Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
2. Усі хворі на КТК (100,0%) характеризувалися різноманітними дисбіотичними змінами, тоді як при відсутності КТК стан еубіозу мають лише 12,9% пацієнтів (р<0,05). Питома вага сумарного показника дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів (90,0%) достовірно перевищує відповідний відсоток хворих (10,0%) з І ступенем дисбіозу (р<0,05). При цьому основним показником синдрому надлишкового бактеріального росту у хворих на КТК виявилися Candida albicans >lg 4 КУО/г (95,0%) (р<0,0001) та ешерихій з НФА >lg 8 КУО/г (45,0%) (р<0,05), які достовірно перевищують аналогічні критерії у групі пацієнтів без КТК (0% та 17,7%, відповідно).
3. За характером та частотою виявлених ендоскопічних змін слизової оболонки товстої кишки (77,6%) пацієнти з КТК фактично не відрізняються від хворих без КТК (83,9%).При цитологічному дослідженні колонобіоптатів аналогічно виявлено відсутність достовірної різниці (р>0,05) за вмістом дріжджоподібних між обома групами хворих. Вказані обставини свідчать про обмежену самостійну роль ендоскопічних та цитологічних досліджень в діагностиці КТК.
4. КТК супроводжується змінами неспецифічної ланки імунітету, що проявляється достовірним (р<0,05) зниженням у сироватці крові показників CD8 до рівня (0,25±0,02)Ч109/л аналогічного показника хворих без КТК (0,32±0,04)Ч109/л. Вказані зміни поєднуються зі зменшенням показника CD4 та індексу імунорегуляції CD4/CD8 в І та ІІ групах пацієнтів відносно здорових осіб ІІІ групи ((33,12±1,22)Ч109/л та (1,87±0,08)Ч109/л, відповідно), (р<0,01).
5. Комплексне лікування КТК з включенням до схеми антимікотика “Натаміцину”, пробіотика “Пробіовіту”, імуномодулятора “Ехінацеї” призводить до достовірного зменшення у більшості хворих больового синдрому (р<0,001), проносів (р<0,01) та здуття живота (р<0,05).
6. Клінічна ефективність лікування КТК супроводжується підвищенням кількості хворих з єубіозом до 23,1% (р<0,001), зменшенням частоти тяжких форм дисбіозу, переважно за рахунок зменшення дисбіозу ІІІ ступеня (р<0,001), достовірної елімінації Candida albicans (у 100,0% хворих) зі зменшенням ступеня контамінації від 5,61±0,17 до 0,48±0,17 (р<0,001). Після проведеного лікування спостерігаються ознаки покращення неспецифічної ланки клітинного імунітету за рахунок достовірного збільшення сироваткового рівня СД4 до (0,47±0,03)Ч109/л (р<0,05).
7. Комплексне лікування КТК з використанням антимікотиків, пробіотиків та імуномодуляторів патогенетично обґрунтовано його позитивним впливом на клінічний перебіг захворювання, поліпшення та нормалізацію показників мікробіоценозу і покрашення показників загального імунітету.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для більш об’єктивної оцінки стану хворих на КТК рекомендується окрім традиційних ендоскопічного, цитологічного та мікробіологічного досліджень оцінювати сироватковий рівень СD4 та СD8.
2. Хворим на КТК з виявленим зниженим сироватковим рівнем CD4,CD8,CD4/CD8, що може відображати тяжкий дисбіоз та несприятливий прогноз, резистентність до антимікотичної терапії, необхідно рекомендувати терапію з додатковим використанням пробіотиків та імуномодуляторів.
3. З метою підвищення ефективності лікування КТК рекомендоване призначення комплексного лікування: “Натаміцин” по 400 мг на добу 10 діб, “Пробіовіт” по 2 капсули на добу 14 днів, “Ехінацея” по 2 капсули на добу перорально протягом 1 місяця.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ
1. Власова О.М. Ендоскопічна оцінка ефективності лікування кандидозу товстої кишки // Медичні перспективи. - №3 – С. 60-64.
2. Степанов Ю.М., Власова О.М. Современные представления о кандидозе органов пищеварения // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2004. - Вип. 35. – С. 135-142. Автором самостійно проведено збір літературного матеріалу, інтернет пошук нових джерел та підготовка роботи до друку.
3. Степанов Ю.М., Власова О.М. Ефективність препарату “Пробіовіт” у комплексному лікуванні кандидозу кишечнику // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.37. – С. 581-586. Автором самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.
4. Степанов Ю.М., Власова О.М. Стан імунорегуляції у хворих на кандидоз товстої кишки // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип.38.– С. 435-441. Автором самостійно проведено збір літературного матеріалу, інтернет пошук нових джерел та підготовка роботи до друку.
5. Степанов Ю.М., Власова О.М. Клініко – мікробіологічне обґрунтування антимікотичного лікування кандидозу товстої кишки // Гастроентерологія – Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 39. – С. 394-403. Автору належить визначення мети роботи, самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та узагальнення отриманих даних.
6. Пат. №24890, UA, МПК А61К 35/00 Спосіб лікування кандидозу товстого кишечнику / Власова О.М., Степанов Ю.М. (UA) – Заяв. 18.09.2006; Опубл. 25.07.2007. – Бюл. № 11. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульовано формулу винаходу.
7. Власова О.М. Перспективи антимікотичної терапії кандидозу шлунково-кишкового тракту // Матеріали 78-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Чернівці, 2004. - С. 109.
8. Степанов Ю.М., Власова О.М. Сучасні проблеми діагностики та лікування кандидозу кишечнику // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції вчених. – Харків, 2004. - С.112. Автором самостійно проводився збір матеріалу та аналіз.
9. Власова О.Н. Вопросы лечения кандидоза кишечника // Матеріали міжнародного наукового медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернополь, 2005. - С.8.
10. Власова О.М., Степанов Ю.М. Ефективність комплексного антимікотичного лікування кандидозу товстої кишки // Матеріали 78-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих учених ДДМА. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 115 - 116. Автором самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.
АНОТАЦІЯ
Власова О.М. Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”, Дніпропетровськ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики і лікування кандидозу товстої кишки (КТК). Проведено комплексне дослідження клінічної симптоматики, оцінено характер змін мікрофлори кишечнику та визначено їх взаємозв’язок з досліджуваними клініко-лабораторними порушеннями, ендоскопічних і цитологічних змін слизової оболонки товстої кишки, характеру порушень загального захисту у хворих гастроентерологічного профілю з супутнім КТК.
До дослідження залучено 147 пацієнтів, з них 60 хворих з супутнім КТК і 25 осіб без патології кишечнику, що склали контрольну групу.
Встановлені значущі об’єктивні мікробіологічні і імунологічні критерії КТК, що дало змогу визначити маркери захворювання і запропонувати комплексний спосіб його лікування.
Обґрунтовано патогенетично необхідність комплексної терапії у хворих на КТК з використанням препаратів “Натаміцин”, “Пробіовіт”, “Ехінацея” та доведена її ефективність.
Ключові слова: кандидоз товстої кишки, критерії діагностики, дисбіоз, імунний захист, комплексне лікування.
АННОТАЦИЯ
Власова О.Н. Клинико-микробиологическое и иммунологическое обоснование комплексного лечения кандидоза толстого кишечника. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36 – гастроэнтерология. – Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, ДУ “Институт гастроэнтерологии АМН Украины”, Днепропетровск, 2008.
Диссертационная работа посвящена изучению диагностических критериев кандидоза толстого кишечника (КТК) и их значимости в постановке диагноза, обосновано применение комплексной терапии и оценена ее эффективность. Проведено комплексное исследование клинической симптоматики, микрофлоры кишечника, ендоскопических и цитологических изменений слизистой оболочки толстого кишечника, характера нарушений иммунной защиты у больных гастроэнтерологического профиля с сопутствующим КТК. Проанализирован характер изменений кишечной микрофлоры, определены взаимосвязи с клинико-лабораторными нарушениями.
Определены объективные микробиологические и иммунологические критерии кандидоза толстого кишечника, что дало возможность определить маркеры заболевания и предложить комплексный способ лечения.
Патогенетически обоснована необходимость комплексной терапии у больных с кандидозом толстого кишечника с использованием препаратов “Натамицын”, “Пробиовит”, ‘Эхинацея” и показана их эффективность.
В исследование включено 147 пациентов, из них 60 больных гастроэнтерологического профиля с сопутствующим КТК и 25 человек без патологии кишечника, составивших контрольную группу.
Возраст пациентов участвующих в исследовании колебался от 18 до 75 лет, большинство которых составили люди среднего возраста (57,1%).
Среди причин возникновения КТК у больных гастроэнтерологического профиля достоверно лидирует антибиотикотерапия (75,0%)(р<0,01). В клинической картине доминирует болевой синдром (80,0%), вздутие (58,3%), поносы (45,0%) и запоры (33,3%). При этом частота клинических синдромов у большинства больных достоверно превышает аналогичные показатели у пациентов без КТК. Все больные с КТК (100%) характеризовались различными дисбиотическими изменениями (р<0,05), при этом суммарный показатель дисбиоза ІІ и ІІІ степени (90,0%) достоверно превышал процент больных (10,0%) с дисбиозом І степени (р<0,05). При этом группу с КТК характеризовали: Candida albicans >lg 4 КУО/г (95,0%)(р<0,0001), ешерихии с нормальной ферментативной активностью >lg 8 КУО/г (45,0%)(р<0,05).
При изучении характера и частоты ендоскопических изменений слизистой оболочки толстой кишки установлено, отсутствие достоверных отличий. Цитологическое исследование колонобиоптатов также не выявило достоверности (р>0,05).
КТК характеризовался снижением (р<0,05) в сыворотке крови показателей CD8 до уровня (0,25±0,02)Ч109/л при аналогичном показателе у больных без КТК (0,32±0,04)Ч109/л, снижением CD4 и индекса иммуннорегуляции CD4/CD8 (р< 0,01).
Комплексное лечение КТК повысило количества больных с еубиозом до 23,1% (р<0,001), уменьшило частоту тяжелых форм дисбиоза, преимущественно за счет ІІІ степени (р<0,001), достоверно элиминировало Candida albicans (100,0%), снизило контаминацию от 5,61±0,17 до 0,48±0,17 (р<0,001). После проведенного лечения наблюдаются признаки улучшения неспецифического звена клеточного иммунитета, за счет увеличения сывороточного уровня СД4 до (0,47±0,03)Ч109/л (р<0,05).
Ключевые слова: кандидоз толстой кишки, критерии диагностики, дисбиоз, иммунная защита, комплексное лечение.
ANNOTATION
Vlasova O.M. Clinical, microbiological and immunologic ground of complex treatment of bowel candidosis. – Manuscript.
Dissertation for a Сandidate’s of Medical Sciences degree by speciality 14.01.36 - Gastroenterology. - Dnipropetrovsk State Medical Academy, Мinistry of Health of Ukraine, SI “Institute of Gastroenterology of AMS of Ukraine”, Dnipropetrovsk, 2008.
The dissertation is devoted to improvement of diagnosis and treatment of bowel candidosis. There was performed the complex examination of clinical signs, there was evaluated the character of bowel microflora changes, there was determined their interrelations with examined clinical and laboratory disorders, with endoscopic and cytological changes of bowel mucosa, with character of disorders of general defence in gastroenterological patients with concomitant bowel candidosis.
147 patients were involved to the investigation: 60 patients with concomitant bowel candidosis and 25 persons without bowel pathology composing the control group.
The significant objective microbilogical and immunological criteria of bowel candidosis were established that allowed to determine the markers of the disease and to propose the complex method of its treatment.
According to pathogenesis there was grounded the necessity of complex therapy in patients with bowel candidosis including “Natamycinum”, “Probiovit”, “Echinacea” and there was proved its efficiency.
Key words: bowel candidosis, criteria of diagnosis, dysbiosis, immune defence, complex treatment.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Д І – порушення мікробіоценозу кишечнику І ступеня
Д ІІ – порушення мікробіоценозу кишечнику ІІ ступеня
Д ІІІ – порушення мікробіоценозу кишечнику ІІІ ступеня
ЗФА – штами ешерихій зі зніженою ферментативною активністю
КТК – кандидоз товстої кишки
КУО – колонієутворююча одиниця
ЛБ – лактобактерії
НФА – штами ешерихій з нормальною ферментною активністю
СО – слизова оболонка
СОТК – слизова оболонка товстої кишки
СПК – синдром подразненої кишки
ТК – товста кишка
УПЕ – умовно-патогенні ентеробактерії
ШКТ – шлунково-кишковий тракт
CD4 – клітини-“хелпери”
CD8 – клітини-“кілери-супресори”
Hly+ – гемолітичні штами ешерихій
Lac.- – лактозонегативні штами ешерихій
Власова Оксана Миколаївна
Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
(Автореферат)
Підписано до друку 14.01.2008 р. Формат 60х84/16.
Папір офсетний. Комп’ютерний набір. Друк ризографія.
Ум. друк. аркушів 1,0. Тираж 120 примірників. Замовлення № 10.
Надруковано ВТК “Друкар” ДДМА
М. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4