Автоматизація процесу обліку

Анотація

У даній курсовій роботі розроблена база даних, яка призначена для автоматизації процесу обліку програмного забезпечення.

Робота виконана на 32 сторінках друкованого тексту, містить 12 рисунків, 4 таблиці. Робота має доданок.

Робота виконана українською мовою.  

Аннотация

В данной курсовой работе разработана база данных, которая предназначена для автоматизации процесса  ведение учета програмного обеспечения.

Работа выполнена на 32 страницах печатного текста, содержит 12 рисунков, 4 таблиц. Работа имеет приложение.

 Работа выполнена на украинском  языке.   

Зміст

Вступ

1 Обстеження і аналіз репозиторія програмного забезпечення . Постановка задачі

1.1 Обстеження предметної області

1.2 Аналіз репозиторія ПЗ. Розробка функціональної моделі  бази даних „Репозиторій ПЗ” (DF-Діаграма)

1.3 Постановка задачі

2. Розробка проекту Бази Даних „Репозиторій ПЗ”

2.1 Розробка концептуальної моделі бази даних „ Репозиторій ПЗ”

2.2 Розробка специфікації програмних модулів

2.3 Розробка логічної моделі бази даних «Репозиторій ПЗ»

2.4 Розробка алгоритмів і графічних інтерфейсів програмних модулів

2.5 Розробка фізичної моделі бази даних «Репозиторій ПЗ»

2.6 Кодування  і тестування програмного забезпечення

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А – Текст програми

Додаток Б – Інструкція для користувача

Вступ

В даній роботі розглядається функціонування репозиторія програмного забезпечення. А саме, розглядається спосіб зберігання і обробки інформації, пов'язаної з збереженням відтворенням програмного забезпечення.

Метою роботи є створення ефективної системи обліку програмного забезпечення, шляхом розробки програмного засобу, який дозволяв би швидко і ефективно фіксувати  та надавати дані про  програмне забезпечення.

 Проблемою предметної області є відсутність цілісності. Інформація зберігається в великій кількості директорій, що сприяє її пошкодженню. База даних гарантує захист та однозначність інформації.

Тому найкращою альтернативою для реалізації репозиторія  являється створення программного засобу, який дозволив би швидко і ефективно отримувати ПЗ декільком користувачам одночасно, а також забезпечив однозначність зберігаємих даних. Таким програмним засоб є база даних.

Ціль даної работи – створення ефективного репозиторія ПЗ шляхом розробки бази даних і программного забезпечення, котре повинне мати слідуючі можливості:

а) вводити, видаляти, редагувати информацію про нові проекти

б) вводити, видаляти, редагувати информацію про дистрибутиви

в) створювати звіти про наявні пакети та дистрибутиви

г) надавати вихідні файли окремих пакетів та дистрибутивів

Для досягнення даної цілі використано сервер баз даних MySQL та клієнтський інтерфейс до нього, реалізований на php.

                                                                                                                          
1 Обстеження і аналіз репозиторія . Постановка задачі

1.1 Обстеження репозиторія

В даній роботі розглянуто функціонування репозиторія программного забезпечення. Репозиторій – місце де зберігаються і підтримуються будь-які дані. Найчастіше данні в репозиторії зберігаються в вигляді файлів, доступних для поширення через мережу.

Прикладом репозиторію може бути репозиторій вільного программного забезпечення  Sisyphus ALT Linux.

Репозиторій повинен задовольняти основну вимогу: в стабільну версію проекта не повинні потрапити дестабілізуючі зміни.

Проект – сукупність вихідних файлів розприділених по підкаталогам проекта.

Розглянемо структуру репозиторія.

 /

    /trunk

    /tags/

        /0.0.1

        /0.0.2

        ...

    /branches/

        /0.0.1

        /0.0.2

        ...

Директорія /trunk — основна гілка розробки проекта. В неї вносяться всі зміни та виправлення помилок.

Директорія /tags містить релізи проекта. Саме з піддерикторій дерикторії  /tags

вихідний код виставляється на робочі сервери.

Директорія /branches необхідна для внесення великих змін в код проекта. В зберігаються гілки розробки. Якщо розробник створює нову функцію, то він повинен створити проект доповненя і синхронізувати його з основною версію ПЗ. Після закінчення розробки функції доповнення зливається з основним проектом.

Розглянемо події, які можуть відбутися в репозиторії:

a) Надходять нові пакети

Пакети реєструються в trunk. Реєстрація проводиться шляхом занесення в репозиторій таких даних: назва проекта, розробники, ліцензія, підпроекти, залежності проекта, версія, вихідні файли проекта.

б) Надходять зміни до проекта

Після того, як проект був зареєстрований, в директорію /branches надходять зміни та виправлення до проекта. Заносяться такі дані: назва проекта, розробники, ліцензія, підпроекти, залежності проекта, версія змін, вихідні файли проекта. Зміни мають відрізнятися номером версії від основного проекта та інших змін.

в) Користувач створює запит на отримання программного забезпечення

Користувач створює запит який складається з назви та версії проекта. Користувач отримує список залежностей відповідного проекта. Відповідні вихідні файли або їх ftp aдресу.

г) Реєстрація розробника

Розробник надає дані про себе. Отримує  логін та пароль, який дозволяє створювати власні проекти та надсилати зміни до інших.

д) Надавати звіт

Здійснюється пошук ПЗ за датою створення, тематикою.

е) Надавати дистрибутив користувачу

Користувач створює запит на  отримання дистрибутиву, а не окремого пакету. Отримує ftp-адресу  архіва дистрибутиву.

Основна функція репозиторія – збереження та розповсюдження однозначного дистрибутива ПЗ.

     Проблемою предметної області є відсутність цілісності. Інформація зберігається в великій кількості директорій, що сприяє її пошкодженню. База даних гарантує захист та однозначність інформації.

Тому найкращою альтернативою для реалізації репозиторія  являється створення программного засобу, який дозволив би швидко і ефективно отримувати ПЗ декільком користувачам одночасно, а також забезпечив однозначність зберігаємих даних. Таким програмним засоб є база даних.

1.2Аналіз процесу функціонування репозиторія  . Розробка функціональної моделі Бази даних „Репозиторій програмного забезпечення”

Для побудови функціональної моделі використовуємо нотація Йордана:

- вся інформація по предметній області представляється в вигляді ієрарархії діаграм.

- на нульовій діаграмі представляється головна функція предметної області і зовнішні сущності.

- інформаційні потоки зображуються в вигляді стрілок, вздовж яких пишеться ім*я потока .

- всі рівні діаграм супроводжуються таблицями потоків даних.

   - остання таблиця є те що треба зберігати в базі даних.

Використовуючи дану методологію визначаємо основну функцію репозиторія, а також зовнішні сутності та потоки даних на основі дослідження предметної області (Рисунок 1).

Визначаємо функції на діаграмі потоків даних 1 рівня (Рисунок 2).

Інформацію про потоки даних заносимо в таблицю  1.

Таблица 1 – потоки даних і їх атрибути

1.3 Постановка задачі

Мета даної курсової роботи - збільшення ефективності роботи репозиторія шляхом розробки бази даних і програмного забезпечення, для якого висуватимуться наступні вимоги:

1) Наявність простого меню програми, зручного для користувача.

2) Реалізація можливості пошуку програмного забезпечення:

·    за автором

·    назвою

·    датою створення

3) Можливість реєстрації дистрибутива, а саме фіксування таких даних, як:

·    назва дистрибутива

·    версія

·    ftp-адреса вихідних файлів

 4) Можливість реєстрації програмного забезпечення, а саме занесення до бази даних такої інформації:

·    назва програмного забезпечення

·    версія

·    дата створення

·    дистрибутив

·    автор

·    ліцензія

·    ftp-адреса вихідних файлів

5) Можливість реєстрації автора, а саме занесення до бази даних такої інформації:

·                ім”я

·                по-батькові

·                прізвище

·                email-адреса

 6) Можливість редагування інформації про вже зареєстроване програмне забезпечення;

 7)   Можливість звіт по  базі даних  в цілому.

8)    Мати інструкцію для користувача.

База даних, яка відповідатиме всім перерахованим вимогам значно спростить та пришвидшить задачу надання програмного забезпечення, оскільки людині потрібно буде головним чином лише вводити свої запити з клавіатури (або використовуючи мишу), програма автоматично оброблятиме їх і видаватиме всю необхідну інформацію.

2 Розробка проекту Бази Даних „Репозиторій програмного забезпечення”

2.1 Розробка концептуальної моделі Бази Даних „ Репозиторій програмного забезпечення”   (ER-Діаграма).

Виходячи з наведеної функціональної моделі бази даних репозиторія програмного забезпечення, розробимо концептуальну модель, представлену ER-діаграмою (Рисунок 3).

2.2 Розробка специфікації програмних модулів

 Програмні модулі будуть розроблені в середовищі MySQL та наведені у додатках (Див. Додаток 1) у вигляді SQL-кодів, а також конструкторів форм, запитів, звітів, таблиць реалізованих, у вигляді html-сторінок, мовою php .

Специфікація програмних модулів має наступну структуру (Таблиця 2):

Таблиця 2 – Специфікація програмних модулів

2.3 Розробка логічної моделі бази даних “Репозиторый ПЗ”

На основі концептуальної моделі розробимо логічну модель даних.

В окремі таблиці віднесемо такі сутності як Автор, Дистрибутив, ПЗ. (Модель даних подана на рисунку