Побудова та розкрій жіночої сукні
Інструкційна картка
Обробка застібки у боковому шві
В деяких випадках застосовують застібку у шві у сукні.
Так застібка може оброблятися у плечовому чи рельєфному швах, а при обробці спідниці цю застібку можна застосувати в бічному, рельєфному чи середньому шві.
У сукні застосовується застібка у лівому бічному шві.
Застібка тасьмою – блискавкою дуже широко застосовується при обробці спідниці та брюк, іноді використовується у платті щоб підкреслити форму фігури.
Розглянемо обробку застібки в лівому бічному шві сукні.
| № пп | Назва операції | Технологічні умови на виконання | Графічне зображення |
| 1 |
Обробка застібки |
Намітити місце розташування застібки1.на вивороті сукні.Обметати бічні зрізи сукні Зметати перед та спинку плаття по бічним зрізам – скласти перед та спинку лицевим частинами всередину, урівняти зрізи відповідні та зметати прямими змету вальними стібками. Зшити перед та спинку по бічних зрізах – шириною шва 1,5 – 3 см так, щоб строчка закінчувалась на рівні вметування застібки в бічний шов. Видалити нитки зметування бокових зрізів. Розпрасувати припуски бічного шва – із зволоженням, одночасно запрасовуючи припуски на ділянці застібки. Наметати тасьму – блискавку – підкласти тасьму з вивороту деталей на ділянці застібки так, щоб запрасовані краї деталі розташовувалися у стик над серединою та сьми, і наметати прямими змету вальними стібками, щоб перші ланки тасьми не доходили до зрізів деталей 1- 1,5 см. Настрочити тасьму – з обох боків від запрасованих країв на відстані від них на 0,4 – 0,7 см, прокладаючи строчку до бічного шва Видалити нитки наметування Припрасувати застібку в готовому вигляді – із зволоженням з обох боків. |
Технологічна послідовність плаття
При виготовленні жіночих виробів різної сезонності (костюми, жилети, жакети) використовують костюмні тканини. У даному випадку обрана синтетична тканина, тому що її фізико-механічні властивості найбільше повно задовольняють перерахованим нижче вимогам.
Оптимальні теплозахисні властивості матеріалу складаються з:
величини повітропроникності (55-250 дм3м2с) і товщини тканини (0,50-1,00 мм). Гарні гігієнічні властивості виробам забезпечують гігроскопічність і вологовіддача використовуваних для шиття матеріалів (вовна в суміші з поліефірним волокном - лавсаном).
У реальних умовах експлуатації якість і довговічність тканини визначається стійкістю до стирання. Вона, у свою чергу, залежить від виду волокнистого матеріалу, виду переплетення, твердості, обробки і інших факторів. Норми стійкості до стирання камвольних тканин до повного руйнування відповідно характеризується розривним навантаженням: по основі 98-118 даний, по уточці 77-97 даний.
В обраному асортименті матеріалів найбільше повно виявляються такі коштовні властивості поліефірних волокон як незминаємість, безусадковість, стійкість до стирання, здатність зберігати запрасовані складки. Виробу з них вимагають частого прасування, завдяки малому водопоглинанню чищення їхній як у мокрому, так і в сухому стані дуже проста.
Технічна характеристика швейних машин
| Клас машини |
П р и з н а ч е н н ям а ш и н и |
Завод виготовлювач | Швидкість обхв | Довжина стібків | Голки, що застосовуються | примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|
1022-м 51-А |
Для зшивання костюмних, вовняних, бавовняних тканин двонитковою човниковою строчкою. Для обметування зрізів швейних виробів двонитковою, ланцюговою, обметувальною строчкою з одночасним обрізуванням зрізів. |
ОЗЛМ ПМЗ |
4500 3500 |
1,7-5 1,5-4 |
0203 №100 0203 №100 |
Ширина обметування від 5 до 6 мм.,товщина тканини під лапкою до 2.5 мм. |
Технічна характеристика електричної праски
| марка | Призначення | Завод виготовлювач |
Вага кг |
Розміри підошви |
Напруга В |
Потужність Вт | |
| Довжина мм | Ширина мм | ||||||
|
УЕП-4 |
Для волого-теплової обробки деталей і вузлів і для остаточної волого-теплової обробки. Для прасування бавовняних, вовняних, шовкових виробів. |
ПМЗ №10 |
4 |
190 |
110 |
220 |
550 |
Побудова креслень
Основні мірки
Сш – 18,5 см (Напівобхват шиї)
Сг1 – 43,8 см (Напівобхват грудей)
Сг2 - 46,4 см (Напівобхват грудей 2)
Сг3 – 44 см (Напівобхват грудей 3)
Вг – 26,5 см (Висота грудей)
Шг1 – 16,7 см (Ширина грудей 1 )
Шг2 – 20 см (Ширина грудей 2)
Дтп – 43 см (Довжина талії переду)
Ст – 35 см (Напівобхват талії)
Сст – 48 см (Напівобхват стегон)
Озап – 17 см (Обхват зап’ястка)
Опл – 30 см (Обхват плеча)
Др –53 см (Довжина рукава)
Дв – 130 см (Довжина виробу)
Цг – 10 см (Центр грудей)
Шпл – 13 см (Ширина плечей)
Впк – 42,3 см (Висота переду коса)
Дтс – 40 см (Довжина талії спинки)
Шс – 17,5 см (Ширина спинки)
Вб – 19 см (Висота бочка)
Оп.зв. – 29,1 см (Обхват рукава вверху)
Шпр. – 106 см (Ширина пройми)
Дб – 26,5 см (Довжина бочка)
Впкп –23 см (Висота плеча коса)
Висновки
Сучасний асортимент тканини та інших швейних матеріалів дає широку можливість для різноманітного оформлення одягу.
На ряду із збільшенням об’єму виробництва тканин значно оновився їх асортимент і покращилася якість. Створені тканини нових структур, красивих відтінків і малюнків спеціальними оздобленнями, які надають тканинам незминаючі, водоупорні та інші якості.
Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, велике значення має кожний етап виготовлення виробу – від ручних стібків до прасування готових моделей. Ручні стібки , машинні шви і строчки, волого – теплова обробка - основа технології виготовлення легкого одягу, щоб випускати швейні вироби гарної якості, не достатньо мати якісну, красиву тканину, необхідно використовувати в виробництві нові методи обробки і нове обладнання.
Тканина з якої виготовлена сукня має досить широке застосування в жіночому та дитячому одязі.
Для обробки сукні використовувалася машина 1022 кл. ОЗЛМ, яка призначена для зшивання деталей та машина 51-А кл. ПМЗ для обробки країв деталей обметувальною строчкою.
Використана література
Бузов А. Д. “Матеріалознавство швейного виробництва” М. Легпромбутіздат, 1986 р.
Гущина К. Г., Бєляєва С. А. “Асортимент, свойства и технические требования к материалам для одежды” М. Легкая индустрия, 1978 г.
Зак І. С., Горохов І. К. “Довідник по швейному обладнанню” Легка індустрія, 1981 р.
Мальцева Є. П. “Матеріалознавство швейного виробництва” М. “легка і харчова промисловість” 1983 р.
Міщенко Г. І. Базюк Г. П. “Технологія ремонту швейних виробів” К.: Техніка 1991 р.
Михайловська Л. М. “Текстильные товары, товароведение” М. Изд. Экономика, 1990 г.
Козлова, Т. В., Ритвінська Л. П., З. Н. Тимашова “Моделювання і художнє оформлення жіночого і дитячого одягу”, М. Легкопромбитіздат, 1990 р.
’’Оборудование швейного производства‘‘ М.: Лёгкая индустрия, 1997 г.
Першина Л.Ф., Петрова С. В. “технологія швейного виробництва” Легпромбутіздат, М. 1991 р.
Порецька Є. Я. “Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу”, К. “Вища школа” 1992 р.
Пожидаєв Н. Н. і др.. “Матеріали для одягу” М. Легка індустрія, 1975 р.
Рейбарг Л. Б. “Обладнання швейного виробництва” М. “легка промисловість і побутове обслуговування” 1988р.
Ромашкина І. І і др.. “Я шию сама”
Рукоделие (сост. )
Савостицький А. В., Маликов Є. Х. “Технологія швейних виробів” М. Легка промисловість, 1982 р.
Сулла М. Б. Охрана труда: учебное пособие для студентов пед.. институтов. М.: Просвещение, 1989 г.
Труханова А. Т. “Технологія жіночого і дитячого легкого одягу”, М. “легка і харчова промисловість” 1983р.
Тру ханова А. Т. “Иллюстрированное пособие по технологии лёгкой одеждой” М.: Лёгкая промышленность, 1984 г.
Шершнева А. П. “Основи конструювання жіночого і дитячого одягу” М. “легка промисловість і побудова обслуговування”
Шийте самі – Сімферополь: МП “Век” 1994 р.
Юдіна Є. Н. І др.. Шейте сами (Юдина Е. Н., Евтушенко М. А., Черусалимская О. А. ) 1992 г.