Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"

Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"

грн виробничих витрат

0,77

0,77

0,,33

1.03

133,7

на 100 грн основних виробничих фондів

9,2

9,2

3.1

12,6

137,0

Виробленої продукції всього, тис грн

2613,9

2613,9

835

1304

49,9

в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь

429,2

429,2

137,1

281,0

65,4

на 1 середньорічного працівника

8,51

8,51

3,52

7,72

90,5

на 1 грн. виробничих утрат

0,77

0,77

0,48

1,14

148,0

на 100 грн основних виробничих фондів

11,02

11,02

4,07

14,9

135,1

Отримало валового доходу

-322,8

-322,8

-1172

311

633,8

в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь

-53,0

-53,0

-192,4

67,0

120

Отримало чистого доходу, тис грн

-984,6

- 984,6

- 150,7

- 27

957,6

в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь

-161,6

-161,6

- 247,5

- 5,8

155,8

на 1 середньорічного працівника

- 3,21

- 3,21

- 6,36

- 0,16

3,05

отримано прибуток (+), збиток (-)

-795,7

- 795,7

- 979

160

955,7

в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь

-130,6

- 130,6

- 160,8

34,5

165,1

на 1 середньорічного працівника

-2,59

-2,59

- 4,13

0,95

3,55

Рівень рентабельності (+), збитковості(-),%

-34.6

-34.6

- 79,7

-2,5

3,21

Норма прибутку, %

- 3.9

- 3.9

- 4,9

4,6

8,5


Розрахунки таблиці свідчать, що виробництво валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь, 1 середньорічного працівника скористалося на 3,4 та 8,5% відповідно. Причиною цього є зменшення виробництва валової продукції на 49,7% : внаслідок зниження урожайності сільськогосподарських культур. Показник виробництва валової продукції на 100 грн основних виробничих фондів на 1 грн. виробничих витрат зріс в звітному році порівняно з базисним періодом на 37 та 33,7%. Це пояснюється перевищенням темпів скорочення вартості основних виробничих фондів (8729 : 32717,2 = 63,2%) та виробничих витрат (1214 :2887,8 = 57,9%). Таким чином, показники фондовіддачі та окупності витрат зростають, що є позитивним, отже виробничий потенціал в господарстві використовується достатньо інтенсивно.

Поряд з цим вартість товарної продукції на 100 га сільгоспугідь і 1 середньорічного працівника зменшується за період 2006 – 2009 рр. на 34,6 та 9,5% відповідно при одночасному зростанні її розміру в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів та 1 грн. виробничих витрат на 35,1 та 48% відповідна. Це обумовлено скороченням обсягів виробництва продукції в господарстві.

Галузеву структуру та рівень спеціалізації господарства розглянемо на основі даних про реалізацію товарної продукції в таблиці 2.1.9:


Таблиця 2.1.9.

Розмір и структура товарної продукції господарства

Вид продукції

2006 р.

2007 р.

2008 р.

В середньому за 2006 – 2008 рр.


виручка тис. грн.

стуктура %

виручка тис. грн.

структура %

виручка тис. грн.

структура %

виручка тис. грн.

структура %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Зерно

88,2

3,4

106

12,7

160

12,4

118,1

7,5

Овочі відкритого ґрунту

177,6

6,8

138

16.5

154

11,8

156,5

10,2

Овочі закритого ґрунту

1962,9

75,1

387

46,3

844

64,7

1064,6

69,4

Інша продукція

58,8

2,2

17

2,1

65

4,9

46,9

3,0

Разом по рослинництву

2287,5

87,5

648

77,6

1223

93,8

1386,1

90,1

Мед

5,1

0,2

-

-

4

0,3

4,55

0,3

Разом по тваринництву

5,1

0,2

-

-

4

0,3

4,55

0,3

Промислова продукція

143,3

5,5

-

-

-

-

-

-

Реалізація іншої продукції, робіт і послуг

178,0

6,8

187

22,4

77

5,9

147,3

9,6

Всього

2613,9

100

835

100

1304

100

1537,9

100


Як свідчать дані таблиці, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2006 – 2008 рр. займають овочі закритого ґрунту - 59,4%. Значно менша частка припадає на реалізацію овочів відкритого ґрунту, зерна – 10,2 % та 7,5% відповідно. Питома вага іншої продукції займає 9,6%; з цим пов’язане надання господарством робіт і послуг на сторону. По даним таблиці можна зробити висновок, що господарство має овочевий напрям спеціалізації з розвиненим виробництвом овочів закритого ґрунту. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції в середньому більше 60%, можна стверджувати, що за аналізований період спостерігається зменшення виручки від реалізації овочів закритого і відкритого ґрунту в 2,3 і 1,1 рази відповідно про одночасному збільшенні її розміру від продажу зерна – в 1,8 рази. Причиною цього є скорочення об’єму реалізації овочів внаслідок зменшення валового виробництва цих культур. Як результат, питома вага від реалізації овочів закритого ґрунту скоротилася в 75,1% в 2007р. до 64,7% в 2008 р. Цей факт свідчить, що процес поглиблення спеціалізації в господарстві не спостерігається, що є негативним і може призвести до значних економічних збитків.

В цілому слід відмітити, що спеціалізація, яка фактично склалася в господарстві, є прийнятою, оскільки на підприємстві склалися сприятливі умови для виробництва овочів закритого ґрунтую. Але в результаті використання застарілих засобів виробництва загальний валовий збір овочів скорочується. Враховуючи близькість розташування до обласного центру, який є основним споживачем овочів, особливо в зимовий період, спеціалізацію господарства можна вважати обґрунтованою. Але при цьому необхідно звернути увагу на поглиблення рівня спеціалізації за рахунок реконструкції, модернізації, придбання нових засобів виробництва.


2.2 Посівна площа зернових культур, технологічні вимоги до вирощування, урожайність та якість зерна.


Таблиця 2.2.1

Забезпечення земельними площами під зернові

Види угідь

2008 р.

2009 р.

Відхилення +, -


га

Питома вага %

га

Питома вага %







га

%

Загальна земельна площа

1200


1146


-54


Площа сільськогосподарських угідь під зернові

756

63,0

684

59,69

-72

-3,31

в т. ч.







Пшениця

426

56,35

380

55,56

-46

-0,79

Ячмінь

142

18,78

156

22,80

+14

+4,02

Просо

188

24,87

148

21,64

-40

-3,23

Озимі

242

20,17

202

17,63

-40

-2,54

Ярові

4

0,33

6

0,52

+2

+0,19

Інші

198

16,50

254

22,16

+56

+5,66


Порівнюємо загальну земельну площу в звітному (2009) та минулому (2008) роках. Визначили, що загальна земельна площа зменшилась на 54 га, що, в свою чергу, привело до зменшення сільськогосподарських угідь.

Зменшення земельної площі визвано тим, що частка землі (а саме 10 га) було віддано під будівництво промислового підприємства, 4 га – під дачні ділянки, 40 га – фермерському господарству.

Пашня під пшеницю зменшилась на 46 га.

Питома вага сільськогосподарських угідь в звітному році склала – 59,69 %; в порівнянні з минулим роком площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 3,31%. Пашні під пшеницю (-0,79%) та просо (-3,23%) зменшились, що є негативним.

Одним із головних резервів ефективного розвитку сільського господарства є бережливе, раціональне використання землі.

Одним із показників використання земельної площі є коефіцієнт використання пахотних земель, який обчислюється відношенням площі пахотної землі, яка знаходиться в обробці (площа під посіви, сади, городи), до загальної площі пахотних земель.

Використовуючи дані таблиці 2.2.1. розрахуємо інтенсивність використання земельного фонду:

Коефіцієнт використання пахотних земель Колективного господарства “Зоря” дорівнює:

2008 р. – 0,563 2009 р. – 0,556.

З розрахунку видно, що коефіцієнт використання пахотних земель у 2009 р порівняно з 2008 р. зменшився на 0,007.

% освоєності, який дорівнює відношенню площі сільськогосподарських земель до загальної земельної площі.

2008 р – 63,00% 2009 р. – 59,69%

Аналізуючи дані, можна зробити висновок, що земля використовується не інтенсивно і інтенсивність зменшилась на 3,31%.

Слід відмітити, що площа інших угідь займає в 2008 р 16,5%, в 2009 р – 22,16 % (збільшення на 5,66%). Це свідчить про резерви невикористованої площі в господарстві.

Керівництво господарства повинно приділяти увагу до залучення нових земель в сільськогосподарський обіг.

У Колективному господарстві “Зоря” показник рівня задоволення потреб ринку становить:

фактичний - 40,4% за планом - 39,9%.

Такі розрахункові показники свідчать про невисокий рівень задоволення потреб ринку продукцією господарства. Тому за належного господарювання таке господарство матиме відчутні перспективи зростання обсягу виробництва і розширення власної ринкової ніші, міцного закріплення на ринку.

Для аналізуємого господарства (коефіцієнт зростання валового прибутку) К=813600/789000=1,031, тобто річне зростання валового прибутку становило 3,1% проти запланованого рівня.

У нашому прикладі (коефіцієнт зростання чистого прибутку) Кчп=528840/5428550=0,974.

Отже чистий прибуток зменшився протягом року.

Рентабельність КГ ”Зоря ” становила:

за показниками валового прибутку – 20,0% проти 19,1% за планом;

за показниками чистого прибутку – 13,0% проти 13,2% за планом.

Рентабельність виробів (зерна) у КГ ”Зоря” становила:

Рт = 813600/3384000*100% = 24%, що на 0,5% більше запланованого рівня.

Користуючись вихідними даними робимо розрахунки:

за планом – Вп = 4151070/490 = 8472 грн

фактично – Вп = 4197000/465=9026 грн.

Отримані розрахункові рівні продуктивності праці свідчать про те, що заплановане завдання виконане на 106,5% (9026/8472*100%). Отже приріст продуктивності праці становить 6,5%. При цьому важливо підкреслити, що продуктивність праці зросла переважно за рахунок зменшення кількості персоналу.

Зарплатоємкість продукції (зерна) у КГ “Зоря” становитиме:

ЗЄп = 542900/4197600 = 0,129 гривні проти 0,138 гривні за планом.

зарплатовіддача (ЗВп), За наявними вихідними даними вона дорівнює:

за планом – ЗВп = 4151070/571500 = 7,25 грн; фактично – ЗВп = 4197600/542900 = 7,73 гривні.

Поточні витрати на одиницю товарної продукції (зерна) у КГ “Зоря” становитимуть:

за планом – ПВ = 33362070/4151070 = 0,881 гривні; фактично – ПВ = 3384000/4197600 = 0,806 гривні.

Основними завданнями аналізу виробництва і реалізації продукції рослинництва є визначення виконання плану виробництва валової та товарної продукції, її використання, впливу основних факторів на обсяг виробленої продукції, виявлення резервів збільшення валової та товарної продукції.

Показниками, які характеризують виконання виробничої програми рослинництва є валова та товарна продукція, врожайність.

Валова продукція – це сума матеріальних благ, створених у даному господарстві, а товарна продукція – та частина, яка застосовується для реалізації. Валова продукція являється величиною для розрахунку показників продуктивності праці та економічної ефективності використання землі та техніки. Товарна продукція – це найважливіший показник для характеристики роботи підприємства та вивчення фінансового стану підприємства.

Врожайність сільськогосподарських культур являється важливим якісним показником землеробства. Вона визначається, як відношення валового збору до посівної площі, тобто кількість продукції, яка припадає в середньому на 1 га посіву.

На обсяг валової продукції рослинництва здійснюють вплив врожайність сільськогосподарської культури, розмір та структура посівної площі.

Валовий збір визначається за формулою: ВЗ = в S, де

ВЗ - валовий збір сільськогосподарської культури;

в - врожайність сільськогосподарської культури;

S – розмір посівної площі, га.

Таким чином, для збільшення валового збору сільськогосподарської продукції потрібен, в першу чергу, зріст її врожайності.

В свою чергу, на врожайність впливають слідуючи фактори:

внесення мінеральних та органічних добрив;

зміна структури посівів;

посів нових , більш врожайних сортів;

комплекс агротехнічних заходів;

якість та строки проведення польових робіт.

При аналізі потрібно виявити вплив цих факторів, розробити комплекс заходів по підвищенню валової, товарної продукції та врожайності.


Таблиця 2.2.2

Виконання плану валового збору цукрового буряка у КГ “ Зоря ” і вплив факторів на його зміни за 2009 рік.

Назва культури

Посівна площа (по плану), га

Посівна площа (фактично), га

Врожайність (по плану), ц/га

Врожайність (фактично), ц/га

1.

2.

3.

4.

5.

Зернові культури

684

684

350

231







Валовий збір (по плану), ц

Валовий збір (фактично), ц

% виконання плана

Валовий збір з фактичної площі посіва при плановій врожайності ц

Відхилення від плану,+,- ц





Всього

В т.ч. за рахунок змін






Площі посіву

Врожайності

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

133000

87780

66

133000

-45220

-

-45220









Аналізуючи дані таблиці про виконання плану валового збору зернових у КГ “Зоря” за 2009 рік ми бачимо, що при незмінній плановій і фактичній посівній площі в 684 га валовий збір зменшився на 45220 ц, що на 34% менше, ніж було заплановано. Валовий збір зменшився за рахунок зниження врожайності з 350 ц/га до 231 ц/га (66% від запланованої.)

Таблиця 2.2.3

Виконання плану валового збору зернових у КГ “Зоря” і вплив факторів на його зміни за 2008 рік

Назва культури

Посівна площа (по плану), га

Посівна площа (фактично), га

Урожайність (по плану), ц/га

Урожайність (фактично), ц/га

1.

2.

3.

4.

5.

Зернові культури

756

756

350

320


Валовий збір (по плану), ц

Валовий збір (фактично), ц

% виконання плану

Валовий збір з фактичної площі посіву при плановій врожайності ц

Відхилення від плану,+,- ц





Всього

В т.ч. за рахунок змін






Площі посіву

Врожайності

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

133000

121600

91,43

133000

-11400

-

-11400


Аналізуючи дані таблиці про виконанню плана валового збору цукрового буряка у КГ “Зоря” за 2008 рік ми бачимо, що при незмінній плановій і фактичній посівній площі валовий збір зменшився на 11400 ц, що на 8,57% менше, ніж було заплановано. Валовий збір зменшився за рахунок зниження врожайності з 350 ц/га до 320 ц/га (91,42% від запланованої.)


Таблиця 2.2.10

Динаміка та виконання плану врожайності зернових культур

Показники

2008 р.

2009 р.

Динаміка

% виконання плану

Відхилення +,-


план

факт

план

факт

план

факт

2008

2009

план

факт

Валовий збір, ц

133000

121600

133000

87780

100,0

72,19

91,43

66

-

-33820

Посівна площа,га

380

380

380

380

100,0

100,0

100,0

100,0

-

-

Врожайність, ц/га

350

320

350

231

100,0

72,19

91,43

66,0

-

-89


Аналізуючи дані таблиці “Динаміка та виконання плану врожайності” у КГ “Зоря” ми бачимо, що при незмінній посівній площі в 380 га врожайність зменшувалась у кожному році порівняно з плановою:

2008 р. – на 8,57%, або на 30 ц/га; 2009 р. – на 34%, або на 119ц/га.

Це потягло за собою невиконання плану валового збору:

2008 р. – план виконано на 91,43%, або на 11400 ц менше, ніж заплановано;

2009 р. – план виконано на 64%, або на 45220 ц менше, ніж заплановано.

Порівняно з 2008 роком у 2009 році врожайність зменшилась на 89 ц/га, або склала 72,19% від планової.


Таблиця 2.2.11

Виконання плану посівних площ під зернові (пшеницю).

Показники

2008 рік

2009 рік

Відхилення; +;-


план

факт

план

факт

від 2008 р

від плану

Загальна посівна площа, га

450

426

450

380

-46

-70


Аналізуючи дані по виконанню плану посівних площ під зернові, бачимо, що на протязі 2-х років площа під посіви зернових залишалася незмінною. Загальна посівна площа зменшилась (частка земель була передана в користування фермеру).


Висновки та пропозиції


Щодо реформування в аграрному секторі економіки, то економічний стан в аграрному секторі на початку 2008 року залишаються складними.

Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми.

Кризова ситуація охопила всі галузі агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2009 році проти 2008 року становило 40,8%. Виробництво зерна зменшилося на 41,8%, виробництво молока на 46,9%, цукрового буряку на 61,4%. Затрати на виробництво продукції рослинництва істотно перевищують ціну попиту.

Основними причинами такого становища є послаблення державної підтримки сільськогосподарських виробників, відсутність необхідних кредитних внесків, порушення паритетності міжгалузевого обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову продукцію, звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження платоспроможності населення.

Сьогодні фактично немає контролю за тим, що відбувається на селі.

Однак навіть найефективніші заходи не дадуть належних результатів без кардинальних аграрних реформ у всіх напрямах: від матеріально-технічного забезпечення до реальної приватної власності на землю

Відсутність урегульованої приватної власності на землю та інше нерухоме майно унеможливлює інвестування в сільське господарство. Банки практично припинили кредитування аграрного сектора економіки, оскільки відсутні механізми гарантії повернення запозичень через заставу.

Процеси якісного реформування сільськогосподарських підприємств ускладнюється їхнім скрутним становищем, розвалом системи матеріально-технічного постачання, а також тим, що основні засоби виробництва, в першу чергу, сільськогосподарські машини, трактори, комбайни, автомобілі, в основному, вже давно відпрацювали свій амортизаційний термін і потребують відновлення. У більшості сільськогосподарських підприємств капітального ремонту потребують приміщення для утримання худоби .

Не в кращому стані на селі і об’єкти соціальної сфери: будинки культури, магазини, бібліотеки, школи, медичні заклади тощо , життєдіяльність яких, чого гріха таїти, в основному забезпечувалась колективними сільгосппідприємствами. До цього додається і невпевненість селян у стійкому характері реформ. Ось чому під час проведення загальних зборів у КСП переважна більшість працівників виявляє бажання працювати в колективному господарстві.

В Указі Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” передбачено здійснити організаційні заходи щодо реформування КСП на засадах приватної власності на землю та майно.

Головну увагу треба звернути на те, щоб таке реформування знову не носило формального характеру.

Зміна організаційної структури господарств, має на меті досягнення ними позитивних кінцевих результатів на основі підвищення ефективності праці робітників. Отже, формування категорії селянина-власника, який одночасно буде і об’єктом господарювання, спонукає його до ефективної праці на основі тіснішого зв’язку між доходами працівників та результатами господарювання підприємства. Відомо, що підвищення ефективності праці кваліфікованих працівників пропорційно впливає на збільшення обсягів виробництва, а значить, і дохідності підприємств. Не слід забувати про те, що найбільш ефективна праця кваліфікованих працівників забезпечувалась саме в крупних господарствах. Ось чому Указ не передбачає руйнування КСП, а навпаки, на їхній організаційній територіальній та майновій основі повинні формуватися великі спеціалізовані підприємства, засновані на добровільних засадах на основі приватної власності та персональній відповідальності за результатами праці.

Тут залишається збереження цілісності майнових комплексів, оптимальна організація сівозмін, соціальна сфера села, підвищується зацікавленість робітників в ефективному використанні виробничого потенціалу, у першу чергу, земельних ресурсів, техніки та обладнання.

Машинно-технологічні станції створюються з метою вирішення проблеми ефективного використання землі, особливо в слабких господарствах. А тому в процесі реформування земельних відносин машинно-технологічними станціями потрібно якомога більше взяти в оренду землі у новостворених власників, що значно покращить економічний стан самих МТС, а також сприятиме вирішенню проблеми розрахунків господарств з МТС за надані послуги і МТС з державою за одержану техніку з лізингового фонду.


Список використаної літератури


  1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”; - К., 2007

  2. Бакланов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М: финансы и статистика, 2005

  3. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М: финансы и статистика, 2004

  4. Кудрявцев А.А. Анализ хозяйственной деятельности кооперативных организаций. – М.: Экономика, 2000

  5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. – Мн.: ИП Экоперспектива, 2006

  6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий . – Мн.: ИП Экоперспектива, 2007

  7. Хомин П.Я., Лисий Г.А. Облік у сільському господарстві. – К.: Вища шк., 2003

  8. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА – М, 2006

  9. Экономіка, Фінанси, Право. №8, 2007 .: К: Аналітик, 2007.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: