Митні процедури при переміщенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Размещено на

План

Вступ

Розділ І. Ліцензування експорту/імпорту спиртних напоїв та тютюнових виробів

Порядок надання ліцензії на експортно-імпортні операції

1.2Здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Розділ ІІ. Особливості митних процедур

2.1 Митний контроль

2.2 Декларування та митне оформлення

Висновок

Список використаної літератури

митна процедура імпорт експорт

Вступ

Про необхідність посилення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів говорять давно і переконливо. І це, передусім, викликано незаперечною актуальністю питання.

За різними оцінками, 30–60 % алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що реалізуються вітчизняними виробниками в Україні та за її межами, є незаконно виготовленими, тобто виготовленими без сплати акцизного збору, податків, зборів, інших обов’язкових платежів або без отримання ліцензії. У зв’язку з такою ситуацією відбулися істотні зміни законодавчого поля на ринку алкоголю та тютюну, а саме було врегульовано наступні процедури: реалізація (обіг) технічного спирту та спирту, виготовленого з нехарчової сировини; орган, що уповноважений на видачу ліцензії; видача ліцензій для випуску коньяку; видача ліцензії для виробництва тютюнових виробів; визначення порядку здійснення митних процедур, що є передусім передумовою для потрапляння на ринок недоброякіснох продукції тощо. У зв’язку з інтенсивним розвитком зовнішньоекономічної діяльності України важливим є питання здійснення експортно-імпортних операцій з алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме: який порядок видачі ліцензії на здійснення даного виду діяльності; орган, що наділений таким правом; які вимоги ставляться до суб’єктів, що виявили бажання займатися цим видом господарської діяльності; який порядок декларування та митного оформлення; які документи подаються до митного органу; які справляються податки та збори тощо.

Неабияку роль також відіграють митні органи, які перш за все вже на кордоні запобігають потраплянню на український ринок неякісних спиртних напоїв та тютюнових виробів, здійснюють захист інтересів національного споживача, сприяють розвитку добросовісної конкуренції та підтримки іміджу вітчизняних товарів на іноземних ринках. Головна їхня функція – це постійний контроль за якістю даної продуції, що переміщується через митний кордон України.

Мета дослідження рообти. Аналіз чинного законодавства з питань надання ліцензій на здійснення експорту/імпорту спиртних напоїв та тютюнових виробів, виявлення недоліків в системі ліцензування та шляхи їх усунення, виявлення прогалин у митному законодавстві з питань переміщення алкогольних напоїв та тютютнових виробів.

Розділ І. Ліцензування експорту/імпорту спиртних напоїв та тютюнових виробів

Порядок надання ліцензії на експортно-імпортні операції

З усіх видів нетарифних обмежень найбільш популярними є імпортні квоти або кількісне обмеження обсягів іноземної продукції, що дозволяється щорічно до ввозу в країну. Держава видає обмежену кількість ліцензій, що дозволяють ввіз і забороняють неліцензований імпорт. Якщо обсяг ліцензованого імпорту менший за попит на внутрішньому ринку, то квота не тільки зменшує обсяг імпорту, а й призводить до підвищення внутрішніх цін над світовими, за якими власники ліцензій закупляють товари за кордоном. У даній ситуації імпортні квоти аналогічні тарифним обмеженням.

До найпоширеніших регуляторів імпорту (інколи експорту) належить ліцензія. Ліцензія - дозвіл на ввезення чи вивезення товарів продукції, різних послуг. Ліцензії на експортно-імпортні операції видаються на основі заявок суб'єктів ЗЕД згідно з формою, затвердженою в даний час Міністерством економіки України. Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій приймається Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, які підлягають під режим ліцензування і квотування, а також періоду дії цього режиму. Реалізація квот і ліцензій на окремі товари здійснюється Міністерством економіки України.

Потрібно зазначити, що дієвість системи ліцензування та квотування та її вплив на розвиток національної економіки залежать від того, яким чином проходить надання права на здійснення експорту чи імпорту товарів, тобто видання квот і ліцензій.

Після проведення детального аналізу потрібної інформації та відповідних нормативно-правовиз актів було встановлено, що у результаті плідної праці в інтересах легальних операторів виконавча і законодавча влада дійшли згоди щодо корегування правил роботи на алкогольно-тютюновому ринку: компроміс зафіксовано в Законі від 07.02.2002 № 3032-III «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Нововведення передусім покликані захищати інтереси великих легальних виробників і продавців цієї продукції [2].

Усім же іншим залишається задовольнитися тим, що правила виготовлення і продажу спиртного і сигарет відтепер є сталими і прозорими — їх встановлює профільний закон, усі інші нормативи діють тільки в частині, що йому не суперечить.

Так розглядаючи питання видачі ліцензії на експорт/імпорт спиртних напоїв та тютюнових виробів, слід зазначити, що ліцензування відповідної підприємницької діяльності містить такі пункти:

встановлення чіткої процедури отримання, зупинення і анулювання дозволу на право торгівлі і виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

на кожний вид діяльності видаються окремі ліцензії;

врегулювання проблем підприємців, які раніше виникали в разі втрати або ушкодження ліцензії, — відтепер можна отримати дублікат дозволу;

право на виробництво спирту коньячного і плодового втратять підприємства, які не мали відповідної ліцензії станом на 1 січня 2001 року, а також суб’єкти господарювання, що не мають повного технологічного циклу виробництва коньяку;

вартість ліцензій суттєво збільшена: річний дозвіл на виробництво спирту і алкогольних напоїв коштує 10 тис. грн (раніше — 8,5 тис. грн), на виробництво сигарет — 10 тис. грн (раніше — 5,1 тис. грн). Річна плата за спеціальні дозволи (ліцензії) на право імпорту, експорту цією продукцією встановлюється в таких розмірах: імпорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [5].

Ліцензії на право імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються окремо на кожний вид зовнішньоекономічної діяльності терміном на 5 років Міністерством економіки. Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб’єктам підприємницької діяльності, які мають повний технологічний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку. Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового видаються суб’єктам підприємницької діяльності — юридичним особам, а на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів — усім суб’єктам підприємницької діяльності.

Імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом коньячним здійснюються за наявності ліцензій спеціалізованими коньячними підприємствами, які забезпечені дубовою тарою для витримки коньячного спирту, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва коньячного спирту і коньяку. Перелік указаних підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам підприємницької діяльності, які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи. Для суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на виробництво тютюнових виробів у порядку, визначеному законом, але не здійснюють повного циклу виробництва тютюнових виробів, ліцензія дійсна до кінця її строку.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта підприємницької діяльності, до якої додаються:

копії засновницьких документів та документів, що підтверджують державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;

дозвіл про допуск підприємства до виробництва продукції, виданий відповідним органом державного пожежного нагляду;

дозвіл на початок роботи підприємства, виданий територіальним управлінням Державного комітету України по нагляду за охороною праці;

довідка відповідного органу державної санітарно-епідемічної служби про санітарно-технічний стан виробництва і безпеки праці;

атестат виробництва, виданий органами центрального органу виконавчої влади, уповноваженого відповідно до законодавства;

документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію;

свідоцтва на знаки для товарів і послуг; або рішення про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг; або дозволи власників знаків для товарів і послуг; довідки органу державної податкової служби України про взяття заявника на облік як платника податків та про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру (для виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв) [13].

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв видаються суб’єктам підприємницької діяльності, які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт підприємницької діяльності.

Одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб’єкту підприємницької діяльності додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб’єкт підприємницької діяльності, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб’єкт підприємницької діяльності може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг. Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб’єкта підприємницької діяльності або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб’єкта підприємницької діяльності;

рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності;

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом підприємницької діяльності марок акцизного збору;

рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб’єктом підприємницької діяльності алкогольних напоїв або тютюнових виробів;

документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту підприємницької діяльності у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту підприємницької діяльності ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта підприємницької діяльності), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта підприємницької діяльності протягом семи робочих днів видає суб’єкту підприємницької діяльності ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта підприємницької діяльності протягом семи робочих днів видає суб’єкту підприємницької діяльності дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

На виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності. [1].

Плата за ліцензії справляється органом, що їх видає, до початку виробництва зазначеної продукції і зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Ліцензії видаються терміном на 5 років, а плата за них справляється щорічно.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (згідно із Законом). Проте вже відповідно з пунктом 37 постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 “Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” суб'єкт підприємницької діяльності вже може здійснювати попередню оплату вартості ліцензії за весь термін її дії.

Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій.

Річна плата за спеціальні дозволи (ліцензії) на право імпорту, експорту цією продукцією встановлюється в таких розмірах: імпорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [5].

За видачу дубліката ліцензії справляється плата у розмірі 1700 гривень і зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, у письмовій формі протягом трьох робочих днів повідомляє про видачу, призупинення, анулювання ліцензії орган державної податкової служби України за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності, якому видано, призупинено чи анульовано ліцензію.

Суттєвим виявилося питання про підтримку вітчизняного виробництва, тому були створені нові умови роботи для виробників і продавців алкоголю:

вимоги щодо маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів поширюються тільки на продукцію, що реалізується на території України. Експортна продукція маркується відповідно до умов відповідної угоди;

імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом коньячним тепер здійснюються за наявності ліцензій спеціалізованими коньячними підприємствами, які забезпечені дубовою тарою для витримки коньячного спирту, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва коньячного спирту і коньяку. Перелік вказаних підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України.

суб’єкти підприємництва, що отримали ліцензії на імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів, матимуть право здійснювати постачання такої продукції підприємствам гуртової і роздрібної торгівлі та іншим вітчизняним споживачам без ліцензії на гуртову торгівлю тільки у межах обсягів власного виробництва;

для українських підприємств-виробників, що реалізовують алкогольні напої, встановлено виняток із загального правила щодо термінів сплати акцизного збору: відтепер вони мають перераховувати цей платіж після здійснення обороту з реалізації на третій робочий день.

Встановлено повну заборону на виробництво в Україні тютюнових виробів із давальницької сировини. Встановлено жорсткіші вимоги щодо вмісту смоли і нікотину в тютюнових виробах, що виробляються і завозяться в Україну. Відомості щодо вмісту шкідливих речовин у тютюнових виробах мають займати не менше 10% площі коробки. Крім того, чітко сформульовано, про що саме і як має бути попереджений курець написом на пачці сигарет. Вимоги щодо повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів застосовуються тільки щодо виробництва сигарет [19].

Здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Нами був проведений аналіз додержання законодавства щодо забезпечення контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який засвідчив наявність серйозних недоліків у цій сфері.

Так через надзвичайно велику прибутковість алкогольного та тютюнового бізнесу, а також з метою забезпечення якості алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні регулярно здійснюються різноманітні законодавчо-нормативні заходи, прикладом цього є Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP. Однак потрібно зазначити, що він не містить визначення незаконного виробництва, обігу та фальсифікації алкогольних напоїв та тютюнових виробів в промислових масштабах – мабуть, усі звикли до такого примітивного явища, як самогоноваріння, і ніхто не міг уявити навали нелегально виробленого алкоголю промисловим способом. Проте спрямованість Закону на боротьбу з незаконним обігом, виробництвом та фальсифікацією алкоголю та тютюну свідчить навіть нова редакція преамбули. Тепер закон передбачає, що незаконне виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів – це виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на цей вид підприємницької діяльності.

Згідно з оцінками експертів, до цього часу у тіньовому обігу знаходиться 25-30% ринку алкоголю. Більше третини алкогольних напоїв, що реалізуються через торговельну мережу, не відповідають вимогам щодо якості та безпеки продукції. За останні кілька років позиції виробників нелегального алкоголю на вітчизняному ринку посилилися. З цієї причини легальні підприємства знижують виробництво, не маючи змоги конкурувати в ціновій політиці з підпільниками. Тільки за останній рік законослухняні виробники алкоголю втратили близько п’ятої частини українського ринку. Як сказав на своїй прес-конференції головний економіст концерну «Укрспирт» Володимир Маховка, «у нас вистачає різноманітних ресурсів — сировини, тари, виробничих потужностей — для нарощування обсягів виробництва, але цьому заважає «тіньове» виробництво горілчаних виробів, із якими легальні виробники не можуть конкурувати, оскільки собівартість легальної продукції вища, ніж кінцева ціна нелегальної» [17]. На його думку, на діяльність законослухняних виробників алкоголю негативно впливає «погане адміністрування в частині боротьби відповідних органів із нелегальними виробниками алкогольної продукції та її продавцями, тобто слабкий контроль над виробництвом і реалізацією алкоголю».

Ще одним негативним явищем у цій сфері є недотриманням багатьма суб’єктами господарювання державних стандартів і технічних умов виробництва спирту та алкогольних напоїв, порушенням санітарних, пожежних та екологічних норм, під серйозну загрозу ставиться життя і здоров’я значної кількості людей.

Такий стан значною мірою пояснюється й істотними упущеннями в системі ліцензування діяльності у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зокрема, на сьогодні на виробництво спирту видано більш як 80 ліцензій, алкогольних напоїв – 400, на оптову торгівлю цією продукцією – 900, а роздрібну торгівлю алкогольними напоями – понад 96 тисяч ліцензій. У той же час кількість підприємств, що мають відповідні умови для здійснення такої діяльності, є в 2–4 рази меншою, ніж видано ліцензій. Тільки незначна частина підприємств має належні умови для здійснення експорту/імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів [3]. Все це призводить до масового надходження на ринок неякісних алкогольних виробів, виробництва і збуту фальсифікату.

Потрібно зауважити, що про необхідність посилення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів говорять давно і переконливо. І це, передусім, викликано незаперечною актуальністю питання.

За різними оцінками, 30–60 % алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що реалізуються в Україні, є незаконно виготовленими, тобто виготовленими без сплати акцизного збору, податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Щорічно від споживання недоброякісних алкогольних напоїв гине близько 10000 чоловік.

За інформацією ДПА України, за рахунок посилення контролю в цій сфері в 2003 р. вдалося мобілізувати до бюджету майже 4,7 млрд грн., що на 1 млрд більше ніж минулого року. Усього протягом року проведено близько 32000 перевірок структур, які займаються виробництвом і реалізацією підакцизних товарів, і в кожному другому випадку виявлено порушення податкового законодавства, співробітники правоохоронних органів виявили 518 підпільних цехів і вилучили понад 3 млн літрів фальсифікованої продукції. Тільки за період новорічно-різдвяних свят підрозділи податкової міліції вилучили з незаконного обігу товарів на суму понад 1,6 млн грн. З них 80% припадає на підроблені алкогольні напої. Загалом торік до українських споживачів не надійшло фальсифікованої продукції на 200 млн грн., що на 60% більше ніж у 2002 р.

На початку 2003 року на виконання указу Президента України «Про заходи щодо введення державної монополії в сфері контролю над виробництвом і оборотом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і за розпорядженням голови ДПАУ, підрозділи податкової міліції розпочали спецоперацію «Акциз». У результаті оперативних заходів у рамках операції лише за місяць поточного року податківці:

— перевірили близько 3 тис. суб’єктів підприємництва. У більшої частини встановлено порушення податкового законодавства, за цими фактами порушено 316 кримінальних справ;

— виявили 85 підпільних цехів, що виготовляють нелегальну продукцію, із них 50 — виготовляють алкоголь;

— вилучили товарів на суму понад 12 млн. гривень, зокрема «лівої» алкогольної продукції на 4,3 млн.

У податківців є багато запитань. Хто контролює обсяги виробництва, реалізацію, імпорт, експорт і видачу ліцензій? Кому вигідно, щоб вітчизняна горілчана галузь зазнавала тяжких матеріальних збитків? І, найголовніше, куди йдуть усі ці мільярди неврахованих гривень, у чию кишеню? Чи не використовуються ці гроші для фінансування організованої злочинності? Адже зрозуміло, що для виробництва нелегального алкоголю потрібен не один працівник: самі виробники, водії, охорона, підсобні робітники... Потрібен і хороший «дах» із впливових людей.

Здавалося б, ні в кого також не викликає сумніву необхідність запровадження послідовної концепції боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів, і першим кроком на цьому шляху стало запровадження кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 Кримінального кодексу України). Проте практичне застосування норм кримінального законодавства викликало значні труднощі, які здебільшого зумовлені недотриманням правил законодавчої техніки при описанні ознак складів злочинів.

Адміністративна відповідальність настає в тому випадку, коли імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами здійснюється без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

З метою посилення боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порушеннями вимог чинного законодавства з цього питання, створення ефективної системи контролю за виробництвом та обігом на території України спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів було створено у складі податкової міліції спеціальний структурний підрозділ. Даний підрозділ проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Даний підрозділ займається проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу. Цей підрозділ вестиме боротьбу з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів за аналогією з Федеральним бюро по боротьбі з незаконним обігом алкоголю, тютюну, наркотиків та зброї в США.

З метою усунення порушень чинного законодавства у сфері виробництва та обігу спирту і алкогольних напоїв Кабінет Міністрів України поклав на міжвідомчу координаційну раду з монополії контррольну функцію, яка полягає у наступному:

дотримання встановленого порядку сплати акцизного збору, обліку та звітності щодо виробництва, відпуску, транспортування, зберігання та торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, відповідність сум сплаченого акцизного збору обсягам відвантаженої чи реалізованої продукції;

цільове використання виробниками та реалізаторами алкогольної і тютюнової продукції акцизних марок нового зразка, недопустимість маркування ними алкогольних напоїв сумнівної якості;

підприємства, раніше позбавлені ліцензій на виробництво і реалізацію алкогольних і тютюнових виробів, та у яких термін дії ліцензій закінчився або призупинений, використання ними виробничих потужностей і складських приміщень;

дотримання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольної і тютюнової продукції підприємствами роздрібної та оптової торгівлі і громадського харчування, та відповідність цим вимогам їх торгівельних площ і складських приміщень і заходи щодо припинення реалізації алкогольних напоїв у закладах торгівлі площею менше 20 м кв.;

причини збитковості тих оптових і роздрібних реалізаторів алкогольної та тютюнової продукції, що її декларують;

виявлення реалізації алкогольних і тютюнових виробів за здешевленими цінами;

дотримання встановленого порядку придбання і зберігання марок акцизного збору для ввезення на територію України імпортних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання протиправному їх використанню, приховуванню або неповерненню валюти з-за кордону;

здійснення перевірок підприємств-виробників та реалізаторів алкогольної і тютюнової продукції з питань дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1611 "Про внесення змін до порядку зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення" щодо наявності захищених копій сертифікатів відповідності на товари підакцизної групи.

здійснити рейдові перевірки транспортних магістралей, складських приміщень і товарних дворів, які можуть використовуватись для ввезення, зберігання та переміщення партій підакцизних товарів, а також приміщень гуртожитків, готелів, технічних споруд та приміщень житлово-комунального господарства, закладів освіти, дошкільних закладів, інших приміщень, де можливе налагодження виробництва фальсифікованої алкогольної продукції [16].

Потрібно також додати, що контроль за дотриманням норм Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» N 482/95-ВР від 19.12.95 здійснюють Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, його органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі та районах у містах Києві та Севастополі, Державна податкова адміністрація України, Державний комітет у справах захисту прав споживачів, Комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації, Державна митна служба України, а також інші органи в межах компетенції, визначеної чинним законодавством.

Серед вищеназваних державних органів, які здійснююють контроль, особливе місце займає Державна митна служба України. Для запобігання потрапляння на український ринок неякісних спиртних напоїв та тютюнових виробів, захисту інтересів національного споживача, сприяння розвитку добросовісної конкуренції та підтримки іміджу вітчизняних товарів на іноземних ринках митні органи здійснюють постійний контроль за якістю даної продуції, що переміщується через митний кордон України. Як приклад географію імпорту коньяку визначає законодавство. Мито EUR7,5 за літр 100% коньячного спирту робить безглуздим ввезення безпосередньо з Франції — виходить дуже дорого. Тому компанії, використовуючи безмитний режим, імпортують сировину переважно з Молдови, Грузії, Азербайджану. Крім того, після вступу до СОТ Молдови та Вірменії, якісний спирт з Європи став надходити до України транзитом через ці країни (для країн, що входять до СОТ, ввізне мито на спирт обмежене EUR0,6 за літр). Востаннє безпосередньо з Франції спирт завозили 2003 року, коли основні гравці за безмитною квотою імпортували 2,3 млн дал. Утім, усі коньячники упевнені, що брак спиртів їм не загрожує. Мовляв, або вдасться пролобіювати безмитні квоти для французьких спиртів, або, як і раніше, сировину ввозитимуть із Грузії та Молдови. Щоправда, в останньому випадку якість масових торгових марок дешевих коньяків неминуче погіршає: ботлери завозитимуть недорогі і неякісні молдавські спирти. Тому завданням держави є проведення політики, спрямованої на підвищення високої якості продукції, що випускається.

Від результатів підвищення контролю за експортом, імпортом спиртних напоїв та тютюнових виробів з боку державних органів влади на сьогоднішній день залежить, чи вдасться економіці України та її підприємствам швидко інтегрувати у світове господарство, ввійде Україна як повноправний партнер чи залишиться сировинним придатком. Успішна інтеграція українських підприємств неможлива без покращення якості, забезпечення конкурентоспроможності даної продукції, без вдосконалення методів боротьби з незаконним виробництвом і реалізацією та внесенням відповідно змін до чинного законодавства.

Розділ ІІ. Особливості митних процедур

2.1 Митний контроль

Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст.1 МКУ) [4].

Митний контроль є різновидом державного контролю і має здійснюватися на принципах: законності, системності, систематичності, дієвості, гласності.

Основна мета митного контролю – перевірка та виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству; дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

При ввезенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів митний контроль починається з моменту перетинання митного кордону України, а при вивезенні – з моменту пред’явлення для митного оформлення та їх декларування в установленому порядку.

За загальним правилом, передбаченим ст.43 МКУ товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів. Завершується митний контроль як правило після проведення у повному обсязі митного оформлення [4].

За перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем справляється митний збір. Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору в даному випадку обчислюється з дати оформлення митної декларації або документу, що підтверджує прийняття митним органом товарів, запасних частин до транспортних засобів на зберігання, а також проставлення відбитку штампа “Під митним контролем”, до дати завершення митного оформлення або повернення товарів власникам чи уповноваженим особам.

До моменту митного оформлення товари та інші предмети можуть зберігатися на митних складах чи складах митниці. Підакцизні товари, можуть зберігатися під митним контролем у режимі митного складу