Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району

Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра економіки сільського господарства


КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ЕКОНОМІКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

З ОСНОВАМИ СТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:

«ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ СПТ "УРОЖАЙ" БРАТСЬКОГО РАЙОНУ»


Виконав:

Студент Галабурда

Костянтин Вікторович

група Б- 3/4

Перевірила:

Викладач Фурман

Тетяна Олександрівна


Миколаїв – 2009

Рецензія на комплексну курсову роботу


Студента _____________________________________________________

(призвіще, ім’я, по батькові)

Шифр_________Факультет_________________Курс_____Група_______

Спеціальність_________________________________________________

Дисципліна___________________________________________________

Тема_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата отримання роботи “_______” _______________200__р.

Дата повернення роботи“_______” _______________200__р.

Рецензет______________________________________________________

(вчене звання, призвіще, ім’я, по батькові)


ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Підпис рецензента_________________Оцінка________________

ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Наукові основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві

1.1 Земельні ресурси – основа виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств

1.2 Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення

Розділ 2. Сучасний рівень та економічна ефективність використання землі в підприємстві

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

2.2 Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання.

2.3 Економічна ефективність використання земельних ресурсів у господарстві.

Розділ 3. Динаміка та фактори ефективності використання землі

3.1 Динаміка валової продукції сільського господарства на 100 га с.г. угідь.

3.2 Кореляційний аналіз залежності виходу валової продукції сільського господарства від рівня інтенсивності виробництва

Розділ 4. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП


Україна — щаслива володарка великих за площею та високо родючих за складом земель. Недарма часто-густо можна почути притчу, стислий зміст якої полягає в наступному: при розподілі землі між різними народами Бог віддав українцям шмат землі, який припас для себе.

Територія України складає 60,3 млн га, з них сільськогосподарські угіддя займають 41,8 млн га, у тому числі рілля — 32,7 млн га. За різними оцінками Україна має від 8 до 15% світових запасів чорноземів, що становить найбільш родючу частину оброблюваного ґрунту. Треба зауважити, що розораність земель в Україні становить відносно території країни 54,4 % і у складі сільськогосподарських угідь сягає 78,5%. Характеризуючи землі сільськогосподарського призначення, варто додати, що з них осушені землі складають 3,3 млн. га, або майже 8,0 % і зрошувані землі — 5,9 %, а по відношенню до ріллі — відповідно 10 і 7,5% Сучасні процеси політичної і економічної перебудови України свідчать про те, що серед багатьох проблем, які потребують радикального вирішення, а тому є найбільш гострими і суперечливими, є проблеми реформування аграрного сектора і, в першу чергу, земельних відносин. На відміну від всіх інших об'єктів суспільних відносин земля в її природно-продуктивних та територіальних функціях є універсальним фактором суспільного відтворення і виконує багато важливих функцій життєзабезпечення людини, у результаті чого в земельні відносини залучені всі члени людського суспільства з їхніми інтересами і цінностями. Тому позитивне вирішення проблем землекористування сприятиме не тільки поліпшенню соціально-економічних умов життя народу, але, що більш важливо, його культурному та духовному оновленню. Історично сформована єдність природно-кліматичних умов, великих площ, найкращих у світі чорноземів, багатовікової хліборобської майстерності українського селянина, вигідне геостратегічне положення України сприяють ефективному розвитку сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО Й ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ


1.1 Земельні ресурси – основа виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств


Земля є невід’ємною частиною нашого життя і нашого існування. Як природний об’єкт, що охороняється законом, існує незалежно від волі людини, земля виконує екологічну функцію; як місце й умова життя – соціальну; як територія держави, просторова межа державної влади – політичну; як об’єкт господарювання – економічну функцію.

Земля як специфічний засіб виробництва відіграє подвійну роль, оскільки задіяна у процесі суспільного матеріального виробництва або іншої сфери соціальної діяльності.

Для підприємств промисловості, транспорту, будівництва, розміщення населених пунктів, ряду інших галузей вона слугує просторовим операційним базисом, місцем для розміщення будинків, споруд, устрою шляхів сполучень.

Цілком іншу роль виконує земля сільськогосподарському виробництві і лісовому господарстві, де вона є не тільки матеріальної умовою, але й активним чинником виробництва. Землі є носите лем визначених природних властивостей, тому в сільському і лісовому господарствах слугують не тільки загальною умовою праці, але і головним, основним засобом виробництва, предметом праці. Оброблюючи землю як предмет праці, людина перетворює її в засіб праці.

Земля як засіб виробництва має ряд якісних характеристик. Найважливішою є родючість, якою володіє її верхній поверхневий прошарок – ґрунт, що містить у собі необхідні для зростання рослин вологу і живильні речовини (фосфор, азот, калій і ін.) у засвоюваної для рослин формі. Родючість значною мірою визначає собою вартість землі, її корисність. Родючість землі на різних її ділянках неоднакова.

Природна родючість ґрунту характеризується запасом поживних речовин, що утворився в результаті природного процесу ґрунтоутворення.

Штучна родючість ґрунту створюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства.

Економічна родючість – це сукупність його природної та штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил.

Рівень економічної родючості характеризується врожайністю сільськогосподарських культур. Розрізняють абсолютну і відносну економічну родючість ґрунту.

Абсолютна родючість ґрунту характеризується кількістю продукції з одиниці земельної площі, а відносна – вартістю продукції на одиницю виробничих витрат.

У процесі використання природна продуктивна спроможність землі не зменшується, а збільшується при її раціональному використанні. Внаслідок цього земля є вічним засобом виробництва.

Істотною особливістю землі є її незамінність, тобто, неможливість використовувати замість її які-небудь інші засоби виробництва. А це створює об’єктивну необхідність підвищення рівня інтенсивності використання земельних ділянок шляхом вкладання додаткових витрат із метою одержання більшої кількості продукції з одиниці земельної площі.

Земельні відносини в Україні регулюються головним земельним законом – Земельним кодексом України.

Усі землі України становлять її земельний фонд – 60354,8 тис.га. Згідно ст.18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за цільовим призначенням і правовим режимом поділяються на такі категорії: 1) землі сільськогосподарського призначення –сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища, перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження); 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно – заповідного та іншого природоохоронного призначення; 4) землі оздоровчого призначення; 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурного призначення;

7) землі лісогосподарського призначення; 8) землі водного фонду; 9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відносини власності на землю є невід’ємною складовою частиною економічних відносин власності в цілому. У Законі України «Про форми власності на землю» визначені три рівноправні форми власності на землю: державна, колективна і приватна. У Земельному кодексі України в ст.78 ч.3 зазначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У постійне володіння одержують землі товариства, радгоспи, кооперативи, громадські підприємства, громадяни для ведення сільськогосподарського виробництва.

У постійне або тимчасове користування земля надається промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським організаціям, а також для потреб оборони. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим (до трьох років) і довгостроковим (від трьох до десяти років).

У тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам, іншим державним, кооперативним, громадським підприємствам і установам.

Таким чином, володіння землею є тільки постійним, а користування землею може бути постійним або тимчасовим, в оренду земля надається тільки тимчасово, але, як правило, оренда має бути довгостроковою.

Відповідно до «Основ законодавства про землю» володіння і користування землею є платним. Плата за землю вноситься щорічно у вигляді земельного податку, розмір якого залежить від якості і місце розташування земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель. Якщо земля використовується на умовах оренди, то орендар сплачує орендну плату, розмір якої встановлюється за згодою сторін.

Україна перебуває на стадії активного реформування земельних відносин: запроваджено плату за землю, проводиться грошова оцінка земельних ділянок тощо.

В основу визначення плати за землю покладено рентну концепцію – розрахунок диференційного рентного доходу. Причому рентний дохід трактується як різниця між очікуваним доходом від продукції, одержаної на земельній ділянці, та здійсненими для його досягнення затратами і плюс прибуток виробництва.

Право володіння землею втрачається у випадку, якщо земля використовується не за цільовим призначенням протягом тільки одного року, якщо вона надана для сільськогосподарського виробництва, і двох років – для інших цілей.

Рента є економічної формою реалізації земельної власності. Наявність власності на землю зумовлює отримання землевласником додаткового доходу, який виступає як земельна рента.

Виділяють такі основні форми земельної ренти: абсолютну, диференціальну, монопольну.

Диференціальна земельна рента характеризується відмінностями в природних умовах, які призводять до того, що при однакових витратах на різних за якістю і місце розташуванням землях виробляється різний обсяг продукції, а відповідно додатковий дохід, який і є матеріальною основою ренти.

Фактори, які впливають на утворення диференціальної ренти у сільськогосподарському виробництві, поділяються на об’єктивні ( родючість земельних ділянок, їх місце розташування) і суб’єктивні, що залежать в основному від підвищення інтенсивності ведення господарства, продуктивності праці тощо. Тому, за способом утворення земельну ренту поділяють на два види: диференціальну ренту I (утворюється під дією об’єктивних факторів при одному і тому ж рівні інтенсивності ведення господарства) і диференціальну ренту II (в результаті дії суб’єктивних факторів на одних і тих же земельних ділянках).

Абсолютна земельна рента не пов’язана з природними та економічними факторами ведення сільськогосподарського виробництва, а зумовлена монополією власності на землю. Тобто, власник землі надає земельну ділянку в оренду тільки за плату, навіть в тому випадку, коли земельна ділянка має найгірші показники за якістю та розташуванням. В цьому випадку за умови, що попит на продукцію, яка виробляється в даній місцевості, перевищуватиме її виробництво, складатимуться більш високі ринкові ціни на продукцію, що забезпечить отримання прибутку, який і набирає форми абсолютної ренти.

Умовами утворення монопольної ренти є обмеженість і не відтворюваність земель особливої якості чи певні кліматичні умови. Для цих земель характерно те, що лише на них, лише в даних природно – кліматичних умовах можливе виробництво сільськогосподарської продукції з особливими характеристиками. Оскільки збільшення виробництва специфічної продукції не може бути збільшене за рахунок розширення регіону вирощування та залучення до сільськогосподарського обігу нових земель, а постійний і високий попит на цю продукцію не задовольняється, то виникає можливість встановлення монопольно високих цін. Саме різниця між монопольними цінами і витратами на виробництво і складає монопольну ренту, яка залишається у землевласника.

Із проведенням земельної реформи (15 березня 1991р.) в Україні сталися зміни організаційно-правових форм власності на землю і господарювання на ній, в результаті чого збільшилася кількість приватних землекористувачів. Нині у приватній власності перебуває 30178,0 тис. га земель, що становить 50% загальної площі держави.

Гострими є проблеми землекористування в Україні, що зумовлено високим рівнем господарського використання території, значною її розораністю, надзвичайно високою інтенсивністю ерозійних процесів (водній і вітровій ерозії піддається близько 15 млн. га сільськогосподарських угідь, а щорічний приріст еродованих земель становить 80 тисяч гектарів). За останні 30 років площа сільськогосподарських угідь зменшилась в державі на 2 млн. га, з них ріллі на 1 млн. га. При таких темпах третина землі через 25-30 років буде непридатною для сільськогосподарського використання. Щороку в Україні втрачається 600 млн. т ґрунту і до 20 млн. т гумусу, вміст якого в ґрунтах знизився на 20%. Все це є наслідком безвідповідального типу ведення сільськогосподарського виробництва, коли не враховуються еколого-економічні фактори.


1.2 Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення


На кожному аграрному підприємстві з урахуванням його конкретних умов (типів ґрунтів, їх механічного складу, конфігурації земельних ділянок, кута їх нахилу, спеціалізації виробництва тощо) необхідно розробити і впровадити систему агрономічних, зооветеринарних, технічних і організаційно-економічних заходів, що забезпечують ефективне використання земельних ресурсів. Важливе місце займають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємства щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь. На ефективність використання землі впливають рівень розвитку продуктивних сил, ступінь розораності землі, структура посівних площ, частка меліорованих земель у загальній площі сільськогосподарських угідь.

Про економічну ефективність використання землі у сільському господарстві судять на основі системи натуральних і вартісних показників. До натуральних показників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу зернових). До вартісних показників відносять: виробництво валової продукції в порівнянних цінах, товарної продукції в поточних цінах реалізації, чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь.

Натуральні показники характеризують продуктивність лише певної частини сільськогосподарських угідь, а вартісні — всієї їх площі. Ці дві групи показників доцільно розраховувати як на гектар фізичної площі, так і з урахуванням грошової оцінки гектара сільськогосподарських угідь, в якій відображена їх економічна родючість.

При економічній оцінці землі визначають ступінь впливу якості ґрунту на валову продукцію, валовий і чистий дохід, прибуток. Економічну оцінку землі здійснюють у двох напрямах:

  • загальна економічна оцінка землі як засобу виробництва;

  • окрема оцінка за ефективністю вирощування окремих сільськогосподарських культур.

Підвищення ефективності використання земельних ресурсів є однією з найважливіших народногосподарських проблем, успішне розв’язання якої значною мірою залежить від реалізації господарствами своїх потенціальних можливостей у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з 1 га землі.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В ПІДПРИЄМСТВІ


2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства


Приватне сільськогосподарське підприємство «Урожай» розташоване в селещи Братське, Братськлгл ройону Миколаївської області на відстані 100-110 км від обласного центру.

Значна частина територія району – рівнина з невеликою кількістю опадів. Ґрунтовий покрив – переважно чорноземи південні але зустрічаються також и темно-каштанові залишково слабосолонцюваті ґрунти. Їх характерною особливістю є остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабку структуру, внаслідок чого при висиханні на поверхні такого ґрунту утворюється кірка, а при зволоженні – вони запливають.

Основна кількість опадів (65-70%) випадає у теплий період року у вигляді злив, іноді з градом, при цьому добова кількість опадів може досягнути 60-70 мм. Клімат – континентальний, дуже теплий, посушливий. Середня річна температура повітря плюс 9-11єС, середня температура липня – плюс 21,9-23,6єС, січня – мінус 4-5,6єС, абсолютний максимум – плюс 38-39єС, а абсолютний мінімум – мінус 29-33єС. Тривалість безморозного періоду становить 160-205 днів,а вегетаціцного – 215-225 днів. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 60-70%, а в літні місяці 40-60%.

Сільське господарство – перша за обсягами по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва району. Питома вага підприємства в районному виробництві сільськогосподарської продукції досягає 5,1%.

Площа сільськогосподарських угідь підприємства в звітному році становить 2289 га. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 87%. Основними культурами рослинництва є пшениця, ячмінь, овес та соняшник на зерно.

Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва.

До факторів виробничо-економічної характеристика господарства відносять спеціспеціалізацію, що представляє собою переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції.

Найбільш раціональною для господарства є та, яка дозволяє за відповідних умов виробляти максимальну кількість продукції з найменшими витратами коштів і праці, ефективно використовувати земельні ресурси.


Таблиця 2.1.

Показники розміру виробництва у СПТ "Урожай" Братського району
Показник Роки В середньому по господарству за три роки

2006 2007 2008
Валова продукція в порівняльних цінах 2005р.,тис грн. 271,41 164,79 139,98 192,06
Грошова виручка від реалізації продукції сільського господарства, тис. грн. 1937,60 2079,60 2456,50 2157,90
Площа сільськогосподарських угідь, га 4114,40 2857,00 2289,00 3086,80
Вартість основних фондів, тис. грн. 1342,80 1263,40 636,00 1080,73
Середньорічна чисельність працівників, чол. 55 39 35 43
Середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я, гол. 117,40 4,96 10,50 44,28

Таким чином, аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, що СПТ «Урожай» Братського району відноситься до малих господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві 43 чол., площа сільськогосподарських угідь, що в середньому складає 3086,80 га.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарних характер.

Таким чином, ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природно-кліматичним умовам, його місцезнаходженню. В даному підрозділі необхідно визначити поняття та вплив спеціалізації на ефективність виробництва сільськогосподарського підприємства. При чому, необхідно взяти до уваги, що для більш точного і всебічного вивчення спеціалізації, її можна визначити за наступними показниками: за структурою товарної продукції, за структурою валової продукції в поточних та співставних цінах, за структурою посівної площі, за структурою основних фондів тощо.

Основним показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції (табл. 2.2).


Таблиця 2.2.

Розмір та структура грошових надходжень від реалізації продукції сільського господарства виробництва в СПТ "Урожай" Братського району

Галузі та види продукції 2006 2007 2008 В середньому за 3 роки











тис.грн % тис.грн % тис.грн % тис.грн %









Зерно 1085,9 52,48 1061,80 51,06 1415,5 57,62 1187,73 53,95
Соняшник 680 32,86 947,1 45,54 972,3 39,58 866,47 39,35
Овочі 6 0,29 20,8 1,00 9,7 0,395 12,17 0,553
Інша продукція рослинництва 37,6 1,82 46,3 2,23 39 1,588 40,97 1,861

Разом по рослинництву

1809,5 87,45 2076,00 99,83 2436,5 99,19 2107,33 95,71
Молоко 32,4 1,57 - - - - - -
ВРХ 77,9 3,76 - - - - - -
Свинарство 10,3 0,50 3,3 0,16 20 0,814 11,20 0,509
Птахівництво - - - - - - - -
і т.д. 0,3 0,01 0,3 0,01 - - - -
Інша продукція тваринництва 7,2 0,35 - - - - - -

Разом по тваринництву

128,1 6,19 3,6 0,17 20 0,814 50,57 2,297

Всього по сільськогосподарському виробництву

1937,6 93,64 2079,60 100,00 2456,5 100 2157,90 98,01
Продукція інших галузей 131,5 6,36 - - - - - -

Всього по господарству

2069,1 100,00 2079,60 100,00 2456,5 100 2201,73 100

За даними таблиці, можна визначити коефіцієнт спеціалізації за формулою:


, де


Рі – питома вага і-тої галузі в структурі грошової виручки;

і – порядковий номер і-тої галузі в ранжированому ряді, побудованому за спадаючою ознакою.


Це свідчить про у підприємства рівень спеціалізації вище середнього

Для визначення забезпеченості господарства виробничими ресурсами, та ефективність їх використання використаю розрахункові дані (табл. 2.3)


Таблиця 2.3

Забезпеченість СПТ "Урожай" Братського району виробничими ресурсами та ефективність їх використання
Показники 2006 2007 2008 2008р. в %




2006р. 2007р.
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в с/г виробництві:




- с/г угідь, га 74,81 73,26 65,40 87,42 89,28
- основних виробничих фондів с/г призначення, тис. грн. 24,41 32,39 18,17 74,43 56,09
- енергетичних потужностей 214,509 298,41 311,371 145,16 104,34
Припадає на 100 га с/г угідь:




- основних виробничих фондів с/г призначення, тис. грн. 32,64 44,22 27,79 85,13 62,83
- затрат праці, тис. люд.-год. 8,63 10,08 7,38 85,57 73,22
- енергетичних потужностей 34,8737 24,5489 21,0039 60,23 85,56
Одержано на 100 га с/г угідь, тис. грн.:




- валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005р.) 6,60 5,77 6,12 92,70 106,02
- прибутку -1,91 -9,32 -1,20 62,97 12,89
Одержано на одного працівника, зайнятого в с/г виробництві, тис. грн.




- валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005р.) 4,93 4,23 4,00 81,04 94,65
- прибутку -1,43 -6,83 -0,79 55,05 11,51
Фондовіддача, грн./грн. 0,20 0,13 0,22 108,89 168,74
Рівень рентабельності, % -3,66 -11,35 -1,11 30,29 9,75

Аналізуючи дані можна сказати, що найкраще господарство було забезпечено в 2008 році. Можемо бачити, що:

  • зменшилась площа с/г угідь на одного працівника

  • зменшилась кількість основних виробничіх фондів с/г призначення на одного працівника,

  • знизилась валова продукція сільського господарства (в порівняних цінах 2005 року).

  • Дещо зріс прибуток у порівнянні з базиснм роком

  • фондовіддачі зросла в порівнянні з базисним роком на 8,89% і з проміжним – на 68,74%. Що свідчить про краще їх використання

  • зростання рівня рентабельності


2.2 Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання


Розглянемо за останні три роки динаміку та структуру сільськогосподарських угідь, висвітлити причини їх змін(табл. 2.4).


Таблиця 2.4

Розмір та структура сільськогосподарських угідь в СПТ "Урожай"

Братського району


2006р 2007р 2008р В середньому
Види угідь га % га % га % Га %
Сільськогосподарські угіддя 4114,4 100 2857 100 2289 100 3086,8 100
З них:







- рілля 3699,00 89,90 2551,00 89,29 2132,00 93,14 2794,00 90,51
- багаторічні насадження 6,30 0,15 - - - - 2,10 0,07
-          пасовища 409,10 9,94 - - - - 136,37 4,42
-          інші - - 306,00 10,71 157,00 6,86 154,33 5,00

Розрахувавши дані таблиці 2.4 можна зробити наступні висновки, що сільськогосподарські угіддя зменшуються з 4114,4га в 2006р, 285га7 в 2007р, 2289га в 2008р за рахунок зменшення як ріллі так і багаторічних насаджень, і пасовищ. В середньому за три роки загальна площа сільськогосподарських угідь становила 3086,8 га основну частину з яких займае рілля 90,51%

Охарактеризуємо тепер посівні площі та їх структуру за останні три роки (табл. 2.5).


Таблиця 2.5

Розмір та структура посівних площ в СПТ "Урожай" Братського району

Культури 2 006р. 2 007р. 2 008р. В середньому за три роки

га % га % га % га %
Зернові і зернобобові – всього в т.ч. 1934,00 59,25 1940,00 78,83 1542,00 70,73 1805,33 70,73
-          озима пшениця 1075,00 32,94 1195,00 48,56 1186,00 54,40 1152,00 45,14
-          озимий ячмінь 43,00 1,32 83,00 3,37 187,00 8,58 104,33 4,09
-          ярий ячмінь 730,00 22,37 90,00 3,66 126,00 5,78 315,33 12,35
-          овес 86,00 2,63 22,00 0,89 43,00 1,97 50,33 1,97
Соняшник 1067,00 32,69 506,00 20,56 623,00 28,58 732,00 28,68
Овочі 7,00 0,21 5,00 0,20 5,00 0,23 5,67 0,22
Баштанні продовольчі 8,00 0,25 10,00 0,41 10,00 0,46 9,33 0,37
Кормові культури – всього, в т.ч. 248 7,60
0,00
0,00
0,00
-          однорічні трави 42 1,29
0,00
0,00
0,00
-          кукурудза на силос та зелений корм 206 6,31
0,00
0,00
0,00
Всього посівної площі 3264,00 100 2461,00 100 2180,00 100 2552,33 100

За даними таблиці 2.5 можна зробити висновки, що розмір та структура посівних площ в середньому за три роки бала такою:

- площа зернових та зернобобових склала – 1805,33 га(70,73%) в т.ч.

площа озимої пшениці – 1152,00га(45,14%),

площа озимого ячменю – 104,33(4,09%),

площа ярого ячменю – 315,33 га(12,35%),

площа овесу – 50,33 га(1,97%),

Площа соняшника склала 732 га(28,68%).

Площа овочів склала 5,67 га(0,22%)

Площа баштанних продовольчіх 9,33 га(0,37%)

Проаналізуємо вплив існуючої структури посівних площ на ефективність виробництва і реалізацію сільськогосподарської продукції за допомогою показників рівня товарності та інших. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів можливо розглянути за допомогою наступних показників:

- коефіцієнт господарського використання землі, який розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

- коефіцієнт розорюваності, що визначається діленням площі землі в обробітку (рілля + багаторічні культурні насадження) на площу сільськогосподарських угідь;

- коефіцієнт використання ріллі, як відношення площі посівів до площі ріллі;

- коефіцієнт меліорації розраховується діленням площі меліорованих земель на площу сільськогосподарських угідь;

- питома вага інтенсивних культур (кукурудза на зерно, соняшник, цукрові буряки, овочі) у загальній посівній площі досліджуваного господарства;

- коефіцієнт повторного використання землі, який визначається діленням суми посівної площі і площі повторних посівів на посівну площу господарства.

Раніше вказані показники занесу до таблиці (табл. 2.6).


Таблиця 2.6

Рівень використання земельних ресурсів в СПТ "Урожай" Братського району

Показники 2 006р. 2 007р. 2 008р. У % 2008p до




2006p 2007p
Коефіцієнт господарського використання землі 0,79 0,86 0,95 120,05 110,56
Коефіцієнт розорюваності 0,90 0,89 0,93 103,60 104,31
Коефіцієнт використання ріллі 0,88 0,96 0,78 88,42 80,88
Питома вага інтенсивних культур в загальній посівній площі 0,33 0,21 0,29 87,42 138,99

Проаналізувавши таблицю 2.6 можна зробити наступні висновки, що коефіцієнт господарського використання землі збільшився на 20,05% та 10,56% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно. Коефіцієнт розорюваності збільшився на 3,6% та 4,31% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно. Коефіцієнт використання ріллі зменшився на 11,58% та 19,12% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно. Питома вага інтенсивних культур в загальній посівній площі зменшилась на 12,58% порівнюючи 2008р з 2006р та збільшилась на 38,99% при порівнянні 2008р з 2007р


2.3 Економічна ефективність використання земельних ресурсів в господарстві


Про економічну ефективність використання землі свідчить система натуральних і вартісних показників.

До натуральних показників відносяться: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів рослинницької і тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (молоко і м’ясо всіх видів, вовни – на 100 га сільськогосподарських угідь, свинини і зерна – на ріллю, продукції птахівництва – на площу посіву зернових).

З початку охарактеризуємо зміну врожайності сільськогосподарських культур(табл 2.7).


Таблиця 2.7

Динаміка врожайності сільськогосподарських культур в СПТ "Урожай" Братського району

Культури Роки В середньому за 3 роки У % 2008p до

2006 2007 2008
2006p 2007p
Зернові в цілому (без кукурудзи) 20,63 11,12 21,08 17,35 102,19 189,56
в тому числі:





-озимі зернові 26,18 15,97 22,00 21,20 84,03 137,74
з них:





-озима пшениця 26,71 16,70 22,10 21,67 82,73 132,36
-озимий ячмінь 12,98 5,59 21,40 16,05 164,88 383,06
Ярі зернові: 13,02 10,35 13,58 12,83 104,33 131,25
з них:





-ярий ячмінь 13,10 10,49 15,49 13,17 118,26 147,68
-овес 12,30 9,76 7,98 10,70 64,84 81,74
Соняшник 7,01 10,53 6,50 7,68 92,71 61,76
Овочі 15,71 18,00 18,00 17,06 114,55 100,00

Отже за даними таблиці 2.7 можна зробити наступні висновки, що динаміка врожайності сільськогосподарських культур в СПТ "Урожай" Братського району в цілому крім соняшнику та овесу збільшилась.

Врожайність зернових в цілому збільшилась на 2,19% та 89,56% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність озимих зернових зменшилась на 15,97% порівнюючи 2008р з 2006р та збільшилась на 37,79% при порівнянні 2008р з 2007р

Врожайність озимої пшениці зменшилась на 17,27% порівнюючи 2008р з 2006р та збільшилась на 32,36% при порівнянні 2008р з 2007р

Врожайність озимого ячміня збільшилась на 64,88% та 283,06% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність ярих зернових збільшилась на 4,33% та 31,25% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність ярого ячменю збільшилась на 18,26% та 47,68% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність овесу зменшилась на 35,16% та 18,16% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність соняшнику зменшилась на 7,29% та 38,24% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність овочив збільшилась на 14,55% порівнюючи 2008р з 2006р та лишилась сталою при порівнянні 2008р з 2007р

Розглянемо виробництво окремих видів рослинницької і тваринницької продукції на 100 га відповідних земедьних угідь(табл. 2.8.).


Таблиця 2.8

Динаміка натуральних показників ефективності використання землі в СПТ "Урожай" Братського району

Показники 2006p 2007p 2008p У % 2008p до




2006p 2007p
Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц:




-    яловичини (у живій масі) 0,32 0,70 0,87 276,53 124,81
Вироблено на 100 га ріллі, ц:




-    зерна 52,28 76,05 72,33 138,33 95,11
-    м’яса свиней (у живій масі) 0,35 0,78 0,94 266,92 119,65

За показниками таблиці 2.8 можна зробити наступні висновки, що виробництво яловичини на 100 га с/г угідь збільшилась на 176,53% та 24,81% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно.

Виробництво зерна на 100 га ріллі збільшилась на 38,33% та зменшилась на 4,89% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно виробництво м’яса свиней на 100 га ріллі збільшилась на 166,92% та 19,65% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: