Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
Тема 3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях.
Основні поняття і визначення.
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи задає шкоди довкіллю.
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела ( може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Природні (стихійні):
тектонічні (підземні);
топологічні (надземні);
атмосферні.
Біогенні:
інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин;
масове уражання сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками.
Техногенні:
викиди РР;
викиди ОР;
з вибухами;
з пожарами;
транспортні аварії.
Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінки події, що стала або може статися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.
Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах і при застосуванні сучасних засобів ураження.
Радіаційна обстановка – це обстановка, яка склалася на території підприємства (об’єкту), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняття заходів захисту населення.
Радіаційна обстановка характеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження, які є основними показниками небезпеки для життя людей і роботи промислових підприємств (об’єктів).
Оцінка радіаційної обстановки є обов’язковим елементом роботи начальників і штабів ЦО.
Оцінка радіаційної обстановки це:
визначення масштабів і характеру радіоактивного зараження (нанесення на карту зони, або рівнів радіації в окремих точках);
аналіз його впливу на діяльність об’єктів, сил ЦО, населення;
вибір найбільш оптимальних варіантів дій, при яких виключається радіоактивне зараження.
Мета проведення оцінки радіаційної обстановки – для прийняття заходів по захисту населення, які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінення, а також для визначення найбільш доцільних дій населення і формувань ЦО на зараженій місцевості.
Радіаційна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки.
Метод прогнозування
Вихідні дані при прогнозуванні радіаційної обстановки:
час ядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті);
координати центру ядерного вибуху (аварії);
потужність і вид ядерного вибуху;
швидкість і напрямок середнього вітру.
Що ще необхідно знати для оцінки радіаційної обстановки?
Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати:
значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди (табл.16 стор.14, Губський);
допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами (стор.50).
Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження.
Проводиться це в такій послідовності:
П
о
координатах
наносять на
карту центр
ядерного вибуху.
В масштабі
карти (плану)
наноситься
коло (зона можливого
зараження в
районі ядерного
вибуху). Згідно
з довідником
для потужності
вибуху від 100
до 1000 кт (кілотонн)
при наземних
вибухах радіус
зони зараження
в районі вибуху
дорівнює 3 км.
Біля кола надписують
характеристику
ядерного вибуху.
Наприклад
100-Н
8.10 25.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год. 10 хв., число і місяць (25.01).
По азимуту середнього вітру, який отримується від метеослужби із центру вибуху проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зони можливого радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру.
До кола зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 200 до дотичних проводять прямі, які є боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості. Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану).
При цьому прийнято межі зони А наносити синім кольором, зони Б – зеленим, зони В – коричневим, зони Г – чорним.
8 р/г
80 р/г
200
240 р/г
напрямок
800 р/г середн.
вітру
100-Н Г В Б А
8
.10
24.05 Зона
надзви-
В і с ь с л і
д у
чайно
небезпеч. Зона
небезч. Зона
сильного
Зона помір.
зараження зараж. Д=4000р. рад.зараження зараження
Роботи припин. Д=1200р. Д=400р.
на 4 доби Роботи припиня- Роботи не зу- Д=40р.
ють на 1 добу пиняють
В
изначається
час підходу
радіаційної
хмари до населених
пунктів за
формулою: tвип.=
L
V де L – відстань від центру вибуху до населеного пункту, км, V – швидкість вітру км/год.
Цей метод дозволяє визначити можливий ступінь радіаційного зараження: сильна, небезпечна, дуже небезпечна, помірна і до початку випадання радіоактивних опадів організувати захист населення і особового складу формувань, а промислові об’єкти перевести на режим роботи в умовах радіоактивного зараження.
Метод радіаційної розвідки
Він застосовується в штабах ЦО промислових підприємств (об’єктів) міст, районів, областей, а також у військових частинах.
Вихідними даними виявлення радіаційної обстановки є рівні радіації і час їх виміру в окремих точках місцевості приладами радіаційної розвідки. Ці дані – основа для нанесення меж фактичних зон радіаційного зараження.
Для цього на карті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з них вказується величина рівня, приведена до 1 год. після ядерного вибуху.
7
8
р/г
6,7 р/г
8.00 8.30
80 р/г 6,9 р/г
8.25
8.40
81
р/г