Комп’ютерні віруси. Класифікація

РЕФЕРАТ

на тему

«Комп’ютерні віруси. Класифікація»

2010-06-15

Комп’ютерний вірус – спеціально написана невелика за розміром програма (тобто деяка сукупність виконуваного коду, призначена для заподіяння руйнівних дій ). Вона може «приписувати» себе до інших програм («заражати» їх ), створювати свої копії і вбудовувати їх у файли, системну ділянку комп’ютера тощо,а також виконувати різноманітні небажані дії.

Комп’ютерні віруси класифікуються на :

Мережні які поширюються комп’ютерними мережами.

Файлові які вбудовуються у виконувані файли (найбільш поширений тип вірусів), або створюють файли – двійники (компаньйон – віруси ), або використовують особливості організації файлової системи (link віруси )

Завантажувальні які записують себе або в завантажувальний сектор диска (bootсектор),або сектор, який містить системний завантажник вінчестера (Master Boot Record ), або змінюють покажчик на активний bootсектор

Файлово – завантажувальні які завантажують як файли, так і завантажувальні сектори дисків

Резидентний вірус який у разі інфікування комп’ютер залишає в оперативній пам’яті свою резидентну частину, що потім перехоплює обертання ОС до об’єктів зараження і вбудовується в них. Цей вид віруса міститься в пам’яті і є активним аж до вимикання комп’ютера або перезавантаження ОС

Нерезедентний вірус який зберігає свою активність обмежений час

Безпечні віруси яких вплив обмежується зменшенням вільної пам’яті на диску та графічними, звуковими й іншими ефектами

Небезпечні які можуть призвести до серйозних збоїв у роботі комп’ютера

Дуже небезпечні в яких в алгоритм роботи явно закладено дії, що можуть спричинити втрату програм, знищити дані тощо

Найпростіші віруси (паразитичні) які змінюють уміст файлів і секторів диска ; їх можна достатньо легко виявити і знищити

Віруси – реплікатори так звані хробаки, що поширюються комп’ютерними мережами

Віруси невидимки – стелсвіруси які перехоплюють обертання ОС до уражених файлів і секторів дисків та підставляють замість свого тіла незаражені ділянки диска

Віруси мутанти які містять алгоритм шифрування – розшифрування

Квазивірусні, або «троянські програми» які неспроможні до само розповсюдження, проте дуже небезпечні, оскільки, маскируючись під корисну програму, руйнують завантажувальний сектор і файлову систему дисків

Антивірусні програми – програми для виявлення, видалення і захищення від комп’ютерних вірусів. Зазначені нижче варіанти програм сьогодні в чистому вигляді практично не зустрічаються. Розроблювачі антивірусів змушені передбачати практично всі основні типи антивірусних програм, які стосовно нинішніх питань безпеки правильно було казати компонентами або складовими, ніж самостійними додатками.

Програми – детектори або сканери основний елемент будь – якого антивірусу здійснює пасивний захист. За запитом користувача або заданим розпорядком провадить перевірку файлів у вибраній ділянці системи. Шкідливі об’єкти виявляє шляхом пошуку й порівняння програмного коду вірусу. Приклади програмних кодів міститься в здалегіть установлених сигнатурах (наборах, характерних послідовностей байтів для відомих вірусів). Серед недоліків цих програм – беззахисність перед вірусами, що не мають постійного програмного коду і здатні видозмінюватися зі збереженням основних функцій. Також сканери не можуть протидіяти різновидам того самого вірусу, що вимагає від користувача постійного оновлення антивірусних баз. Та найбільш уразливе місце – нездатність виявити нові й невідомі віруси.

Програми – монітори у сукупності зі сканером створюють базовий захист комп’ютера. На основі наявних сигнатур здійснює перевірку поточних процесів у режимі реального часу. Виконують попередню перевірку при спробі перегляду чи запуску файла. Розрізняють файлові монітори, монітори для поштових клієнтів, що використовують протоколи РОР3, ІМАР, NNTP і SMTP, і спеціальні монітори для окремих додатків. Основна їхня перевага – здатність виявляти віруси безпосередньо на ранній стадії активності.

Програми – лікарі або фаги знаходять зараженими вірусами файли та «лікують» їх, тобто видаляють із файла тіло програми віруса, повертаючи файли до вихідного стану. Спочатку фаги знаходять і знищують віруси в оперативній пам’яті, і тільки потім переходять до «лікування» файлів. Серед фагів виділяють поліфаги, програми – лікарі, призначені для пошуку і знищення великої кількості вірусів. З огляду на те, що постійно з’являються нові віруси, програми – детектори і програми – доктори швидко застарівають, і потрібно регулярне відновлення їх версій.

Програми – ревізори зберігають в окремій базі дані про стан критичних на певний момент для роботи ділянок системи. Згодом порівнюють поточні файли із зареєстровані раніше, в такий спосіб виявляючи будь – які підозрілі зміни. Перевага – низькі апаратні вимоги і висока швидкість роботи. Ревізорові взагалі непотрібна антивірусна база, сприйняття і знаходження відбуваються тільки на рівні незмінності вихідних файлів. Це дозволяє ефективно відновлювати систему, пошкоджену діяльністю шкідливих модулів. Недолік полягає в неможливості оперативного реагування на появу вірусу в системі. Під час перевірки також виключаються нові файли, що дозволяє вірусам, які заражають тільки заново створювані файли, залишитися.

Програми – фільтри або «сторожі» являють собою невеличкі резидентні програми, призначені для виявлення підозрілих дії при роботі комп’ютера, характерних для віруса (а саме : спроба корекції файлів із розширенням СОМ і ЕХЕ ; завантаження резидентної програми ). При спробі програми зробити зазначені дії «сторож» посилає користувачу повідомлення і пропонує зробити або дозволити відповідну дії. Програми – фільтри дуже корисні, оскільки здатні виявляти вірус на початковій стадії існування його до розмноження. Проте вони не «лікують» файли і диски, для знищення вірусів потрібно застосувати інші програми, наприклад фаги.

Програми – вакцини або імунізатори імітують зараження файлів певним вірусами, внаслідок чого справжні віруси зіштовхуються зі своїми «побратимами» і припиняють спроби зараження. Сьогодні цей тип програм практично не використовуються.

Спроби протидії комп’ютерними вірусами

Профілактика вірусного зараження й зменшення передбачуваної шкоди від такого зараження.

Методика використання антивірусних програм, у тому числі знешкодження й видалення відомого вірусу.

Способи виявлення й видалення невідомого вірусу

Способи захисту комп’ютера від зараження вірусами, а отже й забезпечити надійне зберігання інформації на дисках:

Установити на комп’ютері сучасні антивірусні програми й постійно оновлювати їх версії

Перед зчитування з дискет інформації, записаної на інших комп’ютерах, завжди перевіряти ці дискети на наявність вірусів ; перенесення на свій комп’ютер файли в архівіруваному вигляді перевіряти відразу після розархівування на жорстокому диску, обмежуючи ділянку перевірки тільки щойно записаними файлами ; періодично перевіряти на наявність вірусів жорсткі диски комп’ютера, запускаючи антивірусні програми для тестування файлів, пам’яті й системних ділянок

Завжди захищати свої дискети від запису під час роботи на інших комп’ютерах, якщо на них не буде провадитися запис інформації

Дистрибутивні копії програмного забезпечення необхідно купувати в офіційних продавців

Періодично зберігати на зовнішньому носії файли, з якими ведеться робота