Проміжні рівні мови
логізмів багатозначними є тільки 15 відсотків [Буда-гов 1974: 117]. Саме цим пояснюється те, що значення фразеологізмів меншою мірою залежить від контексту.
Ще рідше від полісемії у фразеології виявляється явище омонімії. Наприклад, омонімічними є вирази зелена вулиця1 «безперешкодний шлях у розвитку, подоланні, досягненні чого-небудь» і зелена вулиця2 «покарання солдатів шпіцрутенами в кріпосницькій Росії»; пустити півня1 «підпалити» і пустити півня2 «зірватися на ноті».
Синонімія фразеологізмів — поширене явище. Нерідко синонімічні ряди складаються не тільки з двох, а й із трьох, чотирьох і більше фразеологізмів: прясти на тонке, дихати на ладан «бути немічним, близьким до смерті»; з відкритим серцем, поклавши руку на серце, як на духу «чесно, одверто»; через вулицю бондар, через дорогу навприсядки, десята вода на киселі, нашому типові двоюрідний брат «далекий або зовсім ніякий не родич»; дати драла, дати дмухача, дати тягу, дати лиги, дати ногам знати, накивати п'ятами «швидко втекти, побігти». Як і синонімічні слова, фразеологічні синоніми стилістично диференційовані: заснути вічним сном, віддати Богу душу, відійти у вічність і врізати дуба.
Антонімічні відношення фразеологізмів, як і слів, тісно пов'язані з полісемією і синонімією. Суть антонімії полягає в полярному протиставленні значень фразеологізмів при їх семантичній спільності: аж іскри летять «енергійно, запально» — як мокре горить «повільно, мляво»; останню сорочку віддати «поділитися з ким-небудь усім, що маєш» — з батька шкуру здерти «обібрати кого-небудь»; душа не з лопуцька «сміливий» — мотузяна душа «боязкий»; душі не чути «дуже сильно любити» — ненавидіти всіма фібрами душі «дуже сильно ненавидіти».
Більшість фразеологізмів створена за наявними в мові моделями словосполучень і речень {брати на сміх, язик до Києва доведе), окремі фразеологізми — не за моделями (у світ за очі, собі на умі, рос. сбоку припеку, разлюли малина).
За граматичними функціями виділяють дієслівні (покласти зуби на полицю, вивести на чисту воду), субстантивні (канцелярська душа, одного поля ягода, рос. шарашкина контора), прислівникові (хоч греблю гати, кури не клюють, рос. вверх тормашками, тю-
телька в тютельку), ад'єктивні (кров з молоком, ні з лиця ні з росту), вигукові (всіх благ, рос. никаких гвоздей), модальні (як би не так, само собою розуміється), сполучникові (в міру того як). Виходячи з граматичної функціональної характеристики, закономірно вважати, що фразеологізми подібно до слів належать до відповідних частин мови.
Використана література
Семчинський С В. Загальне мовознавство. — К., 1996. — С 185—198.
Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. — М., 1979. — С. 137,159—198.
Кодухов В. И. Общее языкознание. — М., 1974. — С. 145—148.
Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 221—236,283—287.
Общее языкознание: Внутренняя структура языка/ Отв. ред. Б. А. Серебренников. — М., 1972. — С. 386—393, 456—515.
Додаткова
Трубецкой Н. С. Некоторые соображения относительно морфонологии // Пражский лингвистический кружок. — М., 1967.
Ахманова О. С. Фонология, морфонология, морфология. — М., 1966.
Реформатский А. А. Еще раз о статусе морфонологии, ее границах и задачах // Фонологические этюды. — М., 1975.
Булыгина Т. В. Проблемы теории и практики морфонологического описания // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. — 1975. — Т. 34. — Вып. 4.
Касевич В. Б. Морфонология. — Л., 1986.
Кубрякова Е. С, Панкрац Ю. Г. Морфонология в описании языков. — М., 1983.
Славянская морфонология. — М., 1987.
Виноградов В. В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии // Избр. труды. Исследования по русской грамматике. — М., 1975.