Буддизм в Україні. Поняття та розвиток шкіл буддизму

НАОМА

З РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

НА ТЕМУ:

" БУДДИЗМ В УКРАЇНІ. ПОНЯТТЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛ БУДДИЗМУ"

ВИКЛАДАЧ: Гусар В. В.

Виконав студент 3-го курсу "Архітектура"

Ярина А.О.

Київ - 2010

План

1. Буддизм

2. Буддизм в Україні

3. Основи буддизму

4. Що таке Ваджраяна або Діамантовий Шлях?

5. Центри буддитських шкіл в Україні. Сучасний буддійський центр

6. Вчитель буддизму

Література

1. Буддизм

Колесо Дгарми - всесвітній символ буддизму. Буддизм - одне зі світових віровчень. Зародилася в Індії. Поширена переважно в Азії: від Шрі Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті [1]. Предмет науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (Вчення Будди). Буддизм виник на північному сході Індії, на території держав Магадга, Кошала і Вайшалі, де проповідував історичний будда Сіддгартха Ґаутама. Час появи цієї релігії пов'язується із датою смерті Ґаутами, яких в буддистській традиції існує дві - 544 до Р.Х. і 486 до Р.Х. Перша дата була прийнята ЮНЕСКО як дата заснування буддизму. Проте вона заперечується буддологами, які вважають, що будда помер близько 400 до Р.Х., до походів Александра Македонського в Індію. Відповідно, появу буддизму слід датувати початком 4 століття до Р.Х. Причиною виникнення буддизму називають кризу традиційного ведичного брахманізму в середині 1 тисячоліття до Р.Х. Місце зародження буддизму - північно-східна Індія - була форпостом альтернативних релігійно-філософських рухів, які підтримувалися станом воїнів-кшатріїв для боротьби за владу із жрецями-брахманами. Відповідно, соціальною опорою буддизму в Індії стали воїни, а точніше їхні лідери - правителі раджі. Сам будда Ґаутама також походив із стану воїнів.

Основи вчення

Основні положення буддизму викладені в Чотирьох істинах шляхетних

життя неминуче пов'язане зі стражданнями;

причиною страждання є жадоба чуттєвих насолод;

щоб уникнути страждань, треба звільнитися від цієї жадоби

і досягти повного заспокоєння - Ніббани (санскрит: Нірвани).

Хоча існує багато напрямів і шкіл буддизму, існують його головні філософські засади, що поділяють всі буддисти, Трилакшана (Три ознаки Буддійського вчення):

Анітья, визнання непостійного, мінливого характеру всесвіту. Нема нічого постійного. Анатман, відсутність віри в індивідуальну "душу". Дукха, страждання як універсальний принцип непробудженого буття. Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик - покласти край стражданням та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження (Бодхі). Хоча буддизм не заперечуе існування божествених істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.

Етика у буддизмі.

Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.

Благородний шлях до спасіння включає 8 кроків:

Правильне розуміння сутності вчення.

Правильне прагнення до спасіння.

Правильна думка.

Правильна мова, позбавлена образи.

Правильна дія.

Правильний спосіб життя.

Правильне зусилля.

Правильна концентрація.

В буддистській етиці існує 10 невмілих вчинків, які приводять до страждань, як самого буддиста так і оточуючих його осіб. Їх розділено на три категорії: тілесні, словесні та духовні невмілі вчинки. До тілесних відносяться: вбивство, крадіжка та помилкові сексуальні відносини (подружня зрада, педофілія та інше). Словесні невмілі дії: брехня, сіяння розбрату (розмови, які ведуть до сварок), образливі слова та безглузда розмова. Духовними невмілими діями є: користолюбство, недоброзичливе ставлення до інших та невірні погляди.

Священні тексти.

Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму - Тіпітаки [6]; це слово означає мовою палі "три кошики". Тіпітаку було кодифіковано в 1 ст. до н.е. Тексти Тіпітаки розділено на три частини - пітаки: Віная-пітака, Сутта-пітака й Абхідхамма-пітака. Віная-пітака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих общинах. Центральну і найбільшу частину Тіпітаки складає Сутта-пітака. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його висловів. У третьому "кошику" - Абхідхамма-пітака - містяться головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми.

Течії та школи.

Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та Ваджраяна. З шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа Тхеравада. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами. Школа Тхеравада, що означає "Вчення cтарійшин", будує вчення та практику винятково на Палійському каноні. Він вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток "ґрунтовної уваги", що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною ("Ницою колісницею"), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Тайланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпассани.В Махаяні ("Великій колісниці") підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви.В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записанних біля першого сторіччя нашої ери. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. В зв'язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в "Чистій землі", що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В'єтнаму; загалом у світі близько 185 мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками японської школи Нітірен-Сю (Ніппондзан Мьоходзі) Дзен. Ваджраяна ("Діамантова колісниця") поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових Ваджраяни - використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибокіх станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддійські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тібеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі близько 20 [3] мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є Далай-лама. В Україні Ваджраяна представлена громадами Карма Каґ'ю (Й.С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рінпоче та Оле Нідала [4], Лами Пунцога, а також Й. С.17 Кармапи Ург'єна Тринле Дордже та Чог'яма Трунгпи), громадами Нінгма та Дзогчен.

Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм, і близько 1 млн. ченців та черниць. Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації - Всесвітнє Братерство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) та Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія). В Україні за державною статистикою налічується 42 буддійські громади та 2 центри, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм в Україні".

2. Буддизм в Україні

Вступ до Буддизму.

2550 років тому історичний Будда мав унікальні можливості для передачі своїх повчань. Народжений у високорозвинутій культурі, він був оточений надзвичайно обдарованими учнями. Після досягнення просвітлення протягом повних 45 років він ділився методами розкриття ума. Саме з цієї причини його Вчення (Дхарма), є таким безмежним. Вислови самого Будди - Канджур - складаються з 108 томів, які містять 84000 корисних повчань. Пізніші коментарі до них - Тенджур - нараховують ще 254 товсті книги. Це робить зрозумілою останню оцінку, яку Будда дав своєму життю: "Я можу померти щасливим. Я не приховав жодного повчання у закритій долоні. Все, що може принести вам користь, я вже дав". Його найостанніше твердження встановлює відмінність Буддизму від того, що звичайно називають релігією: "Отже, не вірте моїм словам тільки тому, що їх вам сказав Будда, але добре їх перевіряйте. Будьте провідним світлом для самих себе". Ці твердження показують практичність буддійського підходу, який спрямований на реальне життя. Коли люди запитували Будду для чого і чому він вчить, він відповідав: "Я навчаю тому, що ви та всі істоти шукають щастя і намагаються уникнути страждання. Я навчаю "дійсності, як вона є". Уривки з книги Лама Оле Нідал "Дійсність як вона є", Простір 1997. Докладніше.

Хто такий Будда?

Історичний Будда народився приблизно 2500 років тому в Північній Індії. Його родина прийшла до Індії з території, яка є півднем сучасної України. Після довгих пошуків істини він пізнав у глибокій медитації природу ума та досяг повного просвітлення, став Буддою - "просвітленим", людиною, яка знає дійсність, як вона є. Після цього він протягом 45 років навчав, яким все є насправді та методам для досягнення цього стану. Його вчення, які роблять істот безстрашними, мудрими, радісними та добрими є основною релігією в багатьох країнах Східної Азії. З початку семидесятих років, цей глибокий погляд та різноманітність методів надихнули і привабили велику кількість людей в Західних культурах бачити Будду, як позачасове дзеркало потенціалу власного ума. Див. також " Життя Будди "

Які вчення дає Будда?

Будда дав методи, за допомогою яких можна досягнути повного просвітлення. Його вчення є доступними для всіх і дають практичні поради про те, що є істиною, а що - обумовленим. Розуміючи це, ми переживаємо постійне щастя. Буддизм не знає догм, більше того - він заохочує нас бути допитливими. Засвоєна нами інформація через відповідну медитацію стає власним досвідом, а досягнуті стани ума закріплюються за допомогою додаткових методів. Мета повчань Будди - повна реалізація можливостей тіла, мови та ума.

Що таке карма?

Карма означає причину та наслідок, а не долю. Розуміння, що кожен з нас є відповідальним за своє життя, робить можливим свідоме накопичення позитивних вражень, які принесуть щастя, одночасно допомагаючи уникати причин майбутніх страждань. Позитивні стани ума можуть бути ефективно посилені за допомогою методів Діамантового Шляху, в той же час негативні враження, що згодом дозріють як майбутнє страждання, можуть бути трансформовані в мудрість.

Що таке медитація?

В Буддизмі медитація означає "без зусиль покоїтися в тому, що є". Цей стан досягається заспокоєнням та зосередженням ума або роботою з внутрішніми енергіями та медитаціями на світлові форми Будд. Найбільш ефективним методом, якщо хтось може його вживати, є постійне ототожнення з власною Будда-природою і переживання всього як Чистої Країни, - так навчають в Діамантовому Шляху.

Що таке "Звільнення" і "Просвітлення"?

В процесі звільнення кожен спочатку відкриває що тіло, думки та почуття знаходяться в постійному стані змін і тому не можуть бути жодним реальним "я". Завдяки цьому, ми більше не відчуваємо себе мішенню, приймаючи свої страждання особистісно - ми стаємо невразливими та вільними. Просвітлення - це другий та остаточний крок. В ньому ясне світло ума випромінюється крізь кожен досвід: більше немає розділення на того, хто сприймає, на те, що сприймається, і на процес сприйняття. Так у стані просвітлення ум природньо проявляє безстрашність, радість і співчуття та залишається спонтанно без зусиль в усьому, що відбувається.

Яка різниця між напрямками Буддизму?

Зібрання 84000 повчань Будди - це безліч знань і методів, які спрямовані на повне розкриття потенціалу ума. Існує три основні групи повчань, які відповідають різним тенденціям і здібностям людей, що практикують вчення Будди: “Малий Шлях”, “Великий Шлях” і “Діамантовий Шлях”. За своїм змістом ці шляхи спираються один на одного. Школи Малого Шляху (санскр. Тхеравада) приділяють особливу увагу заспокоїнню ума та контролю над ним. Послідовники цього шляху в повсякденному житті намагаються, перш за все, уникати дій, які приносять страждання. В Тхераваді (цей шлях також має назву Хінаяна) основне положення займає чернецтво. Цей напрямок широко розповсюдився в країнах Південної Азії. В повчаннях Великого Шляху (санскр. Махаяна) багато уваги приділяється буддійській філософії і психології, а медитація націлена на врівноважений розвиток співчуття і мудрості та пізнанню всіх явищ і концепцій. Оскільки вони обумовлені, знаходяться в постійних змінах, то вони, врешті-решт, нереальні. В повсякденному житті послідовники Махаяни намагаються уникати дій, які викликані гнівом. Тут в рівній мірі представлені і ченці, і миряни. Для людей з дуже сильною довірою до власної Будда-природи, Будда з’являвся в формах енергії та світла. Їм же він передавав своє просвітлене бачення природи ума (“Махамудра”, або “Велика Печать”). Ці повчання склали Діамантовий Шлях або Ваджраяну. Вчення Ваджраяни в Тибеті передавалось, головним чином, лініями передачи Нінгма, Сак’я та Каг’ю, а в Китаї, Японії і Кореї - школами Дзен.

Лінія Карма Каг’ю

Карма Каг’ю є однією з головних Шкіл Діамантового Шляху Тибетського Буддизму. Оскільки це лінія усної передачі, особливим її скарбом є медитації, які можуть за допомогою праці з кваліфікованим учителем принести повне пряме переживання природи ума. Методи школи Карма Каг’ю Будда Шак’ямуні давав своїм найближчим учням. Згодом ці методи передавалися через індійських Майстрів: Тілопу, Наропу та Майтріпу і відомих Тибетських Практикуючих - Марпу та Міларепу. Саме вони уможливили використання дорогоцінних методів школи мирянами. В 12 столітті, чернець Гампопа, який створив також і чернечу традицію в школі, передав вчення першому Г’ялві Кармапі, чиї потужні переродження зберегли їх дієвими та живими до сьогодні. Саме цей просвітлений досвід передається на Заході такими великими майстрами Каг’ю: Шамаром Рінпоче, Лопеном Чечу Рінпоче, Кхенпо Чодрак Рінпоче, Ламою Оле Нідалом.

Кармапи

Г’ялва Кармапа є унікальним поміж великих Лам Тибету, він - перший Лама, який приймає свідомі переродження для блага всіх істот. Кармапа провів багато життів як просвітлений практик в Індії. З 1110 року до сьогоднішнього дня він приймає успішні свідомі переродження як Кармапа чи "Лама в Чорній Короні". В 1959, під час китайського руйнування Тибету, 16-ому Кармапі, Раджунгу Рігпей Дордже вдалося втікти з країни з усіма учнями та всіма його реліквіями, забезпечивши цим подальшу передачу лінії Карма Каг’ю. Завдяки активності Кармапи та за допомогою зростаючої кількості його західних учнів, повне знання про природу ума прийшло в сучасний світ. В 1994 році теперішнього 17-го Кармапу Тхає Дордже вдалося таємно вивезти з окупованого Тибету на свободу в Індію. У січні 2000 року молодий Кармапа почав свою активність на Заході, давши повчання в Дюсельдорфі (Німеччина) та Будапешті (Угорщина) для більше ніж 10 тисяч учнів з усього світу.

Лама Оле Нідал

Подружжя з Данії Оле та Ганна Нідал стали першими західними учнями 16-го Г’ялва Кармапи - головного Лами Школи Карма Каг’ю Діамантового Шляху Тибетського Буддизму. Після завершення навчання Кармапа попросив їх давати повчання на Заході. Живе та безпосереднє викладення буддистських вчень Ламою Оле як найкраще пасує відкритому та прозорому сьогоденню. Лама Оле завжди є доступним для своїх учнів і його спонтанна радість та свіжість втілює свободу, яку може досягти кожен за допомогою методів Махамудри. Його книга "Дійсність, як вона є" - це одна з перших книг українською про Буддизм. Вона є не тільки підручником, але і живою передачею позачасових цінностей школи Кармапи.

Буддизм Діамантового Шляху на Заході.

В той час коли на Заході є багато Буддійських центрів різних ліній, ця сторінка належить до майже 600 Буддійських центрів мирян Лінії Карма Каг’ю, що були започатковані Ламою Оле Нідалом. Вони знаходяться під духовним керівництвом 17-го Кармапи, Тхає Дордже, який зараз живе у Нью Делі, Індія. Ці групи мають демократичну структуру та функціонують на добровільних засадах, на основі дружби та ідеалізму. Лама Оле вже вивчив на сьогодні близько 30ти своїх учнів, які подорожують та навчають у різних країнах. Найбільш привабливим для західного світу є те, що школа Карма Каг’ю навчає перед усім шляху мирян та практиків Буддизму Ваджраяни, який спрямований на розвиток ясності та самостійності в сучасному світі. Внутрішньо цей шлях стоїть на трьох опорах: на недогматичному знанні, відкритому для перевірки, на медитації та на методах для закріплення досягнутого досвіду. Так Діамантовий Шлях робить доступними для сучасного світу найдієвіші методи Будди. Він допомагає знаходити та розкривати своє внутрішнє багатство для блага всіх істот. Див. також "Буддизм сьогодні" Захід і схід зустрічаються в Міжнародному Буддійському Інституті Кармапи (МБІК, або КІБІ) в Нью-Делі (Індія). Це найважливіший учбовий заклад лінії Карма Каг’ю. З 1991 року студенти з Заходу та Сходу проходять там базовий 4-річний курс навчання, який включає буддійську філософію та психологію. Крім того, вони вивчають тибетську мову для роботи з класичними буддійськими текстами. З 1994 року і до сьогодні КІБІ є місцем навчання 17-го Кармапи Тхає Дордже. В Європі також існує можливість відвідувати учбові курси по буддійської філософії. Вони створені за ініціативою 16-го Кармапи. У південній Франції під керівництвом Кхенпо Чьодрага, головного представника КІБІ, проходять тритижневі літні “інтенсивні курси”. Мета занять - ознайомити учасників з найважливішими аспектами буддійської філософії, щоб з цією основою вони практикували Вчення Будди. В 1994 році, в Іспанії, під керівництвом Лопен Цечу Рінпоче була побудована перша в Європі Ступа Калачакри. На сьогодні ступи є в Граці (Австрія), Шварценберзі і Вупперталі (Німеччина), Родбю (Данія), Цюріху (Швейцарія) та Елісті (Росія). Всі вони побудовані під керівництвом того ж самого вчителя і є живою частиною буддійських традицій на Заході.

3. Основи буддизму

Чим є буддизм?

Найкраще пояснення чим є повчання Будди дав він сам. На санскриті повчання мають назву "Дхарма", тибетською - "Чьо". Обидва слова означають "якими речі є". Таким чином, буддизм можна представити у вигляді набору інструментів, які дозволяють нам бачити речі, якими вони в дійсності є тут і зараз. Буддизм не має догм, він дозволяє скрізь ставити запитання. Метою повчань Будди є повний розвиток та свобода тіла, мови й ума.

Хто такий Будда?

Будда народився в Індії майже 2560 років тому у високорозвиненій культурі. Він походив з королівської родини. Молодий принц насолоджувався винятково елітним життям і до двадцяти дев'яти років знав тільки задоволення. Його світ перевернувся після того, як він уперше залишив палац. Упродовж трьох днів він одну за одною побачив дуже хвору, стару й мертву людину. Після того, як він довідався про неминучість старості, хвороби й смерті, і про мінливість усього, він був насправді збентежений. Наступного ранку він зустрів йогіна в глибокій медитації, і їхні уми зустрілися. Натхненний цим, принц залишив свій дім і родину і почав блукати країною у пошуках повчань, здатних перебороти смерть і страждання. Він проходив навчання у різних вчителів, але ніхто з них не міг привести його до остаточної мети. У віці 35 років, після шести років глибокої медитації, він знайшов істинну природу ума і став просвітленим. Він пробудився й побачив суть усіх речей: простір, що знає все й робить усе можливим, його сяючу ясність, що грайливо виражає багатство ума, і його безмежну любов, якій ніщо не перешкоджає. Наступні 45 років Будда вчив тисячі обдарованих учнів методам, які ведуть до досягнення просвітлення.

Буддизм - це філософія, психологія чи релігія?

Буддизм можна віднести до філософії, оскільки його повчання є повним і логічним світоглядом, але це не тільки філософія. Філософія може пояснювати речі на формальному рівні слів та ідей, у той час як повчання Будди в цілому працюють з речами. І філософія, і буддійська практика ведуть до ясності мислення, але тільки остання може вести до постійних змін, тому що вона дає практичний ключ до внутрішніх і зовнішніх подій, які щодня пізнаються. Через здатність повчань змінювати тих, хто їх практикує, деякі вважають буддизм психологією. Усі різні школи психології намагаються допомогти людям не бути тягарем для суспільства або не мати занадто багато особистих труднощів. І психологія, і буддизм можуть змінювати людей, але останній для тих, хто вже є здоровим. Можна сказати, що буддизм починається там, де психологія закінчується. Буддизм Діамантового Шляху стає значимим із моменту, коли люди вже стабільні, коли вони відчувають простір як щось щасливе й незагрозливе. Починаючи з цього рівня, повчання розвивають безмежну сміливість, радість і любов, які є невід'ємним багатством ума.

Застосування повчань до життя призводить до зростання глибокої довіри до їхньої дієвості, додаючи всім ситуаціям відчуття свідомості і росту. У процесі зростання усвідомлення обумовленої природи всіх речей, застарілі концепції зникають і природно проявляються досконалі якості тіла, мови й ума. Кінцевий результат практики - повне просвітлення, або стан Будди, - переважає над інтелектуальними й терапевтичними цілями як філософії так і психології, це стан досконалості поза концепціями. Поєднуючи логічний світогляд і трансформуючу силу з методами для досягнення сталого ментального стану за межами особистості, буддизм - це більш ніж 2500-річна релігія досвіду.

Які базові положення буддизму?

Існують чотири основні роздуми, які надають незмінного значення нашому життю. По-перше, ми розуміємо наш дуже рідкісний й чудовий шанс зустрічі з повчанням, що веде до просвітлення, а також нашу здатність працювати з ними і вчитися їм. Усі істоти бажають щастя та хочуть уникнути страждань. Навіть мурашка буде повзти дуже далеко аби не бути вбитою, а людські істоти будуть прикладати всі можливі зусилля, щоб відчувати себе добре. Таким чином, зустріч із повчанням, що приносять постійне щастя, дуже важлива. Після цього, ми розуміємо, що не завжди будемо мати цей шанс. Усе, що було народжено - помре, все, що було складене - розпадеться, все, що з'явилося - зникне. Наш час обмежений. Наше життя неодмінно закінчиться, але ми не знаємо коли. Таким чином, розпізнання того, що ми маємо цей шанс зараз й дійсно хочемо використати його, - є також надзвичайно важливим. Третя річ, яку ми розуміємо, - це те, що світ насправді є складається з причин і наслідків, і наші теперішні дії, слова й думки стануть нашим майбутнім. Розуміємо ми це чи ні, все, що ми робимо, говоримо чи думаємо залишає враження як усередині нас, так і у зовнішньому світі. Ці враження пізніше повернуться до нас. Враження, особливо негативні, будуть проявлятися як страждання або неприємні ситуації у майбутньому, крім випадків, коли ми використовуємо медитації, щоб розчинити їх. Наприкінці, ми розуміємо факт того, що у використанні повчань немає альтернативи. Просвітлення - це найвища радість. Нема більшого досягнення й результату, ніж цей стан єдності з усіма речами, часами й напрямками. Також, як ми можемо допомагати іншим, якщо ми самі заплутані та страждаємо? Таким чином, врахування цих чотирьох факторів дає підґрунтя для буддійської практики й медитації. І навпаки, якщо ми тримаємось за наші звичайні цінності, ми не можемо уникнути страждання. Якщо ми продовжуємо думати "Я - це моє тіло" та "Ці речі мої", старість, хвороба, смерть і втрата будуть надзвичайно неприємні. Ніхто не може уникнути болю, просто кажучи: "Ця нісенітниця з просвітленням надто важка для мене", тому що, якщо ми народилися - ми неодмінно помремо. Немає більшої мети у житті ніж знайти цінності, які назавжди переможуть страждання й смерть. Користь від просвітлення, таким чином, безмірна як для нас самих, так і для усіх інших істот.

Чи існують різні типи буддизму?

Будда дав настанови трьом основним типам людей. Ті, хто хотів уникнути страждань, одержали інформацію про причину й наслідок. Тим, хто хотів більше працювати для інших, були дані настанови про співчуття й мудрість. З тими ж людьми, які мали сильну довіру до своєї власної та до будда-природи інших, він ділився безпосереднім баченням ума - Великою Печаткою (тиб. Чагчен, скт. Махамудра). Перший з цих рівнів називається "Малий Шлях", або Тхеравада, другий - "Великий Шлях", або Махаяна, і третій - "Діамантовий Шлях", або Ваджраяна. Для людей з дуже сильною довірою до власної Будда-природи, Будда з’являвся в формах енергії та світла. Їм же він передавав своє просвітлене бачення природи ума (“Махамудра”, або “Велика Печать”). Ці повчання склали Діамантовий Шлях або Ваджраяну. Вчення Ваджраяни в Тибеті передавалось, головним чином, лініями передачи Нінгма, Сак’я та Каг’ю, а в Китаї, Японії і Кореї - школами Дзен.

4. Що таке Ваджраяна або Діамантовий Шлях?

Діамантовий Шлях (тиб. Дордже Тхекпа) частіше за все описують як коштовність на короні повчань Будди. Його мета - це досягнення поза-дуалістичного стану Великої Печатки, де все що відбувається є істинним, тому що виявляє необмежений потенціал ума. Починаючи працювати з рівня послідовності і натхненної інтуїції у напрямку трансформації всього досвіду у самовизволення й природну чистоту, ми використовуємо методи повного ототожнювання з просвітленням для досягнення найшвидших результатів. Коли учні бачили Будду не як бога, особу або зовнішню силу, а вважали його дзеркалом свого власного ума, Будда міг дати їм Діамантовий Шлях. Він пробуджував якості істот за допомогою своєї сили та інтуїції та використання незліченних майстерних засобів для їх розвитку. Коротко, цей остаточний, або "третій" рівень складається з трьох підходів: "Шлях методів", "Шлях прозріння" й "Гуру Йога". Використовуючи їх, ум спроможний розпізнати сам себе за допомогою своєї енергії,