька, Львова і Донецька є 30 листопада 2009 року: до цього часу міста мають виконати всі вимоги УЄФА щодо будівництва стадіонів, реконструкції та розбудови аеропортів, громадського транспорту і готельної системи. Якщо цього не буде зроблено до зазначеної дати – найгірші міста не отримають підтвердження статусу господарів «Євро-2012».
Або «4 на 4», або «4 на 2»
Насправді ситуація зараз виглядає таким чином, що належну підготовку мають показати всі три міста, бо якщо бодай хтось один із трійки не забезпечить належної динаміки у виконанні вимог УЄФА, то неодмінно «потягне донизу» ще одне місто. Союз європейських футбольних асоціацій чітко заявив: або буде формула «4 на 4» або «4 на 2», але аж ніяк не «4 на 3». Так само відтепер неможливою є заміна українських міст, які можуть вибути, польськими: Краків і Хожув втратили статус претендентів на «Євро» так само, як і Дніпропетровськ та Одеса(див.Додаток Д, рис. 2.2.1).
Проведення Чемпіонату також пов'язане з вирішенням цілого ряду інших проблем - нормальній концепції роботи з уболівальниками, їх розміщення, організації дозвілля, вирішення питань безпеки і медичного обслуговування, організації транспортних потоків усередині приймаючих міст, роботи волонтерів і так далі.
І, не можна не визнати, що, виконуючи ці вимоги, Україна якісно покращує стан спортивної, транспортної, туристичної інфраструктури, що виключно важливе для країни навіть поза контекстом УЄФА[13].
Варто відзначити, що один з важливих інтересів УЄФА - комерційний ефект від проведення заходу. Це можливість мінімізувати податки від продажу квитків, отримати максимум грошей від спонсорів, створивши механізм жорсткого просування ряду питань у всіх «офіційних» зонах-на стадіонах, фан-зонах і навіть в приймаючих готелях, контролювати продаж сувенірній продукції. І, звичайно ж, продаж права телетрансляції і реклами. Великі гроші давно вже прийшли і у вітчизняний футбол, тому, по суті, в цій частині вимог УЄФА немає нічого дивовижного.
Прийнятий Кабміном в лютому 2008 року другий варіант Державної цільової програми підготовки до Євро-2012 виписує в деталях заходи щодо основних напрямів діяльності, серед яких:
- Будівництво або реконструкція стадіонів для проведення матчів Чемпіонату.
- Будівництво або реконструкція тренувальних полів.
- Будівництво, реконструкція і ремонт аеропортів в приймаючих містах.
- Будівництво готелів (див. Додаток Е, табл. 2.2.2).
- Будівництво, реконструкція і ремонт залізниць.
- Будівництво, реконструкція і ремонт автомобільних доріг.
- Устаткування прикордонних переходів і митниць.
- Формування сучасних транспортних систем в приймаючих містах.
- Будівництво, реконструкція і модернізація готелів, що діють, і студентських гуртожитків.
- Забезпечення громадського порядку і безпеки. Створення сучасних систем надання допомоги у разі надзвичайних ситуацій.
- Забезпечення захисту інтелектуальних прав УЄФА і комерційних партнерів Чемпіонату. Забезпечення надання гостям якісної медичної допомоги.
- Будівництво, реконструкція і ремонт ліній електропередач.
- Створення оптимальних умови для роботи ЗМІ.
- Створення необхідної турінфраструктури.
- Проведення реставрації і ремонту театрів, музеїв, пам'ятників архітектури і так далі.
- Забезпечення випуску сувенірної продукції з національною символікою.
- Якісна підготовка збірної України по футболу.
- Створення атмосфери футбольного свята.
- Підготовка і перепідготовка в учбових закладах волонтерів і стюардів.
- Створення організаційних і правових умови для залучення інвестицій.
Загальний об'єм коштів, які планується витратити в ході підготовки до Євро-2012, складає близько 130 млрд. гривень, з яких близько чверті складають кошти державного і місцевого бюджетів. Серед лідерів по об'ємах передбачуваних приватних інвестицій - нове дорожнє будівництво на умовах концесій, реконструкція і ремонт аеропортів, будівництво готелів і стадіонів(див. Додаток Ж, табл. 2.2.3)
Безумовно, для країни дуже важливо мати хороші стадіони, бажано не просто футбольні, а багатофункціональні, де можна було б проводити і легкоатлетичні змагання, і масові концерти. Для готельного бізнесу принципово важливі такі критерії, як місткість стадіонів, оскільки від кількості проданих квитків залежить загальна кількість гостей, що прибувають, - як на Євро-2012, так і на будь-які міжнародні футбольні матчі, спортивні події. Футбол є одним з найважливіших чинників мобільності - щорічно зі своїми командами по світу подорожують десятки мільйонів уболівальників[11, c.46].
Рівним по значущості для організаторів Євро-2012 чинником є достатня кількість якісних тренувальних полів. Обов'язковою умовою є наявність в безпосередній близькості від тренувального поля готелю класу 4-5 зірок для розміщення базового табору команди.
Безумовно, однією з найважливіших вимог до проведення Чемпіонату є розвинена і якісна транспортна інфраструктура. Всім відома головна проблема країни - «дурні і дороги», тому саме в транспортному секторі намічені і наймасштабніші державні інвестиції, і найбільші по об'ємах заплановані приватні вкладення.
Кажучи про розвиток транспорту не можна не згадати плани по будівництву метрополітену в Дніпропетровську (3 станції) і Донецьку (8 станцій), розвитку Харківського (6 станцій) і Київського метро, де планується побудувати 19 станцій.
По оцінках експертів, очікується така структура прибуття гостей по видах транспорту: повітряний транспорт - 30 %, автотранспорт- 50% (включаючи автобуси - 25% і легкові автомобілі - 25%), залізничний транспорт - 20%.
УЄФА вважає, що велика частина уболівальників приїжджає протягом 24 годин перед матчем, а виїде протягом доби після закінчення матчу. Експерти з консалтингової компанії McKinsey вважають, що 50% іноземців і 85 % громадян країни виїдуть відразу або протягом одного дня після матчу.
Достатньо цікаво буде спостерігати за підготовкою Міністерства охорони здоров'я до надання, у разі потреби, медичній допомоги уболівальникам. Сьогодні заплановані десятки поточних ремонтів і закупівель устаткування в міських лікарнях, хоча основний упор можна було б зробити на декілька профільних приватних клінік (краще із західними ліцензіями) і формування нормальної системи медичних страховок для в'їжджаючих туристів. Адже, навіть якщо у разі НС іноземець опиниться в міській лікарні з євроремонтом, допомоги сьогодні йому не зможуть надати, оскільки в державних медустановах на даний момент не існує механізму надання платних послуг іноземцям.
Одним з важливих пунктів підготовки до Євро-2012, безумовно, є організація публічних зон (VIP-зон, «фан-зон»). Мова йде про спеціально виділених територіях, де у великих екранів-моніторів, уболівальники, яким не дісталося квитків, спостерігатимуть за матчем. У цих же зонах в час між іграми планується проводити масові розважальні заходи[13].
Виходячи з досвіду Німеччини, аналітики припустили, що загальна кількість відвідувачів цих зон в Києві за період проведення Чемпіонату складе близько 8 млн. чоловік (коефіцієнт 2,5 до жителів міста), в Донецьку - близько 2 млн., в Дніпропетровську і Львові - 1 млн. Причому в пікові дні загальна кількість уболівальників (і наших, і іноземців) в Києві може скласти до 655 тисяч чоловік, в Донецьку - 179 тисяч (див. Додаток К, рис. 2.2.4), в Дніпропетровську - 115 тисяч, в Львові - 87 тисяч. Виходячи з практики УЄФА в роботі з комерційними партнерами, можна припустити, що в офіційних фан-зонах розпиватимуться тільки напої міжнародних спонсорів і будь-яка спроба вітчизняних торгових марок увійти до цього простору жорстко присікатиметься.
Цікавий факт - в державній програмі немає ні слова про організацію громадського харчування. Очевидно, держава давно вже зрозуміла, що ресторанний бізнес без всяких довгострокових програм готовий годувати будь-яку кількість гостей. Разом з тим, не хотілося б, щоб в гонитві за швидким прибутком гостей України годували б дорого, несмачно і з використанням неякісних продуктів, як завжди може трапитися при ажіотажному попиті. Хорошим вирішенням цієї проблеми могло б стати проведення кулінарних фестивалів в дні матчів від кращих ресторанів міста.
Як у результаті виявилось, найважливішою проблемою Євро можуть виявитися українські готелі, вірніше - недолік готелів в потрібному місці і в потрібній кількості. Скільки, яких, де і в який час потрібно готельних номерів для того, щоб гідно обслужити потреби Євро-2012? Щоб спробувати знайти відповідь на це питання, в першу чергу, слід чітко розібратися в заявлених потребах УЄФА, а потім спробувати визначити кількість уболівальників, які приїдуть на матчі, - як з квитками, так і без.
Спочатку розберемося з категоріями готелів і групами гостей, якими займається безпосередньо УЄФА. До них відносяться наступні групи:
- Готелі - штаб-квартири
- Готелі - міні-штаб-квартири
- Базові табори команд
- Трансферні готелі для команд
- Базові табори суддів
- Готель для розміщення служби допінг контролю
- Готелі для телерадіокомпаній - організаторів трансляцій
- Готелі для спонсорів
- Готелі для корпоративних VIP-клієнтів
-