CO
O NH
2-CH
2
2.Подібно
до інших кислот
амінокислоти
утворюють
складні ефіри,
хлорангідриди,
аміди і т. д.
3.Амінокислоти
утворюють солі
з неорганічними
кислотами
наприклад(H3N+-CH2-COOH)-CL.Ці
солі звичайно
добре кристалізуються.
4.При
дії азотистої
кислоти амінокислоти
утворюють
оксикослоти:
H2N-CH2COOH—HNO2
®N2+H2O+HOCH2-COOH
Ефіри
амінокислот
утворюють при
цьому досить
стійкі діазосполуки:
CH2-CH2-COOC2H5—HNO2---2H2O®N2CH-COOC2H5
Діазооцтовий
(етиловий) ефір
має наступну
будову:
NєN+--CH-COOC2H5«-N=N+=CH-COOC2H5
Він
використовується
при органічному
синтезі.
5.Аміногрупа
в амінокислотах
легко ацілюється
при дії ангідридів
або галогенангідридів
кислот:
CH2NH2
CH2-NH-COCH3
/
+(CH3CO)O2®
/ +CH3COOH
COOH
COOH
6.При
алкіруванні
аміногрупи
утворюються
вторинні, третинні
амінокислоти
та зрештою
чотирьохзамісні
амонійні луги.
Внутрішні солі
таких лугів
називають
бетаінами.
7. В
залежності
від положення
аміногрупи
по відношенню
до карбоксилу
амінокислоти
поводять себе
порізному:
1) a-амінокислоти
утворюють
дикетопіперазини:
CH3-CH-CO---OH
CH3-HC-CO
|
H-NH+NH—H
®
NH NH+2H2O
|
НO—CO-CH-CH3
OC-CH-CH3
b-амінокислоти
відщеплюють
аміак і дають
амонійну сіль
ненасиченої
кислоти. Причиною
такої реакції
є рухливість
водневих атомів
в сусідстві
з карбоксильною
групою:
CH2-CH-COOH
І
| ®
CH2=CH-COOONH4
NH2
H
3)g-,d-амінокислоти
уворюють при
нагріванні
внутрішні аміди
-лактами:
H2C
CH2
H2C CH2
H2C
CO -H2O®
H2C CO
HN---H
OH
NH
Цим
корис
туються
при визначенні
будови амінокислот:
визначають
в якому положені
знаходиться
аміногрупа
відносно
карбоксильної.
В
реакціях заміщення
a-амінокислот,
повязаних із
зміною до
асимме-тричного
атома карбону,
частопроходить
вальденівське
обертання.
Прикладом може
бути взаємоперетворення
d- та
l-бромпропіонових
кислот та d-
і l-аланіна
по наступній
схемі:
d-бромпропіонова
кислота---NH3®d-Аланін
NOBr
Ї
NOBr
l-Аланін
¬NH3-
l-Бромпропіонова
кислота
Інверсія
або збереження
конфігурації
під час реакції
заміщення
залежить від
механізма по
якому дана
реакція проходить.
В сучасній
хімії та біології
амінокислот
та білків важливу
роль відіграє
реакція зі
зміною кольору(зміна
забарвлення
на синє).
Комплексони.
Комплексонами
називають групу
a-амінокислот,
що вміщують
два або три
залишки, звязаних
з азотом. Найбільш
простими з цих
амінополікарбонових
кислот є імінодиоцтова
та нитрилтриоцтова
кислоти:
CH2-COOH
CH2-COOH
нітрилтриоцтоав
H-N
HOCO-CH2-N
кислота
CH2-COOH
CH2-COON
імінодиоцтова
кислота
ТАБЛИЦЯ.L-
амінокислоти
знайдені в
білках
(CH3)2CH-CH2-CH-COOH
|
NH2
|
|
Leu
|
(CH3)2CH-CH-COOH
|
NH2
|
|
Val
|
CH3-CH-COOH
|
NH2
|
|
Ala
|
H2N-CH2-COOH
|
|
Gly
|
CH3-CH2-CH-CH-COOH
|
|
CH3
NH2
|
|
Ile
|
-CH2-CH-COOH
|
NH2
|
|
Phe
|
H2N-CO-CH2-CH-COOH
|
NH2
|
|
Asn
|
H2NCOCH2CH2CH-COOH
|
NH2
|
|
Gin
|
CH2-CH-COOH
|
NH
NH2
|
|
Trp
|
-COOH
NH
|
|
Pro
|
HO-CH2-CH-COOH
|
NH2
|
|
Ser
|
CH3-CH-CH-COOH
|
|
OH
NH2
|
|
Thr
|
HO-
-CH2-CH-COOH
|
NH2
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Поможем написать работу на аналогичную тему
Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному
проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты:
-
Мікроелементи Zn, Mn, Co, Cu, F, Br, J
Цинк як життєвоважливий мікроелемент для всіх вищих організмів. Характеристика марганцю, його значення. Йод – елемент, що міститься у всіх тканинах людини. Біологічна роль кобальту. Бром – постійна складова частина різних тканин організму людини і тварин.
-
Теорія електролітичної дисоціації
Процес розщеплення електролітів на іони у водних розчинах і розплавах. Дисоціація - оборотний процес. Електролітична дисоціація речовин з іонним і полярним ковалентним зв'язком. Дисоціація хлориду натрію у водному розчині.
-
Вуглеводи
Загальна характеристика, поширення в організмі та види вуглеводів. Класифікація і хімічні властивості моносахаридів. Будова і властивості дисахаридів й полісахаридів. Реакції окислення, відновлення, утворення простих та складних ефірів альдоз та кетоз.
-
Характеристика алкадієнів
Поділ алкадієнів на групи залежно від взаємного розміщення подвійних зв’язків: ізольовані, кумульовані та спряжені. Електронна будова спряжених алкадієнів. Ізомерія, фізичні, хімічні властивості, реакції електрофільного приєднання, синхронні реакції.
-
Біотехнологія металів
Нові тенденції в розвитку біотехнології металів. Біонеметали і біометали. Хімічні елементи в складі живих організмів. Оцінка іонності і ковалентності зв'язків іонів біметалів за Б. Яцимірським. Характеристика основних напрямків розвитку біотехнології.
-
Вітаміноподібні сполуки
Біологічно активні вітаміноподібні сполуки. Структурні компоненти вітамінів. Здатність синтезуватися у тканинах. Інозитол. Карнітин. Ліпоєва кислота. Параамінобензойна кислота. Біофлавоноїди. Пангамова кислота. Оротова кислота. Убіхінон. Вітамін U.
-
Оксикислоти
Біфункціональні з'єднання - оксикислоти: склад молекул. Змінення площини поляризації світла. Методи синтезу аліфатичних оксикислот. Загальний метод одержання оксикислот з вилученими гідроксильною та карбоксильною групами. Ферментативне окислювання цукрів.
-
Состав речовини й хімічні системи. Розвиток біологічних поглядів
Хімічні процеси, самоорганізація, еволюція хімічних систем. Молекулярно-генетичний рівень біологічних структур. Властивості хімічних елементів залежно від їхнього атомного номера. Еволюція поняття хімічної структури. Роль каталізатора в хімічному процесі.
-
Аналіз субстанції гліцину
Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.
-
Методи синтезу хінолінів
Поняття та структура хіноліну, його фізичні та хімічні властивості, будова та характерні реакції. Застосування хінолінів. Характеристика методів синтезу хінолінів: Скраупа, Дебнера-Мілера, Фрідлендера, інші методи. Особливості синтезу похідних хіноліну.
-
Основи горіння палив та процеси утворення бензопірену и поліароматичних вуглеводнів
Утворення екологічно шкідливих речовин при горінні палива. Основа горіння та реакції окислення горючих речовин палив. Механізм утворення канцерогенних вуглеводнів. Інтенсивність горіння газу та парів у реальних умовах. Гомогенне та гетерогенне горіння.
-
Біогеохімічні цикли: структура, загальна характеристика, цикли вуглецю, азоту, кисню, сірки
Поняття біогеохімічного циклу. Кругообіг речовин в біосфері. Кругообіг вуглецю. Кругообіг кисню. Кругообіг азоту. Кругообіг сірки. Роль біологічного компоненту в замиканні біогеохімічного кругообігу.
-
Буферні системи
Електронна та просторова будова молекул води. Характеристика електролітів, поняття ступеня та константи дисоціації. Кислоти, основи, солі як електроліти. Поняття водневого показника. Нейтральні, кислі та лужні розчини. Механізм дії буферних систем.
-
Обмін енергії в організмі
Класифікація реакцій внутрішнього обміну за напрямками їх протікання та характером кінцевих продуктів. Передумова створення та сутність перекисної теорії Шенбайн–Баха. Сучасна теорія біологічного окислення. Макроергічні зв'язки та макроергічні сполуки.
-
Харчова добавка аспартам Е951
Аспартам як штучний підсолоджувач, замінник цукру (харчова добавка E951), його загальна характеристика, основні фізичні та хімічні властивості, історія розробки та використання а сучасному етапі. Методи отримання даної сполуки, порядок її визначення.
-
Бінарні сполуки
Бінарні сполуки як сполуки, до складу яких входять два різні елементи. Характеристика галогенідів природних – солей галоїдоводневих кислот. Що таке халькогеніди та карбіди. Оксид як бінарна сполука кисню з іншими елементами. Різновиди оксидів, їх якості.
-
Обмін вуглеводів
Поширення вуглеводів у організмі та їх ферментативне розщеплення у харчовому тракті людини. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні. Дихання (аеробний розпад вуглеводів). Енергетичні ефекти процесів. Анаеробний розпад глюкози (гліколіз).
-
Вітаміни групи В
Загальна характеристика вітамінів, їх класифікація. Вітаміни групи В. Фізичні та хімічні властивості, їх джерела. Дія вітамінів на організм людини. Показання до застосування. Значення вітамінів в забезпеченні нормальної життєдіяльності людини.
-
Глюкоза и сахароза
УГЛЕВОДИ(САХАРИДИ) МОНОСАХАРИДИ ДИСАХАРИДИ ПОЛІСАХАРИДИ ексози Альдози Сахароза Крохмаль Целюлоза Глюкоза Кетози Фруктоза Вуглеводи — природні сполуки, які відіграють важливу роль у житті людини, тварин і рослин. Вони дуже поширені в природі, особливо в рослинному світі: 80 % сухої...
-
Обмін ліпідів
Обмін ліпідів– багатоступеневий процес який складається з процесів травлення в харчовому тракті. Окислення гліцерину та вищих жирних кислот. Обмін кетонових тіл. Синтез мевалонової кислоти. Біосинтез стероїдних гормонів, вищих жирних кислот та гліцерину.
|