Xreferat.com » Рефераты по праву » Трудовой стаж по законодательству Украины

Сколько стоит написать твою работу?

Работа уже оценивается. Ответ придет письмом на почту и смс на телефон.

?Для уточнения нюансов.
Мы не рассылаем рекламу и спам.
Нажимая на кнопку, вы даёте согласие на обработку персональных данных и соглашаетесь с политикой конфиденциальности

Спасибо, вам отправлено письмо. Проверьте почту .

Если в течение 5 минут не придет письмо, возможно, допущена ошибка в адресе.
В таком случае, пожалуйста, повторите заявку.

Спасибо, вам отправлено письмо. Проверьте почту .

Если в течение 5 минут не придет письмо, пожалуйста, повторите заявку.
Хотите промокод на скидку 15%?
Успешно!
Отправить на другой номер
?Сообщите промокод во время разговора с менеджером.
Промокод можно применить один раз при первом заказе.
Тип работы промокода - "дипломная работа".

Трудовой стаж по законодательству Украины

  1. Поняття трудового стажу.

  2. Види трудового стажу.

  3. Порядок обчислення трудового стажу.

  4. Порядок встановлення трудового стажу.

  5. Порядок підтвердження трудового стажу.

  6. Список літератури.


  1. Поняття трудового стажу.

Праця - найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування і добробуту. Право на працю, а також на інші пов’язані з ним права - на належні умови праці, заробітну плату не нижче від визначеної законом, на відпочинок, на соціальний захист, на страйк закріплені в статтях 43-46 Конституції України1.

Відповідно до Конституції України держава гарантує всім непрацездатним громадянам право на соціальний захист, що включає право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів у разі їх повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника з незалежних від них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на соціальний захист мають, як правило, особи які були зайняті суспільно корисною працею. Для визначення права громадян на соціальний захист, розміру їхнього матеріального забезпечення велике значення має інститут трудового стажу.

Трудовий стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певні правові наслідки та виникнення юридичних фактів2.

Що стосується терміну трудовий стаж робітників і службовців, то законодавець відмовився від термінів «робітник» і «службовець» та замінив їх на термін «працівник», що проведено Законом України 3.

Але в той же час, ці терміни не охоплювали змісту розумової праці тих, хто працює в установах державної влади і управління. Це державні службовці, правовий статус яких визначений Законом України «Про державну службу». Відповідно до ст.1 Закону - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.4 Для державних службовців Законом встановлено 7 категорій посад і 15 рангів відповідно до посади, рівня кваліфікації тощо, тобто фактично визначені чини. Тому це - чиновники, і саме такий термін повинен застосовуватись при визначенні праці тієї категорій трудящих.

Усе це свідчить про те, що питання інституту трудового стажу повинне розглядатись у правовому полі, яке діяло, як за радянських часів, у зв’язку з тим, що цей інститут має юридичне значенні і в цей час при встановленні матеріального забезпечення особи, так в правовому полі сьогодення.


2. Види трудового стажу.


Трудовий стаж має значення для визначення правового статусу особи ( пенсіонер, ветеран праці тощо).

За радянських часів трудовий стаж та порядок його обчислення мав велике значення для пересування по службі, для отримання житлової площі або її покращання, був одним із найважливіших важелів підвищення трудової дисципліни на підприємствах, в установах, організаціях .

Тобто трудовий стаж можна класифікувати на види, в залежності від його значення для настання правових наслідків:

  1. Для призначення пенсій:

    1. Загальний;

    2. Спеціальний;

  2. Для призначення допомоги у зв’язку з утратою працездатності:

    1. Загальний;

    2. Безперервний.

  3. Для визначення терміну відпустки:

    1. Загальний;

    2. Спеціальний;

    3. На одному підприємстві.

  4. Для отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства:

    1. На одному підприємстві;

    2. В галузі.

  5. Для пересування по службі;

  6. На отримання пільг.

Демократизація суспільства, перехід до ринкової економіки привели в кінцевому результаті до реформи соціального страхування та пенсійного забезпечення на Україні, В цих умовах найважливішим важелем становиться не безперервний трудовий стаж, а внесок кожного да страхових фондів , як особисто громадян, на протязі їх загальної трудової діяльності, так і роботодавців.

Діюча Конституція України, закони та підзаконні нормативні акти свідчать про втілення в життя нового відношення до поняття трудовий стаж.

Розглянемо, в чому ж конкретно пов’язане зростання значення загального трудового стажу.

Загальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Загальний трудовий стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої суспільно корисної діяльності особи, з якою законодавство України пов’язує певні правові наслідки в пенсійному забезпеченні.

Призначення пенсій на Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , введеного в діє з 1 січня 1992 р.5 Згідно цього Закону пенсії можуть бути трудові ( за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні.

Таким чином право на трудову пенсію мають особи, які були зайняті суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов її призначення.

Значення загального трудового стажу в пенсійному забезпеченні суттєво зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Від трудового стажу залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад, за кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується на 1 відсоток його заробітку 6.

До загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка трудова діяльність. В такий стаж входить робота, виконана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Тобто зараховується як постійна робота, так і тимчасова ( сезонна, з повним або неповним робочим днем, на час відсутності працівника тощо), а також у окремих осіб по їх обслуговуванню. На рівні з роботою зараховується і діяльність, яка має назву «служба», навчання, час перебування за кордоном.

Спеціальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Поряд із загальним трудовим стажем юридичне значення має і стаж роботи в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з підвищеною інтенсивністю тощо. Це так званий спеціальний стаж.

На відмінність від загального стажу, як підсумкової тривалості будь-якої роботи і іншої суспільно корисної діяльності, спеціальний трудовий стаж - це підсумковий облік виконання тільки певної роботи у відповідних умовах праці. Із врахуванням спеціального трудового стажу призначаються пенсії по старості на пільгових умовах, а також пенсії за вислугу років.

Розглянемо, яка робота включається у спеціальний стаж.

  1. Підземна робота, робота із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 7.

  2. Робота у шкідливих і тяжких умовах праці за Списком № 2 8 і за результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць за мовами праці здійснюється власником підприємства або уповноваженим ним органом згідно Порядку 9, встановленого Кабінетом Міністрів України.

  3. Робота за Списком 10 текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

  4. Робота за Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років;

  5. Робота за Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;

  6. Робота за Списком професій і посад плавскладу окремих видів суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку;

Крім того, пенсії за вислугу років призначаються:

  1. спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при загальному стажі роботи не менше 20 років і перебуванні у складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку.

  2. артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

  3. працівникам експедицій, партій безпосередньо зайнятих на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, географічних, гідрологічних, гідрографічних і розвідувальних роботах;

  4. працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Згідно ст. 100 Закону 11 визначено, що особам, які працювали до введення з 1 січня 1992 р. Закону України «Про пенсійне забезпечення» на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством 12,13,14,15, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а)особам, які мають на день уведення Закону ( 1.01.92 р.) повний стаж на зазначених роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, пенсії у розмірах, передбачених Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1979 р. по 1 вересня 1991 р., а з 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20 грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 12 років 2 місяці 20 днів, ця особа має право на вихід на пенсію в 50 років на пільгових умовах.

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії, який передбачений Законом України, знижується пропорційно наявного стажу, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1983 р. по 1 вересня 1991 р. З 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20 грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 8 років 2 місяці 20 днів, тобто не менш половини стажу роботи в особливо важких умовах, ця особа має право на вихід на пенсію із зменшенням віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. В нашому випадку в 52 роки на пільгових умовах за Списком № 1.

Безперервний трудовий стаж і тимчасова непрацездатність.

У разі виникнення тимчасової непрацездатності працівника, чинне законодавство України 16 передбачає надання допомоги за рахунок Фонду соціального страхування України 17.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності видається:

  1. при захворюванні ( травмі), яка пов’язана із втратою працездатності;

  2. при санаторно-курортному лікуванні;

  3. при карантині;

  4. по вагітності і пологах;

  5. при хворобі члена сім’ї у випадках необхідності догляду за ним;

  6. при переведенні на іншу роботу у зв’язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;

  7. при протезуванні з поміщенням у стаціонар;

Розмір указаної допомоги залежить згідно п. 30 Положення 18 від безперервного трудового стажу. Допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи із безперервного трудового стажу працівника і надається в таких розмірах:

  1. 100 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж 8 і більше років;

  2. 80 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж від 5 до 8 років;

  3. 60 відсотків % заробітку мають працівники, у яких безперервний трудовий стаж роботи менше 5 років.

Безперервний трудовий стаж при визначенні розміру допомоги обраховується з дня настання непрацездатності у відповідності з Правилами 19.

Згідно вказаних Правил, при призначенні працівникам допомоги по державному соціальному страхуванню, безперервний трудовий стаж визначається по терміну останньої безперервної роботи на певному підприємстві, в установі, організації. У випадках, передбачених Правилами, в безперервний стаж зараховується також час попередньої роботи або іншої діяльності.

При переході з однієї роботи на іншу безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в роботи не перевищила одного місяця, якщо інше не встановлено законодавством. При звільненні після 1 вересня 1983 р. за власним бажанням без поважних причин безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в робот і не перевищує трьох тижнів. Причини, які визнаються поважними при звільненні за власним бажанням, визначаються державним комітетом20.

Безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищила 2 місяці:

  1. при поступленні на роботу осіб, які працювала в районах Крайньої Півночі, після звільнення з роботи у зв’язку з закінченням строкового трудового договору, внаслідок ліквідації підприємства. установи. організації, скорочення чисельності або штату працівників;

  2. при поступленні на роботу в СРСР після звільнення від роботи в установах, організаціях і на підприємствах СРСР за кордоном або в міжнародних організаціях.

Безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищила трьох місяців:

  1. при поступленні на роботу осіб, які вивільнилися із апарату управління у відповідності з рішеннями Уряду, а також при вступі на роботу осіб. які звільнилися із Збройних Сил по скороченню;

  2. при поступленні на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності, яка привела до звільнення у відповідності з чинним законодавством з попередньої роботи, а також при вступі на роботу після звільнення у зв’язку з інвалідністю. Трьох місячний строк обчислюється з дня поновлення працездатності;

  3. при поступленні на роботу після звільнення в наслідок виявленої невідповідності працівника за станом здоров’я.

При припиненні трудового договору вагітними жінками або жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до півтора років, безперервний трудовий стаж зберігається за умови вступу на роботу до досягнення дитиною віку півтора років.

Починаючі з 10 квітня 1991 р., при припиненні трудового договору жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до 14 років або дитину - інваліда до 16 років, безперервний трудовий стаж зберігається за умови вступу на роботу до досягнення дитиною віку півтора років21.

Безперервний трудовий стаж зберігається незалежно від терміну перерви в роботі:

  1. при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на роботу і іншу місцевість;

  2. при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію по старості або звільненням пенсіонера по старості з інших підстав, крім перерахованих нижче.

Безперервний трудовий стаж не зберігається при поступленні на роботу після припинення трудового договору за наступних підстав:

  1. систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, які покладені трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку ( п.3 ст. 40 КЗпП);

  2. прогулу ( у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин підряд на протязі робочого дня) без поважних причин ( п. 4 ст. 40 КЗпП) або появі на роботі в нетверезому стані ( п. 7 ст. 40 КЗпП);

  3. набрання законної сили вироку суду, яки працівника засуджено до позбавлення волі, виправним роботам не за місцем основної роботи або інше покарання, яке виключає можливість продовження певної роботи ( п.7 ст. 36 КЗпП);

  4. утрати довіри з боку адміністрації до працівника, кий безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності ( п. 2 ст. 41 КЗпП);

  5. вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, несумісного з продовженням даної роботи ( п.3 ст.41 КЗпП);

  6. вимоги профспілкового органу (ст. 45 КЗпП);

  7. скоєння працівником інших винних вчинків, за які законодавство передбачає звільнення з роботи ( п. 1 ст.41 КЗпП);

  8. повторне звільнення після 13 грудня 197 р. за власним бажанням без поважних причин, якщо з дня попереднього звільнення з тих же підстав не пройшло 12 місяців.

В безперервний трудовий стаж, крім роботи, зараховується:

  1. служба у складі Збройних Сил і інших формуваннях, створених відповідно до законодавства України, якщо перерва між звільненням зі служби і днем укладанням трудового договору або вступу в навчальний заклад ( у тому числі на підготовче відділення) не перевищив трьох місяців;

  2. час виробничої практики на посадах і роботах, де здійснювалася оплата праці в період навчання у вищих навчальних закладах, перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, незалежно від терміну перерв, які викликані навчанням;

  3. час навчання в училищах і школах професійно-технічної освіти( технічних, професійно-технічних училищах, морехідних школах, школах ФЗУ тощо), якщо перерва між днем закінчення навчального закладу й днем поступлення на роботу не перевищила трьох місяців;

  4. час вимушеного прогулу при незаконному звільненні з роботи, якщо працівник поновлений на роботі.

Не перериває трудового стажу, але не зараховується в нього:

  1. час навчання у вищих та середньо спеціальних навчальних закладах, якщо перерва між днем звільнення з роботи і днем зарахування в навчальний заклад не перевищив строків, встановлених при звільненні Правилами 22 в залежності від підстав звільнення. Якщо за загальним правилом, то цей строк не повинен перевищувати один місяць.

  2. час перебування за кордоном членів сімей працівників і військовослужбовців, які були направлені для робот в установах, організаціях на підприємствах держави за кордоном або в міжнародних організаціях чи для проходження служби, якщо перерва між днем повернення і днем вступу на роботу не перевищила двох місяців;

  3. міжсезонна перерва, якщо робітник на цьому підприємстві пропрацював сезон і уклав договір про роботу в наступному сезоні і повернувся на роботу у встановлений строк. Список 23сезонних робіт та умови праці сезонних працівників24 встановлені законодавством .

Як було зазначено вище та відповідно до проголошеної Декларації про державний суверенітет та закону України «Про економічну самостійність» , починаючи з 1992 р. в Україні почалася економічна реформа, в тому числі і стосовно соціального забезпечення громадян України.

Із введенням з 1 січня 1993 р. Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»25 вперше законодавець відійшов від безперервного стажу, і застосував поняття «трудовий стаж». Однак, в частині 3 ст. 47 Закону законодавець вказує, що трудовий стаж обчислюється у встановленому порядку. Ця нечіткість у визначенні потребувала негайного тлумачення поняття «трудовий стаж». І тільки пунктом 82 Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми26, було зроблено офіційне тлумачення і визначено, що ця допомога залежить від загального стажу.

Згідно ст. 47 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною до 14 років стала залежить не від безперервного стажу, а від загального трудового стажу.

Приведені непорозуміння у чіткому визначенні понять трудового стажу та прийняті нормативні акти привели до колізії, коли тимчасова непрацездатність працівника залежала від його безперервного стажу, а по догляду за хворою дитиною від загального стажу.

У зв’язку з наведеним, при підписанні Генеральної тарифної угоди27 між Кабінетом Міністрів України, Українським союзом підприємців і промисловців та об’єднаннями профспілок України, Кабінет Міністрів узяв на себе зобов’язання ( пункт 7.8.) разом з профспілковими об’єднанням внести до Порядку28 призначення допомоги по тимчасові непрацездатності зміни, якими буде передбачений відхід від урахування безперервного стажу роботи під час призначення допомоги.

На виконання цієї вимоги профспілок, з 27 квітня 1998 р. , дня введення постанови29 Кабінету Міністрів України , на Україні допомога по тимчасовій непрацездатності при її наданні обчислюється в залежності від загального трудового стажу працівника.

На завершення розв’язування цього питання Кабінет Міністрів України ввів з 19 жовтня 1998 р. Правила обчислення трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності 30.

Стаж, що дає право на відпустку.

Згідно ст. 45 Конституції Україн, кожен, хто працює має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку і оплачуваної щорічної відпустки.

Право на відпустку мають всі особи, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» 31 передбачає відпустки, які надаються в залежності від терміну роботи. До таких відпусток відносяться:

  • щорічні основні відпустки;

  • щорічні додаткові відпустки

    Стаття 9 Закону передбачає, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується:

  1. час фактичної робот ( в том у числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;

  2. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) та заробітна плата повністю або частково ( у тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

  3. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому виплачувалося допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

  4. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з наданням власником обов’язкових або наданих у порядку, передбаченому колективним договором відпусток без збереження заробітної плати 32, за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

  5. час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців не денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;

  6. час навчання новим професіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємств, скороченням чисельності або штатів працівників;

Додаткові щорічні відпустки поділяються на:

  1. додаткові відпустки за роботу зі шкідливим та важкими умовами праці;

  2. додаткові відпустки за особливий характер роботи:

    1. окремим працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризик для здоров’я;

    2. працівникам із ненормованим робочим днем.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:

  1. час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади. Показники і критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки, працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів визначені Міністерством охорони здоров’я та Міністерством праці та соціальної політика України33.

  2. час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

  3. час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу.

Щорічні додаткові відпустки за роботу пов’язану з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів надаються працівника виробництв, цехів професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку, затвердженому Кабінетом міністрів України34.

Трудовий стаж, що дає право на отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства.

Ми вже звертали увагу на те, що законодавець у всі часи пов’язує трудовий стаж із матеріальними та моральними пільгами, які, як правило, надаються на підприємствах. Це відноситься і до стажу безперервної роботи на одному підприємстві або в однієї галузі народного господарства.

Так, право на отримання винагороди працівникам за загальні результати роботи підприємства за рік залежать від загального стажу роботи конкретного працівника на цьому підприємстві. Мінімальний стаж роботи для виплати винагороди береться один рік. Максимальний стаж безперервної роботи, за межами якого розмір винагороди не збільшується, рекомендовано35 встановлювати, як правило, п’ять років, а з урахуванням структури системи кадрів за стажем, рівнем текучості кадрів і необхідності підвищення мір заохочення - до 10 років.

Крім того, чинне законодавство передбачає певні виплати в залежності від стажу роботи в одній галузі:

  1. працівникам органів державної виконавчої влади36 ;

  2. працівникам органів внутрішніх справ 37;

  3. працівникам підприємств енергетики38;

  4. науковим працівникам 39.

Наприклад, службовці органів державної виконавчої влади залежно від стажу роботи отримують щомісячні надбавки:


Стаж роботи

Розмір щомісячної надбавки

(у відсотках до посадового окладу)

понад 3 роки 10
понад 5 років 15
понад 10 років 20
понад 15 років 25
понад 20 років 30
понад 25 років 40

Пов’язує чинне законодавство з трудовим стажем і можливість пересування по службі або можливість виконання тієї чи іншої роботи.

  1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників 40. Наприклад, на посаду головного бухгалтера може бути призначена особа, яка має стаж бухгалтерської або фінансової роботи не менше 3 років.

  2. Закон України «Про прокуратуру» 41. Наприклад, на посаду прокурора області призначаються особи, які мають стаж роботи в органах прокуратура або суду не менше 7 років.

  3. Конституція України. Наприклад:

  • згідно ст. 148 - суддею Конституційного Суду України може бути громадянин, який на день призначення має стаж роботи за фахом юриста не менше 10 років.

  • згідно ст. 127 - на посаду суддя може бути рекомендований громадянин, який має стаж роботи у галузі права не менше 3 років.


Не мале значення має загальний трудовий стаж і для отримання деяких пільг, згідно чинного законодавства України:

  1. Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали в народному господарстві і мають трудовий стаж ( 35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію. Ці особи мають право на пільги, передбачені ст. 7 Закону 42;

  2. Працівникам, які мають стаж роботи на певному підприємстві не менше 20 років, в першу чергу надаються житлові приміщення, якщо вони потребують цього 43.


  3. Порядок обчислення трудового стажу.

Відповідно до чинного законодавства України до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується:

  1. будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або з умов сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в’язнів за умови сплати страхових внесків;

  2. творча діяльність членів