Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту

Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту

0 балів, 10 сигарет за добу – 5 балів, пачка – 10 балів.

5. Споживання з харчами: багато масла, яєць, вершків – 5 балів; багато цукру, вуглеводів – 5 балів; ситна вечеря після 19-ї години – 5 балів.

6. Виробнича гімнастика: виконується – 0 балів, без неї – 5 балів.

7. Регулярність занять фізичними вправами: не проводяться – 10 балів, 2–4 години на тиждень – 5 балів, 8 годин на тиждень – 0 балів.

8. Споживання алкогольних напоїв: без них – 0 балів, під час свят – 5 балів, систематично – 10 балів [15].

Після підрахунку балів слід встановити, що сума балів менша 25 характеризує здоровий спосіб життя, 26–50 балів – спосіб життя достатньо здоровий, але при умові корекції звичок його можна значно поліпшити, 51 і більше – неправильний спосіб життя, який потребує негайно змінити звички.

Самооцінка здоров'я за Войтенко В.П.

Питання Відповідь Оцінка

1. Чи турбує Вас головний біль?

2. Чи можна сказати, що Ви легко прокидаєтесь від будь-якого шуму?



3. Чи турбує Вас біль в області серця?

4. Чи вважаєте Ви, що у Вас погіршився зір?

5. Чи вважаєте Ви, що у Вас погіршився слух?

6. Чи намагаєтесь Ви вживати кип'ячену воду?

7. Чи турбує Вас біль в суглобах?

8. Чи впливає на Ваше почуття зміна погоди?

9. Чи бувають у Вас періоди, коли після хвилювання важко заснути?

10. Чи турбує Вас затвердіння?

11. Чи турбує вас біль в області печінки?

12. Чи буває у Вас головокружіння?

13. Чи стало Вам важче зосереджуватись, ніж раніше?

14. Чи турбує Вас послаблення пам'яті?

15. Чи відчуваєте Ви у різних областях тіла поколювання, «повзання мурашок»?

16. Чи турбує Вас дзвін, або шум у вухах?

17. Чи тримаєте Ви для себе в домашній аптечці один з наступних медикаментів: нітрогліцерин, валідол, серцеві краплі?

18. Чи бувають у Вас на ногах набряки?

19. Чи доводиться Вам відмовлятись від деяких страв?

20. Чи буває у вас задуха при швидкій ходьбі?

21. Чи турбує Вас біль в області попереку?

22. Чи вживаєте у лікувальних цілях мінеральну воду?

23. Чи можна сказати, що Вам не важко у певній ситуації розплакатись?

24. Чи ходите Ви на пляж?

25. Чи бувають у Вас періоди, коли Ви відчуваєте себе радісно, збудженим, щасливим?

26. Чи вважаєте Ви, що зараз Ви також працездатні, як і раніше?

27. Як Ви оцінюєте стан свого здоров'я?


На перші 26 запитань передбачені відповіді «так» або «ні», на останнє «добрий», «задовільний», «поганий», «дуже поганий». За перші 26 запитань респонденту нараховується 1 очко за кожну несприятливу відповідь, якщо відповідь сприятлива – 0 очок. Підсумкова цифра дає кількісну самооцінку здоров'я. Відповідно, якщо на останнє питання дана відповідь «поганий», «дуже поганий», додається 1 очко. Оцінка анкети визначається за таблицею 2.


Таблиця 2 – Оцінка анкети на предмет здоров'я

Кількість очок Стан здоров'я

0–3

4–7

8–13

14–20

21–27

Ідеальний

Добрий

Посередній

Задовільний

Незадовільний


2.4 Самооцінка культури здоров'я


І.І. Брехман, засновник вчення, про здоров'я, стверджував, що збереження і відтворення здоров'я перебуває в прямій залежності від рівня культури є мірою усвідомлення й оволодіння людиною свого ставлення до самої себе, до суспільства, до природи, степенем і рівнем саморегуляції її власних потреб. Культура – це особливого роду ставлення до себе, яке властиве тільки людині. Тому необхідно прагнути, щоб учні набули такі знання й навички щодо здоров'я, які б стали буттям, увійшли в культуру, в побут, у звички [11].

Рівень культури здоров'я учнів старшого шкільного віку можна визначити за допомогою розробленої нами методики самооцінки.


