Xreferat.com » Топики по английскому языку » Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

суб’єкт впливу може зазнати шкоди, смерті, втрати, ушкодження чи руйнування (danger – a situation in which harm, death, loss, damage or destruction is possible) [459, с. 348]. Отже, небезпека передбачає наявність причини або джерела (носія впливу), від якого вона надходить суб’єктові у вигляді загрози [28, с. 5], яка як результат своєї дії може нанести психофізичного, матеріального чи морального збитку людині.

У зв’язку з цим, концептуальна структура емоційної ситуації загрози включає фрагменти, які містять інформацію про ознаки та властивості загрози, причини її виникнення, а також про наслідки небезпечної ситуації. У фреймовій семантиці зазначена емоційна ситуація моделюється на основі акціонального фрейму як мережа відповідних слотів, кожен з яких у разі необхідності знаходить представлення в англомовному тексті.


3.2.1.1 Лінгвокогнітивний аспект реалізації слоту ЗАГРОЗА

У тексті небезпечна ситуація описується як здійснення носієм загрози тиску на її об’єкт. У ролі носія загрози, що експлікує підслот ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) виступає:

жива істота: людина, наприклад, яка (Kurtz) дійснює небажані для іншої особи-пацієнса (Perlmutter) дії: “You better not, you lizard skin old fuck.” “Don’t you worry, laddie”, Kurtz soothed, and patted Perlmutter’s shivering shoulder” [526, c. 536], або тваринний світ, наприклад, природний страх (appaled) ведмедів, зустріч з якими у лісі представляє для людини ХТОСЬ: експірієнцер (Jonesy) серьозну небезпеку: “You saw a bear in the night?” Jonesy was both fascinated and appaled” [526, c. 53];

неживий об’єкт: У ситуації, представленій в уривку “[Bridget Jones] Horrified by thought of similar microchip being in own buttocks, particularly in the mornings” [489, c. 93], героїня Бріджит (ХТОСЬ: експірієнцер (Bridget Jones)) охоплена жахом ЩОСЬ: форма страху (horrified) через те, що дізналася про існування пристроїв – мікрочипів, які перетворюють людей на подобу машин-роботів та можливістю перетворитися на одну з цих машин.

Концептуальна структура пропозиції [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК] може представлятися значеннями стилістично нейтральних одиниць парцели ЗАГРОЗА ЛСП “страх”, наприклад, одиниці bully з СР з домінантою intimidator: “Hi! Hi there, you boys! You stop that! Let ’im alone! Let ’im up! Bullies! Bullies! Two on one! Police! Poleeeece!” [524]; horror з ряду з СД scare “ситуація страху / переляку”: “All around were horror, and thick gloom, and a black sweltering desert of ebony” [507, c. 62].

У тексті різними способами можуть акцентуватися інші слоти фреймової моделі ситуації небезпеки ЕК СТРАХ. Так, підслот СТІЛЬКИ надає інформацію про те, що носієм загрози може виступати як одиничний індивід / персоніфікована сутність / ситуація, так і сукупність носіїв впливу. Так, якщо у першому прикладі носій загрози лише один: “I switched Channels and lurched in horror. It was a trailer for the Ann and Nick show and there…was my mother, all bouffed and made-up” [489, c. 90], то інший приклад ілюструє загрозу, яка виходить від певної кількості її агентів – пропозиція: [СТІЛЬКИ ХТОСЬ: агенс (загроза – gangs)] “It was dangerous to go into Warsaw, for Polish hoodlum gangs were constantly on the look out for escaped Jews to extort or turn in for reward money” [538, с. 121].

Втілюючись у сюжетну лінію оповідання, загроза відбивається у його тканині різнопланово. Тому в різних текстових фрагментах висвітлюються різні якісні грані загрози, концептуальним корелятом яких є підслот ТАКИЙ. Своє вербальне оформлення вузол отримує в одній номінації або в окремому фрагменті текста. Для кваліфікації загрози використовуються прикметники парцели ЗАГРОЗА, наприклад, “I knew that a thousand fearful accidents might occur” [502, c. 209], де лексема fearful відображає власне страх (fear), яким імовірно є охоплена діюча особа фрагменту.

На підставі того, на яку сферу людської життєдіяльності – біологічну або соціальну – спрямовано цей вплив, виділяємо два типи загрози (див. Додаток К), що демонструюються підслотом ТАКИЙ ЕК СТРАХ у текстових фрагментах за допомогою нейтральних або стилістично маркованих одиниць:

біологічна загроза. Під час військової баталії частина єврейського війська (half the Haganah force), яка раптово з’являється на місці бою ([СТІЛЬКИ ТАКА (біологічна – dead and wounded) ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК]), навіює арабам (Arabs) страх (fear, terror) смерті, загрожуючи їх життю: “The Arabs were paralyzed with fear. Ari led half the Haganah force out from the cover of the stockade in a fierce counterattack which littered the field of battle with Arab dead and wounded. Arabs who survived fled back to high ground screaming in terror [538, с. 279];

соціальна загроза. У нижченаведеному прикладі: “We are all scared to death. Of the two hundred or so people taking the bar exam this outing, at least half finished at Memphis State last month” [502, c. 229] персонажі налякані (scared to death) тим, що нездача іспиту по закінченню юридичної школи не дозволить їм займатись адвокатської практикою, з усіма негативними для карьери наслідками ([ТАКА (соціальна) ЩОСЬ: агенс (загроза – failing the bar exam) діє ТАК]).

Вербально представлений одиницями різних номінативних просторів, які стягує навколо себе ЕК СТРАХ, підслот ТАКИЙ містить різноманітну інформацію, дозволяючи конкретизувати типизагрози залежно від характеру їхнього тиску. Відмічаємо загрозу фізичного, психологічного та психофізичного характеру;

фізична загроза розуміється нами як вплив об’єктів, явищ, процесів на організм людини, що може викликати хворобливі відчуття, завдати шкоди її здоров’ю або матеріальному стану. У прикладі “The proprietor was daunted by the four men at the door, by the knowledge that they were Reds who had no respect for private property... who would rape his women, who would rob his bank, who would murder him as soon as they look at him” [495, с. 68-69] хазяїн бара (ХТОСЬ: експірієнцер (proprietor) є наляканим (ЩОСЬ: форма страху (daunted)) можливістю як матеріальної шкоди, яку можуть завдати йому більшовики (Reds), так і шкоди здоров’ю його сім’ї (who would rape his women) та вбивства його самого (who would murder him);

психічна загроза характеризується тим, що певний об’єкт чи стан справ викликає у людини неприємні переживання, душевне хвилювання, сум’яття, внутрішній дискомфорт, певну форму страху тощо. Так, у фрагменті “After the third reading, I collect myself and start taking notes. There might be a hole or two to poke in it. The shock and fright wear off” [502, c. 241] дізнаємося про те, що персонаж твору – адвокат (підслот ХТОСЬ: пацієнс-експірієнцер, від імені якого ведеться оповідь (I)), під час розгляду справи у суді (ЩОСЬ: загроза – third reading) спочатку розглядав весь процес для себе як загрозу психічного характеру, у результаті чого переживав переляк – підслот ЩОСЬ: форма страху (fright);

психофізична загроза об’єднує параметри психічної та фізичної загрози. Так, у наведеному нижче прикладі персонаж-воїн боїться (ЩОСЬ: форма страху concerned) та не хоче повертатися до дому через те, що на нього чекають смерть (I’d be stoned to death) та ганьба (in disgrace): “Zhem... looked very sad and concerned. “I’m in disgrace because you captured me. No Mngumwa can never go home again if he’s cowardly enough to be taken prisoner... I’d be stoned to death. They wouldn’t dishonor their steel with my blood” [488, c. 65].

Крім того, залежно від характеру “сприйняття” загрози індивідом-пацієнсом зона слоту ТАКИЙ містить інформацію про два її різновиди:

дійсна загроза – та, яку людина у певних просторово-часових координатах безпосередньо сприймає за допомогою органів чуттів;

уявна загроза – це загроза, яку індивід уявляє, мислено конструює як можливу на основі власного світоспоглядання. Зазначимо, що дійсна та уявна типи загрози підрозділяються на реальну та нереальну підвиди. Наведемо деякі приклади.

Уявна нереальна фізична загроза припускає фізичну загрозу, яка уявляється людиною, але не має об’єктивних підстав для свого існування. У фрагменті “Charlie Slowe waited until he heard his mother snore before he got out of bed. He was frightened. That it was a crime to steal some of his father’s stock Charlie had no doubt... Tonight he had said he would be in Norwich. But all the same Charlie had no sense of safety as he crept down the wooden stairs” [496, c. 56-57] особа-експірієнцер (Charlie Slowe) налякан (ЩОСЬ: переляк (was frightened)), незважаючи на відсутність загрози – батька (he would be in Norwich), він думав, що одразу після крадіжки він може понести фізичне (скоріше за все) покарання від нього за її скоєння (that it was a crime to steal some of his father’s stock), але його страхи є даремними.

Загроза уявна реальна психічна “This is better than milk and biscuits, eh?” – “Yes”, Philip said, but he was scared, scared for Baines as much for himself. He could’t help wondering at every bite, at every draught of the ginger pop what Mrs. Baines would say if she ever learnt of that meal” [497, c. 32], надходить від Місіс Бейнз (ХТОСЬ: агенс (загроза) – Mrs. Baines) та полягає у несхвальному ставленні до вчинку Філіппа ([ХТОСЬ 2: агенс-експірієнцер (Philip) діє ТАК (at every bite, at every draught of the ginger pop)]), яке буде обов’язково висловлено нею (підслот ТАКИЙ (уявна реальна психічна загроза) (what Mrs. Baines would say if she ever learnt of that meal)), якщо вона про нього дізнається.

Отже, на основі зазначеного вище робимо висновок про те, що слот ТАКИЙ є складно структурованим вузлом, який у ієрархічно-організованій інформаційній сітці репрезентує суб’єктивно-інтерпретаційні та об’єктивні відомості про ситуацію небезпеки.

Вузли слоту ЗАГРОЗА ЩОСЬ: мета та ЩОСЬ: результат, що фіксують причинно-наслідковий зв’язок між встановленою суб’єктом загрози ідеальною ціллю своєї діяльності та її практичним втіленням, виявляють те, що в одних семантичних відрізках тексту їхній зміст збігається. Отже, мета загрози реалізується у бажаних для персонажа наслідках. В інших фрагментах ці вузли мають різне семантичне наповнення, що свідчить про деякий результат, відмінний від раніше ідеально запланованого.

Аналізуючи приклад, “I [Ari] need forged papers… If you don’t go along with this I’m going to personally see to it that you’re the last person out of the Caraolos detention camp…A faint smile crossed the boy’s [Dov’s] face, and he nodded that he would go to work” [538, с. 39], бачимо, що ХТОСЬ: агент загрози (Ari), який сподівається на співпрацю із суб’єктом загрози: ХТОСЬ: пацієнс (Dov), успішно досягає запланованої мети: ЩОСЬ: мета=результат (he nodded that he would go to work).

У прикладі “Remand your soul to God, for you will stand before His throne momentarily,” the boy with the red hair said, and clawed for Burt’s eyes. Burt stepped back, pulled the Pensy out of his arm, and stuck it into the red-haired boy’s throat” [508, с. 271] реципієнт впливу (Burt) не виконує вимог (підслот ЩОСЬ: мета (you will stand before His throne momentarily) агента загрози (boy), що втілюється у негативні, зовсім не передбачувані, для останнього наслідки: захищаючи своє життя, Burt вбиває його (ЩОСЬ: результат – stuck it into the red-haired boy’s throat).

Підслот ЩОСЬ: інструмент слоту ЗАГРОЗА наповнюється інформацією про знаряддя, яке застосовується суб’єктом загрози для викликання у “жертви” страху та припинення її опору. Так, у наступному прикладі приводиться нематеріальний інструмент – знання про справжню персону Дуссандера, яке використовується хлопчиком для досягнення власної мети [ХТОСЬ: загроза (Todd) діє ТАК за допомогою ЩОСЬ: інструмент (knowledge)]: “I don’t wish to speak of it.” – “You will, though. If you don’t, I’ll [Todd] tell everyone who you are”. Dussander stared at him grey-faced” [523].

Як складові загрози вербалізації піддаються також використані проти людини матеріальні знаряддя, які поділяються на природні об’єкти та на артефакти. У наведеному нижче прикладі, Bogs Diamond (ХТОСЬ: носій загрози) для залякування персонажу твору Andy (ХТОСЬ: пацієнс) використовує артефакт – лезо (ЩОСЬ: інструмент – a pearl-handled razor): “Bogs Diamond stepped in front of him [Andy]... He opened a pearl-handled razor and said, “I’m gonna open my fly now, mister man, and you are going to swallow what I give you to swallow…” [522].

За певних обставин, які відображаються письменником агент загрози може здійснювати тиск на “потерпілого” опосередковано, через співучасника, відомості про якого представлені слотом ХТОСЬ: помічник ЕК СТРАХ. У наступному прикладі “What’s plan two? I asked. “I’ll [Cressner] call Tony back in fifteen minutes, and he will remove the... offending substance [heroin] from the trunk of your car and drive it back here. If I don’t call, he will get in touch with the police” [517, с. 185] для забезпечення своєї безпеки та реалізації своїх злочинних намірів Креснер використовує власного охоронця Тоні (Tony – ХТОСЬ: помічник).

Вузол ХТОСЬ: бенефіціант слоту ЗАГРОЗА інкорпорує інформацію про те, заради кого у певному контексті носій небезпеки спрямовує свої зусилля. У наступному прикладі герою Берту загрожують смертю діти-язичники (pagan devil-children), які здійснюють обряд жертвопринесення своєму богові – бенефіціанту: “Kill him [Burt]! someone roared, and they [children] came after him… Dread in his belly, he went on down to the row… “Oh, Vicky, My God–” She had been mounted on a crossbar… The nude jawbone grinned. The eye sockets seemed to stare at Burt jocularly, as if the onetime minister of the Grace Baptist Church was saying: It’s not so bad, being sacrificed by pagan devil-children in the corn, is not so bad” [508, с. 271-276].

Таким чином, під час аналізу текстових фрагментів, у яких компоненти фреймової структури ЕК СТРАХ отримують своє вербальне втілення нейтральними та стилістично маркованими мовними засобами, нами були розширено смислове наповнення вузлів слоту ЗАГРОЗА та визначено зміст встановлених, раніше лише прогнозованих, слотів ЩОСЬ: мета, ЩОСЬ / ХТОСЬ: інструмент / помічник, ЩОСЬ / ХТОСЬ / ХТОСЬ: результат / бенефіціант.


3.2.1.2 Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА

Слот ЗАГРОЗА ЕК СТРАХ покриває окрему ділянку англомовної картини світу. Йдеться про те, що англомовна свідомість виділяє у реальному світі такі предмети та явища, які можуть за певних обставин перетворитись на небезпечні для людини. Знання про перелік таких сутностей світу, їхні загрозливі параметри та властивості зберігаються у такій ділянці ККС англомовного соціуму, якою є вербалізований слот ЕК СТРАХ.

Емоційна ситуація небезпеки, переживання якої є поштовхом для виникнення у людини емоції страх, може приховувати різні типи загроз. У психологічній науці усі стимули, які є відповідальними за виникнення страху підрозділяють на вроджені та культурно детерміновані [див., напр., 415]. Залежно від того, які саме детермінанти викликають стан страху, він може реалізуватися вигляді своїх різновидів, знання про які зберігається у структурі ЕК СТРАХ у вигляді пропозиції [ТАКИЙ ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза) викликає ЩОСЬ: стан (страх)] (у розгорнутій фреймовій моделі ЕК СТРАХ зазначена пропозиція представляється конфігурацією [ТАКИЙ ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза) спричиняє ХТОСЬ: експірієнцер знаходиться у / вміщує ЩОСЬ: стан (страх)], у якій профілюються слоти загрози та страху).

До вроджених детермінант страху відносять такі категорії як інтенсивність, новизна, нестача стимулу та повна відсутність стимуляції, на основі чого є можливим виділити ряд різновидів страху, як реакцію пацієнса на зазначений вид загрози (див. Додаток Л). Деякі з них мають хронічний характер, розвиваються у фобії – нав’язливі страхи об’єктів, явищ, процесів [див. 468, c. 365].

У сучасній англомовній художній прозі поширеними є такі різновиди страху:

страх новизни. У прикладі, для персонажу твору, який веде розповідь від першої особи (I – ХТОСЬ: пацієнс-експірієнцер) сніг є новим, зовсім незнайомим лякаючим явищем (ТАКИЙ: новий (had never seen snow)), яке через це набуває властивостей небезпеки та лякає (ЩОСЬ: вид страху (переляк – nearly died of fright): “Next morning I awoke, looked out of the window and nearly died of fright. My screams brought Atticus from his bathroom half-shaven. “The world’s ending, Atticus! Please, do something!” I dragged him to the window and pointed. “No, it’s not,” he said. “It’s snowing” ... Jem had never seen snow either but he knew what it was” [528, c. 85];

страх самотності. Відсутність супутника життя на протязі довготривалого часу, з пустим, безперспективним життям робить думку героя про втрату коханої нестерпною, жахаючою, тобто виступає для нього у формі загрози [ЩОСЬ: загроза (losing Phyong) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (terrified)]: “We are fools”, I said, “when we love. I was terrified of losing her. Wait until you’re afraid of living ten years alone with no companion and a nursing home at the end of it… If Phyong left me, would I have the energy to find another?” [499, c. 115-116];

страх темряви: “It was true that he felt ill, a sick empty sensation in his stomach and a rapidly beating heart, but he knew that the cause was only fear, fear of the party, fear of being made to hide by himself in the dark, unaccompanied by Peter and with no light to make a blessed breach...“ I am afraid of the dark” [498, c. 47]. У зазначеному фрагменті персонаж починає переживати страх від думки про те, що він може залишитися наодинці у темряві [ЩОСЬ: загроза (dark) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (afraid)];

страх смерті. Загроза позбавлення життя привела людей у стан сильного страху, жаху [ЩОСЬ: загроза (slit their throats) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (terrified)]: “Everyone was terrified by the whole idea of the Guardsmen. They were certain that Suleiman would slit their throats when he heard about it” [538, c. 233];

страх болю. Незважаючи на те, що здатність раптового різкого болю викликати страх являє собою велику адаптаційну цінність для людини [113,c. 50], індивід розцінює біль як ворожу силу, боїться його: “She would begin her polio shots despite her childish dread of the prick of a needle” [540, c. 505]. У прикладі персонаж виявляє свої дитячі страхи перед болем, який викликаний уколом ігли [ЩОСЬ: загроза (the prick of a needle) спричиняє ТАКИЙ (childish) ЩОСЬ: форма страху (dread)].

страх висоти. Страх висоти (fear) проявляється, як проілюстровано нижче, у можливості втрати людиною рівноваги – ЩОСЬ: загроза (lost my balance). Під час знаходження на висотних об’єктах, що спричинить негативні для здоров’я та життя наслідки:“Kitty’s face, turned up to watch me, was a small white oval… I could hear my own heartbeat as I began to inch along with my arms held out for balance. Once, a swallow had swooped close by my head during this part of the adventure, and in drawing back I had almost lost my balance. I lived in fear of the same thing happening again” [516, c. 283];

страх води: “He didn’t rush in, though every cell of his body craved water. He felt an unexpected sensation, one he had never imagined because of the lack of experience. Fear of water. This hollow between the mountains was deep, and he couldn’t swim. If he went in very far, he might step off a ledge and sink into the black depths” [488, c. 40]. У наведеному прикладі персонаж, який не вміє плавати, переживає страх перед загрозливою і тому жахаючою масою води, яка може принести йому смерть [ТАКЕ ЩОСЬ: загроза (black depths of water) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (fear)];

страх тварин. Люди бояться різноманітних тварин, комах, рептилій тощо, які пов’язані, насамперед, в уявленні з можливим завданням болю, нанесенням ран, каліцтвом. У поданому нижче прикладі описується жах людини, яка побачила ведмідя [ЩОСЬ: загроза (black bear) спричиняє (ХТОСЬ: паціенс-експірієнцер (знаходиться у ЩОСЬ: форма страху (terror)) відчуває ЩОСЬ: наслідок (симптом – broke off, the spit in his mouth drying up to something that felt like an electric mist))]: “He broke off, the spit in his mouth drying up to something that felt like an electric mist. A black bear, fat with its pre-hibernation stuffing, was ambling through the screen of thin second-growth trees to his left” [526, c. 124].

Окрім природних стимулів впливу на людину, страх викликається культурними детермінантами – факторами, що зумовлені вродженими стимулами загрози, та які формують людину як носія конкретної культури на певному історичному відрізку часу. Насамперед, йдеться про мораль, етику, право, релігію, тому особа так чи інакше знаходиться під постійним тиском соціального життя, вимоги якого вона виконує для забезпечення свого безпечного існування. Як компонент знання, вони з необхідністю включаються до ЕК СТРАХ і знаходять реалізації у фрагментах англомовних художніх творів у вигляді номінації та опису культурно зумовлених різновидів страху, серед яких зустрічаємо:

страх прикмет: “Uneasy because he had ignored the omen, he walked on. For several days, he expected something terrible to happen: an attack by one of the huge lions, a bite from a snake. But nothing out of the way occurred. After a week he lost his uneasiness” [488, c. 60]. Персонаж твору, будучи марновірною людиною, незважаючи на те, що отримане пророкування наклало заборону на його дії, йде в супереч йому, переживаючи стурбованість, страх за наслідки свойго вчинку [ЩОСЬ: загроза (ignoring the omen) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (uneasiness)];

страх Бога. Страх Бога виявляється у порушенні божественних заповітів, що означає здійснення гріха, призводить до Божого гніву. Релігійний страх стримує набожних людей перед скоєнням “передбачуваних” моральних або фізичних злочинів, є мірилом їхніх думок та дій як у прикладі "She came across as a sensible, God-fearing, Bible-quoting patriot, who raised all those kids with a heavy hand and a swift kick in the ass” [501], у якому персонаж твору виховує дітей за настановами Біблії: [(ХТОСЬ: загроза (God)) спричиняє ТАКИЙ (God-fearing) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (She) впливає ТАК на СТІЛЬКИ ХТОСЬ: пацієнс (kids)];

благоговійний страх. Цей вид страху виникає під час споглядання людиною чогось значного, загрозливого, того, що вона не здатна цілком осмислити, що викликає потрясіння: “On both sides of the road, spaced every twenty feet, were ten-foot high wooden poles. A human head, in varying stages of rottenness, or a scull, topped every pole. Fascinated and awed, Benoni watched the display of the might of Kaywoo for a long while” [488, c. 72]. Почуття, яке охопило героя при спогляданні незвичайного видовища лякання людей [ЩОСЬ: загроза (head, in varying stages of rottenness) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (awe)], кваліфікується автором як благоговійний страх – страх, змішаним з повагою до могутності правителя.

Особа здатна переживати благоговійний страх перед людьми, які відрізняються загадковою натурою, надзвичайно нерядовими ідеями, вчинками: “Often people display a curious respect for a man drunk, rather like the respect of simple races for the insane. Respect rather than fear. There’s something awe-inspiring in one who lost all inhibitions, who will do anything” [480, c. 134];

фаталістичний страх. Фаталізм є світоглядом, який інтерпретує реальність як дещо передбачене трансцендентальними силами, які є вираженням надприродних сил чи волі Бога. Для людини з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: