Поняття , ознаки та види господарських товариств

капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах

вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо

учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили

повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні

зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про

ліквідацію товариства.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який

повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку,

встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками

вкладів у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном, відповідно його учасники не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків , пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів . В цьому виявляється характерна ознака товариства та його учасників, яка полягає не в обмеженні відповідальності товариства як суб’єкта господарювання певними сумами коштів або майна, а саме в обмеженні відповідальності учасників товариства розміром вкладів , що були ними внесені .

Згідно ч. 2, ст.140 ЦК України учасники товариства , які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості частини вкладу кожного з учасників .

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства, або в іншому, погодженому між ними, розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Частка учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може бути придбана самим товариством, яке протягом одного року зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю

йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може б ути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у

зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

2.2.1. Управління товариством з обмеженою відповідальністю

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

визначення основних напрямів діяльності товариства і за

твердження його планів та звітів про їх виконання;

внесення змін до статуту товариства;

обрання та відкликання членів виконавчого органу і реві

зійної комісії;

затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів

і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підпри

ємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів і

положень;

дальності посадових осіб товариства;

затвердження правил процедури та інших внутрішніх до

кументів товариства, визначення його організаційної структури;

встановлення розміру, форми і порядку внесення учасни

ками додаткових вкладів;

вирішення питання про придбання товариством частки

учасника;

виключення учасника з товариства;

визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

затвердження договорів (угод), укладених на суму, що

перевищує вказану в статуті товариства;

прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них

присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени

виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або

затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у

письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга

протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства.

На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Загальні збори учасників товариства з обмеженою

відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також

на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20

відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових

загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати

загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники

повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і

місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками

товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії

від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно

головою загальних зборів учасників товариства .

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з

обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання

позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який

систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки,

або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може

бути виключено з товариства на основі рішення, за яке

проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50

відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При

цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. [4]

2.3 Товариство з додатковою відповідальністю.

Згідно ст. 80 ГК України , товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариства , статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном , а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників . У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов’язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства .

Статутний фонд товариства з додатковою відповідальністю поділений на частки визначених установчими документами . Мінімальний його розмір становить 100 мінімальних заробітних плат .

Товариство з додатковою відповідальністю несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном .

У разі недостатності майна учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників .

На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю , відповідальність учасників товариства з додатковою відповідальністю не обмежується лише сумою внесків до статутного фонду . Додаткова відповідальність у вигляді стягнення належного учасникам майна настає в обсязі , кратному розміру внеску кожного учасника .

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Повне товариство.

Повним товариством є господарське товариство , всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном .

Повне товариство створюється та діє на підставі засновницького договору . Цей договір підписується всіма його учасниками .

Засновницький договір повного товариства крім загальних відомостей обов’язково має містити відомості що стосуються : найменування юридичної особи , її місцезнаходження , адреси , визначення зобов’язання учасників товариства , порядку їхньої загальної діяльності по створенню товариства, умов передачі товариству майна учасників , мети створення товариства , також визначаються майно , що передається товариству , розмір та склад складеного капіталу , розмір та порядок зміни частки кожного з учасників у складеному капіталі , склад та строки внесення учасниками своїх внесків для формування часток у складеному капіталі .

Установчий договір повинен містити всі необхідні положення про формування й використання складеного капіталу товариства , повинен регулювати відносини учасників при їх участі в спільних справах товариства, наслідки виходу чи виключення учасника товариства , порядок припинення товариства .

Договір про створення повного товариства повинен бути обов’язково укладений у письмовому вигляді і підписаний всіма учасниками ., а також нотаріально посвідчений . Нотаріальна форма установчого договору гарантує законність і гласність зареєстрованих відносин учасників .

Повне товариство набуває права юридичної особи з моменту його державної реєстрації і внесення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України .

Основною особливістю керування повним товариством є факт відсутності органів керування товариством .

Повні товариства будуються на особистій участі учасників у веденні справ товариства .

Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників . Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки , коли рішення приймається більшістю голосів учасників , кожний учасник товариства має один голос .

Учасник повного товариства має право знайомитись з його документацією щодо ведення справ товариства , навіть якщо він не вповноважений на ведення справ від імені товариства . Відмова від цього права чи його обмеження є нікчемною .

Учасник повного товариства має право діяти від імені товариства , якщо засновницьким договором не визначено , що всі учасники ведуть справи спільно .

У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства . Якщо ведення справ доручено окремим учасникам товариства , інші учасники можуть вчиняти право чини від імені товариства за наявності у них довіреності , виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства .

У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатись на положення засновницького договору , які обмежують повноваження учасників товариства щодо права діяти від імені товариства , крім випадків , коли буде доведено , що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства . Встановлені різні можливості , які можуть використовувати учасники у веденні справ товариства . Традиційно , це ведення справ товариства будь-яким його учасником . Порядок ведення справ наступний :

Загальне ведення справ , що припускає узгодження думок всіх учасників при вирішенні всіх чи деяких питань ;

Покладання функції прийняття рішень по всіх питаннях діяльності товариства , на одного або декількох учасників .

У такому випадку інші учасники для укладання угод від імені товариства повинні одержати доручення від учасника чи учасників , яким установчим договором доручено ведення спільних справ . При цьому при укладенні угод контрагентам досить впевнитись , що вони мають справу з одним з учасників повного товариства .

Крім визначених форм ведення справ повного товариства установчим договором можуть бути передбачені інші форми ведення справ :

спільно всіма учасниками повного товариства - що означає , що правом першого підпису на документах , які стосуються господарської діяльності повного товариства , володіють всі його учасники , причому документ набуває чинності тільки у випадку наявності згоди всіх інших учасників повного товариства ;

окремими учасниками – означає виникнення аналогії керування в повному товаристві з керуванням у більш традиційних акціонерних та товариствах з обмеженою відповідальністю , де керування здійснюється директором чи правлінням .

Учасник , якому довірене ведення справ повного товариства , фактично стає виконавчим органом товариства . Інші учасники мають право виступати і діяти від імені повного товариства тільки при наявності в них доручення , виданого всіма учасниками