Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

РЕФЕРАТ


Курсова робота «Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками» вміщує 40 сторінок тексту, 7 таблиць, 4 рисунки, 29 використаних джерел та 2 додатки.

В роботі розглянуто теоретичні аспекти обліку процесу постачання, договірно – правові відносини, які виникають з приводу цього процесу, облік процесу постачання та транспортно – заготівельних витрат, а також описані нестачі при отриманні товарно – матеріальних цінностей і їх облік. Також у даній роботі наведений перелік первинних документів, якими оформляється надходження виробничих запасів та описується удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками за допомогою типової конфігурації програми «1С: Бухгалтерія 7.7».


ЗМІСТ


ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ

1.1 Теоретичні аспекти обліку процесу постачання

1.2 Договірно-правові відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками

2. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ

2.1 Документальне оформлення операцій з постачальниками і підрядниками

2.2 Облік процесу постачання

2.3 Облік транспортно-заготівельних витрат

2.4 Нестачі при отриманні ТМЦ і їх облік

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТОК А - ДОГОВІР ПОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ

ДОДАТОК Б - НАКЛАДНА


Вступ


Предметом дослідження курсової роботи є різноманітні постачальники і підрядники, з якими підприємство взаємодіє при закупівлі товарно – матеріальних цінностей, отриманні послуг та відповідних будівельно – монтажних робіт, необхідних для здійснення підприємством своєї фінансово господарської діяльності.

Метою роботи є розкриття економічної сутності і змісту розрахунків з постачальниками і підрядниками, особливостей договірно-правових відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками, а також документального оформлення операцій з постачальниками і підрядниками та удосконалення обліку розрахунків з контрагентами в умовах функціонування інформаційних систем.

Завдання роботи полягає у розкритті теоретичних аспектів обліку процесу постачання, договірно – правових відносин між покупцями та постачальниками і підрядниками, деталізованому розкритті документального оформлення операцій з постачальниками і підрядниками, обліку процесу постачання та транспортно – заготівельних витрат, обліку нестач при отриманні товарно – матеріальних цінностей та характеристиці удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками в умовах інформаційних технологій.

Об’єктом дослідження є АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика»

Актуальність курсової роботи полягає у тому, що сьогодні бухгалтер сам вирішує питання стосовно норм амортизації матеріальних і нематеріальних активів, питання про те, які платежі відносити на даний звітний період, а які капіталізувати (включити у витрати майбутніх періодів або віднести на незавершене виробництво), як списувати прострочену дебіторську заборгованість тощо. Все це можна застосувати й до обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Таким чином, сьогодні немає чіткого шаблону, в який бухгалтер міг би підставляти потрібні суми. Відображаючи ту чи іншу операцію, бухгалтер аналізує її економічний зміст, від чого залежить визнання і відображення її у звітності.


1. Теоретичні аспекти обліку РОЗРАХУНКІВ З постачаЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ


1.1 Теоретичні аспекти обліку процесу постачання


Згідно ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Розкриваючи поняття процесів промислових підприємств, Н.С. Пушкар вважає за необхідне дати визначення цього терміна, оскільки в літературі з бухгалтерського обліку до цього часу не зверталася увага на такі «дрібниці», а тому не зовсім зрозуміло що саме слід вважати процесом у виробничій діяльності.

Процесом (лат. «processus» – проходження, просування) називається послідовна закономірна зміна певного явища та перехід від одного явища до іншого. Іншими словами, господарська діяльність породжує закономірну і послідовну зміну процесів:

1) придбання факторів виробництва – постачання;

2) їх трансформацію у готовий продукт (роботи чи послуги) – виробництво;

3) продаж готової продукції – збут;

4) розширення чи модернізацію матеріально-технічної бази – інвестування.

Процес постачання полягає в тому, що підприємство укладає договори з постачальниками на необхідні йому фактори виробництва, організовує доставку та складування виробничих запасів, перераховує гроші постачальникам за отримані матеріали. Під час цього процесу відбувається зміна активу з форми грошей на форму майна, призначеного для виробництва продукції.

Фінансовий облік процесів повинен організовуватися у порядку, визначеному обліковою політикою підприємства. У свою чергу облікова політика формується не тільки на основі національних стандартів бухгалтерського обліку, а й з урахуванням організаційної структури підприємства та вимог менеджерів щодо повної та релевантної інформації для аналізу досягнутих результатів роботи в розрізі кожного з процесів господарської діяльності [19].

Виділення окремих процесів господарської діяльності підприємства ґрунтується на ідеях сучасного менеджменту – групування ділових операцій за їх основними характеристиками в розрізі управлінських структур (повноваження та вартість утримання яких різні) з метою економії трансакційних витрат, як їх назвав Р. Коуз (за роботи з аналізу трансакційних витрат він отримав Нобелівську премію в 1991 p.).

Підприємство з виробництва продукції, робіт чи послуг є складною системою, під якою розуміють сукупність окремих елементів, котрі знаходяться у взаємодії та зв'язках між собою і утворюють єдність та цільність. Підприємство як система характеризується двома основними характеристиками:

динамізмом, зміною у часі самої системи та її стану;

інформативністю процесів та явищ, які відбуваються у ньому.

Система може бути ідентифікована лише тоді, коли вона виділяється з середовища, має внутрішні та зовнішні характеристики.

Підприємство можна розглядати як систему, призначену для трансформування факторів виробництва (техніка, сировина і матеріали, жива праця, капітал) у готову продукцію, тому його модель має таку форму (рис. 1).


Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Рис. 1. Модель діючого підприємства


На рис. 1 показано, що першим процесом, без якого неможливий виробничий процес, є постачання, основне завдання якого полягає в забезпеченні потреб виробничого процесу в різноманітних факторах виробництва – сировині, матеріалах, паливі, тарі, запасних частинах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, основних засобах (будівлях, спорудах, транспортних засобах, машинах, верстатах, устаткуванні), живій робочій силі (робітники, управлінці, службовці), капіталі (інвестиції, гроші) та інших ресурсах. На виході з системи знаходиться готова продукція, яка призначена для збуту споживачам. Від споживачів продукції на підприємство надходять гроші, а виходять – при оплаті постачальникам факторів виробництва.

Важливо підкреслити, що для здійснення процесу постачання необхідні фінансові ресурси (гроші), які підприємство отримує лише після збуту продукції покупцям. Крім цього необхідно забезпечити безперебійність усіх процесів – постачання, виробництва і збуту. Якщо готова продукція не буде швидко реалізована, то підприємство не зможе закупити необхідні фактори виробництва, що ускладнить кругообіг капіталу. Несвоєчасне забезпечення потреб виробничого процесу призведе до зменшення випуску продукції, обсягу реалізації і виручки.

Отже, у фінансовому обліку потрібно відображати інформацію про кожний із процесів кругообігу капіталу і визначити їх ефективність, яка розраховується через отримання економічних показників у системі бухгалтерських рахунків.

Отримання достатньої грошової маси для розширеного виробництва пов'язане з багатьма факторами кращого використання існуючого потенціалу:

модернізація виробництва (сучасна техніка, високі технології, автоматизація, роботизація);

сучасні технології виробництва;

організація виробництва на основі досягнень науки;

організація праці, спрямована на підвищення продуктивності;

раціональне використання матеріальних ресурсів та перехід на нові конструкційні матеріали;

використання відходів виробництва;

організація управління на основі досягнень науково-технічного прогресу;

інші напрями, що призводять до зниження собівартості продукції.

Серед цих факторів значне місце посідає раціональна організація матеріально-технічного постачання, яке забезпечує укладання договорів на поставку ресурсів, доставку їх на склади, розміщення і зберігання, доставку на робочі місця.


1.2 Договірно – правові відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками


Робота відділу постачання значною мірою визначається зовнішніми факторами, зокрема пошуками постачальників у зовнішньому середовищі.

Процес постачання в широкому розумінні означає загальне керівництво постачальницькою діяльністю, здійснення якої покладено на спеціалізований відділ. Завданням відділу постачання є визначення рівня витрат на організацію постачання, здійснення політики щодо постачальників, укладання договорів тощо. У вузькому розумінні під управлінням постачання розуміють процес планування і щоденного керівництва забезпеченням поставок для виробничих і невиробничих потреб.

Відділ постачання відбирає з масиву постачальників таких, що забезпечують якісні матеріальні ресурси за прийнятним рівнем цін на матеріали, вузли, устаткування, економічно вигідні товарні партії, регулярність поставок. Особлива увага звертається на умови розрахунків та доставку найбільш економічним способом з метою зниження транспортних та складських витрат.

Потрібно враховувати, що рішення з постачання приймаються в умовах, коли часто змінюються як зовнішні фактори господарювання (економічні, політичні, соціальні, культурні, технічні, законодавчі, юридичні, ринок, кон'юнктура, пропозиція), так і внутрішні (план постачання і завдання, зв'язки підприємства, взаємовідносини з іншими відділами, зміна асортименту), що породжує певні проблеми та обмеження.

Можливості й потреби постачання створюються та реалізуються як результат дії внутрішніх та зовнішніх факторів, котрі змінюються з різною інтенсивністю і впливають на ефективність роботи відділу постачання.

Планування постачальницьких операцій передбачає збір вхідної інформації та її аналіз:

визначення ключових факторів економічної ситуації;

підбір вхідної інформації, що стосується постачальників – виробників матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, енергії, запасних частин тощо на основі бюлетенів, довідників, преси, прайс-листів;

аналіз інформації (аналіз роботи відділу, аналіз плану, аналіз постачальників, аналіз витрат, аналіз ризику);

формування плану на майбутній період (специфічні завдання, вироблення альтернативного плану на випадок непередбачених ситуацій, шляхи досягнення цілей, організаційні заходи, тактика дій, методи перевірки плану) [19].

Для реалізації плану постачання належну увагу треба приділити питанням навчання персоналу та підвищення його кваліфікації. Персонал повинен знати властивості матеріалів та їх техніко-економічні характеристики, логістику, способи доставки, ціноутворення, склад транспортно-заготівельних витрат, складське господарство, формування собівартості заготовок та інші питання.

Тільки грамотні спеціалісти можуть оптимізувати собівартість закупівельних матеріально-технічних ресурсів шляхом вибору вигідного постачальника і методів доставки.

Досить відповідальним етапом роботи відділу постачання є укладання договорів поставки (Додаток А). Добре налагоджена система надходження, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, правильне та своєчасне відображення їх руху в обліку має першочергове значення для забезпечення виробництва необхідними ресурсами.

Договірні відносини з поставки організовуються на підставі Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, які були затверджені в СРСР і введені в дію з 1 липня 1981 p. [4]. Оскільки в Україні такі положення поки що не розроблені, чинним є названий документ. Ним передбачені правила приймання експедиторами матеріалів на залізничних станціях чи водних пристанях. Зокрема, при отриманні вантажів проводиться якісне та кількісне приймання в місцях доставки. При цьому експедитор повинен подати відповідальним за зберігання вантажу особам довіреність, у якій зазначається прізвище особи, уповноваженої прийняти вантаж, її паспортні дані, найменування вантажів, їх кількість у натуральному вираженні. Довіреність підписує керівник організації і завіряє печаткою.

При отриманні вантажу необхідно впевнитись, що вагони чи контейнери опломбовані, на них немає слідів крадіжок, тара без пошкоджень. Якщо виявляються будь-які відхилення від встановлених вимог щодо цілісності місць упаковки чи тари, необхідно вимагати у місцях приймання (станція, порт, пристань, аеропорт) складання комерційного акту.

Кількісне і якісне приймання вантажів від місцевих постачальників здійснюється, як правило, на складі постачальника, якщо доставка проводиться транспортом покупця, або на складі покупця при транспортуванні вантажу постачальником. Доставка вантажу власним або найманим автотранспортом від складу місцевого постачальника або від залізничної станції до складу покупця оформляється товарно-транспортною накладною.

Експедитор повинен щоденно подавати звіт про отримання й доставку вантажів на склади з прикладанням до нього відповідних документів (товарно-транспортних накладних, рахунків постачальників, комерційних актів та ін.). На основі документів постачальників, які надходять у відділ постачання, здійснюється оперативний облік виконання договорів. Він ведеться у відомостях або книгах, де на кожний договір відкривається окремий листок або ведуться картки, в яких вказується номер і дата договору, найменування матеріальних цінностей, одиниця виміру, кількість продукції за договором поставки разом та з розбивкою за строками по кварталах і місяцях, фактичне надходження вантажу із зазначенням дати, номера і найменування документа.

Дані оперативного обліку використовуються для аналізу кількості та якості поставлених цінностей, виявлення відхилень від договорів та пред'явлення претензій.

Претензії потрібно оформляти письмово і негайно після встановлення фактів порушення договорів інформувати представників постачальника. Якщо письмове звернення не дає результатів, треба звертатися з позовною заявою до господарського суду.

Вантаж, що прибув на склад покупця, оформляється прибутковим ордером, якщо між фактичною наявністю цінностей і даними документів постачальника немає розходжень, а при розходженнях – акт приймання матеріалів.

Суму виявлених нестач матеріалів із вини окремих працівників потрібно віднести на винних осіб, а в окремих випадках матеріали щодо нестачі передаються в слідчі органи. У випадках, коли вантажі надходять без документів постачальників (невідфактуровані поставки), їх слід прийняти за якістю і кількістю в присутності комісії та скласти акт приймання в двох примірниках, з яких один треба відіслати вантажовідправнику з проханням вислати відповідний документ. До отримання документів постачальника такий вантаж приймається на відповідальне зберігання.

На відвантажені матеріальні цінності постачальники виписують рахунки, прикладають до них вантажні квитанції залізничного чи водного транспорту і висилають покупцям. Можуть також виписуватися інші документи, що характеризують товари (кипні карти, пакувальні ярлики), а на продовольчі товари – сертифікати якості, довідки аналізів, що характеризують якість товару.

Бухгалтерія веде оперативний контроль за вантажем, що надійшов, документами постачальника, їх оплатою та повнотою оприбуткування в журналі реєстрації документів і надходжень вантажів. Після оприбуткування вантажів на складах і здачі документів у бухгалтерію в журналі надходження вантажів записують дату надходження цінностей на склад, номер і дату звіту матеріально відповідальної особи.

Якщо документи на постачання цінностей надійшли від постачальника, а самі цінності не надходили, то вони вважаються «товарами в дорозі». В цьому випадку треба прийняти заходи щодо розшуку цінностей.

При прийманні цінностей безпосередньо на складі треба звертати увагу на можливі пошкодження тари й упаковки. Якщо такі пошкодження виявлені, то для подальшого приймання цінностей необхідно запросити представника влади на місцях (з товарного відділу, торгової інспекції, бюро товарних експертиз) і скласти акт на недостачу, яку засвідчують всі члени комісії.

Саме процедурні питання – оформлення договорів та дотримання правил приймання цінностей за якістю та кількістю – забезпечують доказовість при розгляді справ щодо майнових спорів між покупцями і постачальниками в господарському суді. Сторона, яка дотримується правил і має всі необхідні документи, виграє справу в суді.


2. Основні аспекти обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками


2.1 Документальне оформлення операцій з постачальниками і підрядниками


Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів, наведені в таблиці 5.

Інформація, яка знаходиться в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.

Крім того, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії.


Таблиця 1 - Перелік форм первинних документів для обліку виробничих запасів

№ форми Назва форми
1 2
М-1 Журнал обліку вантажів, що надійшли
М-2, 2б Довіреність
М-2а Акт списання бланків довіреностей
М-3 Журнал реєстрації довіреностей.
М-4 Прибутковий ордер
М-5 Товарно-транспортна накладна
М-6 Товарно-транспортна накладна
М-7 Акт про приймання матеріалів
М-8, 8а Лімітно-забірна картка (на одне найменування матеріалу та багаторазовий відпуск)
М-9, 9а Лімітно-забірна картка (для багаторазового відпуску 2-5 найменувань матеріалів)
М-10, 10а Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів
М-11 Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів

Продовження табл. 1
1 2
М-12 Картка складського обліку матеріалів
М-13 Реєстр приймання-здачі документів
М-14 Відомість обліку залишків матеріалів на складі
М-15 Акт про приймання устаткування
М-15а Акт приймання-передачі устаткування до монтажу
М-16 Матеріальний ярлик
М-17 Акт про виявлені дефекти устаткування
М-18 Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу
М-19 Матеріальний звіт
М-20 Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (бланк суворої звітності)
М-21 Інвентаризаційний опис
М-22 Акт на списання матеріалів відкритого зберігання
М-23 Акт про витрату давальницьких матеріалів
М-26 Картка обліку устаткування для встановлення
М-28, 28а Лімітно-забірна картка (для будівельних організацій)

Від правильності документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.

У відповідності до виробничої програми і норм витрат підприємства визначають потребу у виробничих запасах. Вони можуть бути придбані, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані в результаті обміну тощо.

Перелік первинних документів, якими найчастіше оформлюється надходження виробничих запасів, наведений в таблиці 2.


Таблиця 2 - Первинні документи з надходження виробничих запасів

№ форми Назва форми Призначення документу
М-1 Журнал обліку надходження вантажів Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів з залізниць, водних шляхів та оприбуткуванням їх на склад підприємства. Призначений для контролю за надходженням та оприбуткуванням запасів та запису даних про оплату рахунку, відмову від акцепту тощо
М-2, 2б Довіреність Призначено для оформлення права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів при номенклатурі одержуваних товарно-матеріальні цінностей у межах 6 найменувань доцільно використовувати форму М-2, при більшій кількості форму № М-26
М-2а Акт списання бланків довіреностей Призначений для списання використаних бланків довіреностей
М-3 Журнал реєстрації довіреностей Застосовується для реєстрації виданих під розписку довіреній особі довіреностей. Всі сторінки журналу реєстрації довіреностей повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства
M-4 Прибутковий ордер Призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника, а також при оприбуткуванні запасів з переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів
М-5, М-6 Товарно-транспортна накладна Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів
М-7 Акт про приймання матеріалів Застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів
М-13 Реєстр приймання-здачі документів Оформлюється приймання-передача первинних документів. Складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом з первинними документами і необхідними додатками
М-14 Відомість обліку залишків матеріалів на складі Складається на основі матеріальних звітів МВО і показує рух матеріальних цінностей на складі за день

Надходження виробничих запасів оформлюється й іншими документами. Наприклад, супровідні документи постачальників (рахунок-фактура (ф. № 63), платіжна вимога-доручення (ф. № 0401040)) є підставою для кількісного та якісного приймання партії запасів, що надійшли, використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) запаси.

В умовах механізації обліку перевірені документи з надходження і витрачання виробничих запасів бухгалтер групує за видами і за допомогою супровідного ярлика передає на обчислювальну установку (ОУ) згідно із складеним графіком документообігу. Після обробки первинної інформації про надходження і витрачання виробничих запасів ОУ видають машинограми узагальнених даних по заготівлі запасів підприємством, по цінностях, які знаходяться в дорозі, по невідфактурованих поставках, з оплати платіжних вимог постачальників тощо. Машинограми використовуються для відповідних бухгалтерських записів по заготівлі та придбанню матеріалів і, крім того, відділом матеріально-технічного постачання і фінансовим відділом – для оперативного управління і контролю за надходженням цінностей і розрахунками з постачальниками.


2.2 Облік процесу постачання


Велике значення має оперативний контроль відділу матеріально-технічного забезпечення за наявністю матеріальних ресурсів на будь-яку дату для підтримки запасів в певних межах. З цією метою по кожному виду матеріальних цінностей в картках складського обліку зазначають нижній та верхній рівень (мінімум та максимум) запасів у натуральному вираженні. В картках комірник відображає рух матеріалів (їх надходження та витрачання) по кожній операції та виводить залишки. Для матеріалів, по яких залишки нижче мінімальних чи вище максимальних норм запасу, складаються сигнальні довідки і подаються до відділу матеріально-технічного постачання, фінансової служби, бухгалтерії та інших зацікавлених підрозділів та осіб.

Оприбуткування запасів на підприємствах відображають наступними проводками:

1. Запаси внесені засновниками підприємства до статутного капіталу:

Д-т pax. 20-28, К-т pax. 46 "Неоплачений капітал".

2. Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальника:

Д-т pax. 20-28, К-т pax. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

3. Відображення витрат, пов'язаних з придбанням запасів:

Д-т pax. 20-28, К-т pax. 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках".

4. Оприбуткування безоплатно отриманих запасів:

Д-т pax. 20-28, К-т pax. 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

На придбані запаси, що надходять на підприємство, складається прибутковий ордер (ф. № М-4).

Приклад заповнення прибуткового ордеру наведено нижче (Рис.2).


Номер документа Дата складання Код виду операції Склад Постачальник Кореспондуючий рахунок Номер супровідного документа




найменування код рахунок, субрахунок код аналітичного обліку
12 22.08.200x

Завод "Універсал"
201

Матеріальні цінності Одиниця виміру Кількість Ціна, грн. Сума, грн. Номер паспорта Порядковий номер запису за складською картотекою
Найменування, сорт, розмір, марка Номенклатурний номер код найменування за документом прийнято фактично



Тканина вовняна 20/007 пг/м
300 300 45-00 13500 - 28
Тканина шовкова 201009 пг/м
150 150 60-00 9000 - 34

Прийняв Ткачук Т.К.

Здав Шевченко Т.О.

Рис.2 Зразок прибуткового ордеру №2

У випадках, якщо виявляються розходження між фактичною наявністю і станом запасів, що надійшли, та даними супровідних документів, складається акт приймання матеріалів (ф. № М-7).

Прийом запасів матеріально відповідальною особою покупця здійснюється на підставі:

товарно-транспортних накладних;

накладних (Додаток Б);

вантажних митних декларацій.

Прийняття запасів здійснюється за кількістю і якістю. Якщо фактична наявність товару, що надходить, співпадає за кількістю і якістю з даними супровідних документів, то матеріально відповідальна особа розписується в супровідних документах, ставить штамп і, таким чином, приймає товар під свою відповідальність. Якщо ж при прийнятті товарів за кількістю і якістю будуть виявлені відмінності з даними документів постачальника, то приймальна комісія (з участю представника покупця) повинна скласти акт про встановлення відмінностей в кількості чи невідповідності за якістю.

Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести:

за фактичною собівартістю;

за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат;

за обліковими цінами з виділенням відхилень.

Розглянемо більш детально особливості наведених методів обліку запасів.

1. Облік запасів ведеться за фактичною собівартістю [9].

Нехай підприємство АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» за травень 2008 року здійснило наступні господарські операції:


Таблиця 3 – Журнал господарських операцій підприємства АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» за травень 2008 року

оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн.


Дебет Кредит
1 2 3 4 5
1 Придбано матеріали у постачальника 20 "Виробничі запаси" 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 500
2 Сплачено з поточного рахунку за перевезення матеріалів 20 "Виробничі запаси" 31 "Рахунки в банках" 50
3 Відображено суму інших витрат, пов'язаних з придбанням матеріалів 20 "Виробничі запаси" 31 "Рахунки в банках", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 100
4 Відпущено матеріали у цех основного виробництва для виготовлення продукції 23 "Виробництво" 20 "Виробничі запаси" 390

А тепер відобразимо схему рахунка 20 «Виробничі запаси»


Дт 20 "Виробничі запаси" Кт
Сальдо -

1) 500 4) 390
2) 50

3) 100

ДО: 650 КО: 390
Сальдо: 260

Рис. 2. Схема рахунку 20 «Виробничі запаси»


Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних виробничих запасів (650 грн.). Кредитовий оборот – запаси, відпущені для виробничих потреб підприємства (390 грн.).

2. Облік запасів ведеться за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ).

ТЗВ обліковуються за двома варіантами:

прямо включаються до собівартості придбаних запасів (якщо, звичайно, таке можливо);

відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподіляються між залишками не реалізованих і проданих за місяць запасів. Сума ТЗВ, що належить до реалізованих товарів, щомісячно списується у кореспонденції, аналогічній відображенню вибуття (списання) запасів.

Протягом місяця ТЗВ обліковуються на окремому субрахунку. В кінці місяця визначається сума ТЗВ, що підлягає списанню. Вона розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток визначається діленням суми ТЗВ на початок місяця та їх величини за звітний місяць на суму залишку запасів на початок того ж місяця плюс вартість запасів, що надійшли за місяць.

Порядок оформлення розрахунку транспортно-заготівельних витрат розглянемо за допомогою прикладу.

Протягом червня місяця 2008р. АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» придбала сировину і матеріали на суму 200 грн., паливо на суму 320 грн., запасні частини – 180 грн., МШП – 100 грн. витрати на транспортування і вантажно-розвантажувальні роботи склали 300 грн. В кінці місяця придбані запаси були використані для господарських потреб в повному обсязі.

Відобразимо розрахунок транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 року.


Рис. 3. Зразок розрахунку транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 р.


Довідка бухгалтерії

Розрахунок транспортно-заготівельних витрат за червень 2008 р.

№ з/п

Показник

Вартість запасів за купівельними цінами

%ТЗВ

Сума ТЗВ, грн.

Всього, грн.


І

2

3

4

5

6


Надійшло за місяць, в т. ч.:


800-00


1

2

3

4

Сировина й матеріали (201)

Паливо (203)

Запасні частини (207)

МШП (22)

200-00

320-00

180-00

100-00

37,5

(Σгр.5 : Σгр.3) Ч 100%

75-00 120-00 67-50 37-50

275-00 440-00 247-50 137-50


Надійшло разом

800-00


300-00

1100-00


Фактично списано

800-00


1100-00


Операції по списанню запасів оформлено наступними проводками:

1. Д-т 23 К-т 201 на суму 275-00 грн.

2. Д-т 93 К-т 203 на суму 440-00 грн.

3. Д-т 91 К-т 207 на суму 247-50 грн.

4. Д-т 92 К-т 22 на суму 137-50 грн.

Бухгалтер Коваленко К.О.

" 30 " червня 2008 р.

3. Облік запасів ведеться за обліковими цінами з виділенням відхилень.

Pax. 20 «Виробничі запаси» розбивається на 2 субрахунки:

20/обл. та 20/вих. Нехай облікова ціна придбаних матеріалів - 600 грн.

Відобразимо операції по рахунках 20, 20/обл. та 20/вих.


Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Рис. 4. Схеми рахунків 20, 20/обл. та 20 вих


Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних виробничих запасів (650 грн.).

Операції зі списання запасів відображаються наступним чином:

1. Відпуск запасів для:

- виробництва продукції основних та допоміжних цехів:

Д-т pax. 23 "Виробництво", К-т pax. 20-28;

- утримання та ремонту обладнання:

Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", К-т pax. 20-28;

- загальновиробничих та адміністративних потреб:

Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", К-т pax. 20-28;

- виправлення виробничого браку:

Д-т pax. 24 "Брак у виробництві", К-т pax. 20-28.

2. Списання запасів для інших потреб підприємства:

Д-т pax. 93, 94, К-т pax. 20-28.

3. Внесення запасів до статутного капіталу іншого підприємства:

Д-т pax. 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", К-т pax. 20-28.

4. Безоплатна передача запасів іншому підприємству:

Д-т pax. 949 "Інші витрати операційної діяльності", К-т pax. 20-28.

Запаси, призначені для продажу, відпускаються зі складу покупцям тільки за довіреністю одержувача. Тому для отримання запасів на складі постачальника матеріально відповідальній особі видається довіреність, підписана керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця.

Перелік цінностей, які належить отримати по довіреності, приводиться в ній з обов'язковим зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні тощо) запасів.

Для обліку руху матеріальних цінностей на підприємстві та їх відпуску підрозділам свого підприємства використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).

У разі відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, розташованим за межами його території накладну-вимогу виписують на підставі договорів, нарядів та інших відповідних документів/

В балансі запаси відображаються за найменшою з двох оцінок:

собівартістю;

чистою вартістю реалізації.

Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну їх реалізації в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

На відміну від попереднього варіанта журнально-ордерної форми обліку, де Журнал-ордер № 6 було об'єднано з відомістю аналітичного обліку, оскільки в ньому відображували також дебетові обороти, тепер ці регістри роз'єднані. Це зумовлює певні особливості запису операцій у цих регістрах. Зокрема, щодо обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, то особливістю записів операцій є те, що спочатку їх виконують у Відомості 3.3, а вже підсумки граф 13-19 (рядок "Усього за рахунком 63") з неї переносять до графи 10 розділу І Журналу 3, хоч загальний принцип ведення регістрів цієї форми передбачає, що журнали і відомості аналітичного обліку складають здебільшого одночасно.

Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63). Це означає, що такий спосіб відображення операцій потребує запису у графі 2 окремих документів, а тому для одного постачальника доведеться відводити кілька рядків – залежно від кількості документів, за якими провадились розрахунки у поточному місяці. До того ж заздалегідь не можна визначити, скільки операцій за розрахунками з постачальниками буде здійснено впродовж місяця, отже, неможливо передбачити необхідну кількість рядків для відображення даних кожного документа окремо. Тому передбачений у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 p. № 356 спосіб запису операцій за кожним документом може бути прийнятним лише за умови, що протягом місяця конкретним постачальником (підрядником) було здійснено незначну кількість операцій. Вказані регістри розраховані для застосування на невеликих за обсягом діяльності з незначним документооборотом підприємствах [18].

За значної кількості операцій на великих підприємствах робити це безпосередньо на основі первинних документів недоцільно. Записи у Відомості 3.3 зручніше робити позиційним способом, відводячи для кожного постачальника в ній лише один рядок. Тому необхідне попереднє групування первинних документів з використанням аркушів-розшифровок.

Вважаємо, що й тепер доцільно застосування таких регістрів накопичення і групування даних товарно-транспортних накладних, актів на виконані роботи, виписок банку для наступного перенесення до Журналу 3 з використанням у регістрі потрібних реквізитів, виготовлених друкарським способом.


2.3 Облік транспортно-заготівельних витрат


Витрати на створення запасів та їх зберігання (транспортно-заготівельні) на практиці організовуються трьома методами:

на окремому субрахунку, який відкривають на балансовому рахунку 20 «Виробничі запаси» окремо до кожного субрахунку;

на резервному рахунку 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» з виділенням субрахунків за окремими видами матеріальних цінностей;

збираються загальною сумою на рахунку 20 «Виробничі запаси» чи 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей».

Стандартом бухгалтерського обліку 9 «Запаси» [5] передбачено отримані з різних джерел матеріальні цінності (від постачальників, прийняті без оплати, виявлені при інвентаризації, від ліквідації необоротних активів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлені в своєму виробництві, подаровані тощо) оцінювати за первинною вартістю.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: