Xreferat.com » Рефераты по технологии » Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства

Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства

(2.2.)


де Др – кількість робочих днів на рік, Др = 203;

tр.см – тривалість зміни, год; tр.см = 7 год;

Дс – кількість робочих змін зі скороченою тривалістю зміни; Дс = 62;

tс.см – година скорочення зміни,год; tс.см = 1.


Фн = ( 203 · 7 – 62 · 1) = 2059 год.


Слід врахувати, що номінальний фонд часу відповідно підприємства, дільниці, обладнання, робочого місця і працівника однакові тобто:


Фн = Фн.д = Фн.о = Фн.р.м. = Фн.п. = 2059 год. (2.3.)


Дійсний фонд часу за рік відрізняється від номінального і визначається:


Фдп = (Фнл – Дв · tр.см) · f ; (2.4.)


де Дв - кількість робочих днів відпустки;

f – коефіцієнт втрати робочих днів; f = 0,96.

Фдп = ( 2059 - 24· 7 ) = 1815 год.

Це для коваля, мідника, електро- і газозварника, акумуляторщика, маляра.


Фдп = (2059 – 18 · 7) = 1855,7 год.

Для мийника, вулканізаторщика, гальванщика, випробівача двигунів.


Фдп = (2059 – 15 · 7) = 1875,8 год.

Для працівників інших спеціальностей.



- для робочого місця:

Фд.р.м. = Фн.р.м. · Пр.м.; (2.5.)


де Пр.м – кількість працівників на робочому місці; Пр.м =1.


Фд.р.м. = 2059 · 1= 2059 год.


-для виробничого обладнання:


Фд.о. = Фн.о. · j ; (2.6.)


де j – коефіцієнт використання обладнання за робочу зміну; j = 0,98.


Фд.о. = 2059 · 0,98 = 2017,8.


2.6. Визначення кількості виробничих працівників і штатів підприємства.


Кількість виробничих працівників у відділенні і дільниці визначається з врахуванням зальноі річної трудомісткості робіт на відповідних дільницях і розподіляється на присутню та списочну . Розраховується за формулою:

- присутня кількість :

П = Тділ./ Фн.п.; (2.7.)


де Тділ. – загальна трудомісткість робіт дільниці; год.-люд;

  • списочна кількість:


Псп. = Тділ / Фдр ; (2.8.)


Результати розрахунків зведені до таблиці 2.4.


При розробці штату ЦРМ необхідно розрахувати можливість і необхідність поєднання працівників в період максимальності проведення польових робіт, а також залучення трактористів та комбайнерів до виконання ремонтних робіт в період мінімальної інтенсивності польових робіт.

Розрахувати кількість допоміжних працівників у розмірі 10-15% від загальної кількості виробничих працівників, кількість ІТР у розмірі 8-10%, службовців 2-3%, кількість МОП – 2-4%.


Таблиця 2.4.


Зведена відомість працівників в ЦРМ


Технологічні види робіт.

Фнп

Фдр

Кількість працюючих

Ппр.

Псп.

Пзал.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18


Зовнішня очистка і миття

Діагностування(передремонтне)

Розбирання і миття

Дефектація і комплектування

Моторемонт з перевіркою

Ремонт паливної апаратури

Електроремонт і акумулятори

Ремонт агрегатів та с/г машин

Ремонтно-монтажні роботи

Збірка

Заправка і обкатка

Вулканізація

Слюсарно-механічні роботи

Зварювальні роботи

Мідно-жестяні роботи

Ковально-термічні

Відновлення

Фарбування


2059

1855,7

1875,8

1855,7

1875,8

1875,8

1875,8

1875,8

1875,8

1875,8

1875,8

1855,7

1855,7

1875,8

1815,0

1815,0

1815,0

1815,0

1875,8


0,49

0,45

1,31

0,40

2,66

0,70

0,60

1,33

2,73

3,09

1,22

0,21

2,64

0,75

1,2

0,70

0,45

0,49

0,54

0,49

1,45

0,44

2,92

0,77

0,66

1,46

2,99

3,4

1,36

0,23

2,9

0,85

1,36

0,8

0,51

0,54


X

С

X

С

3люд.

1люд.

V

B

3люд.

B

V

N

3люд.

M

M

N

L

L


Всього

х х 24

Всі: Х = 2люд; С = 1; V = 2; B = 5; N = 1; M = 2; L = 1;

Аналізуючи таблицю 2.4. можемо бачити, що на таких роботах як: моторемонт з перевіркою, ремонтномонтажні, збірка та слюсарно-механічні зайнято 48% працюючих, а точніше кожна з цих 4 груп займає по 12%. Ці роботи є найбільш трудомісткими і становлять майже половину.


Результати розрахунку штатів зведено в таблицю 2.5.


Таблиця 2.5.


Зведена відомість штатів ЦРМ.


Виробничі працівники Допоміжні працівники ІТР Службовці МОП

10...15% 8...10% 2...3% 2...4%
24 3 2 1 1

2.7. Розробка річного календарного плану на графіку завантаження ЦРМ.


Ремонтні роботи плануються з метою забеспечення рівномірного завантаження підприємства протягом року, що сприяє закріпленню виробничих працівників, підвищує їх кваліфікацію, а також дозволяє підвищити продуктивність праці, поліпшити якість ремонту і знизити витрати на виробництво ремонтноі продукції.

Вихідні данні для планування:

  • річна програма ремонту об`єктів у кількісному та якісному вимірюванні;

  • обсяг додаткових видів робіт;

  • агротехнічні строки проведення основних польових робіт;

  • рекомендації щодо планування.

Розробляючи графік завантаження ЦРМ допускається нерівномірність щомісячного завантаження не більше 10% помісячної трудомісткості.

Рівномірне завантаження ремонтного підприємства може бути досягнуте за допомогою корегування строків ремонту комбайнів, сільськогосподарських машин, а також додаткових робіт в осінньо-літній період.

Графік завантаження виконується в координатах – трудомісткість щомісячного завантаження – календарні строки.


3. Проектування ( реконструкціювання ) майстерні.


Проектування або реконструкція ремонтної майстерні здійснюється за графіком завантаження ЦРМ, а також за розподілом загальної трудомісткості робіт, відповідно прийнятого напрямку спеціалізації.


3. Визначення кількості робочих місць по дільницям виробництва.


Кількість робочих місць, їх спеціалізацію передбачають відповідно до прийнятого в майстерні технологічного процесу ремонту.

В залежності від обсягу і характеру виробництва визначають кількість робочих місць в цілому по дільниці або з окремих видів робіт, користуючись формулою:


Мр = Тділ.(і) /(Фдрм • Пр); (3.1)


де Тділ.(і) – річна трудомісткість робіт дільниці, люд.-год.;

Фдрм – дійсний фонд робочого місця за рік, год.;

Пр – середня щільність робіт ( кількість виконавців на одному робочому місці ), люд.

Мр1 = 930,2/(1875,8 • 1) = 0,49 ≈ 0,5.


Результати розрахунків наведені в таблиці 3.1.


Проектуючи дільниці необхідно намагатися одержати мінімальну кількість робочих місць, що можливо зробити за підвищенням щільності робіт. До того ж необхідно врахувати можливість та зручність виконання роботи кількох робітників на одному робочому місці. В залежності від характеру роботи на одне робоче місце може бути прийнятий один робітник.

Враховуючи парийняту кількість робітників, визначають завантаження (%) робітників на кожному робочому місці за формулою:

Зрм = 100 • Псп / Ппр; (3.2)

Зрм1 = 100 • 0,54 / 0,49 = 110%.

Рузультати розрахунків наведено в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1

Кількість робочих місць на дільниці та навантаження робітників


Найменування робіт

Кількість робочих місць Навантаження, %
  1. Зовнішня очистка і миття

  2. Діагностування (передремонтне)

  3. Розбирання і миття

  4. Дефектація і комплектування

  5. Моторемонт з перевіркою

  6. Ремонт паливної апаратури

  7. Електроремонт і акумулятори

  8. Ремонт агрегатів та с/г машин

  9. Ремонтно-монтажні роботи

  10. Збірка

  11. Заправка і обкатка

  12. Вулканізація

  13. Слюсарно-механічні роботи

  14. Зварювальні роботи

  15. Мідно-жестяні роботи

  16. Ковально-термічні

  17. Відновлення

  18. Фарбування


0,5

0,5

5

0,5

3

1

0,5

1,5

3

3,5

1,5

0,5

3

1

1

0,5

0,5

0,5

110

108

110

110

109

110

110

109

109

110

111

109

109

113

113

106

113

110

3.2. Розрахунок та визначення основного технологічного обладнання.


Вибір технологічного обладнання виконується за технологічним принципом для всіх дільниць та відділень ЦРМ. Вибираючи обладнання перевагу віддають універсальному. Розраховується тільки кількість виробничого обладнання.

До основного обладнання майстерень належить обладнання, на якому виконуються основні, найбільш складні і трудомісткі технологічні операції ремонту машин.

Вихідними данними для визначення кількості обладнання є технологічний процес, відповідно до якого виконуються роботи та трудомісткість цих робіт. Розрахунок кількості основного обладнання можна зробити за методом трудомісткості робіт:

Коб(і) = Ттех(і) / Фдо(і) • J0(і); (3.3)

де Ттех(і) – загальна трудомісткість відповідного виду робіт у розрахунковому періоді, люд.- год.;

Фдо(і) – дійсний фонд часу обладнання у цьому періоді, год.;

J0(і) – коефіцієнт використання обладнання, приймають для верстатного обладнанння – 0,86...0,9; для зварювального – 0,7...0,8.


Коб(і) = 1018,83 / (1818,5 • 0,75) = 0,74 ≈ 1.


Результати розрахунку кількості основного обладнання наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахунок кількості основного обладнання


Найменування видів робіт Кількість основного обладнання
  1. Зовнішня очистка і миття

  2. Діагностування (передремонтне)

  3. Розбирання і миття

  4. Дефектація і комплектування

  5. Моторемонт з перевіркою

  6. Ремонт паливної апаратури

  7. Електроремонт і акумулятори

  8. Ремонт агрегатів та с/г машин

  9. Ремонтно-монтажні роботи

  10. Збірка

  11. Заправка і обкатка

  12. Вулканізація

  13. Слюсарно-механічні роботи

  14. Зварювальні роботи

  15. Мідно-жестяні роботи

  16. Ковально-термічні

  17. Відновлення

  18. Фарбування


1

1

2

1

4

1

1

2

5

5

2

1

4

2

3

1

1

1



Загальну розрахункову кількість верстатів розподіляють таким чином:токарні – 35...50%; розточні – 8...10%; строгальні – 8...10%; фрезерні – 10...12%; свердлильні – 10...15%; шліфувальні – 12...20%; розточувальні верстати приймають без розрахунку.

Для майстерень господарств обладнання повинно бути універсальним, багатоопераційним.

Визначаючи кількість випробувальних стендів необхідно зважати майбутність повторювання операції випробовування відремонтованих двигунів.Таким чином значення коефіцієнта приймають рівним С = 1,05...1,1.

3.3. Підбір та визначення допоміжного ремонтно-технологічного обладнання.


Розрахунок споживання допоміжного ремонтно-технологічного обладнання не виконується, воно підбирається з прийнятого технологічного процесу з обліком підвищення рівня механізації виробничого процесу в цілому.

Крім того, визначаючи це обладнання необхідно урахувати кількість основних робочих місць, а також кількість основних і залучених працівників до виконання технологічної операції на кожній ділянці.

До допоміжного обладнання належить підйомно-транспортне обладнання, яке визначається відповідно до необхідної вантажопідйомності на кожному робочому місці.

Визначаючи допоміжне обладнання необхідно передбачити потреби в міжцеховому транспорті.

Після розрахунку та визначення основного обладнання та підбору допоміжного технологічного обладнання складається загальна відомість обладнання майстерні відповідно форми і заносимо до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Загальна відомість технологічного обладнання майстерні


Найменування дільниці,обладнання номер позиції Модел, марка, тип, ГОСТ Кількість

Габаритні розміри,

мм

Зайнята площа, м2

Установлена потужність, кВт.
Одиниці обладнання Всього
1 2 3 4 5 6 7

I .Зовнішня очистка:

1.Очищувач пароводострумний

2.Ванна для миття

II. Діагностування:

3.Шафа інструментальна

4.Установка для діагностування тракторів

5.Стіл дефектувальника

III. Розбирання та миття:

6.Ванна для миття

7.Установка для миття системи змащування

IV. Дефектація і комплект.:

8.Стенд для перевірки паливної апаратури

9.Стенд для перевірки масляних насосів


ОМ-3360

ГОСНИТИ

ОМ-1316

ОРГ-1661

КИ – 4935

ОРГ-1468

ОМ-1316


ОМ-2871


КИ – 921

КИ - 1575

1

1


2


1

1


1


1


1400 х 830


1250 х 620


615 х 750


1430 х 715

2400 х 800


1250 х620


2225 х 700


1100 х 600


1000 х 800


1,16


0,77


0,46


1,02

1,92


0,77


1,56


0,68


0,80


1,16


0,77


0,46


1,02

1,92


1,54


1,56


0,68


0,80


1,5








Продовження таблиці 3.3


1 2 3 4 5 6 7

10.Стенд для перевірки ЦПГ двигуна

V. Моторемонт з перевір.:

11.Стенд для розбирання та збирання двигунів

12.Верстат для шліфуваня фасок клапанів

13.Пристрій для притиран клапанів

14.Лещата слюсарні


VI. Ремонт паливної

апаратури:

15.Стенд для перевірки паливної апаратури

16.Установка компресорна

17.Пістолет для обдування

VII. Електроремонт і

акумулятори:

18.Стенд для перевірки електрообладнання

19.Прилад для ремонту електрообладнання

20.Електропаяльник

21.Прилад для ремонту і ТО акумуляторів

VIII. Ремонт агрегатів та с/г машин:

22.Пристосування для ремонту сошників

23.Пристосування для ремонту грат комбайнів

24.Пристосування для контролю зірок приводу комбайнів

25.Пристосування для налагодження запобіжн муфт с/г машин

26.Стенд для ремонту сегментів ножів

27.Пристосування для розбирання та збирання пальців водила комбайнів

28.Пристосування для гостріння ножів с/г машин

НИАТ-К69

ОПР – 989

ОПР - 823


2213-ГАРО


ГОСТ

40-45-57


КИ – 921

2ВБ-ГАРО

199-ГАРО


КИ-968


ПТ-761-2

ГОСТ-72-19

КИ-369


ПТ-846-610

ОПР-128К


КИ-2195


ПТ-484-20


ОПР-1333С


ОПР-1303С


ОПР-13562

1


2


1


1


2


2

1

1


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1500 х1500


936 х 600


72 х 292



1100 х 600

1786 х 500

220 х 180


1545 х 805




1000 х 300


976 х 1038


265 х 180


775 х 135


4146 х 620


370 х 240


810 х 675


2,25


0,56


0,2



0,68

0,89

0,04


1,36




0,30


1,01


0,05


0,104


2,56


0,09


0,55


2,25


0,56


0,2



1,36

0,89

0,04


1,36




0,30


1,01


0,05


0,104


2,56


0,09


0,55



0,6




4,5


2,2











Продовження таблиці 3.3


1 2 3 4 5 6 7

IX. Ремонтно-монтажні

роботи:

29.Стенд для розбирання та збирання КПП трактора

30.Пристосування для регулювання зчеплення

31.Стенд для монтажу шин вантажних авто

32.Пристосування для ремонту валу заднього мосту тракторів ДТ-75

Х. Збірка:

33.Комплекти пристосуван інструментів та інше

34.Оснастка майстра наладчика

35.Домкрат гідравлічний гаражний

ХІ. Заправка і обкатка:

36.Бак мастило-роздатний

37.Установка для змащування і заправки

38.Бак для гальмівної рідини

ХІІ. Вулканізація:

40.Електровулканізатор

41.Електропаяльник

42.Лампа паяльна

43.Ванна для перевірки камер

44.Вішалка для камер

ХІІІ. Слюсарно-механічні:

45.Верстат слюсарний на одне робоче місце

46.Стіл монтажний

47.Лещата слюсарні

48.Токарно-гвинторізний

49.Фрезерно-універсальний

50.Настільно-свердлувальний

51.Апарат точильний

.


ОПР-626


Р207-ЦКБ

2467М-ГАРО


ОПР-2146


ПИМ-483


ОРГ-4999


426М-ГАРО


133-1-ГАРО


ОЗ-4967


326-ГАРО


6140-ГАРО

ГОСТ 72-19

2ПЛ-50

Л-6005


ГАТ- 2309


ОРГ-1468


ОРГ-1468

ГОСТ-40-45

1К62


6М82Ш


НС12А

ТА255



1


1


1


1


3


1


1


1


1


1


1

1

1

1


1


1


1

1

1


1


1

1



690 х 340


625 х 565


1926 х 806


1200 х 240




1505 х 553


285 х 420


2500 х 850


294 х 270


350 х 320

1000 х 1000


1000 х 1000


1200 х 800


2400 х 800

3212 х 1166


2750 х 1255


700 х 360

470 х 330



0,23


0,34


1,54


0,28




082


0,12


2,12


0,08


0,11

1


1


0,96


1,92

3,27


3,45


0,25

0,15



0,23


0,34


1,54


0,28




0,82


0,12


2,12


0,08


0,11

1


1


0,96


1,92

3,27


3,45


0,25

0,15











3,3



0,8




10,0


6,7


2,0

0,4



Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: