Вікова періодизація дітей для занять футболом
У хлопчиків 14-15 років, що займаються футболом, довжина тіла за рік збільшується на 7 см (таблиця. 9)
Посилена продукція чоловічих статевих гормонів у хлопчиків призводить до швидкого наростання не лише м'язової маси, але і сили м'язів. Сила м'язів кисті у футболістів 14-15 років у вихідних даних складає 32 кг За рік занять футболом цей показник стає різним 35,6 кг — підвищується на 11,2%. При цьому збільшується витривалість до силових навантажень. Продукція андрогенних гормонів-стимуляторів зростання м'язової маси з настанням пубертатного періоду у дівчаток знижується. Тому вони починають відставати від хлопчиків в рівні не лише силових, але і швидкісно-силових можливостей.
Таблиця 1.10 Динаміка фізичного розвитку футболістів 14-15 років в річному циклі тренування (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники | Початок підготовчого періоду | Кінець підготовчого періоду | Кінець періоду змагання | ||||
| у вимірюваних одиницях | у вимірюваних одиницях | приріст в вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | у вимірюваних одиницях | приріст в вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | |
| Довжина тіла, см | 170,0 | 173,0 | 3,0 | 101,7 | 177,0 | 7,0 | 104,1 |
| Маса тіла, кг | 54,7 | 56,2 | 1,5 | 102,7 | 61,2 | 6,5 | 111,8 |
| Масо-ростовий показник, г'см | 318.0 | 323,0 | 5,0 | 101,5 | 348,0 | 30 | 109,4 |
| Коло грудної клітки, см | 82,9 | 84,1 | 1,2 | 101,4 | 83,8 | 0,9 | 101,0 |
| ЖЄЛ, мл | 3043 | 3073 | 30,0 | 100,9 | 3883,0 | 840 | 127,6 |
| Життєвий індекс. мл'кг | 54,7 | 55,4 | 0,7 | 101,2 | 62,9 | 8,2 | 114,9 |
| Сила кисті, кг | 32,0 | 36,0 | 4,0 | 112,5 | 35,6 | 3,6 | 111,2 |
| Силовий індекс, усл.од. | 0,59 | 0,647 | 0,54 | 91,5 | 0,577 | -16,0 | 97,7 |
У цьому віці значні зміни відбуваються в серцево-судинній системі. Наголошується посилене збільшення маси і об'єму серця і особливо шлуночків. Стимулюючий вплив на збільшення маси серця роблять залози внутрішньої секреції (гіпофіз, надниркові, статеві залози, щитовидна залоза) за рахунок підвищення синтезу білка в міокарді.
Якщо у 12-ти літніх дітей об'єм серця складає, в середньому, 458 мл, то 15-річних він досягає вже 620 мл
Швидше збільшення об'єму серця в порівнянні із зростанням ємкості судинної системи створює передумови до підвищення судинного тонусу. Цьому сприяє також вплив соматичних і ендокринних впливів під час полового дозрівання, а також різні несприятливі чинники (порушення режиму, перевтома, осередки хронічної інфекції, зміна реактивності організму або фізичні перевантаження). Підвищення судинного тонусу у підлітків створює передумови до підвищення артеріального тиску. Якщо максимальний артеріальний тиск в 11 років складає 106 мм рт.ст., то в 15 років — 116 мм рт.ст. Мінімальний тиск в цьому віковому діапазоні відмінностей не має, складаючи, в середньому, 66 мм рт. ст. У підлітків в стані спокою інколи наголошується підвищення максимального тиску до 130-140 мм рт.ст. Це явище називається юнацькою (або ювенільною) гіпертонією. Воно обумовлене нейрогуморальною перебудовою регуляції функцій, що відбувається в цьому віці. Юнацька гіпертонія найчастіше зустрічається в акселератів.
Відносна вузькість судин, зміна їх тонусу, а також підвищені вимоги до системи кровообігу, пов'язані із збільшенням маси тіла і посиленням змінних процесів, є причиною інтенсивнішої роботи серця, що наводить до його гіперфункції, а у ряді випадків і зміні його конфігурації.
У цей віковий період може з'явитися тимчасове неспівпадіння між збільшенням розмірів тіла, зростанням міокарду і об'ємом серця. Така фізіологічна особливість розвитку особливо яскраво буває виражена при акселерації. Темпи збільшення об'єму серця не встигають за темпом зростання маси і загальних розмірів тіла. Виникає гіпоеволютивна форма підліткового серця.
Адаптація системи кровообігу до фізичних вправ у підлітків з гіпоеволютивним серцем здійснюється з великою напругою і не економічно. Підвищення хвилинного об'єму крові при фізичному навантаженні у них відбувається головним образом за рахунок почастішання сердечної діяльності при незначному збільшенні викиду систоли, меншим, ніж у однолітків з нормальними розмірами серця. Це слід враховувати при тренуваннях.
Фізіологічна диспропорція може мати місце і в розвитку самого серця. У підлітків не рідко наголошується невідповідності в мірі диференційованої нервової і м'язової тканини серця. До цього періоду нервовий апарат серця сформований досить, але посилене зростання м'язової тканини наводить до різкого збільшення сталих раніше співвідношень між міокардом і провідною системою серця. Так створюються анатомо-фізіологічні передумови для виникнення порушень різних функцій серця, чому неабиякою мірою сприяють ще і характерна для підлітків лабільність і неадекватність вегетативно-ендокринних реакцій. Це одна з причин досить частої реєстрації у підлітків порушень функцій серця: синусовій аритмії, екстразистіл, уповільнення арти-вентикулярної і внутрішньо-шлункової провідності.
Вміст гемоглобіну в крові за час статевого дозрівання збільшується з 136 до 146 г/л і до кінця пубертатного періоду досягає, як і еритроцити, нижніх кордонів норми для дорослих. Збільшується киснева ємкість крові з 0,179 л*л-1 в 11-річному віці до 0,192 л»л-1 в 15-річних, вміст кисню в артеріальній крові підвищується за цей період з 0,174 до 0,188 л*л-1, тобто у підлітків дихальні можливості крові помітно підвищуються у порівнянні з молодшими школярами, але рівня дорослих не досягають.
В період статевого дозрівання темп зростання і розвитку системи дихання найбільш високий.
На початок періоду статевого дозрівання об'єм легенів в порівнянні з новонародженими збільшується в 10 разів, а до кінця пубертатного періоду — в 20 разів.
Виразно підвищується ЖЄЛ і найбільш виражено з 13 до 16 років. У 14 років у хлопчиків ЖЄЛ, в середньому, рівна 3100 мл, у дівчаток середні величини ЖЄЛ в 14 років, складають 2680 мл У 15 років у хлопчиків ЖЄЛ, в середньому, рівна 3290 мл, у дівчаток — 2900 мл У підлітків 14-15 років, що займаються футболом, ЖЄЛ за рік збільшується на 27,6%. При середніх даних рівних 3043 мл (найбільші величини — 4000 мл) на початку підготовчого періоду до кінця року ЖЄЛ, в середньому, досягає 3883,0 мл при найбільших значеннях — 4200 мл
Оскільки в процесі статевого дозрівання здійснюється перебудова нервової і гуморальної регуляції дихання, режим дихання у підлітків відрізняється великою варіативністю його параметрів.
Дихання підлітків продовжує залишатися частішим, ніж у дорослих.
У підлітковому віці рівень обміну енергії залишається вищим, ніж у дорослих, знижуючись у міру віку при збереженні статевих відмінностей. Висока витрата енергії у спокої пов'язана з посиленими пластичними процесами, гормональними особливостями цього віку.
Більшість сенсорних систем, з тому числі рухова, тактильна і вестибулярна, досягають високого рівня розвитку. До 12-13 років досягається повна зрілість як кіркового відділу, так і периферичного кінця рухового аналізатора, який набуває структури, близької до такої у дорослих. Завдяки досконалому розвиток руховою і вестибулярною сенсорних систем до цього часу досягає, приблизно, рівня дорослих здібність до сприйняття простору при ходьбі із закритими і відкритими очима, відчуття темпу рухів, точність просторової оцінки рухів при стрибках в довжину з місця і з розгону, максимальний темп рухів, статична рівновага, рухова координація.
У зв'язку із зміною загальних розмірів тіла, розвитком скелета, м'язової маси і сили, розвитком, що продовжується, і вдосконаленням центральної нервової системи, рухового, вестибулярного і інших аналізаторів, з поліпшенням здатності кори головного мозку до аналізу і синтезу рухова функція підлітків досягає високої міри розвитку.
У підлітковому віці формується моторна індивідуальність, властива дорослій людині, В цей період значно міняються якісні і кількісні показники реакції організму на стандартні і напружені фізичні навантаження: збільшується як інтенсивність виконуваних короткочасних навантажень, так і здатність виконання тривалої роботи великої інтенсивності.
Морфо-функціональні особливості організму підлітків передбачають подальший розвиток основних рухових якостей.
У зв'язку із значним збільшенням маси м'язів цей вік у хлопчиків сприятливий для розвитку відносної сили. Силові показники рівномірно збільшується в 12-14 років, а в 14-17 років наголошується їх стрибкоподібне наростання. Висока рухливість нервових процесів, пластичність організму передбачає успішний розвиток як швидкісних, так і швидкісно-силових якостей, що виявляються в стрибкових рухах. Для розвитку швидкісно-силової якості підлітковий вік є сенситивним.
Своєрідність цього віку, що полягає у відносній слабкості кліток кори головного мозку, в недосконалості нервової і гуморальної регуляції, лабільності і нестійкості вегетативної нервової системи, в дисгармонії і темпах зростання серця, судин і маси тіла, обумовлює підвищену чутливість їх організму до різних дій, у тому числі і фізичних навантажень. Тому в цьому віці необхідний строгий лікарський контроль за об'ємами і інтенсивністю фізичних навантажень, аби не допустити перевтоми і перенапруження.
Таблиця 1.11 Динаміка рухових якостей у футболістів 14-15 років в річному циклі тренування (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники | Час обстеження | ||||
| Початок підготовчого періоду | Кінець підготовчого періоду | Кінець періоду змагання | |||
| У вимірюваних одиницях | %% до початковим даному | У вимірюваних одиницях | %% до початковим даним | ||
| Біг 10 м, з | 1,6 | 1,52 | 95,0 | 1,52 | 95,0 |
| Біг 30 м, з | 4,55 | 4,39 | 96,5 | 4,28 | 94,0 |
| Біг 30 м з веденням м'яча, з | 5,08 | 4,74 | 93,3 | 4,58 | 90,15 |
| Біг 5x30 м, з | 30,0 | 27,6 | 92,0 | 27,3 | 91,0 |
| Біг 400 м, з | 65,9 | 65,2 | 98,9 | 62,5 | 94,8 |
| Стрибок вгору, см | 49,0 | 51,4 | 104,9 | 53,5 | 109,2 |
| Стрибок в довжину, см | 227,0 | 245 | 107,9 | 246 | 108,3 |
| Удар по м'ячу на дальність, м | 32,9 | 35,2 | 106,9 | 41,5 | 126,1 |
| Тест упера, м | 2004 | 2504 | 124,9 | 2565 | 127,9 |
Як видно з таблиці 10, в цьому віці при заняттях футболом удосконалюються всі рухові якості, проте різною мірою. Найбільші темпи розвитку характерні для загальної витривалості (за даними тесту Купера). Приріст показника загальної витривалості складає 27,9%. Такий же високий темп розвитку відмічений в змінах швидкісно-силової якості з використанням технічних прийомів, про що свідчать дані тесту "удар по м'ячу на дальність". Результати цього тесту за рік підвищилися на 26,1%. По інших "прижкових" тестах також видно приріст показників швидкісно-силових якостей. На 9% покращали показники швидкісної витривалості за даними тесту "біг 5x30 м".
Відповідно віку наголошується помірний темп підвищення швидкісних якостей. Слід зазначити, що темпи розвитку рухових якостей залежать від програми тренувальних дій, а тому можливі деякі відхилення в отриманих даних.
ВИСНОВОК
Фізичне тренування людини — це спеціально організований процес цілеспрямованої стимуляції розвитку і вдосконалення його рухової функції. В результаті тренування завдяки загально-біологічній властивості адаптації відбувається перехід організму людини з одного стану в інше, що і складає єство тренованості.
Проте позитивний ефект адаптації організму до фізичних навантажень можливий лише в тому випадку, якщо враховуються природні основи законів розвитку організму, які формувалися протягом мільйонів років еволюції людини, через що вони повинні стати одним з центральних ланок організації тренувального процесу.
Основна закономірність еволюційного розвитку організму зводиться до нерівномірного поступального розвитку всіх ланок апарату руху і інших органів і систем організму, що забезпечують його життєдіяльність. Це загальна властивість розвитку людини дозволяє сформулювати основні правила організації тренувального процесу, а саме: параметри тренувальних навантажень (їх об'єм, спрямованість, характер) повинні відповідати не лише цілям тренування, але і бути адекватними віковому стану організму тих, що займаються.
Список використаної літератури
Бальсевіч В.К., Запорожанов В.А. Фізична активність людини, - До: Здоров'я. - 1987. - 226 с.
Верхошанський Ю.В. Програмування і реалізація тренувального процесу. - М.: Фізкультура і спорт. - 1988. - 331 с.
Волков Л.В. Спортивна підготовка дітей і підлітків.-К.; Вежа - 1998. - 190 с.
Гужаловський А.А. Проблема критичних періодів онтогенезу і її значення для теорії і практики фізичного виховання. - М.: Фізкультура і спорт. - 1989, - С. 211-226.
Кузнецова З.І. Критичні періоди розвитку рухових якостей школярів // Фізкультура в школі. - 1975. - № 1. - С. 7-9.
Платонов В.Н. Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорте. - К.: Олімпійська література, 1997. - 583 с.
Мороз Е.В. Физкультура и спорт Коми АССР. – Сыктывкар: Коми книжное издательство,1967.
Радуга свершений. Очерки, зарисовки, стихи. – Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1974.
Футбол: Справочник / Авт. – сост. Чумаков Е.М. – М.: Физкультура и спорт, 1985.
Все о спорте. Справочник, 2-е изд., в 3-х т. – М.: Физкультура и спорт,
Мягченков Н.И. Мини футбол: Справочник – М.: Физкультура и спорт, 1984
Арестов Ю.М., Годик М.А. Подготовка футболистов высших разрядов. - М.: ГЦОЛИФК, 1980.
Аркин Е.А. Особенности школьного возраста. - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2001.
Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. - М.: ФиС, 1978.
Безъязычный Б.И. Формирование ударных движений по показателям целевой точности у юных спортсменов 12-16 лет (на примере футбола): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - Харьков, 1991.
Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1996.
Букреева Д.П. Возрастные изменения максимального темпа движений у детей 7-16 лет.- М.: МГУ, 1995.
Герасименко А.П. Совершенствование основ технико-тактического мастерства юных футболистов. - Волгоград,ВГАФК,2002.
Годик М.А. Командные, групповые и индивидуальные футбольные упражнения и их соотношение в тренировках юных футболистов / Годик М.А., Шамардин А.И., Халиль И. // Теория и практика физ. культуры.-1995.5-6.
Годик М.А., Адель Масуд Омар Саид, Папаев В.Е., Кузьмичев Д.В. Решение тактических задач: контроль и оценка / Футбол: Ежегодник. - 1999. - М.: Физкультура и спорт, 1999.
Годик М.А., Черепанов П.П. Интегральная оценка атакующих действий / Футбол: Ежегодник. - 1994. - М.:Физкультураиспорт,1994.
Голиус С.Т. Значимость параметров двигательной функции для проявления специальной работоспособности юных спортсменов 10-11 лет // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2008. - 3. - С. 66-74.
Голомазов С.В. Теория и методика футбола: Техника игры: Т. 1. - М.: Спорт-Академ-Пресс, 2002.
Дементьев Е.М. Развитие мышечной силы человека в связи с его общим физическим развитием. - М.: МГУ,1999.
Ефремов В.В. Возрастная физиология. - М.: Наука, 2000.
Размещено на