Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

До спеціального літературно-книжного пласта лексики на позначення ЕК СТРАХ відносяться 157 одиниць. Серед них виділяємо лексеми архаїчні, наприклад, affright (archaic) – a sudden terror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні, наприклад, feart (Scottish) – feeling or showing fear [453, c. 682], застарілі, наприклад, fearbabe (obsolete) – a thing fit only to frighten a baby [453, c. 115], поетичні, наприклад, recreant (poetic / formal) – a cowardly person (боягузлива людина) [455, c. 1346], неологізми, наприклад, ceramophobiac – a person who is afraid of crockery and other earthware (людина, яка боїться глиняного та іншого виду посуду) [445, c. 63].

До зазначеного лексичного масиву примикають також загальні літературні лексеми, наприклад, офіційні – solicitude (formal) (ЛСВ2) – anxiety, concern (почуття тривоги, занепокоєння) [455, с. 1538; 462, с. 1131], книжні – dart (literary) (ЛСВ4) – a sudden, quick and usually short feeling of fear (раптове, швидке та зазвичай коротке почуття страху) [459, c. 351], craven (formal) – completely lacking courage ((той, у кого) повністю відсутня хоробрість) [458, c. 367].

Серед загально розмовної лексики (загальна кількість 90 одиниць) на позначення певного аспекту ЕК СТРАХ відмітимо, наприклад, номінації palaver (informal) – unnecessary trouble and anxiety that makes something seem more important than it really is (непотрібні хвилювання та тривога, яке робить щось більш важливим, чим воно є насправді) [458, c. 1188], flap (informal) – a situation in which people feel very worried about something (ситуація, у якій люди є дуже занепокоєними чимось) [458, c. 607].

Семантика стилістично забарвлених одиниць ЛСП “страх” дає змогу уточнити концептуальні складники фреймової структури ЕК СТРАХ. Висвітлення окремих слотів фрейму, як факт “зупинки уваги” на окремому боці об’єкта номінації, обумовлює вибір звукової форми слова-назви.

Залежно від того, слот якого субфрейму знаходить репрезентації у семантичній структурі слова, аналізовані одиниці розподіляються по парцелах:

– парцела АГЕНС наповнюється іменниковими синонімами (кількістю 75) з СД coward, наприклад, rabbit, baby, scaredy cat [475, с. 88] та ТГ сленгових одиниць (кількістю 17) із спільним значенням “хоробра людина” типу bold-face [472, с. 271], lion-heart [472, с. 324], ironside [472, с. 483];

– парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ розкривається прикметниками (кількістю 21) на чолі з СД courageous типу plucky (informal, often used in newspapers) – brave and determined (хоробрий та рішучий) [455, c. 1256], game, gritty [475, с. 88], прикметниковими словосполученнями типу brave and bold [463, с. 130] та композитними прикметниками кількістю 21 типу yellow-bellied, candy-assed [475, с. 89] (домінанта cowardly); іменниками на позначення рис характеру людини, яка діє у стані страху: СД courage з СР із 12 одиниць, наприклад, spunk [458, с. 1604], pecker [463, с. 864] та СР з СД cowardice (7 лексем), наприклад, yellow [458, с. 1916];

– парцела СТАН СТРАХУ об’єднує іменникові одиниці (125 сленгових лексем), наприклад, СД fear, anxiety відповідають the willies, botheration, worriment, ants in оnе's pants, kick in the ass [475, с. 89], blue fear – extreme fear (надмірний страх) [470, с. 102], frigtener (scare) [463, с. 102], дієслівні лексеми (кількістю 64 та 6 ЛСВ), наприклад, to frigteners on – to be scared (бути наляканим), piss in one’s shits, put the chill on (перелякатися до смерті) [475, с. 346], have qualms about (feel uneasy) [443, с. 178], прикметникові (кількістю 277, з них 46 ЛСВ), наприклад, shitting breaks (terrified) [475, с. 399], goose-bumpy (afraid) [475, с. 11], freewheeling (informal) – not worried about rules or what will happen in the future (нестривожений правилами або тим, що відбуватиметься у майбутньому) [458, c. 642];

– парцела СИМПТОМ СТРАХУ представлена іменниковими (сленгових – 17), наприклад, holler, blow (a scream) [475, с. 348], yawp, ruckus (a cry) [475, с. 92]; прикметниковими (сленгових одиниць – 21), наприклад, sticky, drippy, stinky (sweaty) [475, с. 392]; rattleboned, peaked (gaunt) [475, с. 177] та дієслівними лексемами (одиниць сленгу – 35), наприклад, clear (literary) – if your face or expression clears, you stop looking worried (якщо обличчя світліє, це означає, що особа перестає нервувавати) [458, c. 274]; to have the cold shivers, have the shivers (to shake) (тремтіти) [475, с. 355]; to cry me a river, to boo-boo (to cry) (плакати) [475, с. 92];

– парцела ЕКСПІРІЄНЦЕР складається з 10 іменникових лексичних одиниць, які складають ТГ зі значенням “особа, яка переживає певну форму страху”, наприклад, panicker – a man showing needless anxiety beforehand (людина, яка заздалегідь виявляє непотрібну тривогу) [463, с. 852], panic-merchant – a person given to panic (особа, яка піддається паніці) [463, с. 852];

– інформація про небезпеку експлікується лексемами парцели ЗАГРОЗА, а саме: 1) іменниками ТГ з 21 одиниць зі значенням “дещо, що викликає страх”, наприклад, murder, pisser (дещо, що викликає жах, переляк) [475, с. 170], loud-mouth (bully) (той, що залякує з певною метою) [463, с. 702], fearbabe (obsolete) – a thing fit only to frighten a baby [453, c. 115], horrorscope – frightening horrorscope reading (читання “гороскопу жахів”, яке викликає жах) [463, с. 571];

2) прикметниками (загальна кількість 47), наприклад, hairy, yickly (жахливий) (СД frightening) [475, с. 124];

3) дієсловами СР (46 дієслівних лексем (37 ЛСВ) з СД to intimidate (загрожувати, лякати): make one jump out of one’s skin, strike all of a heap [475, с. 218] та СР з СД to frighten (38 лексем (24 ЛСВ)), crap out, shit, chill off [475, с. 173], to affright (archaic) – to frighten, alarm (залякувати, стривожити) [455, c. 27].

Значну частину стилістично маркованої лексики, яка відтворює периферію ЕК СТРАХ, складають лексеми зниженого тону, зокрема сленгізми. Під сленгом розуміємо історично сформований, активно функціонуючий у межах окремих соціальних груп шар лексики, який складається з розмовних неформальних, нестандартних, неспеціальних слів та словосполучень з претензією на новизну та оригінальність, переважна більшість з яких мають свої лексичні еквіваленти у стилістично нейтральній лексиці мови [199, с. 23; 335, с. 17], відрізняючись від нейтральних синонімів специфічним набором конотацій [27, с. 179]. Функціонування сленгової лексики у сфері усного неформального спілкування, яке відрізняється надзвичайно високим ступенем емоційної насиченості, детерміноване її грубуватою фамільярністю, зневажливістю, жартівливістю, іронічною або презирливою забарвленістю [27, с. 179; 60, с. 149; 80, с. 77; 371, с. 222-223].

Нестандартні оцінні іменники, прикметники та дієслова сленгу, що позначають та переважною більшістю негативно кваліфікують емоцію страх, а також ті моральні якості людини, її характер, поведінку, які виявляються в індивіда під час переживання ним страху, складають одну з найбільш чисельних груп вокабуляру англійської мови. У корпусі досліджуваних лексем ЛСП “страх” клас субстантивних сленгових одиниць нараховує 237 лексем, з них 73 ЛСВ, кількість прикметників сленгу поля та ЛСВ дорівнює 298, з них 230 ЛСВ, дієслівні лексеми представлені 85 одиницями та відповідно 68 ЛСВ (загальна кількість 153); виділяємо також 13 синтаксичних сленгових структур.

Механізми утворення сленгізмів відтворюють той тип мотивації, який лежить в основі формування семантичної структури таких одиниць. Метафора та метонімія є активно задіяними під час утворення усіх сленгізмів з семантичною та синтаксичною мотивацією [80, с. 78; 407, с. 230-236]. Наприклад, відчуття, що супроводжує переживання тривоги (anxiety), з одного боку, метафорично концептуалізується, як щось неприємне, свербляче, що відбивається у словосполученні pins and needles [475, с. 20]; з іншого боку – це відчуття як внутрішній симптом репрезентує тривогу метонімічно. До лексем сформованих за цим принципом належать також assholepuckering wind (trepidation) [475, с. 409], trouble in River City (dismay) [475, с. 116], cliff-hanging (anxiety) [475, с. 20], on the ragged edge (anxious) [475, с. 20]. Такі лексеми, як goose bumps [475, с. 158], cold creeps [475, с. 20], the shivers [475, с. 124], тощо, що позначаючи симптоми страху, тривоги, побоювання, метонімічно заміщують одиниці fear, anxiety, dismay відповідно виступають їхніми стилістичними синонімами.

Одним з найбільш помітних шляхів позначення розмаїття відчуттів під час переживання страху, якостей характеру людини у сфері сленгу є антономазія, або використання власних імен [5, с. 86; 407, с. 233]. Останні в такій ситуації номінації втрачають властивість відповідати своїм істинним референтам, а їхнє вживання у новій для них функції стає можливим за рахунок встановлення асоціативних зв’язків між конкретним референтом і притаманними йому характеристиками [178, с. 302-303]. Наприклад, історично ім’я та прізвище Caspar Milquetoast [475, с. 89], вочевидь малодушної та боягузливої людини, метафорично використовуються як сленгізм для позначення індивіда, що відрізняється зазначеними якостями.

Продуктивним способом творення сленгізмів на позначення емоції страх виступає конверсія, що являє собою семантико-синтаксичне перетворення, унаслідок якого без застосування лінійних словотворчих засобів нове слово утворюється без зміни форми вихідного, при цьому змінюючи свою парадигму за рахунок закріплення за собою нової синтаксичної функції [178, с. 254; 186, с. 127; 220; 315; 336]. Прикладом конверсії у сфері сленгового словотворення може слугувати утворення іменників the fidgets, the trembles, the quivers, the shivers (anxiety) [475, c. 20]. З точки зору дериватології, виникнення подібних номінацій представляє інтерес, оскільки дає змогу побачити взаємодію декількох словотвірних засобів, а також розкрити семантичний потенціал формотворення. Утворення одиниць типу the trembles є глибоко детерміноване когнітивною діяльністю людини. В їхній концептуальній структурі знаходить своє відображення знання про симптоматику нервових станів людини, вказівка на які відбувається завдяки дії концептуальної метонімії: тремтіння як симптом стає метонімічною назвою стану. Образний компонент значення номінативної одиниці (дрібні численні рухи тіла, яке тремтить (tremble)) проектується на мовні засоби, обґрунтовуючи вибір для оболонки мовного знака форми множини іменника.

Низка одиниць сленгу, які реалізують у своєму значенні ЕК СТРАХ, утворюються тільки шляхом суфіксації, найчастіше використовуючи суфікси -ed, -y, -less, які, приєднуючись до основи, переводять слово в інший частиномовний розряд:

суфікс -y може приєднуватися до основи іменника: antsy, nervy (anxious) [475, с. 20], shaky (fearful) [475, с. 20], rabbity (apprehensive) [475, с. 22], goose-bumpy [475, с. 11], дієслова: jumpy, wimpy (fearful) [475, с. 22], spooky (dreadful) [475, с. 124], прикметника: scaredy cat (coward) [475, с. 88];

суфікс -less вказує на те, чого лишається людина під час переживання страху, наприклад, scared witless [475, с. 89], scared spitless [475, с. 11], gutless [475, с. 173];

такі прикметники, як clutched up [475, с. 173], pucker-assed [475, с. 158], spooked [475, с. 22], які через метафоричну метонімію, характеризують стан людини під час небезпечної для неї ситуації, були утворені на зразок дієприкметника ІІ, реалізуючи у своїй структурі суфікс -ed.

Окрім афіксальних сленгізмів, існують складні одиниці, які утворилися внаслідок дії процесу синтаксичної деривації. Композити-сленгізми можуть мати своїми складниками одиниці різного стилістичного забарвлення. Виокремлюємо такі випадки: 1) складна сленгова одиниця складається із лексем розмовного або нейтрального стилів мовлення, які у процесі словотвору метафорично та / чи метонімічно переосмислюються, наприклад, all-overs (fear) [475, c. 158], lily-liver (coward) [475, с. 88], wet rag (timid) [475, с. 403]; 2) композитний сленгізм утворюється за допомогою двох елементів, один із яких є сленгізмом, а інший – нейтральною одиницею або колоквіалізмом, наприклад, pucker-assed, asshole-sucking (apprehensive) [475, с. 22]; 3) структура складних слів містить одиниці, які належать виключно сленгу the jim-jams (nervous) [475, с. 264], the heebie-jeebies (nervous) [475, с. 20].

Серед різноманітних типів словотворення у сфері сленгу номінуючого ЕК СТРАХ звертають на себе увагу випадки скорочення, абревіації, редуплікації, які відрізняються експресивністю своєї форми [220, с. 41-44]. На матеріалі вибірки словників спостерігаємо функціонування скорочених сленгових одиниць на позначення емоції страх, які утворилися шляхом відокремлення частин складніших сленгізмів, при цьому зберігаючи той зміст, який вони мали у повному складі [див. 178, с. 291-299], наприклад, ants in оnе's pants – ants (anxiety) [475, с. 20], pins and needles – pins або needles (fear) [475, с. 158], a bug in оnе's ears – bug (alarm) [475, с.14], tiger by the tail – tiger (phobia), bee in оnе's bonnet – bee (phobia) [475, с. 292].

Єдиний випадок абревіації представлено сленговою одиницею D&D (deaf and dumb) [475, c. 346], яка виступає синонімом до прикметників afraid, apprehensive, terrified та scared. Таке морфологічне перетворення відрізняється більшою експресивністю значення у порівнянні з основою, яка його мотивує.

Серед сленгових представників ЛСП “страх” знаходимо декілька прикладів існування більш складних синтаксичних структур, а саме лексикалізованих речень, наприклад, I am shaking! (courageous) [475, с. 88], He’s gonna have me popped (threat) [475, с. 401], Who is minding the store? (dismay) [475, c. 116].

Таким чином, аналіз семантики стилістично забарвлених репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що дальня та маргінальна периферія ЛСП “страх” формується архаїчними, застарілими, неологічними, діалектичними, термінологічними, поетичними, офіційними та книжними лексемами, а також розмовними та сленговими одиницями. Останні складають основну масу зафіксованих стилістично забарвлених номінацій страху, що акцентують інформацію про власне стан страху та його фізіологічні симптоми, нюанси небезпечних для людини феноменів оточення і про якості характеру людини, що має досвід переживання емоції страх. КА їхньої семантики показав, що у сфері нестандартної стилістично зниженої лексики сучасної англійської мови осмислення страху відбувається за участі концептуальних метонімії та метафори, які свідчать про потенційну здатність слотів фреймової моделі ЕК СТРАХ до розширення вузлами посесивного та компаративного фреймів.

Висновки до другого розділу

В англомовній картині світу фрагмент, в якому знаходить своє відображення семантична структура ЕК СТРАХ, структурується на основі польового принципу організації лексики різної частиномовної належності. Зазначена ділянка МКС визначається як цілісний, ієрархічно побудований номінативний простір одиниць на позначення страху. Відповідні лексичні одиниці різних функціональних стилів мови, клішовані, фразеологічні, пареміологічні словосполучення містять у своєму значенні інгерентну сему ‘fear’ і на цій підставі об’єднуються у номінативний простір ЕК. Останній утворюється накладанням одне на одне чотирьох частиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різними елементами. Розміщення вказаних одиниць у межах номінативного простору визначається місцем архісеми у ядерно-периферійній структурі їх значення, а також наявністю показників стилістичної маркованості.

У сучасній англійській мові іменникове ЛСП “страх”, яке детермінує побудову полів іншої частиномовної належності, складається з упорядкованої сукупності поняттєво пов’язаних синонімічних угрупувань лексем на позначення різновидів страху. Основним СР ЛСП “страх”, який складає базу логічної структури номінативного простору “страх”, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ланцюжок синонімів, абстрактних стилістично нейтральних іменних лексичних одиниць, очолюваний архілексемою fear. У межах ряду, виділяються СР з домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких констатує ряд дистинктивних ознак, котрі уточнюють компоненти основного СР. Виділення основних домінант сприяє розумінню того, що в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), є як архіконцептом відносно таких базових складників, як ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).

Структура ЛСП “страх” включає ядро, марковане архілексемою fear, перехідну зону та декілька шарів периферії. Специфіка ядра визначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Родова стилістично нейтральна одиниця fear максимально точно відбиває ядерну ділянку ЕК. У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція” або “почуття”, яка вказує на денотативну сферу свідомості людини. Серед видових компонентів виділяються ознаки “емоція”, “характер емоції”, “симптом емоції”, “негативна оцінка”, “небезпека / загроза”, “характер небезпеки / загрози”, “об’єкт загрози”. Компонент “небезпека / загроза” деталізується у семах “визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальний тип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх” конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”, “інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.

Поряд із встановленням ядерно-периферійної організації ЛСП “страх”, виділяється його тематична парцеляція, основу якої складають наявні в межах усього поля СР. Перелік відтворених лексичних угрупувань складається з таких парцел, як: СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС, ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ. Парцельовані ділянки категоріально різних ЛСП “страх” як складників номінативного простору “страх” маніфестують зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ – субфрейми, що “задають” ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.

КА лексики номінативного простору ЕК СТРАХ дозволяє твердити, що основними когнітивними операціями, які беруть участь в їх утворенні, виступають метафоричне та метонімічне мапування емоційної сфери. Композиція якісних та кількісних ознак емоції, виявлених в ході аналізу англомовних лексем, дозволяє зафіксувати її образ у вигляді цілісної сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених у таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ВОРОЖА СУТНІСТЬ, СТИХІЯ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН.

У семантиці різнорівневих мовних засобів представлення ЕК відбивається концептуальне представлення емоції страх як ланки причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) загроза; 2) власне емоція; 3) реакція, що розгортаються у деяких просторово-часових умовах. Для опису ситуації виникнення та протікання страху застосовується фреймова структурація ЕК СТРАХ, а саме його представлення через інтегративний фрейм, який може бути розбитим на декілька субфреймів: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ субфрейм (зі слотами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), субфрейм РЕАКЦІЯ (див. Додаток А), а також слоти КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ.

ЕК СТРАХ моделюється у вигляді предметно-подійового фрейму, до структури якого у певних випадках перспективізації підключається партонімічний фрейм, найбільш чітко відбиваючи прототипову ситуацію переживання людиною емоції страх, структуруючи інформацію про причини аналізованої емоції, характер її протікання та певний тип реакції на неї. Побудована фреймова конфігурація дозволяє пояснити особливості формування значень одиниць на позначення ЕК СТРАХ, їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП “страх”.

Синтез даних, отриманих в ході КА нейтральних одиниць та стилістично маркованих засобів репрезентації ЕК, дав змогу не тільки виявити три його інформативні блоки, які є свідченням розбиття загальної фреймової структури ЕК СТРАХ на декілька субфреймів, але й встановити набір мінімальних концептуальних складників, на які ці субфрейми диференціюються. Поєднання отриманих конфігурацій з урахуванням даних психологічних досліджень про емоцію страх має репрезентувати загальну концептуальну структуру ЕК СТРАХ ККС англомовного суспільства. Перелік слотів загальної фреймової структури ЕК СТРАХ включає:

Слот ЗАГРОЗА представлений предметно-акціональною структурою [((((ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з ЩОСЬ: мета) за допомогою ЩОСЬ: інструмент) для ЩОСЬ: результат) на ХТОСЬ: пацієнс)]. Вузол ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс містить онтологічну інформацію про загрозу (істоту / неістоту). КА лексичних репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що цей слот предикативно поєднується з вузлом ТАКИЙ, у якому містяться якісні ознаки, що обумовлюють спосіб існування пацієнса (in danger). Вузол ТАКИЙ розкриває різні типи загроз: теперішня / майбутня; визначена /невизначена, постійна /непостійна, природна / соціальна. Вузли ЩОСЬ: мета, ЩОСЬ: інструмент, ЩОСЬ: результат представляють додаткову інформацію про характер дії загрози.

СТАТАЛЬНИЙ слот, що містить різнорідну інформацію про переживання індивідом стану страху. СТАТАЛЬНИЙ слот (субфрейм) складається з ряду підслотів, які структурують великі масиви знань про специфіку емоції страх, її різновиди, симптоматику страху та його носія:

1) підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР структурує різнорідну інформацію про особу у ситуації небезпеки у вигляді предметно-посесивного фрейму [СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / контейнер / вміст контейнеру (людина) існує ТАК знаходиться у / вміщує ТАКИЙ ЩОСЬ: контейнер / наповнення (страх)]. Подана структура демонструє амбівалентність осмислення англомовною спільнотою страху як контейнеру, що охоплює еспірієнцера, перетворюючи його на вміст контейнеру, або в ролі сутності, що потрапляє всередину людини чи заповнює її як контейнер. Зазначене обумовлює семантико-синтаксичну будову надслівних репрезентацій ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові. Вузол ХТОСЬ: експірієнцер зазнає кількісно-якісного уточнення. Причому, вузол СТІЛЬКИ обумовлює вибір форми однини чи множини іменників та дієслів. Вербальна репрезентація вузла ТАКИЙ відбиває різнорідні біофізичні, психічні та соціальні ознаки особи-експірієнцера.

2) підслот СТАН СТРАХУ акумулює знання про страх, його різновиди та характеристики. Модель слота, що є таксономічним фреймом [ЩОСЬ: рід (страх) має ТАКЕ ЩОСЬ: вид], виступає генератором великої кількості одиниць, що об’єднуються у СР, інтеграція яких відбувається на базі слоту ТАКЕ;

3) підслот СИМПТОМ концентрує дані про психофізіологічні прояви емоції страх. Його структура [ХТОСЬ: експірієнцер відчуває ТАКЕ ЩОСЬ: відчуття має ТАКЕ ЩОСЬ: частина (частина тіла, орган) діє ТАК сигналізує про ЩОСЬ: стан (страх)] зберігає знання про ті частини тіла та органи людини, які є афектованими страхом, та про ті зміни, які відбуваються в них. Поєднання цієї інформації про обумовлює той факт, що експлікація симптому неодмінно відсилає до відповідної форми страху, на чому будується семантика великої кількості стилістично забарвлених мовних сполук, типу goose bumps, pins and needles тощо.

Слот РЕАКЦІЯ має вигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер-агенс діє ТАК на ХТОСЬ: агенс (загроза) / ЩОСЬ: стан (страх) / СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс) за допомогою ЩОСЬ: інструмент з ЩОСЬ: мета для ТАКИЙ ЩОСЬ: результат (вчинок)]. Слот містить різнобічну характеристику дій індивіда (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс) в ситуації небезпеки, маючи своїми репрезентаціями слівні та надслівні одиниці парцел ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”.

КОМПАРАТИВНИЙ субфрейм структурується як предметно-посесивний фрейм [ХТОСЬ / ЩОСЬ: ціле (істота) має ЩОСЬ: частина існує ТАК) діє ТАК], який створює “другий поверх” фреймової моделі ЕК СТРАХ, приєднуючись на основі асоціативного зв’язку подібності (подібно) до будь-якого з вищевказаних субфреймів. Таким чином уможливлюється компаративне розширення будь-якого слоту загальної фреймової моделі ЕК СТРАХ, яке має своїм результатом появу численних метафоричних репрезентацій останнього.

ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот [ТУТ / ЗАРАЗ] відбиває просторово-часові умови виникнення ситуації небезпеки для індивіда, який в межах ЛСП “страх” експлікується лише у невеликої кількості одиниць, але має набувати великого значення під час розгортання опису ситуації у тексті.

АКСІОЛОГІЧНИЙ слот фіксує оцінку емоції англомовною свідомістю, яка прототипово визначається як негативна. Оцінний параметр ЕК СТРАХ детермінує оформлення конотативного компоненту значення своїх англомовних репрезентантів.

Наведені результати дослідження відбито у семи публікаціях автора [38; 39; 41; 43; 44; 47; 49].

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ

Дослідження лексичних засобів представлення концептів передбачає аналіз одиниць різних мовних рівнів, а також різноманітних текстових фрагментів [див. 263, с. 5-10]. Для вивчення ЕК особливо цінним є розгляд функціонування їх репрезентантів у межах індивідуально-авторських текстів, оскільки знання про емоції, фіксуючись мовними знаками, найбільш повно й адекватно втілюються у семантичну структуру тексту [72, с. 104-106; 254, с. 41] у вигляді емоцій автора та персонажів [365, с. 52].

Тому у роботі аналіз фрагментів сучасних англомовних прозових творів має на меті уточнення набору квантитативних та квалітативних ознак ЕК СТРАХ для подальшої деталізації його смислової структури; аналіз будови та семантики лексико-синтаксичних засобів експлікації концепту; виявлення засобів невербального втілення ЕК; з’ясування специфіки розгортання фреймової структури досліджуваного ЕК у просторі англомовного художнього твору; встановлення корпусу тропеїчних засобів передачі гештальтного осмислення страху.

3.1 Особливості концептуальної репрезентації емоції страх у художньому мовленні

Художній текст являє собою найважливішу одиницю комунікації, яка породжується мовцем з метою передачі певної логіко-предметної інформації [155, с. 24]. Процес опанування цією інформацією, яка включає, зокрема, знання про емоційну сферу людини, супроводжується у читача зверненням до власного емоційного досвіду, активацією енциклопедичних знань та знань попередньо отриманих від автора. При цьому реципієнт тексту здатен не тільки зрозуміти загальний предметний зміст, але й виявити найбільш значущі переживання, які є опредмеченими в ньому [72, с. 106; 115, с. 74-75].

Будучи одним з найважливіших фрагментів англійської ККС, до концептуально-семантичної структури сучасних художніх текстів потрапляє великий обсяг знань про емоцію страх. Їхня актуалізація у тексту відбувається шляхом введення описів ситуацій переживання страху персонажами твору, в яких вони вимушені діяти залежно від світосприйняття, переконань, почуттів, емоцій.

Відображена в тексті ситуація переживання індивідом страху кваліфікується нами як емоційна ситуація. Під емоційною ситуацією розуміємо фрагмент тексту, концептуальним корелятом якого виступає ЕК [див., напр., 72, с. 106-107; 177, с. 12-13; 327, с. 190-191]. Виділення у тексті таких ситуацій ґрунтується на загальному знанні комунікантів про прототипові ситуації, пов’язані з переживанням людьми емоцій, а також підключенням тієї інформації, яка може бути пов’язана з конкретним емоційним досвідом. У відповідних текстових фрагментах відбувається вербалізація окремих слотів інформаційної структури ЕК СТРАХ. При цьому під час наративного розгортання вони приймають форму прототипового емоційно-подієвого сценарію або фреймів-сценаріїв девіантних емоційних ситуацій [92, с. 32-33; 56, с. 63-64; 417, с. 422]. Сценарій є динамічною похідною фрейму, яка відбиває послідовність подій у певному соціокультурному контексті, характеризуючись рольовими та часово-просторовими ознаками [96, с. 8; 430, c. 213-214]. Така концептуальна структура розглядається як засіб ідентифікації та розуміння нескладних життєвих сюжетів і тому складається з декількох етапів: в ньому є зав’язка, кульмінація сюжету та розв’язка [30, с. 59].

Побудована на матеріалі лексики фреймова модель є статичною. Динамічний характер тексту зумовлює прочитування моделі у її динаміці, тобто у вигляді сценарію: “Ми будуємо сценарії по мірі того, як в цьому виникає необхідність, у процесі інтерпретації мовлення, для того, щоб здійснити інтерпретацію повідомлення, використовуючи при цьому власний досвід” [197, c. 155].

У нашому випадку, це означає, що завдяки лінійності мовлення як природного обмежувача одночасної появи різних мовленнєвих синтагм, текстовий уривок, у якому зафіксована ситуація переживання страху, не дозволяє реципієнту відтворити одночасно всю фреймову структуру. Свідомість читача ніби “лине” впродовж послідовно актуалізованих у фрагменті тексту слотів фреймової структури ЕК СТРАХ, підключаючи під час осмислення компонентів пропозицій фонові знання та поступово розгортаючи її у фрейм-сценарій концептуалізованої емоції. Отже, сценарне представлення ЕК СТРАХ є плідним для аналізу текстових фрагментів опису діяльності індивіда під впливом небезпеки.

Отже, для осягнення відображеного у тексті емоційного смислу потрібно змоделювати загальну концептуальну структуру знання, яка відбиває осмислений фрагмент дійсності та здатна залучаться для подальшої інтерпретації отриманих даних [92, с. 32; 119, с. 92; 205, c. 40]. Для цього потрібно виділити та поєднати для розгляду усі елементи тексту, які несуть інформацію про емоції персонажів: нейтральні способи вираження та опису емоцій та стилістичні засоби їхньої репрезентації у художньому тексті [177, с. 12].

Перейдемо до розгляду вербалізованих ключових конституентів ЕК СТРАХ, об’єктивованих у текстах сучасних англомовних художніх творів номінативно-комунікативним інвентарем творчої свідомості як відображення узуальних аксіолого-семантичних параметрів концепту в ЕКС та ККС англомовного соціуму.

3.2 Реалізація компонентів фреймової структури емоційного концепту СТРАХ у художньому тексті

На матеріалі лексикографічних даних було виведено загальну концептуально-семантичну структуру ЕК СТРАХ у вигляді фреймової моделі, яка включає три блоки ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНИЙ блок даних про емоційну ситуацію страху (див. пункт 1.3.2). Текстова семантика завдяки своєму природному динамізму є джерелом інформації про слоти, які не актуалізуються або не є чітко експлікованими у значеннях одиниць лексичного рівня сучасної англійської мови. Перш за все, йдеться про ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот, що зберігає інформацію про просторову та часову локалізації як первинних ознак будь-якої ситуації [31, с. 15; 149, с. 95-96]. Темпоральна локалізація процесу, яка здійснює одночасно актуалізацію просторової локалізації, є обов’язковою для структуруваня тексту, обумовлюючи подальше розгортання сюжету [31, с. 16], тому текстові описи емоційної ситуації небезпеки обов’язково репрезентують ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ, що виконує роль рамки, всередині якої розгортаються події, наприклад, “I was put on a kitchen fatigue: a job every prisoner dreaded... Working in the kitchen in the heat and the ghastly stink of rottening meat was an experience to turn the strongest stomach” [482, c. 38]. У цьому фрагменті локативність слоту реалізується лексемою kitchen (кухня), темпоральність (а саме день) імплікується контекстом – в’язні працювали лише у день. За обставин, які у процесі наративного розгортання тексту змістовно оформлюються як слот ЗАГРОЗА, у в’язниці люди почували страх перед роботою на кухні: [ХТОСЬ 1: агенс-експірієнцер (в’язень – every prisoner) уявляє (ХТОСЬ 1: агенс (в’язень) діє ТАК (working)) ТУТ / ЗАРАЗ: загроза (in the kitchen in the heat and the ghastly stink of rottening meat) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (dreaded)].

Референційні можливості тексту, здатного охопити широкий спектр реалізацій прототипової ситуації, дозволяють відслідкувати нехарактерні її нюанси, периферійні аспекти. Так, згідно з дефініціями номінантів ЕК СТРАХ, його ядерною конотативною семою є оцінний компонент негативного характеру – unpleasant. Аналіз ілюстративного матеріалу свідчить про функціонування на периферії ЕК СТРАХ також позитивної оцінної семи, яка фіксується в АКСІОЛОГІЧНОМУ слоті. Страх оцінюється позитивно, якщо його переживання надає людині задоволення, як у наведеному нижче прикладі: “Only titillation, of course. Give people a comfortable little scare on Sunday morning” [523], де переляк від нереальної загрози виступає приємним стимулом у рутині повсякденного життя – пропозиція [ТАКИЙ (comfortable – “+”) ЩОСЬ: форма страху (scare)].

Позитивна оцінка АКСІОЛОГІЧНОГО слоту корелює зі стенічним характером страху, який здатен активізувати ментальну чи фізичну діяльність особи. Так, у фрагменті “His principle fuel was fear”, he continued. “He got afraid and off he went. He’ll probably live till ninety” [480, c. 274-275] страх персонажа (виражений одиницями fear, afraid), став причиною, за якої він вирішив боротися за своє життя [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (He) (відчуває ЩОСЬ: страх (afraid) спричиняє) діє ТАК (off he went) з результатом ТАКИЙ (“+”) ЩОСЬ: результат (He’ll probably live till ninety)].

До того ж, емоція виступає сильним джерелом задоволення для людей пугнічного типу емоційної спрямованості, для яких життєвою домінантою є небезпека, боротьба та перемога над нею [93, c. 101-102]. У наведеному нижче прикладі You couldn’t talk to him without realizing that he was one of those men who never feel the joy of life so intensely as when the bullets are whistling all around them, and the next moment may be their last. Danger was a stimulant to him [481, c. 136] страх залишається за “кадром” опису, але він представлен метонімічно, розкриваючи роль небезпеки як фактора надання певної насолоди: [ТАКЕ (stimulating) ЩОСЬ: загроза (danger) (спричиняє ЩОСЬ: форма страху (excitement))].

Таким чином, аналіз текстових описів переживання індивідом емоції страх дозволяє максимально повно реконструювати усю інформативну структуру ЕК СТРАХ, а також уточнити інформаційну конфігурацію кожного з його слотів.

3.2.1 Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

Вербалізований ЕК СТРАХ як когнітивна структура знання про ситуацію виникнення та переживання емоції страх, необхідним чином включає інформацію про появу деякої події (прояв її наслідків), яка категоризується індивідом як небезпечна [28; 126; 142, с. 10]. Згідно з дефініціями лексеми danger у тлумачних словниках, для англомовної спільноти небезпека являє собою деяку ситуацію, у якій