Склад, структура і економічна характеристика банківських ресурсів

Міністерство аграрної політики України

Вінницький національний аграрний університет

Факультет економіки Кафедра фінансів та

та підприємництва кредиту

Доповідь

з дисципліни „Банківська справа” на тему:

„Склад, структура і економічна характеристика банківських ресурсів”.

Виконала: студентка 5-го курсу денної форми навчання групи 51-ОА

Голдзіцька В.В.

Науковий керівник: Фаюра Н. Д.

ВІННИЦЯ 2010

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні дослідження складу, структури і економічної класифікації банківських ресурсів

1.1 Огляд літератури

1.2 Нормативно-правове забезпечення

Розділ 2. Склад, структура і економічна класифікація банківських ресурсів

2.1 Банківські ресурси, їх види і класифікація

2.2 Власний капітал банку, його склад і джерела формування

2.3 Характеристика залучених і запозичених банківських ресурсів

2.4 Управління ресурсами комерційного банку на макрорівні і на мікрорівні

2.5 Страхування вкладів на Україні та зарубіжний досвід

Розділ 3. Шляхи вдосконалення формування і використання банківських ресурсів

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

В умовах переходу економіки нашої країни до ринкових відносин вирішальне значення має розвиток удосконалення діяльності комерційних банків, формування й використання інших ресурсів.

Банківські ресурси – це основа основ діяльності будь-якого банку, оскільки процеси утворення ресурсів і надання позик перебувають у тісному взаємозв’язку. Тому розуміння економічного змісту банківських ресурсів, значення проблем пов’язаних із їх ефективним формуванням і доцільним використанням, надзвичайно важливе, особливо для українських комерційних банків. Саме нашим, вітчизняним, комерційним банкам надзвичайно важко вирішувати це питання – формування ресурсів банків тому, що українська банківська система ще дуже молода, вона тільки на початковому етапі свого розвитку. За часів Радянського союзу перед банками не існувало такої проблеми як формування своїх ресурсів, все робилося централізовано. Тому не було необхідності досліджувати цю тему, яка не сьогоднішній день є дуже актуальною, так як при створенні комерційного банку – це перше питання яке постає перед його засновниками.

Актуальність теми “ Склад, структура і економічна характеристика банківських ресурсів” в тому, що я вважаю це питання дуже поширеним в банківській діяльності. Так як перед кожним комерційним банком на протязі його діяльності зустрічаються такі питання як: “Які краще залучити кошти? Як оптимально їх сформувати? Яку депозитну політику вигідніше застосовувати?” та інші не менше важливі питання. Комерційний банк може не здійснювати операції з векселями, не надавати лізинговий кредит, не здійснювати міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів – ці операції не суттєво вплинуть на подальшу діяльність комерційного банку, на його надійність, ліквідність. Я не вважаю, що банк повинен обмежити або не звертати уваги на інші банківські операції та послуги, навпаки він має розширювати спектр своїх банківських послуг для зміцнення своєї конкурентної здатності і розширення клієнтської бази. Але все ж таки відповідною точкою для здійснення різноманітних банківських операцій і надання послуг є ресурси цього банку, які він повинен розміщувати з найефективнішим результатом. Очевидно, під впливом змін у регулюванні банківської діяльності, зрушень у макроекономічній, мікроекономічній динаміці, ситуації на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фізичних осіб тощо, можливості формування ресурсної бази комерційного банку не залишаються стабільними. Враховуючи це актуальним є моделювання кожним окремо комерційним банком шляхів і джерел ресурсного забезпечення його діяльності.

Питання складу банківських ресурсів та становлення нової банківської системи, адаптованої до міжнародних стандартів, постійно перебувають в центрі наукових дискусій. Зокрема цьому присвячені праці Васильченко З. М., Леончук І.Д. Косова Т. Д. , Заруцька О. Л, Івасів Б. С, Герасимова Л. та інших. В працях цих авторів висвітлюються питання особливостей складу, структури і економічної характеристики банківських ресурсів.

Усе це визначає актуальність даної теми в даний час. Виходячи з тематики в даній роботі були поставлені задачі:

- дослідити склад і структуру банківських ресурсів;

- розглянути основні джерела їх надходження;

- дослідити способи управління ресурсами;

- розглянути страхування вкладів на Україні та зарубіжний досвід;

- визначити шляхи вдосконалення надходження і використання банківських ресурсів.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, матеріали науково-практичних конференцій, інформація Інтернет-видань та веб-сайтів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ, СТРУКТУРИ І ЕКОНОМІЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ

1.1 Огляд літератури

Дослідження складу, структури і економічної класифікації банківських ресурсів в комерційних банках – це частина загального процесу реформування банківської системи в Україні. Їі становлення в державі переживало немало етапів спаду і росту, в ньому приймали участь як і видатні професори та спеціалісти, так і звичайні люди. Розвитку теорії та практики становленню банківських ресурсів, забезпеченню їх інформаційної бази сприяли праці таких вчених як: Васильченко З. М., Леончук І.Д. Косова Т. Д., Заруцька О. Л, Івасів Б. С, Герасимова Л. та інших. Економічні джерела забезпеченості банків ресурсами наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Огляд економічних джерел складу, структури банківських ресурсів

Аналізуючи дану таблицю ми бачимо, що питання лізингу на сьогоднішній день є досить актуальним і широко розглядається в економічній літературі. Вище наведенні автори розглядають банківські ресурси з різних позицій і трактується по-різному. Ними вивчаються проблеми формування банківського капіталу в сучасній банківській системі, а також шляхи вирішення цих проблем. Саме нашим, вітчизняним, комерційним банкам надзвичайно важко вирішувати це питання – формування ресурсів банків тому, що українська банківська система ще дуже молода, вона перебуває тільки на початковому етапі свого розвитку.

1.2 Нормативно-правове забезпечення

Прийняття в Україні закону “Про банки і банківську діяльність” стало початком роботи з адаптації банківської системи його до міжнародних принципів та правил. Однак це доволі складна проблема, розв’язання якої потребує виваженості та обґрунтованості радикальних змін існуючої банківської діяльності.

Формування і використання банківських ресурсів регулює широке коло документів України. При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на Конституцію України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, що зіграли вирішальну роль при формуванні і використанні банківського капіталу. Нормативні документи, що розкривають суть, структуру і економічну класифікацію банківських ресурсів, наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Нормативні документи складу, структури і економічної класифікації банківських ресурсів

Ефективне формування і використання банківського капіталу внесло певні позитивні зміни, проте можлива недосконало організована діяльність банку не в повній мірі відповідатиме сучасній банківській системі. Тому важливого значення набуває необхідність приведення української законодавчої бази у відповідність до загальноєвропейських стандартів і визначення її чітких правових критеріїв.

РОЗДІЛ 2. СКЛАД, СТРУКТУРА І ЕКОНОМІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ

2.1 Банківські ресурси, їх види та класифікація

Комерційні банки є насамперед підприємствами, що спеціалізуються на посередницькій діяльності, яка пов’язана, з одного боку, з купівлею вільних грошових коштів на ринку ресурсів, а з другого - їх продажем підприємствам, організаціям та населенню. За таких умов для банків є однаково важливими як операції із залучення коштів, так і з їх розміщення. Від операцій із залучення коштів залежить розмір банківських ресурсів і, отже, масштаби діяльності комерційних банків. В свою чергу, вигідне розміщення ресурсів сприяє підвищенню дохідності та ліквідності комерційних банків, забезпечує їх економічну самостійність та стабільність.

Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Банківські ресурси з точки зору джерел утворення поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать:

- статутний капітал - капітал банку, який, у свою чергу, формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків засновників чи випуску і реалізації акцій;

- резерви на покриття різноманітних ризиків - це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку;

- спеціальні фонди – це фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та інші, які призначені для виробничого та соціального розвитку банку;

- нерозподілений прибуток – це резерв банку, який залишається після розподілу чистого прибутку на сплату податку, формування резерву та виплату дивідендів власникам і призначається на капіталізацію, тобто на розширення банківського бізнесу.

До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів.

Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал.

Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів. На думку Г. Г. Коробової, ресурси комерційного банку – “це його власний капітал і залучені на умовах поверненості, грошові кошти юридичних і фізичних осіб, сформовані банком в результаті проведення пасивних операцій, які в сукупності використовуються ним для здійснення активних операцій” [21, с. 19].

На рис. 3 подано класифікацію ресурсів комерційного банку залежно від джерел їх утворення.

Рис. 3. Класифікація ресурсів комерційного банку.

Операції за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому зверх власного капіталу для здійснення нормальної діяльності, забезпечення ліквідності та одержання доходу.

Пасивні операції банку можуть здійснюватись у формі:

залучення коштів на депозитні рахунки - поточні, строкові, ощадні та інші;

недепозитного залучення коштів: одержання позичок на міжбанківському ринку, позичок НБУ, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань.

Основний вид пасивних операцій - залучення коштів на банківські рахунки всіх видів: поточні, строкові, ощадні, валютні та інші. Всі кошти, залучені на банківські рахунки, прийнято називати депозитами, а ці операції - депозитними. Депозити слугують важливим джерелом коштів, завдяки яким банки формують переважну частину своїх дохідних активів. Недепозитні кошти найчастіше залучаються для підтримання ліквідності банків.

2.2 Власний капітал банку, його склад і джерела формування

Для створення комерційного банку необхідний визначений власний капітал, що маючи чітко виражену правову основу і функціональну визначеність утворить фінансову базу розвитку банку. У порівнянні з іншими сферами підприємницької діяльності власний капітал банку займає невелика питома вага в сукупному капіталі. Це порозумівається специфікою діяльності банку як заснування, що здійснює мобілізацію вільних ресурсів на грошовому ринку і надання їх у борг.

Тому власний капітал банківської діяльності має несколько інше призначення, чим в інших сферах підприємницької діяльності. Якщо в останніх - це забезпечення платоспроможності і виконання більшості оперативних функцій підприємстві й організацій, то в банків власний капітал служить для страхування інтересів вкладників (захисна функція капіталу) і в меншій мері - фінансового забезпечення оперативної діяльності. У цьому зв'язку розмір власного капіталу є чинником забезпечення надійності функціонування банка і повинний знаходитися під твердим контролем органів, що регулюють діяльність комерційних банків. Тому, є підстави вважати, что власний капітал банків виконує і регулюючу функцію: через фіксування его розмірів регулювальні органи впливають на діяльність комерційних банків у цілому.

Захисна функція власного капіталу включає страхування внесків і депозитів, що гарантує інтереси кредиторів банку у випадку його чи ліквідації банкрутства, а також забезпечення функціонування банку навіть з появою збитків по його поточній діяльності. Ці збитки, як правило покриваються за рахунок поточної прибутку. Якщо її