Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства ВАТ "Володарка"

працівників, що виходять на пенсію;

- беруть участь у розгляді заяв і скарг працівників, що стосується розміщення, переміщення і використання кадрів, аналізують причини, що викликають скарги, і підготовляють пропозиції по їх усуненню.

Працівники по кадрам мають право:

- проводити перевірку стану роботи з кадрами в підрозділах підприємства;

- вимагати від підвідомчих підприємств, підрозділів виконання встановленого порядку роботи з кадрами, представлення необхідних матеріалів з питань роботи з кадрами;

- представляти у всіх організаціях своє підприємство з питань роботи з кадрами;

- виносити на розгляд керівництва питання про роботу з кадрами.

Структура і чисельність кадрових служб на ВАТ «Володарка» визначається генеральним директором та радою директорів підприємства.

Значне місце в кадровій роботі займають функції, зв'язані із соціальним розвитком колективу, а також з використанням людського фактора в процесі виробництва. У зв'язку з цим працівники по кадрам усе більше уваги приділяють питанням педагогіки, психології, соціології, інших наук.

4. Інвестиційна діяльність ВАТ «Володарка»

Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес пошуку необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об'єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої по обраних параметрах інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації.

Основною метою інвестиційної діяльності ВАТ «Володарка» є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства (компанії, фірми) на окремих стадіях його життєвого циклу, а також формування перспективної організаційної структури й інвестиційної культури.

Істотну допомогу в реалізації цієї мети надає аналіз інвестиційної діяльності підприємства. З його допомогою виробляється стратегія й тактика розвитку інвестиційної діяльності підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення в цій сфері, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності інвестицій, оцінюються результати реальних і фінансових інвестиційних проектів у цілому й по окремих їх видах.

Аналіз інвестиційної діяльності є важливою складовою частиною інвестиційного менеджменту (механізму управління інвестиційною діяльністю підприємства). Інвестиційний менеджмент - відносно нова галузь економічних знань не тільки для нашої країни, але й для всього цивілізованого світу. Як самостійна дисципліна при підготовці фахівців економічних спеціальностей за кордоном він оформився в 50-их роках ХХ століття, а у вітчизняній практиці вищої школи тільки в цей час. На сьогоднішній день ця область знань є найбільш динамічною. Тільки за останні десятиріччя значна частина дослідників за розробку проблем інвестиційного аналізу й управління визнані гідними нобелівських премій.

На протязі останніх років діяльності ВАТ «Володарка» здійснювала інвестування у власні виробничі потужності, розширення торгової мережі і встановлення нового обладнання.

Не є секретом той факт, що в нашій країні багато аспектів оцінки інвестицій перебувають лише в стадії становлення, зіштовхуючись із недосконалістю нормативно-правової бази й недостатнім рівнем підготовки відповідних фахівців. Але все-таки об'єктивною економічною перешкодою розвитку ефективної функціональної системи управління інвестиціями є відсутність активно діючого ринку цінних паперів і недовіра з боку інвесторів.

Отже, в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства інвестиційному аналізу приділяється особлива роль.

Для ефективного управління процесом інвестування потрібно мати інформацію не тільки про хід виконання бізнес-плану, результатах господарської діяльності, але й про тенденції й характер змін, що відбуваються, в економіці підприємства й на фондовому ринку. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою аналізу. У процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів в області інвестування з даними за минулі відрізки часу, з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних факторів на величину результативних показників; виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи й т.д.

На основі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення. Інвестиційний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх й є основою наукового управління інвестиційним процесом, забезпечує його об'єктивність й ефективність. Як функція управління аналіз інвестиційної діяльності тісно пов'язаний з бухгалтерським обліком, плануванням і прогнозуванням. Без достовірних даних бухгалтерського обліку неможливий об'єктивний аналіз, і у свою чергу без глибокого аналізу неможливе здійснення планування й прогнозування, розробка інвестиційної стратегії підприємства.

Слід зазначити, що аналіз інвестиційної діяльності є не тільки засобом обґрунтування інвестиційних проектів і програм, але й контролю за їх виконанням. Планування починається й закінчується аналізом результатів інвестиційної діяльності підприємства. Він дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Більша роль приділяється аналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективності інвестиційної діяльності. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню й впровадженню передового досвіду, попередженню зайвих витрат, різних недоліків у роботі й т.ін. У результаті цього зміцнюється економіка підприємства, підвищується ефективність виробництва.

Таким чином, аналіз інвестиційної діяльності - важливий елемент у системі управління інвестиційною діяльністю підприємства. Він являє собою процес дослідження інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту.

Залежно від цілей здійснення, джерел інформації та обсягів дослідження інвестиційний аналіз підрозділяється на різні види.

5. Характеристика маркетингової діяльності ВАТ «Володарка»

Важливе місце в ринкових відносинах належить маркетингу саме у сфері виробничого і торгівельного бізнесу, оскільки тут стоїть питання реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова діяльність у цих сфера дає змогу отримувати високі результати.

Маркетингова діяльність саме у цих галузях повинна забезпечити:

надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;

необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

На жаль у товаристві «Володарка» усі маркетингові функції покладені на плечі однієї людини – директора з маркетингу. Ефективна маркетингова діяльність підприємства неможлива без організації відповідних управлінських структур — відділів, бюро, секторів тощо. Тому основною метою роботи буде висвітлення важливості створення служби маркетингу на даній організації.

Спочатку потрібно зазначити, що діяльність служби маркетингу має базуватись на таких принципах:

цілеспрямованість - відповідність місії, цілям, стратегії та політиці підприємства, спрямованість на розв’язання суто маркетингових проблем, пошук і задоволення потреб споживачів;

чіткість побудови - розумна спеціалізація, брак дублювання функцій, забезпечення єдності керівництва маркетинговою діяльністю, підконтрольність виконавців;

точна визначеність напрямів діяльності - орієнтація на конкретну концепцію, чіткий розподіл завдань та функцій кожного підрозділу й виконавця, вертикальних та горизонтальних зв’язків;

гнучкість - своєчасне реагування на зміни в навколишньому бізнес-середовищі;

скоординованість дій - комплексність маркетингових заходів для досягнення ефекту синергії;

достатня фінансова забезпеченість як з погляду виконання маркетингових дій, так і мотивації праці працівників маркетингових служб;

економічність - покриття витрат на маркетинг доходами від реалізації маркетингових заходів;

висока кваліфікація кадрів та їх постійна спеціальна перепідготовка;

активна політика — пошук ринків, споживачів, незадоволених потреб, творчі підходи до розв’язання поставлених маркетингових завдань.

На першому етапі проводиться дослідження ринку, на якому працює товариство: визначається величина попиту і пропонування продукції, співвідношення між ними, реальна і потенційна місткість ринку та його сегментів, стан конкуренції, аналізується поведінка споживачів, тенденції та перспективи розвитку ринку тощо.

Доскональне знання ринку — головна передумова створення ефективної маркетингової організаційної структури на підприємстві.

Після цього аналізується власне товариство, його сильні та слабкі сторони, з’ясовується концепція управління маркетингом, тобто основна ідея його організації.

Залежно від умов навколишнього бізнес-середовища і намірів підприємства можливі такі концепції організації маркетингу на підприємстві:

відділ збуту — маркетингові функції, як правило, виконуються спеціалістами, яких наймають тимчасово;

маркетингово-збутовий відділ — збутові й окремі маркетингові функції виконують штатні працівник відділу;

відділ маркетингу — збутові функції виносять за межі відділу, працівники концентрують увагу на виконанні тільки маркетингових функцій;

сучасна схема управління маркетингом — виконання маркетингових і збутових функцій об’єднують у єдиний комплекс під керівництвом заступника директора зі збуту і маркетингу, а до виконання маркетингових функцій залучаються в разі потреби всі робітники і службовці підприємства.

Крім цього, в процесі організації маркетингу визначають, чи буде існувати інтегрований відділ маркетингу, чи його функції виконуватимуть різні підрозділи підприємств (неінтегрований маркетинг). Таке попереднє з’ясування концепції організації маркетингу на підприємстві дає змогу встановити його цілі та основні завдання, а також сформувати його організаційну структуру. При цьому можуть бути використані різні моделі побудови відділу маркетингу.

Практично існують не тільки ці моделі, а й безліч їхніх комбінацій (змішаних форм): товарно-ринкові, товарно-функціональні, функціонально-товарно-ринкові тощо.

Одним із найскладніших і найвідповідальніших є наступний етап організації маркетингу на підприємстві — розподіл функцій між виконавцями. Для цього можуть бути використані такі підходи:

витратний — виконавець має бути зайнятий повний робочий день, а між виконуваними функціями повинен існувати логічний зв’язок;

управлінський — створення умов для того, щоб процес виконання маркетингових функцій здійснювався послідовно і в одному напрямку;

соціальний — виконувані функції повинні відповідати статусу працівників;

гнучкий — створення можливостей для швидкого реагування на зміну умов навколишнього бізнес-середовища.

Відповідно до визначеної структури, завдань та функцій відділу маркетингу здійснюється підбір його працівників. Слід знати, що ті, хто тут працюватимуть, мають задовольняти цілий комплекс вимог, а саме:

- відповідати загальним вимогам до управлінських кадрів (компетентність, високі моральні якості, пунктуальність, дисциплінованість, уміння керувати людьми);

- мати належні системні знання, кругозір, ерудицію, стратегічне мислення, аналітичні здібності;

- бути орієнтованими передовсім на обслуговування споживачів;

- мати підприємницькі здібності;

- відзначатися творчим, новаторським ставленням до справи;

- володіти умінням вести переговори, знати іноземні мови; мати спеціальну підготовку в галузі менеджменту та маркетингу;

- добре володіти комп’ютером.

Останніми етапами формування маркетингової організаційної структури підприємства є розроблення та запровадження системи стимулювання праці та контроль за діяльністю, який дає змогу здійснювати відповідні коригувальні дії.

Щоб з’ясувати, наскільки раціональною є створена на підприємстві організація маркетингу, необхідно знати відповідь на такі запитання:

чи працює структура цілеспрямовано (які цілі, чи вимірюються, реалізуються та контролюються вони)?

чи достатньо гнучка структура (як швидко вона реагує на зміни; як швидко приймаються рішення)?

чи достатньо інформації?

що є опорою організації?

як працює організація з економічного погляду?

чи є в керівництва достатньо часу для прийняття стратегічних рішень?

чи існує в організації дух співробітництва?

Завершальним етапом формування маркетингової організаційної структури ВАТ «Володарка» є контроль за її діяльністю.

Контроль - це процес визначення, оцінки та інформування про співвідношення фактичних показників (результатів реалізації планових рішень) і їх планових значень.

Процес контролю включає визначення його концепції, мети (правильності, регулярності, ефективності чи раціональності дій), об’єктів (методи, результати, показники, потенціали тощо), контрольованих норм, контролерів (внутрішніх чи зовнішніх), методів, обсягів (повний чи вибірковий), точок контролю, вагомості рішень, прийнятності допусків та похибок, ідентифікації причин відхилень, способів їх оцінки, формулювання пропозицій тощо.

Контроль маркетингової діяльності підприємства — це дослідження сукупності маркетингових дій, умов, зв’язків і результатів з метою з’ясування міри ефективності діяльності підприємства для досягнення маркетингових цілей. Він має сприяти такому:

- досягненню успіху і підвищенню продуктивності (контроль якості продукції, процесів реклами, розподілу, збуту тощо);

- дотриманню умовних обмежень (контроль річного балансу, бюджетів на рекламу, розподіл тощо).

Контроль маркетингової діяльності підприємства поширюється на виконання річних планів збуту, прибутковості та ефективності маркетингових заходів.

Контроль річних планів збуту проводиться за окремими показниками:

- товарооборот окремих видів продукції (Qі):

, (5.1)

де qi — обсяг товарообороту і-ї продукції підприємства за рік (квартал, місяць);

pi — відпускна ціна і-ї продукції;

валовий товарооборот (Q):

(5.2)

де n — кількість позицій продукції підприємства;

структура товарообороту підприємства в регіональному та асортиментному розрізі, за формами власності, галузевою належністю та обсягами замовлень споживачів;

частка товарообороту і-го товару підприємства в і-му регіоні (галузі, групі споживачів).

Контроль ефективності маркетингових заходів може здійснюватись за такими показниками:

- зростання ринку (Р):

, (5.3)

де Qз — обсяги продажу продукції підприємства у звітному році (періоді);

Qп.п — обсяги продажу продукції підприємства в попередньому році (періоді);

- частка ринку (Qп):

, (5.4)

де Qі — обсяг товарообороту і-ї продукції підприємства на даному ринку; Qзі — загальні обсяги продажу і-ї продукції всіма постачальниками на даному ринку;

- продуктивність маркетингу (П):

, (5.5)

де Q — валовий товарооборот підприємства; К — кількість працівників маркетингової служби;

- динаміка замовлень (Кз):

, (5.6)

де — кількість (обсяги) замовлень поточного періоду; Qп.пз — кількість (обсяги) замовлень попереднього аналогічного періоду;

- середня величина замовлень (Зс):

, (5.7)

де Qз — загальний обсяг замовлень; Кс — кількість споживачів;

структура та динаміка споживачів (клієнтів) підприємства (частки старих та нових споживачів (клієнтів) підприємства в їхній загальній кількості в поточний період та проти попереднього періоду;

якість обслуговування споживачів (Кя):

, (5.8)

де Кр — кількість рекламацій у вартісному виразі;

- ефективність рекламних витрат (Кр):

, (5.9)

де Рв — сума рекламних витрат;

- цінова перевага (Ку):

(5.10)

де Рф — середня ціна продукції підприємства; Рк — середня ціна продукції конкурента;

- швидкість обороту товарних запасів (Vз):

Крім цього, контролюється прибутковість товарів у розрізі їх асортименту, регіонів, споживачів, каналів розподілу тощо.

6. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Володарка»

Динаміку експортно-імпортних процесів ВАТ «Володарка» визначають багато факторів, серед яких особливе місце належить цінам на товари (послуги). Надійна і достовірна інформація щодо рівня і динаміки цін широко використовується у повсякденній діяльності зовнішньоторговельних організацій, товаровиробників, імпортерів та експортерів товарів і послуг, органів державного управління, що координують зовнішньоекономічну діяльність. Ці питання є дуже актуальними для України, яка лише з 1992 року стала повноправним суб'єктом міжнародних економічних відносин і в даний час проводить цілеспрямовану політику щодо подальшої інтеграції у світову економічну співдружність.

Проблеми дослідження зовнішньоторговельних цін в умовах переходу на ринкові механізми господарювання отримали рівне відображення у вітчизняній і зарубіжній (СНД) науково-методичній літературі. Проте здебільше висвітлювалися окремі аспекти цієї проблеми. Аналіз цього досвіду з позицій комплексного, системного підходу виходячи із реалій розвитку економіки сучасної України в повній мірі ще не проводився.

З економічної літератури відомо, що ціна є багатофункціональним економічним явищем, провідною ринковою категорією. За зміною ціни часто випливають серйозні соціальні, економічні, а також політичні наслідки. Тому у всебічній та об'єктивній статистичній інформації про ціни, у глибокому аналізі закономірностей та тенденцій їх зміни зацікавлене усе суспільство, у тому числі органи державної влади, маркетингові і збутові служби окремих підприємств та організацій.

Сутність ціни, її економічна природа проявляється у подвійній ролі, яку відіграє ціна на ринку. Вона, насамперед, є:

індикатором, що відображає політику та кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту та пропозиції, торговельний та економічний ризик, ступень конкуренції на ринку тощо);

регулятором ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит та пропозицію, структуру та місткість ринку, купівельну спроможність гривні, обертання товарних запасів тощо. Водночас обмеження використання ресурсів набуває значення регулятора ціни і є мотивацією для виробництва.

Проблеми цін і ціноутворення належать до найбільш складних розділів економічної теорії, особливу роль вони відіграють у ринковій економіці.

Аналіз цін і факторів ціноутворення не обмежується розгляданням внутрішніх цін, а також цін на національних ринках. Оскільки світова економіка з часом стає дедалі більш відкритою, широкого розвитку набувають процеси світової інтеграції, збільшуються обсяги торговельно-економічних зв'язків між різними країнами, у тому числі й між Україною та закордонними державами, самостійною важливою проблемою стає розгляд і аналіз зовнішньоторговельних цін, що діють на світових ринках товарів та послуг.

Слід зазначити, що на формування зовнішньоторговельних цін впливає набагато більше різноманітних факторів, ніж на формування внутрішніх цін. Зокрема, можна виділити такі фактори, як транспортні витрати, страхування, відповідність світовим стандартам, політика в галузі ліцензування та квотування, зовнішньоторговельне законодавство тощо. Під впливом дії цих факторів, а також з огляду на рівень міжнародної конкуренції на провідних ринках товарів і послуг формується так звана «світова ціна» (вона розглядатиметься далі). На формування зовнішньоторговельної ціни також значно впливає цінова політика підприємств і організацій, які є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Необхідність вивчення зовнішньоторговельних цін актуальна також тому, що не всі ціни як фактор міжнародної торгівлі можна розглядати як світові. Так, не можуть вважатися світовими ціни товарообмінних операцій (угоди на компенсаційній основі, бартерні тощо); на поставки, що носять випадковий, епізодичний, внутрішньофірмовий та преференційний характер; на продукцію спільних підприємств; за угодами, що здійснюються в неконвертованій валюті; в межах закритих економічних угруповань країн або по лінії надання державної допомоги.

Висновки та пропозиції

Відкрите акціонерне товариство "Володарка" створено згідно з рішенням засновника (засновників) від "18"березня 1993 року.

Найменування Товариства:

повне найменування – Відкрите акціонерне товариство «Володарка».

Місцезнаходження Товариства: Вінницька обл., Старомiський рн. 21001 м. Вiнниця вул. Коцюбинського б. 39.

ВАТ «Володарка» є юридичною особою з дати його державної реєстрації.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до статуту та закону. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді.

Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

ВАТ «Володарка» являється одним із найбільших виробників текстильних виробів, що розповсюджуються як у межах держави, так і за її межами.

Робота підприємства направлена на розвиток та удосконалення продукції підприємства. Розширення асортименту, запуск у виробництво нових виробів та ліній виробництва одягу.

Якість продукції ВАТ «Володарка» відповідає світовим стандартам якості, про що свідчить відповідність її міжнародним стандартам якості та попит серед іноземних покупців.

У порівнянні 2007-2009 рр. обсяг продукції збільшився на 21,7%, що свідчить про збільшення обороту продукції, запровадженні системі знижок, що дозволяють користуватися послугами та товарами саме цього підприємства; урізноманітненні товарів, що знаходяться на реалізації; збільшенні експорту товарів.

Чистий дохід від реалізації на протязі 2007-2009 рр. збільшився на 21,55%. Даний показник свідчить, що ВАТ «Володарка» на протязі аналізованого періоду збільшило свій чистий дохід за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції, а не за рахунок безпідставного підняття цін.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на протязі 2007-2009 рр. поступово зменшувалась і досягла 0.

На 31,8% зменшилась кількість працівників на протязі 2007-2009 рр., що свідчить про те, що на підприємстві проводиться модернізація та переоснащення виробництва. Оскільки обсяг продукції та чистий дохід на ВАТ «Володарка» зростають, а кількість працівників зменшується, що свідчить про модернізацію і технічне удосконалення виробничого процесу.

Фонд оплати праці зріс на 17,42%, що свідчить про зростання заробітних плат на ВАТ «Володарка».

Зросла середня продуктивність праці на 40,68%, що свідчить про впровадження новітніх методик удосконалення організації праці, модернізації виробництва та комп’ютеризації процесу виробництва.

Середньорічна заробітна плата зросла на 37,38%, як наслідок зростання фонду оплати праці та продуктивності праці на ВАТ «Володарка».

З кожним роком зростає рентабельність підприємства.

Структура і чисельність кадрових служб на ВАТ «Володарка» визначається генеральним директором та радою директорів підприємства.

Значне місце в кадровій роботі займають функції, зв'язані із соціальним розвитком колективу, а також з використанням людського фактора в процесі виробництва. У зв'язку з цим працівники по кадрам усе більше уваги приділяють питанням педагогіки, психології, соціології, інших наук.

Список використаних джерел

1. Конституція України. - К.: Україна, 1996.

2. Закон України “Про економічну самостійність України” від 3 серпня 1990 року.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від від 18 вересня 1991 року.

4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України.— 1991.— №29.

5. Закон України “Про єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року.

6. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.

7. Декрет Кабінету Міністрів України “Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності” від 11 січня 1993 року.

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції” від 26 жовтня 2001 року.

9. Алпаттов А.А. Управление реструктуризацией предприятий/А.А. Алпатов. – М.: Высшая школа, 2000.

10. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятия: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям/ М.Д. Аистова. – М. Высшая школа приватизации и предпринимательства, 2003.

11. Бабанский А.В. Система непрерывного улучшения продуктов и процессов. - М.: Экоперспектива, 2005.-237с.

12. Басовский А.Е., Протасьев В.В. Управление качеством: Учебник. - М.: Инфра-М, 2004. - 212 с.

13. Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.- К.: 2005. – 624 с

14. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством. Навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с.

15. Василенко В.О. Виробничий (операційний) менеджмент: навч. посібник / В.О. Василенко, Т.І. Ткаченко. - 532 с. К. : ЦУЛ, 2003.

16. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менеджмент в організаціях: Навчальний посібник. – К.: «Кондор» – 2004. – 598 с.

17. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник.— М.: Триада ЛТД, 2006.—384с.

18. Воробьев Л.А. Основы управления производством.— Минск: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 2008.— 195 с.

19. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии/ Л. Водачек, О.Водачкова. – М.:Экономика, 2007.

20. Гевко І.Б. Операційний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2005. — 228с.

21. Герчикова И.Н. Менеджмент : учебник. - 501 с. М. : ЮНИТИ, 2003.

22. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. — СПб.: Питер, 2005. — 320 с.

23. Гончаров В.В. Менеджмент в рамках основных фаз управленческого цикла. - М.: МНИИПУ, 2006. - 96 с.

24. Гончаров В.В. Специфика управления важнейшими ресурсами. -М.: МНИИПУ, 2008. - 176 с.

25. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. - СПб.: Питер, 2002. - 320 с.

26. Деордица Ю.С., Нефёдов Ю.М. Исследование операций в планировании и управлении. - К.: Вища шк., 2001. - 270 с.

27. Економіка транспорту. За редакцією док.екон.наук, проф.Коби В.Г., Навч.пос., К., КДАВТ,КМУЦА, 2005, с-257.

28. 3авадський И.С. Менеджмент. Том 1. - К.: УФИМБ, 2007. -543с.

29. Ильенкова С.Д. Управление качеством: Учебник для вузов. -М.: ЮНИТИ, 2006. - 199 с.

30. Иозайтис B.C., Львов Ю.А. Экономико-математическое моделирование производственных систем. - М.: Вища шк., 2001. -192с.