Таблиця 3 – Самооцінка культури здоров'я підлітків

№№ п/п Показники (критерії) культури здоров'я Самооцінка за п'ятибальною системою Оцінка батьків
1 Духовний розвиток

2 Культура мови

3 Культура спілкування

4 Культура поведінки

5 Культура емоцій

6 Розумовий розвиток

7 Розумова працездатність

8 Культура розумової праці

9 Культура фізичної праці

10 Художньо-естетична культура

11 Культура тіла

12 Фізичний розвиток

13 Фізична працездатність

14 Фізична культура

15 Гігієнічна культура

16 Екологічна культура «'

17 Постава

18 Психофункціональний стан

19 Культура статевих стосунків

20 Побутова культура

21 Самоконтроль у режимі дня

22 Руховий режим

23 Режим дня

24 Раціональне харчування

25 Маса тіла

26 Гігієна зору

27 Здоровий спосіб життя

28 Аутогенне тренування

29 Культура зовнішності й ходи

30 Родовід за батьківською та материнською лініями

31 Шкідливі звички

32 Загартування

33 Активний відпочинок

34 Ранкова гігієнічна гімнастика

35 Статичне здоров'я за пульсом у стані спокою

36 Динамічне здоров'я (швидкість відновлення пульсу після дозованого навантаження)

37 Тривалість затримки дихання на вдиху (е)

38 Відвідування лазні

39 Артеріальний тиск (мм. рт. ст.)

Максимальна сума всіх показників – 200 балів. За сумою набраних балів визначається рівень (високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький) та оцінка культури здоров'я (відмінно, добре, задовільно, незадовільно, погано).


Таблиця 4 – Шкала оцінки рівня культури здоров'я

Бали Рівень культури здоров'я Оцінка рівня культури здоров'я
200–161 Високий Відмінно
160–121 Вищий за середній Добре
120–81 Середній Задовільно
80–41 Нижчий за середній Незадовільно
40–1 Низький Погано

Примітки:

1. Дитина до 6 років набуває близько 20% знань культури здоров'я. Решта – 80% – набуваються в шкільному віці.

2. Для багаторазового користування таблицею оцінки виставляйте олівцем.

3. Наполегливо набувайте знань і підвищуйте оцінки, щоденно вдосконалюйте себе. Перевіряйте свої досягнення не менше 2–3 разів на рік.

4. На основі загальної оцінки культури здоров'я складайте програму збереження і зміцнення здоров'я.


Творчо організований навчально-виховний процес школярів дозволяє ефективно розв'язувати проблеми морального й духовного вдосконалення, формувати культуру здоров'я. Одним з провідних принципів організації всебічного виховання повинен стати принцип «У здоровому тілі – здоровий дух». Цей принцип дає можливість сформувати в учнів образ фізичного «Я», який містить усвідомлення тіла, зовнішності, фізичних якостей, особливостей статі. З морально-духовного погляду далеко не байдуже, яким за змістом буде цей образ, оскільки він виступає специфічним посередником. Особливо дається взнаки образ фізичного «Я» в підлітковому та юнацькому віці [4].

Знання про культуру здоров'я дозволять учням сформувати свідоме дбайливе ставлення до здоров'я як найвищої цінності, умови реалізації духовного, творчого й фізичного потенціалу, ефективного методу профілактики інфекційним, соматичним та психічним захворюванням, травматизму та нещасним випадкам, здобути вміння першої медичної само- і взаємодопомоги, навчитися застосовувати засоби нетрадиційної медицини, самооздоровлення та запобігання несприятливим чинникам довкілля.

Формування культури здоров'я – це надійний і доступний шлях самореалізації, розвитку свого потенціалу, запрограмованого біологічного й вдосконаленого соціально, шлях керування своїм здоров'ям і підтримання його на творчо-активному рівні. Глибокі знання й звички щодо культури здоров'я навчають учнів цінувати життя як власне, так і людей, що оточують.


2.5 Визначення фізичного стану людини


Останнім часом у науковій і методичній літературі поряд з терміном «фізична працездатність» використовується поняття «фізичний стан».

Поняття «фізичний стан» рівнозначне терміну «фізична кондиція». Під «фізичним станом» ряд дослідників нерідко розуміє готовність людини до виконання фізичної роботи, фізичних занять фізичними вправами і спортом. Поняття «фізичний стан» окремими авторами порівнюється з рівнем розвитку максимальних аеробних можливостей людини, які є кількісною мірою динамічного здоров'я.

Визначити фізичний стан у звичайних умовах можна за допомогою таких методів [15].

1. Гарвардський степ-тест. Тест передбачає сходження (піднімання) на сходинку: для чоловіків висота 50 см, для жінок – 43 см при частоті 30 за 1 хв. (темп метронома встановлюється на 120 уд./хв. тривалістю 5 хв.). Кожне піднімання складається з чотирьох кроків. Після закінчення роботи в обстежуваного у положенні сидячи підраховується ЧСС у перші 30 с на 2-й, 3-й і 4-й хвилині відновлення. Обчислення індексу Гарвардського степ-тесту за формулою:


Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту (1)


де t – час сходження в с;

П1, П2, П3, – частота пульсу на 2-й, 3-й і 4-й хвилинах відновного періоду.

Фізична працездатність за індексом Гарвардського степ-тесту оцінюється за шкалою:


ІГСТ Оцінка
55 низька
55–56 нижча середньої
65–79 середня
80–89 добра
90 відмінна

II. Проба Руф'є – непрямий метод визначення фізичної працездатності осіб з відхиленням у стані здоров'я.

Метод ґрунтується на врахуванні величини пульсу, зафіксованого на різних етапах відновлення після відносно невеликого навантаження. Використовується 30 присідань за 45 с або 3-хвилишшй степ-тест. Пульс визначається після 5 хвилин відпочинку в положенні лежачи (сидячи) за 15 с до навантаження, в перші й останні 15 с – на першій хвилині відновлення.

Для оцінки працездатності визначають індекс Руф'є.


Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту (2)


де П1 – вихідний пульс,

П2 – пульс після навантаження,

П3 – в кінці 1-ї хвилини відновлення.

Якщо індекс Руф'є менший 3 – фізична працездатність висока, 4–5 – добра, 7–10 – середня, 10–15 – задовільна, 15 і більше – незадовільна.

ІІІ. Масовий тест оцінки фізичного стану осіб різного віку

Запропонований тест оцінки розроблений О.А. Пироговою, Л.Я.Іващенко, Н.П. Страпко та ін. (1984).

Тест дозволяє оцінити фізичний стан у балах. Він містить 7 показників.

1. Характер трудової діяльності. Розумова праця оцінюється в 1 бал, фізична – в 3 бали.

2. Вік. У 20 років нараховуються 20 балів. За кожні наступні п'ять років життя віднімаються 2 бали. Наприклад, у 45 років нараховуються 10 балів [4].

3. Рухова активність. Заняття фізичними вправами 3 і більше разів на тиждень протягом 30 хв. і більше оцінюється 10 балами, менше 3 разів на тиждень – 5 балів, хто не займається – бали не нараховуються.

4. Маса тіла. Особи, які мають нормальну масу тіла, отримують 10 балів (перевищення маси на 8% вище норми). Перевищення маси на 6–14 кг вище норми оцінюється в 6 балів, на 15 кг і більше – 0 балів.

Нормальна маса тіла для осіб чоловічої і жіночої статі визначається за формулою:


Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту (3)


1. Пульс у спокої. За кожний удар пульсу нижче 90 за 1 хв. нараховується 1 бал. Оцінюється в балах різниця між цифрою до і вихідними показниками в спокої. При пульсі вище за 90 ударів на хвилину бали не нараховуються.

2. Артеріальний тиск. Особи, в яких артеріальний тиск не більший 130/80 мм рт. ст., отримують 20 балів. За кожні 10 мм рт. ст. систолічного й діастолічного тиску вище цієї величини нараховується 5 балів.

3. Скарги. При відсутності скарг нараховується 5 балів, а при їх наявності бали не нараховуються.

Після підсумування отриманих балів фізичний стан визначається за наведеною нижче шкалою:


Рівень фізичного стану Оцінка, бали

низький

високий

середній

45 і менше

46–74

75 і більше


3. Результати власних досліджень і їх обговорення


Нами було проведено дослідження у формі опитування дорослого населення віком від 30 до 50 років. Було опитано 300 чоловіків та 300 жінок.

Опитування проводилося за такими питаннями:

Вік

Освіта

Відношення до занять спортом:

Самостійно (бігом, футболом, аеробікою)

Секції?

Яким видом?

Скільки разів на тиждень?

Якщо не займаєтесь, то чому?

Чи любите дивитись спортивні передачі по телебаченню?

Назвіть відомих вам спортсменів.

В результаті проведеного опитування ми одержали такі результати:

1. серед опитаних чоловіків 100 мають вищу освіту, 110 середню, 100 – середньо-спеціальну; серед жінок – 140 мають вищу освіту, 130 – середню, а 20 – середньо-спеціальну.

2. серед опитаних чоловіків 240 виявляють позитивне ставлення до спорту, 36 – негативне, решта 24 – утримались від відповіді; серед жінок 190 виявили позитивне ставлення до занять спортом, 50 – негативне, решта 60 – утримались від відповіді.

3. відносно питання скільки людина займається спортом і чи займається взагалі ми одержали в переважній більшості варіант – мало вільного часу. Серед опитаних «так» відповіли 170 чоловіків та 140 жінок; стан здоров`я не дозволяє: 100 чоловіків та 120 жінок; не хочу: 30 чоловіків та 40 жінок.

4. на питання чи любити ви дивитись спортивні телепрограми відповіді були такими: 280 чоловіків та 200 жінок – люблять, 190 серед чоловіків та 120 серед жінок, серед опитаних чоловіків 140 займаються футболом, 80 – бігом, 20 – плаванням, 60 – лижним спортом; серед жінок: 50 займаються бігом, 130 – аеробікою, 10 – тенісом, лижним спортом – 10.

Результати проведеного опитування можемо представити у вигляді діаграм.


Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту

Рис. 1. Ставлення до занять фізичною культурою та спортом


Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту

Рис. 2. Причини, які перешкоджають займатися спортом

Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту

Рис. 3. Ставлення до спортивних телепередач


Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту

Рис. 4. Види спорту, якими займаються


Отже, можемо зробити висновок, що більшість людей виявляють позитивне ставлення до занять спортом, люблять дивитися спортивні телепрограми, а заважає займатися спортом брак вільного часу.

Найбільш популярними видами спорту серед чоловіків є:

футбол;

біг;

лижний спорт.

Найбільш популярними видами спорту серед жінок є:

аеробіка;

біг;


Висновки


Вагомих успіхів у розвитку фізичної культури можна досягти лише за умови його надійного правового, програмового та нормативного забезпечення, що виражається у конкретних документах і матеріалах, розроблених державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту. До них належать: Закон України «Про фізичну культуру і спорт», Державна програма розвитку фізичної культури, Державні вимоги до фізичного виховання, навчальні програми для всіх ланок системи (починаючи з дітей дошкільного віку і до військовослужбовців), національна спортивна класифікація, Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» прийнятий у грудні 3993 року. Він визначає цінність фізичної культури і спорту для здоров'я, фізичного і духовного розвитку населення, утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.

Відповідно до Закону держава регулює відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики в цій сфері, створення відповідних державних органів та умов їх функціонування. Законом гарантуються права громадян на заняття фізичною культурою і спортом; визначаються і характеризуються сфери та напрямки впровадження фізичної культури.

Діяльність з фізичного виховання в суспільстві забезпечує наступність у розвитку фізичної культури, виступаючи своєрідним каналом передачі досягнень у цій сфері від покоління до покоління. Будучи невід'ємною частиною загального виховання, фізичне – відіграє суттєву роль у реалізації і виховних завдань, продиктованих потребами суспільства у цілеспрямованому впливі на розвиток людини.

Специфічний зміст у фізичному вихованні мають фізична освіта і вдосконалення фізичних якостей. Прикладним результатом фізичного виховання, якщо розглядати його стосовно практичної діяльності людей, є фізична підготовленість, втілена в підвищенні працездатності, рухових уміннях і навичках. У цьому зв'язку фізичне виховання можна розглядати як Процес фізичної підготовки людини до повноцінної життєдіяльності.

Обов'язковою умовою високоефективного фізичного виховання є створення належної матеріальної бази. Повинні застосовуватись комп'ютерна техніка, діагностична апаратура, медико-контрольні та вимірювальні прилади, світло звукові технічні засоби, спеціальні пристрої для опанування техніки рухових дій, різноманітні тренажери.

Фізична досконалість є історично сформоване представлення про міру здоров'я і рівень всебічної фізичної підготовленості, що найбільш оптимально відповідають вимогам трудової, суспільної, військової діяльності і творчому довголіттю людей.

Здоров'я – це стан повного психічного, фізичного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та фізичних вад. Організм може бути абсолютно здоровим, здоровим задовільно, практично здоровим і нездоровим. Абсолютно здоровим уважається той, у кого всі органи та системи розвинені й функціонують нормально, в них немає ніяких хворобливих відхилень. Стан здоров'я визначається за допомогою чотирьох критеріїв: 1) наявність або відсутність хронічних захворювань; 2) рівень функціонального стану основних систем організму; 3) стадії резистентності організму (стійкість, загартованість); 4) рівень досягнутого фізичного розвитку і ступінь його гармонійності. На основі критеріїв розрізняють п'ять груп здоров'я.

Формування культури здоров'я – це надійний і доступний шлях самореалізації, розвитку свого потенціалу, запрограмованого біологічного й вдосконаленого соціально, шлях керування своїм здоров'ям і підтримання його на творчо-активному рівні.

В ході дослідження ми виявили, що більшість людей позитивно відносяться до фізичної культури та спорту, цікавляться спортивними новинами, знають відомих спортсменів, але за браком часу не мають можливості займатися спортом.


Рекомендації


Вагомих успіхів у розвитку фізичної культури можна досягти лише за умови надійного нормативного забезпечення. У фізичному вихованні широко застосовуються нормативні способи кількісного визначення постановки завдань і оцінки результатів їх виконання. Тестові завдання розробляються відповідно для кожної вікової та статевої групи школярів.

Розвиток фізичних якостей людини, носить гетерохронний характер. Сенситивні періоди спостерігаються в різні вікові періоди для кожної фізичної якості. Це досить важливий момент, який потрібно враховувати в практиці фізичного виховання.

Значний вплив на динаміку та рівень розвитку фізичних якостей має руховий режим і спеціально спрямована робота з виховання фізичних якостей. Для оцінки рівня розвитку фізичних якостей використовують різноманітні контрольні вправи, тестовий контроль.


Список використаної літератури


Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. – М., 1989.

Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. – М., 1988. – 284 с.

Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. – М., 1990. – 325 с.

Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.

Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2001.

Коробейников Н.К. и др. Физическое воспитание: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1989. – 383 с.

Наумчук И.И. Развитие теории и практики физического воспитания. – М., 1989.

Положення про колектив фізичної культури в школі. 1992.

Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи. 1992.

Приступа Е.М., Пилат В.С. Традиції української національної фізичної культури. Львів, 1991.

Станкин М.И. Теория и практика физической культуры. – М., 1972.

Физическая культура в школе. Методика уроков в ІХ – Х классах./ Под ред. З.И. Кузнецовой. – М.: Просвещение, 1973, 293 с.

Физическая культура и спорт в общеобразовательной школе. Пособие для учителя. / Под ред. Д. Рупы. – М.: Просвещение, 1985. – 87 с.

Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. – 48 с.

Больсевич В.К., Лубышева Л.И. Фізична культура; молодь і сучасність // Теор. і практ. фіз. культ., 1995, №4, с. 2–7.

Валеология: Програма для учнів 1–11-х класів загальноосвітніх шкіл /Під общ. ред. О.Л. Трещевой Омськ, 1999. – 70 с.

Валеологія – наука про здоровий спосіб життя. Інформативно-методичний збірник. Випуск 1. – К., 1996. – 336 с.

Вакулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. – М., 1996.

Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.

Основы валеологии. В 3-х книгах. / Под ред. В.П. Петленко. – К.: Олимпийская литература, 1998.

Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. – 20 с.

Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) // Теор. і практ. фіз. культ., 1998, №5, с. 11–15.

Татарникова Л.Г. із соавт. Валеология – основа безпеки життя дитини. – СПб: Петрос, 1997. – 240 з

Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, – 1998, №9.

Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. №10.

Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М. Шлемина. – М., 1988.

Формирование здорового способа жизни молодежи (медико-социальные аспекты) / А.В. Мартыненко, Ю.В. Валентик и др. – М.: Медицина, 1988. – 192 с.

Язловецький В.С., Язловецька О.В. Учням про здоров`я. – Кіровоград, 2000. – 212 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: