Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області

Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області

максимум часу на технологічний процес видоювання однієї корови буде складати 8 – 10 хвилин.

Придатність до машинного доїння визначається такими вимогами, як симетрично і рівномірно розвинуте вим’я, добре прикріплене до черева з середніми за величиною і правильно поставленими дійками циліндричної форми. Високоудійна корова має більше вим’я, яке може містити і більше кілограмів молока у проміжках між доїнням.

Швидкість молоковіддачі є одним з важливих показників молочної продуктивності. Показники молоковіддачі у корів господарства наведені в таблиці 16.


Таблиця 16.

Показники молоковіддачі корів господарства.

Показники молоковіддачі Величина
Добовий надій, кг. 12,4
Час видоювання, хв. 8,7
Надій за 1 хвилину, кг. 1,42

Молочна продуктивність є одним з основних показників племінної цінності корів, яка зумовлена багатьма факторами, насамперед на неї впливають : порода, вік тварини , методи утримання, догляду і годівлі, вік першого плодотворного осіменіння, тривалість сухостійного і сервіс періоду та ряд інших факторів.

Розподіл тварин в господарстві за віком в отелах подано в таблиці 17.


Таблиця 17.

Розподіл корів за віком в отелах.

Роки Поголів’я корів В тому числі за отеленнями


1 2 3 4-5 6-7 8-9 10 і старш
2000 Гол.700 289 135 106 78 74 18 -

%100 41,3 19,3 15,1 11,1 10,6 2,6 -
2001 Гол 660 300 133 95 70 54 8 -

% 100 45,4 20,2 14,4 10,6 8,2 1,2 -
2002 Гол. 680 310 138 97 70 55 10 -

% 100 45,5 20,3 14,3 10,3 8,1 1,5 -

Аналіз даних таблиці 17 свідчить про те, що понад 50 % корів в стаді належить до 1 – 5 отелень.

В господарстві слід звернути увагу на більш довше використання корів, тому що повновікові корови краще оплачують корми, дають більше молока, що значно впливає на собівартість та рентабельність виробництва молока. Можливість більш довше використовувати тварин є тому, що стадо господарства характеризується міцною конституцією і екстер’єром, добрими властивостями відтворних функцій.

Розподіл корів стада за тривалістю сухостійного періоду наведено в таблиці 18.

Як свідчать дані таблиці 18, середня тривалість сухостійного періоду у корів господарства становить 41 – 60 днів, що відповідає оптимальним нормам цього періоду. Невелика кількість корів має тривалістю сухостою до 40 і більше 80 днів.


Таблиця 18.

Розподіл корів за тривалістю сухостійного періоду.

Тривалість, сухостійного періоду, днів Роки

2008 2009 2010

гол. % гол. % гол. %
До 20 - - - - - -
21 – 40 21 3 26 4 24 3,5
41 – 60 420 60 403 61 400 58,8
61 – 80 224 32 198 30 226 33,3
81 – більше 35 5 33 5 30 4,4
всього 700 100 660 100 680 100

Розподіл корів за тривалістю сервіс періоду наведено в таблиці 19.


Таблиця 19.

Розподіл корів за тривалістю сервіс періоду.

Тривалість сервіс періоду днів Роки

2008 2009 2010

гол. % гол. % гол. %
До 30 63 9 46 7 42 6,2
31 – 50 252 36 205 31 195 28,7
51 – 70 294 42 290 44 323 47,5
71 – 90 56 8 66 10 73 10,7
90 – 120 35 5 53 8 47 6,9
121 – і більше - - - - - -
всього 700 100 660 100 680 100

Дані таблиці свідчать, що на протязі останніх трьох років корови господарства мають тривалість сервіс – періоду в основному 31 – 70 днів. Так відсоток корів т, які мають тривалість сервіс періоду від 30 до 50 днів відповідно по роках становить : 40 %, 36 %, 31 %. А з тривалістю даного періоду від 51 до 70 днів відсоток корів становить відповідно : 35 %, 42 %, 44%. Невелика кількість корів мала період від отелення до першого плодотворного осіменіння до 30 днів, а також 90 днів і більше. Слід відмітити що за останні роки дещо збільшилась кількість корів які мають довгий сервіс – період від 3 до 5 відсотків.

На молочну продуктивність має також вплив вік та жива маса при першому плодотворному осіменінні. Згідно даних багатьох дослідників, телиць доцільно осіменяти у віці 16 – 18 місяців при досягненні ними живої маси 350 – 400 кг.

Вплив віку першого плодотворного осіменіння на молочну продуктивність телиць господарства наведено в таблиці 10.


Таблиці 20.

Вплив віку першого плодотворного осіменіння на молочну продуктивність

Вік першого запліднення, міс. n Надій за лактацію, кг.


I II III
16 – 18 20 2740 2980 3248
18 – 20 60 3301 3792 4020
21 – і більше 7 3055 3486 3917

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що в умовах нашого господарства найоптимальнішим віком першого плодотворного осіменіння є вік 18 – 20 міс. Середній надій по групі тварин відповідно по лактаціях становить : 3301 кг., 3792 кг., 4020 кг.

Суттєвим є вплив на молочну продуктивність корів мають також умови утримання молочної худоби у великій мірі залежить від економічних особливостей господарства і прийнятої технології виробництва молока.

Молочна продуктивність корів знаходиться в тісному взаємозв’язку з рівнем і повноцінністю годівлі. Структура раціонів, їх поживна цінність в значній мірі обумовлюють рівень продуктивності тварин зі прояв їх генетичного потенціалу.

Достатня і повноцінна годівля корів сприяє збільшенню їх молочної продуктивності, підвищенню оплати праці, корму продукцією і зниженню собівартості молока.

Аналіз годівлі худоби в господарствах показує, що однією з причин неодержання високих надоїв є низький рівень годівлі і неповноцінності кормів.

Аналіз матеріалів показує, що з підвищенням повноцінності годівлі затрат кормів на виробництво молока знижується. Дослідженнями встановлено, що тільки при введенні в раціон різних кормів забезпечується повноцінна годівля підвищується продуктивність худоби і оплата корму продукцією. Результати наукових досліджень і практика передових господарств показує, що то ефективність кормі залежить в значній мірі від співвідношення окремих кормів в раціоні Для одержання високих надоїв необхідно забезпечити відповідну кількість легко перетравних вуглеводів. Необхідна кількість вуглеводів регулюється відповідною структурою в раціоні коренеплодів, сіна і концентратів.

ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” застосовує стійлово–пасовищну систему утримання. У весняно літній період корови знаходяться на пасовищі. Раціон годівлі тварин наведені в таблиці 21 і 22.


Таблиця 21.

Раціон годівлі корів господарства (добовий надій 12 кг.,

жива маса 540 кг).

Корми Добова даванка кг. Корм. од. кг Перетравний, протеїн, г Са, г Р,г Каротин, мг
норма - 13,0 1360 90 70 570
Солома пшенична 6 1,32 60 26,4 4,2 25
Силос кукурудзяний 40 8 360 60 20 600
Жом кислий 10 1 80 12 1 -
Дерть ячмінна 2,23 2,66 178,2 2,6 7,2 2,2-
Кухонна сіль 0,1 - - - - -
Всього - 12,98 878,,2 101 32,4 627,2
± до норми - -0,02 -481,1 +11 -37,6 +57,2

Раціони, у зимово-весняний були дефіцитні по перетравному протеїну. Хоч раціони годівлі тварин складені з розрахунку одержання 4000 кг. молока на корову в рік, але тієї продуктивності не одержано внаслідок того, що не дотримано безперебійної технології повноцінної годівлі тварин.

В літній період піддослідні тварини повністю були забезпечені загальною поживністю раціону, який збалансований по вмісту перетравного протеїну, крім кормових одиниць, фосфору та вітамінів.


Таблиця 22.

Раціон годівлі корів у літній період

Корми Добова даванка кг. Корм. од. кг Перетравний протеїн г. Са, г Р,г Каротин, мг
норма - 13,0 1360 90 70 570
Зелена маса 45 8,0 1060 75 48 1000
Солома 5 1,4 25 7 4 15
Комбікорм 2,5 2,9 280 7,3 8 3
Кухонна сіль 0,1 - - - - -
Всього - 12,3 1365 89,3 60 1018
± до норми - -0,7 +5 -0,7 -10 +448

Однак як видно з наведених раціонів, в цілому за лактацію тварини були забезпечені поживними речовинами ще недостатньо.


4.2 Екстер’єр корів різних родин української чорно–рябої молочної породи


Одним з показників, що характеризують розмір, будову, тілоскладу є проміри тварин. Дані про проміри корів української чорно–рябої молочної породи різних родин господарства наведені в таблиці 23.


Таблиця 23.

Проміри корів української чорно рябої молочної породи в розрізі родин, см. ( Х ± m x ).

Проміри Родини

Хвоя 1325 Слава 2035

Дочки ( n= 3 ) Внучки ( n= 9 )

Правнучки

( n= 13 )

В серед-ньому по-

родині

( n= 25 )

Дочки ( n= 4 ) Внучки ( n= 10 )

Правнучки

( n= 6 )

В серед-ньому по-

родині

( n= 20 )

Висота в холці 125,9± 0,43 126,1±0,44 125,6±0,48 125,8±0,45 126,5±0,22 126,1±0,32 126,2± 0,37 126,3±0,30
Ширина грудей 43,0 ± 0,58 43,1 ±0,49 42,4±0,55 42,8 ± 0,7 43,7 ±0,34 43,1 ± 0,47 43,4± 0,42 43,4 ± 0,41
Глибина грудей 66,2 ± 0,53 66,4 ±1,02 65,9±0,56 66,.1 ±0,7 67,3 ± 0,33 66,7 ± 0,34 66,6 ± 0,43 66,9 ± 0,38
Обхват грудей 188,3± 1,23 189,0±1,14 187,0±1,14 188,1±0,96 189,6± 0,61 189,2± 0,59 189,0± 0,88 189,4± 0,69
Коса довжина тулуба 151,6 ±0,99 151,7±0,84 151±0,06 51,7 ± 0,34 152,7 ±0,52 151,8± 0,77 152,1± 0,77 152,2± 0,68
Ширина в клубах 51,8 ± 0,39 52,1 ± 0,27 51,4±0,36 151,7 0,29± 52,3 ± 0,23 52,2 ± 0,35 52,4 ± 0,26 52,3 ±0,28
Ширина в сідничних буграх 29,2 ± 0,27 29,6± 0,28 29,0±0,34 29,2 ± 0,12 29,6 ± 0,18 29,7 ±0,24 29,7 ± 0,19 29,6 ±0,2
Обхват п’ястя 17,7 ± 0,16 18 ± 0,09 17,7±0,13 17,8 ± 0,12 18,1 ± 0,08 17,9 ± 0,13 17,9 ± 0,14 17,9±0,11

Як видно з таблиці 23, проміри корів різних родин в межах породи були неоднаковими, проте дуже великими відмінностями вони не відзначались. Аналіз таблиці свідчить про те, що корів всіх груп задатки росту проявились інтенсивно. Виходячи з даних про величину промірів, екстер’єрні особливості корів різних родин можуть характеризувати індекси тілоскладу беруть проміри цих частин тіла, які аналітично пов’язані між собою. Дані про індекси тілобудови наведені в таблиці 24.


Таблиця 24

Індекси тілоскладу корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин, % ( Х ± m x ).

Нащадки n Індекси


Довгоногості Розтягнутості Грудний Збитості Костистості Тазогрудний
Родина корови Хвоя 1325
Дочки 3 47,4 ± 0,07 120,4 ± 0,07 64,9 ± 0,24 124,2 ± 0,25 14,0 ± 0,08 83,0 ± 0,21
Внучки 9 47,3 ± 0,07 120,3 ± 0,07 64,9 ± 0,24 124,5 ± 0,25 14,2 ± 0,08 82,7 ± 0,21
Правнучки 13 47,5 ± 0,07 120,2 ± 0,07 64,3 ± 0,24 123,8 ± 0,25 14,0 ± 0,08 82,4 ± 0,21
В середньому по родині 25 47,4 ± 0,07 120,3 ± 0,07 64,7 ± 0,24 124,1 ± 0,25 14,1 ± 0,08 82,7 ± 0,21
Родина корови Слава 2035
Дочки 4 46,7 ± 0,17 120,7 ± 0,10 64,9 ± 0,12 124,1 ± 0,18 14,3 ± 0,10 83,5 ± 0,36
Внучки 10 47,1 ± 0,17 120,5 ± 0,10 64,6 ± 0,12 124,6 ± 0,18 14,1 ± 0,10 82,5 ± 0,36
Правнучки 6 47,1 ± 0,17 120,5 ± 0,10 64,9 ± 0,12 124,3 ± 0,18 14,1 ± 0,10 82,8 ± 0,36
В середньому по родині 20 46,9 ± 0,17 120,6 ± 0,10 64,8 ± 0,12 124,4 ± 0,18 14,1 ± 0,10 82,9 ± 0,36

Як свідчать дані таблиці 24, індекси тілоскладу корів української чорно – рябої молочної породи різних родин суттєвих відмінностей не мають. Проте, слід зазначити, що найбільші індекси розтягнутості, грудний, тазо – грудний і збитості спостерігались у корів з родини Слави 2035. У корів з родини Хвої 1325 найбільшими виявились індекс довгоногості.

Слід відзначити, що корови всіх вище названих груп за будовою тіла мають молочний напрямок продуктивності.


4.3 Молочна продуктивність корів української чорно–рябої молочної породи в розрізі родини


Серед провідних планових порід великої рогатої худоби, які розводяться в Україні, за показниками молочної продуктивності перше місце займають корови української чорно – рябої молочної породи.

У системі племінної роботи важливим елементом є максимальне використання високопродуктивних тварин для створення нових заводських ліній і родин.

Молочна продуктивність корів є одним з основних показників племінної цінності корів. Вона залежить від цілого ряду факторів. На рівень молочної продуктивності корів стада впливає вік тварини, порода рівень годівлі і утримання та ряд інших факторів.

При цьому слід особливе значення приділяти розведенню за родинами. Про залежність молочної продуктивності від родинної приналежності свідчать дані таблиці 25.


Таблиця 25.

Молочна продуктивність корів чорно рябої молочної породи в розрізі родин кг., % . ( Х ± m x ).

Проміри Родини

Хвоя 1325 Слава 2035

Дочки (n= 3 ) Внучки ( n= 9 )

Правнучки

( n= 13 )

В серед-ньому по-

родині

( n= 25 )

Дочки ( n= 4 ) Внучки ( n= 10 )

Правнучки

( n= 6 )

В серед-ньому по-

родині

( n= 20 )

Жива маса кг 545,5±4,37 549,2±3,28 543,2±3,81 546,3±3,8 543,3±2,47 546,7±3,44 541,4±4,45 543,4±3,45
Надій за 305 дні. Лактації 4635±100,4 4574±91,6 4507±124,4 4572±105,4 4949±105,3 4845±149,6 4772±102,5 4855±119
Вміст жиру, % 30,7±0,014 3,73±0,003 3,7±0,03 3,74±0,02 3,62±0,01 3,61±0,01 30,6±0,02 3,6±0,01
Молочний жир, кг. 171,8±4,93 170,65±4,5 17,09±5,43 171,2±4,9 179,3±4,31 175,2±6,03 171,09±4,7 175,21±5
Індекс молочності, кг 849 832 829 836 910 886 881 893

З даних таблиці 25 видно, що найвищий надій за 305 днів лактації мали корови, які належать до родини Слава 2035, надій в них становив 4855 кг., що більше від надоїв їх ровесниць з родини Хвоя 1325 відповідно на 283 кг. ( за вмістом жиру в молоці найкращими виявились корови з родини Хвоя 1325, в яких цей показник становив 3,74 %, їх аналоги з родини Слава 2035 мали вміст жиру в молоці 3,61 %. ).

За виходом молочного жиру вищими показниками відзначились корови з родини Слава 2035 ( 175,21 кг. ), що більше від кількості молочного жиру їх аналогів з родини Хвоя 1325 відповідно на 4,01 кг.

Узагальнюючи велику кількість матеріалів щодо молочної продуктивності необхідно велику увагу звернути на розвиток молочної залози, і їх властивості. Отже, розвиток вим’я, як органу, який виробляє найбільш цінний продукт тваринництва, в усі часи приділяти значну увагу.

Згідно даних таблиці 26, ми можемо судити про морфофункціональні ознаки вим’я які властиві даним родинам.


Таблиці 26.

Форма вимені корів.

Форма вимені Родини

Хвоя 1325 Слава 2035

Гол. % Гол. %
Ваноподібна 11 44 11 44
Чашоподібна 11 44 12 48
Округла 3 12 2 8
Всього 25 100 22 100

Оцінка функціональних показників вимені порівняно з ознакою морфологічних ознак складніша і трудомісткіша, але вона дає можливість більш точно визначити придатність корів до машинного доїння. В даній роботі ми досліджували один із цих показників, а саме оцінка корів за швидкістю молоковіддачі, що тією чи іншою мірою характеризує цю оцінку.

Про швидкість молоковіддачі можна судити згідно даних таблиці 27.

Таблиця 27.

Швидкість молоковіддачі корів, кг/хв.

Класи, швидкості молоковіддачі, кг/хв. Родини

Хвоя 1325 Слава 2035

Гол. % Гол. %
1,60 – 1,63 7 28 7 28
1,64 – 1,67 7 28 4 16
1,68 – 1,71 2 8 4 16
1,72 – 1,75 5 20 1 4
1,76 – 1,79 1 4 4 16
1,80 – 1,83 3 12 3 12
1,84 – 1,88 - - 2 8
Всього 25 100 20 100

Таким чином можна сказати, що рівень молочної продуктивності, форма вим’я та швидкість молоковіддачі залежить від родинної приналежності тварин.


4.4 Характеристика відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин


Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов’язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природніх і технологічних умовах оплачувати з’їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров’я та доброї плодючості.

Відтворна функція корів залежить від великої кількості факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, заплідненості і ін.

Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-період). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції корів.

Оскільки тривалість тільності у корів – показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто використовують величину сервіс- періоду.

Останнім часом для оцінки відтворної здатності корів використовують узагальнюючи показник – індекс плодючості, запропонований свого часу (Wilkox C. і Дохі Й.). Так, індекс плодючості за C. Wilkox розраховують за формулою:


П=365 x (п-1) x 100/ Д ,


де П – індекс плодючості; Д – кількість днів між першим і останнім отеленням; п – кількість отелень.

При добрій плодючості вказаний індекс плодючості повинен бути більшим за 100.

Відповідно до пропозиції Й. Дохі, індекс плодючості розраховують за формулою:


П=100- (В+2 I),


де П – індекс плодючості; В – вік корови при першому отеленні, міс.; I – інтервал між отеленнями, міс.

Отже, оцінку плодючості визначають так: якщо П=48 і більше, плодючість вважають доброю, при П=41- 47 – середньою і при П=40 і меньше- низькою.

Оцінюючи відтворну здатність тієї чи іншої тварини або стада, слід завжди враховувати рівень її молочної продуктивності, оскільки між цими показниками встановлена від’ємна кореляційна залежність. Вважають, що підвищення надоїв на кожні 1000 кг призводить до зниження заплідненості корів у середньому на 10 %. Негативний вплив надоїв на плодючість розпочинається з рівня 4000 кг і більше. При цьому за кожні 1000 кг збільшення надоїв насамперед знижується запліднюваність від першого осіменіння на 13%, а тривалість сервіс-періоду зростає на 22 дні, міжотельного періоду – на 10 – 20 днів.

Дані про стан відтворення стада української чорно-рябої молочної породи різних родин господарства наведенні в таблиці 28.

Як видно з таблиці 28 відтворні здатності корів української чорно-рябої молочної породи різних родин у межах господарства були не однаковими проте дуже великими відмінностями вони не відзначалися.


Таблиця 28

Відтворна здатність корів української чорно- рябої молочної породи в розрізі родин, дн., % (X±mx).


Показники

Родини

Хвоя 1325 Слава 2035

дочки

(n=3)

внучки

(n=9)

правнучки

(n=13)

середнє по родині

(n=25)

дочки

(n=4)

внучки

(n=10)

правнучки

(n=6)

середнє по родині

(n=20)

Міжотельний період,днів.

341±4,43


353±3,14 358±3,02 350±3,53 353±5,14 365±2,25 362±2,74 360±3,37
Сервіс-період,дн. 48±4,34 56±2,86 49±1,56 51±2,92 47±5,14 74±1,92 68±3,06 63±3,37
Індекс плодючості,% 80,4 52,4 53,6 62,1 54,8 54,2 50,6 53,2

5 Економічна оцінка результатів роботи.


Виробництво продуктів тваринництва необхідно проводити і переводити на інтенсивне ведення галузі. Основну увагу слід приділяти не росту поголів’я, а якісному поліпшенню продуктивності тварин. При стабільному поголівї ріст продуктивності тварин дозволяє збільшити виробництво продуктів тваринництва без значних капітальних додаткових вкладень. Нами було проведено економічну оцінку розведення корів різних родин української чорно – рябої молочної породи. Результати оцінки наведені в таблиці 29.

Дані таблиці свідчать про те, що найбільший економічний ефект одержано при розведенні корів з родини Слава 2035. По цій групі корів надій молока за 305 днів закінченої лактації становив 4855 кг., що більше від надоїв, їх аналогів з родини Хвоя 1325 на 283 кг. При середній реалізаційній ціні одного центнера молока 53 грн., вартість одержаного молока від однієї корови за рік по цій групі становила 2011,56 грн. І чистого доходу одержано 711,54 грн.


Таблиця 29.

Економічна оцінка розведення корів української чорно – рябої молочної породи різних родин.

Показники Родина

Хвоя 1325 Слава 2035
Кількість корів в групі, гол. 25 20
Надій за 305 днів лактації, кг. 4572 4840
Середній вміст жиру в молоці, % 3,74 3,60
Надій молока базисної жирності, кг. 5029 5138
Затрати на утримання корови в рік 2011,6 2011,6
Реалізаційна ціна 1 кг. молока, грн. 0,53 0,53
Собівартість 1 кг. молока, грн. 0,44 0,42
Виручка від реалізації молока, грн. 2665,37 2723,14
Чистий дохід на корову в рік, грн. 653,77 711,54
Рентабельність 24,5 26,1

Рівень рентабельності виробництва молока від корови з родини Хвоя 1325 становив 24,5, а з родини Слава 2035 – 26,1 ;.

Таким чином, з економічної точки зору в умовах нашого господарства найбільш доцільно розводити корів з родини Слава 2035 і Хвоя 1325.


6 Охорона природи в умовах сільськогосподарського виробництва


Поряд з науково-технічним прогресом людина інтенсивно забруднює зовнішнє середовище, земну атмосферу, грунт, воду рік, озер, морів, створюючи тим самим загрозу своєму існуванню. Виникли глобальні екологічні проблеми. Значне забруднення починає впливати на родючість грунтів, знижуються обсяги і погіршується якість врожаїв. Згубно діє на здоров’я людей і тварин вживання продуктів із забруднених грунтів.

В господарстві проводять міроприємства по оздоровленню грунтів. Проводиться відповідна система сівозмін, правильний обробіток грунту, вносяться органічні і мінеральні добрива, створюють благополучні умови для росту рослин, покращенню їх хімічного складу, а також для загального оздоровлення грунту.

Для профілактики ґрунтових інфекцій від гною хворих тварин інфекційними і інвазійними захворюваннями, гній вносять в грунт після певного терміну зберігання.

Для покращення санітарно - гігієнічних умов ферми – наявні зелені насадження. Озеленення – один із важливих заходів для захисту ферми і приміщень від зимових вітрів і літньої спеки, а також для покращення мікроклімату на території ферми і в тваринницьких приміщеннях. Зелені насадження вбирають із повітря газоподібні утворення, що осідають на їх листі пиловидні частинки і мікроорганізми, а також володіють бактерицидною дією.

Мікроорганізми, які виділяються в навколишнє середовище при утримані тварин можуть розповсюджуватись на значній відстані, а у випадку наявності в них патогенних властивостей створити епізоотичну і епідемічну ситуацію. Тому в тваринництві суворо дотримуються ветеринарно-санітарних міроприємств які спрямовані на запобігання розвитку інфекцій і захисту навколишнього середовища від забруднення. Ветеринарний нагляд здійснює контроль за виконанням міроприємств по охороні навколишнього середовища від забруднення і попередження інфекцій та інвазії, в тому числі спільних для людей і сільськогосподарських тварин.

Вода – незамінний природній ресурс є найбільш поширена речовина на нашій планеті. Запаси води з часом не збільшується, а лише відновлюється завдяки її природного кругообігу.

Для сільськогосподарського тваринництва вода дуже необхідна, так як складає значну частину їх організму, приймає участь в обміні речовин і терморегуляції. Вода є важливою складовою частиною клітини і знаходиться в ній в біологічно зв’язаному стані. Тільки у водному середовищі проходять процеси харчо травлення, всмоктування поживних речовин до різних тканин, а також виділення кінцевих продуктів обміну речовин.

На синтез одного кілограма молока необхідно використати 4-5 літрів води, а на виробництво одної тони м’яса затрати води складають 20 тис.м3 . Використана тваринами і людьми вода повертається у кругообіг у вигляді забруднених стоків і стічних вод, які представляють потенціальну небезпеку для здоров’я і продуктивності тварин.

Для напування тварин використовують підземні, поверхневі води, що відповідають гігієнічним вимогам. Доброякісна вода, як і раціональна повноцінна годівля тварин є запорукою високої їх продуктивності і збереження здоров’я. Тому приділяють велику увагу охороні водних джерел від забруднення.

При проектуванні тваринницьких приміщень на стадії вибору площі під їх будівництво проводять гідрогеологічну і всесторонню оцінку природних умов захисту водних джерел від забруднення.

Контроль за охороною водних джерел в Україні узаконений “Основами водного законодавства України”. В цьому законі містяться обов’язкові для всіх державних організацій, підприємств, установ і громадян положення про порядок використання і охорони річок, озер та інших поверхневих водних об’єктів, що знаходяться на території держави. Вказаним документом забороняється скид у водні об’єкти виробничих, побутових та інших відходів. Використання водних об’єктів для скиду допускається тільки при дотриманні вимог і правил передбачених законодавством.

У сільському господарстві значна частина води використовується для водопостачання тваринницьких ферм, що призводить до нагромадження значної кількості стоків. Тому сьогодні конструкторами і спеціалістами вже розроблені і впроваджуються схеми очищення гнойових стоків.

Необхідно вдосконалювати технологічні процеси і транспортні засоби з метою скорочення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище і поліпшити очищення відходів газів від шкідливих домішок, збільшити випуск високоефективних газопиловловлювачів, водоочисного устаткування, а також приладів і автоматичних станцій контролю за станом навколишнього середовища.


7 Охорона праці


Охорона життя і здоров’я працюючих гарантується Конституцією України, Кодексами законів про працю і розробленими для їх розвитку постановами, нормами та інструкціями з техніки безпеки.

Охорона праці включає систему заходів які забезпечують не шкідливі для життя і здоров’я працюючих умови праці. Вона передбачає не тільки додержання норм і правил техніки безпеки, але й виконання трудового законодавства з охорони праці.

В організації охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” беруть участь: керівник господарства і його заступник, головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів. Основним завданням охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці в усіх галузях сільськогосподарського виробництва. За стан охорони праці в господарстві відповідає його керівник, а безпосередню організацію охорони праці займається інженер з охорони праці. Разом із спеціалістами господарства він здійснює контроль за забезпеченням охорони праці в кожному виробничому підрозділі, перевіряє стан техніки безпеки і виробничої санітарії у відділеннях, на фермах, в майстернях, в котельнях, вимагає виконання інструкцій правил техніки безпеки, слідкує за своєчасною видачею працівникам спецодягу і засобів захисту. А також забезпечує їх інструкціями і правилами по охороні праці, веде облік нещасних випадків, приймає участь у їх розслідуванні.

В господарстві по техніці безпеки проводять такі види інструктажів: вступний, періодичний. Про вступний інструктаж ведеться картка обліку, яка зберігається в особовій картці працівника. Інструктаж на робочому місці проводиться керівниками відділків, завідувачами ферми, бригадирами. Через кожні шість місяців проводиться періодичний інструктаж. Зокрема перед вигоном тварин на пасовище і при постановці їх на зимово-стійлове утримання. Періодичний інструктаж проводиться головним зооінженером, завідуючим фермою. При нещасному випадку, або виявленні неодноразових порушень працівниками техніки безпеки, з усіма працівниками не залежно від часу проведення останнього інструктажу проводиться повторний інструктаж.

Розслідування і облік нещасних випадків на виробництві проводиться комісією в склад якої входять: керівник виробничої бригади, завідуючий фермою і інженер по охороні праці. Вони вивчають на місці виробничу обстановку, виясняють всі обставини нещасного випадку і його причини. Результати обслідування оформляють актом який складається в п’ятьох примірниках і передається керівникові господарства. Комісія протягом трьох діб повинна розглянути, затвердити акт і вжити необхідні заходи по усуненні причини, що викликала нещасний випадок.

Аналіз стану охорони праці у ВАТ “Горохівському бурякорадгоспі” можна характеризувати за такими показниками: коефіцієнт частоти травматизму (Кч) і коефіцієнтом важкості травматизму (Кв). Коефіцієнт частоти травматизму – число травм в розрахунку на кожну тисячу працюючих даного господарства. Він визначається за формулою:


Кч=Т/РЧ1000


де, Т- кількість травм за звітний період;

Р – кількість працівників.

Коефіцієнт важкості травматизму визначає кількість днів тимчасової непрацездатності, яке випадає в середньому на одного потерпілого і визначається за формулою:


Кв=Д/Т


де, Д – середня кількість робочих днів, втрачених за звітний період в результаті нещасних випадків;

Т – кількість травм за звітний період, за виключенням смертельних випадків.

Про стан охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” можна судити згідно даних таблиці 30.


Таблиця 30.

Показники Роки

2008 2009 2010
Середня кількість працюючих, чоловік 531 530 523
Кількість днів непрацездатності, днів 59 56 50
Кількість нещасних випадків, штук 2 2 1
Коефіцієнт частоти травматизму, Кч 3,7 3,7 1,9
Коефіцієнт важкості травматизму, Кв 30 28 50

Аналіз стану охорони праці в господарстві.

Як видно з даних таблиці, що в господарстві приділяється належна увага охороні праці, зменшилась кількість нещасних випадків, знизився коефіцієнт частоти травматизму.

Пожежі у сільському господарстві викликають найбільш часті випадки загибелі майна і навіть людей. Однією з причин пожежі може бути коротке замикання, що виникає при з’єднані проводів на місцях порушення ізоляції. Тому вся електропроводка, вимикачі і інші електричні обладнання монтуються згідно з “Правилами електро-технічних установок”. Всі тваринницькі будівлі обладнані громовідводами. Щоб при необхідності не допустити загибелі тварин, проїзд і дороги до тваринницьких приміщень тримають в доброму стані в будь яку пору. Всі ворота і двері приміщень призначенні для випуску тварин, відкриваються лише на зовні. Зберігання фуражу в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: