Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва

ЗМІСТ

Вступ

Розділ1 Природно-економічна характерстка господарства

Природно-кліматична характеристик

Економічна характеристика

Розділ2 Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва

Рівень собівартості продукції рослинництва

Динаміка собівартості озимої пшениці та соняшнику

Структура собівартості 1ц озимої пшениці та соняшнику

Індексний аналіз досліджуваного явища

Кореляційний аналіз озимої пшениці та соняшнику

Розділ3 Прогнозування собівартості

ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Дана тема - собівартість продукції рослинництва – дуже актуальна на даний момент для України. Необхідно почати, перш за все, з того, що в цілому за останні роки виробництво сільськогосподарської продукції знизилось як тваринництва, так і рослинництва. Це трапилось, тому що господарства були «предоставлені самі собі», що ще нині і діє.

Коли згадуєш собівартість продукції рослинництва, особливо зерна, то ніяк не обменеш 2000 рік, такий мало врожайний і з дуже великими цінами назерно. В цьому ж році і скоротилось поголів’я худоби в господарствах, а в деяких і зовсім не стало. Чому так сталося?

Зупинимося на визначенні собівартості. Як вже відомо, для виробництва сільськогосподарської продукції потрібні затрати живої і уречевленої в основних та оборотних засобах праці. Загальні затрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість витрачених засобів виробництва (насіння, кормів, добрив, палива) і амортизацію основних засобів, новостворену вартість необхідною працею (заробітна плата) і новостворену вартість додатковою працею (чистий доход).

Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість необхіднею працею становлять собівартість продукції. Отже, собівартість як економічна категорія виражає витрати у грошовому виразі на використані засоби виробництва і заробітну плату з відрахуванням на соціальне забезпечення з розрахунку на одиницю продукції.

Проаналізуємо собівартість зерна у 2000 році. По-перше, дуже дороге пальне. В умовах переходу до ринкових відносин під час збору врожаю на Україні штучно підвищуються ціни. А після неприбуткового року навряд чи знайдуться кошти на своєчасну закупку пального. По-друге, у собівартість входить також амортизація основних фондів, яка в цьому році була великою чи взагалі техніка взята в оренду. Так як техніка ненова, то для неї характерна поломка, а потім і ремонт. Йде час. Паливо своєчасно не закупили – збирати нічим, а тут ще і стара техніка. Отримуємо несвоєчасне збирання врожаю. А коли запізнюються з уборкою, то більша частина врожаю, як вже відомо, опиняється на землі, звідки зерно не збереш. Також в цьому році були не тільки економічні фактори, а також і кліматичні, які вплинули на врожайність і звичайно на собівартість. Про це можна розповідати багато, але це не є головним в розкритті даної теми.

Одже, головна мета даної курсової роботи – простежити тенденції зміни собівартості продукції рослинництва в ТОВ “Шевченко” на основі її статистичного аналізу.

Але для досягнення поставленої мети необхідно звернути увагу і на коло вищезгаданих питань, тобто на структуру і рівень собівартості та що на це впливає.Тому першорядним завданням є складання базованої на реальних отриманих та вивчених даних природно-економічної характеристики господарства, що надалі і розкривається в першому розділі даної роботи.

Враховуючи те, що статистичний аналіз з точки зору теорії не можливий без освітлення структури та динаміки досліджуваного явища, а також зміни його рівня.Серед головних завдань можна виділити наступні: вивчення зміни рівня собівартості продукції рослинництва, простежити динаміку собівартості двох основних культур господарства, в нашому випадку це озима пшениця і соняшник, виявити,яка зі статей витрат більш впливає на зміну структури собівартості даних культур. Освітивши рівень собівартості, доцільно провести її індексний аналіз. Для повног статистичного аналізу собівартості необхідно скористатися методом кореляції, тобто відобразити взаємозв’язок між врожайністю і собівартістю.

Щоб узагальнити суму отриманих результатів вищевказаних завдань, треба на базі їх розрахунків зробити прогнозування собівартості окремих культур на заданий період в умовах даного господарства.

РОЗДІЛ 1

ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

1.1 Природно-кліматична характеристика

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шевченко” розташовано в південно-західній частині Запорізької області. Землекористування його межує з Генічеським і Іванівським районами Херсонської області. Від районного центру – селища городського типу Якимівка розташован у 30 кілометрах. До городу Мелітополь – 65 км. Найближча залізнична станція Сокологорне (Херсоньської області) віддалена від центру на 20 км.

За своіми розмірами товариство “Шевченко” є одним із великих господарств району. За господарством закріплено 5960 га землі, з якої 5619 га ріллі.

Кліматичні умови господарства характеризується нестачею вологи, високими літніми температурами (інколи вище 40єС), посухами, суховіями і чорними бурями. Середньобагаторічна кількість опадів складає 335 мм.

Грунтові води залягають на глубині 15-30 метрів від поверхні і не впливають на водний режим грунтів.

Грунтовий покрив землекористування господарства представлено двома основними типами грунтів: південними чероземами і темнокаштановими грунтами і характеризується високою природною родючістю, що особливо проявляється при зрошенні.

Господарство знаходиться на рівнинній теріторії.

Як даних пунктів реалізіції, збуту та переробки немає, тому що, як вже нам відомо, в даний час в сільськогосподарські підприємства не є прибутковими, і тому більша кількість продукції йде на те, щоб розрахуватися з працівниками і як сировина для подальшої роботи даного підприємства. Але якщо продукція і реалізовується, то тільки в межах ринку. І зовсім невелика кількість продукції поступає на переробні заводи. Такою продукцією в даному господарстві виступає цукровий буряк, який поступає на переробку до Полтавського заводу. Також немалу площу займає і має значний врожай, окрім 2001 року, соняшник, але для його переробки госпродарство має власну олійню.

1.2 Економічна характеристика господарства

Для того, щоб охарактеризувати економічний стан господарства розглянемо такі таблиці як:динаміка складу та структури земельного

фонду на 1 листопода, динаміка складу і структури товарної продукції , динаміка трудових ресурсів та їх використання , показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання , економічна ефективність сільськогосподарського виробництва.

Розглянемо динаміку складу та структури земельного фонду, але для цього необхідно розкрити такі поняття як:земельний фонд, землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, сільськогосподарькі угіддя.

Земельний фонд – це всі землі України, які, в свою чергу, поділяються на землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. До земель несільськогосподарського призначення входять ділянки, які в даний момент не можуть бути використані для виробництва сільськогосподарської продукції (шляхи і перегони, полезахисні лісові смуги, землі під господарськими угіддями і дворами та інше). Землі сільськогосподарського призначення – це землі надані для виробництва сільгосппродукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Сільськогосподарські угіддя – це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. Вони включають в себе такі землі як:рілля, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження.

Рілля – це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.

Сінокоси – це землі, які спеціально використовуються для одержання сіна, сінажу, зеленої трави, трав’ної муки та інших кормів.

Пасовища – це ділянки землі, покриті травою і призначені для випасу тварин.

Багаторічні насадження – ділянки землі, зайняті суцільними культурними посадками плодово-ягідних, технічних та інших насаджень, від яких продукція надходить на протязі багатьох років.

Як видно з таблиці1.1,що вказана нижче, загальна площа земель в цілому зменшилась за рахунок того, що зменшилася площа сільськогосподарських угідь та зовсім не стало площі інших земель. А сільськогосподарські угіддя в свою чергу зменшились за рахунок зменшення площі ріллі та багаторічних насаджень. Такі зміни трапились внаслідок того,що з 808 власників земельних паїв 40 чоловік виділилися в фермерські господарства.

Таблиця 1.1 – Динаміка складу і структури земельного фонду на 1 листопада

Розглянемо зміну сладу та структури товарної продукції та проаналізуємо, в якому році господарство працювало краще.

Товарна продукція – це частина валової продукції,яка іде на продаж. До її складу входить продукція, реалізована по всіх каналах ринку – державі, по приватних, акціонерних, переробних та інших підпиємствах та організаціях, видана робітникам у формі натуральної оплати праці.

Таблиця 1.2 – Динаміка складу і структури товарної продукції

Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновки , що виробництво цього господарства більш стабілізується у порівнянні з 2002 роком. Виручка від реалізації збільшилась за рахунок зерна, тому що у 2003 році був високий врожай, і цукрового буряка, який у 2002 році зовсім не вирощувався, а також від реалізації молока, кількість якого в цьому році помітно зросла завдяки тому, що у 2003 році в цілому по країні було скорочення поголів’я тварин, що дало підставу для підвищення цін на молоко.

Розглянемо динаміку трудових ресурсів та показники їх використання, а також охарактеризуємо як зміна трудових ресурсів вплинула на ці показники і як вони розаховуються.

Трудові ресурси господарства – це наявна чисельність працездатних членів господарства, які згідно із статутом повинні працювати в господарстві.

Відпрацьовано люд-днів на 1 середньорічного робітника, в даній таблиці, розраховується як відношення затрат праці до середньорічної чисельності робітників помноженої на 7.

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу – це відношення фактичного використання фонду робочого часу, що знаходиться діленням затрат праці в цілому по господарству на середньорічну чисельність робітників, до планового фонду робочого часу(2030).

Показник навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота – це відношення сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота до кількості працездатних.

Таблиця 1.3 – Динаміка трудових ресурсів та їх використання

Аналізуючи динаміку трудових ресурсів видно, що зменшилась середньорічна чисельність робітників. Це все, як і скорочення посівних площ, обумовлено тим, що працездатні робітники виділилися в фермерські господарства. Але це не визвало негативних рис для таких показників як навантаження на одного працездатного: сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота. Вони навпаки збільшилися. Коефіцієнт використання річного робочого часу, а також і показник кількості відпрацьованих люд-днів на 1 середньорічного працівника особливо у 2001 і 2003 році невеликі у порівнянні із 2002 роком.

Для того, щоб пізнати показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання, ознайомимся з такими поняттями як: основні і оборотні фонди та їх показниками, а також розглянемо наступну таблицю.

Основні і оборотні фонди – це є грошове вираження основних і оборотних засобів.

Фодовіддача – це відпошення валової продукції в співставних цінах до середньорічної вартості основних фондів, а фондомісткість навпаки.

Фондоозброєність – це відношення середньорічної вартості основних фондів до середньорічної чисельності робітників.

Коефіцієнт оборотності – це відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості оборотних фондів.

Тривалість 1 оборота розраховується як відношення середньорічної вартості оборотних фондів помноженої на 365 до виручки від реалізації.

Таблиця 1.4 – Показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання

При аналізі таблиці 1.4 можна сказати, що валова продукція в співставних цінах в цілому зменшилась, але валова продукція рослинництва навпаки збільшилась.Фондовіддача дуже не значна, а тому підприємство є малоприбутковим, що показано нижче в таблиці 5.А фондомісткість, в свою чергу, навпаки є значною, тому що багато авансовано фондів на одиницю продукції. Коефіцієнт оборотності показує скільки оборотів здійснюють оборотні засоби за період і повинен бути як можна більшим, але в даному господарстві він навіть не дорівнює одиниці, що негативно сказується на роботі цього господарства. Тривалість одного оборота у 2003 році збільшилася у порівнянні з 2001 роком, що теж має негативний влив у роботі підприємства.

Розглянемо ще одну таблицю, яка характерна для економічної характеристики господарства – економічна ефективність сільськогосподарського виробництва. Вона визначається такими показниками як прибуток від реалізації продукції, а також рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між виручкою від реалізованої продукції та собівартістю цієї продукції. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва – це відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості. Анологічно ці показники розраховуються для продукції рослинництва і тваринництва.

Таблиця 1.5 – Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва

Аналізуючи дану таблицю, видно, що на протязі 2001 і 2002 років господарство працювало у збитки собі, тому що прибуток негативний в цілому по сільськогосподарському виробництву, а також і по продукції рослинництва і тваринництва, окрім того, що у 2002 році продукція рослинництва мала прибуток. А коли немає прибутку,то про рівень рентабельності нічого не можна казати. Але в 2003 році підприємство вже мало прибуток як по сільськогосподарському виробництву в цілому, так і по продукції рослинництва та тваринництва, але рівень рентабельності невисокий. По продукції рослинництва він найвищий.

В цілому ж господарство має скорочення по уіддям і по трудовим ресурсам. Також ефективність використання фондів і виручка від реалізації продукції зменшуються, але коефіцієнт оборотності та тривалість одного оборота збільшується. Все це негативно впливає на розвиток товариства з обмеженою відповідальністю “Шевченко” та ще раз підтверджує, що в даній ринковій ситуації нашої країни господарствам важко розвиватися без державної підтримки. Хоч підприємство і показало прибутки у 2003 році, але це все було обумовлено як кліматичними, так і економічними умовами. Але ж інші підприємства даного району, навіть в цих умовах, показали зовсім незначні прибутки чи їх взагалі не було. Це каже про те,що дане підприємство має гарну організацію виробництва та після 2002 року, який був зовсім неврожайним, “трималося ще на ногах”.

РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Для розглядання даного розділу розкриємо таке поняття як собівартість.

Собівартість – це вартісна оцінка, використаних в процесі виробництва продукції ресурсів, тобто матеріальні затрати, оплата праці та інші затрати. Собівартість виражає велечину поточних витрат, які мають некапітальний характер та забезпечують процес простого відтворення. Відрізняють собівартість виробничу та реалізованоі продукції. В даному і наступному розділах будемо розглядати виробничу собівартість.

2.1 Рівень собівартості продукції рослинництва

Щоб почати статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва, необхідно охарактеризувати рівень собівартості даної продукції протягом п’яти років.

Таблиця 2.1 – Рівень собівартості 1ц продукції рослинництва

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що в цілому собівартість продукції рослинництва у 1999 році була значно меншою по відношенню до 2003 року, але у 2002 році по відношенню до 2003 року вона значно більше. Це все в першу чергу залежить від витрат на вирощування та врожайності даних культур: чим менше витрат та більша врожайність, тим менше собівартість. Також це підтверджується і при собівартості 1 грн валової продукції. Якщо подивиться на цей показник, то у 2003 році він найменший, навіть, ніж у 1999 році. Коли цей показник менше одиниці, то це гарно впливає на розвиток господарства, тому у 2003 році підприємство отримало прибуток, що вже було показано в першому розділі.

2.2 Динаміка собівартості озимої пшениці та соняшнику

В даному розділі розглянемо показники рядів динаміки, згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої, а також аналітичне вирівнювання по прямій і по параболі другого порядку. Так як в даному розділі розглядаємо дві культури, то спочатку все вказане вище опишемо для озимої пшениці, а потім для соняшника.

Усі природні та суспільні явища находяться в постійному розвитку. Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну у часі, - рядами динаміки.

Елементами ряду динаміки є моменти, або періоди, часу (день, місяць, рік і т. д.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, які характеризують розмір явища.

Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають такі показники як: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівень, який порівнюють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють, – базисним.

Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим рівнями ряду динаміки. Цей показник показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу.

Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним.

Темп зростання – це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового, рівня.

Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім, і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим.

Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня. Цей показник можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період.

Таблиця 2.2 – Динаміка собівартості 1ц озимої пшениці в ТОВ “Шевченко”

Дані таблиці показують, що у 2003 році собівартість найменша. Абсолютний приріст собівартості найбільший у 2001 році як ланцюговий, так і базисний. Це каже про те, що в цьому році було вкладено дуже багато затрат на вирощування 1 ц озимої пшениці. Але якщо подивиться на темп зростання та приросту собівартості, тобто на темп зростання та приросту витрат, то видно, що він найбільший у 2000 році, так як собівартість у 2000 році збільшилась на 138,36% і 38,36% відповідно – це при ланцюговому темпові зростання, але при базисному темпі зростання він найбільший у 2001 році, тому що собівартість у 2001 році збільшилась на 183,87% і 83,87% відповідно. Абсолютне значення 1% приросту збільшилось з 0,28 грн у 2000 році до 0,52 грн у 2002 році.

Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуванням від випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує один із способів такий як спосіб ковзної середньої. Суть згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої полягає в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.

Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал часу і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т. д.

Таблиця 2.3 – Тенденція зміни динаміки собівартості 1ц озимої пшениці в ТОВ “Шевченко” методом трьохрічної ковзної

Спосіб середньої ковзної ковзної згладжує коливання рівнів, але не дає рядів, які б замінювали всі вихідні фактичні рівні вирівняними.

Найбільш досконалим способом виявлення закономірностей є аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Вирівнювання способом найменших квадратів можна здійснити по прямій і по параболі другого порядку, яка виражає функціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу.

Для вирівнювання по прямій необхідна пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд :

ỹt = a0+а1t,

де ỹt – вирівняні рівні ряду динаміки,

а0 – вирівняний рівень собівартості,

а1 – середній щорічний приріст (або зниження) собівартості,

t – порядковий номер року.

Невідомі параметри а і а знаходять способом найменших квадратів, розв’язуючи систему нормальних рівнянь

∑y = na0+ a1∑t;

∑yt = a0∑t +a1∑t,

де y – фактичні рівні ряду динаміки ( в нашому прикладі фактична собівартість),

n – кількість років у періоді, що вивчається.

Методику вирівнювання ряду динаміки розглянемо за даними про собівартість озимої пшениці. Потрібні дані для розв’язання системи рівнянь знаходяться нижче у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Вихідні дані для вирівнювання ряду динаміки собівартості озимої пшениці по прямій і по параболі другого порядку

Переносимо підсумкові дані з табл. 2.4 в систему рівнянь:

182,25 = 5a0,

-18,27 = 10а1.

Звідси а0= 36,45, а1= -1,83.

Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку собівартості озимої пшениці, матиме такий вигляд:

ỹt = 36,45 – 1,83t.

Це означає, що в 1998 році, тобто в році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна собівартість 1ц озимої пшениці становила 36,45 грн, а середня собівартість щорічно зменшується на 1,83 грн.

Підставляючи в отримане рівняння по черзі значення t, дістанемо вирівняний (теоретичний) динамічний ряд собівартості озимої пшениці:

ỹt1999= 36,45 – 1,83(-2) = 40,11,

ỹt2000=36,45 – 1,83(-1) = 38,28,

ỹt2001=36,45 – 1,83*0 = 36,45,

ỹt2002=36,45 – 1,83*1 = 34,62,

ỹt2003=36,45 – 1,83*2 = 32,79.

Вирівняні значення рівнів ряду динаміки наведено в табл. 2.4 .

Для вирівнювання рядів динаміки по параболі другого порядку необхідно рівняння:

ỹt’ = a0+a1t+a2t2,

де ỹt – вирівняні рівні ряду динаміки,

а0 – вирівняний рівень собівартості,

а1 – середній щорічний приріст ( або зниження) рівня,

а2 – середнє прискорення або сповільнення зростання ( зниження) рівня досліджуваного явища,

t – порядковий номер дат.

Невідомі параметри а , а , а знаходять розв’язанням системи рівнянь:

∑y = na0+a1∑t +a2∑t,

∑yt = a0∑t +a1∑t2+a2∑t3,

∑yt = a0∑t2+a1∑t3+a2∑t4,

де y - фактичні рівні ряду динаміки,

n - кількість дат.

Переносимо дані з табл. 2.4 у систему рівнянь з трьома невідомими параметрами:

182,25 = 5а0+10а2 ,

-18,27 = 10а1,

264,57 = 10а0+34а2 .

Звідси а1= -1,83, а невідомі параметри а0 і а2 знаходимо з наступної системи рівнянь:

182,25 = 5а0+10а2,

264,57 = 10а0+34а2.

Розв’язав дану систему, отримуємо значення параметру а2= -7,14, а значення параметру а знаходимо підставляючи значення а в перше рівняння даної системи, тоді а0= 50,73.

Це означає, що в 1998р., який передує досліджуваному періоду, вирівняна собівартість озимої пшениці становила 50,73 грн, середнє абсолютне зниження рівня собівартості складає – 1,83, середнє прискорення зниження рівня собівартості озимої пшениці складає –7,14.

Підставляючи в рівняння ỹt = 50,73 –1,83t – 7,14t2 по черзі значення для відповідного року, дістанемо вирівняні (теоретичні) значення рівнів собівартості озимої пшениці:

ỹt’1999 =50,73 – 1,83(-2) – 7,1484 = 25,83,

ỹt’2000 =50,73 – 1,83(-1) – 7,14*1 = 45,42,

ỹt’2001 =50,73 – 1,83*0 – 7,14*0 = 50,73,

ỹt’2002= 50,73 – 1,83*1 – 7,14*1 = 41,76,

ỹt’2003= 50,73 – 1,83*2 – 7,14*4 = 18,51.

Вирівнянні значення рівнів ряду динаміки наведено в табл. 2.4. Розрахунки по параболі показали, що абсолютний приріст собівартості озимої пшениці значно відрізняються один від одного. Існує тенденція як стрімкого зростання показника у 1999-2001 роках, так і стрімкого спаду у 2002 і 2003 р.р.

Для того, щоб прослідити тенденції зміни собівартості озимої пшениці більш наочно розглянемо на малюнку 2.1, який зображено нижче.

Рисунок 2.1 – Зміна собівартості озимої пшениці в цілому, по прямій і по параболі

Для узагальнюючої характеристики динаміки собівартості розраховується:

Середній абсолютний приріст – показує, на скільки одиниць в середньому щорічно підвищувались (зменшувались) рівні ряду динаміки:

,

де Y – середній абсолютний приріст;

Yл – ланцюгові абсолютні прирости;

m – кількість ланцюгових абсолютних приростів;

Yn - останній рівень ряду динаміки;

Y0 - базисний рівень ряду динаміки;

n – кількість рівнів ряду динаміки.

Середній темп приросту (у відсотках) – показує, скільки в середньому відсотків складає кожний поточний рівень від попереднього. Для розрахунку використовується формула середньої геометричної; в