Xreferat.com » Топики по английскому языку » Сучасна українська літературна мова

Сучасна українська літературна мова

твердим чи м'яким- приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:

прикметники приклади
тверда група вразливий, сестрин, певен, чистий
м'яка група майбутній, хатній, завтрашній, ранній

До твердої групи належать:

прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);

всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин)

короткі форми прикметників (годен, рад, жив).

До м’якої групи належать:

якісні і відносні прикметники з основою на м'який н, перед яким стоїть ще один приголосний (майбутній, новітній, останній);

прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;

прикметники на -шній, - жній, що утворені від прислівників (внутрішній, справжній);

синій, матерній (частіше материн) та інші.

Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.

Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині).

Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

Морфологічні ознаки прикметника:

рід:

чоловічий жіночий

середній

лебединий, добрий кімнатна, кмітлива

дівоче, веселе

число:

однина

множина

гарний, гарна, гарне

гарні

відмінок:

називний

родовий

давальний

знахідний

орудний

місцевий

золотий

золотого

золотому

золотий (золотого)

золотим

(на) золотому)


РІД ТА ЧИСЛО ПРИКМЕТНИКА

Змінення прикметника за родами та числами залежить від форм іменника, з яким він узгоджується (веселий хлопчина- весела дівчина- веселе свято- веселі діти).

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Прикметники твердої і м’якої груп відмінюються за такими зразками:


Тверда група

чоловічий рід жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

добрий

доброго

доброму

добрий (-ого)

добрим

(на) доброму (-ім)

добра

доброї

добрій

добру

доброю

(на) добрій


середній рід множина

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

добре

доброго

доброму

добре

добрим

(на) доброму (-ім)

добрі

добрих

добрим

добрі (-их)

добрими

(на) добрих


М’яка група

чоловічий рід жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

осінній

осіннього

осінньому

осінній (-ого)

осіннім

(на) осінньому (-ім)

осіння

осінної

осінній

осінню

осінньою

(на) осінній


середній рід множина

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

осіннє

осінного

осінному

осіннє

осінньім

(на) осінньому (-ім)

осінні

осінньіх

осінньім

осінні (-іх)

осінніми

(на) осінніх


Прикметники м'якої і твердої групи розрізняються кінцевим приголосним основи.

Відмінкові закінчення прикметників твердої групи в однині: -ий, -е, -ого, -ому, -им, -ому- в чоловічому і середньому роді; -а, -ої, -ій, -ою, -ій- у жіночому роді.

Відмінкові закінчення прикметників м'якої групи у непрямих відмінках (крім знахідного і орудного)- такі ж, але після попереднього м'якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком:


тверда група м'яка група

чорного

чорною

синього

синьою


Якщо основа м'якого прикметника закінчується м'яким приголосним й, у цьому випадку м'який знак не ставиться, а сама м'якість звучання передається буквами я, ю, є, ї (край безкраїй, безкрая, безкрає, безкраю).

Перед голосним о приголосний й зберігається (край безкрайого, безкрайому, безкрайою).

У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (кого? що?- приємне враження, вірного друга).

Прикметники твердої і м'якої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини, крім закінчення -ому, можуть закінчуватися як на -ому, так і на -ім (на світлому- світлім, на білому- білім).


У множині прикметники обох груп мають такі закінчення:

тверда група м'яка група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-их

-им

-ими

-их

-іх

-ім

-іми

-іх


МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ

1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.

2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду).

3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних).

4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана).

6. Визначте форму (повна чи коротка).

7. Знайдіть спосіб творення.

8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів

РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ


Числівники поділяються на:

1. кількісні - порядкові

у складі кількісних:

власне кількісні;

збірні;

дробові;

неозначено- кількісні

2. прості - складні - складені


КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ


Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:

числівники приклади
кількісні сто п'ятнадцять, чотири, один
порядкові дванадцятий, мільйонний

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількісні числівники:


числівники приклади
власне кількісні тридцять шість, один, сімнадцять
дробові шість сьомих, три цілих шість десятих
збірні дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро
неозначено-кількісні кільканадцять, чимало, багато

Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:

числівники приклади
власне кількісні десять, три, два, двадцять, сто

Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі (п'ять моряків, шістнадцять кроликів).


Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:

числівники приклади
дробові

шість восьмих, дві третіх,

сім цілих і сім десятих


Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя).

До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.


Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:

числівники приклади
збірні двоє, четверо, одинадцятеро

Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.


Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:

числівники приклади
неозначено- кількісні кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот

Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ


За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

прості нуль, вісім, один, шість, дев’ять
складні дванадцять, триста, одинадцятеро
складені сто двадцять шість, чотири тисячі один

Прості числівники мають один корінь.

Складні числівники мають два корені.

Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.


Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:

рід:

чоловічий жіночий

середній

перший, тринадцятий

перша, тринадцята

перше, тринадцяте

число:

однина

множина

дванадцятий

дванадцяті

відмінок:

називний

родовий

давальний

знахідний

орудний

місцевий

четвертий

четвертого

четвертому

четвертий (четвертого)

четвертим

(на) четвертому


ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

чоловічий рід жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

один

одного

одному

один (одного)

одн-им

(на) одному

одна

одної (однієї)

одній

одну

одною (однією)

(на) одній


середній рід множина

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

одне

одного

одному

одне (одно)

одним

(на) одному

одні

одних

одним

одні (одних)

одними

(на) одних


2. Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):

чол. і сер.рід жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

два

двох

двом

два (двох)

двома

(на) двох

дві

двох

двом

дві (двох)

двома

(на) двох


Числівники три і чотири за родами не змінюються:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

три

трьох

трьом

три (трьох)

трьома

(на) трьох

чотири

чотирьох

чотирьом

чотири (чотирьох)

чотирма

(на) чотирьох


3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

шість

шести (шістьох)

шести (шістьом)

шість (шістьох)

шістьма (шістьома)

(на) шести (шістьох)


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чотирнадцять

чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

чотирнадцяти (чотирнадцятьом)

чотирнадцять (чотирнадцятьох)

чотирнадцятьма (чотирнадцятьома)

(на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

шістдесят

шістдесяти (шістдесятьох)

шістдесяти (шістдесятьом)

шістдесят (шістдесятьох)

шістдесятма (шістдесятьома)

(на) шістдесяти (шістдесятьох)


4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

сорок

сорока

сорока

сорок

сорока

(на)сорока

дев’яносто

дев’яноста

дев’яноста

дев’яносто

дев’яноста

(на)дев’яноста

сто

ста

ста

сто

ста

(на)ста


5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

двісті

двохсот

двомст-ам

двісті

двомастами

(на) двохстах

триста

трьохсот

трьомстам

триста

трьомастами

(на) трьохстах


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

п’ятсот

п’ятисот

п’ятистам

п’ятсот

п’ятьмастами (п’ятьомастами)

(на) п’ятистах


6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

п’ятеро

п’ятьох

п’ятьом

п’ятеро (п’ятьох)

п’ятьома

(на) п’ятьох

8. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві (обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

обоє

обох

обом

обоє (обох)

обома

(на) обох

обидва (обидві)

обох

обом

обидва-обидві (обох)

обома

(на) обох


9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

одна друга

однієї (одної) другої

одній другій

одну другу

однією (одною) другою

(на) одній другій


10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

сто пятдесят сьомий

сто пятдесят сьомого

сто пятдесят сьомому

сто пятдесят сьомий (сто пятдесят сьомого)

сто пятдесят сьомим

(на)сто пятдесят сьомому


МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧИСЛІВНИКІВ

Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок. 5. Група за будовою (простий, складний чи складений). 6. Визначте синтаксичну роль слова.7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

Займенник- це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКІВ

У реченні займенник може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник:

 підметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у вікно);

 означенням (зараз розповім про свої плани; ці дівчатка не з нашого класу);

 додатком (трохи заробив собі грошей; щось тебе не бачу);

 обставиною (всі зібралися коло вчителя; розуміння шукайте в собі);

 іменною частиною складного присудка (щось ти сьогодні ніякий).

РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Займенники за своїм лексичним значенням і морфологічними ознаками поділяються на дев’ять розрядів:


особові я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони
зворотний себе
питальні що? хто? скільки? який? чий? котрий?
відносні ті ж питальні, але без знаку питання
присвійні мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій);
вказівні цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий
означальні весь, всякий, сам, кожний, самий, інший
неозначені абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь
заперечні ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий,

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКА

Головні морфологічні ознаки займенника - це:

рід (якщо є):

чоловічий жіночий

середній

він, котрий, мій, анічий, наш

вона, котра, моя, анічия, наша

воно, котре, моє, анічиє, наше

число (якщо є):

однина

множина

весь, вся, все

всі

цей

ці

відмінок:

називний

родовий

давальний

знахідний

орудний

місцевий

хто

кого

кому

кого

ким

(на)кому, на кім

твій

твого

твоєму

твій (твого)

твоїм

(на)твоєму, твоїм

Займенники мають словозмінну морфологічну ознаку відмінка (хто- кого, кому, ким, (на) кому).

Займенники, співвідносні з прикметниками, можуть мати, крім відмінка, ще й словозмінні морфологічні ознаки роду та числа (чий- чия, чиє, чиї).

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ

Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.

Особовий займенник я вказує на розповідача (я це повинен сказати).

Займенник ти вказує на особу, до якої звертається розповідач (а ти не брав моїх зошитів?)

Займенник ми вказує на те, що розповідач об’єднує себе ще з кимось, напр., розповідає про себе і своїх друзів чи знайомих (ми вчора були у лісі).

Займенник ви вказує на осіб, до яких звертається розповідач (ви хіба про це не чули?).

Займенники він, вона, воно вказує на особу, яка не приймає участі у розмові або на предмет, про який іде мова (вона добре підготувалася до уроку; воно було дуже смачне).

Займенник вони вказує на деяку кількість осіб, що також не беруть участі у розмові або на предмети, про які розповідає оповідач (вони довго ще будуть над цим думати; вони зовсім не коштовні).

Займенник він співвідноситься з іменниками чоловічого роду, вона- з іменниками жіночого роду, воно- з іменниками середнього роду, займенник вони співвідноситься з іменниками всіх чотирьох родів у множині (він піднявся; вона підійшла; воно стрибнуло; всі вони- гарні люди);

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Одні займенники змінюються за відмінками, як іменники (хто, він, що, я), інші- за родами, числами і відмінками, як прикметники (нічий, ваш, деякий).

Займенники скільки, стільки змінюються за відмінками, як числівник два.

Відмінювання особових займенників відбувається за такою схемою:

ОДНИНА


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

я

мене

мені

мене

мною

(на) мені

ти

тебе

тобі

тебе

тобою

(на) тобі


чоловічий рід жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

він

його (до нього)

йому

його (на нього)

ним

(на) ньому (на нім)

вона

Її (до неї)

їй

її (на неї)

нею

(на) ній


середній рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

воно

його (до нього)

йому

його (на нього)

ним

(на) ньому (на нім)


МНОЖИНА


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

ми

нас

нам

нас

нами

(на) нас

ви

вас

вам

вас

вами

(на) вас

вони

їх (до них)

Їм

Їх (на них)

ними

на них

ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК

Зворотній займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.

Зворотній займенник може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох (батько сам себе не впізнав; я себе дуже добре тепер розумію; хлопці побачили себе у цьому списку).

У реченні зворотний займенник виступає додатком, інколи- обставиною (я сам на себе не схожий; навіть не уявляю собі, як би я жив далі; нічого під собою не бачу).

Відмінювання зворотнього займенника себе відбувається за такою схемою:


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-

себе (до себе)

собі

себе (на себе)

собою

(на) собі


ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), кількість (скільки?).

Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий- за родами, числами і відмінками, як прикметники.

Займенники котрий, який (яка, яке, які) відмінюються, як прикметники твердої групи:


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

котрий

котрого

котрому

котрий, котрого

котрим

(на) котрому

яка

якої

якій

яку

якою

(на) якій


Відмінювання інших питальних займенників:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

хто

кого (до кого)

кому

кого (на кого)

ким

на кому (на кім)

що

чого (до чого)

чому

що

чим

на чому (на чим)


ОДНИНА

чоловічий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чий

чийoго

чийoму (чиєму)

чий (чийoго)

чиїм

на чийoму (на чиєму, на чиїм)


жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чия

чиєї

чиїй

чию

чиєю

на чиїй


середній рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чиє

чийoго

чийoму (чиїм)

чиє

чиїм

на чийoму (на чиєму, на чиїм)


МНОЖИНА

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чиї

чиїх

чиїм

чиї (чиїх)

чиїми

(на) чиїх


Похожие рефераты: