Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Регіональний туризм на прикладі Черкащини

Регіональний туризм на прикладі Черкащини

Зміст


Вступ

Тенденції розвитку українського туризму

Напрямки формування туристичного ринку України

2.1. Перспективи розвитку регіонального туризму в Україні

2.2. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини

2.3. Перспективи розвитку ринку готельних послуг в Україні

Державна підтримка розвитку туризму в Україні

Висновок

Список використаної літератури


Вступ


Туризм упродовж усієї історії свого економічного існування переконливо утримує репутацію специфічної сфери, яка динамічно розвивається у складі галузей обслуговування і посідає все більш помітне місце в світовій економіці за показником швидкості обігу капіталу, кількістю зайнятих, обсягом експорту послуг, в якості джерела доходів для національних бюджетів. Рівень споживання туристичних послуг є одним з важливих індикаторів якості життя. Процес прискореного розвитку туризму є результатом науково-технічного прогресу, зростання пізнавальних, оздоровчих потреб людей і необхідності в міжнародних ділових контактах. Наявність багатого історико-культурного і природно-рекреаційного потенціалу дало багатьом країнам, окремі з яких навіть не відносяться до високорозвинених, завоювати серйозні позиції на світовому туристичному ринку. Матеріальною основою туристичного ринку в Україні та вагомою структурною складовою її економіки стає рекреаційно-туристичний комплекс, для розвитку якого існують необхідні природні умови, історико-культурні, матеріальні та трудові ресурси.

Територія України має унікальні передумови формування на ринкових засадах рекреаційно-туристичного комплексу. Це, насамперед, комплекс фізико-географічних, гідрологічних, структурно-геологічних та інших параметрів, що й зумовило формування значної кількості багатьох видів природних ресурсів. Наявність кількох природно-кліматичних зон та розташування в межах водозаборів трьох морів — Чорного, Азовського та Балтійського — сприяло формуванню різноманіття ґрунтово-рослинного покриву та гідрографічної мережі.

Найбільш цінними серед природних ресурсів, за оцінками Ради з вивчення продуктивних сил України, у формуванні рекреаційно-туристичного комплексу держави: є земельні, мінерально-сировинні, водні, лісові, рекреаційні ресурси, тваринний і рослинний світ.

Тенденції розвитку українського туризму


Розвиток туристичної та курортної галузей впродовж останніх чотирьох років характеризується позитивною та сталою динамікою. Створення нового іміджу українського турпродукту, конкурентоспроможного в нашій державі та за кордоном, комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на регіональному рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері, зумовили неухильне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг.

Внаслідок поступального розвитку міжнародного співробітництва в сфері туризму, кількість в’їзних (іноземних) туристів, які відвідують Україну, щороку зростає. У 2002 р. їх кількість становила 10,5 млн. осіб, приріст склав 14,6 %. Впродовж 2003 р. Україну відвідали 12,5 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 19,0 % або 2,0 млн. більше, ніж у попередньому році (табл.1).


Таблиця 1

В'їзний (іноземний) туризм України

(осіб)


2 000р. 2 001р. 2 002р. 2 003р. 2 004р.
Організований туризм 729 701 574 284 722 860 1 012 257 2 215 603
Службова поїздка 1 424 533 1 655 111 1 192 574 954 493 1 028 026
Приватний туризм 4 276 706 6 944 771 8 601 231 10 547 133 12 385 584
Всього туристів 6 430 940 9 174 166 10 516 665 12 513 883 15 629 213
Темп приросту
42,70% 14,60% 19,00% 24,90%
Транзит 4 772 215 2 167 009 1 736 417 2 011 108 2 411 562
Всього відвідувачів 11 203 155 11 341 175 12 253 082 14 524 991 18 040 775

У 2003 р. збільшились в’їзні туристичні потоки, зокрема з наступних країн: Словаччини – у 2,5 рази, з Польщі – у 2,2 рази, з США – у 1,7 рази, з Італії та з Румунії – у 1,6 рази, з Франції та з Угорщини – у 1,5 рази, з Туреччини – на 43,0 %, з Німеччини – на 24,8 %.

В ході реалізації державної програми “Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні”, що була започаткована у 2002 році, Держтурадміністрація України проводить комплексну та послідовну рекламно-інформаційну діяльність на внутрішньому та зовнішньому ринках туристичних послуг. Результатом цієї роботи є позитивна тенденція прискореного збільшення загальних обсягів організованого туризму: у 1,3 рази за 2002 рік, в 1,4 рази за 2003 рік (Рис.1). Також, вперше за багато років загальні обсяги організованого туризму (1,01 млн. осіб) перевищили обсяги подорожей з службовою метою (0,95 млн. осіб).

Характерною особливістю 2003 року, порівняно з попередніми роками, є кардинальна зміна структури в’їзного організованого туризму. Обсяг потоку організованих туристів з країн Європи та інших країн далекого зарубіжжя (606,9 тис. осіб) у 1,5 рази перевищив обсяг потоку з країн СНД (405,4 тис. осіб). У 2000 році це співвідношення було на користь організованих туристів з країн СНД, кількість яких у 2,3 рази перевищувала кількість організованих туристів з інших країн. [9, 187]


Регіональний туризм на прикладі Черкащини

Рис. 1. Динаміка змін турпотоку в Україні


Обсяги внутрішнього туризму зростали впродовж минулих років помірними темпами: у 2002 р. та 2003 році Україною подорожували, відповідно, 7,2 млн. та 7,6 млн. внутрішніх туристів; приріст становив 4,1 % та 5,3 % (табл.2).

У 2003 р. збільшилось, також, число екскурсантів та відвідувачів музеїв до 20,3 млн. осіб; приріст до рівня 2002 р. (19,5 млн. осіб) становив 3,9 %.


Таблиця 2

Внутрішній туризм України

(осіб)


2 000р. 2 001р. 2 002р. 2 003р. 2 004р.
Підприємства готельного господарства 2 928 950 3 096 047 3 102 366 3 189 590 3 194 669
Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади, особи, оздоровлені протягом тривалого часу 2 524 215 2 488 922 2 556 926 2 556 546 2 508 819
Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади, особи, які оздоровлені протягом 1-2 днів 38 431 192 823 222 029 218 150 215 493
Дитячі табори 1 004 578 1 055 397 1 235 305 1 534 934 2 183 904
Приватні засоби розміщення 85 126 65 305 62 333 63 233 44 837
Всього внутрішніх туристів 6 581 300 6 898 494 7 178 959 7 562 453 8 147 722

темп приросту

кількості туристів


4,80% 4,10% 5,30% 7,70%

Зростання туристичних потоків зумовлює збільшення попиту та обсягів споживання туристами товарів та послуг різних галузей національної економіки, стимулюючи їх розвиток та приріст виробництва.

Обсяг туристського споживання у 2003 р. становив 28,4 млрд. грн., річний приріст дорівнює 18,0 % (табл.3) (визначено відповідно до Методики розрахунку обсягів туристичної діяльності, затвердженої спільним наказом Держтурадміністрації України і Держкомстату України від 12.11.2003 № 142/ 394 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 08.12.2003 № 1128/ 8449).

На 2004 рік припадає уведення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм”, з чим пов’язаний початок ліцензування туроператорської та турагентської діяльності. В результаті цього змінилась база статистичного обліку за формою № 1-ТУР “Звіт про діяльність туристичної організації” – на відміну від 2003 року до переліку респондентів статистичної звітності не увійшли суб’єкти господарювання, діяльність яких не підлягає ліцензуванню: санаторно-курортні заклади, заклади розміщення, суб’єкти, що спеціалізуються тільки на екскурсійній діяльності.


Таблиця 3

Обсяги споживання товарів і послуг туристичної та інших галузей економіки на митній території України, забезпечені внутрішніми та міжнародними потоками відвідувачів

млн.грн.

2 000р. 2 001р. 2 002р. 2 003р. 2 004р.
Споживання, забезпечене в'їзним туризмом 4 431,44 4 356,61 4 459,30 4 585,53 27 342,97
внутрішнім туризмом 2 668,78 2 770,20 2 727,59 2 647,47 4 713,33
виїзним туризмом 262,47 116,37 92,49 107,19 2 713,70
транзитними одноденними відвідувачами України 47,72 47,72 17,36 5,33 128,28

Загальний обсяг

туристського споживання

17 823,29 21 246,92 24 093,42 28 464,64 34 898,28
темп приросту загального обсягу туристського споживання
19,20% 13,40% 18,10% 22,60%

Таким чином, скорочення кількості ліцензіатів (респондентів форми № 1-ТУР) спричинило у 2004 р. від’ємну динаміку узагальнених абсолютних показників, яку не слід трактувати як зменшення обсягів туристичної діяльності в Україні. З огляду на це, для запобігання некоректних аналітичних висновків, варто уникати порівняння відповідних характеристик у їх абсолютному вимірі за 2003-2004 рр.

Станом на 01.01.2005 чинними були 2 754 ліцензії на туристичну діяльність, з них на туроператорську діяльність – 1028, на турагентську - 1726, відповідно 37 % і 63 %. У 2004 р. кількість чинних ліцензій зменшилась у 2,3 рази порівняно з 2003 р. (6 447 ліцензій). Проте, у 2004 р. туристична діяльність здійснювалась фактично 91 % ліцензіатів, а у 2003 р. – лише 60 %, решта 40 % ліцензіатів не звітували або повідомляли про відсутність діяльності. Отже, в процесі отримання нових ліцензій у 2004 р. з реєстру суб’єктів туристичної діяльності практично вибули непродуктивні ліцензіати. Сукупна заборгованість ліцензіатів перед бюджетом скоротилась у 4 рази, а балансовий прибуток збільшився на 43 %.

Фактично, протягом 2004 р. туристичні послуги надавали 2 519 ліцензіатів (39% - оператори та 61% - агенти), що майже на рівні 2001 р.

Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів дорівнює 23,5 тис. осіб, що у 2,1 рази менше, ніж у 2003 р.

Пріоритетним видом туристичної діяльності у 2004 році залишається внутрішній туризм, на який припадає 66 % туристів, обслугованих ліцензіатами. На виїзний туризм припадає, відповідно, 20 %, на в’їзний – 14 %.[9, 190]

Всього протягом 2004 року туроператорами обслуговано 1,9 млн. туристів та 1,5 млн. екскурсантів, що, відповідно, на 34 % та на 44 % менше, ніж у 2003 році. Загальна кількість туристів зменшилась за рахунок скорочення кількості в’їзних і внутрішніх туристів, відповідно на 26 % і 47 %. Натомість, кількість виїзних туристів зросла на 28 % (табл.4).


Таблиця 4

Виїзний туризм в Україні

(осіб)


2 000р. 2 001р. 2 002р. 2 003р. 2 004р.
Організований туризм 0 0 0 1 476 010 1 318 198
Службова поїздка 1 121 498 1 473 833 0 1 716 695 1 199 422
Приватний туризм 450 932 489 601 0 11 602 227 12 969 951
Всього виїзних туристів 13 422 320 14 849 033 14 729 444 14 794 932 15 487 571
темп приросту кількості туристів
10,60% -0,80% 0,40% 4,70%

Таким чином, продуктивність діяльності підприємств залишилась на рівні 2003 р. – у 2004 році один ліцензіат в середньому обслужив лише на 1,5 % туристів більше.

Обсяг наданих туристичних послуг туроператорів та турагентів у 2004 році зріс, у порівнянні з 2003 роком, на 2 %. Проте, в середньому один ліцензіат надавав на 57 % більше послуг, ніж у 2003 році.

Водночас, платежі до бюджету ліцензіатів у 2004 році зменшились порівняно з 2003 роком на 42 % і становили 98,1 млн. грн. В середньому на одного ліцензіата припадає 39,0 тис. грн. платежів до бюджету, що на 11 % менше, ніж у 2003 році.

У розрахунку на одного працівника, показники 2004 р. випереджають аналогічні показники 2003 р.: в середньому на одного працівника припадає на 43 % більше обслугованих туристів, на 120% більше наданих послуг та на 25 % більше платежів до бюджету.

У 2004 році відбулось зростання середньої вартості путівки на 54 % через подорожчання одного туро-дня на 83 %. Найбільше підвищилась вартість одного туро-дня у внутрішньому туризмі – на 89%, у в’їзному та виїзному туризмі, відповідно, на 43% та 26%.

Туристичний сезон 2005 року характеризується продовженням загальних позитивних тенденцій розвитку галузі. Зокрема, за даними Адміністрації Держприкордонслужби України, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, темпи росту обсягів в'їзного туризму (114%) перевищили темпи росту виїзного туризму (106%). Впродовж 9 місяців 2005 р. Україну відвідали 13,9 млн. іноземних туристів, за кордон виїжджали 12,4 млн. українських туристів. До кінця поточного року очікується, що Україну відвідають 17,9 млн. іноземних туристів, а до інших держав подорожуватимуть 16,2 млн. українських туристів.

Напрямки формування туристичного ринку України


Перспективи розвитку регіонального туризму в Україні


Складні та неоднозначні трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, знаходять відображення і в соціально-економічному розвитку її регіонів. Однак структура економіки регіонів та їх інфраструктурне забезпечення не відповідає завданням ринкової економіки. В той же час територіальна концентрація виробництва, щільність населення країни та достатній рівень розвитку людського капіталу, вигідне транскордонне положення, якість та унікальність окремих видів ресурсів транскордонних регіонів (наприклад, Карпатського) повинні сприяти ефективному їх використанню.

На нашу думку, одним із перспективних напрямів розвитку регіонів України може стати туризм, який має відповідне природно-ресурсне, інфраструктурне, трудоресурсне, організаційно-інформаційне забезпечення у регіонах і подальший розвиток якого повинен враховувати особливості регіонів, тому що сьогодні розвиток регіонів України характеризуються значними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку, неузгодженістю ряду законодавчих і нормативних актів, недостатньо чітко визначеною загальнодержавною стратегією. Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, неефективний, уповільнений розвиток більшості середніх і маленьких міст. Це є наслідком надмірного втручання держави в регіональну політику протягом довготривалого періоду, що призвело до значних територіальних диспропорцій економічного розвитку країни, погіршення демографічної ситуації в країні, стану зайнятості, зниженню якості життя населення, занепаду сільської місцевості.

В регіональному розрізі збереглась тенденція диспропорційності розвитку туризму. Більше половини обсягів туристичної діяльності припадає на три регіони – АР Крим, м. Київ, Одеську область – які розвинені всебічно у різних галузях економіки. Водночас у регіонах, що є депресивними в інших галузях, туризм також не набув належного розвитку, не зважаючи на наявність необхідних для цього природних, історико-культурних та трудових ресурсів. Від 48 % до 67 % обсягів туристичної діяльності в Україні забезпечують підприємства АР Крим, м. Києва та Одеської області.


Таблиця 5

Туристична діяльність регіонів у 2003р.


АР Крим м. Київ Одеська обл. Разом

Загальна кількість туристів

в’їзних (іноземних)

виїзних

внутрішніх

16 %

27 %

0,4 %

16 %

21 %

26 %

50 %

13 %

11 %

16 %

4 %

10 %

48 %

69 %

54 %

39 %

Кількість екскурсантів 51 % 5 % 3 % 59 %
Обсяг наданих послуг 22 % 38 % 7 % 67 %
Платежі до бюджету 23 % 29 % 11 % 63 %
Середньооблікова чисельність працівників 22 % 18 % 11 % 51 %

На Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) припадає 5-12 % загальних обсягів туристичної діяльності. Наступні 10 регіонів з року в рік вирізняються низькими показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності та посідають останні місця за рейтингом (табл.5.)


Таблиця 6

Рейтинг областей за туристичною діяльністю

Назва області

Рейтинг області за сукупністю

всіх основних показників


2001 р. 2002 р. 2003 р.
Сумська 27 27 27
Чернігівська 26 26 25
Житомирська 25 25 26
Черкаська 24 24 23
Тернопільська 23 23 18
Рівненська 21 22 24
Кіровоградська 20 18 19
Вінницька 16 21 22
Луганська 22 19 21
Хмельницька 19 20 20

Найменш розвинутою туристична діяльність є в Сумській, Чернігівській, Житомирській областях. Питома вага кількості туристів, обслугованих підприємствами цих областей не перевищує 1 % від загального по Україні обсягу. Таке становище зберігається впродовж останніх 4 років (табл.6).

У 2003 р. помітно активізувалась туристична діяльність в Волинській, Тернопільській, Закарпатській, Івано-Франківській областях завдяки проведенню комплексних рекламно-інформаційних заходів щодо презентації вітчизняного турпродукту на державному та регіональному рівнях. Найбільшими темпами приросту туристичних потоків, зокрема в’їзного та внутрішнього, вирізняється серед цих регіонів Тернопільська область (рис.2).

Водночас, туристичний та природно-рекреаційний потенціал цих областей, а також Вінницької, Луганської, Кіровоградської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, для яких питома вага кількості обслугованих туристів не перевищує 1,8 % від загального по Україні обсягу, можна використовувати набагато ефективніше.

Регіональний туризм на прикладі Черкащини

Рис.2. Динаміка туристичної діяльності України в 2004р.


В цих регіонах для успішного розвитку туризму, окрім природнокліматичних ресурсів, наявні також комплекс об’єктів історико-культурної спадщини, сприятливе екологічне становище, вигідне географічне розташування, з огляду на близькість кордонів з європейськими державами, розвинену систему транспортного сполучення тощо.

Доцільно розбудовувати туристичну інфраструктуру у Херсонській, Волинській, Полтавській, Миколаївській областях, залучаючи для цього внутрішні та іноземні інвестиційні ресурси враховуючи сприятливі для розвитку туризму екологічні та природнокліматичні умови. На даному етапі туризм в цих областях розвивається повільно, втрачаються, з різних причин, потенційні можливості економічного зростання та досягнення продуктивної зайнятості населення. [6, 152]

Незважаючи на позитивні зрушення в туристичній сфері України, розвиток туризму в регіонах відбувається повільно порівняно зі світовими туристичними регіонами. Аналіз розвитку туризму в регіонах України доводить наявність досить сприятливих чинників для сталого розвитку туризму. В той же час наявні ресурси не використовуються належним чином через низький рівень розвитку інфраструктури, в якій одне з перших місць належить транспортній системі. Важливими проблемами залишаються подальше вдосконалення залізничної мережі регіонів, електрифікація окремих відрізків доріг, реконструкція і модернізація залізничних вокзалів.

Треба підкреслити, що і наявна матеріально-технічна база туризму в регіонах використовується неефективно через низку причин:

асортимент туристичних послуг і рівень сервісу значно відстають від зарубіжних стандартів;

ціни на готельні послуги мають постійну тенденцію до зростання, хоча це не завжди пов'язано з покращенням комфортності та рівня обслуговування;

структура номерного фонду не відповідає потребам клієнтів (у готелях регіонів недостатньо одномісних номерів).

Аналіз діючих сьогодні пансіонатів, баз та інших закладів відпочинку в регіонах, засвідчує неналежну комфортність переважної більшості з них, невисокий рівень та асортимент послуг, занепад матеріально-технічної бази» сезонність роботи і пов'язане з нею неефективне використання наявного туристичного потенціалу.

Саме тому головними питаннями сьогодення та найближчої перспективи, вважаємо, є не збільшення кількості об'єктів і їх потужностей, а налагодження конкурентоспроможного ринку туристичних послуг шляхом модернізації існуючої матеріально-технічної бази. Для цього на державному рівні необхідно вирішити ряд першочергових питань:

розробка державних гарантій повернення інвестицій;

зменшення відсотку за наданий кредит до 5—7%;

надання «податкових канікул» суб'єктам господарювання, що здійснюють реконструкцію туристичних об'єктів, на період проведення цих робіт.

До проблем місцевого рівня належить зменшення загального терміну оформлення земельної ділянки у власність або під забудову (сьогодні він становить від 3 до 9 місяців); наявність додаткових умов при наданні дозволів на ділянку (наприклад, будівництво 10 км. доріг, ремонт школи тощо).

На нашу думку, Черкащина – один із пріоритетних регіонів розвитку туризму. Сьогодні на Черкащині працюють 32 суб'єкти туристичної діяльності. За 6 місяців 2005 року вони надали послуги 15 442 туристам, з яких 13593 українців та 502 представників інших країн. Місцеві турфірми за 6 місяців 2005 року надали послуги 13331 екскурсантам. Втім, на туристсько-екскурсійні об'єкти області значну кількість українських та іноземних туристів привозять столичні туроператори.

Серед нових об'єктів та атракцій, що останнім часом з'явились у області, можна назвати фольклорно-екскурсійний тур "Посвята у козаки" біля знаменитого козацького дуба у Холодному яру. На Черкащині також активно розвивається молодіжний туризм. Зокрема, на річці Рось третій рік діє перший молодіжний готель (хостел) - "Модус". Це сучасний молодіжний оздоровчий, спортивно-туристичний та навчальний центр.

