Xreferat.com » Рефераты по финансам » Методика проведения лізингових операцій

Методика проведения лізингових операцій

VALIGN=TOP>

1

2 400

240

240

480

2

2 160

240

216

456

3

1 920

240

192

432

4

1 680

240

168

408

5

1 440

240

144

384

6

1 200

240

120

360

7

960

240

96

336

8

720

240

72

312

Разом...

480

1 920

1 248

3 168


Як випливає з даних табл.1, загальна сума лізингових платежів становить 3 168 од., з них 1 920 од. - відшкодована вартість майна. Залишкова вартість цього майна, по якій має бути здійснений його викуп, дорівнює 480 од.

Вплив нерівномірного розподілу суми річного відшкодування вартості лізингового майна між окремими сплатами на розмір і загальну суму платежів відображають дані табл.2. Нехай у першому випадку на перше півріччя припадає 2/3 річних амртизаційних відрахувань, на друге 1/3, а в другому віпадку - навпаки.

Таблиця 2

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

нерівномірного відшкодування вартості лізингового майна


Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

І випадок

1

2 400

320

240

560

2

2 080

160

208

368

3

1 920

320

192

512

4

1 600

160

160

320

5

1 440

320

144

464

6

1 120

160

112

272

7

960

320

96

416

8

640

160

64

224

Разом...

480

1 920

1 216

3 136

ІІ випадок

1

2 400

160

240

400

2

2 240

320

224

544

3

1 920

160

192

352

4

1 760

320

176

496

5

1 440

160

144

304

6

1 280

320

128

448

7

960

160

96

256

8

800

320

80

400

Разом...

480

1 920

1 280

3 200


З даних табл.2 видно, що при однаковій сумі відшкодування вартості лізингового майна (1920 од.) менша сума лізингового процента і всього лізингового платежу буде тоді, коли швидше відшкодовується вартість об’єкта лізингу (більша частина амортизаційних відрахувань сплачується в першому півріччі кожного року).

Розглянемо тепер, як впливають на суму лізингових платежів відстрочка платежів першого року (табл. 3) та протилежний приклад - сплата авансового платежу (табл. 4).

У разі відстрочки платежів першого року відкладається відшкодування вартості лізингового майна. Щодо лізингового процента, то лізингоодержувач має відшкодувати лізингодавцю втрачені надходження. Тому на момент першої сплати виникає заборгованість лізингоодержувача, сума якої додається до суми першого лізингового платеду. У зв’язку зі зменшенням кількості платежів збільшується норма амортизації майна.

Внесення авансового платежу, навпаки,зумовлює зменшення норм амортизації.


Таблиця 3

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

відстрочки платежу

Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400

--

--

--

2

2 400

--

--

--

3

2 400

300

240 + 480

1 020

4

2 100

300

210

510

5

1 800

300

180

480

6

1 500

300

150

450

7

1 200

300

120

420

8

900

300

90

390

Разом...

600

1 800

1 470

3 270


Таблиця 4

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

застосування авансового платежу

Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

(аванс)

2 400

400

--

400

1

2 000

200

200

400

2

1 800

200

180

380

3

1 600

200

160

360

4

1 400

200

140

340

5

1 200

200

120

320

6

1 000

200

100

300

7

800

200

80

280

8

600

200

60

260

Разом...

400

2 000

1 040

3 040


Отже, у разі подовження терміну лізингу ще на один рік в обох випадках (див. табл. 3 і 4) одночасно завершиться відшкодування вартості лізингового майна. Тобто дані обох таблиць є співставними. При цьому помітно, що внесення авансового платежу виявляється більш вигідним для лізингоодержувача, ніж використання відстрочки платежів. Цей висновок повністю відповідає раніше зробленому висновку за даними табл.2

У випадку прискореної амортизації за рахунок відшкодування протягом першого року 40% вартості майна (по 20% на 1-й і 2-й платежі), а потім рівномірної амортизації залишкової вартості загальна сума лізингових платежів зменшилася на

168 - 3 066 = 102 од (табл. 5)


Таблиця 5

Гарафік сплати лізингових платежів у випадку

прискореної амортизації об’єкта лізингу


Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400

480

240

720

2

1 920

480

192

672

3

1 440

180

144

324

4

1 260

180

126

306

5

1 080

180

108

288

6

900

180

90

270

7

720

180

72

252

8

540

180

54

234

Разом...

360

2 040

1 026

3 066


У разі застосування варіанта сплати залишкової вартості лізингового майна під час дії договору лізингу згідно з прийнятими стандартними умовами за 4 роки ( 8 платежів ) відшкодовується вартість лізингового майна на загальну суму 240 * 8 = 1 920 од.

Залишкова вартість цього майна становить 2 400 - 1 920 = 480 од. Розрахунок лізингових платежів при равномірній передплаті залишкової вартості майна наведено в табл.6


Таблиця 6

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

авансування викупу об’єкта лізингу за залишковою вартістю


Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Авансування викупу об’єкта лізингу, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400

240

60

240

540

2

2 100

240

60

210

510

3

1 800

240

60

180

480

4

1 500

240

60

150

450

5

1 200

240

60

120

420

6

900

240

60

90

390

7

600

240

60

60

360

8

300

240

60

30

330

Разом...

0

1 920

480

1 080

3 480


Згідно з даними таблиці сума лізингових платежів становить 3 480 од., в той час як за стандартним варіантом (див. табл. 1) загальна сума платежів та викупу майна по залишковій вартості дорівнює

3 168 + 480 = 3 648 од., тобто на 168 од. більше.

Отже, поступове відшкодування залишкової вартості (вартості викупу) лізингового майна протягом дії договору лізингу є економічно ефективним.

Таким чином, ми розглянули основні варіанти розрахунку лізингових платежів. Отримані результати слід скорегувати на суми додатковиих витрат лізингодавця, передбачених договором лізингу.

Велика різноманітність видів і форм лізингових платежів забезпечує сторонам лізингової угоди можливість вибору найбільш прийнятного варіанта.

Однак українські лізингодавці та лізингоодержувачі такої можливості не мають. У проекті Закону «Про лізинг» (п.2 ст.16) передбачалося обов’язкове відшкодування в лізинговому платежі «частини вартості об’єкта лізингу, що амортизується, але не більш як 1/4 його вартості у кожному платежі». Це визначення забезпечувало свободу вибору способу відшкодування.

Але у прийнятому Законі цей пункт отримав нову редакцію, згідно з якою в кожному платежі відшкодовується частина вартості об’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж.

Легко переконатися, що з усіх наведених варіантів розрахунку лізингових платежів умовам Закону відповідає лише перший стандартний варіант. Адже всі інші варіанти передбачали відшкодування вартості в інших розмірах.

Так, у разі відстрочки платежу протягом обумовленого договором терміну платежі, а отже і відшкодування вартості майна, взагалі не здійснюються і протягом наступного періоду відшкодування відбувається в розмірах, що не перевищують нараховану амортизацію (див. табл. 4, де були відстрочені платежі першого року).

У випадку авансових платежів, навпаки відбувається в розмірах, менших за нараховану амортизацію (див. табл. 5).

Законодавство України передбачає лише один жорсткий спосіб нарахування прискореної амортизації, не придатний для переважної більшості договорів лізингу. Тому прискорене відшкодування вартості майна за погодженням сторін фактично блаковано. Так неможливим є наведений вище (див. табл. 6) варіант з прискореним , відшкодуванням вартості майна протягом першого року.

Таким чином, згідно з чинним законодавством легітимним залишається лише один варіант розрахунку лізингових платежів, який передбачає відшкодування вартості лізингового майна у розмірі амортизаційних відрахувань. Внаслідок цього лізинг втрачає одну з найпривабливіших своїх особливостей.

Тому до нагальних заходів щодо удосконалення правового регулювання лізингу слід віднести внесення часткових змін до п. 2 ст. 16 Закону України «Про лізинг» з метою забезпечення гнучкості лізингових платежів.


IV. Розрахунок РОЗМІРУ комісійних виплат


1. Розмір амортизаційних відрахувань, які отримує лізингодавець розраховується по формулі:


А= С * На / 100% * Т,

де

А -- амортизаційні відрахування;

С -- балансова вартість обладнання;

На -- норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення;

Т -- період чинності лізингової угоди.


2. Розрахунок величини плати за користування кредитними ресурсами:


Пкр= Кр * Скр / 100%,

де

Пкр -- плата за користування кредитними ресурсами;

Кр -- кредитні ресурси, що залучаються для проведення лізингової операції;

Скр -- ставка за користування кредитними ресурсами.


Кр= [ (Сн+Ск) / 2 ],

де

Сн -- вартість обладнання на початок року;

Ск -- вартість обладнання на кінець року;

Т -- кількість років, на яку укладається лізингова угода.


3. Розрахунок розміру комісійних виплат:


Пком=Кр * Ском / 100%,

де

Пком -- плата по комісії;

Ском -- ставка комісійних виплат.


4. Розрахунок розміру додаткових послуг лізингодавця:


Пу=Рком+Ру+Рр+Рдр,

де

Пу -- плата за послуги лізингодавця;

Ру -- видатки на оплату послуг (юридичні консультації, по експлуатації обладнання і т.д.);

Рком -- відряджувальні видатки робітників лізингодавця;

Рр -- видатки на рекламу;

Рдр -- інші вигляди видатків на оплату послуг лізингодавцю.


5. Розрахунок загальної суми виплат лізингодавцю по лізинговій угоді:


ЛП=А+Пкр+Пком+Пу,

де

ЛП -- загальна сума лізингових платежів.

А -- амортизаційні відрахування;


6. Розрахунок періодичних внесків по лізинговій угоді:


а) при щорічній виплаті внесків:

ЛВ=ЛП / Т,

де ЛВ -- один лізинговий внесок;

б) при щоквартальної виплати внесків:

(ЛВ / Т / 4) * ЛВ=ЛП / Т / 4;

в) при щомісячній виплаті внесків:

ЛВ=ЛП / Т / 12.


Розглянемо розрахунок лізингових платежів на прикладі. Вартість обладнання, що здається в лізинг -- 550 тис.гривень. Термін лізингу -- чотири року. Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення обладнання -- 10% річних. Процентна ставка по кредиту, що залучається для здійснення лізингової угоди -- 10% річних. Погоджений відсоток комісії по лізингу -- 4% річних. В лізинговій угоді передбачається, що капітальний ремонт обладнання, його технічне обслуговування здійснюється лізингоотримувачем. Лизингоотримувач виявляє користувача ряд означених в угоді додаткових послуг:

- відряджувальні видатки робітників лізингодавця -- 0.16тис.гривень.;

- видатки на надання юридичних консультацій з питань укладення лізингової угоди -- 0.15 тис. гривень.;

- видатки лізингодавця на консультації по експлуатації обладнання, включаючи організацію спробних іспитів -- 0.35тис.гривень.

Таблиця 7

Розрахунок средньорічної вартості обладнання (в тис.грив.)



Рік

Вартість обладнання

Амортизаційні відрахування

Вартість обладнання на кінець року

Середньорічна вартість обладнання

1-й

550

55

495

552,

2-й

495

55

440

467,5

3-й

440

55

385

412,5

Всього




1760


Таблиця 8

Розрахунок загального розміру лізингового платіжа (тис.грив.)



Рік


Плата за користування кредитними ресурсами

Плата по комісії

Плата за послуги лізенгодавця

Загальна сума лізингових платежів

1-й

55

52,25

20,9

0,14

128,29

2-й

55

47,65

18,7

0.14

120,59

3-й

55

41,25

16,5

0,14

112,89

4-й

55

35,75

14,3

0,14

105,19

Всього





466,96


V. Закон України «Про лізинг» та розвиток лізингу на Україні


10 січня 1998 р. набрав чинності прийнятий 16 грудня 1997р. Верховною Радою України Закон України «Про лізинг». Цим, нарешті, здійснено прорив у правовому регулюванні лізингу в нашій країні, створено правові (але не економічні) умови його розвитку.

До прийняття закону правові основи лізингу в Україні були практично відсутні. У законодавстві з 1995 р існувало лише декілька спеціальних норм, що стосувалися лізингу.

Вперше лізинг згадано в п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де банкам дозволяється здійснювати «придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в аренду (лізинг)».

Оскільки головним завланням банку як лізингодавця є фінансування угоди, то в положенні Національного банку України «Про кредитування»2, лізінг розглядається як форма майнового кредиту.

У Кодексі торговельного мореплавства України є глава 2 «Договіроренди судна». Проте окремі її положення не відповідають правовим відносинам лізингу в їх традиційному розумінні.

У першій редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та в Правилах застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»3, лізинг неправомірно розглядався як тотожна оренді, але менш важлива порівняно з нею господарська операція. Визначення оренди (лізингу) було недосконалим, і ці недоліки перейшли й до наступної (нині чинної) редакції закону.

Лізинг у своїй класичній формі полягає в придбанні лізингодавцем за прямою вказівкою і вибором лізингоодержувача майна у продавця і передачі цього майна лізингоодержувачу в користування на певний строк за умови сплати лізингових платежів. У випадку фінансового лізингу лізингоодержувач має право на викуп об’єкта лізингу за залишковою вартістю після закінчення строку лізингу.

Лізинг майна регулюється системою договорів, серед яких є договір купівлі-продажу лізінгового майна між продавцем і лізингодавцем та договір власне лізінгу між лізингодавцем і лізингоодержувачкм. Разом з тим застосовуються й тристоронні лізингові угоди.

Слід зауважити, що у світі існують два діаметрально протилежних підходи до правового регулювання лізингу. Перший полягає в тому, що відносини за договором лізингу охоплюються рядом існуючих цивільно-правових інститутів - оренди, купівлі-продажу, доручення, позики, застави та ін. Цей підхід реалізовувався в Україні за умов відсутності законодавства про лізінг. На цих позиціях частково стоять і автори проекту нового Цивільного кодексу України. Так у п. 3 ст. 838 «Договору про лізинг» цього проекту зазначається: «До договору лізингу застосовуються правила цього Кодексу, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими правовими актами».

Другий підхід базується на визнанні того, що існує особливий інститут лізингу, норми якого не співпадають з нормами інших інститутів цивільного права. Дійсно, лізингоодержувач має більшість прав покупця за договором куплі-продажу, в якому він не є стороною договору, а роль і функції лізингодавця і лізінгоодержувача суттєво відрізняються від ролі і функцій орендодавця і орендаря. Прийняття Закону України «Про лізинг» і його зміст свідчать про те, що цю точку зору поділяє й український законодавець,

Робота над проектом законодавчого акта, який регулює відносини лізингу (Указ Президента України, а згодом - Законом України), велася протягом кількох років. З вересня 1996 р. в сесійному залі Верховної Ради України почалося обговорення проекту Закону України «Про лізинг». Відбулося три читання законопроекту, що призвело до значної зміни первісного тексту закону. З одного боку, була поліпшена редакція багатьох статей закону, а з іншого -- вилучено статті, які забезпечували економічне стимулювання розвитку лізингу.

У законі України «Про лізинг» сформульовано визначення лізінгу4, фінансового та оперативного лізингу5, які заміняють неточні їх формування в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», де неправомірно ототожнюються лізинг і оренда. Визначено об’єкти лізингу і встановлено особливий порядок лізингу державного майна - за погодженням з органом управління цим майном6. До суб’єктів лізингу (лізингодавець, лізингоодержувач, продавець лізингового майна) віднесено лише суб’єкти підпріємницької діяльності7.

Договір лізингу можна укладати у формі як тристоронньї (між усіма основними суб’єктами лізингу), так і двосторонньої (між лізингодавцем і лізингоодержувачем) угоди8.

У ст. 7-18 фактично розглядається зміст договору лізінгу. При цьому права й обов’язки сторін у процесі роботи над законом були «збагачені» з урахуванням положень проекту нового Цивільного кодексу України.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача, а за договором оперативного лізингу - залишається на балансі лізингодавця9.

Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. Право власності на об’єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об’єкта лізингу. У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об’єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю10.

Закон розглядає також питання про бухгалтерський облік та звітність щодо лізингових операцій, порядок сплати мита, ПДВ та акцизного збору при імпортуванні об’єктів лізингу, реєстрацію договорів лізингу (ст. 19 - 21).

Важливо, що прикінцевими положеннями11 визначено: раніше прийняті закони і нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У цілому закон відповідає сучасним поглядам на визначення і регулювання лізингу. Він не суперечить положенням Конвенції з міжнародного фінансового лізингу, що дасть змогу українським лізинговим компаніям і підприємствам брати участь у міжнародній лізинговій інтеграції.

Разом з тим прийнятий текст Закону України «Про лізинг» має ряд недоліків, головними з яких є такі:

обмеження об’єктів лізингу, зокрема можливість передачі в лізинг лише майна, що належить до основних фондів (ст. 2), не відповідає світовій практиці лізингу, зокрема можливість передачі в лізинг лише майна, що належить до основних фондів (ст. 2), не відповідає світовій практиці лізингу, згідго з якою об’єктами лізингу є і майнові комплекси підприємств, і майнові права та інші нематеріальні активи;

визначення лізингодавця як суб’єкта підприємницької діяльності12 виключає можливість для державних органів бути лізингодавцями на неприбуткових засадах. На жаль, у законі нічого не сказано про засади й особливості діяльності лізингових компаній;

визначення в стю 4 лише двох видів (фінансовий і оперативний) та трьох форм (пайовий, зворотний, міжнародний) лізингу є недостатнім з огляду на вимоги практики. З відомих близько 40 видів операцій слід було б принаймні виділити прямий і непрямий лізинг, про що йдеться у проекті нового Цивільного кодексу України, поширений у світі роздільний лізинг, компенсаційний і змішаний лізинг, які відрізняються формою лізингових платежів, внутрішній лізинг, який є «парним» до названого в законі міжнародного лізингу, та ін.;

незадовільним є визначення і розмежування в ст. 4 понять фінансового й оперативного лізингу. За кількісним критерієм, який подано як основний, договори лізингу зі строком дії 60-90% від терміну повної амортизації об’єкта лізингу підпадають під обидва визначення. Інший критерій - можливість викупу майна - є якісним і тому мав би бути головним. Для розмежування фінансового й оперативного лізингу можна було б застосувати критерії, рекомендовані Комітетом по міжнародних стандартах бухгалтерського обліку.

Зі ст. 18 «Амортизаційні відрахування» в процесідооперацювання закону було вилучено конкретний розмір максимально можливого коефіцієнта прискорення амортизації. У сусіднух державах дозволяєтьсяприскорена амортизація з коефіцієнтом до 3. На сьогодні прискорена амортизація регулюється пю 8.6.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»13 у спосіб, який не відповідає потребам амортизації об’єктів лізингу.

У процесі роботи над проектом закону з його тексту були вилучені дві статті, що регулювали пільги для суб’єктів лізингу з оподаткування прибутку та доданої вартості. Передбачалося, що ці статті мають бути включені до відповідних Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість».

Нагальними завданнями подальшого вдосконалення правового регулювання лізингу є такі:

  • прийняття змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» з метою приведення їх положень у відповідність із прийнятим Законом України «Про лізинг» і забезпечення економічного стимулювання розвитку лізингу;

  • розроблення передбачених Законом України «Про лізинг» підзаконних актів та інших нормативно- методичних документів.


VІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ лізингових ПОСЛУГ на Україні


Стан та перспективи розвитку лізинга в Україні

5 жовтня 1997 року на XХV щорічних зборах членів Європейської федерації національних лізингових асоціацій (LEASEUROPE) Україну прийняли до членів цієї європейської економічної структури...


На думку західних дослідників ринок лізингових послуг на Україні перебуває на ранній стадії розвитку, а «чистого» лізингу в Україні практично немає, є схожі за формою операції.

Більшість лізингових компаній виконують швидше ролі агентів або посередників між виробниками та споживачами обладнання, ніж повноцінних лізингодавців. Лізингові операції в основному фінансуються міжнародними постачальниками техніки, асигнування за рахунок внутрішніх джерел оцінюються лише на рівні $10 млн.

Експерти зазначають, що, попри наявність законодавчої бази, існуючі юридична, регулююча та податкова системи не сприяють розвиткові лізингу в Україні, де сфера фінансових послуг помітно відстає від потреб, які нині значно зросли, промисловості й торгівлі. Загальна сума банківських кредитів стосовно ВВП замала: в Україні 1996 р. вона становила 5%, тоді як в розвинених країнах Європи -- понад 80% від ВВП.

Щоби придбати техніку для сільського господарства, промисловості, сфери послуг і будівництва, потрібні позики на термін від 3-х до 7 -- 10 років, що в Україні практично неможливо. Лише 12% кредитів, котрі надаються, можна, за українськими мірками, вважати довготерміновими (понад два роки). У країні відсутні альтернативні банківським кредитам джерела довготермінового фінансування, у зв'язку з чим у лізингових компаній виникають істотні труднощі.

Тим часом в умовах України лізинг є майже ідеальним механізмом для залучення техніки: порівняно з іншими формами інвестування він має безперечні переваги. Експерти підрахували, що обсяг ринку лізингу в Україні може становити 1630 млн. грн.

Для досягнення цього показника (за середнього рівня зростання 20% на рік) може знадобитися п'ять років. Природно, це станеться лише за умови створення найсприятливішого середовища.

Незважаючи на наявність законодавчого поля, фінансовий лізинг в Україні пребуває в комі.

Першою перепоною для розвитку лізингу в Україні на думку фахівців є... той самий Закон «Про лізинг». Експерти пригадують, як важко було працювати у період до його прийняття. Але після, стало ще гірше: законодавство написане неохайно і містить помилки, насамперед методологічні.

Багато експертів зауважують некоректність визначень фінансового та операційного лізингу, казуси з термінологією, невідповідність нормативам з амортизації, суперечності з постановами Кабінету Міністрів.

Але головне, що заважає, -- це орієнтація документа на стару систему бухобліку з її основоположним принципом амортизації. Сьогодні амортизаційна політика уряду в сфері лізингу просто заперечує міжнародні стандарти бухобліку, що грунтуються на перекладенні всіх ризиків і винагород щодо права власності на лізингоодержувача. Світова практика лізингу взагалі не використовує такого терміну як амортизація.

На додаток до цього закладена в Законі «Про лізинг» амортизаційна планка в 60% вартості майна в лізингу призводить до того, що його амортизаційний термін значно перевищує п'ять років.

Це створює суперечності між відповідними постановами Кабінету Міністрів, які ввели цю вимогу, і Законом «Про лізинг». Постанова Кабінету Міністрів про збільшення терміну лізингу до семи років -- взагалі зі сфери абсурду: сьогодні і дворічні лізингові контракти -- велика рідкість.

Заважає і невпорядкованість процедури укладання лізингової угоди. Міністерство юстиції її не регламентувало, а в Законі «Про лізинг» реєстрація лізингових договорів розглядається не як обов'язкова, а як можлива. Тим часом більшість експертів сходяться на думці, що правова некоректність Закону «Про лізинг» тягне за собою безліч ускладнень. По-перше, це отримання кількох кредитів під одну заставу, тривалі судові процеси тощо.

Проблема нотаріальної реєстрації договорів має й фінансовий підтекст. Вартість цієї нотаріальної послуги (державне мито) сьогодні дорівнює 5% від вартості договору, що б'є і по лізингоодержувачу, і по лізингодавцю. Натомість рекомендацій ввести пільгову ставку державного мита при реєстрації договорів лізингу уряд так і не підтримав.

Важко сказати, чи на благо й постанова Кабінету Міністрів про обмеження критичного імпорту, що є перепоною ввезенню за лізингом техніки з-за кордону через високе мито. Поки що результат один: споживач скутий у виборі нової техніки, попит на неї не задоволений, міжнародні кредитні лінії, які могли б супроводжувати лізингові операції (а це не просто гроші, це -- дешеві гроші), в Україну так і не йдуть.


Другою перешкодою на шляху впровадження лізингових схем в економіку України є високі ставки за кредитними ресурсами комерційних банків. Щоб лізингова операція була ефективною і приносила хоч би мінімальний прибуток, кредитна ставка, за розрахунками фахівців, не повинна перевищувати 22%. А в нас тільки одна облікова ставка Національного банку України вдвічі вища за цю цифру. Як наслідок, за офіційною статистикою, майже 90% усіх кредитів, що їх надають вітчизняні комерційні банки, є короткостроковими, тобто наданими на термін до 12 місяців. Кредити, що були надані на термін понад 2 роки, можна перерахувати на пальцях, тоді як у світовій практиці мінімальний період дії лізингового проекту -- 4-5 років.

Але й банкірів можна зрозуміти. Через надзвичайно мінливі економічні та грошово-кредитні умови і попередня, і нинішня політика банків спрямована на мінімізацію ризику змін процентної ставки та неповернення кредитів, а отже, на короткострокові кредити.


Податкове законодавство, яке постійно змінюється, також не дозволяє спрогнозувати результат будь-якої лізингової операції. Крім того, воно часто спирається на стару інструкцію з бухобліку. Так, лізингодавець виявляється позбавленим права показувати амортизацію наданого в лізинг майна у витратах. Навіть нібито прогресивний захід -- зняття ПДВ за платежами з лізингу, якщо розібратися, призведе до того, що лізингодавець збільшить вартість майна на ті ж 20%.


Третій антилізинговий чинник -- неготовність до лізингових операцій як потенційних лізингодавців, так і лізингоодержувачів. За повідомленням представників Харківського лізингового фонду 95% директорів колективних сільськогосподарських підприємств абсолютно не розуміють, у чому полягає сутність лізингових операцій.

Неоднозначна відповідь і на інше важливе запитання: чи потребують підприємства в Україні лізингових послуг? Одне зрозуміло -- потенційний попит великий. Хоч би й тому, що знос обладнання в Україні сягнув 80%, а грошей усе одно немає і не буде, якщо працювати на старому обладнанні. А лізинг видається найпривабливішим механізмом реорганізації та переобладнання виробництва, бо має перед банківським кредитуванням дві істотні переваги:

1) зберігає право власності на активи;

2) безпосередньо пов'язує термін оплати лізингу зі здатністю генерувати кошти й терміном служби активів.

Але проблема навіть не в попиті: заявок від потенційних лізингоодержувачів достатньо. Ось тільки платоспроможним споживачем у кращому випадку є один із п'ятдесяти. Реально оцінити платоспроможність українського підприємства взагалі не видається за можливе.


Сьогодні на ринку фінансового лізингу України діють 16 лізингових компаній, що об'єднані у Всеукраїнську асоціацію лізингу «Укрлізинг». Більшість із них -- банківські структури і лізингові компанії, створені промисловими організаціями для реалізації своєї продукції. Чистих лізингових угод сьогодні майже не існує, є безліч, які їх лише нагадують (див. додат. № 1,2).

Для нормального розвитку індустрії лізингу в Україні на думку західних спеціалістів потрібно:

1) зробити законодавство зрозумілим і недвозначним;

2) спростити процедуру повернення майна власнику в разі відмови від платежу за нього;

3) для захисту власності лізингодавця обов'язково реєструвати лізингові угоди;

4) зменшити на 50% для кожного з перших двох років експлуатації майна відрахування на прискорену амортизацію, яка нараховується згідно з пунктом 8.6.2 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

За оцінками експертів14, за 9% частки лізингу на ринку капіталовкладень, при обсязі капіталовкладень у сукупному ВВП на рівні 15%, з урахуванням питомої ваги сучасної тіньової економіки в Україні (до 50% офіційного ВВП) обсяг розвинутого ринку лізингу через п'ять років перевищить 1,6 млрд грн


Позитивний прогноз обсягів лізингових операцій в Україні (млн.грн)

Галузь

1998р.

1999р.

2000р.

2001р.

2002р.

Сільське господарство

200

400

300

500

600

Промисловість

150

220

300

400

520

Сфера послуг (транспорт)

100

150

200

270

340

Будівництво

50

80

100

130

170

Всього

500

750

1000

1300

1630

(За оцінками Bank of Ireland)


Вітчизняна лізингова практика тільки-но зароджується, а експерти Міжнародної фінансової корпорації вже прогнозують лізинговий бум в Україні. Запланований Світовим банком на 1998 рік проект фінансової допомоги передбачає надання Україні кредитної лінії, частина ресурсів якої буде спрямована на підтримку лізингових компаній. Проте для того, аби бум дійсно відбувся, потрібно якнайшвидше вирішити всі проблеми (законодавчі, інфраструктурні, кадрові), які наразі стримують використання цієї прогресивної форми економічних відносин між суб'єктами ринку.

Як вважають вітчизняні та зарубіжні фахівці, гостру потребу в інвестиціях Україна частково задовольнить завдяки запровадженню лізингового бізнесу. Це підтверджує і світова практика: для країн, що розвиваються, характерною ознакою є зростання обсягів лізингових операцій. Яскравим прикладом є Південна Корея, де 1975 року за фінансової підтримки Міжнародної фінансової корпорації було запроваджено лізинговий ринок, який на сьогодні є одним з найпотужніших у світі. Підприємцеві, який орендує обладнання, лізинг створює потенційні переваги: тут діють спрощені схеми забезпечення засобами виробництва та менш жорсткі вимоги щодо балансових звітів. А ще -- наявність так званих податкових канікул: уряди більшості зарубіжних країн надають пільги в оподаткуванні саме лізинговим компаніям, визнаючи, що вони уможливлюють доступ до інвестицій для малих та середніх підприємств.

Лізинг може стати альтернативою кредитним коштам. Переваги полягають у тому, що право власності на передане у лізинг майно залишається у кредитора, який фінансує проект. Тобто немає потреби укладати угоду про заставу майна. Проте лізингові компанії також повинні бути певними: обладнання, надане ними у користування одним підприємствам, не потрапить без їх відома до інших, що має бути чітко обумовлено у відповідних законодавчих актах.

Стимулювати розвиток лізингу в Україні і, відповідно, інвестування коштів у виробництво міг би й перегляд (зі значним скороченням термінів) нормативів амортизації обладнання, вважають фахівці міжнародних фінансових установ. Потрібно також запровадити систему реєстрації контрактів і «організувати роботу» з підприємствами-неплатниками (тобто вжити заходів для посилення відповідальності), оскільки низька фінансова та правова дисципліна не сприяють нормальному веденню бізнесу.

Вирішивши всі ці проблеми (що, мовляв, не так уже й складно), можна очікувати стрімкого розквіту лізингового ринку вже у наступному році, вважають західні експерти..

Вітчизняні учасники народжуваного ринку лізингових послуг, як виявилося, більш обережні у прогнозах і менш оптимістичні щодо здатності держави стимулювати розвиток лізингу оперативними і доречними корективами нормативної бази.


Асоціація «Укрлізинг»


Попри всі складнощі формування нормативної бази лізингу, компанії, що намагаються працювати у цій сфері навіть за нинішніх непростих умов, дбають про майбутнє: зокрема опікуючись професійною підготовкою кадрів. Задля цього фірми, які формально є конкурентами, об'єднують зусилля й кошти.- Одне з найважливіших завдань для асоціації полягає у підготовці кваліфікованих кадрів для лізингового бізнесу. Асоціація «Укрлізинг» спільно з лізинговими компаніями вирішуватиме проблему підготовки кадрів, яким належить здійснювати бухгалтерський облік, займатися правовим забезпеченням лізингових операцій. У листопаді асоціація «Укрлізинг» спільно з подібними організаціями Росії та Білорусі -- «Рослізингом» та «Біллізингом» -- проведе у Києві науково-практичний семінар, на який будуть запрошені провідні фахівці асоціації «Євролізинг». Окрім того, є попередня домовленість з Асоціацією комерційних банків України про проведення спеціального семінару для бухгалтерів з проблем лізингу.


ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ ЗАРУБІЖНИХ ЛІЗИНГОВИХ ІНСТИТУТІВ


У сфері лізингу комерційні банки зштовхуються з безліччю проблем. Їх буде легше вирішити, якщо спиратися на досвід зарубіжних країн. Так як в нинішній час між Україною і Німеччиною склались тісні економічні зв'язки, і буде корисно розглянути як в Німеччині здійснюють даний вигляд послуг.

Законодавство в Німеччині15 не містить поняття «лізинг», що підходило б для всіх існуючих форм здачі в оренду інвистиційних або споживчих товарів тривалого користування.

В спеціальній літературі і договірній практиці під лізингом розуміється угода, при якій одна сторона (лізингодавець) зобов'язується в рамках своєї діяльності надати іншій стороні (лізингоотримувачу) рухоме або нерухоме майно -- предмет лізингу -- разом з ризиком, зв'язаним з правом відповідальності, на певний період за погоджену орендну плату.

В Німеччині лізинг почав широко застосовуватися на початку 60-х років, і в нинішній час лізингові угоди набули значних масштабів. Це відображається не тільки в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: