Вивчення морфемної будови слова у початковій школі
Вивчення суфікса
Мета вивчення суфікса в початкових класах – розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:
Су3фікс – це частина слова, з допомогою якої утворюються нові слова;
Суфікс – це частина слова, яка надає слову іншого смислового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета);
суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, що суфікс стоїть після кореня;
у слові може бути не один суфікс, а й два чи три.
У початкових класах діти знайомляться тільки з суфіксами із значенням пестливості, суфіксами, за допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфіксами, з допомогою яких утворюються назви найуживаніших предметів побуту.
Робота над засвоєнням поняття ,,суфікс” починається із з’ясування значення зменшено-пестливих суфіксів.
При першому знайомстві з поняттям ,,суфікс” учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну наочність або малюнки, вчитель спрямовує школярів від порівняння предметів у дійсності до порівняння слів – назв цих предметів. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, великого гриба і маленького. Діти роблять висновок, що поняття ,,малий” може передати не тільки слово малий, а й частинка слова:
-ець (прапор – прапорець), -ок (гриб – грибок).Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, грибок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.
З терміном ,.суфікс” і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.
Подальша робота націлена на поглиблення уявлення учнів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі порівняння однокореневих слів (сир – сирник, чай – чайник, трактор – тракторист) переконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюються слова-назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.
Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порівняння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг – дружок, і друг – недруг дає змогу зробити такий висновок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс – після нього.
Зрозуміти роль суфікса в слові допоможе його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти після кореня, але суфікс змінює значення слова (машина, машиніст), а закінчення змінює тільки форму слова: машина, машини, машиною, значення ж слова при цьому не міняється.
У початкових класах вивчення будови слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:
І. На спостереження за роллю морфем у слові:
· розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення ( дуб – дубок, літати – перелітати);
· порівняйте слова вчитель – вчителька, поясніть, як утворилося друге слово;
· поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося ( ліс – лісовий, синій – синька).
ІІ. На зміну морфем у слові:
· у поданих словах замініть суфікс –ик суфіксом –ищ (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?
· У словах вийти, роз’єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.
ІІІ. На добір слів:
· Доберіть слова за поданими схемами:
· Доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;
· У слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;
· У слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.
ІV. На утворення слів:
· Утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);
· Утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблука, машина);
· Утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати – читання ( малювати - …, лежати -…);
· Утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси
Пере
. . . ходити
. . .
. . .
Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який існує в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.[24, с.157 – 165]
1.2 Зміст програмових вимог з розділу ,,Будова слова”
Програма з української мови для початкових класів передбачає вивчення важливого розділу ,.Будова слова”. Вже у першому класі учні знайомляться зі спорідненими словами, практично вчаться знаходити в них спільну частину.
У другому класі вивчення розділу ,.Слово” завершується практичним ознайомленням учнів зі спорідненими словами, зі спільною частиною споріднених слів – коренем. Для формування у другокласників уявлення про слова ,.родичі”, тобто спільнокореневі слова, у підручнику відібрано гнізда найбільш уживаних і доступних для учнів спільнокореневих слів: хата, голуб, город, ліс, земля, риба, липа, сонце, мороз, лікар, коса, гриб, річка, вода, барабан. Вивчення теми ,.Споріднені слова” має яскраво виражене практичне спрямування. Його основне завдання – звернути увагу учнів на лексичну спорідненість слів, які належать до різних частин мови, за практичними зразками вчити виконувати елементарні вправи на словотворення, спостерігаючи при цьому за змінами в лексичних значеннях слів. У цілому ця тема спрямована на збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів, на вдумливе вживання слів у власному мовленні: [47].
Учні у другому класі спостерігають за значенням спільнокореневих слів; виділяють корені в поданих словах. Добирають спільнокореневі слова з найуживанішими в мовленні школярів коренів.
Складають речення із спільнокореневими словами з метою усвідомлення значення кореня. Спостерігають за словами з омонімічними коренями.
У третьому класі поглиблюють свої знання про закінчення й основу слова. Вивчають:
- роль закінчення як частини слова, за допомогою якої замінюється форма слова (на прикладах з різних частин мови);
- закінчення як засіб зв’язку слів у реченні.
Визначають закінчення зміною слів за питаннями. Частиною слова є: корінь, префікс, суфікс.
Розрізняють спільнокореневі слова і форми слова, близькі за значенням; слова, що однаково звучать, але різні за значенням (моя мати – мати книжку; гостра коса – дівоча коса); добір до кожного з них спільнокореневих ( у сполученні з іншими словами).
Спостерігають за чергуванням голосних [о], [е ] з [і] та приголосних [г ], [к], [х] →[ж], [ч], [ш] →[з], [ц], [с] у коренях слів.
Вивчають вимову і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, які перевіряються наголосом, та вимову і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, що не перевіряються наголосом. Проводиться робота з орфографічним словником.
Опрацьовують вимову і правопис слів з дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті, що піддаються асиміляції (про [зь] ба, моло [дь] ба, кі [х] ті, ні [х] ті).
Спостерігають за словотворчою роллю префіксів; творенням слів з найуживанішими префіксами, складають з ними словосполучення і речення.
З’ясовують значення слів з різними префіксами.
Вивчають правопис префіксів роз-, без-, (співзвучними з прийменниками типу без сорому – безсоромний, на письмі – написаний).
Спостерігають за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, роззувати, роззиратися). Виконують практичне написання префіксів з- (с-).
Вивчають правила: написання апострофа після префіксів я, ю, є, ї; переносу слів з префіксами.
Спостерігають за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до однієї і тієї самої частини мови (ручка, рученька, ручище).
Практикують творення слів з найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, в текст. Спостерігають за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній). Поділ таких слів для переносу.
Хоча в 4 класі учні не вивчають окремий розділ ,.Будова слова”, однак у ході опрацювання частин мови відомості, здобуті ними в попередніх класах зі згаданих розділів, стають предметом удосконалення, узагальнення і закріплюються на новому мовному і мовленнєвому матеріалі.
Отже, опановуючи розділ ,.Будова слова”, учні початкових класів одержують практичне уявлення про основу і закінчення, вчаться виділяти в основі корінь, суфікс, префікс. Разом з тим школярі спостерігають за роллю суфіксів і префіксів у творенні нових слів, дізнаються про джерело поповнення нашої мови новими словами.
РОЗДІЛ 2. Система роботи над вивченням морфемної будови слова та елементів словотворення у початкових класах
2.1 Підготовка першокласників до вивчення теми «Будова слова»
Вивчення теми "Будова слова" треба починати з першого класу.
Для збагачення і розширення активного словника молодших школярів треба навчити їх набувати вміння добирати спорідненні слова. У вирішенні цього питання значне місце відводиться вправам, виконання яких забезпечує розвиток активного мислення дітей у період навчання грамоти, розвиток добирати слова - "родичі". Виконуючи такі вправи пі; її змушені будуть зосередитись, виявити вміння [, узагальнювати, користуватися прийомами синтезу, робити висновки].
Організація такої навчальної діяльності потребує подолання певних труднощів, зате позитивний результат її приносить учням радість і почуттяпропедевтичних вправ на вміння добирати споріднені (слова - "родичі") і виділяти в них частинку, яка їх "ріднить", не лише учнів до свідомої роботи над темою "Будова слова" у 2-4 класах, а й інтерес до уроків навчання грамоти, спонукає до навчально-пізнавальної, викликає бажання вивчати рідну мову. При опрацюванні сторінок Букваря доцільно проводити роботу за сторінками (4-5) Букваря проводить з дії одним словом можна назвати зображені предмети на звороті? (Іграшки). назву іграшкам, які є у малят. (Літак, трактор). - Що роблять діти на майданчику з іграшками? (Діти граються).
У що вони граються? (В різноманітні ігри).
Яка спільна частина "ріднить" слова ігри, іграшки?(Ігр-). Можна слово граються назвати "родичем" слів ігри, іграшки? бо таку дію виконують діти з іграшками), ічення з цими словами за поданими схемами:
І іграшки. ( У малят є іграшки ).
І граються. ( Вони весело граються).
І — _ ігри. ( Діти граються в різні ігри ).
Учитель розповідає дітям уривки з відомих казок, завдання: "Згадайте назву відомих вам казок".
- "... Узяв дід ріпку за зелений чуб, тягне руками, упирається ногами, добуває сил усіх, сопе, мов ковальський міх, - мучився. Потів а ріпка сидить у землі, як пень..." собі коза з козенятами. Пішла коза у ліс їсти шовкову, пити водицю струмкову. А козенята залишились самі, зачинили двері і нікуди не виходили. Повернулася коза заспівала..."
Вчитель проводить бесіду:
- Звідки ці уривки? (Це уривки з казок "Ріпка" та "Казка про козу і семеро козенят" ).
- А хто складає казки? ( Народ і окремі люди. Яких називають
- Незвичайні мрії людей перевтілювали у казку. Яким іншим словом можна назвати незвичайні мрії? ( Казкові).
Отже, у слова казка є "братик" - це слово казкар і "сестричка" - казкова (пісня). А яка частина їх ріднить? ( Спільна частина казк-). Пригадайте ще казки, складені казкарями. пропонує дітям вивчити напам'ять віршик. Шкільний дзвінок уже лунає, До школи школярів скликає. Потім дає завдання: у віршику слова, які "родичаються" між собою (шкільний, школи, школярів). їх у речення за такими схемами:
шкільний. (Лунає шкільний дзвінок).
_ школи. (Школярі йдуть до школи).
Сторінки 10-11. пропонує послухати вірш. Вересень
Звозить вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив. І вантажить гарбузи На машини і вози.
Постановкою запитання ("На які дві групи можна поділити врожай вересня?") учитель готує дітей до виконання логічної вправи ("Фрукти,
- Назвіть окремо слова на позначення фруктів і овочів.
Фрукти:Овочі:
Яблука Помідори
ГрушіГарбузи
СливиКавуни
ВиноградОгірки
-Доповніть ці рядки словами, які ви ще знаєте (персики, абрикоси, капуста, буряки, морква).
Далі вчитель продовжує бесіду:
- Як називається сад, де вирощують яблука, груші, сливи?( Фруктовий).
- Як називають магазин, де продають зібраний урожай? (Овочевий).
-У які дві групи можна об'єднати слова: фрукти, овочі, фруктовий, овочевий? Чому?
(1 група: фрукти. Фруктовий;т2 група: Овочі, овочевий. Це будуть слова - "родичі". їх об'єднує спільна частинка фрукт-, овоч-).
Сторінки 12-13. Учитель дає учням завдання:
-Розгляньте малюнки. До поданих слів додайте назви на позначення маленьких тварин, птахів, щоб можна було довідатись. Хто є в кого:
корова — теля коза -... кінь -... качка -... курка—...
-Виберіть з пар слів ті, у яких є спільна частинка, яка їх ріднить ( коза - козенятко, качка - каченятко, курка - курчатко ).
-Послухайте загадку. Відгадавши ї, ви довідаєтесь про той продукт харчування, який ми одержуємо від корови.
Біле, а не сніг, рідке, а не вода, солодке, а не цукор. (Молоко).
- Згадайте народну казку "Гуси -лебеді". Вздовж якої річки бігла дівчинка, б визволити свого брата? ( Молочної ).
- Який предмет, зображений на сторінці Букваря, є "родичем" до слів-відгадок? (Молоковоз).
-Придумайте речення. До складу яких увійдуть слова - "родичі".
(Тече молочна річечка з кисіль ними берегами. Молоковоз - це машина).
Сторінки 14-15.
Вчитель пропонує дітям послухати уважно прислів'я: Де руки й охота, там добра робота. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Роботящі руки гори вернуть. Можна поставити завдання на матеріалі прислів'я:
-Знайдіть у прислів'ях слова — "родичі". (Робота, робить, роботящі).
- А які ще прислів'я з цими словами чи зі словами, що з ними "родичаються", ви знаєте? Учням можна запропонувати такі прислів'я: Хто в роботі, той у турботі. Для нашого Федота не страшна робота. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
Подібні завдання можна використовувати при опрацюванні кожної сторінки Букваря.
2.2 Вивчення теми "Будова слова" у початковій школі
На уроках української мови у 2 класі учні вивчають тему "Будова слова". Спочатку вони ознайомлюються із спорідненими словами.
Коли школярі починають добирати спільнокореневі слова, вчитель намагається показати, що компонентом тлумачення таких слів постає найближче споріднене. Наприклад: квітник - місце, де ростуть квіти; хатній -такий, що знаходиться в хаті.
Пізніше учні встановлюють спільну частину у споріднених словах, взнають, що вона називається коренем.
Фрагмент уроку
- Прочитайте слова, записані на дошці (ліс, лісок, лісник, лісовик).
- Скажіть, як називають ці слова? (Спорідненими).
-Чому? (Мають спільну за звуковим складом і смисловим значенням частинку ліс).
- Ця частинка називається коренем даних слів і виділяється позначкою с.
- Отже, спільна частинка яких слів називається коренем? (Споріднених).
- Тепер прочитайте правило, яке є у вас в підручнику.
- Слова із спільним коренем називають ще спільнокореневими.
Після вивчення кореня діти знайомляться із закінченням слова. Взнають, що для того, щоб знайти закінчення в слові, треба його змінити.
Фрагмент уроку
- Прочитайте речення. ( Праця людей годує. Бережи (що?) працю людей.
- Краса створюється (чим?) працею. Герої народжуються (у чому?) у праці.
- Зверніть увагу, як змінюється слово праця.
- Виділіть частину, яка змінюється, позначкою П .
- Назвіть у кожному слові частинку, яка змінюється.
- Прочитайте з підручника мовчки правило, обведене червоною рамкою.
- А тепер скажіть, як називається змінна частинка слова.
Далі йде вивчення префікса.
-Сьогодні на уроці ми будемо вивчати ще одну частину слова, яка називається префіксом.
- Прочитайте правило з підручника.
- Виділіть префікси у словах, які ми прочитаємо хором:
підходять
виходять
переходять
заходять
відходять
- Із правила ми дізнались, що префікс стоїть перед коренем, тому спочатку виділимо корінь.
- Прочитайте в кожному слові частинку, що стоїть перед коренем.
- Як називається ця частина слова?
- А зараз проведемо гру. Я буду читати слова, а ви плескайте в долоні, коли в слові є префікс пере-. ( Прийти, перейти, приїхати, переїхати, перелетіти, відлетіти).
Після префікса