Пріоритетними напрямами розвитку туризму на Черкащині є внутрішній та в'їзний туризм. До послуг туристів у області є понад 30 готелів, мотелів, кемпінгів та туристичних баз. Туристичний потенціал Черкащини дозволяє розвивати тут практично всі види сучасного туризму: історико-культурний, пізнавальний, екологічний, спортивний та ін. Все більшої ваги в області набуває сільський туризм. У селах Черкаського регіону туристи ознайомляться з місцевими звичаями, народними художніми промислами - гончарством, килимарством, плетінням, виробами з дерева.

В області є всі можливості для розвитку активного туризму. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких використовуються для відпочинку. Тут влаштовуються сплави на човнах та катамаранах, а також спортивні змагання.

Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита у 1962 р.) є багатою на радон, залізо, сірковуглець. Мінеральні води "Мошногірська", "Славутич" використовуються для лікування органів травлення.

Черкащину називають Шевченковим краєм: Тарас Шевченко народився у Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знаходиться його могила. Наразі розроблена система туристсько-екскурсійних маршрутів по місцям, пов'язаних із Тарасом Шевченком.

Згідно Розпорядження Президента України від 29.04.2005 №1016/2005-р "Про відродження та розвиток історичних і культурних центрів Черкащини" в області було розроблено Концепцію державної програми "Золота підкова Черкащини". Реалізація цієї програми сприятиме зростанню популярності історико-культурної спадщини Черкащини, яка пов'язана з історією українського козацтва, іменами Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка.

Фінансування заходів, передбачених програмою "Золота підкова Черкащини", здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок залучення інвестицій.

Отже, сьогодні розвиток туризму в регіонах України знаходитеся на етапі, коли необхідно активізувати дослідження традиційних і нових сегментів ринку, попиту споживачів, інформаційних технологій та управлінських методик.

Ефективне функціонування цієї сфери потребує точних статистичних даних, глибоких досліджень, якісного менеджменту на основі принципів стійкого розвитку. Зростання показників розвитку туризму значною мірою залежить від стану безпеки та захисту туристів (туристам необхідно надавати точні дані щодо стану безпеки в туристичних регіонах). Також треба здійснювати подальше спрощення адміністративних та податкових обмежень у сфері туризму. За такого підходу розвиток туризму стимулюватиме розвиток багатьох галузей, безпосередньо з ним пов'язаних. У результаті, крім прямої економічної вигоди і соціальних зрушень, українські регіони стануть привабливими для інвесторів, у тому числі іноземних. Саме тому, на нашу думку, туризм повинен поступово займати вагоме місце в економічній структурі регіонів України.


Розвиток сільського туризму в Україні на прикладі Черкащини


Традиційні райони світового туристського ринку вже практично досягли межі рекреаційної ємності. У зв'язку з цим, на нашу думку, Україна має унікальну можливість зайняти свою нішу на світовому туристському ринку за рахунок нових відвідуваних територій та альтернативних видів туризму. Йдеться зокрема про так званий сільський, або "зелений" туризм, який сьогодні в Україні розглядається як форма відпочинку міського населення та як форма діяльності селян, що надають відпочиваючим житло та харчування. Слід зазначити, що у Програму розвитку туризму в Україні до 2010 року внесено доповнення щодо розвитку цього виду туризму, а в державному бюджеті передбачаються навіть певні кошти на його розвиток.

Сільський туризм на відміну від масового не справляє шкідливого впливу на довкілля - природне та культурне і» у той же час, робить істотний внесок у регіональний розвиток. Він є одним зі способів переходу туристичної індустрії* до усталеного розвитку й переосмислення природних і культурних цінностей сучасного світу, дозволяє використовувати існуючий житловий фонд, скорочує інвестиційні витрати, дає можливість більш рівномірно розподіляти туристські об'єкти на території» не завдаючи шкоди довкіллю, а ще й приносить додаткові доходи місцевому населенню.

Сільський туризм, як відпочинок у сільській місцевості, не лише данина моді. Він пробуджує в людях бажання побути посеред чистого природного середовища, дає людині можливість звернутися до витоків народу, його культурної спадщини, пізнати історичну, культурну, етнографічну, а також архітектурну спадщину, звичаї та ремесла, що характерні для даного регіону, ознайомитися з місцевим народним одягом, фольклором, збирати трави і мінерали, взяти участь у сільськогосподарських роботах -овочівництві, бджільництві, збиранні винограду, фруктів, трав та грибів, квітникарстві, ознайомитися з місцевою кухнею.

Нині кожна країна прагне створити власну національну модель розвитку сільського туризму. Слід зазначити, що сільський туризм може розвиватися не скрізь, з лише в регіонах, не охоплених діяльністю, яка забруднює навколишнє середовище. Крім того, для розвитку сільського туризму в певному регіоні необхідне поєднання трьох елементів: первинні - природні і сільськогосподарські компоненти в регіоні (ці елементи, власне, і залучають туристів: наприклад, озера, придатні для купання}; вторинні - все, що необхідно для проживання туристів у цьому регіоні (кемпінги, фермерські садиби, магазини); додаткові - все, що робить проживання туристів більш зручним і комфортним. Крім того, слід зазначити, що культурні цінності сільського середовища (побут, духовний світ, фольклор тощо) не менш за природне середовище приваблюють туристів.

У ряді розвинутих західноєвропейських країн, таких як Франція, Великобританія, Голландія, Ірландія, Німеччина, Іспанія тощо, заняття сільським туризмом заохочується на національному рівні. В цих країнах туристичні поїздки до сіл і сільської місцевості займають вже друге місце після відпочинку на морі. Сільський туризм створює нові робочі місця та приносить реальний доход регіонам, а також дозволяє знайти засоби й способи для збереження природи. Зростаюча популярність сільського туризму спонукала багатьох англійських фермерів організуватися з метою пропозиції більш різноманітних послуг у своїх будинках. Сільський туризм в Англії стає все більш привабливим ще й тому, що пропонує виключно доступні ціни і спеціальні знижки для дітей. [7, 42]

Сільський туризм може ефективно розвиватися та функціонувати на таких територіях: села, сільськогосподарські ферми; зони відпочинку і дачні зони; лісовий фонд, природні феномени; національні парки і специфічні території, що охороняються; монастирі і священні місця; малі міста з характерною архітектурою, побутом, культурою; пам'ятки народної культури під відкритим небом. Для розвитку "зеленого" туризму Україна має чудові можливості, оскільки володіє безцінною природною та культурною спадщиною. У більшості українських регіонів на тлі прекрасних ландшафтів розташовані тисячі різноманітних пам'яток Історії та культури світового рівня, деякі з котрих не менш унікальні, ніж, скажімо, піраміди Єгипту та залишки шумерських міст, - це городища трипільської культури, скіфські кургани, безцінні скарби Київської Русі, середньовічні замки, чудові шляхетські парки тощо. До того ж, на території України розташовано 15 унікальних природних заповідників. Крім того, клімат України вигідно відрізняється від клімату багатьох країн світу.

Розвиток сільського туризму в Україні сприятиме припливу капіталу до села та поліпшенню матеріального статку селян; створенню нових робочих місць в туристичному бізнесі та туристичній інфраструктурі саме в тих регіонах, де найбільший відсоток безробітних, що сповільнить процес міграції молоді до міст у пошуках роботи та кращої долі; пожвавленню товарно-грошових відносин в регіонах, а отже — їхньому економічному піднесенню.

Основними районами "зеленого" туризму в Україні на сьогодні є Крим та Карпати. Причому, якщо Крим дотепер традиційно лідирував за кількістю відпочиваючих, то "зелений" туризм інтенсивно розвивається в Карпатському регіон: - Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській областях. З'являються "зелені" садиби в київському й полтавському регіонах. Власне, спроби розвинути сільський туризм охоплюють різні місцевості від рівнин Полісся до Карпатських гір.

Союз сприяння розвиткові сільського туризму в Україні, створений в 1996 році, пропонує міським мешканцям відпочинок з розміщенням у спеціально обладнаних будинках або квартирах, розташованих в населених пунктах, що знаходяться в унікальних природних куточках України. Союз на громадських засадах займається також: організаційним становленням сільського туризму як виду підсобної діяльності на селі і підприємництва; встановленням співробітництва державних органів, органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями щодо створення правових умов і господарського механізму функціонування сільського туризму; рекламуванням потенціалу українського села і просуванням на ринок послуг сільських господарів за допомогою видання спеціалізованого журналу "Туризм сільський зелений", відповідних каталогів і путівників (до речі, видано каталог "Відпочивайте в українському селі", де зібрано координати багатьох сільських господарів» що бажають здати кімнати туристам); організацією і методичним забезпеченням навчання власників садиб

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: