Xreferat.com » Топики по английскому языку » Новотвори Хмельницької області

Новотвори Хмельницької області

знайко, сонько, хвалько.

Субстантивація цього суфікса уможливлює словотворення від нього, див. там же іншу цитату з книги Ю.Шереха «Пороги і запоріжжя»: Епігонство етнографізму переборено. Енківщина животіє – і вона, мабуть, вічна (Там же).

Ця тенденція властива і іншим слов’янським мовам. Чимало прикладів новотворів з генералізованою семантикою суфіксів недорослості виявила свого часу в російській мові Н.О.Янко-Триницька, пор. її приклади з творів художньої літератури: егорята (діти Єгорова), башмачонок, черчиллята, айсбержата (Янко-Триницкая 2001: 293-296), а також пригадаємо нахаленок з однойменного оповідання М.О.Шолохова, любята и стишата В.В.Маяковського.

Активне поповнення лексемної категорії експресивно-оцінних назв особи з патронімічними суфіксами в ролі генералізованих словотвірних маркерів засвідчив нещодавно виданий Х.Вальтером і В.М.Мокієнком «Словник сучасних російських прізвиськ», з цього джерела такі розмовні утворення, як Бакенбардыч, Вампиреныш, Векторовна (вчителька математики), Волкодавна, Кефирыч (Михайло Полторанін), Немыч (учитель німецької мови), Бухгалтереночек, Кириеныш, Кремленыш (Сергій Владиленович Кирієнко), Обкомыч (Геннадій Андрійович Зюганов) (Вальтер/ Мокиенко 2004).

Префікс під- у поданих вище прикладах підтитарій, підтитарний, підхорунжий, підсудок демонструє у сучасній українській мові ще один спосіб формування вибірних лексемних категорій – завдяки переорієнтації категоризатора, його закріпленню за іншою дериваційною базою.

Іменники з префіксом під- на позначення особи в сучасній українській мові збереглися в ієрархії деяких військових звань або занять: підмайстер, підосавул, підполковник, підпоручик, підпрапорщик, підхорунжий, підшкіпер.

В інших сферах суспільного життя такі прості афіксальні номінації замінили складні слова або словосполуки з деталізованим оформленням ономасіологічної структури ‘особа, підпорядкована іншій особі, її помічник або заступник’: режисер: помічник режисера, помреж; редактор: помічник редактора, помред; лікар: помічник лікаря, асистент лікаря (хірурга на операції); прокурор: помічник прокурора; президент: віце-президент, радник президента, прем’єр: віце-прем’єр, адмірал: віце-адмірал, контр-адмірал, директор: заступник директора; депутат: референт, помічник, радник депутата; префект: помічник, заступник префекта, але і супрефект, також застаріле російське товарищ (министра, прокурора) в значенні ‘помічник, заступник’.

У функції номінацій-категоризаторів, що узагальнюють все розмаїття ролей осіб, залежних у своїй професійній діяльності від іншої особи, часто виступають і субстантивовані дієприкметники підлеглий, підпорядкований або такі спеціалізовані прикметники, як підвладний, підзвітний, піднаглядний, підшефний, підконтрольний.

З огляду на таку переорієнтацію ономасіологічного базиса виразної експресивно-оцінної конотації набувають новотвори-оказіоналізми, зафіксовані в матеріалах газети «Літературна Україна» (далі – ЛУ): підначальник ‘особа, яка є помічником, заступником начальника’ (Ми всі разом – українці, росіяни, євреї, «рядові», начальники, підначальники, відповідальні, безвідповідальні, бюрократи, антибюрократи, всі, на Україні і не на Україні сущі й уже не сущі, - всі разом допровадили до нинішнього стану (ЛУ, 26/88)); піддиктатор ‘особа, яка є помічником, правою рукою диктатора’ (Піддиктатор визнає і творить армію диктатора, а не народу, тим паче, армію не як щит, як меч… (ЛУ, 47/90)) (Нелюба 2004: 92-93).

Однак модель творення за допомогою префікса під- відсубстантивних іменників зі значенням підпорядкування виявляє дедалі вищу активність в аспектуалізації абстрактних понять і деталізації семантики різноманітних термінів і професіоналізмів, що позначають реалії виробничої або наукової діяльності сучасного суспільства, напр.: підланцюжок, підматриця, підпоняття, підпорядок, підпростір, підранг, підрівень, підсерія, підсписок, підтіло, підшар, під’ярус та інші.

У процесі адаптації новітніх запозичень до сучасної лексичної та граматичної системи української мови вагому роль відіграє їхня здатність стати центрами словотвірних гнізд.

Серед сучасних неологізмів-іменників нові похідні від іншомовних основ найчастіше утворюються за допомогою суфіксів –ість: конвертованість, корумпованість, ментальність; -ств- (такий неологізм називає узагальнену ознаку або стан): бестселерство (бестселер), ксенофільство (ксенофіл), манкурство (манкурт), спонсорство (спонсор); -ізм-/-изм-: вампіризм (вампір), катастрофізм (катастрофа), лобізм (лобі), нарцисизм (нарцис), фанфаризм (фанфари); -ація- (графічно -аці/я/): бартеризація, ваучеризація, гуманітаризація, бюрократизація, комунізація, еротизація, інвалідизація, колгоспизація, криміналізація, мафіозація, мюзиклізація.

Характерною ознакою іменників на –ація є складність встановлення мотивуючих словотвірних відношень, бо вони є словами з різною формально-семантичною співвідносністю, які “відбивають взаємодію різних способів словотвору, а також словотвірних типів, їх моделей і семантичних підтипів”

Hе виникає труднощів при тлумаченні іменника на -аці/я, коли у мові функціонує дієслово на означення певної дії.

Часто фіксуємо іменники на позначення опредмеченої дії у той час, коли відповідних дієслів немає, не функціонують або існують на рівні оказіонального слововживання. Як правило, це іменники із запозиченими коренями. Суфікс -ація- якраз часто є словотворчим компонентом новотворів-іменників зі значенням опредмеченої дії на базі іншомовних коренів.

Саме словотворення від запозичень із мов з яскравими ознаками аналітичної будови (напр. англійської), у яких головними засобами вираження граматичних відношень є службові слова і порядок слів, зумовлює переважання іменників на означення дії над власне дієсловами.

Для унаочнення проаналізуємо один із новотворів. Іменник “бартер” запозичено українською мовою через посередництво російської з англійської, в якій слово “barter” має значення: “1)міняти, обмінювати; 2)торгуватися; 3)товарообмін, мінова торгівля”

Значення дії чи предмета актуалізується лише в тексті. Потреба означити нову для нас реалію, а саме “прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами”, привела до запозичення слова бартер у значенні іменника, тобто на українському мовному ґрунті називалася не дія, а її, умовно кажучи, опредмечений еквівалент. Тому в мовленнєвій практиці не виникло потреби в утворах типу “бартерувати”, “бартерити” (українські слова міняти, обмінювати, мінятися, вимінювати тощо повністю задовольняють потреби спілкування).

Проте іншомовне слово бартер виступило як твірне для новотвора-іменника на позначення опредмеченої дії за значенням «використовувати, впроваджувати безгрошові товарообмінні операції” – бартеризація, в семантиці якого вказівкою на процесуальність є суфікс-конгломерат -изація- (від -із(ува)- і -ація-).

Таким чином, за формальної відсутності прямої мотивації дієслово іменник загальне типове відношення не порушується; стадія дієслова присутня у словотвірній послідовності, але не повністю матеріально виражена (не зафіксовано дієслова, однак на нього вказує елемент дієслівного суфікса -із-).

Для творення нових дієслів від іменників найчастіше використовується дієслівний суфікс -ува- у межах продуктивних словотвірних типів.

Hайчисельнішою є група новотворів, які означають “дію, результат або продукт якої названий мотивуючим іменником” Hаприклад, аудитувати аудит; депозитувати депозит; лобіювати лобі; сертифікувати сертифікат; спонсорувати спонсор; продюсувати продюсер тощо.

При творенні дієслів за допомогою суфікса -ува- основа мотивуючого слова переважно повністю входить у нове слово (як от: аудитувати (аудит), демпінгувати (демпінг), дозиметрувати (дозиметр) або зазнає усічення: маркувати (марк/ер), сканувати (скан/ер). За таким типом утворюються нові дієслова переважно від запозичених іменників. Ці дієслова є перехідними.

Hазви людей за родом діяльності, станом у суспільстві, за зовнішніми чи за внутрішніми якостями часто є мотивучими для дієслів, які означають “займатися тим або робити те, на що вказує особа, названа мотивуючим іменником”

Серед неологізмів афіксовано лише кілька таких дієслів (продюсувати продюсер; спонсорувати спонсор, бомжувати бомж). Однак мотивація перших двох з наведених слів-прикладів не однозначна. Тут йдеться не про відіменникове творення дієслова, а про запозичання дієслівного кореня з іншої мови (нефлективної, у даному випадку англійської) й про відповідне оформлення його (адаптацію) на україномовному ґрунті за допомогою дієслівного суфікса -ува-. Відповідні іменники на позначення особи, ймовірно позичаються паралельно й одночасно з дієслівними коренями.

Проаналізуємо відповідно до такої точки зору дієслова продюсувати й спонсорувати. Дієслово produse [pro’dju:s] в англійській мові є багатозначним і означає “1) продукувати, виробляти, створювати; 2) подавати, пред’являти; 3) написати, видати (книжку); ... 5) поставити (фільм, п’єсу) ...”

Зі значенням “фінансувати, організовувати, забезпечувати реалізацію мистецького проекту або будь-якого масового заходу” цей звукокомплекс увійшов у систему української лексики, відповідно оформившись за допомогою дієслівного словотворчого суфікса -ува- й формотворчого -ти: produse + -ува-(-ти) – продюсувати (кінцевий голосний [е] не вимовляється). Особа, яка виконує вищевказані дії, називається в англійській мові продюсером (produser) – суфікс -er вказує на діяча, а під впливом численних запозичень виокремився з іншомовних слів і в українській мові. Однак назва діяча не утворилася в українській мові за допомогою суфікса -ер-(-ор-), а увійшла безпосередньо з англійської.

Отже, навряд чи можна виводити дієслово продюсувати від іменника продюсер, хоча з усталенням слововживання можливим буде словотвірний ряд: продюсувати – продюсер – продюсування – продюсерування – продюсерський – продюсерство, – у якому одиниці наступних рівнів створені вже відповідно до дериваційної системи української мови. Тому можна говорити про непохідність в українській мові обидвох слів: і дієслова, й іменника.

Інше слово – спонсорувати – на перший погляд також відіменникового творення. Адже простежувано прозору мотивацію від іменника спонсор, основа якого очевидно повністю увійшла в дериват. Однак докладний аналіз слова у мові-джерелі спростовує попередній висновок.

Якщо у процесі адаптації новопозичених слів за допомогою суфіксів продуктивними є і питомі, і іншомовні за походженням афікси, то у префіксальному словотворі переважають інтернаціональні елементи.

Часто використовують при словотворенні іншомовні префікси: анти- (вживається в новотворах, які називають реалію протилежну тому, на що вказує твірне слово): антигуманізм, антидемпінг, антикомуніст, антиурбанізація, антиукраїнський, антимонопольний, антиконституційний; гіпер-(виявляє надмірність вияву чого-небудь): гіперінфляція, гіпердефіцит; де-означає скасовування, припинення того, шо названо твірним словом): дерадіація, депопуляція, деімперіалізувати, деідеологізувати, деколективізувати, декомунізувати, деміфологізувати, деполітизувати; екс-(колишній): екс-радянський, екс-комуністичний, квазі-(несправжній): квазідержавний, пост-: пострадянський, постсоціалістичний, посткомуністичний, посттоталітарний, супер-: супермодний, суперсучасний, супербагатий.

У новотворах 90-х років іншомовний префікс супер- має набагато вищу частотність, ніж питомий над-. Насамперед це пов’язано з активізацією слів із елементом super-, які запозичені з романських мов (особливо англійської).

Уже в українській цей елемент виділяють як префікс унаслідок зіставлення із безпрефіксними словами: суперарбітр – арбітр, супермаркет – маркет, суперлайнер – лайнер, супертурнір – турнір тощо. “Агресивність” запозиченого префікса (а можливо, “словесна мода”) виявляється в тому, що з його допомогою упродовж останніх років утворено чимало нових слів від іменників із власне українськими коренями: супербагатій, супердержава, суперзірка, суперціна, суперзнижка або від давніших запозичень: суперакція, суперполіцейський, суперкоманда, суперклас.

Протягом останнього десятиліття увійшли в мову нові слова (переважно прикметники), утворені за допомогою дериваторів-конфіксів, у яких поєдналися іншомовний (як правило, префікс) та питомий афікси:

анти- ... -н- (-ов-, -івськ-): антидемпінговий (анти- + демпінг- + -ов/ий/ демпінг), антикорупційний (анти- + корупціj- + -н/ий/ корупція), антикультівський (анти- + культ- + -івськ/ий/ культ), антирухівський (анти- + рух- + -івськ/ий/ Рух).

пост- ... -ськ- (-ницьк-, -ов-): постчорнобильський (після Чорнобиля: пост- + чорнобил’- + -ськ/ий/ Чорнобиль), постзаколотницький (пост- + заколот- + -ницьк/ий/ заколот), поствідлиговий (пост- + відлиг- + -ов/ий/ *відлига), постімперський (пост- + імпер(іj)- + -ськ/ий/ імперія).

Показником словотвірнної адаптації є зростання кількості складних слів, в яких один із компонентів – іншомовний за походженням.

До найчастіше використовуваних у сучасних новотворах іншомовних основ належать: переважно препозитивні – авіа-, авто a– (від автомобіль), авто b – (з лат. «сам»), агро-, арт-, біо-, веб-, відео-, гео-, еко-, егерго-, євро-, нарко-, психо-, радіо a- (від радіо), радіо b – (від радіація), теле-, термо-, транс-, шоу-; як правило, постпозитивні – -крат, -кратія, -мен, -фобія, -фоб, філ, -шоу.

На користь того, що дані іншомовні елементи при творенні нового слова усе ж є коренями, а не афіксами (часто їх називають афіксоїдами з огляду на функціональну схожість), свідчить той факт, що ті з них, котрі активізувалися або сформувалися недавно, можуть у новотворах виступати як у пре- так і в постпозиції.

Наприклад, шоумен (ведучий розважальних програм) і ток-шоу (різновид телевізійної програми), арт-студія (мистецька організація) й поп-арт (напрям у сучасному мистецтві), енергоринок (сфера збуту електроенергії) і обленерго (обласна енергетична компанія) тощо.

Окрім того, ці словотворчі елементи можуть поєднуватися між собою в нові слова без участі інших коренів: авіашоу, телемен, телеарт, відеоарт, трансаеро та ін.

Окремо слід зазначити, що більшість слів із такими компонентами створювалися не в українській мові, а вже готовими були запозичені з мов, де ці елементи функціонують як корені. “Кореневість” їх на українському ґрунті засвідчують певним чином і хитання в орфографічному освоєнні запозиченого слова: випадки написання слів авіатур, веб-сторінка, ток-шоу і разом, і через дефіс не можна зводити лише до виявів неграмотності авторів текстів. Це непрямий доказ того, що в свідомості мовців ці іншомовні елементи марковані як корені, бо ж не викликає сумнівів ні у кого те, що префікс потрібно писати разом.

“Фізичний стан людини” складається з 19 найуживаніших фразеосемантичних рядів, що виражають різні аспекти розуміння людьми своєї внутрішньої природи: 'народитися', 'вмерти', 'втрачати або набирати вагу', 'спати' тощо. До “вмерти” входять такі семантичні ряди: 'померти'; 'насильно померти'; 'вчинити самогубство'. Зазначимо, що фраземи цієї групи, як правило, відбивають не тільки ритуальні дії похоронного обряду, а й передають конкретні народні уявлення про смерть як перехід людини чи душі в інший світ, до Бога. Найпродуктивнішим у названій є семантичний ряд 'померти'. До його складу входять лексеми певної поняттєвої сфери: Бог, душа, дух, земля, світ тощо: попрош|чатиeс'а с':|в'ітом; п'і|ти на тоi с'в'іт; в'і|д:ати Богов'і |душу / в'і|д:ати |Богу |душу / от|дат' |Богу |душу / от|дат' |Богови |душу / от|дат' |Бого(y)в'і |душу; преидс|тавиeлас' ду|ша |божа; п'і|ти до |Боз'і; зеим|л'а приei|нала; п'і|ти |земл'у г|ризсти. Домінуючими є дієслова у формі минулого часу. Виразно виявляються діалектні морфологічні ознаки: іменник чоловічого роду Бог у дав. відм. має закінчення -ови.

За структурно-семантичною моделлю “простягти (віддати) + кінцівки = померти” утворилися такі фраземи: в'іт|кинути |ноги; прос'т'аг|нути |ноги / прот'аг|нути |ноги / в'іт|кинути |ратиeц'і; в'іт|кинути ко|пита; ск|ласти |капц'і. Отже, у поданих фраземах компонент “ноги” може замінюватися асоціативно-експресивними синонімами із значенням кінцівки або того, що на кінцівках. У фраземах цього ряду виявляється структурно-семантична модель “піти / відправитися + асоціативна назва місця поховання = померти”: п'і|ти ўвиeшеин'|ки; п'і|ти п'ід му|раву.

“Втратити або набрати вагу” складається з 9 семантичних рядів, окремі з яких мають антонімічні зв'язки: 'схуднути' – 'погладшати'; 'дуже худий' – 'дуже гладкий'. Як правило, в аналізованій групі переважають адвербіальні й ад'єктивні фраземи з компонентами, що називають різні людські органи. Як і в українській літературній мові, серед фразем західноподільського ареалу надзвичайно поширені компаративні конструкції. Досить продуктивним є семантичний ряд 'дуже худий', який помітно вирізняється широкою варіативністю компонентів. Серед компаративних фразем представлена структурно-семантична модель “худий + як + назва тонкого або вузького і довгого дерев'яного предмета = дуже худий”. Утворені внаслідок порівнянь та ототожнень, ці вислови вживаються на позначення осіб – жінок і чоловіків. Наприклад: ху|диi йак |дошка; су|ха йак |доска, су|ха йак т|р'іска; |тошча йак т|р'іска; ху|да йак |тичка; ху|да йак д|римба; ху|диi йак т|р'іска / ху|диi йак т|р'ісочка; ху|диi йак патиe|чок; су|хиi йак |г'іл'а; ху|диi йак бадиe|лина; худий як дошка (або: скіпка) [Номис]. Фіксація у давньому джерелі засвідчує архаїчний характер моделі.

У семантичному ряді 'голодувати' виявлено структурно-семантичну модель “покласти зуби + на + назва місця зберігання = голодувати”: пок|ласти |зуби на по|лиц'у; пок|ласти |зуби на |полку; к|ласти |зуби на |банти / к|ласти |зуби на |банта; в'і|ш'ети |зуби ў |банта. Структурно-семантичну модель “голодний(а) + як + тварина = дуже голодний(а)” виділено серед фразем семантичного ряду 'дуже голодний': го|лодниi йак пес; го|лодниi йак воўк.

Структурно-семантична модель “неїстівне + їв би (їла б) = дуже голодний(а)” характеризується високим ступенем експресивності завдяки образним конкретизаторам: |терн'а би |зара з'іў; ц'|в'ашки |жаран'і |йіла б; |р'ішча б йіў; тр'іс|ки би гриз. Модель “велику тварину + з'їв би (з'їла б) = дуже голодний(а)” має прозору внутрішню форму: |воўка би зйіў; во|ла б ж:ер; во|ла би з'іў; ко|н'а з'іў би / ко|н'а б с'а з'іў; |цапа з'іў би; з'іў би пса. Прозоро мотивованим є значення структурно-семантичної моделі “напхати + назва органу травлення = наїстися”: нап|хати |кен'д'юх, на|бити |кен'д'юх / на|бити киeн'|д'уха; на|бити жиe|лудок; на|бити жиeво|та; на|бити |пел'ку; на|бити |писоук; нап|хати |кишку; нап|хати |ґелиeво; нап|хати жиeво|та; начиe|нити |мац'ок; на|жерти жиe|в'іт.

Однією з найпоширеніших у слов'янських мовах є виділена в західноподільських говірках модель “товстий(а)+ як + велика свійська тварина” семантичного ряду 'дуже гладкий(а)': г|рубиi йак бу|гаi / бик; |тоўста йак ко|рова. Структурно-семантична модель “як + назва будівлі (або частини будівлі) = гладка” репрезентована мовними одиницями, що чітко прикріплені до жіночої статі: йак сто|дола; йак ко|шара (КК).

Прагнення мовців дати оцінку певному явищу, образність мислення та висока емоційність відбилися в численних висловах з мотивованими і немотивованими значеннями. Сформовані на основі спостережень, конкретних уявлень і відчуттів, фраземи “Спати” характеризуються різноманітністю внутрішньої форми та структури, що своєю чергою ускладнює виділення певних моделей.

Фраземи |писок р|вец'а; |оч'і злиe|пайуц'а / |очи злиe|пайуц'а / |воч'і злиe|пайуц'а; |вочи |тулац'і; |X'обати |носом; кл'у|вати |носом на позначення відчуття 'хотіти спати' утворилися внаслідок спостережень над зовнішнім виглядом людини, а тому один із компонентів називає якийсь орган, а інший (дієслівний) гіперболізує дію. Значення інших висловів може мотивуватися значенням кореня -сліп-: с'л'іпа|ка ло|вити; с'л'і|пиi за |оч'і |ловит'; с'л'і|па с|ватайе / с'л'і|пиi с|ватайе; с'л'і|п'і приe|йіхали; с|ватайут' с'|л'іпчиeки (Зн). Ознака стану 'міцно спати' може відтворюватися в чималій кількості зворотів із видільною часткою хоч. Так, спостережено дві семантичні моделі: 1. “Не прокинутися від сильного шуму”: хоч |танком стр'і|л'аi; хоч |танком йід'; хоч ў X'в'ін биi; хоч с |пушки стр'і|л'аi; хот' з гар|мати стр'і|л'аi; хот' гар|мати кие|даi / хоч гар|мати ка|чаi; хоч гр'ім з неи|бес. 2. “Не прокинутися від фізичної дії над тілом”: хоч с'ір|ник на |пал'ц'і па|ли; хоч с |хати виe|нос' (Зн).

До складу ФСП “Положення тіла в просторі” входять “Стояти” та “Рухатися”. Наприклад, за структурно-семантичною моделлю “стояти + як + дерево, дерев'яний предмет = непорушно стояти” утворені такі одиниці: сто|йати йак дуб; сто|йати йак пен'; стоў|бичиeти йак пен'; сто|йати йак пеи|н'ок; стиeр|чати йак пеи|н'ок; сто|йіт' йак слуп (стовп); сто|йати йак стоўп (Цк).

“Розумові здібності людини” в досліджуваних говірках складається з трьох ФСГ. Зауважимо, що кількісно переважають фраземи з негативною характеристикою розумових здібностей людей. Окремі семантичні ряди мають між собою антонімічні відношення: 'розумний' – 'дурний'; 'збожеволіти' – 'порозумнішати'.

Семантичний ряд на позначення поняття 'розумний' виявляє різні мотиваційні характеристики. Частина фразем цієї групи може взагалі засвідчувати наявність голови (синонім до розум) і реалізовуватися в лексичних та фонетичних варіантах: |мати |голову на п|лечах; |мати |голову на ў|йазах / |мати |голову на ў|йазох; |мати жиe|д'іўс'ку |голову; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва; |добра голо|ва д'іс|талас'; |мати голо(y) |вуси на п|лечах. Інші фраземи входять до складу моделі “мати (в голові) + іменник або його перифраза зі значенням розум = розумний”: |мати глузд / |мати г|лузди / |мати г|лузда; |мати к|лепку; |мати |розум; |мати тоўк; |мати |т'аму; |мати |т'амку. Опорний компонент виступає в численних морфологічних: глузд, г|лузди, г|лузда – та лексичних варіантах: к|лепка, |т'амка, |т'ама. Решта фразем цієї підгрупи має індивідуальну внутрішню форму: |добре м'із|ґуйе; |вибиeўс'а ў |л'уди; виe|ходиeти ў |л'уди; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва.

Поширеними в аналізованому є компаративні фраземи пейоративного характеру. Виділено структурно-семантичні моделі: “мати + щось непотрібне + в голові = дурний”: |в'ітеир ў голо(y)|в'і; ка|пуста ў голо(y)|в'і; |пул'і ў голо(y)|в'і; дур|ман ў |голову посеи|лиўс'а; “дурний + як + тварина = дуже дурний”: великий, як світ, а дурний, як кіт [Номис], дур|ниi йак ба|ран; дур|не йак теи|л'а; “дурний + як + назва продукту харчування = дуже дурний”: дурний як сало [Номис], дур|ниi йак |сало беис х| л'іба; дур|ниi йак бара|бол'а; “дурний + як + назва взуття (частина взуття) = дуже дурний”, що наповнена такими фраземами: дурний як чобіт [Номис], дур|ниi йак с'і|б'ірскиi |вал'інок. Отже, фраземи більшості моделей мають давню фіксацію і є загальновживаними.

Розумова неповноцінність може пояснюватися фізичною дією на голову: ў |голову ў|дареиниi;; ўпаў з |дуба; т|р'існуўс'а до |дереив; |вишиeбло моз|ги; приe|било |м'ізги (Нг). Спостерігаються також фраземи з числівниковими компонентами: бра|куйе два до |дес'іт'; с'ім до |в'іс'ім неи хва|тайе; неи хва|тайе йеид|ного до деивеи|носто |дев'іт'.

“Мовленнєва діяльність” виявлено, наприклад, структурно-семантичну модель “молоти язиком + як + тварина (птах) + хвостом = базікати”: мо|лоти йак ко|била хвос|том / та|лапати йа|зиком йак ко|рова хвос|том; мо|лоти йазиe|ком йак пес фос|том / мо|лоти йазиe|ком йак пес хвос|том; плеис|кати йа|зиком йак со|рока хвос|том. Виділено також семантичну модель “робити щось із шумом = базікати, багато говорити”: гово|рити йак го|рох мо|лоти; та|лапати йак |камеинем ў |воду. Семантичний ряд 'говорити дурниці' презентований моделлю “говорити + ніби + отруйної рослини + наїстися = говорити дурниці”: мо|лоти |н'іби блеико|ти об|йістиeс'а; п|лести |н'іби бузиe|ни об|йістиeс'а / дур|ману об|йістиeс'а.

“Психічний стан людини”, як свідчать спостереження, складається з найуживаніших ФСГ, що через певні відтінки метафоризації та емоційно-експресивного забарвлення передають найрізноманітніші душевні переживання людей: “Відчувати страх”; “Відчувати сором”; “Інтимні почуття людини” та ін. Виділено ССМ “зуби + виставляти = сміятися”, яка представлена такими виразами: су|шити |зуби / |сушиeт |зуби; ш|к'іриeти |зуби / ш|к'іриeт'; |зуби прода|вати; |зуби с|калиeти; |зуби |вишч'іриeти; ш|чириeти |зуби; |вискалиeти |зуби; ш|к'іриeти |зуби йак пес до со|ломи; |зуби ш|ч'іриeти / |зуби ш|чириeт'; |зуби ш|к'іриeти; |зуби с|калеити; |зуби на|верха / |зуби на|верхе; |зуби показу|вати; |вишк'іриeти |зуби; |вишк'іриeти |зуби йак пес до |шушлаўка / |вишк'іриeти |зуби йак пес до куку|рузи; ш|чириeт |зуби йак пес до куку|рузи; ш|к'іриeти шчеирба|ки; по|казувати теисла|ки; по|казувати |кут'н'і. ССМ “надутися + як + птах + на негоду = сердитися” має архаїчний характер: надувсь, як той сич [Номис], надувся, як сич на мороз [там само], надувся, як индик [там само]; з|дутиeс'а йак сич; на|дутиeс'а йак сич / на|дутиeс'а йак сич на мо|роз; на|дутиeс'а йак ін|д'ук / на|дутиeс'а йак йеин|дик / на|дутиeс'а йак |йендик; набур|мосиeтиeс'а йак ін'|д'ук; с'|п'іриeўс'і йак ко(y)|гут.

“Відчувати страх” класифікується у 2 семантичні ряди, що відрізняються часовими характеристиками: 'дуже боятися' (у довготривалому часі), 'злякатися' (у минулому або теперішньому часі). Треба зазначити, що фраземи на позначення почуття страху витворилися на основі асоціативних переосмислень, спостережливості, образності мислення. Так, українці, як і багато народів світу, вважають зайця боягузливою твариною (що відбито в народних легендах, казках, анекдотах), тому гострі людські відчуття або риси характеру передаються через особливості негативної поведінки цієї тварини. У всіх семантичних рядах відбито такі спостереження: 1) 'боятися': бо|йатиeс'а йак |зайец |бубна; він так боїцця, як заяць бубна [Номис]; 2) 'злякатися': |зайачу ш|к'іру нат'аг|; 3) 'боягузлива людина': |мати за|йачу |душу; |майе |зайачу кроў . ССМ “частини тіла + трусяться = дуже боятися”: ко|л'іна т|рус'ац'а / ко|л'іни т|рус'ац'а кому; аш киeш|ки с'а т|рус'ат кому; аж |ноги тр'а|суц'а кому; ш|к'іра т|русиeц'а; |руки страс|лис'а . Аналізований семантичний ряд представлений і фраземами компаративної структури, де порівняння витворені на основі спостережень над навколишнім світом, природою: треим|т'іти йак о|сика; сто|йіт йак ў|копаниi; сто|йіт' йак ў|копаниi; білыі як смерт' [Шейковський], побілів як смерт' [там само], побілів, як смерть [Номис], побіліла, як хустка [там само].

Аналіз “Інтимні почуття” засвідчив переважання давніх висловів і відсутність новотворів, а тому помітна знижена активність уживання цих фразем у говірковому мовленні подолян.

У “Суспільна поведінка людини” виділено семантичну модель “ходити в неприродному положенні = бешкетувати”: на ву|хах хо|дити; на |головах хо|дити / на голо(y)|в'і хо|дити / на голо(y)|вусах хо|дити. Щоб охарактеризувати ще більшу активність бешкетування, мовці вдаються до антонімічного відповідника надзвичайно енергійних дій дієслова стояти: сто|йати на |головах / сто|йати на голо(y)|вусах; аж на у|хах сто|йіт'. Окремі вислови виявляють семантику через значення кореня -дур- (порівняймо з рос. дурачиться): |дурка на|пала; |дуркойу |майітиeс'а; ду|р'іiка на|пала.

За структурною моделлю “ходити + прислівник = бешкетувати” утворені такі фраземи: хо|дити |фертом; хо|дити пеи|ревеирти; хо|дити |дипки; хо|дити ходу|ном; хо|дити |ходором. Два останні вислови є яскравим прикладом творення деяких фразем шляхом інтеграції, коли поєднуються тавтологізми (у наведеному прикладі дієслово та прислівник). “лізти (ставати) + на + гострий предмет = ризикувати” виявлено в таких висловах: |л'істи на |вила; |л'істи на |роги / |л'істи |д'іт'ков'і на |роги; |л'істи |чортов'і на |роги; |л'істи на ро|жен / |л'істи на ро|; сту|пати на н'іж; ста|вати на б|ритву.

У “Трудова діяльність людини” презентована семантична модель “виконувати марну роботу = ледарювати”: тоўк|ти |воду ў с|туп'і;пеиреилиe|вати с пус|того ў по|рожн'е; гороп|ц'ам |дул'і да|вати / гороп|ц'ам |дул'і |тиц'ати / гороп|ц'ам |дул'і по|казувати; гороп|ц'іў шчиe|тати; пл'у|вати та ло|вити / пл'у|вати і ло|вити; пл'у|вати ў с|тел'у; |бити б|ринз'у. За семантичною моделлю “зовсім нічого не робити = ледарювати” утворені: неиб|ратиeс'а за |зимну |воду / неиб|ратиeс'а за хо|лодну |воду / за |зимну |воду неиб|ратиeс'і; н'і т|р'іс'ц'а ў |руки неи б|рати. У семантичному ряді 'дуже лінивий' виділено семантичну модель “не в змозі виконати найлегшу роботу = дуже лінивий”: через губу не плюне [Номис], по |лаўц'і неи по|сунеиц'а; |лошки во|ди ў |хату неи ў|нести.

Отже, вживання в мовленні фразем даного поля зумовлене потребою дати конкретну й образно-емоційну оцінку діяльності людини. Виділено 4 семантичні ряди фразем, у межах яких відзначено переважання семантичних моделей порівняніо з іншими ФСП.

Фраземи “Соціальний стан людини” належать до найменш уживаних у сучасному мовленні подолян і характеризуються прозорою мотивацією. Серед компонентів найбільш варіативними є іменники, напр.: біда, горе, злидні, скрута, лихо. Семантичний ряд 'бідувати' презентований “піти + попід + будівлю (частину будівлі) = бідувати”: п'і|ти п'іт |церкву; п'і|ти п'іт пл'іт / п'і|ти |поп'іт пло|ти; iти |поп'ід чу|ж'і во|рота; п'і|ти |поп'ід ти|ни . ССМ “бідність + учепилася = бідувати”: з|лид'н'і приe|с'іли; з|лид'н'і на|пали; з|лид'н'і оп|с'іли; б'і|да ўч'і|пилас'а.

До “Характеристика людини” входять ад'єктивні фраземи західноподільських говірок, що називають певні ознаки, притаманні особі. Об'єднані пошуком яскравішого образу, фраземи характеризуються численними синонімами з широкою поняттєвістю й неоднорідною структурою. За “злий + як +назва тварини = сердитий” утворені такі одиниці: сердитий, як собака [Номис]; неи|добриi йак пес; злиi йак пес; ска|жене йак пес; йак |гадиeна; йак га|д'ука. За іншою “злий + як +назва комахи = сердитий ” утворені такі фраземи: |л'ута йак о|са; йак |муха ў с|пас'іўку,.

“Стосунки між людьми” складається з 9 семантичних рядів, що називають або характеризують різні людські взаємовідносини. В межах зафіксованого матеріалу виділено 13 структурно-семантичних моделей, у яких чітко виявляються різноманітні синоніми іменникових компонентів. Наприклад, за семантичною моделлю “чинити фізичне насильство = допікати” утворені такі вислови: кроў |с:ати кому; по|лошчиeти |м'ізґи; пеи|ч'інку |йісти кому; |бити пеич'ін|ки кому; |йісти пеич'ін|ки кому / |йісти пеи|ч'інки; г|рати по пеич'ін|ках кому; ў пеич'ін|ках г|рати кому; |вимотати ўс'і пеич'ін|ки кому; аш пеич'ін|ки пеиреивеир|тати кому; ў|сипати ў пеич'ін|ки в'іў|са кому; завеир|тати |голови; аж в |оч'і н'іж ўстро|мити кому; |сипати |сол'і на |рану кому; |сипати |с'іл' на |рану кому. За ССМ “набриднути + як + гірка рослина = докучати” утворені: надойі|дати йак г'ір|ка |ред'ка; надойі|дати йак г'ір|киi хр'ін.

“лизати + посуд = улещувати когось” презентована в таких висловах: миeс|ки лиe|зати кому / лиe|зати |горшчиеки .

Активність побутування фразем названих груп пояснюється загальною типологічною рисою фраземних систем: переважання фразем для лінгвалізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини.


Висновок


Кінець ХХ – початок ХХІ століття повґязаний з критичними дебатами навколо процесу глобалізації. Що це: загроза чи веління часу, перспектива для виживання і збереження людської цивілізації, “інформаційна інтервенція” чи ідея формування нового синтезу цінностей, моральних абсолютів, ідея “єдиної, загальнопланетарної моральності”? Радикальні зміни в економічному, політичному, мовно-культурному житті нашої держави, світові процеси інформатизації і інтеграції значно збільшують запит на практикоорієнтованих фахівців, підвищують вимоги до фундаментальних знань, багатофункціональних умінь і навичок.

Хоч інтенсивне словотворення та зростання кiлькостi лексичних запозичень є явищем об’єктивним та iсторично зумовленим, це приводить до зрушень у системi української мови. Hавала нового лексичного матерiалу може мiстити в собi загрозу до порушення рiвноваги в мові,

Похожие рефераты: