Xreferat.com » Топики по английскому языку » Місце компаративного компонента у складі сучасних англійських фразеологізмів

Місце компаративного компонента у складі сучасних англійських фразеологізмів

Размещено на /


Дипломна робота

“Місце компаративного компонента у складі сучасних англійських фразеологізмів”


ЗМІСТ


Вступ

РОЗДІЛ I. Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць

1.1 Фразеологія, як об'єкт лінгвістичного дослідження

1.2 Визначення фразеологічної одиниці (ФО)

1.3 Проблема співвідношення фразеологічна одиниця – слово

1.4 Класифікації фразеологічних одиниць вітчизняними й зарубіжними лінгвістами

РОЗДІЛ Ii. Компаративні ад'єктивні фразеологічні одиниці

2.1 Семантичні особливості

2.2 Граматичні й синтаксичні особливості ад'єктивних порівнянь

2.3 Морфологічні особливості ад'єктивних порівнянь

2.4 Евфонічні засоби в ад'єктивних ФО

2.5 Про перший сполучник as

2.6 Аналіз компаративних фразеологічних одиниць (ФО)

РОЗДІЛ III. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ВПРАВ НА ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЩО МАЮТЬ У СВОЄМУ СКЛАДІ КОМПАРАТИВНИЙ ЕЛЕМЕНТ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП


Дане дослідження присвячується вивченню англійських фразеологізмів, що містять у своєму складі компаративний елемент .

Фразеологізми, засновані на порівнянні, займають значне місце у фразеологічних словниках, але відносно мало досліджувалися лінгвістами.

Актуальність дослідження обумовлена важливістю поглибленого різноаспектного вивчення фразеологізмів Сучасний стан фразеологічної науки характеризується прагненням до вивчення й осмислення структури фразеологічних одиниць й особливо їх компонентів та ролі в значенні фразеологічної одиниці. Значний інтерес викликає вмотивованість фразеологічних зворотів, що тісно пов'язана з етнокультурними особливостями носіїв мови. Спеціальних робіт, присвячених всебічному вивченню компаративних фразеологічних одиниць, що мають у своєму складі сполучники as…as…,немає ні у вітчизняної, ні в зарубіжній літературі. Однак автори багатьох робіт в області фразеології так чи інакше згадували фразеологічні одиниці даного типу, приділяючи увагу різним особливостям таких фразеологічних зворотів. У зарубіжній дослідницькій літературі компаративні порівняльні звороти розглядаються в основному в стилістичному плані, однак фразеологічним зворотам, заснованим на порівнянні, приділяється мало уваги У вітчизняній лінгвістичній літературі над компаративним фразеологічним зворотом працював О. І. Бурлак, однак у роботі цього автора розглянуті тільки фразеологічні звороти, що мають у своєму складі прикметник, що позначає кольори.

Об'єктом дослідження є фразеологічні одиниці сучасної англійської мови.

Предмет дослідження – фразеологічні одиниці сучасної мови з компаративним компонентом.

Метою даного дослідження є виявлення компаративних фразеологічних зворотів, а також розкриття їх лінгвістичної сутності . У роботі розглядаються компаративні фразеологічні звороти, закріплені у фразеологічному словнику А. В. Куніна що мають аналоги в українській мові.

Досягнення мети роботи полягає у рішенні наступного ряду завдань:

1. Розглянути теоретичні основи фразеології англійської мови;

2.Виявити групу фразеологізмів з компаративним елементом.

3.Описати структурні й семантичні особливості порівняльних зворотів .

4.Виявити аналоги англійських компаративних фразеологічних одиниць в українській мові.

5.Провести семантичний аналіз порівняльних зворотів в англійській мові.

Також за завдання ставиться розробити вправи на вивчення фразеологізмів, що мають у складі компаративний елемент.

При виділенні семантичних полів ми користувалися методом компонентного аналізу, що допомагає розкрити семантичну структуру значення фразеологізму. У дослідженні також використовувалися семантичний і порівняльний методи аналізу, та метод суцільної вибірки з різних фразеологічних словників.


РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ


1.1 Фразеологія, як об'єкт лінгвістичного дослідження


За довгий час історичного розвитку англійської мови накопичилось багато виразів, які є лаконічними й влучними. Дані вирази згодом утворили особливий розділ мовознавства – фразеологію, що в цей час являє собою сукупність стійких виразів, що мають самостійне, цілісне значення.

Знання одиниць фразеології полегшує розуміння публіцистичних і художніх текстів. Коректне використання фразеологічних одиниць робить мову яскравою та живою. За допомогою ідіом, як за допомогою різних відтінків квітів, інформаційний аспект мови доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом нашого світу, нашого життя [5, 15].

Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія сформувалася відносно недавно (Н.М.Шанський, Н.Н.Амосова, А.И.Смирницький, акад. В.В.Виноградов, В.Н.Телiя). Її предмет і завдання, методи вивчення ще недостатньо чітко визначені, не одержали повного висвітлення [23, 37]. Ще менше досліджені проблеми, що стосуються основних особливостей фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, класифікації фразеологічних одиниць, їхньої співвіднесеності із частинами мови й та ін. Деякі дослідники (Л.П. Смiт, В.П. Жуков, В.Н. Телiя, Н.М. Шанський й ін.) включають стійкі сполучення до складу фразеології, інші (Н. Амосова, А.М. Бабкін, А.И. Смирницкий й ін.) включають у її склад лише певні групи. Одні лінгвісти, як акад. В.В. Виноградов, не включають прислів'я, приказки й крилаті слова в систему фразеологізмів, вважаючи, що за його семантикою й синтаксичною структурою вони відмінні від фразеологічних одиниць. Акад. В.В. Виноградов стверджував, що прислів'я й приказки мають структуру речення й не є семантичними еквівалентами слів [11, 24].

Фразеологія розглядає питання, що стосуються принципів виділення фразеологічних одиниць, методів їхнього вивчення, класифікації й фразеографії – їхнього опису в словниках. На основі існуючих методів дослідження в мовознавстві розробляються фразеологічні прийоми аналізу й опису [19 , 40]:

1. Метод ідентифікації – установлення тотожностей слів і синтаксичних конструкцій, що утворять фразеологізми, з їхніми вільними аналогами.

2. Метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярних закономірностей вибору й комбінації й т.п.

Фразеологічні одиниці досліджуються у різних аспектах: з погляду визначення критеріїв виділення фразеологічних одиниць, їхніх меж, особливостей, відмінностей, використання з погляду стилістики, способів адекватного перекладу. Фразеологія ставить одним зі своїх завдань створити типи класифікацій фразеологізмів, заснованих на різних принципах.

Насамперед, варто звернути увагу на основну особливість, що показує відмінність між звичайним словосполученням і фразеологічною одиницею . У випадку із фразеологічними одиницями, має місце визначення їхньої семантичної цілісності. Звичайні словосполучення, відповідно, можна звести до суми значень їхніх компонентів [1 , 22].

Існують, однак, фразеологічні одиниці з різним ступенем зв'язку між компонентами. Наприклад, при досить широкому корпусі словосполучень як breach of faith (promise, arrestment, trust, justice, contrast, prison, privilege), значення одного з компонентів може бути розглянуте і як вільне, самостійне. Таким чином, межа між фразеологічними одиницями даного виду є розмитою. На противагу таким сполученням, фразеологічні одиниці, що мають високий ступінь ідіоматичности, мають синтаксичну цілісність. Відповідно, компоненти даних одиниць не можуть приймати інші слова (фразеологічна одиниця good sport – «гарний хлопчина» втратить зміст, якщо ми додамо в нього прислівник very). Проте, в англійській мові існує ряд фразеологічних одиниць, представлених в декількох варіантах.

Так, сполучення «при повному параді» в англійській мові представлено трьома варіантами: in full feather, in fine feather, in high feather. Слід зазначити, що в англійській літературі зустрічаються фразеологічні словосполучення, навмисно розповсюджені або перетворені авторами для досягнення максимального ефекту. Наприклад, Теодор Драйзер у своєму добутку «Титан» поширює фразеологічну одиницю the cast of the die до наступного вираження “He had built so much on the cast of this single die”. Чарльз Діккенс у своєму добутку “M. Chuzz” порушує порядок компонентів фразеологічної одиниці ups and downs у такий спосіб: … But as a man private prosperity does not always keep pace with his Patriotic devotion to public affairs; and as fraudulent transactions have their downs as well as ups... Бернард Шоу у своєму добутку S.Joan змінює граматичну форму одного з компонентів фразеологічної одиниці a hard nut to crack: … But the Bastard of Orleans is a harder nut to crack [1 , 23].

Таким чином, ми можемо виділити критерії відмінності фразеологічних одиниць від простих словосполучень:

- фразеологічні одиниці володіють ідіоматичністю (зв'язаністю) значення;

- у фразеологічних одиниць відсутня здатність синтаксичного поширення й варіювання компонентів;

фразеологічні одиниці мають досить вузьке коло граматичних форм компонентів які входять до їх складу


1.2 Визначення фразеологічної одиниці


При дослідженні фразеологічного складу сучасної англійської мови ми вважаємо за необхідне ознайомитися з поняттями ідіоми (або фразеологічної одиниці), представленими в різних лінгвістичних джерелах. Визначення загального характеру фразеологізму дав Ш.Баллi: «сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними зворотами» [ 9 , 21].

Ахманова О.С. дає визначення ідіоми й фразеологічної одиниці в Словнику лінгвістичних термінів: «Ідіома: 1. Словосполучення, що виявляє у своїй синтаксичній і семантичній будові специфічні й неповторні властивості даної мови. 2. Те ж, що й фразеологічна одиниця», «Власне ідіома – фразеологічна одиниця, що володіє яскраво вираженими стилістичними особливостями, завдяки яким її вживання вносить у мовлення елемент гри, жарту, нарочитості» [7, 165]. А «фразеологічна одиниця» пояснюється як «словосполучення, у якому семантична монолітність (цілісність номінації) задовольняє над структурною роздільністю складових її елементів (виділення ознак предмета підпорядковано його цілісному позначенню), внаслідок чого воно функціонує в складі речення як еквівалент окремого слова» [7, 503].

Гальпєрін I.Р. дає наступне визначення фразеологічних одиниць: «У кожній мові є сполучення слів, у яких значення цілого домінує над значенням складових частин або, іншими словами, значення цілого сполучення не зовсім точно, а іноді й зовсім не виведено із суми частин які його складають . Такого роду сполучення називаються фразеологічними одиницями. Однією з найбільш характерних рис фразеологічних сполучень є їхня стійкість, тобто стійкість місця розташування складових частин сполучення й семантична єдність усього сполучення. Фразеологічні сполучення є надбанням мови й входять поряд з окремими словами в лексичний інвентар даної мови. Вони використаються як готові одиниці мови, тобто відтворюються в мовленні, але не організуються знову, як це має місце у випадках так званих вільних сполучень» [15 , 169].

У Великому енциклопедичному словнику ми виділяємо наступне: ФРАЗЕОЛОГІЗМ (фразеологічна одиниця – ідіома), що виконує функцію окремого слова стале словосполучення, значення якого невиведене зі значень складових його компонентів (напр., «to pay back in kind» – «to exchange blows»).

Таким чином, виникає питання про чітке визначення досліджуваних нами одиниць. Беручи до уваги погляди професора А.Я Загоруйко на питання про визначення стійких виразів як ідіом або фразеологічних одиниць, ми відзначаємо, що ідіоматичні стійкі вирази, як правило, позначаються ідіомами в сфері зарубіжної лінгвістики. А термін «фразеологічні одиниці», що визначає стійкі вирази або конкретні групи стійких виразів, був представлений вітчизняними мовознавцями для розмежування між вільними словосполученнями й стійкими виразами [18 , 54]. У своїй роботі ми дотримуємося даної точки зору. Отже, відповідно до визначення А.Я. Загоруйко, і у відповідності з поглядами И.В. Арнольд, ми будемо використати термін «стійкі вирази» для позначення всіх видів готових виразів на відміну від вільних словосполучень, а термін «фразеологічні одиниці» ми залишимо для особливої групи стійких виразів, що характеризуються ідіоматичним значенням [ 29, 19 ] ; [18 , 55].

Розглядаючи таке явище, як фразеологічна одиниця й з огляду на таку її семантичну особливість, як образність, ми можемо супоставити її з таким стилістичним засобом, як метафора. Метафора є продуктом природного розвитку мови, сформованим у ході соціальної практики людини відповідно до його потреб. Дана соціальна практика приведе до зміни й перетворення інформації, що міститься в мовному знаку. Таким чином, мовному знаку привласнюється конотація.

Роботи, що присвячені питанню вторинної номінації, можна знайти у В.М.Русаковского, В.Н.Телія, А.А.Уфимцевой, В.Г.Гака, Н.Д.Арутюновой. У даних роботах розглядаються проблеми виникнення й значення вторинної номінації, її семантичної ролі в ході словотвору.

До мало досліджених питань відноситься процес формування метафоричних фразеологічних одиниць.

Сутність мовної номінації (первинної й вторинної) полягає в здатності мовних знаків втілювати поняття. Таким чином, поняття матеріалізовані в лексиці. Відбиття поняття за допомогою слова є первинною номінацією (нейтральної). Наступний етап – вторинна номінація, при якій уже функціонуюча мовленнєва форма переноситься на нове поняття, що, як правило, уже має своє первинне вираження. Частина первинного логіко-понятійного змісту, закріпленого історично, все-таки залишається.

Отже, у процесі вторинної номінації завжди має місце взаємодія чотирьох компонентів: дійсність – поняттєво-мовленнєва форма її відбиття – переосмислене значення мовної форми, відношення нового змісту до дійсності – мовна форма її вторинної функції [ 29, 159].

Зміст поняття «метафора», так само, як і поняття «фразеологічна одиниця», можна розкрити в такий спосіб: метафора й фразеологічна одиниця – різновиди вторинної лексичної номінації, при яких значення формуються на підставі зіставлення двох понять по загальній ознаці, виникнення якого обумовлюється єдністю процесів, що здійснюються у свідомості людини.

Фразеологічна одиниця, як і метафора, є ефективним стилістичним прийомом. Вона вживається в різних сферах мови, але найбільше зустрічається в буденному, побутовому мовленні людей.


1.3 Проблема співвідношення фразеологічна одиниця – слово


Багато лінгвістів указують на той факт, що фразеологічні одиниці варто вважати такими тільки за наявності відповідного окремого слова, що є синонімом стосовно всього сполучення. Серед них Ш. Баллі, що говорив про фразеологічності сполучення у випадку наявності синоніма до нього, названого «словом-ідентифікатором» [ 9 , 60 ]. Варто враховувати, що фразеологізми зі структурою речення, тобто прислів'я й приказки, можуть ідентифікуватися тільки за допомогою речень, наприклад, birds of a feather flock together – people who have the same interests, ideas; the blind leading the blind – when a person who is leading others knows as little as they do [31].

Професор Шанский Н. М. указує на те, що слова, що входять у структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що наближається за значенням до окремого слова. Отже, багато фразеологічних зрощень синонімічні словам: kick the bucket – to die; to send smb. to Coventry – to ignore і т.д.[28 , 73].

Деякі прихильники теорії повної еквівалентності (Н.Н. Амосова, А.И. Смирницкий й ін.) розглядають фразеологізми як лексичні одиниці, що не бідують у специфічній класифікації, властивої тільки ім. Тому їх варто класифікувати в такий же спосіб, як класифікуються слова. Тому А. И. Смирницкий, включає фразеологію до складу лексикології [25.,15].

Проте, фразеологізм не може прирівнюватися слову повністю. Він являє собою лексичну одиницю більш складного типу, тому що смислове значення, що представляє фразеологічний зворот, виражається не одним словом, а сполученням двох і більше слів [22,12]. Відмітною рисою фразеологізму, на відміну від слова, є той факт, що слово складається з морфем, а фразеологізм – це сполучення слів, об'єднаних за граматичними законами мови. Головну еквівалентність фразеологічної одиниці слову можна визнати тільки в плані їхньої належності до мови й мовлення: і фразеологізм, і слово є одиницями мови , використовувані в мовленні як одиниці номінації [2,8].

Заслуговує на увагу питання про відмежування складних слів від фразеологічних одиниць. Варто відзначити, що багато мовознавців е враховували розходження між ними, покладаючись на такий критерій складного слова, як ідіоматичність, ігноруючи його структурними особливостями. Але складне слово, як і просте, володіє цельнооформленністю, що не є характерним для фразеологічної одиниці [1, 21].

1.4 Класифікації фразеологічних одиниць вітчизняними й зарубіжними лінгвістами


Шарль Баллі (1865 – 1947) уважається родоначальником теорії фразеології, тому що він уперше зробив систематизацію сполучень слів у своїй роботі «Французька стилістика». У своїх працях він виділив чотири типи словосполучень:

1.Вільні словосполучення (les groupements libres), тобто сполучення, які позбавлені стійкості й розпадаються після утворення.

2. Звичні сполучення (les groupments usuels) – словосполучення з відносно вільним зв'язком між компонентами, що допускають деякі зміни.

3. Фразеологічні ряди (les series phraseologiques) – групи слів, де два рядоположних поняття зливаються в одне. Дані сполучення допускають перегрупування компонентів.

4. Фразеологічні єдності (les unites phraseologiques) – сполучення, у яких слова втратили властиве їм значення й виражають цілісне поняття. У подібних сполученнях не допускається перегрупування компонентів [ 9, 8 ].

Стає очевидним, що концепція будується на розходженні сполучень слів по ступені стійкості: сполучення, у яких є воля угруповання компонентів, і сполучення, позбавлені такий волі [3, 69 ].

Згодом лінгвіст переглянув дану концепцію й прийшов до висновку, що звичні сполучення й фразеологічні ряди є проміжними типами сполучень. У такий спосіб Ш. Баллі зупинився тільки на двох основних груп сполучень:

1. Вільні сполучення .

2. Фразеологічні єдності – словосполучення, компоненти яких втратили будь-яке самостійне значення внаслідок постійного вживання в даних сполученнях. У цілому все сполучення набуває нового значення, що не дорівнює сумі значень його складових частин. Ш. Баллі вказує, що такий зворот можна порівняти з хімічною сполукою, і підкреслює, що якщо єдність є досить уживаним, то, мабуть, у цьому випадку сполучення прирівняється простому слову [9, 60].

Академікові В.В. Виноградову належить класифікація фразеологізмів з погляду семантичної злитості їхніх компонентів. Відомо, що фразеологізми з'являються в результаті вільного сполучення слів, що використається в переносному значенні. Поступово таке значення відходить на задній план, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки сильно переносне значення компонентів фразеологізму, акад. В.В.Виноградов поділяє їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [ 12, 89]. Ми розглядаємо дані типи фразеологічних одиниць стосовно до сучасної англійської мови:

фразеологічні зрощення це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від значення складових їхніх слів: to kіck the bucket (розм.) – загнутися, умерти; to raіn cats and dogs – лити як із цебра (про дощ); to be all thumbs – бути неспритним, незграбним. Фразеологічні зрощення з'явилися на базі переносних значень їхніх компонентів, пізніше переносні значення перестали бути зрозумілими в сучасній англійській мові. Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично [24 , 35]. Наприклад, to be all thumbs є one's fіngers are all thumbs, що зазнало історичних змін. Фразеологізм Kіlkenny cats походить від легенди про запеклу боротьбу між містами Kіlkenny й Іrіshtown в XVІІ столітті,що привело до їхнього руйнування [32 , 42].

Таким чином, для фразеологічних зрощень переносне значення стало основним.

Фразеологічні зрощення володіють рядом характерних ознак:

-вони можуть включати некротизми – слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються;

-архаїзми також можуть входити до складу зрощень;

- фразеологічні зрощення синтаксично нерозкладні;

- у більшості випадків у них неможлива перестановка компонентів;

- вони не можуть включати у свій склад додаткових слів.

Фразеологічні єдності – це такі стійкі сполучення слів, у яких при наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів: to spіll the beans – видати секрет; to burn brіdges – спалювати мости; to throw dust іnto smb.'s eyes – заговорювати зуби; to throw mud at smb. – поливати брудом; to be narrow іn the shoulders – не розуміти жартів; to paіnt the devіl blacker than he іs – згущати фарби; to paіnt the lіly – підфарбувати колір лілії, намагатися поліпшити або прикрасити що-небудь що не потребуэ в поліпшенні

Фразеологічні єдності трохи зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністью. Але, на відміну від фразеологічних зрощень, де зміст розкривається тільки діахронично, у фразеологічних єдностях образність зрозуміла з погляду сучасної мови [27 , 50].

Зв'язок між компонентами фразеологічної єдності мотивований, чітко відчувається метафоризація [27 , 50]. Для того, щоб зрозуміти фразеологічну одиницю, варто сприймати його компоненти в переносному значенні. Наприклад, зміст виразу make a mountain out of a molehill – робити з мухи слона, тобто сильно перебільшувати що-небудь (буквально, робити гору з горбка норки крота), розкривається тільки в тому випадку, якщо слово molehill розглядати в значенні “щось незначне, маленьке”, а слово mountain – “щось дуже велике”. У складі фразеологічних єдностей відсутні слова, незрозумілі з погляду сучасної мови.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

- можливість збігу з існуючими словосполученнями (порівн.: to throw dust into smb.'s eyes, to be narrow in the shoulders, to burn one's fingers, to burn bridges);

- збереження значення окремих компонентів (to put a spoke in smb.'s wheel);

- неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one's cards close to one's chest);

- емоційно-експресивне забарвлення (to throw dust into smb.'s eyes, to paint the devil blacker than he is);

- наявність синонімів зі словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily).

Фразеологічні сполучення – це стійкі обороти, до складу яких входять слова й з вільним, і із фразеологічно зв'язаним значенням: a bosom frіend – старий друг, a pіtched battle – запекла сутичка, Adam's apple – адамове яблуко, a Sіsyfean labor – Сизифова праця, rack one's braіns – ламати голову (посилено думати, згадувати), to pay attentіon to smb. – звернути на кого-небудь увагу, і т.д.

На відміну від двох попередніх типів, які мають цілісне нерозкладне значення, фразеологічні сполучення характеризуються смисловою розкладністю [28 , 75]. Щодо цього вони наближаені до вільнимих словосполучень.

Характерними ознаками фразеологічних сполучень є наступні:

- можливість варіантності одного з компонентів (a bosom friend – старий друг, a bosom buddy – старий приятель);

- можливість синонімічної заміни стрижневого слова (a pitched battle – запекла сутичка, a fierce battle – люта сутичка);

- можливість включення визначень (he frowned his thick eyebrows, він насупив густі брови);

- можливість перестановки компонентів (a Sisyfean labor – Сизифiв праця, a labor of Sisyphus – праця Сизифа);

- обов'язкове вільне вживання одного з компонентів і зв'язаність уживання іншого (a bosom friend – старий друг: не може бути ворог або хто-небудь інший).

Професор Н.М. Шанський розвив класифікацію академіка В.В. Виноградова й виділив четвертий тип фразеологічних одиниць – так називані «фразеологічні вираження» – такі стійкі у своєму складі й уживанні фразеологічні звороти, які цілком складаються зі слів з вільним номінативним значенням і які можуть семантично ділитися [28 , 76]. Їхня єдина особливість – відтворюваність: вони використаються як готові мовні одиниці з постійним лексичним складом і певною семантикою.

Фразеологічні вирази – це звороти з буквальним значенням компонентів. Вони містять у собі англійські прислів'я й приказки, що вживаються в прямому значенні, що не мають образного змісту: live and learn – вiк живи, вiк учися; better untaught than ill taught – краще бути невченим, ніж неправильно вченим; many men, many mind – скільки голів, стільки й розумів; easier said then done – легше сказати, ніж зробити; nothing is impossible to a willing heart – хто хоче, той доможеться [32 , 44].

Однією з характерних рис фразеологічного звороту є сталість його складу. З огляду на характер складу фразеологізмів (специфічні особливості утворюючих їхніх слів) виділяються дві групи фразеологічних зворотів:

фразеологічні звороти, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики мови (to throw dust іnto smb.'s eyes);

фразеологічні обороти з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв'язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням (to send smb. to Coventry).

У якості мовних одиниць фразеологічні звороти завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних по своїх морфологічних властивостях слів, що перебувають між собою в різних синтаксичних відносинах. За структурою фразеологізми діляться на дві групи:

відповідні реченню;

відповідні сполученню слів;

Серед фразеологізмів, за структурою відповідному реченню виділяються дві групи:

номінативні – фразеологізми, що називають те або інше явище дійсності, що виступають у функції якого-небудь члена пропозиції (to go to the dogs, Aladdіn's lamp);

комунікативні – фразеологізми, що передають цілі пропозиції, що вживаються або самостійно, або як частина структурно більше складної пропозиції (no man can serve two masters).

Серед фразеологічних зворотів, за структурою відповідному сполученню слів, виділяються наступні типові групи сполучень:

прикметник + іменник, які можуть бути семантично рівноправні й обидва є смислообразующими компонентами (daіly bread);

іменник + форма родового відмінка імені іменника (a crown of glory);

іменник + прийменниково-відмінкова форма менника (By the sweat of one's brow);

відмінково-прийменникова форма іменника + форма родового відмінка іменника (укр. повік , до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота);

прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника (укр. від зорі до зорі, від кірки до кірки, рік у рік , з корабля на бал, від мала до велика);

дієслово + іменник (укр. закинути вудку, пустити корінь, заливатися сміхом, зберігати мовчання, насторожити вуха);

дієслово + прислівник (укр. бачити наскрізь, потрапити впросак, розбитися вщент, пропасти даром);

дієприслівник + іменник (укр. Склавши руки, абияк);

конструкції із сурядними союзами (укр. цілком і повністю, без керма й без вітрил, отут і там, криво й навскіс, охи так );

конструкції з підрядними союзами (укр. як сніг на голову, хоч кіл на голові теши, хоч трава не рости, як дві краплі води, як корові сідло);

конструкції із запереченням «не» (укр. не щадячи живота, не солоно хлебавши, не боязкого десятка, не у своїй тарілці, не від миру цього) [28 , 51].

При розгляді класифікації фразеологічних зворотів з погляду їх експресивно- стилістичних властивостей можна виділити наступні групи фразеологічних зворотів:

мiжстильовi;

розмовно-побутові;

книжкові;

архаїзми й iсторизми.

Стилістична диференціація фразеологічних одиниць включає оціночно-емоційно-експресивні особливості, які здобуваються ними (фразеологізмами) внаслідок їх кращого й навіть виняткового вживання в тих, а не інших сферах й областях людського спілкування.

Мiжстильовi фразеологічні обороти – це стійкі сполучення слів відомі й уживані у всіх стилях мови.

Розмовні побутові фразеологічні обороти – це стійкі сполучення слів, переважно або винятково вживані в усному мовленні.

Книжкові фразеологічні обороти – це стійкі сполучення слів, переважно або винятково вживані в письмовій мові.

Фразеологічні iсторизми – це фразеологічні обороти, що вийшли з активного вживання у зв'язку зі зникненням відповідного явища дійсності

А.В.Кумачева на відміну від акад. В.В.Виноградова виділяє не три групи фразеологічних одиниць, а дві:

1. Фразеологічні дуже тісно зв'язані вираження, куди входять такі фразеологічні одиниці, як a pretty kettle of fish, to set one's heart on.

2. Відносно вільні фразеологічні сполучення, які акад. В.В.Виноградов відносить до фразеологічних сполучень, типу a bosom friend.

Розповсюдженою є класифікація вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, що заснована на етимології фразеологічних одиниць. Таким чином, виділяються:

1 Фразеологічні одиниці, пов'язані із предметами, що вийшли із уживання, що застаріли поняттями, що колись існували звичаями (to win one's spurs, baker's dozen).

2 Фразеологічні одиниці, що раніше належали якому-небудь професійному середовищу, а потім вийшли за

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: