Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

Размещено на /

Міністерство Освіти і Науки України

Таврійська Державна Агротехнічна Академія

Кафедра загального землеробства

Курсова робота

на тему: Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

План

Технологія вирощування цибулі ріпчастої

Підготовка ґрунту й удобрення

Вирощування цибулі з насіння

Вирощування цибулі з сіянки

Вирощування цибулі з розсади

Посів

Обробка ґрунту

Сорти й гібриди

Технологія вирощування та зберігання цибулі-сівка

Технологія вирощування цибулі ріпчастої

У виробництві розрізняють три різновиди цибулі ріпчастої: гостру, напівгостру і солодку. Усі сорти гострої цибулі більш скоростиглі. Цибулини їх щільні, добре вкриті покривними лусками, мають тривалий період спокою (краще зберігаються), характеризуються високим вмістом сухих речовин, цукру і ефірної олії. За врожайністю вони дещо поступаються напівгострим і солодким сортам. У культурі гострі сорти цибулі ріпчастої вирощують з насіння, сіянки (димки) і розсадою. Гострі сорти цибулі найпридатніші для вирощування в західних областях України.

У напівгострих сортів цибулі триваліший період вегетації і вища врожайність, ніж у гострих. Цибулини їх нещільні, за вмістом сухої речовини, цукрів і ефірної олії поступаються сортам гострої. Лежкість цибулин середня. У культурі їх вирощують переважно з насіння і розсадним способом.

До солодкої цибулі (салатної) належать сорти з високими смаковими якостями. Вони мають тривалий період вегетації і дають досить високі врожаї. Цибулини їх складаються з товстих соковитих лусок. Вміст сухої речовини, цукрів та ефірної олії незначний. Цибулини слабко і нещільно вкриті сухими лусками. Період спокою короткий, лежкість погана. Солодкі сорти цибулі краще розмножувати розсадою.

Насіння цибулі дрібне. Маса 1000 насінин – 2,8-3,7 г. Оболонка його тверда і просочена ефірною олією, тому насіння повільно бубнявіє і довго проростає (12-25 днів). Під час проростання на поверхні ґрунту з'являється сім'ядольний листок у вигляді петлі. Коренева система розвинена слабко і проникає в ґрунт на глибину до 40-50 см. Листки трубчасті.

В їжу використовують цибулини і молоді листки (перо). Щоб мати зелене перо цибулі протягом року, в зимовий період його вирощують у спорудах закритого ґрунту, в кімнатах, на вікнах методом вигонки з цибулин. Споживають цибулини у свіжому вигляді, вареними, смаженими, тушкованими, а також використовують у плодоконсервній промисловості.

Підготовка ґрунту й удобрення

Найвищі врожаї цибуля дає на перегнійно-карбонатних і чорноземних ґрунтах, а також на наносних ґрунтах у заплавах річок. У культурозміні її розміщують після огірка, помідора, ранньої картоплі і бобових культур.

Оскільки насіння цибулі дрібне і проростає довго, ґрунт до сівби старанно готують (як під коренеплоди).

З органічних добрив під цибулю вносять перегній з розрахунку 5-7 кг/м.кв.. На кислих ґрунтах під зяблеву оранку або перекопування ґрунту вносять мелене вапно з розрахунку 100-200 г/м.кв., а на солонцюватих – 100-300 г/м.кв. гіпсу.

Вирощування цибулі з насіння

Для вирощування цибулі ріпчастої з насіння дуже важливо одержати дружні сходи у ранні строки. Тому його висівають якомога раніше – на початку польових робіт. Висівати насіння цибулі можна навіть у так звані лютневі і березневі вікна, коли в окремі роки створюються сприятливі умови для підготовки ґрунту і сівби. Запізнюватися із сівбою цибулі не слід, бо верхній шар ґрунту у весняний період швидко пересихає, польова схожість насіння знижується, сходи з'являються нерівномірно, а відтак затримується дозрівання рослин і врожай цибулі значно знижується. Якщо в роки з короткочасними посухами у весняний період запізнитися з сівбою, насіння погано проростає навіть за умов зрошування. При висіванні насіння у другій половині квітня період формування врожаю припадає на більш пізній період (переважно дощовий), внаслідок чого цибулини не дозрівають і стають непридатними до зберігання.

Насіння цибулі часто висівають восени напередодні замерзання ґрунту (щоб не проросло). На таких посівах на 10-12 днів прискорюється дозрівання цибулин, підвищується врожай і поліпшується їх лежкість. На підзимових посівах можна одержати дружні сходи і високий урожай лише на легких високоокультурених ґрунтах.

Цибулю на ріпку на грядках висівають широкорядним або широкосмуговим способом. На широкорядних посівах насіння висівають під маркер або дошку прямолінійними грядками з шириною міжрядь 30-45 см, на широкосмугових – з шириною міжрядь по центру 45-60 см і смуги – 12-18 см відповідно. Глибина загортання насіння за ранньовесняної сівби – 1-2, підзимової – 0,5 – 1,0 см. У разі використання насіння першого класу норма висіву становить 0,6-0,7 г/м.кв. за широкорядної сівби і 0,8-1,0 г/м.кв. – за широкосмугової. За підзимової сівби норму висіву насіння збільшують до 1,0-1,2 г/м.кв.. Після сівби борозенки рядків загортають граблями вологим ґрунтом, а навесні ще й дещо ущільнюють. Для одержання більш ранніх і дружних сходів рядки мульчують перегноєм, торфом або поліетиленовою плівкою. При мульчуванні перегноєм і торфом треба переконатися, що вони не засмічені насінням бур'янів.

Від сівби насіння до з'явлення сходів цибулі минає 15-25 днів і більше, залежно від погодних умов. За такий період на посівах з'являються бур'яни, а на важких ґрунтах – і ґрунтова кірка. Наявність бур'янів на посівах цибулі у період з'явлення сходів знижує врожайність ріпки на 30-50% і помітно затримує її визрівання.

У разі утворення на посівах ґрунтової кірки сходи, як правило, будуть зрідженими і невирівняними, що призводить до зниження врожаю і погіршення його якості. Запобігти цьому можна розпушуванням міжрядь ще до з'явлення сходів. Для позначення рядків під час сівби до насіння цибулі додають 2-3% насіння салату або редиски, сходи яких з'являються на 6-7-й день після сівби. Після з'явлення сходів цибулі маячну культуру видаляють. У фазі 2 справжніх листків рослини проривають у рядку на відстань 4-5, а в смузі – 5-6 см. Дальший догляд за посівами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках, смугах, боротьбі з хворобами і шкідниками. У південних районах України посіви цибулі поливають 5-7 разів, у Лісостепу – 2-4, на Поліссі – 1-2 рази залежно від погодних умов року. Норма поливу – 200-400 л на 10 м.кв.. Для поливу краще використовувати воду із ставків або річок. За 20-25 днів до збирання врожаю поливи припиняють, що сприяє визріванню цибулин.

Деякі городники для прискорення визрівання цибулин за 10-12 днів до збирання виломлюють перо (коткують). Цей захід застосовують переважно в дощові роки, коли перо не вилягає, а рослини продовжують рости. Цього робити не слід, оскільки під час виломлювання пера рослини механічно пошкоджуються, внаслідок чого створюються умови для проникання в них інфекції шийкової гнилі. Цибулини з таких посівів непридатні для зберігання. Щоб прискорити визрівання цибулин, за 10-12 днів до збирання врожаю слід підрізати кореневу систему рослин лопаткою або іншим знаряддям, що припинить доступ вологи до рослин.

Збирають цибулю в суху сонячну погоду, коли починає вилягати перо, підсохла шийка і на цибулині утворилися сухі луски. Зібрані рослини складають у рядки, підсушують. За цей період пластичні речовини з листків переміщуються в цибулини і маса їх збільшується. Після просушування цибулини очищають, якщо потрібно обрізують перо або плетуть у вінки.

Вирощування цибулі з сіянки

За вирощування цибулі ріпчастої з сіянки товарні цибулини одержують на другий рік. На сіянку насіння висівають рано навесні в ті самі строки, що й на ріпку. Спосіб сівби широкосмуговий або багатострічковий. За широкосмугової сівби ширина міжрядь становить 30-45 см, ширина смуги – 5-8 або 12-18 см відповідно. За багатострічкової сівби відстань між стрічками – 30-45 см; у стрічці розміщують 6-8 рядків і більше з відстанню між ними 7-15 см. Норма висіву насіння залежить від способу сівби: при широкосмуговому – 5-7, а багато-стрічковому – 7-9 г/ м.кв.. Глибина висівання 1,5-2 см. Відразу після сівби ґрунт ущільнюють. У роки з посушливою весною глибину сівби збільшують до 2 -2,5 см. При цьому відразу після ущільнення верхній шар ґрунту розпушують граблями на 1-1,5 см. Це сприяє кращому збереженню вологи в зоні розміщення насіння.

Догляд за посівами цибулі на сіянку такий самий, як і на ріпку. У період догляду велику увагу приділяють густоті рослин. На 1 м.кв. грядки їх має бути 400-700 шт. (залежно від способу сівби). За меншої густоти більше утворюється вибірку, а за більшої – сіянка буде дуже дрібною. У південних районах посіви 2–3 рази поливають, останній раз не пізніше, як за 20-25 днів до збирання сіянки.

Збирають сіянку на початку вилягання пера, а в дощові роки – коли цибулини досягнуть 10-15 мм у діаметрі. Рослини, вибрані в сонячну погоду, просушують на грядках, а в похмуру або дощову – під накриттям. У цей період пластичні речовини з листків переходять у цибулини, і вони досягають відповідних розмірів. Запізнюватись із збиранням сіянки не можна, оскільки перо швидко відмирає і це утруднює вибирання цибулин. Після просушування на цибулинах зрізують корінці і сухе перо. Перед закладанням на зберігання сіянку сортують за розміром: малогніздних сортів на дві фракції (перша 1,0-1,4 см, друга – 1,5-2,2 см), багатогніздних – на три (перша – 1,5-2,2 см, друга – 2,3-3, третя – 1-1,4 см).

Цибулини малогніздних сортів діаметром 2,3-3 см і багатогніздних діаметром 3,1-3,5 см відносять до вибірку, а ще більших розмірів – до ріпки.

Після сортування сіянку протягом 2-3 тижнів добре просушують на сонці або під навісом. Після цього цибулини шаром 20-30 см розсипають на горищі, краще поблизу димаря. З настанням приморозків сіянку вкривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання сіянки – мінус 1 – плюс 3°С. Замерзлі цибулини не можна чіпати до того часу, доки вони не розмерзнуться. Після розмерзання цибулин і підвищення температури повітря на горищі до 3-5°С сіянку переносять у приміщення і зберігають при температурі 20-25°С. Цибулю сіянку можна зберігати протягом зимового періоду при температурі повітря 20-22°С. Однак за таких умов значна частина цибулин, особливо дрібних, висихає.

За 20-30 днів до висаджування сіянку перебирають. При цьому видаляють загнилі, м'які і висохлі цибулини. Щоб запобігти пошкодженню рослин пероноспорозом, за 12-15 днів до висаджування сіянку прогрівають протягом 8 год. при температурі 40-42°С, а від шийкової гнилі – при 43°С. Якщо городник придбав сіянку навесні і не знає, як вона зберігалася, то перед висаджуванням протягом 15-20 днів її слід прогріти при температурі 24-30°С (це значно зменшить стрілкування рослин). Проти шийкової гнилі і ґрунтових шкідників сіянку протруюють препаратом ТМТД (6 – 8 г/кг). Щоб прискорити проростання сіянки, за 1-2 дні перед сівбою цибулини зволожують і накривають мішковиною.

На грядки сіянку висаджують через 10-20 днів після сівби цибулі насінням, тобто в районах Прикарпаття і Полісся – у другій половині, а в південних районах – у першій половині квітня. Висаджувати починають з дрібної фракції, оскільки ці цибулини після проростання найстійкіші до стрілкування. За більш ранніх строків висаджування цибулини проростають при нижчих температурах, що стимулює диференціацію бруньок і збільшує стрілкування рослин. Запізнюватись із висаджуванням сіянки не можна, оскільки цибулини погано укорінюються і продуктивність рослин знижується.

Цибулини висаджують у добре розпушений ґрунт широкорядним способом. Ширина міжрядь 30-45 см, у рядку їх висаджують на відстані 4-6 см. Деякі городники практикують стрічковий спосіб висаджування. При цьому ширина між стрічками 30-45 см, у стрічці розміщують 5-9 рядків з шириною між ними 15-20 см. У рядку цибулини висаджують на відстані 6-8 см одна від одної. На 1 м.кв. грядки висаджують 200-400 г і більше цибулин сіянки залежно від її розміру.

Перед висаджуванням сіянки на грядках нарізують борозенки глибиною 3-5 см. Глибина залежить від розміру цибулин і погодних умов року (у вологі роки борозенки мілкіші, в засушливі – глибші). Висаджують цибулини в борозенки денцем донизу і загортають вологим ґрунтом. Вдавлювати цибулини у ґрунт і ущільнювати його зверху не рекомендується, щоб не травмувати денця і зачатків корінців, які на ньому утворилися.

Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках. Якщо з'являються квітконосні стрілки, їх виломлюють біля основи. Дальший догляд такий самий, як і цибулі з насіння.

Вирощування цибулі з розсади

Розсаду цибулі висаджують на грядки у 55-60-денному віці в ті самі строки, що й сіянку. Відразу після вибирання розсади з парника, ящичка чи теплиці укорочують її листки на 1/3-1/2 довжини, щоб зменшити площу випаровування рослин (у сонячну погоду більше, в похмуру – менше), і корінці (залишають довжиною 5-6 см), щоб не загинались під час висаджування. Кореневу систему і цибулини вмочують у сметаноподібний розчин ґрунту (глини) з коров'яком, до якого додають препарат ТМТД (на 10 л 100-150 г) або інші пестициди. Це запобігає швидкому висиханню корінців і пошкодженню рослини цибулевою мухою.

Розсаду цибулі найдоцільніше висаджувати стрічковим способом з одночасними поливами. Ширина міжрядь між стрічками 30-45 см, у стрічці 2-4 рядки з відстанню між ними 15-20 см. У рядку рослини розміщують на відстані 6-8 см. У сонячну погоду розсаду слід висаджувати у другій половині дня або у вечірні години. Після поливання зволожений ґрунт біля рослин на 0,5-1,0 см засипають сухою землею. Це запобігає утворенню ґрунтової кірки і сприяє швидкому приживанню рослин. Глибина висаджування розсади – до місця розгалуження листків.

Після висаджування розсади ґрунт у міжряддях ущільнюється, тому наступного дня його слід розпушити. На 5-6-й день після висаджування у місцях випадання рослин підсаджують нові. Дальший догляд за рослинами такий самий, як і цибулі з насіння. Урожайність цибулі за умов належного догляду становить 6-8 кг/м.кв.. Цибулини добре визрівають і мають високу якість.

Дозрілі і висушені цибулини зберігають переважно у коморах, на горищах, верандах, утеплених балконах. З похолоданням її накривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання +1...-3°С, відносна вологість повітря – 75-85%.

Добре зберігається цибуля також у вінках або у невеличких сітчастих чи капронових мішечках (краще в темному місці), які підвішують на верандах, утеплених балконах, коморах і навіть на кухнях. Ні в якому разі не можна закладати на зберігання недозрілі цибулини з товстою і невисушеною шийкою. Такі цибулини швидко загнивають і стають джерелом інфекції.

Посів

Для одержання за один рік товарної цибулини від сівби насіння до збирання врожаю потрібно від 105 до 130 теплих доби. Отже, висівають насіння цибулі ріпчастої в самі ранні весняні строки, як тільки зійде сніг і дозріє ґрунт для обробки. У цей час у ґрунті є максимальні запаси вологи. Строки сівби цибулі зазвичай збігаються з сівбою ранніх ярових зернових. У північних і західних районах України посів здійснюють наприкінці березня-початку квітня, в лісостепу – у першій та другій декадах квітня, в південних районах – у другій та третій декадах березня. У Криму насіння цибулі висівають в середині березня по мерзлоталому ґрунті, щоб забезпечити рівномірну глибину закладення.

Площа живлення рослин відіграє істотну роль в отриманні стабільно високих і доброякісних урожаїв цибулі ріпчастої. Її розміри впливають не тільки на врожай, а й на терміни дозрівання цибулин. При меншій площі харчування він визріває раніше, але крупності і маса товарних цибулин знижується. Конкретним втіленням площі живлення на практиці є способи сівби та схеми розміщення рослин.

В даний час існують наступні способи сівби та схеми розміщення рослин при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння: широкорядних звичайний та узкополосний з міжряддями 45, 60 см і 45, 60, 70 см з шириною смуги від 6 до 24 см; стрічковий трьохрядну вузькополосну за схемою розміщення 40 + 40 + 60 см з шириною смуги 6-8 см.

Для одержання високого врожаю цибулі ріпчастої велике значення має норма висіву насіння. При сприятливих погодних умовах, гарною осінньої і передпосівної обробки грунту необхідно висівати насіння першої та другої категорії (схожість не менше 75%) при широкорядних звичайних сівах 6-8 г/10 м2, а при широкорядних і стрічкових вузькополосних – 9-10 г / 10 м2. У Криму норму висіву при такому сівбі збільшують до 14 г на 10 м2. Якщо насіння мають знижену схожість, норму висіву відповідно збільшують.

Для отримання 800 рослин на 10 м2 теоретично достатньо висівати близько 3 г на 10 м2. Однак, щоб отримати нормальну густоту рослин при існуючому рівні технології та якість насіння, висівають в 2-3 рази більше насіння, ніж має бути на цій площі сівби. Деякі Овочівники-аматори до насіння цибулі при висів додають насіння редису, що сходить раніше і утворюють ряди, що дає можливість раніше обробляти міжрядь.

У підвищенні продуктивності цибулі ріпчастої визначальне значення при всіх схемах розміщення має густота рослин. Високу товарність і якість цибулин забезпечують за рахунок оптимальної густоти для гострих сортів – 700-800 рослин на 10 м2, а напівгострих – 900-1000 штук на 10 м2.

Глибина закладення насіння також має суттєве значення в забезпеченні продуктивних посівів. У цибулі ріпчастої вона дрібна, а сходи ніжні. Тому на легких грунтах насіння латають на глибину 2,3-3см, а на зв'язних важких – на 1-1,5 см. Цибулини формується краще, якщо її шийка знаходиться на поверхні грунту.

Овочівники-аматори дотримуються наступну техніку сівби: насіння висівають рівномірно по довжині ряду, злегка засипають грунтом і ущільнюють тильній стороною грабель або планкою. Завдяки ущільненню до насіння з нижніх шарів грунту підтягується волога, що прискорює їх проростання. Після ущільнення ряди мульчують (покривають) сухим торфом або тирсою шаром 1,5-2 см. мульчі затримує вологу в рядах, перешкоджає утворенню грунтової корки, покращує умови для більш швидкого проростання насіння і появи сходів. Якщо земля суха, то ряди поливають і в зволоженню грунт висівають насіння, а потім мульчують, але ущільнення не проводять.

Насіння проростають повільно. Для прискорення появи сходів Міжряддя посипають тонким шаром торфу. Покриття посівів цибулі світлопроникною плівкою за короткий термін прогріває грунт і прискорює появу сходів і зростання листя.

При великих обсягах виробництва цибулі використовують овочеву сівалку СВ-4, 2 з дисковими сошників для вузькополосної сівби, а також анкерні сошників, обладнані для цих цілей. В окремих господарствах ще застосовують старі овочеві сівалки скону-4, 2 та СОН-2, 8 з сошників типу Ф-Вим-8, а також свекловичного ССТ-12А. При роботі з останньою насіння цибулі змішують з гранульованим добривами в співвідношенні 1:2. На 1 кг насіння беруть 2 кг азотних або фосфорних добрив. Дев’ятирядна схема розміщення рослин цибулі здійснюється вдосконаленій на базі СВ-4, 2 та СУПН-8 сівалкою СОМС-5, 4 конструкції Придністровського інституту сільського господарства Молдови.

Для вузькополосної сівби використовують сошників від зернової вузькорядної сівалки СЗУ-3, 6, конструкція розподілювача насіння яких змінена. З сошників на місце двоканальний горловини ставлять штифтові розподільник, що представляє металеву коробку 100x80x30 мм; в ньому на пластині в шаховому порядку розташовуються штифти діаметром 1,5-2 мм і довжиною 50-60 мм. Для зарівнювання бороздок після проходу сівалка скону-4, 2 обладнується шлейфами-заделивателямі насіння.

Інший варіант. Сівбу вузькополосним способом проводять переобладнаних сошників сівалки СУБ-48. У сошників замість розсікачем кріпиться сім’ярозподільна коробка з штифти, ущільнювач насіннєвого ложа і загортачі. Для вузькополосного способу сівби можуть бути використані також сошників інших конструкцій.

Слідом за сівбою поле прикочують легкими гладкими або кільчасто-шпоровими катками ЗККШ-6 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6л, що забезпечує вирівнювання та ущільнення грунту для кращої забезпеченості насіння вологою. Крім того, посіви цибулі корисно відразу мульчувати (на малих ділянках) перегною, тирсою або торфом шаром 1-1,5 см, що запобігає появі грунтової кірки і підвищує польову схожість насіння.

Обробка грунту

Система обробки грунту складається з основної, передпосівної і міжрядної. Вона залежить від грунтово-кліматичної зони, способу вирощування (насінням, сівком, розсадою), організаційно-господарського устрою виробника, системи боротьби з бур'янами, вирощування на рівній або профільований поверхні.

Основна обробка грунту

Найважливішою умовою для забезпечення доброякісного сівби, одержання високого врожаю гарної якості є рання зяблева глибока оранка і осіння напівпарова обробка грунту. У спеціалізованих державних і фермерських господарствах передбачають проведення лущення жнива, планування ділянки, внесення основних добрив, 2-3 суцільних культивації грунту, вологозарядкових поливів та інших робіт.

На присадибних та дачних ділянках грунт під урожай майбутнього року починають обробляти в серпні-вересні. Спочатку збирають рослинні залишки попередника, рихлять грунт на глибину 6-8 см для провокування сходів бур'янів, вносять добрива і глибоко (на 25-27 см) перекопують. Після рясного дощу або поливу грунт вирівнюють граблями і якщо осінь суха, кілька разів поливають, щоб проросло насіння бур'янів. Потім їх періодично знищують глибоким мотиженням, культивацією, грунт при цьому вирівнюють.

У нечорноземній зоні Російської Федерації, поліських районах України на перезволоження важких і опідзолені суглинках Овочівники цибуля ріпчаста вирощують на грядках, які також готують з осені. Висоту пасма доводять до 20-40 см, а ширину – до 80-100 см. Навесні пасма швидше звільняються від снігу, краще прогріваються, на них можна раніше почати роботи. Їх не перекопують. У гряді краще складаються сприятливі водний та харчової режими. За нею легше доглядати.

При вирощуванні цибулі на профільований поверхні у фермерських господарствах пасма нарізають грядоділителем ГС-1, 4 в агрегаті з трактором МТЗ-80 і ЮМЗ-6 або УГН-4К з трактором ДТ-75. Можливо вирощування цибулі і на гребені, які формують культиватором-гребнеутворювачем КГФ-2

Сорти й гібриди

Одним з основних умов підвищення врожаю цибулі ріпчастої є використання при його вирощуванні найбільш продуктивних і цінних за якістю сортів. У СНД районований близько 70, а в Україні – 28 сортів та гібридів цибулі ріпчастої.

М.В. Алексєєва (1960) запропонувала класифікацію цибулі ріпчастої, за якою до складу виду входять чотири різновиди: південна, Середньоруської, північна і шалот. Всередині південній та Середньоруської виділені середньоазіатського і кавказька, українська та Середньоруської підгрупи.

В основу класифікації сортів цибулі ріпчастої, запропонованої Ф.А. Ткаченко (1967), покладений комплекс морфологічних, біологічних і господарських ознак, за якими вони поділяються на гострі, півострів, солодкі і шалот. Класифікація дає характеристику сортового складу цибулі ріпчастої України, але вона, природно, не охоплює світової сортимент в еколого-географічному плані з урахуванням численних ознак. До гострого цибулі відносять більш скоростиглі і менш урожайні сорту. Цибулини цих Сортів мають тривалий період спокою, лежкі, відрізняються високим вмістом сухої речовини, цукрів і ефірного масла.

Поріг відчуття запаху гострого цибулі відповідає концентрації соку у воді 5 мг / л та утримання 0,16% піровиноградної кислоти в цибульному соку. Цибулини гострих сортів покриті декількома щільними сухими зовнішніми луски. Це робить їх придатними для механізованого прибирання.

Напівгострі сорти цибулі мають більш тривалий вегетаційний період і вище урожай. Цибулини їх менш щільні, з товстими і середніми соковитими луски. На них утворюється мало зовнішніх сухих луски. За хімічним складом напівгострих сорти поступаються гострим. Період спокою порівняно короткий. Лежкість середня. Цибулю-ріпку отримують в основному з насіння в один рік. Сорти цієї групи середньо-та пізньостиглі із середньощільними соковитими цибулинах, мають слабко-прилеглу суху зовнішню луску. При механізованої збирання та післязбиральної обробки цибулини легко оголюються і травмуються. Незалежно від виду прибирання, ручної або механізованої, цибулини напівгострих сортів характеризуються слабкою лежкістю і транспортабельність. Вони призначені, головним чином, для споживання в свіжому вигляді та переробки на заводах харчової промисловості в першій половині осінньо-зимового періоду. До солодкої цибулі відносять сорти з високими смаковими якостями. Вони мають найбільший вегетаційний період і високий врожай. Цибулини їх складаються з товстих внутрішніх соковитих луски (близько 3-5 мм), сухими зовнішніми луски вкриті НЕ щільно. Період спокою дуже короткий, лежкість погана. Поріг відчуття запаху солодкого лука відповідає концентрації соку у воді 20 мг / л та утримання 0,04% піровиноградної кислоти в цибульному соці. Солодкі сорти вирощують переважно на півдні. В Україні та північній частині Росії вони вирощуються менше, так як для отримання товарної цибулини потрібно 140-160 теплих доби. Крім того, цибулини солодких сортів дуже важко збирати й обробляти механізовані.

В Україні районовані наступні сорти цибулі ріпчастої: гострі ранньостиглі – Рубін; середньостиглі – Буран, Глобус, Грандіна, Золотистий, Ткаченковський, Харківський 62; середньопізні – Сквирський, Стригуновський носівський-напівгострий, середньоранні – Алмадон, халцедон; середньостиглі – Веселка, Донецький золотистий, Луганський; середньопізні – Черняковський. Крім того, в національний реєстр сортів України включені гібриди F1 далекого зарубіжжя, середньостиглі, універсального призначення: Банки, Дайтона, Каліпсо, копра, Марбелла, Опорто, Сонеста, Марс та ін.

У Держреєстр Російської Федерації включені наступні сорти цибулі ріпчастої: гострі, ранньостиглі – Апогей, Безсонівський місний, Воронезький 86, F1 Золотистий Семко, Золотнічок, Пензенський, Погарський місний покращений, Стрігуновський місний, Шелдаісський, Штуттгартер Різен, Юконт; середньоранні – Бородковський; середньостиглі – Алеко, Арзамасський місний, Данилівський 301, Молдавський, Спаський місний покращений, халцедон, Ельдорадо; півострів, ранньостиглі – Каратальський, Касатік, Мячніковський 300, однолітні сибірський, однолітні Хавський 74, F1 Ранній рожевий, Елла; середньоранні – Волгоградець, F1 Дайтона; середньостиглі – Азелрос, Краснодарський Г 35, Одінцовець, Стимул; середньопізні Кабан, Луганський; солодкі – Іспанська 313.

Розміщення на ділянці

Цибуля ріпчаста розміщують на освітлених і добре дренованих, провітрюваних ділянках, де вносилися великі кількості органічних добрив. При розміщенні на сонячних і прогріваємо ділянках він набуває тонкий солодкуватий смак. У тіні, на важких, тим більше кислих грунтах, цибуля гірше дозріває, утворює стрілку і піддається різним гнильним захворюванням. Лук с заплавних земель погано зберігається. Погано росте він і на ділянках з вологим кліматом, розташованих більш високо над рівнем моря, там луковиці погано дозрівають. Не слід розміщувати його на крутих і змиті схилах, а також на перезволоження і засолених грунтах. Обирають ділянки щодо чисті від бур'янів.

У