спеціальні самостій­но складені святкові набори, на­приклад, туалетна вода і лосьйон у красивій новорічній упаковці — пакувальному папері, перев'язано­му яскравою стрічкою і прикра­шеному різдвяним сувеніром (ялинкою, дзвониками, фігуркою янголятка чи Діда Мороза). Цікаво, якщо купувати товар, включений у такі набори, окремо — витратиш­ся на ту саму суму, що й купуючи «два в одному». Хоча в інших бутиках зазвичай ціну товару в наборі завищують. У цьому випадку ціно­ву політику «Л'Єскаль» можна по­яснити наявністю ажіотажного попиту на святкові набори.

За останні роки, зазначають продавці, попит на корпоративні новорічні подарунки зріс у кілька разів — практично в кожній фірмі, яка піклується про корпоратив­ний дух і свій імідж, прийнято по­здоровляти працівників і партне­рів. Деякі компанії, що спеціалізуються на сувенірно-подарунко­вій продукції, напередодні ново­річних свят формують навіть спе­ціальні відділи для корпоративних клієнтів. «Перед Новим роком ми додали до своїх послуг таку про­позицію, як корпоративний пода­рунок, і ввели посаду менеджера з корпоративних подарунків, — розповідає менеджер з маркетин­гу і реклами компанії «Аллєн» і магазинів подарунків «Тенденс» Світлана Кравченко. — До функцій менеджера входять фор­мування асортименту, добір скла­дових, вибір упаковки, декору, спілкування з клієнтами». До 70% усього продажу становлять ново­річні подарунки, які пропонує своїм клієнтам компанія «Фудсервіс» від ТМ «Конфаель». Як розпові­дає керівник корпоративного від­ділу компанії Наталія Савченко, відділ працює вже два роки, займа­ється виключно корпоративними подарунками до всіх свят, і не ли­ше календарних. «Цей відділ є од­ним з найприбутковіших, — пояс­нює фахівець, — його товар буде продано майже напевно, тобто наперед. У цьому бізнес-напрямі немає таких ризиків, як у роздріб­ній торгівлі».

Згідно з громадською думкою подарунки мають бути великими, до­рогими або принаймні нетривіальними, таки­ми, що підкреслюють особливу прихильність до того, хто стає щасливим власником   практичної і красивої речі. Автоматично це уявлення врахо­вується і при формуванні категорії діло­вих, корпоративних подарунків.   Традиційно   у   переддень Нового року заведено дарувати дорогі подарунки. Хоча, за словами продавців, де­які компанії, на західний манер, обходяться символічними «дрібничками», якими-небудь різдвя­ними сувенірами, про які зазвичай згадують в останній момент. Ви­робники дрібних презентів рremium-сегмента зазвичай пропону­ють ексклюзивні листівки, тижне­вики, ручки, візитниці, паперо­тримачі, брелоки. Попит на такий товар стабільний. Однак експерти стверджують,  що останнім часом стало модно робити на Новий рік незвичайні подарунки: національний одяг, екзотичні сувеніри і східна ат­рибутика віднедавна ко­ристуються в Україні ажіотажним по­питом. «У корпо­ративних пода­рунках, щоб уникнути банально­сті, важливо витримати стиль, поєднуючи його з ці­ною», — гово­рить менеджер з реклами і розвитку компанії «Презент” Юрій Кириченко. Заможні корпоративні клієнти дедалі частіше замовляють дуже дорогі ексклюзивні подарунки — з гарантією, що нічого   схожого   в   роздробі не з'явиться. Найбільшим попитом користуються корпоративні подарунки з індивідуальними елементами. У кожному такому виробі завжди присутній атрибут компанії — колір, логотип, символічний предмет.

Проте, зазначають продавці, зараз користується попитом і навіть опосередковано стосується свята, яке наближається, — в асортименті  великих торговельних компаній представлено понад 2000 новорічно-різдвяних товарних позицій.

3.                Аналіз стану захисту прав споживачів при реалізації

ялинкових прикрас ( за матеріалами Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів )

 

 3.1 Аналіз діяльність управління Головного Київського міського

управління у справах захисту прав споживачів щодо перевірок 

підприємств, які реалізують ялинкові прикраси

Згідно плану роботи Головного управління на грудень місяць  2004 року, листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №4-4/18-8910 від 09.12.2004р.  фахівцями Управління перевірялась якість та безпека новорічних прикрас, іграшок, ялинок штучних та піротехнічних побутових виробів.

Всього перевірено 27 підприємств торгівлі різних форм власності.

Проінспектовано товарів у кількості 2055 одиниць на загальну суму 25,1 тис. грн.З них забраковано через невідповідність нормативним документам по маркуванню 22 одиниці на загальну суму 0,5 тис. грн. Тимчасово припинялась реалізація товарів через відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар та через відсутність документів, що засвідчують якість та безпеку товару, у кількості 2033 одиниць на загальну суму  24,6 тис. грн.

Особлива увага при перевірках приділялась реалізації виробів ялинкових шариків  В основному до продажу пропонувались товари виробництва фірми   «Галімпекс» — скло-дзеркальний завод» м.Львів. Дані товари відповідають вимогам ДСТ 1724-92 по маркуванню, містять інформацію про безпечне використання, а також супроводжуються сертифікатами відповідності. В перевірених підприємствах порушень при реалізації піротехнічних виробів не встановлено.

Також слід відзначити збільшення кількості новорічних прикрас і іграшок вітчизняного виробництва, які мають належне маркування та супроводжуються документами, що засвідчують якість та безпеку товару.

Приклади:

При перевірці магазину “Фуршет-Гурман” ТОВ “Терра-Трейд” припинено реалізацію ялинок штучних, свічок новорічних виробництва Польщі, Китаю і невідомого виробника в кількості 33 одиниць на суму 2058,00 грн. через відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про виробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, правила та умови ефективного використання (викладені іноземною мовою).

При перевірці магазину “Сільпо” ЗАТ “Фоззі” забраковано ялинкові прикраси виробництва України в кількості 22 одиниць на суму 469,87 грн. через невідповідність ДСТУ 2166-93 по маркуванню (відсутнє) та ДСТУ 1724-92 п.1.2.2. по комплектності (відсутній перелік прикрас, що входять до набору, з зазначенням їх кількості); припинено реалізацію електрогірлянд ялинкових, ялинки штучної виробництва Китаю і невідомого виробника в кількості 20 одиниць на суму 417,52 грн. через відсутність сертифікату відповідності, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про виробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, правила та умови ефективного використання.

При перевірці магазину “Шалун” СПД Найко О.Є припинено реалізацію іграшок, прикрас новорічних невідомого виробника в кількості 128 одиниць на суму 1473,20 грн. через відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про виробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, артикул, правила та умови ефективного використання.

При перевірці магазину ЗАТ “Жовтневий Універмаг” припинено реалізацію електрогірлянд, ялинок штучних невідомого виробника в кількості 22 одиниць на суму 558,00 грн. через відсутність сертифікату відповідності, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про виробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, правила та умови ефективного використання.

За виявлені порушення законодавства про захист прав споживачів притягнуто до адміністративної відповідальності 27 осіб на суму 3,0 тис. грн. До підприємств застосовано економічні санкції на суму 8,1 тис. грн.

Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. в який в наступний період були внесені істотні зміни, які заповнили окремі прогалини в регулюванні відносин за участю споживачів-громадян.

Преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів” передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачем товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями. Крім цієї загальної формули, за допомогою якої в національному законодавстві окреслюється коло відносин, що регулюються певним законом, до преамбули Закону "Про захист прав споживачів” включено також визначення головних термінів, які використовуються у Законі. Зазначимо, що визначення понятійного апарату Закону не у спеціальній статті, а безпосередньо в його преамбулі є характерною рисою Закону України "Про захист прав споживачів". Причому, на наш погляд, причина цієї особливості внутрішньої побудови Закону полягає в тому, що приймався він у той час, коли вимоги до законодавчої техніки ще не були сформовані у такому вигляді, як вони діють зараз. У сучасних умовах, на наш погляд, доцільним стало б виділення основних термінологічних понять Закону України "Про захист прав споживачів” у окрему статтю.

За преамбулою Закону "Про захист прав споживачів", споживач - це громадянин, який замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) до власних побутових потреб.

Виходячи з вказаного Закону, споживачами можуть бути тільки громадяни. Проте, до них відносяться не тільки ті громадяни, які придбавають або мають намір придбати товари (роба послуги), а й ті громадяни, які безпосередньо користуються товарами (роботами, послугами).

Таким чином, споживачем є не тільки громадянин, який придбав, наприклад, квиток (товар) для проїзду, путівку для лікуван­ня чи ялинкові прикраси, а також і громадянин, який користується цим това­ром (послугою) та члени його сім'ї (якщо вони є учасниками цих відносин), у тому числі громадянин, який отримав цей товар (по­слугу) як подарунок.

Під поняттям споживач мається на увазі не тільки громадяни України, а й громадяни інших країн, які придбали товари, робо­ти, послуги на території України. Цей висновок базується на то­му, що законодавство України про статус цих осіб не передбачає будь-якого обмеження їх прав споживачів під час їх перебування на території України.

Споживачем є фізична особа, яка має тільки намір придбати товар, наприклад ялинкові прикраси, або замовити послугу. Це особливо стосується положень ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо надан­ня споживачам необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, роботи, послуги.

На відносини по виготовленню та продажу товарів, виконан­ню робіт і наданню послуг громадянином, який не є підприєм­цем, а також на випадки придбання товарів, користування послу­гами громадянином лише для підприємницької діяльності або підприємствами, установами, організаціями дія Закону не поширюється.

Виходячи з наведеного, законодавство про захист прав спо­живачів не поширюється на відносини між юридичними особами, підприємствами, установами, організаціями, які випливають із договорів купівлі-продажу, поставки та інших зобов'язань, оскільки такі відносини регулюються нормами цивільного законо­давства. Тут слід вказати, що пропозиції про поширення дії положень Закону "Про захист прав споживачів" на підприємців, у першу чергу підприємців-фізичних осіб, мають під собою певне підґрунтя у Статуті захисту споживачів, який був затверджений  Європейською радою ще у 1973 р., до споживачів були віднесені не тільки фізичні, але й юридичні особи, які придбають товари, наприклад ялинкові прикраси, і послуги з метою особистого користування. Крім цього, слід звернути увагу на те, що у національному законодавстві у ряді випадків під споживачами розуміються також і юридичні особи. Наприклад, у частині першій ст. 12 "Захист прав споживачів" За­кону України "Про зв'язок" йдеться про те, що підприємства, об'єднання зв'язку мають вживати заходи щодо задоволення по­треб юридичних та фізичних осіб у всіх видах послуг зв'язку та щодо підвищення їх якості, тобто терміном "споживачі послуг зв'язку" охоплюються як фізичні, так і юридичні особи.

До речі, враховуючи вказану тенденцію, ми не підтримуємо пропозицію Л.М.Іваненко про зміну назви Закону "Про захист прав споживачів" на Закон "Про права споживачів-громадян та їх захист". Разом із тим, навряд чи у сучасних умовах варто повні­стю поширювати дію Закону "Про захист прав споживачів" на юридичних осіб. Більш доцільним стало б спеціальне визначення тих положень цього Закону, які поширюються на юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльно­сті. Безумовно, що мова має йти лише щодо окремих предметів, які придбаваються через торговельну мережу, або про надання певних послуг.

Споживач може виступати у правові відносини з виробни­ком, виконавцем та продавцем. Під виробником розуміється під­приємство, установа, організація та громадяни-підприємці, які виробляють товари  - ялинкові прикраси для їх реалізації. У тому випадку, коли виробник реалізує ялинкові прикраси споживачу, він вважа­ється продавцем і на нього у повній мірі поширюються вимоги Закону як на продавця товарів (послуг).

Під продавцем розуміється підприємство, установа, організація чи громадяни-підприємці, які реалізують (здійснюють) товари – ялинкові прикраси споживачеві за договором купівлі-продажу. У цьому випадку мається на увазі договір роздрібної купівлі-продажу, одною з сторін якого є підприємство або підприємець, які здійснюють роздрібну торгівлю. Під виконавцем розуміється підприємство, установа, організація або громадянин - підприємець, які виконують роботи (ательє, перукарні, ремонтні майстерні, послуги з будівництва та влаштування житла громадян) або надають послуги (транспорт, зв'язок, побутові послуги). Слід нагадати, що у цілому для загального визначення підприємців, які вступа­ють у відносини із споживачами, у Законі "Про захист прав спо­живачів" використовується загальний термін "суб'єкти господар­чої діяльності", під якими розуміються підприємства, установи, організації (їх філії, представництва, відділення), незалежно від форми власності, іноземні юридичні особи (їх філії, представни­цтва, відділення), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють господарську діяльність на території України.

При цьому треба мати на увазі, що основою виникнення відносин між споживачем та виконувачем послуг чи продавцем ялинкових прикрас є договір купівлі-продажу, договір перевезення, побутового замовлення, підряду та ін. Причому за преамбулою Закону Укра­їні "Про захист прав споживачів" у редакції Закону від 10 січня 2002 р. під договором розуміється усна чи письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну і інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товар­ним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами, які об'єднані загальним терміном "розрахунковий документ".

Разом із тим, як роз'яснює Верховний Суд України (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. "Про Практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів"), оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, збігається з його виконанням, на нього відповідно до статей 43,44 Цивільного Кодексу України поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми, то втрата зазначених документів недодержання їх при придбанні товару чи можливість їх відновлення не позбавляє споживачів права доводити факт купівлі-продажу за допомогою свідків.

Варто згадати, що понятійний апарат Закону "Про захист прав споживачів" з моменту його прийняття зазнав певних змін. Якщо в його першій редакції (від 12 травня 1991 р.) розкривався зміст 10 головних понять, які використовувались у Законі: споживач, покупець, замовник, продукція, виготовлювач, виконавець,   продавець,   договір,   державний   стандарт,   норматив технічна документація, то у редакції від 15 грудня 1993 р. їх кількість була зменшена до 7. Причому, на наш погляд, проведене скорочення було виправданим, наприклад, виключення із Закону таких термінів, як "покупець" та "замовник", було поєднані внесенням   необхідних уточнень  до  визначення  "споживач”. Стосовно ж виключення із Закону "Про захист прав споживачів термінів "державні стандарти", "нормативно-технічна документація", то його можна пояснити прийняттям декретів Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 р. "Про державний нагляд додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за порушення" та від 10 травня 1993 р. "Про стандартизацію та сертифікацію", в яких були визначені правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації в Україні. Корисним для практики правозастосування слід визнати включення до преамбули Закону визначення змісту таких понять, як "недолік" та „істотний недолік". Чергові зміни до понятійного апарату Закону "Про захист прав споживачів" були внесені Законом від 10 січня 2002 року, після прийняття якого у преамбулі Закону знову стало 10 термінів. До попередніх 7 (споживач, виготівник, виконавець, продавець, договір, недолік та істотний недолік) були додані значення "безпека товару", суб'єкт господарської діяльності'' та "термін придатності", а термін "виготівник" був замінений на  "виробника".

У розділ І "Загальні положення" Закону "Про захист прав споживачів" включено дві статті: ст.1 "Законодавство України про захист прав споживачів" та ст.2 "Міжнародні договори". Та­ким чином, фактично у цьому розділі замість загальних положень (до яких можна віднести визначення основних термінів, які вико­ристовуються у Законі, принципів правового регулювання відповідних суспільних відносин, завдання закону тощо) встановлюється склад законодавства про захист прав споживачів, який є важливою, але не єдиною складовою загальних положень.

Зокрема, при формулюванні принципів, на підставі яких має відбуватись захист прав споживачів, можна використати принци­пи, визначені Л.М. Іваненко:

-  встановлення державних обов'язкових вимог до якості товарів – ялинкових прикрас, (робіт, послуг); торговельного та інших видів обслуговування