Особливості підготовки стрибунів потрійним з розбігу у підготовчому, перехідному, змагальному періодах
Моральна й вольова підготовка. Спортсмен повинен бути відданим Батьківщині, дисциплінованим, працьовитим, наполегливим у досягненні поставленої мети, впевненим у своїх силах, здатним до максимальних зусиль; повинен не боятися труднощів, завжди прагнути до перемоги.
Всі ці якості виховуються протягом усього процесу учбово-тренувальної роботи (особистим прикладом, добором відповідних вправ, участю в змаганнях, розповідями про кращих людей України, зокрема видатних спортсменів).
Завдання теоретичної підготовки, як і всього учбово-тренувального процесу,— озброїти їх певними знаннями з галузі теорії й методики спорту взагалі і спортивної спеціалізації зокрема, ознайомити з питаннями особистої гігієни, режиму, лікарського контролю та самоконтролю тощо.
Найважливішою умовою ефективності тренувань та успіху в спортивних змаганнях є систематична підготовка спортсмена протягом року. Здійснення цілорічних тренувань вимагає правильного планування. Рік поділяється на три періоди: підготовчий, змагальний та перехідний, які складають у сумі річниї цикл тренувань. Таких циклів в одному році може бути й кілька.
Періоди тренувань і тренувальний цикл у цілому органічно пов'язуються з календарем спортивних змагань.
Підготовчий період. Сучасні методи тренування в усіх, без винятку, видах спорту відводять цьому періодові вирішальну роль у підготовці спортсменів. У річному циклі тренувань підготовчий період повинен зайняти не менше 4-5 місяців при 4-5 тренуваних заняттях на тиждень для підготовлених спортсменів та З-4 - для початківців.
Тренування в підготовчому періоді забезпечує:
- набуття та покращання загальної і спеціальної фізичної підготовленості;
- подальший розвиток сили, швидкості та інших фізичних якостей, необхідних для вдосконалення в даному виді спорту;
- подальше покращення моральних і вольових якостей;
- оволодіння спортивною технікою і вдосконалення;
- ознайомлення з елементами тактики;
- підвищення рівня знань у галузі теорії фізичних вправ і виду спорту.
За підготовчий період тренування, спортсмени повинні набути таку тренованість, яка дозволила б їм почати змагальний період добре підготовленими, з високим рівнем спортивної техніки, фізичних і вольових якостей. Останнім часом змагання плануються і провадяться протягом року, в тому числі і в підготовчому періоді. Так, наприклад, календарні плани спортивних заходів для легкоатлетів вже кілька років передбачають серію змагань як у закритих приміщеннях, так і на повітрі
Змагальниіі період. Основні завдання тренувань у цьому періоді зводяться до подальшого підвищення рівня розвитку фізичних і морально-вольових якостей, вдосконалення і закріплення спортивної техніки, оволодіння тактикою і набуття досвіду змагань.
Цей період прийнято поділяти на два етапи. Перший, так званий дозмагальний, триває один місяць, а другий - основних спортивних змагань – 3 - 5 місяців.
На першому етапі спортсмени повинні здійснювати напружене тренування і брати участь у невеликій кількості змагань для набуття «бойового» досвіду. Виступаючи в них, спортсмени призвичаються до нових умов, перевіряють свої можливості, підвищують тренованість. У цілому тренування на цьому етапі слід розглядати як підготовку до участі в найбільш відповідальних змаганнях, запланованих на наступні місяці сезону.
Тренування на другому етапі основного періоду трохи відрізняються від тренувань на першому етапі і мають свої особливості. Головну увагу в цей період приділяють вдосконаленню техніки та підготовці до досягнення найвищих для даного спортсмена результатів.
Перехідний період має на меті створення таких умов, за яких спортсмени після напруженої роботи в змагальному періоді будуть готові почати паступний цикл тренувань, не знизивши рівня набутих фізичних якостей і технічних навичок.
Одним з найважливіших питань успішного керування тренувальним процесом, шляхів підвищення ефективності підготовки спортсменів є пошук раціональних форм планування тренувальних навантажень у структурах річної й багаторічної підготовки легкоатлетів.
Від науково-обґрунтованого планування змісту окремих тренувальних занять, тренувальних і змагальних тижневих мікроциклів, мезоциклов, макроциклів річної підготовки залежить рівень і час досягнення планованих спортивних результатів.
Структура річної підготовки - це система організації тренувальних навантажень, що передбачає певний порядок і черговість уведення в тренування обсягів навантажень різної спрямованості.
У практиці легкоатлетичного спорту найпоширенішою структурою планування річного циклу є двоциклова структура. Протягом багатьох років структура планування річної підготовки зазнала корекції.
Озолин Н.Г., Воронкин В.І. запропонували рік ділити на два великих цикли: осінньо-зимовий - 5 місяців, весняно-літній - 6 місяців і перехідний період 1 місяць. Осінньо-зимовий великий цикл містить у собі осінньо-зимовий підготовчий період, який умовно ділиться на загально підготовчий і спеціально-підготовчий етапи та змагальний період. Весняно-літній великий цикл містить у собі весняно-літній підготовчий період, який умовно ділиться на весняний підготовчий і літній підготовчий етапи, і змагальний період, що включає, у свою чергу, етапи підготовчих та основних змагань (табл.3.1) [14].
В 90ті роки Мироненко І.Н. проаналізував більш 50 варіантів річної підготовки й запропонував блочну систему побудови циклу підготовки в легкоатлетичних стрибках. Таранів В., Мироненко І., Сергєєв В. [22] характеризують особливості блочної системи побудови циклу підготовки в легкоатлетичних стрибках (табл.3.2):
1. Двоциклове планування підготовки до зимового й літнього змагального сезонів.
2. Поділ кожного піврічного циклу на двотижневі навантажувальні й тижневі розвантажувальні блоки підготовки.
3. Систематизація й розподіл усіх застосовуваних тренувальних засобів по блоках підготовки (відповідно до завдань кожного з них) для забезпечення односпрямованого тренувального впливу.
4. Постійне програмоване вдосконалювання технічної майстерності за рахунок використання 2-3 паралельних самостійних «технічних» програм із критеріями ефективності їх реалізації.
5. Стандартизація переліку й ритмічності застосування тренувальних засобів усередині кожного навантажувального блоку, яка досягається: а) у блоках функціональної, силової, швидкісно-силової й швидкісної підготовки за рахунок використання стандартних по змісту дводенних мікроциклів (повторюваних шість разів протягом двох тижнів); б) у блоках моделювання змагальної діяльності й безпосередньої перед змагальної підготовки й участі в змагання за рахунок використання стандартних по змісту тижневих мікроциклів (з одним або двома днями відпочинку залежно від значимості змагань, до яких здійснюється підготовка).
6. Переважне застосування в навантажувальних блоках «вимірюваних» тренувальних засобів (у вправах зі штангою й обтяженнями, стрибкових вправах, спринтерському бігу, вправах по вдосконалюванню спортивної техніки), по результативності в яких здійснюється поточний контроль над адаптацією організму спортсменів до застосовуваним тренувальним впливом і оцінюється їхня ефективність наприкінці наступних за ними розвантажувальних блоків.
7. Інтенсифікація тренувального процесу не тільки при переході від одного навантажувального блоку до іншого, але й усередині кожного окремо взятого блоку.
8. Виключення (або значне зменшення обсягу) розвиваючих тренувальних впливів загальної й спеціальної силової, швидкісно-силової й швидкісної спрямованості в розвантажувальних блоках і заміна їх комплексом профілактичних і відбудовних заходів (при збереженні обсягу й інтенсивності засобів технічного вдосконалювання, як і в попередньому - навантажувальному блоці).
Сучасні фахівців пропонують двоциклове планування річної підготовки. Це пов’язано з більшою кількістю змагань як узимку, так і влітку, тому спортсмени повинні перебувати у високій спортивній формі протягом зимового й літнього тренувально-змагального періоду. У зв'язку із цим розроблена сучасна структура планування річної підготовки для легкоатлетів які спеціалізуються в горизонтальних стрибках (табл. 3.3) [12, 30].
З таблиці 3.3 видно що, річний цикл підготовки складається із двох макроциклів - першого й другого. Перший макроцикл складається з підготовчого (15-16 тижнів), змагального (6-7 тижнів) і перехідного (1-2 тижня) періодів. Кожний період включає ряд етапів, що характеризуються: певною спрямованістю, комбінацією й тривалістю тренувальних програм. Підготовчий період складається з етапів загальної фізичної підготовки (ЗФП), спеціальної фізичної підготовки (СФП) і техніко-фізичної підготовки (ТФП). Змагальний період складається з етапу спеціальної підготовки (СП). Перехідний період складається з етапу активного відпочинку, профілактики, лікування травм, підтримка тренованості
Перший етап ЗФП: тривалість 4-5 тижнів. Основні завдання - розвиток загальної, силової, стрибкової та бігової витривалості.
Другий етап СФП: тривалість 5-6 тижнів. Основні завдання - розвиток максимальної сили, швидкісно-силових здібностей, швидкісних здібностей, удосконалювання в техніці стрибків.
Третій етап ТФП: тривалість 5-6 тижнів. Основні завдання - розвиток вибухової сили, швидкісно-силових і швидкісних здібностей, удосконалювання технічної майстерності.
Четвертий етап СП: тривалість 6-7 тижнів. Основні завдання - реалізація рівня швидкісно-силової й технічної підготовленості.
П'ятий етап АВ: тривалість 1-2 тижня. Основні засоби підготовки і їх обсяг представлено в таблиці 3.3.
Другий макроцикл складається з підготовчого (12-13 тижнів), змагального (14-15 тижнів) і заключного (2-3 тижня) періодів. Підготовчий період складається з етапів спеціальної фізичної підготовки, тривалістю 6-7 тижнів і техніко-фізичної підготовки - 6-7 тижнів. Соревновательный період складається з етапу спеціальної підготовки. Заключний період складається з етапу відновлення організму спортсменів, активного відпочинку, лікування й профілактика травм.
ВИСНОВКИ
Потрійний стрибок з розбігу це складна легкоатлетична вправа, яка має три послідовно виконувані стрибки — скачок, крок і стрибок. Відштовхнувшись від планки, спортсмен приземляється на ту ж саму ногу (скачок), далі відштовхнувшись цією ж ногою, приземляється на іншу (крок), і далі, відштовхнувшись, робить приземлення в яму з піском на дві ноги (стрибок).
Для досягнення максимальних результатів на змаганнях безсумнівно важливий процес тренування, який починается з планування. Сучасні фахівців пропонують двоциклове планування річної підготовки. Це пов’язано з більшою кількістю змагань як узимку, так і влітку, тому спортсмени повинні перебувати у високій спортивній формі протягом зимового й літнього тренувально-змагального періоду. Річний цикл підготовки складається із двох макроциклів - першого й другого. Перший макроцикл складається з підготовчого (15-16 тижнів), змагального (6-7 тижнів) і перехідного (1-2 тижня) періодів. Кожний період включає ряд етапів, що характеризуються: певною спрямованістю, комбінацією й тривалістю тренувальних програм. Підготовчий період складається з етапів загальної фізичної підготовки (ЗФП), спеціальної фізичної підготовки (СФП) і техніко-фізичної підготовки (ТФП). Змагальний період складається з етапу спеціальної підготовки (СП). Перехідний період складається з етапу активного відпочинку, профілактики, лікування травм, підтримка тренованості
Другий макроцикл складається з підготовчого (12-13 тижнів), змагального (14-15 тижнів) і заключного (2-3 тижня) періодів. Підготовчий період складається з етапів спеціальної фізичної підготовки, тривалістю 6-7 тижнів і техніко-фізичної підготовки - 6-7 тижнів. Соревновательный період складається з етапу спеціальної підготовки. Заключний період складається з етапу відновлення організму спортсменів, активного відпочинку, лікування й профілактика травм.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Артюшенко О.Ф. Легка атлетика: Навчальний посібник для студентів факультетів фізичної культури. - Черкаси: БРАМА-ІСУЕП. 2000. – 316 с.
Бєлих М.О., Богачик П.Т., Синицький З.П. Легкоатлети України.2-е вид., доп. і переробл. – К.: Здоров’я, 1979. – 278 с.
Валик Б.В. Тренерам юных легкоатлетов. – М.: ФиС, 1974. – 244 с.
Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спотрсменов.— М.: ФиС, 1988.— 331 с.
Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одарённость, талант. – К.: Вежа, 1997. - 168 с.
Гогін О.В. Легка атлетика: Курс лекцій /Харк.держ.пед.ун-т ім.Г.С.Сковороди. – Харків:"ОВС", 2001. – 112 с.
Голобородько В.А. Педагогический подход к оценке //Физическая культура в школе.— 1978.— № 12.— С. 21.
Зеличенок В.Б., Никитушкин В.Г., Губа. Легкая атлетика: Критерии отбора. – М.: Терра-Спорт, 2000. – 240 с.
Золоті сторінки олімпійського спорту України / під. ред.І. Федоренка. – К.: Олімпійська література, 2000. – 192 с.
Келлер В.С., Платонов В.Н. Теоретико-методические основы подготовки спортсменов. - Львов : Украинская спортивная ассоциация, 1993. - 270 с.
Книга легкоатлета (прошлое и настоящее «Королевы спорта»). – М., Физкультура и спорт, 1971. – 384 с.
Колот А.В. Методика формування швидкiсно-силових здатностей легкоатлетiв-стрибунiв потрiйним стрибком з розбiгу у рiчному тренувальному циклi на етапi максимальноi реалiзацii iндивiдуальних спроможностей: Автореф. дис. … канд. наук з фiз. виховання i спорту: 24.00.01 / НУФВСУ. - К., 2005. - 20 с.
Креер В.А., Попов В.Б. Легкоатлетические прыжки. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 175 с.
Легкая атлетика: Учеб. для ин-тов физ. культ. - Изд. 3-е, доп. и перераб. / Под ред. Н.Г. Озолина, В.И. Воронкина. М.: Физкультура и спорт, 1986. - 597 с.
Партнов В.П. "Стрибок у висоту" фізкультура і спорт 1979 р. Видання стор.59.
Петров В.А. Примерные обучающие программы // Физическая культура в школе.— 1983.— № 10.— С. 28-29.
Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и её практические приложения. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник (в 2 кн). – К.: Олимпийская литература, 1994. – 496 с.
Подружись с «Королевой спорта»: Кн. для учащихся / Е.А. Малков. – 2-е изд., доп. – М.: Просвящение, 1999. – 126 с.
Попов В.Б. Прыжок в длину: многолетняя подготовка. - М.: Терра спорт, 2001. - 158 с.
Стражак А.П., "Стрибок у висоту" 1987 р. Видання стор. 76.
Таранов В., Мироненко И., Сергеев В. Прыжок длиною в год: построение годичного цикла подготовки. Блочная система // Легкая атлетика. - 1994. - № 3. - С. 14-15.
Теория и методики физического воспитания / Под. ред. Б.А. Ашмарина. – М.: Просвещение, 1990. – 287 с.
Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте.— М.: ФиС, 1993.— С. 181.
Трофим’як Б. Є. Фізична культура і спорт в Українській РСР. – Львів: Вища школа, 1987. – 157 с.
Україна в цікавих фактах: книга рекордів України/Упор. Г.О. Маценко. – Львів: Слово, 1992. - 160 с.
Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.— М.: ФиС, 1974.— 232 с.
Філь С.М., Худолій О.М., Малка Г.В. Історія фізичної культури: навч. пос. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.
Чен Е.Б. Вас приглашает «Королева»: История отечественной легкой атлетики. – М.: Знание, 1986. – 189 с.
Юшко Б.Н. Системно-структурный метод планирования годичной подготовки бегунов на короткие дистанции // Материалы семинара по спринтерскому и барьерному бегу. Москва, 14-17 мая 2001 г. - М.: Терра-Спорт, 2001. - С. 54-56.