Особливості перекладу французьких фразеологізмів, запозичених з латинської мови
Il y avait beaucoup de nobles comme au temps du rois Dagobert.
Зовсім очевидно, що в цьому тексті поняття "rois Dagobert" одночасно є фразеологічним ("за давніх літ") і зберігає своє буквальне значення ("у часи короля Дагоберта”). В процесі перекладу на українську мову неможливо скористатися відповідністю "за царя Гороха", оскільки цей український образ не може бути зв'язаний перерахуванням ознак того часу у вихідному тексті: "дворянин, благородна людина". Можливо, найбільш підходящим рішенням буде або вибір на користь якого-небудь більше відомого для українського читача королівського імені (наприклад, "як при дворі короля Артура"), або на користь спрощення та втрати виразності ("як у середньовіччя"). Хоча варто помітити, що в обох випадках втрачається значна частина інформаційної насиченості вихідної фразеологічної одиниці, у першу чергу, вірогідність культурно-історичних асоціацій, пов'язаних з нею.
Взагалі, з точки зору перекладу фразеологічні звороти зручно розділити на 3 групи. До першої групи відносяться фразеологічні звороти, які мають повну образну та змістову відповідність в мові оригіналу та в мові перекладу:
tetu comme un вne - впертий як осел
c’est de l’histoire ancienne - це давня історія
pas un iota - ні на йоту
До другої групи відносяться фразеологічні звороти, які виражають ту саму думку, але за допомогою іншого образу:
кtre aux anges - бути на сьомому небі
vieux comme les rues - старе як світ
renvoyer aux calendes grecques - відкладати у довгий ящик
кtre nй sous une bonne planиte - народитися під щасливою зіркою
До третьої групи відносяться такі порівняння, які не мають собі подібних в українській мові:
faire l’andouille - валяти дурня, дуркувати
descender dans l’arиne - прийняти виклик
avoir une arairegnйe au plafond - з’їхати з глузду
faire danser l’anse de panier - бути нечистим на руку
Як видно з прикладів, вирази першої групи не створюють проблем при перекладі. Вирази другої групи звичайно перекладаються українськими аналогами. Однак тут перекладач повинен керуватися уже згадуваним принципом - перекладати щось звичне таким же звичним. Образ, пов'язаний із словом, у таких порівняннях настільки зрісся з ним, що майже не сприймається як образ, і в багатьох випадках є зовсім стертим. Було би помилкою зберегти слово, яке входить у таке словосполучення, оскільки у перекладі даний фразеологічний зворот звучав би штучно і незвично, що внесло би в переклад те, чого немає в оригіналі: була б повернута яскравість звичному стертому образу, Тому приказку vieux comme les rues слід перекладати старе як світ а не старе як вулиці.
Фразеологічні звороти, що входять до третьої групи, звичайно перекладаються описово, по змісту.
Підсумовуючи вищесказане, подамо основні способи перекладу фразеологічних одиниць.
1) Найкращий спосіб - передати фразеологізм фразеологізмом.
С’est le monde renversй! - Світ перевернувся!
se faire manger par les asticots - годувати хробаків
2) Переклад фразеологічним аналогом, тобто використання в українській мові фразеологічних одиниць, які мають те саме значення, але які побудовані на іншому образі. При такому перекладі слід враховувати, що український образ повинен бути нейтральним щодо національного забарвлення:
abondance de biens ne nuit pas - кашу маслом не зіпсуєш
l’abоme appelle abоme - прийшла біда - відчиняй ворота
3) Переклад калькою, тобто спроба скопіювати французький образ і створити свою фразеологічну одиницю. При такому способі треба пам'ятати, що:
а) образ повинен бути зрозумілим, метафоричне, переносне значення повинно виходити з прямого значення:
sonner du cor - трубити у ріг
monter а l’arbre - дертися на дерево (гарячкувати)
б) якщо в перекладі є реалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві:
en costume d’Adame - у вбранні Адама (без одягу)
4) Описовий переклад, відмова від перекладу фразеологізмом:
кtre aux as - бути при грошах
prendre un abonnement - завести звичку
plier l’йchine - підкорятися
кtre clouй entre quatre planches - лежати у труні
фразеологізм французький лінгвістика переклад
Висновки
1. Переклад - це відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.
Точність перекладу полягає у функціональній а не формальній відповідності оригіналу. Основне завдання перекладача - це створення адекватного перекладу, який відтворює як зміст, так і форму оригіналу засобами іншої мови. Основними сходинками, які ведуть до цієї мети, є три типи закономірних відповідників - еквіваленти, аналоги і описовий переклад.
2. У мовознавстві існують різні підходи до визначення фразеологічного звороту, які варіюються в залежності від точок зору, що існують серед науковців. Отже ми додержуємося такої точки зору, що фразеологічний зворот - це усталене в складі і структурі, відтворене предикативне чи непредикативне словосполучення слів, що характеризується в більшому чи меншому ступені цілісністю і ідіоматичністю значення.
За допомогою різноманітних класифікацій висвітлюються різні аспекти дослідження фразеологічних одиниць. Основою є створення ідеографічної класифікації ФО. Також існує структурна класифікація ФО, що ґрунтується на особливостях граматичних конструкцій, за якими побудовані фраземи. Крім цього є класифікація ФО за походженням, за стилістичною маркованістю та за співвідношенням з частинами мови.
3. Проблеми перекладу ФО є одними із найбільш цікавих та складних для теорії та практики перекладу. Для відбору способу перекладу необхідно виходити із існуючих зіставних описів та моделей на матеріалі різних мов. Такий зіставний опис повинен брати до уваги як характерні типологічні риси ФО у кожній з мов, що визначаються її лінгвістичними ознаками, так і цілу низку інших аспектів, таких як особливості функціонування ФО як носіїв національно-культурного компоненту, їх стилістичні характеристики, їх риси як одиниць переносного способу позначення явищ дійсності.
Аналізуючи та свідомо користуючись різними способами при перекладі фразеологічних одиниць, перекладач повинен володіти не тільки знанням обох мов, але й уміти аналізувати стилістичні й культурно-історичні аспекти вихідного тексту в зіставленні з можливостями мови, що перекладає, і культури.
Перелік посилань
Алехина Ф.И. Семантические группы во фразеологии современного английск. яз., 1978
Алефиренко Н.Ф. Фразеологическое значение в системе семантических единиц других уровней языка. // Теор. пробл. семантики и ее отражения в одноязычных словарях, - Кишинев, 1982. - С.176-180.
Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания. // ВЯ. - 1995. - №1
Балли Ш. Французская стилистика / Пер. К.А. Долинин. - М.: Изд-во иностр. лит.; 1961. - 394с.
Будагов Р.А. Язык, история и современность. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997
Булаховський Л.А. Походження та розвиток мови: Науково-популярний нарис. - Х., 1925. - с.80.
Гак В.Г. Языковые преобразования. М., 1998
Гак В.Г. Ассиметрия лингвистического знака и некоторые общие проблемы терминологии. // Семантические проблемы языков науки, терминологии и информатики., М., 1971.,C.68-76
Грозен Н.Ф. Фразеологічні засоби вираження агресивної поведінки людей. // Филол. студии. - 2001. - №3
Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. - М.: Высш. шк., 1986. - 336с.
Кодухов В.И. Логические и культурно-исторпические компоненты значений слов // Теорет. пробл. семантики и её отражения в одноязычных словарях. - Кишинев, 1982. - с.6-12
Ларін Б.А. Про народну фразеологію // Праці Х респ. діалектол. наради. - К., 1961. - С.52-68
Молотков А.И. Фразеологизмы русского языка и принципы их лексикографического описания. // Фразеологический словарь русского языка. - М., 1968. - с.7-23
Потебня А.А. Эстетика и поэтика. - М.: Исскуство, 1976. - 614с.
Сверідан Т. Емоційно-експресивне навантаження усічених фразеологізмів.: (На матеріалі творів буковинських письменників на історичну тематику). // Наук. вісник Черніг. ун-ту. - 2000. - вип.93
Солодуб Ю.П. К вопросу совпадений фразеологических оборотов в различных языках. // ВЯ, 1982., №2
Тагиев М.Т. Лингвистические основы изучения русской типологии в нерусских школах. // Рус. яз. в нац. школе, 1961, №6
Теклюк В.Я. Українська фразеологія: деякі питання теорії. // Наук. записки Він. держ. пед. ун-ту, Сер. філологія. - 1999. - №1
Тер-Минасова С.Г. Словосочетание в научно-лингвистическом и дидактическом аспектах. - М.: Высш. шк., 1981. - 144с.
Р. Ладо. Лингвистика и наука, 1968.
Ужченко Д.В. Динамічні процеси у фразеології. // Вісник Луган. держ. пед. ун-ту ім Т. Шевченко. - 2003р
Чередниченко О.І. Фразеологія мови як джерело фонових знань // Мовознавство, 1984. - № 5. - С 17-21.
Шепель Ю.А. Общая и англ. фразеология.; Монография., 2003
Размещено на