Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект
При порівняльному аналізі американського та українського сленгів виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу [12;45]. Прикладом безеквівалентних одиниць в американському молодіжному сленгу є наступні слова:
1) rambo - дієслово, утворене шляхом конверсії (N→V) від імені головного героя однойменного телесеріалу і позначає “знищити”;
2) tupper - tea & supper;
Такого роду поняття не могли виникнути в українській мові внаслідок того, що в українській культурі немає традиції щоденного вечірнього чаю, завдяки чому в англійській культурі tea став ще однією годиною прийняття їжі разом з breakfast, lunch, dinner та supper.
3) campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування). Оскільки в україномовній реальності університет являє собою тільки учбові корпуси, зрозуміло, що поняття, виражене прикметником campused, не могло виникнути в українській мові.
Наведемо приклади безеквівалентних одиниць українського молодіжного сленгу:
1) гопота – груба, малоосвічена міська молодь, яка часто знущається над людьми, нездатними за себе постояти (поняття виникло в 20-ті роки ХХ ст. в С.-Петербурзі від скорочення ГОП – “Городское Общество Паразитов” і без змін увійшло до українського сленгу);
2) чебурахи – вуха (слово утворене від імені герою популярного радянського мультфільму) та ін.
Таким чином, при перекладі студентського сленгу, який виник на основі реалій окремої країни, доводиться вдаватися до описового перекладу або до запозичення слів на основі алітерації з підрядковим перекладом.
Ще одним з досить цікавих аспектів перекладу студентського сленгу і сленгу взагалі є робота з ідіомами (фразеологічними одиницями). Найкращим засобом перекладу фразеологізмів є пошук в мові перекладу ідентичної ідіоми.
Наприклад: You may think so, but I don't buy it. В цьому прикладі нас цікавить ідіома, яка означає “не вірити чомусь або комусь”. Еквівалентом до даної ідіоми може виступати український фразеологічний зворот молодіжного сленгу “не купитися на щось”. Український та англійський ідіоматичні вирази співпадають за своїм образним та прямим значенням, за своїм емоційним характером та стилістичним забарвленням. Отже, наведена фраза може звучати українською мовою так: Можеш так думати, але мене на це не купити.
Проте список ідіом мови оригіналу, яким відповідають точні еквіваленти в мові перекладу дуже обмежений. У тому випадку, коли неможливо знайти ідентичну ідіому в мові перекладу, необхідно підібрати такий вираз, який мав би таке ж саме конотативне, але відмінне денотативне значення [10;38]. Наприклад: I don't know how I guessed the right answer, it was just a shot in the dark. Відповідною українською ідіомою молодіжного сленгу в цьому випадку буде - попасти пальцем у небо. В наведеному прикладі зміна прямого значення ідіоми не викривляє значення. Тоді український варіант буде мати такий вигляд: Не знаю, як я здогадався про правильну відповідь, я просто попав пальцем у небо.
Можна навести ще такі приклади:
can it! = be quiet!, stop talking! – заліпись!, закрий обличчя подушкою!;
shut it! = stop talking! - засохни!, стули пельку!
Особливий інтерес становить переклад лексичних одиниць, які є запозиченнями та які функціонують в мові-реципієнті в якості сленгізмів. Розглядаючи особливості формування сленгізмів, ми згадували про них, але в рамках даного розділу вважаємо за потрібне розглянути їх детальніше. Треба відзначити, що лексичні одиниці, запозичені українським сленгом з англійського та американського, не становлять особливих труднощів для перекладу:
bucks – бакси;
guy – гай.
За останні 10-15 років українська мова наповнилася великою кількістю англіцизмів, що обумовлено певними соціально-економічними, політичними та культурними причинами. Поява імпортних товарів в яскравих етикетках з англійськими написами, різноманітні рекламні ролики та зарубіжні фільми, а особливо розвиток сучасних комп’ютерних технологій сприяють процесу запозичення лексичних одиниць, головним чином, з англійської мови. Найбільшого впливу англіцизмів зазнають корпоративні жаргони, що, як вже зазначалося раніше, входять до складу молодіжного та студентського сленгів. Це пояснюється тим, що сленг взагалі, та студентський зокрема, є найрухливішою лексичною системою - молоді притаманне особливе відчуття мовного максималізму [10;45]:
хайр – довге волосся;
батл - пляшка;
сліпати – спати;
спікати – говорити.
Слід додати, що українська мова з її великою кількістю префіксів, суфіксів та закінчень надзвичайно підходить для словесного імпорту. Частина англіцизмів прийшла до української мови без зміни морфемного складу, як напрклад:
father - фазер;
friend - френд.
Інша частина зазнала певних змін, підпорядкувавшись нормативам української мови, як, наприклад, в словах:
shoes - шузи;
trousers – траузери;
night – перенайтати.
Наступним англійським словам, які відносяться до нейтральної лексики, відповідають аналогічні за звучанням слова української мови, які набули відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування, зрозумілого лише носіям відповідного жаргону:
old (старий) - олдовий (досвідчений, мудрий);
ask (просити) - аскати (жебрачити);
girl (дівчина) - гьорла (гарна дівчина, подружка);
boy (хлопець) - бой (грубувато-фамільярне звертання до хлопця, чоловіка).
Отже, в процесі запозичення українським студентським сленгом англомовних слів, в сферу вживання включаються, як правило, не субколоквіальні лексичні одиниці, а слова стандартної англійської мови, і тільки в процесі адаптації мовою-реципієнтом вони набувають відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування [10;46-47].
В рамках розгляду труднощів перекладу сленгізмів слід також відзначити різну кількість сленгових одиниць в лексиконі носіїв різних мов. Хоча сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, він займає різну роль у житті носіїв різних мов. С.Б. Флекснер оцінює роль сленгу в мовленні середнього американця як приблизно 10% від його вокабуляру, тоді як український сленг є явищем малорозвинутим та маловивченим, що, відповідно, відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу [27;115].
З огляду на все вищенаведене очевидно, що переклад лексики, яка не має прямих відповідностей в мові перекладу, є певною трудністю, але цю трудність можна подолати за допомогою засобів передачі спеціальної нелітературної лексики, які ми детально розглянули в попередньому підрозділі.
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичних одиниць американського студентського сленгу
В даній дипломній роботі ми розглядаємо особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську на прикладі лексичних одиниць, які можна віднести до американського студентського сленгу. В рамках нашої роботи ми досліджуємо певну вибірку сленгізмів американського студентського сленгу, яка загальною кількістю нараховує 150 сленгових одиниць (див. Додатки). Вибірка була взята зі словників сучасного сленгу [45; 47; 48; 51; 52]. Лексичні одиниці, представлені для аналізу, були відібрані шляхом пошуку в словниках сленгу потрібної лексики з поміткою college.
В даному підрозділі перед нами стоїть наступне завдання: на основі відібраних сленгових одиниць визначити, які засоби перекладу використовуються при перекладі сленгової лексики, у нашому випадку тієї лексики, яка відноситься до американського студентського сленгу.
Отже, проаналізувавши дану вибірку сленгових одиниць, ми дійшли висновку, що укладачі словників, як правило, обмежуються стилістично нейтральними варіантами лексичних одиниць, що передають лише їх загальний зміст. Тому завдання перекладача, який працює з художнім текстом, де зустрічаються дані сленгізми, полягає в тому, щоб відшукати еквівалент відповідного сленгізму в мові перекладу, який характеризувався б приблизно однаковою з ним експресивністю та емоційною забарвленістю. Згідно до проведеного нами дослідження, лексичні одиниці, перекладені відповідним перекладацьким еквівалентом в мові перекладу, становлять більшу частину лексики в представленій вибірці. Проілюструємо це наступними прикладами:
bunk off – прогулювати заняття;
cockamamie – нескладний іспит;
condition (n) – незалік;
dog – важкий іспит;
dark side - студентський район;
floppy disc – розумний, старанний студент;
nitpick – не скласти іспит;
pee-head - другокурсник;
reader - шпаргалка;
wiseacre – дуже розумна людина.
Другим засобом перекладу, до якого вдаються перекладачі при перекладі сленгових одиниць, зокрема при перекладі студентського сленгу, є експлікація або описовий переклад. Як показало наше дослідження, дуже часто перекладачі змушені йти шляхом тлумачення й роз'яснення значення слова внаслідок того, що, як нами вже зазначалося раніше, в мові оригіналу існує досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу. Для підтвердження зроблених нами висновків ми вважаємо за потрібне привести кілька найбільш яскравих прикладів сленгізмів, перекладених описово:
be а whiz at something - людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина;
campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та що включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування);
God sguad - студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії;
grunt - студент, якому важливо отримати диплом, а не знання;
Hell Week - тиждень посвячення першокурсників у студенти;
pass-man - студент, який отримує диплом без відзнаки;
sandwich course - практична робота як частина освіти в технічних коледжах;
zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати.
zonk out - зійти з котушок від перевантаження або втоми.
Наступним засобом перекладу, яким користуються перекладачі при перекладі спеціальної нелітературної лексики, а отже і при перекладі сленгу, в тому числі студентського, є калькування. Ми маємо відзначити, що відсоток сленгових одиниць, перекладених саме за допомогою калькування є незначним. Принаймні у вибірці лексики студентського сленгу, з якою ми працювали при аналізі у нашій роботі, випадків перекладу сленгізмів калькуванням небагато. Наведемо кілька прикладів:
air head - порожня голова;
bookworm - книжний черв'як;
pass-fail - залік-незалік.
Необхідно зазначити, що у вибірці, проаналізованій нами в рамках даної роботи, мають місце лише три засоби перекладу а саме: еквівалентний переклад, експлікація або описовий переклад та калькування. Інших засобів перекладу, розглянутих в попередньому розділі, відмічено не було.
Таким чином, на основі аналізу зробленої вибірки була відмічена закономірність. Прийнявши загальну кількість лексичних одиниць у вибірці (150) за 100%, ми зробили висновок, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного перекладацького еквіваленту, що складає приблизно 79% від загальної кількості слів. Всі інші лексичні одиниці були перекладені за допомогою таких засобів перекладу як експлікація або описовий переклад та калькування. Отже, приблизно 19% сленгових конструкцій перекладені описово, і лише 2% сленгізмів були перекладені за допомогою калькування.
Таблиця 2.3.1.
Кількісний аналіз засобів перекладу вибірки сленгізмів
| Засіб перекладу | Кількість слів | Відсоткове співвідношення |
| Еквівалент | 118 | 79% |
| Експлікація | 29 | 19% |
| Калькування | 3 | 2% |
Підводячи підсумки проведеного нами дослідження , ми вважаємо за потрібне відзначити, що, оскільки проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі спеціальної нелітературної лексики, в нашій роботі - при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів перекладу, ми маємо підставу стверджувати, що результати нашого дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.
Висновки до Розділу 2
Студентський сленг належить до спеціальної нелітературної лексики, переклад якої, в силу об’єктивних причин, становить певну трудність. В процесі дослідження вибірки зі студентського сленгу ми спирались на підхід до перекладу спеціальної нелітературної лексики, запропонований І.В. Корунцом.
Специфіка передачі інформації у процесі трансляції сленгової лексики не полягає в точній передачі образу: дослівне калькування сленгізму не сприйматиметься носіями цільової мови, а інколи може призвести до повного нерозуміння. Для передачі інформації при адекватному відображенні мовленнєвої поведінки тих, хто говорить, більш пріоритетним у перекладі є адекватна передача головним чином конотативного значення із збереженням значення денотативного, що, в свою чергу, дає змогу замінити англійські сленгізми українськими з відмінними образними значеннями та формальними структурами.
При перекладі сленгізмів як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, основні труднощі полягають у тому, що сленг є найрухомішим шаром лексики і жоден словник нових слів не в змозі наздогнати виникнення та розвиток сленгових одиниць, тому однією з основних труднощів при перекладі|переказі| сленгізмів| є|з'являється| пошук сучасних еквівалентів.
При порівняльному аналізі американського та українського сленгу виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу.
Сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, але він грає різну роль в житті носіїв окремих мов. Український сленг, на відміну від американського, є явищем малорозвинутим та маловивченим, що відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу.
Різна кількість сленгових одиниць, що функціонують в лексиконі українців та американців та труднощі перекладу контекстуально залежних сленгізмів, сленгізмів-реалій призводить до низки мовно-специфічних модифікацій та адаптаційних процедур у трансляційному процесі з метою узгодження канонів і нормативів обох систем, результатом яких є часта заміна англійських сленгізмів українськими лексемами та фразеологемами стилістично нейтрального характеру, або використання описового перекладу.
На основі проведеного дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгу була відмічена закономірність, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного еквіваленту (79%), далі за кількістю перекладених лексичних одиниць йде експлікація (19%), і лише незначна кількість сленгізмів була перекладена за допомогою калькування (2%).
Проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів. Результати дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В даній дипломній роботі було розглянуто особливості формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.
В сучасній англійській мові сленг є активною складовою живої розмовної мови, представляє значну частину її словникового складу, тому що різноманіття інтересів суспільства, оцінка окремих явищ носіями мови, які належать до різних соціальних і професійних груп, знаходить яскраве відображення в сленгу.
В лінгвістиці і дотепер існують сумніви щодо визначення терміну «сленг». Труднощі полягають у критеріях відділення сленгу від вульгаризмів, колоквіалізмів, жаргону, кенту, діалектизмів. Більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пейоративно-стилістичним забарвленням, що характеризується негативно-зневажливою експресивно-емоційною оціночною конотацією.
У сленгу слід розрізняти загальний і спеціальний сленг. Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу. Значну частину його лексичного складу становлять корпоративні та професійні жаргонізми, які піддаються впливу кенту. Студентському сленгу, як і будь-якій|усякому| субмові|, властива деяка розмитість меж|меж|. Говорити про його однорідність неможливо, оскільки|тому що| його утворення не контролюється, і мовна норма здійснює на нього незначний та непрямий вплив. Виокремити студентський сленг як замкнуту підсистему та як об'єкт спостереження можна лише|тільки| умовно.
Студентський сленг являє собою цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не лише|не тільки| певними віковими рамками, що є очевидним з|із| самої його номінації, але і соціальними, тимчасовими і просторовими межами. Він існує в студентському середовищі |середовищі|– в окремих більш-менш замкнутих референтних групах.
Студентський сленг - це лексикон, який живиться соками загальнонаціональної мови|язика|, живе на її фонетичному і граматичному грунті. Сленг кожної історичної епохи відображає риси свого часу. Потік цієї лексики ніколи не вичерпується, він лише|тільки| часом міліє|мілішає|, а в інші періоди стає повноводним.
В сленгу відображається спосіб життя мовного колективу, який його породив, часто це| носії мови|язика| з|із| достатньо високим рівнем освіти, які вдаються до його використання лише|тільки| в певній комунікативній ситуації. Найбільш розвиненими сферами спілкування|, притаманними| студентському| сленгу є професійна|, соціально-побутова|, видовищно-масова| та сімейна|.
Студентський сленг є одним з джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культури суспільства. Мовні процеси, що розгортаються в студентському сленгу, роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження за мовними змінами в соціальному контексті.
Формування лексикону студентського сленгу відбувається|походить| за рахунок тих же джерел і засобів|коштів|, які властиві мові|язику| взагалі. Різниця полягає лише|тільки| в пропорціях. На перше місце за продуктивністю виходять як іншомовні запозичення, так і запозичення з|із| інших соціальних| угрупувань|. Одиниці студентського сленгу увібрали в себе не тільки жаргонізми маргінальних груп, але і є одним з найбільш потужних каналів їх популяризації та асиміляції в загальному сленгу та – в окремих випадках – у розмовній лексиці літературної мови. Наступним|таким| потужним|могутнім| джерелом формування лексичного складу сленгу є|з'являється| метафорика| та метоніміка|. Лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, часто носять гумористичний|, евфемістичний| характер і, таким чином, затушовують негативну сутність означуваного|. В порівнянні з трьома зазначеними|накликати|, питома вага решти джерел формування лексичного фонду|фундації| студентського сленгу є незначною. Більшість засобів утворення|створіння| нових словоформ в студентському сленгу збігаються як в англійській, так і в українській мовах|язиках|. Засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.
Сленг належить до спеціальної нелітературної лексики, при перекладі якої використовуються відповідні засоби перекладу. В даній дипломній роботі було проведено дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгу, в результаті якого була відмічена закономірність, що при перекладі сленгу найчастіше доводиться відшукувати еквівалентний українській сленгізм, що відзначається такою ж експресивністю, або йти шляхом тлумачення і роз'яснення значення, тобто використовувати описовий переклад. Використовується також такий засіб перекладу як калькування, але відсоток сленгізмів, перекладених за допомогою цього засобу перекладу є незначним. Найбільш важливими при перекладі сленгових одиниць є фонові знання про сленг, тобто інформація про ситуацію вживання відповідного сленгізму
При перекладі сленгових одиниць важливо вдаватися до ряду трансформацій різного характеру з метою не лише передати екстралінгвістичну ситуацію, виражену денотативами лексем, але й відтворити палітру значень конотативних, які яскравіше передають мовленнєву поведінку учасників дискурсу, тому що сленг - явище не тільки мовне, але й соціальне, оскільки студентський сленг посилює позитивність “неформального” в суспільстві, але в той же час виражає опозицію загальноприйнятим нормам та положенням як в академічному світі, так і в суспільстві в цілому. Головна мета, якій слугує сленг студентів - підтвердження почуття незалежності, групової солідарності.
Перспектива подальшого дослідження полягає у розгляді інших шарів американського молодіжного сленгу, наприклад комп’ютерного, та у його зіставленні з українським сленгом, оскільки сьогодні бурхливий розвиток специфічної сленгової лексики відзначається саме в сфері розвитку сучасних комп’ютерних технологій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. – К.: Логос, 2002. - 313с.
2. Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - Л.: ЛГУ, 1985. - 194с.
3.Береговская Н.В. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1996. - №3. - C.32-41.
4. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Учен. зап. ЛГПИ им. А.И. Герцена. - Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955. - т.3. - С.47-50.
5. Гальперин И.Р. О термине сленг // Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1956. - №6. - С.104-107.
6. Дорда В.О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США // Вісник СумДУ. – Суми: СумДУ, 2006. - №11. – С.39-43.
7. Дорда В.О. Статус студентського сленгу та адгерентних груп англомовної ненормативної лексики // Вісник СумДУ. - Суми: СумДУ, 2006. - №3. – С.188-192.
8.
Жирмунский
В.М. Национальный
язык и социальные
диалекты. -
Л.:
Худож. лит.,
1936. – 215с.
9. Запесоцкий А.С., Фаин Л.П. Эта непонятная молодежь. - М.: Просвещение, 1990. – 145с.
10. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т., 1998. - 430с.
11. Иванова Г.Р. Территориальная дифференциация английского университетского сленга: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1991. - 115с.
12. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис... канд. філол. наук. – Харків, 2000. - 20с.
13. Коловская Н.А. Особенности функционирования американского студенческого сленга // Ярославский педагогический вестник. – Ярославль: Ярославский гос. пед. ун-тет им. К. Д. Ушинского, 2004. - № 2. – С.9-12.
14. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). - М.: Наука, 1973. – 180c.
15.Копыленко М.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. - М.: Наука, 1976. - №5. - С.111-117.
16. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448с.
17. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови (A Book of Practice in Stylistics): Підручник. - 2-ге вид., перегл. та пошир. - Вінниця: Нова книга, 2000. - 160с.
18. Лапова Е.В. О молодежном жаргоне // Русский язык. – Минск: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1990. - №10. - С.54-59.
19. Левикова С.И. Молодежный сленг как своеобразный способ вербализации бытия // Бытие и язык. - Новосибирск: Наука, 2004. - №5. - С.167-173.
20. Львовская З.Д. Современные проблемы перевода. – М.: URSS, 2007. – 220с.
21. Маковский М.М. Языковая сущность современного английского сленга // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 1962. - №4. - С.102-113.
22. Миролюбов А.А. Майкл Уэст и его методика обучения чтению // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 2003. - №2. - С.46-47, 54.
23. Николаева С.Ю. Индивидуализация обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1987. – 140с.
24. Орлов Г.А. Современная английская речь. - М.: Высшая школа, 1991. - 254с.
25. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.: Русский язык, 1989. – 215c.
26. Пиркало С.В. Сленг: ненормативно, але нормально // Урок української. – К.: Наук. думка, - 2002. - №2. - С.26-28.
27. Потятинник У.О. Соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонування сленгової лексики (на матеріалах періодики США): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04. - Львів, 2003. - 246с.
28. Скалкин В.Л. Основы обучения устной иноязычной речи. – М.: Русский язык, 1982. – 180c.
29. Скворцов Л.И. Литературная норма и просторечие. - М.: Наука, 1977. – 252c.
30. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка. - М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2000. - 224с.
31. Федорова Л.Л. Современная молодежная речь: норма или антинорма. – М.: Просвещение, 2002. - 321с.
32. Хасанова Е.В. Об источниках и способах образования школьного и студенческого сленга (на материале англ. яз.) // Русская и сопоставительная филология. - Казань: Унипресс, 2002. - №2. - С.59.
33. Хомяков В.А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия. - Вологда: ВГПИ, 1971. - 176с.
34. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04. - Л., 1980. - 75с.
35. Чуковский К.И. Высокое искусство. - М.: Советский писатель, 1968. - 384с.
36. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация английского языка в США. - М.: Наука, 1983. - 213с.
37. Шубин У.П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1972. – 196c.
38. Bradley H. Slang // The Encyclopaedia Britannica. – 13th ed. – London: The Britannica, Inc., 1926. - Vol.25. - P.207-210.
39. Drake G.F. The Social Role of Slang // Language: Social Psychological Perspectives / Ed. by H. Giles. – Oxford: Pergamon Press, 1980. – P.63-70.
40. Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Ways in English Speech. – N.Y.: The Macmillian, 1929. – 318p.
41. Holms J. An Introduction to Sociolinguistics. - N.Y.: Longman, 1997. - 412p.
42. Mencken H.L. The American Language. – N.Y.: A.A.Knopf, 1992. - 333p.
43. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - N.Y.: The Macmillian, 1934. - 476p.
44. Sledd J. On Not Teaching English Usage // English Journal. – N.Y.: Random House, 1965. – Vol.54. – P.698-703.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
45. Геловани Г.Г., Цветков А.М. Русско-английский разговорник бытовой лексики и сленга. - М.: Просвещение, 1991. – 45с.
46. Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу. - Харків: Фоліо, 2006. - 352с.
47. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики. - М.: ООО “Изд-во АСТ”, 2006. - 384с.
48. Шестикрылов П.А. Словарь новейшего американского сленга. - М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2005. - 288с.
49. Ayto J. The Longman Register of New Words: Longman Group UK Limited. - Moscow: Russkii Yazyk, 1990. - 314p.
50. Flexner S.B. New Dictionary of American Slang / Comp. by R.Chapman. - N.Y.: Harper and Row, 1986. - 498p.
51. Spears R. A. NTC’s Dictionary of American Slang and Colloquial Expressions. – N.Y.: McGraw Hill, 2000. – 3rd ed. – 560p.
52. onlineslangdictionary.
SUMMARY
The subject of the research work are the slang units peculiarities and methods of their translation from English into Russian.
The actual value of the research is determined by the necessity to study the specific character of the American student slang translation.
The aim of our research is to study and compare the peculiarities of composition and functioning as well as translation of the American student slang with the Ukrainian one.
Meeting this aim involves the solution of certain specific problems:
- to determine the concepts of youth and student slangs in the common slang system;
- to analyze the student slang sources of origin and spheres of usage;
- to study the peculiarities of composition and functioning of the American and Ukrainian student slang;
- to study a definite amount of American student slang units and to analyze the methods of their translation.
Student slang units from the dictionaries of the English, American and Ukrainian modern slang were used as a material for research.
The research methods of the work are comparative, descriptive, method of contrastive analysis and comparative historical method.
The aim and the tasks of the paper determined its structure:
Chapter 1. Youth and student slang in the common slang system
1.1. Youth and student slang definition
1.2. Youth and student slang variability and changeability
1.3. American and Ukrainian youth and student slang sources of origin and spheres of usage
1.4. American and Ukrainian student slang language peculiarities
Conclusions to Chapter 1
Chapter 2. American student slang translation analysis
2.1. Translation aspect of the specific substandard vocabulary
2.2. American student slang translation peculiarities
2.3. Translation methods analysis of the American student slang lexical units
Conclusions to Chapter 2
General conclusions
Bibliography
Theoretical significance of the work lies in the fact that it makes a contribution to the research of interrelationship “language – society” in terms of theory of translation.
Its practical value is determined by