Основи бухгалтерського обліку
По рахунках розрахунків сальдо визначається розгорнуто — за кожним дебітором або кредитором, а пізніше згортається.
Усі підприємства в Україні (крім бюджетних підприємств і банків) користуються єдиним Планом рахунків [3], який наведено в додатку Б. В Плані рахунки згруповано відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку в класи. Перші три класи — це активи (майже всі рахунки активні), 4-й клас — капітал (пасивні головним чином), 5-й і 6-й класи — зобов'язання, 7-й — доходи, 8-й і 9-й — витрати (в додатку Б в окремій графі вказано характеристику кожного рахунку щодо балансу).
Кожний рахунок у Плані має свій номер: перша цифра номера означає номер класу, а друга — номер рахунку в класі.
Багато рахунків мають субрахунки — це рахунки другого порядку, деталізація основного рахунку; третя цифра в номері означає номер субрахунку. Підприємства можуть відкривати субрахунки другого, третього порядку.
Наприклад, до субрахунку 641 "Розрахунки за податками" треба відкрити субрахунки за видами податків:
641.1 (або 6411, 641/1) — "Розрахунки з податку на прибуток";
641.2 (6412, 641/2) — "Розрахунки з податку на додану вартість" тощо.
Розглянемо, як господарські операції відображаються на бухгалтерських рахунках. Тут існує чітка і гармонійна закономірність — кожна операція спричинює зміни не менше ніж на двох рахунках одночасно.
Наприклад:
1) Отримали матеріали — збільшення дебету субрахунку 201 "Сировина й матеріали", але одночасно збільшення боргу перед постачальниками за кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".
2) Отримали гроші в касу з рахунку в банку — збільшення за дебетом рахунку ЗО "Каса" і зменшення на ту саму суму за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках".
Таким чином, сума кожної операції відображується одночасно за дебетом одного (чи кількох) рахунків і за кредитом другого (чи кількох) рахунку. У цьому полягає сутність такого елемента методу бухгалтерського обліку, як подвійний запис.
Подвійний запис означає, що кожна господарська операція записується на бухгалтерських рахунках два або більше разів.
Кореспонденція рахунків — це взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками внаслідок відображення на них господарських операцій.
Якщо гроші отримані з банку в касу, то по цій операції рахунок ЗО "Каса" кореспондує з рахунком 31 "Рахунки в банку" і навпаки. В Інструкції до плану рахунків [4] для кожного рахунку наведено перелік тих рахунків, з якими він може кореспондувати за дебетом і кредитом.
Кожну господарську операцію треба відобразити на рахунках бухгалтерського обліку, тобто записати її суму за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Це називається зробити бухгалтерське проведення (проводку).
Бухгалтерське проведення — це відображення господарської операції та її суми на бухгалтерських рахунках із зазначенням, які рахунки дебетуються, а які кредитуються.
Щоб зробити бухгалтерське проведення, треба:
визначити економічний зміст операції;
вирішити, які рахунки беруть участь в проведенні;
визначити характеристику рахунків (А, П, А-П) і вирішити, на якому рахунку зміни відображати за дебетом, а на якому — за кредитом;
написати проведення.
Приклад
Отримано гроші з банку в касу — субрахунок 311 та рахунок ЗО, активні, на рахунку ЗО — збільшення, за дебетом, на субрахунку 311 — зменшення за кредитом. В бухгалтерському обліку записують так:
Д-т ЗО К-т 311.
Приклади бухгалтерських проведень з отримання або витрачання грошей:
1. Отримано короткострокову позику банку на поточний рахунок:
Д-т 311 К-т 60.
Сплачено позику банку з поточного рахунку: Д-т 60 К-т 311.
Видано з каси під звіт: Д-т 372 К-т ЗО.
Повернено в касу невитрачені залишки підзвітних сум: Д-т ЗО К-т 372.
Виплачено з каси заробітну плату: Д-т 661 К-т ЗО.
Отримано виробничі запаси від постачальника: Д-т 20 К-т 63.
Оплачено рахунки постачальника з поточного рахунку: Д-т 63 К-т 311.
Отримано оплату від покупців: Д-т 311 К-т 36.
Повернено гроші з каси в банк: Д-т 311 К-т ЗО.
Розглянемо спрощену схему відображення на рахунках процесів заготівлі, виробництва та реалізації. Схема процесу заготівлі
Отримано матеріали від постачальника: Д-т 20 К-т 63.
Оплачено рахунки постачальника: Д-т 63 К-т 311.
На Т-рахунках ця схема матиме вигляд:
Основи теорії бухгалтерського обліку20
Схема процесу виробництва
Витрати на виробництво групують за дебетом рахунків 23 (прямі витрати), 91, 92, 93. Списуються в дебет цих рахунків витрати з кредиту рахунків 20 "Виробничі запаси", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням", 13 "Знос необоротних активів" (пригадайте елементи витрат), а також інші витрати з кредиту рахунків 64, 371, 685 та ін. Виготовлена продукція списується з кредиту рахунку 23 "Виробництво" в дебет рахунку 26 "Готова продукція".
Розглянемо облік прямих витрат:
1. Передано у виробництво матеріали, МШП:
Д-т 23 К-т 20, 22.
Нараховано заробітну плату виробничому персоналу:
Д-т 23 К-т 661.
(Нарахування зарплати адміністративному персоналу буде здійснено проведенням Д-т 92 К-т 661, загальновирбничому: Д-т 91 К-т 661).
Нараховано амортизацію необоротних активів: Д-т 23 К-т 13.
Нараховано відрахування на соціальні заходи: Д-т 23 К-т 65. Списано витрати на відрядження: Д-т 23 К-т 372.
Нараховано борг за комунальні послуги: Д-т 23 К-т 685.
Передано на склад із виробництва готову продукцію: Д-т 26 К-т 23.
20, 22 23
►
60,65
І ►
13
І ►
685,372...
І ►
Схема процесу реалізації
У процесі реалізації підприємство повинно отримати дохід за рахунок різниці між продажною вартістю продукції та її собівартістю. В бухгалтерському обліку собівартість реалізованої продукції списується в дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації", а дохід від реалізації — в кредит рахунку 70 "Доходи від реалізації". В кінці звітного періоду (місяця, кварталу або року) собівартість і дохід списуються на рахунок 79 "Фінансові результати", на якому визначається фінансовий результат як різниця між кредитом і дебетом.
Бухгалтерські проведення розглянемо з числовими даними — собівартість продукції 7000 грн., ціна реалізації 9000 грн. (податок на додану вартість не розглядаємо, поки що ознайомимося із сутністю відображення на бухгалтерських рахунках основних господарських процесів). І ще пригадаймо принцип нарахування, за яким дохід від реалізації треба відобразити при відвантаженні продукції.
Відвантажено продукцію:
Д-т 90 К-т 26 7000 грн.
2. Відображено дохід від реалізації і заборгованість покупця:
Д-т 36 К-т 70 9000 грн.
У кінці звітного періоду списано на рахунок фінансових результатів:
3. Дохід:
Д-т 70 К-т 791 9000 грн.
4. Собівартість:
Д-т 791 К-т 90 7000 грн.
5. Надійшла оплата від покупців:
Д-т 311 К-т 36 9000 грн.
Фінансовий результат = К-т 791 -Д-т 791 - 9000 - 7000 = = 2000 грн.
26 90 791 70 36 311
7000
7000
9000
90009000
1.4.5. Баланс та звітність
Дані бухгалтерського обліку, згруповані на бухгалтерських рахунках, в подальшому узагальнюються у фінансовій звітності підприємств. Фінансову звітність складають таким чином, щоб надати інформацію про стан активів, капіталу і зобов'язань, про доходи, витрати та фінансові результати, рух грошових коштів та капіталу. Головною формою фінансової звітності є баланс (від лат. Ьів Іапз — дві чаші).
Баланс [П(С)БО 1] — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (додаток В).
Баланс — це двостороння таблиця, в якій ліва частина — це актив, а права — пасив.
В активі згруповано активи підприємства; в ньому три розділи — "Необоротні активи", "Оборотні активи" та "Витрати майбутніх періодів".
У пасиві п'ять розділів — "Власний капітал", "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання", "Доходи майбутніх періодів".
Кожний розділ складається зі статей відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку та рахунків. В активі відображаються залишки по рахунках класів 1—3, у пасиві — класів 4—6. Рахунки класів 7—9 призначені для складання форми № 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".
Актив = Пасив, або балансове рівняння Активи = Капітал + Зобов'язання.
Підсумок балансу, який однаковий в активі і пасиві, називається валютою балансу.
Баланс необхідний для контролю за наявністю та структурою активів, капіталу та зобов'язань підприємства, для аналізу фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності тощо.
Бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.
Бухгалтерська звітність підприємства включає в себе фінансову, податкову та статистичну звітність.
Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Звітним періодом вважається рік, проміжна фінансова звітність подається щоквартально.
Склад фінансової звітності
Квартальна:
форма № 1 — "Баланс" [П(С)БО 2], наведений у додатку В;
форма № 2 — "Звіт про фінансові результати" [П(С)БО 3], наведений у додатку Г.
Річна:
форми №1,2;
форма № 3 — "Звіт про рух грошових коштів" [П(С)БО 4];
форма № 4 — "Звіт про власний капітал" [ЩС)БО 5];
форма № 5 — "Примітки до фінансових звітів" [14].
Порядок подання фінансової звітності регламентовано наказом Міністерства фінансів України [13].
Вплив господарських операцій на баланс. Господарські операції зумовлюють певні зміни в балансі. Наприклад, оплата рахунків постачальника призводить до зменшення валюти балансу на суму оплати, бо зменшується залишок по субрахунку 311 (актив балансу) і по рахунку 63 (пасив балансу).
Розрізняють чотири типи операцій, що впливають на баланс.
У табл. 1.3 наведено баланс, в якому тільки кілька статей.
Таблиця 1.3
| Актив | Пасив | ||||
| Залишок | Зали- | Залишок | Залишок | ||
| Стаття | на початок | шок на кінець | Стаття | на початок | на кінець |
| періоду | періоду | періоду | періоду | ||
| Основні засо- | 18 000 | Статутний | 21 100 | ||
| би (10) | капітал (40) | 2) +200 | |||
| Виробничі | 1500 | Нероз- | 308 | ||
| запаси (20) | 3)+700 |
поділений прибуток (44) |
2)-200 | ||
| Готова про- | 1020 | ||||
| дукція (26) | |||||
| Каса (ЗО) | 1) 18 +100 | Позики банку (60) | 800 | ||
| Поточний | 1000 | Кредитор- | 130 | ||
| рахунок | 1)-100 | ська забор- | 1)+70 | ||
| (311) | 4)-ЗО | гованість за товари (роботи, послуги) (63) | -ЗО | ||
| Дебіторська | 800 | ||||
| заборго- | |||||
| ваність (37) | |||||
| Разом | 22 338 | Разом | 22 338 | ||
Тепер розглянемо чотири типи операцій, що впливають на баланс. Для цього під сумами відповідних статей вписуватимемо ті суми, які додаються або віднімаються від них у результаті наведених господарських операцій.
1) Збільшення одних активів та зменшення інших активів (активу балансу) на ту саму суму; валюта балансу не зміниться.
Отримано в касу з поточного рахунку 100 грн.:
Д-т ЗО К-т 311 100 грн.
2) Збільшення одних статей пасиву балансу (капіталу та зобов'язань) та зменшення інших статей пасиву на ту саму суму; валюта не зміниться.
Частину прибутку (200 грн.) використано на збільшення статутного капіталу:
Д-т 44 К-т 40 200 грн.
3) Збільшення активу та пасиву на одну суму; валюта балансу збільшується на ту саму суму.
Оприбутковано матеріали від постачальника на суму 70 грн.:
Д-т 20 К-т 63 70 грн.:
4) Одночасне зменшення активу та пасиву; валюта зменшиться на ту саму суму.
Погашено заборгованість перед постачальниками з поточного рахунку в сумі ЗО грн.:
Д-т 63 К-т 311 ЗО грн.
Після виконання всіх наведених операцій валюта балансу збільшиться на 40 грн. (+70 -ЗО). Цей самий результат отримаємо, коли визначимо залишки на кінець періоду за всіма статтями.
Отже, завдяки подвійному запису в бухгалтерському балансі актив завжди дорівнює пасиву після будь-яких господарських операцій. І це одна з ілюстрацій чіткості і гармонійності бухгалтерського обліку.
1.5. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри
Усі дані про господарські операції відображуються в первинних документах, після чого їх потрібно згрупувати та узагальнити за об'єктами бухгалтерського обліку. На практиці групування здійснюється спочатку з великим ступенем деталізації, а потім з дедалі меншим.
Наприклад, на складі щомісяця формуються десятки первинних документів з надходження та вибуття запасів. Одночасно інформація з них групується окремо за кожним видом запасів. Для цього ведуться картки, де відображаються залишок цього запасу і всі факти його надходження та вибуття. Це аналітичний облік.
Подальше узагальнення полягає в тому, щоб визначити обороти та залишки по субрахунках рахунку 20 "Запаси", а потім в цілому по рахунку. Це синтетичний облік.
Тому можна виділити такі етапи обліку:
первинний облік — фіксується в документах;
поточний облік — аналітичний і синтетичний, фіксується в облікових регістрах;
зведений, узагальнюючий — синтетичний облік та звітність.
Аналітичний облік — узагальнення даних первинних документів у регістрах аналітичного обліку (картках, книгах).
Синтетичний облік — узагальнюючий облік, який ведеться у регістрах синтетичного обліку (журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі) в розрізі синтетичних рахунків.
Обліковий регістр — це спосіб поточного обліку первинних даних на матеріальних носіях, що забезпечує їх юридичну силу і використання для складання звітності та управління. Традиційно це таблиці, книги, картки; нині облікова реєстрація може здійснюватись на комп'ютері.
Класифікація облікових регістрів:
За змістом:
синтетичного обліку (відомості, журнали-ордери, Головна книга);
аналітичного обліку: картки, виписки банку;
комбіновані (деякі журнали-ордери, відомості).
За характером запису:
хронологічні (касова книга);
систематичні — відображають однорідні господарські операції (картка складського обліку матеріалів);
комбіновані.
За видами вимірників:
контокорентні (грошові, для обліку операцій по рахунках грошових коштів);
кількісного обліку;
кількісно-сумового обліку.
Методи виправлення помилок в облікових регістрах:
1. Коректурний — неправильний запис закреслюється горизонтальною лінією так, щоб видно було закреслене число, поруч пишуть правильне число і ставлять завіряючий підпис:
2. Повне сторнування (червоне сторно).
Сторно (від лат. зіогпо — переведення рахунку); метод полягає в тому, що помилково внесену суму записують повторно червоним чорнилом і виключають із підсумку (на практиці обводять овалом або прямокутником).
Приклад 1. Запис:
150
220
220 200
означає: 150 + 220 - 220 + 200 = 350.
Приклад 2. Отримано в касу з банку 116 грн.; бухгалтер помилково записав 115 грн.:
Д-т
ЗО К-т 311 115
цей запис сторнується:
115
Д-т ЗО К-т 311і робиться правильний:
Д-т ЗО К-т 311 116.
1. Часткове сторно — якщо в попередньому прикладі правильна сума 113 грн., можна сторнувати тільки 2
Д-т ЗО Д-т ЗО
К-т 311 К-т 311
115
2. Допроведення — в прикладі 2 із методу повного сторнування можна зробити ще одне бухгалтерське проведення на 1 грн., буде правильна сума:
Д-т ЗО Д-т ЗО
К-т 311 К-т 311
115 2.
Бухгалтер щоразу вибирає найбільш доцільний метод; в деяких випадках методологія обліку потребує обов'язкового сторнування.
Методи 3 і 4 виключають один одного.
Увагаї У наступних розділах при описуванні кожної ділянки обліку окремо наводитимуться первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку.
1.6. Форми бухгалтерського обліку
У теорії бухгалтерські проведення записуються, як було розглянуто вище — дебет рахунку, потім кредит і сума. А визначення сальдо рахунків здійснюється на Т-рахунках. На практиці цього, звичайно, не досить. Необхідно вести облікові регістри, групувати дані в спеціальних таблицях.
Якщо первинні документи і більшість регістрів аналітичного обліку єдині майже для всіх підприємств, з деякими варіаціями, то регістри синтетичного обліку можуть бути різні. Вид регістрів синтетичного обліку визначається обраною на підприємстві формою бухгалтерського обліку.
Форма бухгалтерського обліку — це технологія та організація облікового процесу з відповідними способами документування та облікової реєстрації (спосіб ведення обліку при тих самих елементах методу).
На сьогодні в Україні 5 основних форм бухгалтерського обліку:
1. Повна журнально-ордерна — 17 журналів-ордерів (ж-о) і відомості до них. Ця форма використовується на великих підприємствах. Облікові регістри — журнали-ордери, відомості, Головна книга.
Журнал-ордер — це багатографна таблиця, записи в ньому ведуться за кредитом одного чи кількох рахунків із зазначенням дебетуємих рахунків. Наприклад, журнал-ордер по рахунку ЗО "Каса" має приблизно таку форму:
| Дата звіту касира | 3 кредиту рахунку 30 "Каса" у дебет рахунків | |||
| 31 | 37 | 66 | ||
| 05.08 | 550,00 | |||
| 08.08 | 100,00 | 7450,00 | ||
Наведені суми відповідають таким господарським операціям:
05.08. Видано під звіт — 550 грн.;
08.08. Видано заробітну плату — 7450 грн.;
Повернено в банк 100 грн.
Для здійснення цих операцій 05.08 в банку було отримано 8100 грн. Ця сума буде відображена у відомості за дебетом рахунку ЗО "Каса", яка має приблизно таку саму форму, тільки містить дебетові обороти в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків.
Відомості ведуться не по всіх рахунках; вони слугують для більш повного і зручного висвітлення бухгалтерських даних.
2. Скорочена журнально-ордерна форма — 7 журналів-ордерів, використовується на підприємствах середнього розміру. Форми журналів затверджені Міністерством фінансів України [8]. Схему журнально-ордерної форми обліку подано на рис. 1.2.
| Первинні документи | —► | Регістри аналітичного обліку | -»■ |
Журнали- ордери, відомості |
—► | Головна книга | —» | Баланс |
Рис. 1.2. Схема журнально-ордерної форми обліку
3. Спрощена форма обліку — для малих підприємств. Методичними рекомендаціями [10] передбачено ведення відомостей від 1-м до 5-м, кожна з яких складається з двох і більше розділів; узагальнюються облікові дані в оборотно-сальдовій відомості. Крім того, не скасовано форму, затверджену Вказівками [9], яка включає 9 відомостей від В1 до В8, шахову відомість В9 і оборотну відомість. Схему спрощеної форми обліку наведено на рис. 1.3.
Малі підприємства з незначною кількістю господарських операцій можуть вести просту форму обліку — Журнал обліку
Первинні Документи
Регістри аналітичного обліку
Відомості
Шахова відомість
| Обо- | Ба- | |
| ротно- | ланс | |
| саль- | -> | |
| дова | ||
| відо- | ||
| мість |
Рис. 1.3. Схема спрощеної форми обліку
4. Меморіально-ордерна форма — використовується в бюджетних організаціях, у банках. Регістр цієї форми — меморіальний ордер. Порівняно з журнально-ордерною ця форма більш докладна, але містить багато дублюючої інформації.
5. Комп'ютерна форма — за цією форми обліку порядок заповнення облікових регістрів та їх формат визначаються тією комп'ютерною програмою, яка використовується. Як правило, всі комп'ютерні програми формують журнали-ордери або відомості по кожному рахунку, шахову та оборотну відомості, а також всі форми звітності.
Оборотно-сальдова відомість по синтетичних рахунках (оборотний баланс) — таблиця, що містить залишки на початок звітного періоду, обороти за період і залишки на кінець періоду за дебетом та кредит синтетичних рахунків.
Шахова відомість — це таблиця, яка містить обороти за місяць по всіх рахунках, причому кожен рахунок повторюється в боковику (дебетові обороти) і в шапці відомості (кредитові обороти). Суми оборотів проставляються на перетині граф і рядків. Шахова відомість може бути представлена у вигляді (фрагмент):
| У дебет рахунків | 3 кредиту рахунків | |||
| ЗО | 31 | 63 | ||
| 20 | 800 | |||
| ЗО | 500 | |||
| 31 | 20 | |||
| 63 | 80 | |||
Наведені суми означають такі господарські операції (за рядками):
отримано матеріали від постачальників 800 грн.;
отримано в касу з поточного рахунку 500 грн.;
повернено в банк з каси 20 грн.;
оплачені рахунки постачальника 800 грн.
Це дуже зручний регістр і бухгалтери на практиці нерідко ним користуються при всіх формах обліку: по-перше, тут відразу визначаються дебетові і кредитові обороти по всіх рахунках, а по-друге, рівність цих оборотів (у нижній правій клітині відомості) свідчить про те, що всі господарські операції враховані, можна заповнювати Головну книгу (або оборотну відомість).
1.7. Порядок ведення обліку
Методологічне керівництво веденням бухгалтерського обліку в Україні [1] здійснює Міністерство фінансів України.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України, в бюджетних установах — Державним казначейством України.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе власник або керівництво підприємства.
Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві може здійснюватися:
бухгалтерською службою;
підприємцем без створення юридичної особи;
централізованою бухгалтерією або аудиторською службою на договірних засадах;
самостійно власником або керівником підприємства (крім підприємств, звітність яких повинна оприлюднюватися).
Бухгалтерський облік має вестись методом подвійного запису з використанням загальноприйнятих елементів методу бухгалтерського обліку. Звітність підприємство подає згідно із законодавством.
Підприємство самостійно:
— визначає свою облікову політику;
обирає форму бухгалтерського обліку;
розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку;
затверджує правила документообороту, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів тощо.
Методологія обліку повинна бути незмінною протягом року. Якщо на наступний рік підприємство має намір змінити облікову політику, на початку року видається наказ про облікову політику.
Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
При визначенні облікової політики підприємство самостійно обирає:
методи нарахування амортизації необоротних активів;
методи оцінки запасів при їх вибутті;
межу вартості основних засобів;
нарахування тих чи інших забезпечень та ін.
Усі ці питання в кінці звітного року повинні бути розкриті в Примітках до фінансових звітів.
Обов'язки керівника і головного бухгалтера щодо організації та ведення бухгалтерського обліку
Керівник повинен створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку і організувати контроль діяльності всіх бухгалтерських служб.
Головний бухгалтер:
забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організує контроль за повнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;
організує документооборот;
бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та її відшкодуванням;
розподіляє обов'язки між працівниками бухгалтерії та контроль за їх виконанням;
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у відокремлених підрозділах підприємства;
своєчасно готує проекти наказів про облікову політику, про проведення інвентаризації тощо.
1.8. Практичні завдання з теорії бухгалтерського обліку
Приклад розв'язання завдання формування балансу. Одним з найважливіших результатів вивчення теорії бухгалтерського обліку повинно стати набуття практичного уміння сформувати баланс підприємства шляхом відображення господарських операцій на Т-рахунках.
Формування балансу підприємства на кінець звітного періоду здійснюється на основі балансу на початок періоду (табл. 1.4) і даних про здійснені господарські операції за звітний період (табл. 1.5).
Баланс на початок звітного періоду
Таблиця 1.4
| Актив | Пасив | ||||||||
| Назва статей | На початок періоду | На кінець періоду | Назва статей | На початок періоду | На кінець періоду | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||
| Основні засоби (Ю) | 1280 | Статутний капітал (40) | 1540 | ||||||
| Матеріали (20) | 340 | Короткострокові позики (60) | 107 | ||||||
| Каса (ЗО) | 8 | Розрахунки з оплати праці (66) | 950 | ||||||
| Поточний рахунок (311) | 992 | Розрахунки з постачальниками та підрядниками (63) | 23 | ||||||
| Всього | 2620 | 2620 | |||||||
Журнал реєстрації господарських операцій
Таблиця 1.5
| № пор. | Зміст операції | Сума, грн. | Д-т | К-т |
| 1 | Оприбутковано матеріали від постачальника | 75 | 20 | 63 |
| 2 | Надійшла на розрахунковий рахунок позика банку | 40 | 311 | 60 |
| 3 | Отримано в касу для виплати заробітної плати | 950 | 30 | 311 |
| 4 | Виплачено заробітну плату | 950 | 66 | зо |
| 5 | Оплачено рахунки постачальника | 23 | 63 | 311 |
Відкриваємо Т-рахунки, спочатку переносимо в них початкове сальдо по кожному рахунку з балансу, а потім обороти з журналу реєстрації господарських операцій та розраховуємо обороти за дебетом і кредитом кожного рахунку і сальдо на кінець періоду. Це сальдо переносимо в баланс як залишки по рахунках на кінець періоду (табл. 1.6).
Т-рахунки
01 05 50
| 1280 | |
| 1280 |
| 340 | |
| 1)75 | |
| 415 |
| 8 | |
| 3)950 |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |