Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Основи обліку готової продукції рослинництва

Основи обліку готової продукції рослинництва

1. Теоретичне обгрунтування роботи


1.1 Характеристика обліку готової продукції рослинництва та її класифікація


Сільське господарство складається з двух часток: рослинництва та тваринництва. На рослинництво приходиться в середньому близько 40% валової продукції сільськогосподарського підприємництва.

Продукція сільськогосподарського виробництва – сирий продукт тваринного або рослинного походженя, що не пройшов стадії первинної промислової обробки (переробки), вирощений для реалізації на сторону або використання на потреби власного виробництва. До продукції рослинного виробництва відносяться: зерно, насіння, сіно, солома, баштанні культури, зелена маса на корм, зелена маса на силос тощо.

Готова продукція рослинництва - це продукція, яка пройшла всі стадії оброблення, приймання, укомплектовування за умовами договорів із замовниками та відповідає технічним вимогам і стандартам // [2].

Готова продукція рослинництва може мати, а може і не мати кількісні та якісні характеристики (кількість маси, сорт тощо). Але у всіх випадках продукція повинна мати вартісну характеристику.

При організації обліку продукції її групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю. Класифікація готової продукції відображається на малюнку 2.

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні параметри визначають аналогічно основній продукції.

Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція – це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укріпленими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; виконані роботи та надані послуги.


Основи обліку готової продукції рослинництва

Мал. 2. Класифікація готової продукції за її характером.


Рослинництво, як основна галузь, включає рільництво, овочівництво, садівництво, виноградарство, квітництво, а також розсадники з вирощування плодово-ягідних садженців // [4].

У бухгалтерському обліку готова продукція має оцінюватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після зібрання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденному обліку наявності й руху готової продукції та визначенні її вартісних характеристик. Тому в поточному обліку готова продукція оцінюється за прийнятими на підприємстві «твердими» обліковоми цінами. Ними можуть бути середньорічна, планова собівартість, оптово-розрахункова, договірна ціна або фактична собівартість.

Завданнями обліку готової продукції та її реалізації є:

перевірка виконання плану випуску продукції та її відвантаження;

правильне і своєчасне оприбутукування та списання готової продукції;

отримання відомостей про номенклатуру, кількість і вартість відвантаженої продукції;

визначення стану розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію;

контроль за зберіганням готової продукції та її реалізацією;

контроль за витратами та доходами від її реалізації // [3].


1.2 Огляд літератури по обліку готової продукції рослинництва


Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію рослинництва і розкриття її у фінансовій звітності визначені П(С)БО №9 «Запаси», які затверджено Міністерством фінансів України від 20.10.1999р. №246.

Згідно П(С)БО №9, запаси - це активи, які підлягають для подальшого продажу, за умови звичайної господарської діяльності, а також знаходиться у процесі виробництва з цілями подальшого продажу продукції виробництва, підлягають для виробництва продукції при використані робіт, преставлення послуг при керівництві підприємств // [20].

Вони є оборотними активами, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом одного року або операційного циклу.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємтво отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та якщо вартість запасів може бути достовірно визначена.

До складу запасів входить:

Сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

незавершене виробництво;

МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

Поточні біологічні активи (якщо вони оцінюються за даним П(С)БО, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання // [9].

Але слід зауважити, що з прийняттям П(С)БО 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005р.№ 790 рослинництво вважається біологічними активами і обліковується відповідно до норм цього П(С)БО.

Виробництво сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) пов’язано з певними витратами. В процесі виробництва продукції витрачається праця, використовуються засоби праці, а також предмети праці. Всі ці витрати на виробництво сільськогосподарської продукції, що виражається в грошовій формі, утворюють собівартість продукції // [5].

Виробничі витрати включаються в собівартість виробленої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) відповідно до вимог, виставлених в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» // [21].

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) рекомендований наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. №132 в Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств і встановлюється сільськогосподарським підприємством самостійно в наказі про облікову політику // [13].

З точки зору професора Бутинця Ф.Ф. «Готова продукція – це продукція, обробка якої завершена та пройшла випробування, комплектацію і прийнята згідно з умовами домовленостей. Виробництво продукції рослинництва багато в чому визначається сезонними умовами і специфікою сільськогосподарського виробництва.

Підприємство виготовляє продукцію в чіткій відповідності з укладеними договорами, розробленими плановими завданнями по асортименту, кількості і якості, постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускається, розширенню її асортименту і поліпшенню якості, вивчаючи потреби ринку» // [3].

Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 18.06.2003 р. №90 (845) опублікувала статтю «Проведення інвентаризації запасів та готової продукції на складі», де було сказано, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань.

Мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати.

Суб’єктами інвентаризації є носії прав та обов’язків, що відповідно до законодавства мають право контролювати діяльність. Суб’єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка стосовно суб’єкта є виконавчим або колективним органом // [6].

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» заключним етапом бухгалтерської роботи сільськогосподарського підприємства є складання фінансової звітності. Фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства // [11].


2. Аналіз обліку готової продукції рослинництва на прикладі сільскогосподарского підприємства


Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Петровський» утворено в 15.02.02р. з місцем реєстрації Великолепетиська райдержадміністрація. Реєстраційний номер якого 14831200000000167 серія AOO 563359. Форма власності – колективна. Статутний капітал складає 17000 грн., який засновники внесли в рівній частині – 20% кожний. Юридична адреса: 74502 Херсонська область с.м.т. Велика Лепетиха, вул. Чапаєва 2а. Договір про реєстрацію підриємства заключений з місцевою адміністрацією. Учасники договору домовилися про створення СТОВ «Петровський» зі статусом юридичної особи, яке діє на підставі цього договору та статусу товариства відповідно до чинного законодавства України. Склад засновників з визначенням їх частки в статутному капіталі наведено в таблиці 1.


Таблиця 1

Склад засновників з визначенням їх частки в статутному капіталі

Показники Фізичні особи

Всього В тому числі працівники підприємства
Чисельність учасників: (осіб) 5 1
В том числі мають:

- земельні паї 1 1
- майнові паї 1 1
Земельні паї: площа, га 7,5 7,5
Сума, тис грн. 70,8 70,8
Майнові паї (номінальна вартість акцій) тис.грн. 3986 3986
Плата за оренду: (грн.)

- земельних паїв 1099 1099
- майнових паїв 40 40

СТОВ «Петровський» розміщено в північно-західній частині Херсонської області. З обласним центром зв’язана дорогою з твердим покриттям. Найближча залізнична станція Н. Сірогози знаходиться в 60 км. Відстань до обласного центру м. Херсон складає 150 км. Клімат засушливий з великим дефіцитом вологи. Характеризується слідуючими показниками: сума температур повітря нижче 10 С0, річна сума опадів 380-430 мм. Середня протяжність без морозного періода 175-180 днів, а вегетативного 215-225 днів.

Займаються такими основними видами діяльнольності як вирощування зернових, соняшнику, баштану, кормових культур, виробництво м'яса та переробка сільськогосподарських культур.

Предметом діяльності СТОВ «Петровський» являється вирощування, переробка та продажа сільськогосподарської продукції, перевозка грузів та пасажирів для забезпечення потреби виробництва власними автомобільним транспортом в рамках України.

У загальному обсязі виробництва основну частину покупців готової продукції займають такі підприємства, як ТОВ «Агромедіум», фермерське господарство «Руслан», ПП « Вікторія», ТОВ «Агромир», ТОВ « Прем'єр» та фізичні особи.

Підприємство має самостійний баланс, бухгалтерський облік ведуть по журнально-ордерній формі ведення бухгалтерського обліку рахунку. Підприємство має поточний рахунок який відкритий у Великолепетиському віділенні РБ «Аваль» міста Херсона. Номер рахунка р/р № 260046819.

СТОВ «Петровський» є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Керівництво підприємства здійснює директор СТОВ «Петровський» структура підприємства представлена у додатку 1. На даний момент середньорічна чисельність працівників склала 63 особи з них: механічний загін 23 чол., ферма 6 чол., гараж 5 чол., електрик 3 чол., адмінперсонал 9 чол., пекарня 7 чол., господарський двір 10 чол.

Структура бухгалтерії зображена на малюнку1.


Основи обліку готової продукції рослинництва

Мал. 1. Структура бухгалтерії підприємства СТОВ «Петровський».


Підприємство є рентабельним, за підсумками 2008 року був отриманий балансовий прибуток. Основні показники випуску, реалізації готової продукції та фінансово-економічний результат діяльності підприємства відображено у таблиці 2.


Таблиця 2

Фінансово-економічний стан підприємства

Показники Фактично 2008р. до 2006р. %

2006 2007 2008
Середньорічна чисельність працівників 58 52 52 89,0
В т.ч. зайнятих в с/г виробництві 52 47 46 88,0
Основні виробничі фонди 1066 1381 1455 136,0
Оборотні засоби, тис.грн.
1031 1528 -
Валова продукція с/г 1956,7 1453,7 2440,7 125,0
Річний фонд оплати праці 190,0 284 428 225,3
Середня оплата праці 1 прац. 3333 4982 7386 221,6
Балансовий прибуток +144 +314 560 388,9
Рівень рентабельності % +14,7 +23,9 +30,6 208,2
Короткострокові зобов'язання
200 450 -
Довгострокові зобов'язання
210 266 -

Як видно з таблиці 2, СТОВ «Петровський» - доволі крупне підприємство. Але, протягом 3 років чисельність працівників зменшувалась, в том числі і занятих в виробництві, що визвало невеликим зниженням показників виробництва. Основні виробничі фонди в 2006 р склали 1066 тис.грн., але в наступні 2007р - 2008р. виросли до 1381 – 1455 тис.грн, відповідно це сприяло їх переоцінкою.

Валова продукція в 2008р. в порівняні з 2006р. збільшилась в 125,0% це є показником кращої роботи підприємства також річний фонд оплати праці збільшується в двоє з кожним роком.

Звітний перід за 12 місяців в 2008 році для підприємства закінчився з прибутком від виробничої діяльності на загальну суму 251,8 тис.грн.. Це означає, що підприємство СТОВ «Петровський» - є прибуткове.


3. Етапи формування облікової інформації обліку готової продукції рослинництва


3.1 Первинний облік


Запаси є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства, займають особливе місце у складі його майна, а тому правильна організація обліку запасів є важливою передумовою раціонального їх використання.

Принципи організації бухгалтерського обліку рослинництва визначені основними положеннями по бухгалтерському обліку в підсобних сільськогосподарських підприємствах.

Готова продукція рослинництва повинна існувати закінчена виробництвом, укомплектована, відповідати стандартам або технічним умовам, прийнята службами технічного контролю, постачена паспортом, сертифікатом або іншим документом, що засвідчує її властивість і комплектність, здана для депо, а бути здачі для місці замовнику - оформлена актами приймання або інших документів.

Усі записи в бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводяться на підставі відповідних первинних документів:

з обліку витрат праці;

з обліку витрат предметів праці;

з обліку витрат засобів праці;

з обліку інших витрат;

з обліку виходу продукції.

Для забезпечення достовірності обліку передбачено типові форми первинних документів //[24].

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові витрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. № 64). Крім цього, може застосовуватись і книжка бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. № 65). Найпоширенішими документами для обліку немаханізованих робіт у рослинництві є облікові листи праці і виконанних робіт (ф. № 66 і ф. № 66 а). На маханізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста ( Додаток 1).

Для обліку надходження зерна від урожаю передбачено використання декількох варіантів документального оформлення, а саме:

талони для обліку зерна;

путівки на вивіз продукції з поля;

реєстри відправки зерна та іншої продукції з поля.

Сільськогосподарське підприємство обирає один із трьох методів обліку врожаю зернової продукції.

Використання талонної форми обліку зібраного зерна. При використанні даної форми обліку зібраного зерна застосовують талони:

талон комбайнера (с.-г. об., ф.№ 77в);

талон водія (с.-г. об., ф.№ 77б);

талон бункериста (с.-г. об., ф.№ 77г);

подорожній лист вантажного автомобіля (Додаток 8).

Талони виготовляють на папері різного кольору, що полегшує роботу з ними. До початку збирання врожаю працівники бухгалтерії підприємства готують бланки талонів. У них зазначається назва підприємства, табельні номери та прізвища комбайнерів, водіїв (бункеристів). Кожен вид талонів має окрему нумерацію. Талоні підписуються головним бухгалтером і скріпляються печаткою.

Підготовлені таким чином талони реєструються за видами в Журналі обліку виданих талонів (с.-г. об., .№ 188), де зазначається прізвища одержувачів, номери та кількість талонів. Після реєстрації талони видаються комбайнерам та водіям під розписку // [14].

Кожний талон призначений для обліку одного повного бункера зерна, яке відправляється від комбайна. При відправленні одного повного бункера зерна від комбайна комбайнер передає водію один талон комбайнера, при цьому водій передає комбайнеру один талон водія.

Якщо від комбайна відравляється половини або чверть бункера, то у обох талонах робиться запис про фактично відвантажену його кількість, а також зазначається дата та підпис комбайнера чи водія. Комбайнер на кожну партію відправленого від комбайна зерна повинен передавати водію свій талон, а водій комбайнерові – талон водія.

До повного завантаження автомобіля водія може забирати зерно від кількох комбайнерів, при цього відбувається обов’язково обмін талонами з комбайнерами. Таким чином до кінця робочого дня у кожного комбайнера буде стільки талонів водія, скільки бункерів (повних і неповних) зерна він намолотив і відправив від комбайна, а в кожного водія – скільки він намолотив і відправив від комбайна, а в кожного водія – скільки він одержав бункерів (повних і неповних) зерна від комбайнерів //[15].

Доставлене на тік автомобілями від комбайнерів зерно зважують і встановлюють масу брутто, тари і нетто. Одночасно водій повинен передавати завідуючому током (вагареві) талони, одержані від комбайнерів, і Реєстр приймання зерна від водія (с.-г. об., ф.№ 71а), який ведеться в одному примірнику і постійно протягом робочого дня знаходиться у водія. У цьому реєстрі завідуючий током (вагар) має записати номери талонів комбайнера, назву культури, масу прийнятого зерна в кілограмах, номер поля, відстань перевезення і розписатися про приймання зерна.

Зерно, передане від комбайна на тік обліковується у Реєстрі приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 78), який відкривають щодня на кожну культуру та її сорт. Завідуючий током записує в цей реєстр номер реєстру приймання зерна від водія, номер талонів, прийнятих від водія, номер поля, призвище водія, який привіз зерно, марку і номер автомобіля, масу брутто, тари, нетто по кожному комбайнеру окремо. Цей реєстр є підставою для оприбуткування зерна, і ведуть його лише в одному примірнику.

Щодня на прикінці робочого дня завідуючий током повинен підрахувати в реєстрах загальну масу прийнятого за день зерна і підсумки записати у Відомість руху зерна та іншої продукції (Додаток 7). У цій відомості здійснюється запис залишку на початок дня, нажходження і видаток, а також виводиться залишок на кінець дня. Джерелом для заповнення графи «Надходження» зерна є дані Реєстру приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 78), а для заповнення графи «Видаток» використовуються данні Реєстру документів на вибуття продукції (с.-г. об., ф.№ 79). Ця відомість передається у бухгалтерію з доданими до неї первинними документами, на основі яких вона була складена // [24].

Комбайнер по закінченні зміни звіряє за даними талонів водія кількість відправлених від комбайна і принятих на току бункерів зерна за день і передає ці талони завідуючому током і одночасно одержує від нього Виписку з реєстру про намолот зерна і зібрану площу (с.-г. об., ф.№ 67а). У виписці, засвідченій завідуючим током (вагарем) і обліковцем, має зазначатися назва і сорт культур, які зібрані протягом дня, кількість талонів комбайнера за якими прийнято зерно, масу зерна та зібрану площу.

Дані виписки використовуються для заповнення Облікового листа тракториста-машиніста про фактичний намолот та площу, з якої зібрано урожай, і є підставою для нарахування його заробітної плати.

Водій щодня на підставі своо реєстру повинен зробити запис у подорожньому листку вантажного автомобіля про кількість перевезеного зерна і здати ці документи в бухгалтерію підприємства не пізніше наступного робочого дня.

Використання путівки на вивіз продукції з поля. Другий метод обліку отриманої від урожаю продукції зернових культур полягає в застосуванні Путівок на вивезення продукції з поля (с.-г. об., ф.№ 77а). До початку збирання врожаю комбайнер отримує в бухгалтерії блокноти путівок. Блокноти мають бути пронумеровані і зареєстровані в бухгалтерії підприємства.

Під час збирання урожаю комбайнер, вивантантажуючи бункер комбайна до кузова автомашини, виписує путівку в трьох примірниках.

Перший примірник путівки, на якому водій ставить свій підпис, засвідчуючи отриманого зерна, залишається у комбайнера.

Другий і третій примірники передаються комбайнером водієві. На току зерно зважують, його масу проставляють у обох путівках, які підписує завідуючий током, підтверджуючи приймання. Після цього один примірник путівки передається водієві.

Облік находження зерна на току при застосуванні такого методу ведеться у Реєстрі приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 78) або Реєстром приймання зерна вагарем (ф. № 78а). Дані цього реєстру заносять до Відомості про рух зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 80). Путівки на вивезення продукції з поля разом із реєстром і відомостью щоденно здають до бухгалтерії.

Використання реєстру відправки зерна і іншої продукції з поля. У разі використання Реєстрів відправки зерна та іншої продукції з поля (с.-г. об., ф.№ 77) до початку збирання врожаю зернових культур бухгалтерія господарства видає кожному комбайнеру під розписку блокноти реєстрів, у яких заздалегідь заповнено такі реквізити, його прізвище, марка і номер комбайна. Реєстри обов’язково мусять бути пронумеровані (за одним номером – три примірники). Під час видачі блокноти реєструють в спеціальній книзі.

При першому завантаженні автомобіля комбайнер виписує реєстр у трьох примірниках із зазначенням дати, номера відділення, бригади, прізвища водія, найменування продукції. Після завантаження автомобіля зерном він записує до свого (першого) примірника реєстру бункерну масу зерна і отримує розписку водія про прийняття. Другий та третій примірники комбайнер передає водію, який в свою чергу другий примірник залишає у себе, а третій – віддає завідуючому током при передачі йому зерна //[14].

Водій записує до свого (другого) примірника реєстру ту саму бункерну масу зерна й отримує розписку комбайнера про здане зерно, а потім доставляє його на тік або до комори. Завідуючий током зважує доставлене від комбайна зерно й записує до свого (третього) примірника реєстру масу брутто й масу нетто та ставить підпис про прийняття зерна у примірнику реєстру водія. Водій, у свою чергу, стверджує підписом здачу зерна в примірнику реєстру, який залишається у завідуючого током.

На підставі третього примірнику реєстру завідуючий током заносить дані до Реєстру приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№78) та Відомості руху зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№80).

Усі три примірники Реєстрів щоденно здаються до бухгалтерії підприємства. При цьому перший примірник подає комбайнер, вписавши дані про кількість зібраного зерна до облікового листа тракториста-машиніста. Другий примірник здається водієм разом із подорожнім листом, третій здає завідуючий током разом із Відомостю про рух зерна та іншої продукції(с.-г. об., ф.№80).

Облік зерна на току. Зерно нового урожаю, як правило, підлягає доробці (очищенню, сортуванню, сушінню), що оформляеться Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф.№82).

Акт на сортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф.№82) – складається на току зерно, яке підлягає доробці. Акт складається в одному примірнику на кожну партію зерна, підписують агроном і завідуючий током (складом) і затверджує керівник господарства. Оформлений акт разом з іншими документами передається у бухгалтерію. На підставі акта відсортоване зерно за видами та сортами, а також використовувані відходи оприбутковуються на аналітичні рахунки, а не використовуванні відходи та витрати в вазі через зниження вологості списуються //[23].

Особливу увагу в акті звертають на показники: «Натура» та «Вологість». Вони мають велике контрольне значення при перевірці роботи сушильних та зерноочисних машин, а також збереженості зерна. По різниці показників вологості зерна визначають втрати його після сушіння. Їх зазначають в документі по рядку «Невикористовувані відходи». Правильність цих даних перевіряють за формулою (1).

Частина зернової продукції відправляється на склад господарства. При цьому на кожну партію відправленого зерна виписують накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. №87).


У=З – (100% - %Вд) / (100% - %Вп) * З (1)


де У – втрати зерна;

З – маса зерна до сушіння;

%Вд – процент вологості зерна до сушіння;

%Вп – процент вологості зерна після сушіння.

Вибуття зерна з току (складу, комори) здійснюється за такими первинними документами:

внутрішньогосподарське переміщення зерна, переміщення зерна від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої – з току на склад, до іншого місця зберігання чи використання у підприємстві оформляється Накладною внутрішньогосподарського призначення (Додаток 3 );

для відправки зерна за межи підприємства в бухгалтерії підприємства виписується Товарно-транспортна накладна ф. № 1-ТН;

після закінчення сівби та приймання цих робіт керівником підприємства чи іншого уповноваженою особою агрономом складається Акт витрачання насіння і садивного матеріалу (Додаток 9). Акт є підставою для списання у бухгалтерії сількогосподарського підприємства втираченого на посів зерна.

Дані документи з обліку відправлення зерна з току на склади, елеватор, на переробку, сушіння і очищення за кожною культурою і сортом записують у Реєстр документів на вибуття продукції (с.-г. об., ф.№79).

Щоденно в кінці робочого дня по кожній культурі і сорту завідуючий током (комірник) складає Відомість руху зерна та іншої продукції (ф. № 80). Записи здійснюються на підставі таких документів:

- по надходженню зерна – Реєстрів приймання зерна та іншої продукції (ф. 78);

по вибуттю зерна – на підставі Акта на сортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф.№82), накладної внутрішньогосподарського призначення (Додаток 3), товарно-транспортної накладної (Додаток 4), акта витрачання насіння і садивного матеріалу (Додаток 9).

У відомості зазначається залишок на початок та кінець дня. Залишок на кінець дня визначається: залишок на початок дня плюс надходження за день та мінус вибуття за день.

Відомість разом з первинними документами передається в бухгалтерію сільськогосподарського підприємства.

Документальне оформлення оприбуткування не зернової продукції. Оприбуткування продукції садівництва, овочівництва, картоплі та баштанних культур здійснюється на підставі Щоденника надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81), Щоденника надходження продукції закритого грунту (ф. № 83) та Щоденник надходження продукції садівництва (ф. № 84). Даний документ щодня складає бригадир на всю бригаду в одному примірнику //[25].

В міру надходження продукції від працівників, на підставі зважування здійснюють запис у щоденник, зазначаючи дату, назву продукції, прізвище осіб від яких прийнято продукцію.

Первинний облік руху кормів. Корми, згодовані худобі шляхом випасу, на складі та в бухгалтерії підприємства не оприбутковуються. Кількість згодованих кормів визначають головний агроном і головний зоотехнік господарства шляхом зважування урожаю з контрольних ділянок. На підставі цього розрахунку складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів (ф. № 93). Витрати по виращуванню та доглядом пасовищних кормів списують у витрати по утриманню тих груп тварин які користувалися випасами.

Заготовлені грубі і соковиті корми приймає спеціальна комісія, що призначається керівником сільськогосподарського підприємства. В склад комісії входять головний агроном, головний зоотехнік, бригадир під керівництвом якого проводилось скирдування, буртування чи силосування.

Комісія перевіряє якість укладки, визначає об’єм, масу та якість заготовлених кормів. Об’єм кожної скирти, траншеї, силосного спорудження визначають шляхом ретельного обміру, для чого використовують спеціальні таблиці.

За результатами роботи комісія складає Акт приймання грубих та соковитих кормів (ф. № 92) в двох примірниках.

Перший примірник акту передають в бухгалтерію господарства, другий разом зі схемою розміщення кормів – фуражиру.

Всі прийняті за актами корми закріплюють за матеріально-відповідальними особами та за фермами і передані по загальному опису під відповідальність завідуючих фермами. Перший примірник опису кормів, закріплених за кожною фермою, зберігається в бухгалтерії підприємства, а другий – у завідуючого фермою.

Відпуск кормів зі складів або інших місць збереження для годування худоби здійснюється за відомостю витрат кормів (ф. № 94). Цю відомість виписують в бухгалтерії на кожну групу тварин на підставі раціонів годівлі, які складає зоотехнік. Відомість витрати кормів виписують в двух примірниках, один передають особі, що відпускає корми, а другий – одержувачу.

У відомості витрат кормів ведуть щоденний облік фуражного поголів’я і кількості витрачених кормів, які в кінці місяця перераховують на кормові одиниці.

Після затвердження відомості витрат керівником підприємства перший примірник її з розпискою одержувача кормів є підставою для списання їх з підзвіту матеріально відповідальної особи. Другий примірник затвердженої відомості з розпискою особи, що відпустила корми, використовується як документ для списання вартості витрачених кормів у витрати виробництва.

Облік наявності та руху виробничих запасів та готової продукції матеріально – відповідальні особи ведуть в місцях зберігання в Картках складського обліку (ф. М-17) або Книгах складського одліку (ф. № 40) в кількісному виразі за видами і сортами цінностей.

Картки складського обліку (ф. М-17) видають матеріально – відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. На складі картки зберігаються в спеціальних картотеках по обліковим групам, а в межах груп – за номенклатурними номерами. На кожний номенклатурний номер продукції і матеріалів відкривається картка.

На складах з невеликою номенклатурою матеріальних цінностей замість карток ведуть Книги складського обліку (ф. №40). Книга має ті самі реквізити що і картки. До передачі книги на склад всі сторінки в ній повинні бути пронумеровані, про що роблять відповідний запис на останній сторінці книги.

Записи в книзі (картках) складського обліку здійснюють тільки на підставі первинних документів в хронологічному порядку. Після кожного запису про надходження чи вибуття матеріальних цінностей в книгах (картках) складського обліку воводять залишок.

До документів з обліку витрат відносять: акт на списання виробничого та господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № 126), лімітно-забірна картка на одержання матеріальних цінностей (Додаток 6 ) та інші.

Облік витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машини (форма № 130). Для перевезення вантажів найманим автотранспортом відносять на об'єкти обліку рослинництва на підставі товарно-транспортних накладних (Додаток 4) і рахунків-фактур.

Страхові платежі відносяться на об'єкти обліку рослинництва на підставі карток – розрахунків // [9]


3.2 Признання та оцінка обліку готової продукції рослинництва


При первісному визнанні сільськогосподарська продукція оприбутковується, відповідно до вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи» за справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місті продажу.

Оцінка сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю є складним процесом і на сьогоднішній день є індивідуальною справою

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: