Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови

ВСТУП

Для написання даної курсової роботи було обрано тему „Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови”, яка є досить актуальною з огляду на те, що сучасна англійська мова постійно розвивається, збагачується новими словами. Щоб поглибити знання з теорії та практики англійської мови і була обрана тема, яка стосується одного з найактуальніших питань будь-якої мови - збагачення мови засобами словотвору.

В даній курсовій роботі розглядають як теоретичні, так і практичні сторони афіксального словотвору сучасної англійської мови, словотвір як лінгвістична наука, та предмет її дослідження, засоби словотвору, їх класифікація за важливістю та актуальністю (головні та другорядні засоби словотвору), розглядання автохтонних та запозичених афіксів, засобів афіксального словотвору (префікси, суфікси), вживання похідних афіксальних слів. Об’єктом вивчення словотвору сучасної англійської мови є похідні афіксальні слова. До недавнього часу похідні афіксальні слова досліджувались в основному з формальної точки зору, тобто в аспекті вираження, а семантика похідних афіксальних слів залишалася малодослідженою. Однак специфіка словотвору у його різносторонності, у різноманітності його зв’язків і будь-який односторонній розгляд процесів словотвору не відображає повністю проблематику словотвору.

Проблема вивчення змістового аспекту словотвору будь-якої мови, в тому числі і семантика похідних слів, з кожним роком стає все більш актуальною. Яскравим прикладом цього стали роботи І.В. Арнольд „Семантическая структура слов и методика её исследований” [2, с. 285], А.А. Уфімцевої „Слово в лексико-семантичній системі мови” [15, с. 288].

В даній роботі похідне слово розглядається в лексико-семантичній системі англійської мови, як „уся область змістових співвідношень лексичних одиниць, своєрідність типів взаємодії їх одне з одним та з елементами інших аспектів мови, умови та форми мовного вираження результатів семантичного варіювання словесних знаків” [15; с. 123].

Актуальність проблеми вивчення афіксального словотвору визначають такі положення:

Хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення.

Словотвір займає важливе місце в граматиці англійської мови, лексикології, фонетиці та перекладі, та інших лінгвістичних науках.

Так, як проблема вивчення словотвору є дуже актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів та практиків, то відповідно існує багато різних досліджень, праць, статей, дисертаційних досліджень на задану тему. Найбільш гідними уваги є праці: Арнольд І.В. „Лексикология современного английского языка”[1, с. 295], Мєшкова О.Д. „Словообразование современного английского языка” [10, с. 245], Каращука П.М. „Словообразование английского языка” [6, с. 169], Ботнічука Є.Н. і Василенка І.В. „Словообразование в современном английском языке” [3, с. 231], Мостового М.І. „Лексикологія англійської мови” [14, с. 256].

Мета даної роботи полягає у дослідженні та розкритті як теоретичних, так і практичних питань сучасного словотвору англійської мови: що таке словотвір взагалі, які його головні та другорядні засоби, словотворчі моделі, їх функціонування, їх класифікація та визначення характерних особливостей похідних основ (ПО).

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є засоби афіксального словотвору в сучасній англійській мові, внутрішня валентність твірних основ (ТО) з суфіксами та префіксами в процесі утворення нових дієслів в сучасній англійській мові.

Предметом дослідження є структура та семантика афіксальних (префіксальних та суфіксальних) похідних основ (ПО) дієслів в сучасній англійській мові.

Матеріалами для дослідження були словники, енциклопедії, праці вчених, посібники, підручники з англійської мови, журнальні статті, наукові роботи, тощо.

Теоретико-методологічною базою дослідження є:

1) метод словотворчого аналізу похідних основ дієслів. Під словотворчим аналізом (СА) розуміється: поступове бінарне членування похідних основ на максимальні словотворчі компоненти в даному випадку: ТО дієслів та афікси;

2) метод словотворчого моделювання для виявлення словотворчих моделей, за якими утворюються похідні афіксальні основи дієслів у сучасній англійській мові;

3) метод кількісного аналізу для визначення словотворчої активності та продуктивності афіксів (префіксів та суфіксів), які вступають у внутрішню валентність з твірними основами (ТО) дієслів;

4) метод семантичного аналізу для виявлення семантики афіксів, які поєднуються з ТО та їх вплив на семантику ТО.

Наукова новизна даної курсової роботи полягає в тому, що в ній проводиться комплексне дослідження структури та семантики похідних афіксальних основ дієслів сучасної англійської мови, яке здійснюється в напрямку від ТО дієслова.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вона є внеском у теорію словотворення сучасної англійської мови.

Практичне значення цієї курсової роботи полягає в тому, що її можна буде використовувати в подальшій роботі над даною темою, на лекціях та практичних заняттях з граматики та лексикології англійської мови, для доповнення публікацій на задану тему, а також як базовий матеріал для написання бакалаврської та дипломної робіт.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, основної частини, яка поділена на два розділи та дванадцять підрозділів, висновків, додатків та списку використаної літератури, який нараховує двадцять два джерела.

РОЗДІЛ 1. СЛОВОТВІР ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА І ПРЕДМЕТ ЇЇ ДОСЛІДЖЕНЬ. Основні поняття словотвору

1.1 Поняття твірної основи та похідної основи слів

Основа слова – це структурне та семантичне ядро слова, яке функціонує в складі ПО слів, самостійно в кореневих словах.

Твірною може називатися та основа, від якої утворюються ПО слів.

Твірною основою є така основа, яка бере участь в творенні нового слова.

Похідна основа – це така, яка утворена: 1) шляхом поєднання ТО з дериваційним словотворчим афіксом; 2) шляхом поєднання двох твірних основ; 3) шляхом взаємопереходів основ з однієї частини мови в іншу. [ 7, с. 90-91]

Словотворчий склад ПО, може бути різний. ПО, яка складається з двох кореневих ТО є складною (brink//man в brink/man//ship), а якщо в ній є ще і афікс, то вона вже складнопохідна (lop//sided в lop/sided//ness). Таким чином ПО слів також можуть бути ТО. ПО розрізняються і по ступеню членування. Наприклад, в слові dis/appoint//ment основа нульового членування (ТО) - appoint. Перший ступінь членування ПО dis//appoint, де appoint є ТО. Другий ступінь членування dis/appoint//ment. Ступені членування називаються також тактами деривації. Із ступенем членування зв'язане ще і поняття словотворчого гнізда (word//family), яким називається сукупність однокореневих слів, підпорядкована відносинами членування. В центрі словотворчого гнізда (СГ) знаходиться ТО, наприклад grade. Як ТО ця основа бере участь в утворенні основ похідних слів to grade, grada//tion, grad//ient, grad//ual, etc., які можна об'єднати в СГ. Слова, що входять в СГ, обов'язково мають загальний елемент значення, що міститься в ТО слова. Межі словотворчого гнізда рухомі; воно може поповнюватися новими елементами, поки їх семантика не розійдеться дуже далеко. Так, в СГ grade міститься елемент grad//uate в значенні mark with degree for measuring, але подальший семантичний розвиток значення grad//uate - give а degree or diploma і person who has taken а university degree цієї основи виходить за межі даного СГ. [4, c. 35]

1.2 Словотворча модель

Словотворча структура слова описується за допомогою словотворчих моделей, тобто формул, що відображають принцип з'єднання основи з іншими компонентами. Така формула, залишаючись незмінною, здатна наповнюватися різним лексичним матеріалом. Наприклад, словотворча модель V+ -еr є загальною для цілого ряду слів з одним і тим же значенням «діяч» (writ//er, teach//er, speak//er, etc.) і утворюється за допомогою ТО дієслова + суфікс -er. Словотворча модель N + -ous регулярна для утворення прикметників, також об'єднаних загальним значенням «Носій якої-небудь якості» (courage//ous, monstr//ous, danger//ous, etc.). Моделі не створюються штучно, а виділяються в процесі СА з великого масиву прикладів. Залежно від цілей дослідження виділяються основні моделі (М) та мікромоделі (ММ). Так, модель: ТО + суфікс = М суфіксального слова, оскільки вхідні в неї компоненти ніяк не уточнені. Моделі ж типу N + -ous або V + -еr, як і багато інших, називаються приватними, оскільки відображають окремі випадки більш загальної ситуації. ММ можуть групуватися за типами ТО (іменникові, дієслівні і т. д.), та за видами афіксів.

М та ММ також можуть бути продуктивними і непродуктивними. Продуктивні моделі - це моделі, за якими регулярно утворюються ПО нових слів. Приведений вище приклад V + -еr є моделлю продуктивною, що легко підтверджується наявністю ПО нових слів, за цією М утворені (hack//er, codg//er). Непродуктивні моделі описують слова, що існують в мові, але за ними вже не створюються ПО нових слів. Модель N+-ous, наприклад courage//ous, flavour//ous, відноситься якраз до такого типу, зокрема словник нових слів Девіда Барнхарта не містить жодного утворення з суфіксом -ous. [4, с. 30]

Необхідно пам'ятати, що словотворче значення, часто залежне від значення афікса або ТО, не те ж саме, що значення лексичне, індивідуальне. Наприклад, словотворче значення ПО слова writer - «діяч, хтось». Індивідуальне значення ТО + суфікс -er розкриває характер дії - «письменник - той, хто пише». Словотворче значення М SV + -er об'єднує слова, утворені за однією моделлю із значенням загального результату. У групу ПО слів, об'єднаних по індивідуальному лексичному значенню «діяч», входять слова, побудовані за однією моделлю – М6 – модель суфіксальних основ, але за різними ММ, а саме SN + suf –er = SN i SN + suf –ist = SN (scribbl//er, novel//ist, etc.), які об'єднані синонімічними відносинами.

1.3 Класифікація способів словотвору

Як видно з сказаного вище, словотворча модель (М) показує, як утворено слово у кожному конкретному випадку, і допомагає створити ПО слів з аналогічним значенням аналогічними засобами. Поняття словотвору в цілому включає і узагальнення, об'єднуючи різні ММ в М ПО слів.

Щодо кількості способів словотворення існують різні думки. Ці розбіжності (виділяють від 5 до N способів слвотвору) пояснюються тим, що різні способи міняють свою активність і на довгий час можуть виявлятися більш менш продуктивними або стають непродуктивними. Так або інакше, загальновизнано, що існує 6 найбільш продуктивних моделей словотворення в сучасній англійській мові :

а) афіксальна модель: 1) М: ТО слова+ суфікс; 2) префікс + ТО слова, наприклад (pion//ist, re//built, under//go);

б) М словоскладення: основа + основа, наприклад, (dark//man);

в) конверсійна М: V > N або N > V, наприклад (elbow – to elbow, steal – to steal);

г) реверсійна М: основа - квазі-аффікс, наприклад (baby//sitting – baby//sit, burgl//ar – burgl//e);

д) словозлиття тут про модель можна говорити тільки умовно, як про з'єднання фрагментів основ, наприклад (motel < motorist + hotel);

е) скорочення (km < kilometer, BBC < British Broadcasting Corporation).

Решта способів (чергування, наприклад feed від food; подвоєння (murmur), а також немодельовані способи - звуконаслідування (cuckoo; splash) і римований повтор, як з чергуванням, так і без нього, наприклад (tip-top; hocus-pocus) другорядні і непродуктивні. [4, с. 35]

1.4 Поняття словотворчого аналізу та валентності

Словотворчий аналіз (СА) - поступове бінарне членування ПО на максимальні словотворчі компоненти (СК). [5, с. 88]

Словотворча модель - розглядається в роботі як «двохстороння одиниця, що характеризується в плані змісту загальним словотворчим значенням, єдиним для всіх слів даного типу, а в плані вираження – загальною структурою» [14, с. 152]

Таблиця 1 - Інвентар для репрезентації словотворчих моделей

Словотворчі моделі сучасної англійської мови (список складено на базі роботи Степанової М.Д. «Методы синхронного анализа лексики» [16, 208 с.])

Методичні вказівки для словотворчого аналізу (СА)

Для здійснення СА як загальновживаних слів, так і термінів з метою розкриття їх словотворчої структури і змісту необхідно враховувати таке:

1. Під терміном «словотвір» слід розуміти не історичний процес утворення слова, а його результат, тобто словотворчу структуру «готового» слова на сучасному етапі розвитку мови.

2. СА потрібно відрізняти від морфемного аналізу, який є лінійним виділенням мінімальних структурно-семантичних відрізків-сегментів. Здійснюючи морфемний аналіз слова, ми встановлюємо наявність морфем у слові, тобто його морфемний склад. При морфемному аналізі використовується один умовний знак (УЗ) – крапка або риска. Тому морфемний аналіз може використовуватися тільки при одно- чи двоморфемному складі слова, тобто при наявності двох основ, які функціонують самостійно.

Як уже відзначалося морфемний аналіз багатокомпонентних похідних основ не може розкрити ні структуру, ні семантику слова.

У таких випадках слід використовувати СА, який, на відміну від морфемного аналізу, є поступінчатим виділенням максимальних структурно-семантичних словотворчих компонентів (СК) і допомагає розкрити словотворчу структуру слова, а саме модель, за якою утворена та чи інша основа слова.

Для показу СК у складі похідних основ використовуються умовні знаки (УЗ):

1) // - перший ступінь членування на 2 максимальні словотворчі компоненти;

2) / - другий ступінь членування перших двох максимальних СК на наступні;

3) - переривчата коса лінія вказує на третій ступінь членування;

4) - хвиляста лінія вказує на четвертий ступінь членування;

5) - переривчаста лінія з крапкою вказує на п’ятий ступінь членування;

6) - переривчаста коса лінія з одним інтервалом використовується для репрезентації морфем у безафіксно-похідних основах.[5, с. 88]

Поняття валентності та словотворчої моделі

Словотворча потенція - категорія мови, яка відображає закладену в твірній основі здатність породжувати нові семантично і граматично залежні від неї слова. Словотворча потенція не визначає моделей побудови похідного слова. Вона містить лише загальні вказівки на те, які лексико-морфологічні розряди слів можуть бути утворені від слів одного лексико-морфологічного розряду. [4, c. 5]

Словотворча потенція як мовна категорія абстрактної можливості в мові виявляється у валентних властивостях основ, тобто в їх сполучуваності з певним набором афіксів. [4, c. 8]

Валентність основ визначається за похідними словами, що фактично існують в мові, які включені в тлумачні словники і в яких потенція постає в реалізованому виді. Пропоноване розмежування словотворчої потенції і словотворчої валентності як категорій мови і мовлення порушує довгострокову лінгвістичну традицію, за якою потенція і валентність трактуються як подібні явища: «В цілях відомої стандартизації термінології і виходячи з найбільш прийнятих в лінгвістиці визначень, - пише М.Д. Степанова, - в даній роботі ми використовуватимемо термін «валентність» в його широкому розумінні, тобто як сполучувальну здатність однорівневих одиниць мови (зважаючи на сукупність всіх їх властивостей); при цьому валентність ми розглядатимемо і як потенцію і як її реалізацію, тобто одночасно як чинник мови і як чинник мовлення» [ 4, c. 8; 16, c. 8]. Запропоноване вище визначення закономірно витікає із завдань статистичного аспекту синхронного словотворення, але воно не враховує відкритих можливостей, мова ж «це не тільки сукупність вже реалізованих форм і моделей, які належить вживати як такі (норма), але також і техніка, що дозволяє вийти за межі вже реалізованого, тобто «система можливостей». Отже, опис повинен враховувати відкриті можливості - все те, що є «продуктивним шаблоном», схему, за допомогою якої можна реалізувати те, що ще не існує як норма [ 4, с. 8; 9, c. 335].

Характеризуючись активною словотворчою валентністю, основа формує модель і вибирає ті афікси, які їй не протипоказані в силу Ії структурних, граматичних, семантичних та морфологічних властивостей. [4, c. 9]

Лінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові

Різні способи словотвору можна розподілити по двох загальних моделях виходячи з того, які маніпуляції проводяться над основою нульового ступеня деривату. Так, афіксація, словоскладення, подвоєння і різні типи повторів є розгортанням початкової одиниці, додаванням до ТО, морфеми, афіксації або іншої основи; навпаки, конверсія, реверсія і скорочення по суті є згортанням початкової одиниці. Моделі першого типу (розгортання початкової одиниці) називаються лінійними, другого (згортання початкової одиниці) - нелінійними.

Афіксація основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Афіксація - один з найпоширеніших способів словотвору, який є приєднанням афікса до ТО. При цьому афікси, префікси і суфікси можуть розрізнятися не тільки по місцю в слові, але і по ступеню самостійності. Суфікси, що оформляють слово як певну частину мови, тісніше пов'язані з основою (courage//ous, friend//ly, dicta//tion, etc.), тоді як префікси головним чином змінюють семантику слова і самостійніші лексично (anti//missile, post//war, dis//engage, etc.). Цікаво відзначити, що в німецькій лексикології прийнято відносити префіксацію до іншого словотворчого способу - словоскладення - із-за сильної лексикалізації. В той же час і ті та інші можуть внести до ПО новий лексичний відтінок (be//friend, hatt//er), і фактично відмінність полягає тільки в ступені продуктивності того або іншого афікса. Деякі суфікси історично сходять до кореневої морфеми, яка з часом втратила самостійність і тепер зустрічається тільки в похідних словах, об'єднуючи їх загальним додатковим смисломом. Така, наприклад, морфема -dom, словоформа староанглійського дієслова із значенням «робити», в сучасній мові присутня тільки як суфікс із значенням «Rank, condition, domain» або ТО збірних іменників (king//dom, earld//om, free//dom, official//dom, etc.). Продуктивні афікси в основному відносяться до одвічної англійської лексики (-fy, -er, -izer), непродуктивні - до запозиченої (-or, -ous), але і ті та інші легко взаємодіють і з одвічними, і із запозиченими основами. Наприклад, в anti//missile сполучені запозичена основа і суфікс, в outdazzle обидва компоненти одвічні, в beauti//ful запозичена основа поєднується з одвічним суфіксом, а в re//read, навпаки, запозичений префікс і одвічна основа. Результат словотворчого процесу при афіксації - ПО (derived word). [4, с. 36]

Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Цей спосіб творення нових слів може бути переданий формулою «основа слова + основа слова», внаслідок чого утворюється складне слово (compound word). Складанню можуть піддатися прості основи, наприклад: SN+SN cow//boy, space//ship, SA+SN black//board, etc., а також проста основа і ПО, наприклад: SN+SN pen//holder, match//maker, baby//sitter. Спосіб з'єднання основ може бути нейтральним, коли обидві основи іменнтків з'єднуються, наприклад: eye//brow, sun//rise, school//girl, або за допомогою сполучного елементу, наприклад: hand//icraft, trade//sman, mother//of//pear. Складне слово звичайне цільнооформлене і його граматична характеристика залежить від другого компоненту. Наприклад, при однотипності структури слів white//wash і black//board вони належать до різних частин мови, оскільки їх другі компоненти є відповідно дієсловом і іменником. Проте бувають і складні слова, на перший погляд утворені по тій же моделі, в яких граматична характеристика другого компоненту не відповідає загальній характеристиці. Наприклад, в слові bare//foot другий компонент очевидний іменник, але в цілому слово є прислівник. Тут, очевидно, присутня десемантизація другої основи до ступеня, в якому вона сприймається як суфікс. Ймовірно, подібні випадки варто розглядати як проміжні між афіксацією і словоскладанням. [4, с. 36]

Дуже часто словоскладання виступає як засіб створення ТО для подальшого процесу словотворення. Отримана цим способом основа піддається конверсії, реверсії або афіксації, внаслідок чого виникає нове, похідне слово, наприклад: 1) SN<SV black//list - to black//list; day//dream - to day//dream; stage//manager - to stage//manage; baby//sitter - to baby//sit; 2) SN<SV<SA honey//moon - to honey//moon – honey//mooner; etc.). [4, c. 36]

Розмежування складних слів і словосполучень

Дуже продуктивними в сучасній англійській мові є утворення типу make up, тобто поєднання, що складаються з повнозначної основи і неповнозначного другого компоненту. Оскільки таке поєднання має, як правило, загальний наголос і часто пишеться разом або через дефіс, воно володіє цільнооформленістю і може трактуватися як слово, а не як словосполучення. Неясним, проте, залишається питання про другий компонент, неповнозначність якого ставить його в положення між основою і афіксом. Наприклад, в слові teach//in другий компонент ближче до афіксів, оскільки його семантика явно ослаблена в порівнянні з першим, а в слові get-together обидва компоненти семантично рівноправні. У такому разі, не дивлячись на структурну однотипність обох прикладів, можна говорити про те, що подібні утворення відносяться або до похідних, або до складних слів залежно від семантичної наповненості другого словотворчого компоненту.

У ряді робіт ці слова носять найменування складно-похідних слів (derivational compounds) разом з утвореннями типу forget-me-not, що з'явилися в мові в результаті ізоляції синтаксичних словосполучень. Синтаксичний зсув приводить до компресії сенсу, внаслідок чого і з'являється складне (складнопохідне) слово. У мові зустрічаються оказиційні (випадкові) (одиничні, утворені «для даного випадку») слова, що з'явилися на базі цілого речення, наприклад I-am-no-that-kind-of-girl або this modem behind-the-ears-nonsense.

Як і раніше, спірним залишається питання про статус утворень типу by heart або at large, що не володіють формальною цільнооформленістю, але поза сумнівом є єдиними за семантикою. Очевидно, що ТО, які володіють ідіоматичністю, займають особливе місце в словотворчій системі і потребують окремого опису. [4, c. 37]

Нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові

Реверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Реверсія – це укорочення основи, з подальшою зміною парадигми, а також граматичного та лексичного значення слова. [4, с. 37]

Нелінійність реверсії, або зворотного словотворення (back formation), виражається перш за все у вельми відносній регулярності моделі. На відміну від моделей лінійних, таких, що розгортають первинний елемент, реверсія як би укорочує основу, відсікаючи те, що представляється суфіксом. Дуже велику роль в цій словотворчій моделі грає аналогія - заповнення нібито бракуючого члена якоїсь пари. Так, у ряді аналогічних суфіксальних утворень типу write – writ//er; work – work//er; pain – paint//er з'являється нова пара burgle - burglar. Процес словотворення в цій парі йде, проте, у зворотному напрямі: від основи burgl//ar відсікається елемент, що усвідомлюється як суфікс, і з'являється дієслово burgle, по аналогії з іншими парами ряду (те, що в даному випадку ми маємо справу з процесом саме реверсії, підтверджує і наявність в мові виразу з тим же значенням: commit burglary). Іноді «афікс» відсікається від другої основи складного слова, як в flight//test з fligh-test//ing або baby//sit з baby/sitting. Дія помилкової аналогії особливо чітко видна на прикладі утворення дієслова lase, де «афікс», що відсікається, насправді є частиною абревіатури laser (light amplification of stimulated emission of radiation). В результаті реверсії, як і в результаті афіксації, з'являється похідне слово, оскільки в даному процесі словотворення використовується одна основа, а загальна модель цього способу може бути представлена як «основа - "квазі-аффікс"». [4, c. 37-38]

Конверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Цей спосіб словотворення вельми характерний для англійської мови через аналітичний характер його складу. Суть конверсії як словотворчого процесу полягає в тому, що відбувається функціональне зрушення слова з однієї частини мови в іншу, утворення однієї частини мови від основи іншої без зміни форми to finger від finger; to elbow від elbow, etc. Своєрідність конверсійного словотворення відбилася і в тому, що досить довго за цим явищем не було закріплено постійного терміну. З часом такі терміни, як «безафіксальн е утворення», «кореневе утворення» і ін. відпали через свою некоректність, хоча справедливості ради варто відмітити, що і термін, вживаний в даний час, не ідеальний, оскільки має омоніми в інших терміносистемах, у тому числі і мовних.

При конверсійному словотворенні відбувається не тільки граматична, але і семантична перебудова. Похідне слово запозичує семантику ТО, додаючи до неї свою, обумовлену статусом нової частини мови.

Найновішим визначенням конверсії є те, що основа слова однієї частини мови присвоює парадигму іншої частини мови.

Є підстави вважати, що конверсія проходить поетапно, і одним з етапів є субстантивація, тобто придбання граматичного статусу іменника (субстантива) іншою частиною мови, найчастіше - прикметником або прислівником, в результаті розпаду словосполучення. Наприклад, при розпаді словосполучення poor people прикметник poor не тільки оформляється артиклем, але і семантично «вбирає» значення всього колишнього поєднання; the poor - poor people. Пізнє слово набуває всієї парадигми нової частини мови і процесу конверсії завершується. Конверсія можлива не тільки при розпаді поєднання Adj + N (а lunatic asylum - а lunatic) або Adv + N (а weekly paper - а weekly), але і при вживанні різних частин мови в не властивих їм функціях. Наприклад, іменник telephone конвертується в дієслово в пропозиції I'll telephone soon, займенник other субстантивується в I'll ask the others, etc. Розпад словосполучення частина лексикологів відносить до іншої групи словотворчих моделей - скорочень, описуючи процес, званий еліпсисом. Робиться це на тій підставі, що в результаті усікання словосполучення субстантивація проходить не завжди. Варто враховувати, проте, що як приклади еліпсиса здебільшого приводяться оказіоналізми - слова, що не увійшли в систему вокабуляра (а go-no-go (person), а go-getting (man), etc.).

Початкові ТО і ПО іменників, прикметників, дієслів, прислівників, при конверсії зв'язані певними семантичними відносинами. Найбільш типові випадки переходу іменника в дієслово, коли обидві основи зв'язано агентивними або інструментальними відносинами: to host (а party) - to be а host (at а party); to elbow (one's way through the crowd) - to use one's elbow for the purpose; etc. Модель N > V може також відображати відносини залучення/відчуження предмету: fish - to fish; skin - to skin; etc.

Що стосується семантичних відносин моделі V < N, то тут найчастіше наголошується значення єдиноразовості дії (а laugh < to laugh, а smoke < to smoke, etc.) або передача похідним іменником результату дії, яка передається ТО (а photograph < to photograph; etc.). Можливі і інші типи семантичних відносин по тій же моделі - агентивні (а help < to help, а switch < to switch), локативні (а stop < to stop , а walk < to walk) і так далі. Нерідко визначити напрям конверсії буває важко, а то і взагалі неможливо (empty, dark, etc.) Звичайні критерії, вживані для визначення спрямування процесу конверсії, зводяться до наступної: семантика початкової основи ширша за семантику похідного слова (to fall - а fall; mother - to mother; etc.);

Слідує, проте, враховувати, що ці критерії не абсолютні і можуть бути порушені. [4, c. 38]

Скорочення основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Суть цього способу словотворення полягає у відсіканні частини основи, яка або співпадає із словом, або є словосполученням, об'єднаним загальною суттю. Скорочення прийнято підрозділяти на лексичні і графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words, or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова незалежно від морфемних меж: doc< doctor; frig< refrigerator; phone< telephone, etc. Найчастіше зустрічаються кінцеві усікання типу exam, doc, gym (з examination, doctor, gymnasium відповідно). Усікання типу plane, phone (з airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu