Xreferat.com » Рефераты по технологии » Розрахунок редуктору

А сколько
стоит написать твою работу?

цену

Вместе с оценкой стоимости вы получите бесплатно
БОНУС: спец доступ к платной базе работ!

и получить бонус

Спасибо, вам отправлено письмо. Проверьте почту.

Если в течение 5 минут не придет письмо, возможно, допущена ошибка в адресе.

В таком случае, пожалуйста, повторите заявку.

Розрахунок редуктору

Міністерство освіти та науки України

Український державний морський технічний університет

Херсонський філіал


Проектування редуктора вантажопідйомного механізму

крана з електроприводом


Курсова работа

ХФ УГМТУ 7.092201.3367Т 17 КР


Виконавець

Циплаков А. Д.

Керівник

Шорохов Г. Г.


2003


ЗМІСТ ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ


1. Розрахунково-пояснювальна записка.

1.1 Визначення потрібної потужності електродвигуна.

1.2 Вибір електродвигуна.

1.3 Вибір діаметра каната та барабана вантажопідйомного механізму крану.

1.4 Визначення передаточних відношень ступенів редуктора.

1.5 Визначення обертових моментів на валах редуктора.

1.6 Визначення частот обертання валів редуктора.

1.7 Визначення міжосьової відстані валів редуктора.

1.8 Визначення модулів зачеплення зубчастих пар редуктора.

1.9 Визначення числа зубців зубчатих пар та остаточних значень міжосьової

відстані.

1.10 Визначення основних розмірів зубчастих шестірьон і коліс редуктора.

1.11 Визначення основних розмірів валів.

1.12 Вибір підшипників редуктора за динамічною вантажопідйомністю.

1.13 Визначення розмірів шпонок для з'єднання зубчастих колес з валами.


2. Графічна частина проекту


2.1. Збірне креслення редуктору у двох проекціях.

2.2.Робочі креслення деталей.


1.1 Визначення потрібної потужності електродвигуна


Потрібну потужність через параметри N, V, що задано, знаходять за формулою:

Рп = N•V/, (кВт) (1)

Рп =15 • 0,15 / 0,86 = 2,61 кВт


де N – тягове зусилля (окружна сила) на барабані (кН);

V – швидкість вибирання барабаном вантажного канату (м/с);

 - коефіцієнт корисної дії (ККД) редуктора з муфтами та барабаном. Величину ККД визначають за формулою:


 = б • , (2)

 = 0,96 • 0,98• 0,98• 0,995 = 0,86


де б - ККД барабана, який дорівнює б=0,96;

м - ККД муфт, які дорівнюють м=0,98;

3 - ККД зачеплення зубців, який дорівнює 3=0,98;

п - ККД підшипників, які дорівнюють п=0,995.


1.2 Вибір електродвигуна


Після визначення потрібної потужності роблять вибір електродвигуна, що можна виконати за допомогою табл. 1 із [4] для двигунів кранової серії МТКF при тривалості включення ПВ=25%.

У цій таблиці наведено потужність на валу Рв і частота обертання nд електродвигунів.


Таблиця 1.

Тип

Електродвигунів


МТКF

011-6

012-6

111-6

112-6

211-6

311-6

312-6

411-6

412-6

Потужність на валу Рв (кВт)


1,7


2,7


4,1


5,8


9,0


13,0


17,5


27,0


36,0

Частота обертання n (хвил.)


835


835


850


870


885


895


910


915


920


Вибір двигуна зроблено вірно, якщо Рв не менше Рп.

Двигун МТКF 012-6


Рв = 2,7 (кВт)

n = 835 (хвил.)

1.3 Визначення діаметрів каната та барабана вантажопідйомного

механізму крана


Діаметр каната dк приймають у залежності від розривного зусилля Nр, яке визначають за формулою:


Nр = N • K / Z , (кН) (3)

Nр = 15 • 6 / 4 = 22,5 кН


де К - коефіцієнт запасу міцності, який дорівнює К=6,

Z - кількість гілок канату на барабані, яка дорівнює Z=4.


Залежність між dк та Nр наведена у табл. 2 із [5] для канатів типа ЛК-Р.


Таблиця 2.

Діаметр

Канату, dк (мм)

111

112

113

114

115


16,5


18


19,5


21


22,5


24


5,5


27


28

Розривне зусилля, Nр (кН)

663

772

881

999

1114


126


139


191


222


251


287


324


365


396


Діаметр барабана Дб визначають за формулою із [5]:


Дб = е • dk, (мм)

Дб = 25 • 11 = 275 мм


де е - коефіцієнт, що дорівнює е=25;

dk - діаметр канату із табл. 2.


Отримане значення Дб треба округлити до ближчого стандартного відповідно ряду: 160; 200; 250; 300; 400; 450; 500; 630; 710; 800; 900, 1000.


Дб = 300 мм


1.4 Визначення передаточних відношень ступенів редуктора


Частоту обертання барабана пб можна визначити за формулою:


nб = 60 • V • 10/ ( • Дб), (хвил) (4)

nб = 60 • 0,15 • 10 / (3,14 • 300) = 9,6 хвил


Загальне передаточне відношення редуктора Up буде дорівнювати:

Up = n / nб,

Up = 835 / 9,6 = 86,9.

де n - частота обертання електродвигуна із табл. 1.


Передаточне відношення першого та другого ступенів зубчастих пар редуктора можна визначити за формулами:


U1 = (1,3 • Up)

U1 = (1,3 • 53,439) = 10,6

U2 = U1 / 1,3

U2 = 8,335 / 1,3 = 8,2


1.5 Визначення обертових моментів на валах редуктора


На тихохідному валу обертовий момент Т3 можна визначити за формулою:


Т3 = , (кНмм) (5)

Т3 = = 239,6 кНмм


де б і м - вищевказані ККД барабана та муфт.


Обертовий момент на проміжному валу T2 дорівнює:


Т2 = , (кНмм) (6)


Т2 = = 231 кНмм


де 3 і п - вищевказані ККД зачеплення і підшипників.


Обертовий момент на швидкохідному валу Т1 дорівнює:


Т1 = , (кНмм)


Т1 = =28,9 кНмм


1.6 Визначення частот обертання валів редуктора


Через те, що обертання тихохідного вала співпадає з обертанням барабана, то для частоти цього вала n3 маємо:


n3 = nб , (хвил)

n3 = 9,6 хвил


де nб - частота обертання барабана, що вищезнайдено за формулою (4). Частота обертання проміжного вала n2 дорівнює


n2 = n3 • U1, (хвил)

n2 = 9,6 • 10,6 = 101,8 хвил


Частота обертання швидкохідного вала n1 аналогічно дорівнює


n1 = n2 • U2, (хвил)

n1 = 101,8 • 8,2 = 834,4 хвил


Обчислювання частот вважають вірними, якщо буде виконуватися умова:

n1 n.

834,4 = 835


1.7 Визначення міжосьової відстані валів редуктора


Вибір міжосьової відстані забезпечує міцність зубців коліс на дію контактних напружень. Допустиме контактне напруження [н] залежить від твердості матеріалу.

Для зубчастих пар обох ступенів можливо прийняти матеріал: сталь 45 із термічною обробкою поліпшення для шестірьон та нормалізація для коліс.

Величину [н] визначають за формулою із [3]:


[н] = , (7)


де SH - коефіцієнт безпеки, який дорівнює SH =1 ,2;

KHL - коефіцієнт витривалості,

но - границя витривалості.

Величина но зв'язана з твердістю НВ формулою:

но = 2(НВ) + 70.


Величина KHL визначають за формулою із [3] годин


KHL = 1, (8)


KHL = = 0,66≈1


де NHO - кількість циклів навантаження зубців при базових випробуваннях

еталонного зразка, яка дорівнює KHO =1 ,5 • 10;

NHE - кількість циклів навантаження за часів терміну служіння tc = 12500

годин.

Величину NHE обчислюють за формулою


NHE = 60 n1 tc , (9)

NHE = 60 • 834,4 • 12500 = 625800000


де n1 - частота обертання швидкохідного вала редуктора.

Для вибраного матеріалу і термообробки можна призначити твердість зубчастих пар на таких рівнях:

а) для шестірьон НВ =300,

б) для коліс НВ =250, що дає для формули (7) но у розмірі:


но = 2 • 250 +70 = 570


Збільшення твердості шестерні на 50 одиниць дозволяє прискорити припрацювання зубців зубчастих пар.

Обчислювання н за формулами (7) - (9) даси значення [н].


[н] = = 475


Для прийнятих кінематичних схем редуктора (рис. 1) міжосьову відстань першого ступеня аw1 та другого ступеня аw2 визначають за формулами:


(10)


де a – коефіцієнт, який дорівнює a = 0,3;

T2, T3 – обертові моменти (кНмм);

K1, K2 – коефіцієнти концентрації навантаження (уздовж зубців), які визначають у залежності у залежності від коефіцієнтів в1, в2 пов’язані з a та U1, U2 формулами :


в1 = 0,5 a (U1 + 1); (11)

в1 = 0,5 • 0,3 (10,6 + 1) = 1,7

в2 = 0,5 a (U2 + 1);

в2 = 0,5 • 0,3 (8,2 + 1) = 1,4


Залежність між K1, K2 і в1, в2 наведена у табл. 3.


Таблиця 3.

в1, в2

0,2

0,4

0,6

0,8

1,0

1,2

1,4

1,6

1,8

K1

1,02

1,05

1,08

1,11

1,15

1,19

1,23

1,28

1,33

K2

1,01

1,02

1,03

1,05

1,07

1,10

1,13

1,16

1,19


K1 = 1,33

K2 = 1,13



Таблиця 3 складана на основі графіків залежності із [3], вид яких дозволяє лінійно інтерполювати дані цієї таблиці. Отримані міжосьові відстані треба далі збільшити до ближчого стандартного значення за табл.4.


Таблиця 4.

1-й ряд

50; 53; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 315; 400; 500; 630

2-й ряд

50; 56; 63; 71; 80; 90; 100; 110; 125; 140; 180; 225; 280;355; 450; 560; 710


aw1 = 200

aw2 = 450


1.8 Визначення модулів зачеплення зубчастих пар редуктора.


Модулі зачеплення можливо визначити за формулами:


(12)



Обчислені максимальні і мінімальні значення надають інтервал, серед якого треба узяти який більше стандартне значення за допомогою табл. 5.


Таблиця 5.

Модулі m;

(мм)

1-й ряд

1; 1,5; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10

2-й ряд

1,25; 1,75; 2,25; 2,75; 3,5; 5,5; 7; 9.


m1 = 2

m2 = 5,5


1.9 Визначення числа зубців зубчастих пар та остаточних значень міжосьової відстані.


Число зубців косозубої шестерні (перший ступень) знаходять за формулою:


Z11 = (13)


Z11 = = 16,6≈17


де - кут нахилу зубців, який дорівнює =15; (cos 15 = 0,966).

Число зубців прямозубої шестерні (другий ступінь) знаходять за формулою:

Z21 =


Z21 = =17,7


Знайдені числа зубців округляють до ближчого цілого числа. Якщо Z11 або Z21 виявляються менше числа Zmin =17, то треба їх збільшити до 17

Z11 = 17

Z21 = 17,7


Число зубців косозубого колеса Z12 і прямозубого колеса Z22 знаходять за формулами:


Z12 = Z11 U1;

Z12 = 17 • 10,6 = 180

Z22 = Z21 U2.

Z22 = 17,7 • 8,2= 145,8


Отримані значення Z12 та Z22 округляють до ближчого цілого числа.


Z12 = 180

Z22 = 146


З урахуванням округлення числа зубців та прийняттям остаточних значень модулів треба обчислити остаточне значення міжосьової відстані ступенів редуктора за формулами:


(14)



1.10 Визначення основних розмірів зубчастих шестірьон і коліс редуктора.


З початку тут треба визначити діаметри ділильних кіл за формулами:


(15)



Потім розраховують діаметри виступів та западин зубчастого вінця.

Діаметри виступів визначають за формулами:


(16)



Діаметри западин визначають за формулами:


(17)



Ширину зубчастих вінців шестирьон визначають за формулами: