Інформаційна система аналізу діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційної діяльності

обробки інформації з цін (АСОІ цін), автоматизована система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності та видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.

Галузеві ІС призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Сфери застосування — промислова, непромислова, наукова.

ІС управління підприємствами (АСУП) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для розв'язування задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємств [22].

ІС управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів.

Інформаційно-пошукові системи (ІПС) орієнтовані на розв'язування задач пошуку інформації без її змістовної обробки.

Інформаційно-довідкові системи (ІДС) призначені для обчислення значень арифметичних функцій за результатами пошуку.

Інформаційно-управляючі системи (ІУС) призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола задач управління.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивні комп'ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності та прийняття рішень із слабкоструктурованих або неструктурованих проблем.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних творчих задач. Створенню інтелектуальних ІС сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко- лінгвістичних моделей, які дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них.

Розрізняють три типи інтелектуальних ІС:

1) інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (ІІПС) — системи типу "запитання-відповідь";

2) розрахунково-логічні ІС — дають змогу користувачам, які. не є програмістами розв'язувати у режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складних методів та відповідних прикладних програм;

3) експертні системи — дають змогу проводити ефективну комп'ютеризацію областей, які подані в експертній описовій формі, а використання математичних моделей неможливе або утруднене [16].

Науково-методичні положення та рекомендації з проектування автоматичних систем управління (АСУ) вперше були сформульовані В.Глушковим і були прийняті як принципи побудови АСУ та закріплені державним стандартом. До них належать принципи системності, розвитку, сумісності, стандартизації та уніфікації, ефективності.

Розглянемо принципи інформаційних процесів управління фінансуванням інвестиційних проектів.

Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні та розвитку АСУ. Він дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт як одне ціле; виявляти різні, типи зв'язків між структурними елементами, що забезпечують цілісність системи; встановлювати напрямок виробничо-господарської діяльності системи та виконувані нею функції. Системний підхід передбачає проведення подвійного аналізу, що має назву "макро- та мікропідходи".

При макроаналізі система або її елемент розглядається як частина системи вищого порядку. Особлива увага приділяється інформаційним зв'язкам: встановлюється їх кількість, аналізуються ті зв'язки, які зумовлені метою вивчення системи та з них відбираються найперспективніші, які реалізують задану цільову функцію.

При мікроаналізі вивчається структура об'єкта, аналізуються її складові елементи за їх функціональними характеристиками, що виявляються через зв'язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем.

В процесі проектування АСУ системний підхід дає змогу використовувати математичний опис функціонування, дослідження різноманітних властивостей окремих елементів та системи в цілому, моделювати процеси, що вивчаються, для аналізу роботи створюваних систем.

В сучасних умовах створення АСУ базується на системному підході, що дає змогу знаходити оптимальну структуру системи та забезпечити найвищу ефективність її функціонування.

Принцип розвитку полягає в передбаченні можливостей поповнення та оновлення функцій АСУ та видів її забезпечення, тобто автоматизована система повинна збільшувати свої обчислювальні можливості, оснащуватись новими технічними та програмними засобами, постійно розширювати та поновлювати склад задач і бази даних.

Принцип сумісності полягає в забезпеченні взаємодії АСУ різних видів та рівнів в процесі їх спільного функціонування, що дає змогу підвищити ефективність управління народним господарством та забезпечити нормальне функціонування економічних об'єктів.

Принцип стандартизації та уніфікації полягає в необхідності застосування типових уніфікованих та стандартизованих елементів при створенні, функціонуванні та розвитку АСУ, що дає змогу скоротити часові, трудові та вартісні витрати на створення АСУ при максимальному використанні нагромадженого досвіду у формуванні проектних рішень та автоматизації проектних робіт.

Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення АСУ та цільовим ефектом, одержаним при її функціонуванні.

Крім основних принципів для ефективного управління існують часткові принципи, додержання яких дозволяє отримати певний економічний ефект. До них належать принципи декомпозиції, першого керівника, нових задач, автоматизації інформаційних потоків та документообігу, автоматизації проектування.

Принцип декомпозиції ґрунтується на розбитті системи на частини, вивченні їх властивостей та особливостей, що дає змогу для ефективного аналізу системи та її проектування.

Принцип першого керівника передбачає на етапі створення системи відповідальність замовника, тобто майбутнього користувача (керівника підприємства, установи, галузі), за ввід в дію та функціонування АСУ.

Принцип нових задач полягає в пошуку постійного розширення можливостей системи, вдосконалення процесів управління за рахунок постановки та реалізації на ЕОМ нових задач управління.

Принцип автоматизації інформаційних потоків та документообігу передбачає комплексне використання технічних засобів на всіх стадіях проходження інформації від моменту її реєстрації до одержання результативних показників та формування управлінських рішень.

Принцип автоматизації проектування діє змогу підвищити ефективність процесу проектування та створення АСУ на основі типізації проектних рішень, уніфікації методів та засобів при підготовці проектних матеріалів, методів автоматизації проектних робіт з використанням АРМ проектувальника АСУ, що організовані на ПЕОМ.

У даний час у більшості технологічно розвинутих країн уже склалися глибокі традиції використання програмних засобів планування й систем управління проектами в різних сферах підприємницької діяльності. У багатьох західних компаніях ці системи стали звичним доповненням до стандартних засобів навіть для рядових співробітників, оскільки більшість планованих проектів - це невеликі за розміром комплекси проектних робіт. Дійсно, згідно з дослідженнями, проведеними тижневиком Info Word, 50-ти відсоткам користувачів необхідні системи, які дозволяють підтримувати плани, що містять від 500 до 1000 робіт, і лише 28 процентів користувачів розробляють розклади, які містять більше ніж 1000 робіт. Стосовно ресурсів, то 38-ми процентам менеджерів необхідно управляти 50-100 видами ресурсів у рамках проекту, і тільки 28-ми відсоткам потрібно контролювати більш аніж 100 видів ресурсів. У результаті досліджень були визначені також середні розміри розкладів проектів: для малих проектів - 81 і 14 видів ресурсів; для середніх - 417 і 47 видів ресурсів; для великих - 1198 робіт і 165 видів ресурсів [61].

Будь-яка інформаційна система складається з підсистем, кожна з яких може розглядатись як окрема система, пов’язана з іншими підсистемами та підпорядкована системі, що ієрархічно знаходиться на вищому рівні.

3.2. Структура інформаційних систем

Структура ІАСУ багато в чому визначається характером виробництва. Виділяють 3 групи підприємств:

1) характеризується непереривністю технологічних процесів (хімічна,
нафтопереробна, текстильна...);

2) підприємства з перевагою дискретних технологічних процесів
(машинобудівельна, приладобудівельна...);

3) змішано-неприривно-дискретна (харчова, металургійна...).

Для перших за допомогою економіко-математичних моделей розроблюються оперативно-календарні завдання всім підрозділам підприємства. Для других безпосередньо з календарним плануванням пов'язано оперативне регулювання виробництва, розрахунки за календарними нормативами, складання подетальних виробничих програм по цехах та ділянкам, планування матеріально-технічних засобів (МТЗ), розрахунок заробітної плати та ін.

ІАСУ відносяться к числа ієрархічних систем і будуються по дво- чи трирівневій схемі. В основі цього лежить перш за все та організація управління, яка мала місце на підприємстві. Є наступний ланцюг управління: ділянка, цех, керівництво підприємства. Характерна такий взаємозв’язок ІАСУ і організаційно-економічної системи, оскільки інформація від датчиків АСУТП безпосередньо поступає в ІАСУ підприємства і далі в скороченому вигляді в систему управління більш високого рівня.

Вона включає в себе підсистеми 1,2 и 3-го рівнів та побудована за 3-ступеневим принципом. Підсистема більш низького рівня обслуговує безпосередньо ділянку. Сюди входять засоби автоматики місцевого значення та ЕОМ, яка через виконавчі механізми діє на процес (об’єкт). Дані ЕОМ отримує через датчики, а заданий режим роботи та командні вказівки ЕОМ отримує від підсистем більш високого рівня. Структура ІАСУ має вигляд, представлений на рис.3.1. Можлива безпосередня дія на ТП від підсистеми другого рівня. Ця дія направлена або на оптимізатор або на регулятор, які через виконавчі органи діють на ТП. Інформація від датчиків прямо поступає в систему 2-го рівня. Підсистема 2-го рівня виступає як проміжна. Вона складається з підсистеми збору та передачі інформації ЕОМ нижнього рівня, дозволяє вирішувати цілий ряд задач з управління виробничими ділянками, видає показники ходу виробництва для 1-го рівня, рекомендації для управління виробничими ділянками на підсистему 3-го рівня.

Вищим органом управління є підсистема 1-го рівня, яка об'єднує роботу локальних автоматичних систем. Підсистема 1-го рівня, яка вирішує задачі, пов'язані з оптимізацією роботи всього підприємства, виходячи з заданого критерію ефективності. Вона включає в себе ЕОМ або ПЕОМ, які за потужністю мають перевищувати ЕОМ систем, якими управляють, підсистему збору та передачі інформації, підсистему видачі даних, яка далі видає дані про хід виробництва безпосередньо в дирекцію, або в галузеві АСУ. Одночасно в підсистему збору вводиться економічна та оперативно-статистична інформація, яка дозволяє слідкувати за виконанням плану виробництва и дозволяє вчасно втручатися в процес виробництва.

Рис.3.1. Структура інформаційної системи управління економічними процесами

3.3. Дослідження сучасних інформаційних систем аналізу діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів

Розглянемо ті інформаційні системи аналізу діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів, що розроблені за останні декілька років.

AnalyzerXL. AnalyzerXL - нова розробка для оцінки інвестиційних портфелів на базі Excel. Це комп'ютерна програма для індивідуальних інвесторів і професійних аналітиків. Включає різні модулі для технічного аналізу ринку, ведення інвестиційних портфелів, завантаження котирувань в листи Microsoft Excel і багато що інше.

AnalyzerXL забезпечує технічний аналіз в середовищі Microsoft Excel. Бібліотека функцій технічного аналізу включає близько 150 функцій і індикаторів управління інвестиційними портфелями, завантаження котирувань акцій і опціонів, а також цін в реальному режимі часу в листи Microsoft Excel, прогноз цін на основі алгоритмів нейронних мереж побудова торгових систем з використанням VBA побудова власних індикаторів ринку. Але для даного дипломного проекту цього додатку недостатньо – він не забезпечує аналізу засобами фінансового леверіджу та оцінки ефективності інвестиційних проектів.

InvestWork 5.0. Однією з сучасних інформаційних систем аналізу ефективності інвестиційного проекту та фінансового аналізу стану підприємства з метою подальшого фінансування інвестиційних проектів є InvestWork 5.0. «Оперативна робота» від 3.04.2007 р.

Даний програмний додаток представляє собою програму для автоматизації процесу розрахунку основних показників ефективності інвестиційного проекту. Виконуються наступні операції:

• аналіз фінансового стану підприємства (за даними балансу та звіту про фінансові результати);

• розрахунок основних показників ефективності інвестиційного проекту: чистого приведеного доходу, строку окупності, внутрішньої норми доходності проекту тощо;

• можливість побудови графіків та діаграм, виведення статистики та порівняльних таблиць за кількома проектами;

• можливість складання звітів довільної форми;

• гнучкий інтерфейс списків, що настроюється користувачем;

• експорт звітів в різні формати (DOC, HTML, TXT, XML);

• сервісні операції роботи з БД (вивантаження, очищення, перерахунок і т.д.);

• сумісна з програмою Office по формату обміну даними.

Програма проста для впровадження, використовує оригінальний інтерфейс управління списками одним набором кнопок і спливаючих меню, і тому є оптимальною для застосування на малому підприємстві. Але дана програма має істотний недолік – вона адаптована під російське законодавство і не підлягає зміні та коректуванню, а засади українського інвестиційного законодавства відрізняються від російських.

3.4. Структура інформаційної системи «Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів»

Побудуємо структуру інформаційної системи «Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів», що розроблюється в даній роботі.

Визначимо підсистеми, з яких складатиметься система аналізу (рис. 3.2):

1. підсистема «Розрахунок простого строку окупності проекту»;

2. підсистема «Розрахунок дисконтованого строку окупності проекту»;

3. підсистема «Розрахунок внутрішньої норми доходності проекту»;

4. підсистема «Розрахунок чистого грошового потоку»;

5. підсистема «Розрахунок чистого дисконтованого доходу»;

6. підсистема «Розрахунок індексу доходності проекту».

Рис. 3.2. Структура інформаційної системи «Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів»

Далі приймається рішення щодо впровадження чи відхилення інвестиційного проекту.

Усі розрахунки відбуваються у певній послідовності, адже, по-перше, здебільшого один показник залежить від іншого, а, по-друге, попереднє рішення про впровадження чи відхилення проекту приймається вже на другій стадії розрахунку – на основі даних про чистий дисконтований дохід. Отже, порядок розрахунку наступний:

• розрахунок чистого грошового потоку;

• розрахунок чистого дисконтованого доходу;

• розрахунок індексу доходності проекту;

• розрахунок внутрішньої норми доходності проекту;

• розрахунок простого строку окупності проекту;

• розрахунок дисконтованого строку окупності проекту.

На основі першого показника (чистий грошовий потік) розглянемо структуру розрахунків (рис. 3.3).

Алгоритм розрахунку показника чистого грошового потоку має наступний опис:

1. початок розрахунку;

2. введення початкових даних: щорічного доходу, ставки дисконтування, строку реалізації проекту, витрати по роках;

3. встановлюємо рік початку інвестування: t = 0 (з точки зору програмування це лічильник для майбутнього розрахунку суми);

4. розраховуємо чистий грошовий потік за формулою;

5. якщо розрахунок досяг терміну закінчення інвестування, то переходимо до наступного кроку, якщо ні – до попереднього;

6. виводимо результат – значення чистого грошового потоку;

7. кінець розрахунку.

Інші розрахунки здійснюються за тією ж схемою, що і розрахунок чистого грошового потоку.

Рис. 3.3. Блок-схема розрахунку чистого грошового потоку

Умовні позначення:

і – рік реалізації проекту;

Д_і - щорічний дохід від реалізації проекту;

α – ставка дисконтування;

В_і - витрати по роках;

t – строк реалізації проекту;

ЧГП – чистий грошовий потік.

3.5. Опис програмного додатку

Найбільш прийнятним програмним додатком, що дозволяє задіяти майже всі ступені аналізу інвестиційної діяльності, є «Інвестиційний аналіз 1.7».

Програма призначена для оцінки ефективності інвестиційних проектів. Програма дозволяє розрахувати ефект:

• Введення в дію нового виробництва.

• Заміни застарілого устаткування на нове з метою збільшення об'єму продажів і якості продукції, що випускається.

• Збільшення випуску продукції і (або) розширення ринку пропонованих послуг.

• Будь-якого іншого вкладення грошових коштів.

Програма дозволяє не тільки розрахувати ефект від введення тих, або інших інновацій, розширення виробництва і т.д., але і в процесі розрахунку (а також по його закінченню) отримувати статистичну інформацію за об'ємом продажів, основними засобами і позаоборотними активами, персоналом, витратами, фінансовими вкладеннями тощо.

Програма дозволяє розраховувати й аналізувати в динаміці наступні групи показників ефективності інвестиційних проектів:

• Показники комерційної (фінансової) ефективності, що враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників.

• Показники бюджетної ефективності, що відображають наслідки здійснення інвестиційного проекту на федеральний, регіональний і місцевий бюджети.

• Показники економічної ефективності, що відображають витрати і результати за проектом і враховують як інтереси його учасників, так і інтереси країни, регіону або міста.

Програма дозволяє розрахувати наступний перелік показників фінансової ефективності проекту:

• Простий термін окупності проекту.

• Дисконтований термін окупності проекту.

• Внутрішню норма прибутковості проекту.

• Чистий грошовий потік.

• Чистий дисконтований дохід.

• Індекс прибутковості.

• Бюджетну ефективність.

• Інтегральний бюджетний ефект.

• Інші показники, які можна розрахувати самостійно, користуючись початковими даними програми.

Результати роботи програми за даними розрахунків дипломної роботи наведено в Додатках.

Програмний додаток в даному дипломі створено мовою програмування Microsoft Visual Basic for Applications. Розглянемо особливості цієї мови.

Microsoft Visual Basic for Applications - середовище швидкої розробки додатків для Office. Популярність Visual Basic for Applications стрімко росте разом з попитом на програмістів, що використовують цю мову. За статистикою більше 80% додатків до Office на Заході розроблено із застосуванням Visual Basic for Applications.

Середовище Visual Basic for Applications дає можливість навіть початківцям швидко і легко навчитися створювати додатки для Office, а досвідченішим програмістам в дуже короткі терміни створювати складні додатки. Середовище Visual Basic for Applications є середовищем візуального проектування і налагодження. Велика кількість готових шаблонів, конструкторів, майстрів істотно скорочують як кількість коду, написаного уручну, так і час розробки. Тому, на мові Visual Basic for Applications можна швидко і з професійною якістю:

• розробити призначений для користувача інтерфейс додатку;

• створити надійно працюючий додаток по управлінню практично будь-яким типом даних;

• проектувати багаторівневі розподілені додатки;

• створювати ACTIVEX елементи управління, COM-компоненти, ACTIVEX документи;

• створювати додатки для Internet, що працюють як на боці клієнта, так і на боці сервера.

Під час створення програмного додатку використовувались наступні елементи роботи з VBA:

• впровадження формул;

• написання таблиць;

• створення графіків

• створення діаграм.

Розглянемо ці аспекти докладніше.

Для створення таблиці, графіку чи діаграми засобами VBA, необхідний компонент ACTIVEX, який повинен бути встановлений на комп'ютері користувача, щоб забезпечити роботу програмної частини електронної таблиці на стороні клієнта. Компонент електронної таблиці встановлюється разом з програмними компонентами Office 2003, які встановлюються за умовчанням разом з Office 2003. Програмні компоненти Office 2003 можна встановити окремо від Office 2003, але їх використання без встановленої програми Office 2003 або без доступу до ліцензії на програмне забезпечення Office 2003 приведе до зниження числа можливостей що відкривається програмній частині електронної таблиці.

Формули у додатку посилаються на відповідні дані документів, що розташовані на різних листах книги Excel:

• введення даних;

• баланс;

• аналіз чутливості.

Дані розрахунки можна застосовувати для різних підприємств з різним рівнем забезпечення для фінансування інвестиційних проектів та різними видами діяльності.

За результатами розрахунків побудовано наступні графіки:

• заборгованість і платежі за кредитом;

• чистий приведений ефект від створення проекту (Додаток В);

• точка беззбитковості;

• показники загальної ліквідності проекту;

• показники рентабельності проекту;

• показники ділової активності;

• показники стану основних засобів;

• аналіз чутливості (зміна чистого приведеного ефекту від створення проекту).

Дана програма є універсальною, і єдиний її істотний недолік – російськомовність. Але враховуючи те, що документація, що розроблюється на основі роботи цієї програми, є управлінською (тобто не для пред’явлення до державних органів в якості офіційної, а для аналізу в адміністрації підприємства та з представниками інвестора), не має значення якою мовою представлений інтерфейс – українською чи російською. Структура ж самої програми дозволяє внести певні корективи стосовно особливостей українського законодавства.

3.6. Програмна реалізація розрахунку показників ефективності інвестиційної діяльності

В пункті 3.4. було розглянуто алгоритм розрахунку одного з показників ефективності інвестиційної діяльності. Розглянемо, як саме цей алгоритм реалізовано в обраному програмному додатку.

В Додатку а і Додатку Б представлено дві розрахункові таблиці. В Додатку А – відповідно таблиці обсягів продаж, відпускних цін та виручки від реалізації. В Додатку Б – безпосередньо показники фінансової ефективності проекту, основні показники фінансової ефективності та фінансового аналізу проекту. Проаналізуємо структуру таблиць додатків.

Додаток А. Містить три таблиці: «Обсяг продаж», «Відпускні ціни», «Виручка від реалізації». Таблиці мають наступну структуру:

1. «Обсяг продаж»: вказано обсяг продаж кожного з виробів (усього 3) в натуральному вираженні та випуск продукції після виходу на проектну потужність у відсотках до попереднього періоду. Ці дані необхідні для аналізу доцільності виходу на нові потужності, тобто визначення, чи варто застосовувати (впроваджувати) певний проект.

2. «Відпускні ціни»: вказано ціни (тис. грн./шт.), за якими буде відпущено кожний з виробів (усього 3). Ціни зазначено за велику партію товару, саме тому вимір іде в тисячах гривень. Ці партії здебільшого відправляються на оптовий продаж. Із цієї таблиці в подальшому здійснюється розрахунок виручки від реалізації товару (таблиця «Виручка від реалізації»).

3. «Виручка від реалізації»: вказано виручку від продажу кожного виробу (усього 3) у тис. грн. та виплату за податками за кожним з виробів (податок на додану вартість та акцизний збір) у складі виручки та всього виручки і всього витрат на податки. Ця таблиця містить інформацію про загальні надходження від реалізації продукції, що є наслідком реалізації інвестиційного проекту. Подібна інформація містить, відповідно, дані про прибуток від реалізації (для цього і розраховуються витрати на податки, адже прибуток – це виручка за відсутності коштів на оподаткування) інвестиційного проекту. Тобто в результаті аналізу даної таблиці можна зробити висновок про те, чи є рентабельною інвестиційна діяльність в цілому і чи варто продовжувати інвестування.

Додаток А демонструє загальну ефективність інвестиційної діяльності. Для того, щоб проаналізувати ефективність кожного інвестиційного проекту окремо і побачити прибуток від інвестиційної діяльності за кожним з проектів у складі загального прибутку, необхідно використати дані Додатку Б.

Додаток Б. Додаток Б також містить три таблиці: «Фінансова ефективність проекту», «Розрахунок основних показників фінансової ефективності», «Фінансовий аналіз проекту». У таблиці «Фінансова ефективність проекту» містяться прості показники ефективності проекту, що визначають структуру наступної таблиці. Таблиця «Розрахунок основних показників фінансової ефективності» містить аналіз розподілу інвестицій, дисконтова них надходжень, чистого грошового потоку та індексу доходності за місяцями та з урахуванням додаткових факторів (інфляції, даних попередніх років). За даними цієї таблиці легко побачити, на якому етапі відбувається окупність проекту, тобто припиняється інвестування і починається отримання прибутку від інвестиційної діяльності. Таблиця «Фінансовий аналіз проекту» містить дані про ліквідність реалізації інвестиційного проекту та швидкість поновлення платоспроможності підприємства після реалізації проекту. Звісно, що під час інвестиційної діяльності платоспроможність підприємства знизиться, адже основні засоби та потужності в будь-якому випадку буде кинуто на реалізацію проекту. Чим скоріше підприємство поновить свою платоспроможність та чим вищою буде ліквідність реалізації проекту, тим успішнішим можна вважати фінансовий стан підприємства, а, звідси, і його інвестиційну привабливість.

Додаток В. У Додатку В приведено графік динаміки чистого приведеного ефекту від реалізації інвестиційного проекту за місяцями 2005-го року. За даними графіку видно, що протягом березня – червня здійснюється інвестування проекту, далі – віддача від вкладених коштів, тобто прибуток. Вихідними даними для побудови графіку є наступні: інвестиції з урахуванням інфляції; дисконтова ні надходження; чистий грошовий потік; чистий дисконтова ний дохід. Графік будується на основі даних таблиці «Розрахунок основних показників фінансової ефективності» Додатку Б.

Додаток Г. У Додатку Г міститься графік показників загальної ліквідності проекту. Цей графік також заснований на розрахунках з таблиці Додатку Б. На графіку бачимо підвищення загальної ліквідності в цілому. Найвища її точка була досягнута у вересні 2005-го року, найнижча – у червні 2005-го року. Для побудови графіку використано наступні показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності; коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт покриття оборотних коштів власними джерелами формування; коефіцієнт поновлення (втрати) платоспроможності. За цим графіком можна наочно побачити динаміку показників, що розраховані в таблиці «Фінансовий аналіз проекту» Додатку Б.

Додаток Д. У Додатку Д розміщено зразок розрахунку показників ефективності інвестиційного проекту (на прикладі чистого грошового потоку) засобами мови програмування VBA.

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1. Аналіз умов праці

Обладнання автоматизації, програма якої розроблюється в даному дипломному проекті, буде встановлено у приміщенні економічного відділу ВАТ «АНК».

Приміщення повністю пристосовано до роботи персональних комп’ютерів та іншого інформаційно-обчислювального устаткування, а саме: принтерів, плоттерів, сканерів, факсів.

Всі комп’ютери у приміщенні (а їх чотири) знаходяться на безпечній відстані один від одного (1,5 – 2 м). Площа приміщення 24 м², тому є можливість розташувати обладнання за потребою у будь-якому порядку. У приміщенні також функціонують освітлювальні прилади (лампи денного світла та настільні лампи). У зимній час протягом робочого дня працює 1 (один) електрообігрівач. Кабелі комп’ютерів та локальної мережі проведені безпечно для співробітників попід плінтусом та на території, де зазвичай не знаходяться.

Горючі та вибухонебезпечні речовини не застосовуються.

Технічне обслуговування комп’ютерів проходить