Оцінка земель населеного пункту на прикладі села Дмитровка

Размещено на /

Вміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика населеного пункту

1.1 Загальні відомості про село Дмитровка

1.2 Аналіз використання земельного фонду

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

1.4 Інженерно-інфраструктурне забезпечення території населеного пункту

Розділ 2. Земельно-оціночна структуризація населеного пункту

2.1 Проведення кадастрового зонування та виділення структурних одиниць

2.2 Кодування зон, районів, ділянок

2.3 Проведення природно-сільськогосподарського районування території

2.4 Проведення оціночного зонування та виділення структурних одиниць

Розділ 3 Грошова оцінка земель населеного пункту

3.1 Визначення нормативної грошової оцінки забудованих земель

3.2 Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь

Розділ 4. Використання матеріалів грошової оцінки земель населеного пункту

4.1. Нормативна грошова оцінка окремих земельних ділянок

4.2 Плата за використання земель у межах населених пунктів

4.3 Формування ринку земель в населених пунктах

4.4 Інші напрямки використання показників грошової оцінки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Земельний кодекс України, Закон України «Про плату за землю» передбачають, що «використання землі в Україні є платним, власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місця положення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель».

Наявність грошової оцінки землі дозволяє здійснювати економічне регулювання земельних відносин. На підставі грошової оцінки земель, в першу чергу, органи місцевого самоврядування, поряд з нормативно-організаційними методами управління розвитком території, реалізують свої повноваження щодо створення економічних умов раціонального використання земель, забезпечують необхідну основу для формування фінансово-економічної бази місцевого самоврядування за рахунок справляння земельного податку та орендної плати за землю.

Грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється відповідне до чинного законодавства України з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі землі у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу, оренді земельної ділянки, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку.

Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю» від 19 вересня 1996 р. встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 19 вересня 1996 р. № 379/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю», грошова оцінка земель населених пунктів має бути виконана до 1 січня 1999 р.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. №99 «Про внесення змін до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру» та із визнанням такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів від 16 вересня 1992 р. №532, грошова оцінка земель визнана невід'ємною складовою державного земельного кадастру.

Грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України. Держкоммістобудування України, Української академії аграрних наук 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11.

Завдання виконання курсового проекту передбачає:

проведення оцінки земель в межах населеного пункту;

майна, розміщеного на земельних ділянках;

наявного інженерного облаштування.

Розділ 1. Загальна характеристика населеного пункту

1.1 Загальні відомості про село Дмитровка

Село Дмитровка розташоване в Богодухівському районі Харківської області (рис.1). Богодухівський район — район на північному заході Харківської області України, на межі із Сумською областю. Адміністративний центр – місто Богодухів. Населення району — майже 40000 осіб. Площа району 1160 км2 Район межує на півдні з Великописарівським і Охтирським районами Сумської області, а також з Белгородською областю Росії, на півдні – з Валківським районом Харківської області, на заході – з Краснокутським районом Харківської області, на сході – з Золочевським і Дергачівським районами Харківської області.Дмитровка являється адміністративним центром Дмитровської сільської ради, в якій крім того ходять села Бабаки, Горбанівка, Матвіїкна, Новософіївка, Новоукраїнка та Щербаки.

Рис. 1 Ситуаційна схема місця розташування с.Дмитровка на території Богодухівського району Харківської області

Основні відомості про населений пункт занесені до таблиці 1. Площа населеного пункту складає 545,2 га, населення - 598 чол.

Населений пункт характеризується добре розвішеною мережею установ та підприємств сфери обслуговування.

Таблиця 1

	Основні показники	Значення показника
	Код населеного пункту (КОАТУУ)	6320882001
1.	Адміністративний статус	село
2.	Земельно-оціночний район (природно-сільськогосп.)	02
3.	Площа, га	545,2
4.	Чисельність населення, чол.	598
5.	Статус курорту	-
6.	Тип житлової забудови	одноповерхові, садибні
7.	Наявність громадського центру	+
8.	Віддаль від обласного центру, км	65
9.	Віддаль від районного центру, км	11
10.	Віддаль від зупинки зовнішнього транспорту до центру міста, км	0,78
11.	Наявність інженерної інфраструктури
	- водопостачання	+
	- каналізація	+
	- теплопостачання	+
	- електропостачання	+
	- телефонізація	+
	- газопостачання	+
	- вулично-дорожня мережа з твердим покриттям	+
	- зовнішнє освітлення тощо	-
12.	Рельєф території, стрімкість схилів	рівнинний
13.	Найменша глибина залягання ґрунтових вод, м	більше 10 м
14.	Основні підстилаючи породи	лесовидний суглинок, елювій щільних карбонатних порід
15.	Небезпечні геологічні процеси-зсуви, яри понад 10 м	-
16.	Найближча віддаль від кладовища, м	300
17.	Елементи рельєфу водоохоронних зон	-
18.	Наявність джерел забруднення атмосферного повітря	автомагістраль, завод
19.	Наявність шкідливого рівня електромагнітного поля (військові об'єкти, аеродроми)	-
20.	Наявність джерела перевищення припустимого рівня шуму (аеродроми, залізниці, автомагістралі)	автомагістраль
21.	Наявність історико-культурних факторів (заповідні території, поодинокі пам'ятки історії)	-
22.	Наявність природно-ландшафтних факторів (зоологічні парки, заповідні урочища, заказники, пам'ятки природи)	-
23.	Наявність територій оздоровчого призначення (курорти, округи санітарної охорони)	-
24.	Наявність територій рекреаційного призначення (землі туризму, відпочинку, парків та зелених зон)	сквер
25	Основні об'єкти працевлаштування трудових ресурсів	сільське господарство, виробнича сфера

Основні відомості про населений пункт

Рельєф території являє собою слабо хвилясту понижену рівнину, широкохвилясте плато, з неглибокими балками. Схили балок слабо пологі, ерозійні процеси проявляються слабо.

Територія села відноситься до першого агрогрунтового (природно-сільськогосподарського) району з помірно-континентальним кліматом, з нестійким зволоженням, холодною зимою та жарким літом, а іноді сухим літом.

За багаторічними даними Харківської обласної метеорологічної станції середньорічна температура повітря становить +7° С. Середня швидкість вітрів у вегетаційний період становить 3,2-4,7 м/с. Вітри мають різний напрямок. Взимку над територією переважають східні і південно-східні вітри, що пов'язано з вторгненням холодних мас повітря, навесні північно-східні та східні вітри, влітку та восени - північно-зхідні, північні, північно-східні. На території населеного пункту бувають також хуртовини. Число днів з хуртовинами складає 20-22 дні на рік.

Відносна вологість повітря в літні місяці в окремі дні знижується до 15-17% південно-східними і східними вітрами швидкістю більше 5 м/с і викликає суховії. Це призводить до швидкого пересихання ґрунту і пригнічення розвитку рослин і, як наслідок, до різкого зниження врожаїв сільськогосподарських культур.

Процес вітрової ерозії ґрунтів слабо виражений, хоча в деякій мірі проявляється. Виробнича сфера представлена газорозподільчим пунктом, молокозаводом. Господарська забудова представлена школою, дитячим садком, сільською радою, фельдшерсько-акушерським пунктом, поштою (табл. 2).

1.2 Аналіз використання земельного фонду

Для отримання необхідних відомостей про склад земель, їх розподіляють за видами і різновидами земельних угідь. Необхідно скласти контурну експлікацію по уточненню площ контурів земельних угідь в межах села Дмитровка (таблиця 2).

Таблиця 2 Експлікація земельних угідь

№ п.п.	Назва контуру	Площа, га	Примітки
1	2	3	4
1	Огород	28,52
2	Житловий будинок	0,11
3	Житловий будинок	0,11
4	Житловий будинок	0,11
5	Житловий будинок	0,11
6	Житловий будинок	0,11
7	Житловий будинок	0,11
8	Житловий будинок	0,11
9	Дорога	1,46
10	Житловий будинок	0,11
11	Житловий будинок	0,11
12	Житловий будинок	0,11
13	Житловий будинок	0,11
14	Житловий будинок	0,11
15	Дорога	0,44
16	Житловий будинок	0,11
17	Житловий будинок	0,11
18	Житловий будинок	0,11
19	Вулиця	0,52
20	Огород	20,36
21	ГРП	0,10
22	Водонапірна вежа	0,10
23	Автобусна зупинка	0,11
24	Житловий будинок	0,11
25	Дорога	0,27
26	Житловий будинок	0,11
27	Житловий будинок	0,11
28	Дорога	0,40
29	Житловий будинок	0,11
30	Житловий будинок	0,11
31	Вулиця	0,62
32	Вулиця	0,24
33	Огород	11,59
34	Вулиця	0,47
35	Житловий будинок	0,11
36	Вулиця	0,31
37	Огород	23,86
38	Дорога	0,79
39	Житловий будинок	0,11
40	Житловий будинок	0,11
41	Житловий будинок	0,11
42	Житловий будинок	0,11
43	Вулиця	0,51
44	Житловий будинок	0,18
45	Житловий будинок	0,19
46	Вулиця	0,08
47	Огород	23,01
48	Житловий будинок	0,18
49	Житловий будинок	0,18
50	Житловий будинок	0,18
51	Вулиця	0,36
52	Вулиця	0,16
53	Вулиця	0,39
54	Житловий будинок	0,18
55	Огород	16,41
56	Житловий будинок	0,18
57	Житловий будинок	0,18
58	Житловий будинок	0,18
59	Житловий будинок	0,18
60	Дорога	0,63
61	Житловий будинок	0,18
62	Житловий будинок	0,18
63	Вулиця	0,51
64	Житловий будинок	0,18
65	Огород	10,31
66	Житловий будинок	0,18
67	Житловий будинок	0,18
68	Вулиця	0,47
69	Огород	32,67
70	Житловий будинок	0,20
71	Житловий будинок	0,20
72	Житловий будинок	0,20
73	Житловий будинок	0,20
74	Житловий будинок	0,20
75	Житловий будинок	0,20
76	Житловий будинок	0,20
77	Житловий будинок	0,62
78	Житловий будинок	0,20
79	Житловий будинок	0,20
80	Житловий будинок	0,20
81	Дорога	1,75
82	Житловий будинок	0,20
83	Житловий будинок	0,20
84	Дорога	0,37
85	Огород	43,63
86	Житловий будинок	0,11
87	Житловий будинок	0,11
88	Житловий будинок	0,11
89	Житловий будинок	0,11
90	Житловий будинок	0,11
91	Житловий будинок	0,11
92	Житловий будинок	1,24
93	Житловий будинок	0,11
94	Житловий будинок	0,11
95	Житловий будинок	0,11
96	Житловий будинок	0,11
97	Житловий будинок	0,11
98	Житловий будинок	0,11
99	Житловий будинок	0,11
100	Житловий будинок	0,11
101	Житловий будинок	0,11
102	Вулиця	1,26
103	Житловий будинок	0,11
104	Огород	13,62
105	Дорога	0,65
106	Житловий будинок	0,11
107	Житловий будинок	0,11
108	Житловий будинок	0,11
109	Вулиця	0,25
110	Вулиця	0,25
111	ФАП	0,10
112	Вулиця	0,19
113	Вулиця	0,33
114	Огород	12,98
115	Дитячий садок	0,56
116	Житловий будинок	0,11
117	Житловий будинок	0,11
118	Житловий будинок	0,11
119	Житловий будинок	0,11
120	Житловий будинок	0,11
121	Житловий будинок	0,11
122	Житловий будинок	0,11
123	Житловий будинок	0,11
124	Дорога	0,56
125	Школа	1,29
126	Житловий будинок	0,11
127	Вулиця	0,62
128	Огород	12,86
129	Вулиця	0,22
130	Житловий будинок	0,11
131	Житловий будинок	0,11
132	Житловий будинок	0,11
133	Вулиця	0,72
134	Житловий будинок	0,11
135	Дорога	0,45
136	Огород	55,66
137	Сільська рада	0,56
138	Житловий будинок	0,11
139	Житловий будинок	0,11
140	Магазин	0,10
141	Житловий будинок	0,11
142	Житловий будинок	0,11
143	Пошта	0,32
144	Житловий будинок	0,11
145	Житловий будинок	0,28
146	Житловий будинок	0,11
147	Житловий будинок	0,11
148	Вулиця	0,92
149	Житловий будинок	0,11
150	Житловий будинок	0,11
151	Житловий будинок	0,11
152	Житловий будинок	0,11
153	Житловий будинок	0,11
154	Житловий будинок	0,11
155	Рілля	19,15	Для перспективної забудови
156	Рілля	4,07	Для перспективної забудови
157	Рілля	5,56	Для перспективної забудови
158	Сквер	18,03
159	Рілля	3,36	Для перспективної забудови
160	Рілля	1,81	Для перспективної забудови
161	Огород	12,08
162	Житловий будинок	0,11
163	Житловий будинок	0,11
164	Житловий будинок	0,11
165	Житловий будинок	0,11
166	Житловий будинок	0,11
167	Житловий будинок	0,11
168	Житловий будинок	0,11
169	Дорога	0,50
170	Житловий будинок	0,11
171	Житловий будинок	0,11
172	Житловий будинок	0,11
173	Житловий будинок	0,11
174	Огород	17,42
175	Магазин	0,10
176	Житловий будинок	0,11
177	Житловий будинок	0,11
178	Дорога	0,53
179	Житловий будинок	0,11
180	Житловий будинок	0,11
181	Житловий будинок	0,11
182	Житловий будинок	0,11
183	Вулиця	0,48
184	Вулиця	0,77
185	Огород	17,26
186	Вулиця	0,52
187	Житловий будинок	0,11
188	Вулиця	0,24
189	Житловий будинок	0,11
190	Житловий будинок	0,11
191	Житловий будинок	0,11
192	Вулиця	0,56
193	Житловий будинок	0,11
194	Огород	23,24
195	Житловий будинок	0,11
196	Житловий будинок	0,11
197	Житловий будинок	0,11
198	Житловий будинок	0,11
199	Житловий будинок	0,11
200	Дорога	0,53
201	Житловий будинок	0,11
202	Житловий будинок	0,11
203	Житловий будинок	0,11
204	Дорога	0,40
205	Житловий будинок	0,11
206	Огород	39,93
207	Дорога	0,86
208	Житловий будинок	0,11
209	Житловий будинок	0,11
210	Житловий будинок	0,11
211	Житловий будинок	0,11
212	Очисні споруди	0,10
213	Кладовище	1,16
214	Житловий будинок	0,11
215	Вулиця	0,45
216	Житловий будинок	0,11
217	Житловий будинок	0,11
218	Житловий будинок	0,11
219	Житловий будинок	0,11
220	Житловий будинок	0,11
221	Завод	2,36
222	ТЕС	0,75
223	Огород	26,42
224	Магазин	0,11
225	Житловий будинок	0,11
226	Житловий будинок	0,11
227	Житловий будинок	0,11
228	Житловий будинок	0,11
229	Житловий будинок	0,11
230	Житловий будинок	0,11
231	Житловий будинок	0,11
232	Житловий будинок	0,11
233	Вулиця	0,32
234	Хоз двір	1,52
	Всього	545,20

Контури земельних угідь групують за видами, характером використання земельних угідь та у встановленій послідовності записують у зведену експлікацію, яка зазначена на Кресленні контурів села Дмитровка Богодухівського району Харківської області (додаток 1) На основі отриманих матеріалів, вивченні плану землекористування, визначається склад земель в межах населеного пункту (табл. 3). З цієї таблиці видно, що сільськогосподарські землі складають 475,78 га, з загальної площі населеного пункту. Забудовані землі складають 69,42 га, до них належать: землі житлової забудови (20,34 га), громадської забудови (2,94 га), комерційного використання (0,31 га), землі промисловості (2,36 га), вулиці та проїзди (12,74 га), зелені насадження загального користування (18,03 га), землі транспорту (10,59 га), кладовища (1,16 га). На основі складу земель в межах села Дмитровка, складаємо секторні діаграми: складу земель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області (рис. 2), складу забудованих земель (рис. 3) та сільськогосподарських угідь (рис. 4).

Рис. 2 Склад земель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області

Рис. 3. Структура забудованих земель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області

Рис. 4. Структура сільськогосподарських угідь в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області

З рисунку 2 видно, що значна територія (84%) земель населеного пункту – сільськогосподарські землі, землі житлової та громадською забудови складають 4%, вулиці - 2%. З земель сільськогосподарського призначення більша частина (95 %) займає рілля.

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

На території села Дмитровка знаходиться три агровиробничі групи ґрунтів – чорноземи типові і чорноземи сильно реградовані середньозмиті важосуглинкові (56е), темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені поверхнево-глеюваті легкоглинисті (48л), та темно-сірі опідзолені та реградовані і чорноземи опідзолені і слабо реградовані, підстелені на глибині 0,5-1 м ілювієм щільних карбонатних порід, легко глинисті. Агро виробничі групи ґрунтів відображені на схемі агровиробничих груп ґрунтів та грошової оцінки сільськогосподарських угідь села Дмитровка (додаток 2).

Таблиця 4 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь

№ п/п	Землевласники, землекористувачі та угіддя	Загальна площа, га	в т.ч. за агровиробничими групами ґрунтів
			56е	48л	42л
1	Землі сільськогосподарських підприємств	33,95		33,95
	в т.ч. рілля	33,95		33,95
	багаторічні насадження
	сіножаті
	пасовища
2	Громадяни яким надані землі у власнисть та користування	462,17	131,86	222,05	108,26
	в т.ч. рілля	419,74	121,87	200,37	97,50
	багаторічні насадження	22,09	6,41	10,55	5,13
	сіножаті
	пасовища
3	Землі які не надані у власність або користування
	в т.ч. рілля
	багаторічні насадження
	сіножаті
	пасовища
Вього сільськогосподарських угідь		475,78
в т.ч. рілля		453,69	121,87	234,32	97,50
багаторічні насадження		22,09	6,41	10,55	5,13
сіножаті
пасовища

За гранулометричним складом чорнозем типовий сильно реградований крупнопилувато-мулуваті. Значних відмін у гранулометричному складі ґрунтів сільськогосподарських угідь та лісу не виявлено. Панівною гранулометричною фракцією є фракція грубого пилу (частинки 0,01-0,05 мм), вміст якої зменшується з глибиною від 55,0-56,8 % до 41,6-41,9 %. Друга за розміром є фракція дрібного піску (20-25 %), вміст її у цілинних ґрунтах на 2-4 % вищий, ніж в орних. Вміст мулистих частинок (<0,001 мм) становить 8,4-8,8 % і поступово зростає з глибиною до 16-19 %. Характерна особливість гранулометричного складу досліджуваних ґрунтів - малий вміст фракції грубого піску (частинки розміром 0,25-1,0 мм): 0,2-0,5 % в орних ґрунтах. Гранулометричний склад - досить стійка характеристика ґрунту, тому потрібен тривалий час окультурення, щоб суттєво змінити вміст чи співвідношення фракцій у ґрунтовому профілі.

Міцна мікроструктура чорнозему типового зумовлена тим, що мул, у гумусових горизонтах збагачений гумусом, в ілювіальних - залізом, здатний до агрегації елементарних ґрунтових частинок. Головним критерієм водостійкості структури є кількість водостійких агрегатів розміром понад 0,25мм. Згідно з оцінною шкалою, гумусо-елювіальні горизонти ґрунтів мають добру водостійкість.

Темно-сірі опідзолені ґрунти формуються у дібровах, де під пологом лісової рослинності є багата трав'яна рослинність і за рахунок цього значний вплив на формування ґрунту має дерновий процес ґрунтоутворення.

Темно-сірі опідзолені ґрунти за своїми ознаками та властивостями наближаються до чорноземів опідзолених.

Ознаки опідзолення порівняно слабо помітні, а процеси акумуляції гумусу - інтенсивні. Вони мають добре прогумушений верхній гумусово-елювіальний горизонт потужністю 25 - 35 см, переміщення колоїдів менш помітні, ніж у сірих опідзолених ґрунтах і механічний склад їх середньо - і важко-суглинковий, тому в них краща структура, але слабка водостійкість.

В наслідок того що ґрунти мають різні, притаманні їм, властивості, необхідно скласти експлікацію агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь (табл. 4).

Згідно даної таблиці бачимо, що значна кількість сільськогосподарських угідь припадає на ясно-сірі, сірі опідзолені слабозмиті ґрунти легкоглинисті – 81,03 %.

Зокрема на дану агровиробничу групу ґрунтів припадає 78,79 % - рілля, 88,96 % - багаторічних насаджень, 100 % - пасовищ. Загальна площа ясно-сірих, сірі опідзолених слабозмитих ґрунтів легкоглинистих складає 25,59га, відповідно ясно-сірі, сірі опідзолені глеюваті ґрунти середньосуглинкові займають 126,37 га.

1.4 Інженерно-інфраструктурне забезпечення території населеного пункту

Вартість будь-якої земельної ділянки визначається її унікальністю, довговічністю, незмінністю місцеположення, відносною обмеженістю пропозиції на ринку нерухомості, а також: специфічною корисністю конкретної земельної ділянки: доступністю, рівнем облаштування та характером її використання, які забезпечують власнику землі, землекористувачу економію коштів і часу, і, як наслідок, одержання додаткового доходу, земельної ренти. Саме можливість отримання цього доходу і визначає цінність земельної ділянки, робить її об'єктом ринкових відносин, а також і об'єктом оцінки.

При оцінці земель населених пунктів враховують такі чинники:

інженерно-будівельні характеристики ділянок;

розміщення їх у населених пунктах відносно існуючих і можливих транспортних зв'язків з центральними районами, громадськими, торговими і культурними центрами, промисловими зонами тощо;

близькість до основних інженерних споруд і комунікацій;

навколишнє середовище;

характер попереднього використання території [1].

Крім цього, обліку підлягають суспільно необхідні затрати, пов'язані з приведенням землі у стан, придатний для будівельних потреб, економічне обгрунтування наслідків, до яких приводить вилучення землі із попереднього використання, економічний ефект, який досягається при використанні земель під будівництво житлових будинків, адміністративних і громадських будівель, промислових, транспортних і комунальних об'єктів, торговельних підприємств, організацій і видовищних установ. Виходячи з цього, оцінюються землі населених пунктів за двома взаємодоповнювальними групами показників. Перша група - інженерно-економічні показники, інакше кажучи, затрати, які відображають у кошторисах на будівництво й експлуатацію об'єктів, які є народногосподарськими затратами на освоєння і дальше використання окремих територій населеного пункту. Зокрема, капіталовкладення в інженерний благоустрій території (інженерна підготовка, інженерне обладнання, водопостачання, каналізація, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, зв'язок, будівництво доріг і організація громадського транспорту); компенсація при знесенні та перенесенні житлових і громадських будівель, інженерних споруд і комунікацій; компенсація при вилученні під забудову сільськогосподарських і лісових угідь, а також земель із заляганням корисних копалин.

До другої групи належать розрахункові соціально-економічні показники, які характеризують споживчу вартість оціночних територій. Вони диференційовані на низку підгруп залежно від можливості їх економічного вираження в даний час. У першій підгрупі показники відображають розміщення підприємств торгівлі, громадського харчування, видовищних установ на плані населеного пункту і прибуток, який отримано від них. Показники соціального характеру виділені у другу підгрупу: функціональна вигідність території для проживання людей і розміщення адміністративно-виробничих служб. Для населення враховуються час і засоби на транспортні поїздки, транспортна втома, час у сфері обслуговування.

Таблиця 5 Витрати на освоєння та облаштування населеного пункту станом на початок 2010 р.

№ п/п	Назва показників	одиниця виміру	натуральні одиниці	Вартісні показники, тис. грн
				Вартість одиниці	загальна вартість	проіндексована вартість
1	2	3	4	5	6	7
1	Водопостачання
	Місцеві артезіанські вузли Насосна станція Інженерні мережі	тис.м3/доб тис.м3/доб км	1 12,13	504,0 63,53	504,00 770,62
2	Каналізація
	Насосна станція Очисні споруди Інженерні мережі	тис.м3/доб тис.м3/доб км	1 5,91	161,0 76,48	161,00 425,00
3	Теплопостачання
	Опалювальна котельна ТЕЦ Інженерні мережі	Гкал/доб Гкал/доб км	1 5,23	161,0 385,35	161,00 2015,38
4	Електропостачання
	ТП закритого типу 10/0.4 кВ КТП ЛЕП повітряна ЛЕП кабельна	одиниць одиниць км км	12,52	61,25	766,85
5	Газопостачання
	Інженерні мережі ГНС ГРП	км м3/доб об’єкт	5,56 1	34,13 76,83	189,76 76,83
6	Вуличне освітлення мережі	км
7	Телекомунікації та зв'язок
	Інженерні мережі радіозв’язку АТС Телефонні інженерні мережі	км номер км	100	0,25	25
8	Дощова каналізація
	Інженерні мережі Насосна станція перекачки	км тис.м3/доб
9	Санітарна очистка
10	Зелені насадження всього	га	11,65	0,32	3,73
10.1	Кладовища	га	1,26	180,08	208,89
11	Шляхи
	Автошляхи 1 техн. категор Автошляхи 2-3 техн. категор Автошляхи 4-5 техн. категор Міський міст Вулиці	км км км пог. м км	6,25 10,26	207,73 120,05	1298,31 1231,71
12	Транспорт
	Зупинка АЗС Автобусні парки	об’єкт об’єкт машина	1	12,0	12
	Всього				7877,08

Санітарно-гігієнічні умови території - третя підгрупа показників оцінки. Це ліквідація дискомфортності та природний благоустрій - озеленення й обводнення. Ліквідація дискомфортності передбачає різні варіанти розрахунку затрат на боротьбу зі шкідливими умовами на виробництві та створення санітарно-захисних зон для зміни виробничого профілю підприємств, виведення об'єктів, які є джерелом дискомфортності, за межі населених територій. Четверта підгрупа включає показники архітектурно-художньої й естетичної цінності території забудови і ландшафтної архітектури [1].

Вартості інженерно-інфраструктурного забезпечення території населеного пункту наведена у таблиці 5.

Для того, щоб отримати вартісні показники одиниці об’єкту, необхідно звернутися до органів які займаються будівництвом, або обслуговуванням даної інфраструктури. Так для отримання вартісних показників по водопостачанню та каналізації можна звернутися до міського водоканалу, електропостачання – до РЕСу, телекомунікації – до Укртелекому, шляхів – до автодору. Для визначення загальної вартості, необхідно помножити натуральні одиниці на вартість одиниці. В наслідок того, що розрахунки проводилися станом на 2010 рік, загальна вартість не повинна індексуватися. Інженерна інфраструктура зазначена на Схемі функціонального використання земель та інженерно-інфраструктурного облаштування території села Дмитровка (додаток 3).

Розділ 2. Земельно-оціночна структуризація населеного пункту

2.1 Проведення кадастрового зонування та виділення структурних одиниць

Згідно з новим Земельним кодексом України однією із складових частин державного земельного кадастру є кадастрове зонування. Кадастрове зонування це встановлення меж кадастрових округів, територіальних зон, кадастрових зон і кварталів та присвоєння їм кадастрових номерів. Кадастрове зонування включає встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель, меж кадастрових зон та кварталів, меж оціночних районів та зон, кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).

Кадастрове зонування включає встановлення:

місця розташування обмежень щодо використання земель;

меж кадастрових зон та кварталів;

меж. оцінюваних районів та зон;

кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці) [9].

Обмеження прав власників землі і землекористувачів щодо використання земельних ділянок у господарській діяльності і обтяження їх правами інших осіб виникають, як правило, у зв'язку з тим, що ці землі перебувають всередині або примикають до територій та об'єктів, які особливо охороняються чи розміщені поблизу шкідливих виробництв та в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин, торфу і підземних вод, або через них прокладені різні комунікації.

Відповідно до ст.ст. 91,96 Земельного кодексу України (2001 р.) власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані:

використовувати їх за цільовим призначенням;

додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля;

не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальних систем [9].

Обмеження прав у використанні земельної ділянки можуть бути встановлені й на інших підставах правового і господарського характеру. Зокрема, з необхідністю регулювання інтенсивності використання земель, підданих процесам деградації при підвищеному рівні забруднення фунтів, допустимих навантажень на ландшафт та з інших причин, а також з метою гарантування безпеки населення або створення необхідних умов для експлуатації інженерних та інших об'єктів, збереження від забруднення, виснаження і знищення особливо цінних природних територій виникає необхідність в установленні особливого правового режиму використання земель. Це охоронні зони, в межах яких встановлюються власники землі чи землекористувачі, для котрих визначено законодавством України обмеження у використанні земель. Водночас юридичним особам чи громадянам, у власності, користуванні яких перебувають режимоутворюючі об'єкти, надається право доступу до цих об'єктів для їх експлуатації або контролю за поточним їх станом.

Наявність обмеження щодо використання земельної ділянки в господарській діяльності спричиняє обмеження прав власника землі або землекористувача. Можливе також надання права обмеженого використання земельної ділянки або її частини іншим громадянам і юридичним особам у порядку встановлення земельного сервітуту. В умовах функціонування різних форм власності на землю, різкого збільшення кількості власників земельних ділянок, складної екологічної системи правове обмеження щодо користування земельною ділянкою необхідно будувати на правовій основі, яку потрібно розвивати і вдосконалювати.

Обмеження прав на земельну ділянку - це встановлення обмеження (обтяження) на використання власником земельної ділянки або її частини в обсязі, передбаченому законом або договором. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження (обтяження).

Земельним кодексом України (ст.ст. 90, 91, 95, 96) встановлено права і обов'язки власників земельних ділянок і землекористувачів. Право на земельну ділянку може бути обмежено законом чи договором шляхом встановлення:

заборони на продаж: чи інше відчуження ділянки певним особам протягом

встановленого строку заборони на передачу в оренду (суборенду);

права на пільгову купівлю у разі її продажу;

умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем;

умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених термінів;

заборони на проведення певних видів діяльності;

заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна;

умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і у встановленому порядку:

інших зобов'язань, обмежень чи умов.

Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом чи договором.

Ст.ст. 162, 163, 164 Земельного кодексу України визначають норми охорони земель.

Охоронні зони створюються:

навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

вздовж: ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженням, а також: зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти [9].

Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водопроводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, що може завдати шкоду підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним та водоочисним спорудам, водовідводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищеного рівня шуму, вібрації, ультразвукових та електромагнітних хвиль, електронних полів іонізуючих випромінювань тощо з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також для захисту населення, господарських об'єктів, довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах [2].

Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонне

смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

У сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці мають місце обмеження прав власності на землю з двох причин.

По-перше, держава має великий обсяг завдань щодо створення такого економічного і соціального ладу, який дозволить забезпечити людині гідне життя та процвітаючу економіку. Другою причиною обмеження прав власності є принцип соціальної держави.

До сфери впливу соціальних чинників держави передусім належать:

економічне життя;

трудова діяльність;

довкілля.

Для цих трьох сфер повинні бути розроблені правила, згідно з якими власність на землю (особливо приватна) підпорядковується державі. Закріплена в Конституції України гарантія існування приватної власності, а також правові положення про зміст і межі приватної власності на землю нерозривно пов'язані із соціальним призначенням власності.

Власність на землю піддається різнобічним обмеженням внаслідок поширення права захисту довкілля на земельне право.

Право в інтересах суспільства захищає