Вплив регуляторів росту на продуктивність озимої пшениці в Бершадському районі
3.2. Погодні умови
Клімат Бершадського агрокліматичного району характеризується, як помірно континентальний з нестійким зволоженням. Середньорічна багаторічна температура повітря становить 8,6° С. Без морозний період триває в середньому 160 днів, а вегетаційний період в залежності від метеорологічних умов 210 днів, в тому числі з температурою вище +10°С 160...170 днів. Сума позитивних температур вище +5єС складає 2900-3000°С, а сума активних температур вище +10єС 2530-2870, цього достатньо, щоб озима пшениця сформувала врожай за вегетаційний період.
Весняні приморозки тривають в середньому до 24 квітня, а перші осінні починаються 16-19 листопада. Абсолютний мінімум температури досягає +36...+38°С. За даними Бершадської метеостанції середньобагаторічна температура склала 8,6°С а в роки досліджень вона коливалась (2003 р.) від 7,94 до 8,9°С (2002 р.) [Табл. 3.1 Рис 3.1]
Таблиця 3.1.
Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, єС
( за даними метеостанції ).
Рис
3.1 Середньомісячна
температура
повітря в роки
проведення
досліду, єС
(за даними
метеостанції).
Порівнявши середньомісячну температуру повітря в роки проведення досліджень, з середньомісячними даними, можна зробити висновок, що погодні умови типові для проведення досліджень. Для отримання високих врожаїв важливе значення має кількість опадів. За період, що аналізується 2002-2004 рік середньорічна кількість опадів склала 571,3 мм, і коливалась в окремі роки від 530,2 до 598,3 мм [Табл. 3.2, Рис 3.2]
Таблиця 3.2.
Кількість опадів у роки досліджень, мм. ( за даними Бершадської метеостанції ).
Рис
3.2Кількість
опадів у роки
досліджень,
м( за даними
Бершадської
метеостанції
).
Оскільки середньо багаторічна кількість опадів становить 633 мм, то 2002-2003 рік був помірно вологим , але в період цвітіння , наливання і достигання зерна є критичним щодо вмісту вологи у ґрунті, хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Тоді як 2004 рік був більш вологим особливо в липні, що викликало проростання зерна в колосі і враження хворобами , що негативно вплинуло на збір і якість урожаю. Крім опадів велике значення для отримання високих врожаїв має вологість повітря.[Табл. 3.3 Рис 3.3]
Таблиця 3.3.
Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень, %.
( За даними Бершадської метеостанції ).
Рис.3.3 Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень
( За даними Бершадської метеостанції ).
За даними таблиці видно, що в середньому за роки проведення досліджень вологість повітря майже не відрізнялась від середньо багаторічних даних. Проте висока вологість повітря спостерігалась у 2003-2004 р.р. у липні в період дозрівання врожаю , що призвело до ураження рослин хворобами.
3.3. Схема досліду
2002 рік
Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці за схемою :
Контроль ( не обробляли )
Емістим С ( 1 мг/га ) + біомікс ( 10 г/га )
2003 рік
Вивчали вплив різних доз регуляторів росту на польову схожість насіння озимої пшениці і коефіцієнт кущення за схемою :
Контроль ( насіння оброблено водою, 10 л/т ).
Контроль ( насіння оброблено Вінцитом – 2 л/т ) – фон
Емістим С ( 1мл/т )
Емістим С ( 5 мл/т )
Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №1 ( 100 мл/т )
Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №2 ( 100 мл/т )
Емістим С ( 10 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )
РРРД ( 50 мл/т )
2004 рік
Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці за схемою :
Контроль (оброблено водою)
Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )
Вивчали вплив передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці за схемою :
Контроль ( Вітавакс 200 ф – 2 кг/т ) – фон
Емістим С ( 1мл/т )
Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )Методика проведення досліджень
- Агротехніка вирощування
Основний обробіток ґрунту після таких попередників, як горох, гречка, кукурудза на силос проводили так: лущення стерні дисковими лущильниками ( ЛДГ – 15) на глибину 6-8 см; дискування дисковими боронами (БДТ- 7) на 10-12 см з наступною культивацією на глибину заробки насіння ( 4-6 см).Посів проводили 5-20 вересня сівалками СЗ- 3,6 з шириною міжрядь 15см.
Підживлення азотними добривами проводили по мерзло - талому ґрунті, аміачною селітрою 100 кг/га у фізичній вазі. Друге підживлення за методом Бузницького при нормі внесення 100 кг/га у фізичній вазі.
Збирання озимої пшениці розпочинали у фазі воскової стиглості зерна розподільним способом. Скошували пшеницю жатками ЖВН- 6А у валки товщиною 12-18 см, шириною 1,8м при висоті зрізу 15-20см. Через 2-4дні підсохлі валки підбирали комбайнами СК- 5М „Нива” з приставками ПУН-5і обладнані підбирачами ППТ-2.
- Методика проведення досліджень
Дослідження по вивченню впливу різних доз регуляторів росту і сумішей їх з композицією мікроелементів, вивчали на різних сортах озимої пшениці в виробничих умовах Бершадського району в господарстві СВК “ Україна “.
Дослідження проводили у 2002 – 2004 роках У 2002 році дослідження проводили з сортом Миронівська 30. Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці на структуру врожаю і урожайність. Загальна площа досліду 140 га, в тому числі контроль – 82 га, дослід 58 га.
Позакореневу обробку проводили на IV етапі органогенезу ( 300 л/га робочого розчину ). Структуру врожаю визначали з 1 мІ, а врожайність з 10 мІ, які відбирали через 100 кроків по діагоналі поля. ( Б.А.Доспєхов ).
У 2003 році дослідження проводили з сортом Іванівська остиста. Вивчали вплив емістиму С на польову схожість насіння озимої пшениці. В досліді використовували наступні роботи :
1) Підраховували кількість рослин і кількість стебел на 1 мІ на кожному варіанті досліду, за допомогою рамки, площею 1 мІ.
2) Вираховували коефіцієнт кущення озимої пшениці.
Статистична оцінка врожайності озимої пшениці проводилось методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ. А економічна ефективність розраховувалась згідно з технологічними картами.
У 2004 році дослідження проводили з сортами : Донецька 46, Донецька 48, Миронівська 30, Веселка, Коломак 3. Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на польову схожість, збереженість рослин до збирання і ураженість.
Польову схожість визначали в середньому з 10 мІ відібраних по діагоналі поля, а перед збиранням підраховували кількість продуктивних стебел по сортах і варіантах. Урожайність визначили з кожної ділянки досліду окремо. Повторність досліду в виробничих умовах двократна.
Розділ 4. Результати досліджень
4.1. Вплив регуляторів росту на структуру врожаю, урожайність і якість зерна.
Велика роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур належать регуляторам росту рослин. Їх застосування дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту. Відомо, що в деяких країнах за допомогою комплексу регуляторів вдалося досягти збільшення виробництва продукції землеробства на 15 – 20% і більше.
Тому метою наших досліджень являлось вивчити вплив емістиму С і його комбінацій з композицією металів на структуру врожаю, і урожайність.
В 2002 році дослідження проводили на посівах СВК “Україна “. Отриманні нами дані наведені у таблиці 4.1
Слід відмітити, що позакореневу обробку озимої пшениці потрібно проводити на IV етапі органогенезу. В цей період прибавка урожаю буває найвищою.
Таблиця 4.1
Вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці Миронівська 30, на структуру урожаю і урожайність, 2002 р.
НІР 0,95 1,59
Із даних таблиці бачимо, що під впливом емістиму С з біоміксом до збирання врожаю зберіглось рослин більше на 11,6%. В результаті маса соломи збільшилась на 12,2%, маса колосів – на 14,6%, маса зерна – на 15,1, а урожайність зросла на 15,2%. Прибавка зерна склала 8 ц/га, тобто отримана прибавка суттєва. У 2003 році досліди проводили по вивченню впливу передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці на збереженість рослин до збирання [ Табл.. 4.2 рис. 4.2]
Таблиця 4.2.
Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на збереженість рослин до збирання в 2003 р.
1-Донецька 48 2-Донецька 46 3- Миронівська 30 4-Веселка
Рис. 4.2 Вплив передпосівної обробки на збереженість рослин до збирання в 2003 р.
Отримані нами дані свідчать, що за рахунок емістиму С , до збирання збереглось рослин більше по сортах на 2,0 – 13,8 %.
А за рахунок емістиму С + композиція мікроелементів – на 6,7 – 24,0 %.Все це безумовно вплинуло на урожайність ( Табл.4.3.)
Наприклад , за рахунок емістиму С урожайність по сортах підвищилась лише на 1-4 ц/га. Найбільша прибавка ( 6 ц/га) отрималась по сорту Миронівська 30.
Таблиця 4.3.
Вплив передпосівної обробки насіння на урожайність озимої пшениці в 2003 р.
НІР 0,95 0,97 1,37 1,57 0,76
По варіанту емістим С + композиція мікроелементів прибавка урожаю становила 1,9 – 6,0 ц/га. Найбільш чутливими до передпосівної обробки виявились сорти Донецька 46 і Миронівська 30. По цих сортах прибавка зерна становить 4,4 – 6,0 ц/га. Отримані прибавки урожаю в цьому варіанті суттєві ( Табл. 4.3 )
В 2004 році проводили дослідження в СВК “ Україна “, вивчали вплив передпосівної обробки насіння на структуру врожаю, урожайність та якість зерна. Отримані нами дані наведенні у таблиці 4.4
Таблиця 4.4
Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці сорт Колмак 3
на структуру урожаю, урожайність та якість зерна в 2004 р.
НІР0,95 = 1,87 1,87
Рис. 4.4. Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці сорт Колмак 3 на структуру урожаю, урожайність та якість зерна в 2004 р.
Із даних таблиці бачимо, що під впливом емістиму С в суміші з композицією мікроелементів збільшилась довжина колосу на 8,5%, а кількість зерен у колосі зросла – на 14,7%, маса 1000 зерен – на 3,8%. В результаті цього біологічна урожайність становила у контролі 64,5 ц/га, а за рахунок емістиму С + композиція мікроелементів урожайність зросла на 9,4 ц/га. Отримана прибавка суттєва НІР 0,95 дорівнює 1,87.
4.2. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці
В більшості розвинених країн світу останнім часом зросла увага до впровадження регуляторів росту рослин. Цьому сприяло створення стимулюючих препаратів нового покоління, що відрізняються більш високою ефективністю та екологічною безпекою.
Із даних Л.М.Кононюка [42], відомо, що застосування їх на посівах озимої пшениці позитивно впливає на ріст і розвиток рослин, прискорює і стимулює розвиток кореневої системи, посилює кущення, підвищує холодостійкість та посухостійкість, оптимізує співвідношення між вегетативними та генеративними фазами розвитку, підвищує стійкість рослин до вилягання, хвороб та шкідників.
Через це програмою наших досліджень передбачалось вивчення на посівах озимої пшениці впливу різних доз емістиму С без композиції і з композицією мікроелементів на польову схожість, утворення стебел і коефіцієнт кущення [Табл.. 4.5].
Таблиця 4.5
Вплив
різних доз
емістиму С на
польову схожість
насіння озимої
пшениці сорт
Іванівна остиста
в 2003 р.в
Продовження таблиці 4.5
Отримані нами дані свідчать, що польова схожість в контролі становить 81,5%, тоді, як в дослідних варіантах вона коливалась від 80 до 97%. Найменшою ( 80% ) вона була в варіанті, де застосовували тільки фон. Найбільша польова схожість насіння ( 97% ) була у варіанті, де застосовували емістим С ( 5 мл/т ).
При збільшенні навантаження регулятора росту рослин на насіння, польова схожість зменшувалась, наприклад, в варіанті де вносили 10 мл емістиму С + 100мл композиції металів, польова схожість складала всього лише 84%.Таким чином, із наведених даних бачимо, що найбільш перспективними дозами в передпосівній обробці насіння озимої пшениці в цьому досліді слід рахувати емістим С 5 мл/т. І досить хороший результат у варіантах емістимом 5 мл + 100 мл композиції мікроелементів.
На цих варіантах збільшувалась кількість стебел (107,4 – 118,8% ) проти контролю, що має велике значення в підвищенні продуктивності посівів.
Із даних таблиці 4.6. ми бачимо, що при додаванні композиції мікроелементів 100 мл/т до емістиму С польова схожість по сортам становила 75 – 91,7%, що на 3,3 – 11,7% більше контролю.
Таблиця 4.6.
Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на польову схожість різних сортів в 2004 р.
Таким чином із наведених даних бачимо, що різні сорти по різному реагували не емістим С і композицію мікроелементів. Найбільш чутливими виявились сорти Донецька 46 і Веселка, що має велике значення в підвищенні продуктивності посівів.
Розділ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН І КОМПОЗИЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ.
При теперішніх ринкових відносинах необхідно вирощувати продукцію, яка була б конкурентно – здатною. Є кілька шляхів досягнення цього. Один з них це вирощування продукції, яка б відрізнялась від іншої своєю якістю. Для цього необхідно, щоб вона відповідала усім нормам, вимогам і стандартам. Другий шлях – це зниження ціни на продукцію. На даний момент – це досить чітко видно , коли товари з низькою якістю із меншою , ніж на вітчизняні товари ,ціною, завозяться на інші ринки.
Самим оптимальним варіантом є поєднання високої якості з низькою ціною. Якість продукції підвищується при використанні нових сортів, застосуванні правильної агротехніки і засобів захисту від хвороб і шкідників.
Ціну на продукцію можна знизити двома шляхами. Перша – це зниження затрат на її виробництво , а другий – підвищення урожайності при незначних додаткових затратах. Тому , перш ніж запровадити нову технологію, сорт чи агрозахід необхідно обчислити економічну ефективність від нього.
Економічна ефективність характеризується такими основними показниками , як собівартість продукції, прибуток ,рентабельність виробництва.
Собівартість – це сума усіх затрат, понесених на виробництво одиниці продукції. Вона є виробничою і повною. Повна собівартість – це сума виробничої собівартості і затрат на перевезення і реалізацію її.
Прибуток – це різниця між ціною продукції, що реалізується і її собівартістю.
Рентабельність показує, який прибуток ми одержуємо на кожну гривню затрат.
Розрахунки економічної ефективності застосування регуляторів росту проведені у таблиці 5.1, 5.2.
Таблиця 5.
Економічна ефективність озимої пшениці від застосування регуляторів росту, 2002 рік.
Аналізуючи таблицю 5.1 , видно, що чим більша врожайність, тим менша собівартість продукції, також рівень рентабельності в контролі був 106%