Xreferat.com » Топики по английскому языку » Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою

Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою

Курсова робота з дисципліни : Адміністративне право

Виконала: студентка II курсу групи ПД-2.3 Кіяніцина Олена Сергіївна.

Міжгалузевий інститут управління

Київ-2005

Вступ.

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного , соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Вона є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей забезпечення національних інтересів зміцнення авторитету.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей , формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.[1]

Право громадян України на освіту є конституційним і зафіксовано у ст.53 Конституції України. Відповідно до неї повна загальна середня освіта є обов’язковою. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

1. ЗУ ,, Про освіту “ від 23 березня 1996 р.

I. Правові засади управління освітою.

Державна політика в галузі освіти і науки полягає в тому що Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного духовного і культурного розвитку суспільства. Від імені держави політика в галузі освіти

в Україні визначається Верховною Радою України (відповідно до Конституції України) і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Основними нормативно-правовими актами , що регулюють суспільні відносини в галузі управління освітою , є Закон України < Про освіту > від 23 березня 1996 р., Закони України < Про професійно-технічну освіту > від 10 лютого 1998 р. Закон України < Про загальну середню освіту > від 13 травня 1999 р.

Гарантовані права громадян ,щодо здобуття освіти забезпечуються створенням відповідних умов, передбачених Законом України < Про освіту> . Згідно з ним ці права забезпечуються :

- розгалуженою мережею закладів освіти , основаних на державній та інших формах власності , наукових установ , закладів післядипломної освіти;

- відкритим характером закладів освіти , створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей , інтересів громадянина;

- різними формами навчання – очною, вечірньою, заочною , екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Також цим законом регулюються :

питання надання державних стипендій і пільг учням і студентам;

соціального захисту вихованців , учнів , студентів , курсантів, слухачів , стажистів , аспірантів , докторантів і інших осіб незалежно від форм їхнього навчання і типів закладів , у яких вони навчаються;

способи сприяння одержанню освіти в домашніх умовах.

Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій громадських релігійних організацій .Залучення учнів студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається .Проте належність особи до будь-якої політичної партії громадської релігійної організації що діють відповідно до Конституції України не є перешкодою для її участі у навчально-виховному процесі. Учням студентам працівникам освіти законодавство дозволяє створювати в навчальних закладах первинні осередки об єднань громадян членами яких вони є .

Провідна роль у розвитку освіти в Україні належить підготовленим кадрам педагогічних працівників .До педагогічної діяльності допускаються особи , що мають відповідну освіту і професійну підготовку

Професійні права і обов’язки педагогічних працівників визначаються законодавством України , положеннями і статутами відповідних освітніх закладів .

Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років.

II.Система і повноваження органів управління освітою.

Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів і органів місцевого самоврядування .До органів управління освітою належать:

Міністерство освіти і науки України;

міністерства і відомства України , яким підпорядковані заклади освіти;

Вища атестаційна комісія України;

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим;

місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм органи управління освітою.[1]

Міністерство освіти і науки України ( МОН України ) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України .МОН України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти , наукової , науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

МОН України узагальнює практику застосування законодавства з питань,що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України .

Основними завданнями МОН України є :

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері освіти наукової науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

- створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти;

1.Битяк Ю.П. Адміністративне право України.- Харків : Право , 2002.-520с.

- створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти ;

- забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково- технічного потенціалу України;

- визначення перспектив і пріорітетних напрямів розвитку у сфері освіти , наукової , науково-технічної , інноваційної діяльності та інтелектуальної власності

сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації;

забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів.

Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє державні стандарти освіти здійснює контроль за їх додержанням ;

визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного фінансового забезпечення навчальних закладів;

подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо впорядкування мережі державних вищих навчальних закладів , визначає мережу професійно-технічних навчальних закладів і бере участь у впорядкуванні мережі навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування вносить відповідні пропозиції щодо вдосконалення мережі дошкільних загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів;

приймає рішення щодо запровадження експериментальних робочих навчальних планів , нових освітніх програм , педагогічних новацій і технологій;

здійснює заходи спрямовані на творчий розвиток особистості виявлення та підтримку обдарованих дітей талановитої молоді;

вживає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо працевлаштування випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

проводить роботу щодо встановлення еквівалентності документів про освіту і вчені звання ;

проводить у встановленому порядку ліцензування атестацію та акредитацію вищих і професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування веде Державний реєстр навчальних закладів;

вивчає разом з іншими центральними органами виконавчої влади потребу в кадровому забезпеченні сфери освіти , організовує підготовку таких кадрів , у встановленому порядку відкриває при вищих навчальних закладах і прирівняних до них закладах післядипломної освіти , в наукових установах аспірантуру, докторантуру;

присвоює у встановленому порядку вчені звання доцента і професора науковим та науково-педагогічним працівникам;

встановлює порядок атестації педагогічних працівників;

вживає заходів до поліпшення матеріальних та житлових умов студентів учнів працівників освіти і науки організації їх медичного та побутового обслуговування .

МОН України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази організовує і контролює їх виконання. В разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування спільні акти . Рішення МОН України прийняті в межах його повноважень є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування підприємствами установами та організаціями усіх форм власності і громадянами. [1]

Міністерства і відомства України ,яким підпорядковані заклади освіти разом з Міністерством освіти України :

беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти науки професійної підготовки кадрів ;

у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти;

здійснюють контрольні функції з додержання вимог щодо якості освіти;

забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань що належать до їх компетенції;

організують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Акти міністерств , яким підпорядковані заклади освіти , прийняті у межах їх компетенції , є обов’язковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підпорядкованих їм органів управління освітою закладів освіти відповідного профілю незалежно від форм власності.

Вища атестаційна комісія України (ВАК):

організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів

керує роботою з присудження наукових ступенів

присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника .

ВАК є центральним органом державної виконавчої влади підвідомчим Кабінету Міністрів України.

1. Положення про Міністерство освіти і науки України Затверджено Указом Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/2000.

У межах своїх повноважень ВАК організовує виконання актів законодавства України узагальнює практику його застосування з питань що входять до його компетенції розробляє пропозиції щодо

його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України а також здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями ВАК є:

участь у формуванні і реалізації разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та науковими організаціями державної політики щодо перспектив науки і техніки кадрового потенціалу України з урахуванням рівня світового науково-технічного прогресу

керівництво роботою з атестації наукових кадрів вищої кваліфікації

державний контроль за діяльністю спеціалізованих учених рад та якістю атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації .

ВАК відповідно до покладених на нього завдань:

1. формує мережу спеціалізованих учених рад для захисту дисертацій

у вищих навчальних закладах , академічних інститутах , галузевих науково-дослідних інститутах , науково-виробничих об’єднаннях затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей , за якими радам надається право проведення захисту дисертацій ;

2. проводить періодичну атестацію спеціалізованих учених рад;

3. затверджує за погодженням з Міносвіти та іншими заінтересованими органами державної виконавчої влади перелік спеціальностей наукових працівників;

4. розробляє і затверджує вимоги до дисертацій та осіб , які претендують на здобуття наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника;

5. аналізує разом з міністерствами іншими заінтересованими центральними органами державної виконавчої влади тематику і значущість дисертаційних досліджень з урахуванням потреб наукового і суспільного прогресу , розробляє і доводить до наукових установ , вищих навчальних закладів , спеціалізованих учених рад відповідні рекомендації;

6. затверджує рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукового ступеня доктора наук;

7. приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на підставі рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня ;

8. приймає рішення про видачу атестата старшого наукового співробітника на підставі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

9. оформляє і видає у встановленому порядку дипломи доктора і кандидата наук , а також атестати старшого наукового співробітника ;

розробляє і подає на затвердження до Кабінету Міністрів України проект положення про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника ;

розробляє і затверджує в межах своїх повноважень нормативні документи про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання згідно з законодавством;

вирішує у встановленому порядку питання нострифікації (визнання) документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань , виданих відповідними органами інших держав;

розглядає апеляції на рішення спеціалізованих учених рад щодо присудження наукових ступенів , а також учених рад щодо присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника ;

здійснює у межах своїх повноважень охорону державних таємниць;

бере участь у роботі міжнародних організацій та конференцій нарад з питань підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

здійснює інші повноваження що випливають з покладених на нього завдань.

ВАК очолює голова який у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства видає накази організовує та контролює їх виконання.

Для оперативного та узгодженого вирішення поточних питань що належать до компетенції ВАК утворюється президія ВАК у кількості до 20 чоловік у складі голови ВАК його заступників ученого секретаря ВАК за посадами а також інших провідних учених та висококваліфікованих фахівців – представників інших центральних органів державної виконавчої влади та наукових організацій .Президія ВАК у разі потреби може приймати звернення до центральних та місцевих органів державної виконавчої влади наукових та громадських організацій готує пропозиції для розгляду на засіданні головної ради ВАК.

Для розгляду конкретних питань стосовно присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань при ВАК утворюється експертні ради з відповідних спеціальностей .

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим здійснює повноваження керівництва освітою крім повноважень віднесених до компетенції Міністерства освіти України міністерств і відомств , яким підпорядковані заклади освіти.

Державну політику в галузі освіти на місцях здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування .Вони в межах своєї компетенції :

встановлюють не нижче визначених Міністерством освіти і науки

України мінімальних нормативів обсягів бюджетного фінансування закладів освіти , установ ,організацій системи освіти ,що є у комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання ;.

забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ , організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази , господарське обслуговування;

здійснюють соціальний захист працівників освіти , дітей , учнівської і студентської молоді , створюють умови для їх виховання , навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

організують облік дітей дошкільного і шкільного віку , контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти;

вирішують у встановленому порядку питання ,пов’язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх , які залишились без піклування батьків, дітей-сиріт ,захист їх прав надання матеріальної та іншої допомоги;

створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді розвитку здібностей , задоволення їх інтересів;

забезпечують у сільській місцевості регулярне безплатне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку , учнів та педагогічних працівників;

організують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів ;

визначають потреби, обсяг і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.[1]

Для вирішення цих завдань місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні

органи управління освітою - відділи освіти та управління освіти (на

обласному рівні), які діють на підставі законів України < Про освіту>

<Про місцеве самоврядування в Україні > положень про відділи та

управління освіти місцевих органів самоврядування та органів

виконавчої влади ,які приймаються на підставі типових положень.

Відповідно до Закону України < Про місцеве самоврядування в Україні> органи місцевого самоврядування :

1. Колпаков В.К. Кузьменко О.В. Адміністративне право України.: Підручник .- К.:Юрінком Інтер,2003.- 544с.

10

* забезпечують здобуття неповнолітніми загальної середньої освіти сприяють діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів дитячих молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

* забезпечують в межах наданих їм повноважень доступність і безоплатність освіти на відповідній території можливість навчання в школах державною та рідною мовою;

* організовують облік дітей шкільного і дошкільного віку ;

* надають допомогу випускникам шкіл у працевлаштуванні.

Відповідно до Положення про порядок створення , реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів органи місцевого самоврядування створюють навчальні заклади або видають дозволи засновнику на створення навчально-виховних закладів недержавної та не комунальної власності.

Також управління освітою здійснюють органи громадського самоврядування .Органами громадського самоврядування в Україні є:

- загальні збори (конференція) колективу закладу освіти;

- районна міська обласна конференції педагогічних працівників з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим ;

- Всеукраїнський з їзд працівників освіти.

Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти , вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної , науково-дослідної, методичної, економічної, фінансово-господарської діяльності закладів освіти.

III. Управління освітніми закладами.

Безпосереднє управління дитячим дошкільним закладом (яслами, дитячими садками, школами ,позашкільними закладами

Похожие рефераты: