Xreferat.com » Рефераты по геологии » Аналіз гідрохімічних показників річки Стрижень

Аналіз гідрохімічних показників річки Стрижень

Зміст


Вступ

Розділ 1. Річка Стрижень як мала водна артерія України

1.1 Географічне положення річки Стрижень

1.2 Живлення та рівневий режим

1.3 Екологічний стан річки Стрижень

1.4 Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми

Розділ 2. Основні гідрохімічні показники, їх характеристика

2.1 Температура

2.2 Запах

2.3 Прозорість води

2.4 Кольоровість води

2.5 Вміст хімічних речовин

2.6 Кислотність

Розділ 3. Аналіз динаміки гідрохімічних показників р. Стрижень за 2006 – 2008 роки

Висновки

Список використаних джерел


Вступ


Оптимізація національних та міжнародних систем моніторингу поверхневих вод з метою підвищення їх екологічної та економічної ефективності вимагає ретельного періодичного перегляду переліку контрольованих параметрів якості води в залежності від зміни природно-екологічної ситуації та рівня і видів господарської діяльності в басейнах річок. Завданням таких уточнень переліків показників є виявлення репрезентативних показників стану якості води, тобто показників, які найбільш повно і постійно характеризують контрольований водний об’єкт.

Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення залежить безпосередньо від того, як часто вони виявляються у річковій воді у гранично-допустимих для водокористування концентраціях (ГДК), чи перевищують ці концентрації.

Присутність будь-яких показників якості води у концентраціях, що не перевищують встановлені ГДК для того, чи іншого виду водокористування не може вважатися ознакою їх репрезентативності як показників забруднення.

За повторюваністю забруднення може бути нестійким, спостерігатися в окремих пробах, тобто бути одиничним; може не являтися домінуючим, але в той же час очевидно мати стійкий характер, і, нарешті, забруднення може бути домінуючим, тобто являтися характерним [2].

Оскільки проблеми, пов'язанi з якiсними та кiлькiсними показниками водних ресурсiв малих річок з часом дедалi бiльше загострюються, то дослідження є актуальним.

Об`єкт дослідження – водні ресурси р. Стрижень

Предмет дослідження – гідрохімічні показники річки Стрижень.

Мета роботи полягає в аналізі динаміки гідрохімічних показників річки Стрижень як індикатору її екологічного стану.

Основні завдання роботи:

1) Дати характеристику річки Стрижень як малої водної артерії

2) Охарактеризувати основні гідрохімічні показники (температура, запах, прозорість, кольоровість, вміст хімічних речовин в річковій воді, кислотність);

3) Провести аналіз динаміки гідрохімічних показників р. Стрижень за 2006 – 2008 роки.


Розділ 1. Річка Стрижень як мала водна артерія України


1.1 Географічне положення річки Стрижень


Річка Стрижень належить до басейну р. Десна і є її правобережною притокою першого порядку. Басейн річки розташований в межах лісної зони. Протікає річка по території Чернігівської області.

Довжина річки складає 32,4 км, площа водозбору 158 км2, залісеність 8,0 %, заболоченість 0,28 %, розораність 57,3 %.

За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 150,00 м, що знаходиться у 2,5 км на захід від с. Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області [6].

Річка не має приток довжиною більше 10 км. Коефіцієнт густоти річкової сітки, без врахування річок з довжиною менше 10 км, складає 0,21 км/км2.

Падіння річки 45,1 м, середньозважений похил 1,28 м/км.

Норма стоку річки складає 14,0 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95 % - відповідно 9,39 млн. м3 і 5,53 млн.м3.

Власний стік річки зарегульований слабо. Загальна кількість ставків і водоймищ, що регулюють місцевий стік, станом на 01.01.2004 р. складає 5, а їх сумарний об’єм – 1,531 млн. м3.

Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу, жорсткість її складає 4,2 - 4,9 мг-екв/л, загальна мінералізація – 290 – 320 мг/л [7].

Умови, що визначають формування поверхневого стоку річки, є в цілому сприятливі. Коротка характеристика основних з них приводиться у подальшому текстовому викладенні та відповідних таблицях.

Клімат басейну помірно-континентальний з відносно сухим холодним періодом і більш вологим – теплим.

Зареєстровані максимальні та мінімальні температури повітря відповідно рівні + 39°С і _ 34°С.

Кількість посушливих днів ( вологість повітря менше 30 % ) складає в середньому 14 днів у рік.

Спостережений добовий максимум опадів дорівнює 58 мм.

Сніговий покрив у басейні спостерігається з середини листопада до початку квітня. Найраніші дати появи снігового покриву відносяться до початку жовтня, а найпізніші дати сходу – до кінця квітня. Стійкий сніговий покрив зимою спостерігається щорічно. Середня висота снігового покриву складає 23 см, максимальна - 56 см.

Найбільша глибина промерзання ґрунту досягає 141 см.

У теплий період року переважаючими є вітри північно-західних напрямків, у холодний період – західних і від південно-східних до південно-західних. Середня річна швидкість вітру складає 3,5 м/с.

Середня величина випаровування з водної поверхні складає 630 мм (дані наведені в табл. 1.1.)


Таблиця 1.1

Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
Температура повітря, °С
-6,7 -6,2 -1,4 6,8 14,4 17,5 19,4 18,2 13,2 6,8 0,6 -4,2 6,5
Відносна вологість повітря, %
87 86 82 72 64 66 68 71 75 82 88 88 79
Опади, мм
44 47 44 45 53 64 72 66 48 44 61 51 639

1.2 Живлення та рівневий режим


Гідрографічна сітка басейну річки розвинена помірно. Основні гідрографічні характеристики наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні гідрографічні характеристики р. Стрижень

Найменування характеристик Одиниці виміру Показник
Куди впадає - Десна
Права або ліва притока - права
Довжина км 32,4
Відмітки : витоку м абс. 150,0
гирла м абс. 104,9
Падіння м 45,1
Похил : середній м / км 1,39
середньозважений м / км 1,28
Площа водозбору км2 158
Середня висота водозбору м абс. 136,0
Середній похил водозбору м / км 17,0
Залісеність % 8,0
Заболоченість % 0,28
Озерність % 0,52
Розораність % 57,3
Еродованість % 0
Урбанізованість % 18,7
Зрошених земель з постійною водопровідною мережею тис. га 0,250
Осушених земель з постійною водопровідною мережею тис. га 0,335
Кількість приток : довжиною більше 10 км шт. 0
довжиною 10 км і менше шт. 6
Довжина річкової сітки : з врахуванням річок l > 10 км км 32,4
з врахуванням річок l < 10 км км 50,0
Коефіцієнт густоти річкової сітки : з врахуванням річок l > 10 км км / км2 0,21
з врахуванням річок l < 10 км км / км2 0,32
Звивистість - 1,27

Басейн річки розташований в межах Деснянської терасової рівнини і Чернігівсько-Городнянської морено-зандрової рівнини [12].

Абсолютні відмітки поверхні складають 105 - 154 м, а її загальний уклін спрямований у південному напрямку. Густота розчленування складає 0,53 км / км2. Глибина ерозійної врізки - до 10 м. Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень наведені в таблиці 1.3.


Таблиця 1.3

Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень

Характеристика Одиниці виміру Ділянка річки, км Показник
Тип долини
0 – 32,4 Ерозійно - акумулятивна
Кількість терас шт. 0 - 10 2
Морфометрична характеристика абс. відмітка м 0 – 32,4 105 - 154

ширина м 0 – 32,4 250 - 1000

глибина ерозійної врізки м 0 – 32,4 до 10

крутість схилів град. 0 – 32,4 0,004 – 0,01
Джерела забруднення поверхневих і підземних вод Вид - - Тваринницький комплекс

Кількість шт. 9,5; 14; 21; 25; 28,5 5

Вид - - Склад ядохімікатів

Кількість шт. 7,5; 13; 23 3

Вид - - Скид зливових вод

Кількість шт. 0,5 - 4 11

Вид - - Скид стічних вод

Кількість шт. 0,5 - 4 14

Вид - - Вигріб

Кількість шт. 4 1
Сучасні процеси Вид - - Яружна ерозія

Ступінь виявлення - 0,5 - 4 сильна

Вид - - Яружна ерозія

Ступінь виявлення - 10; 14 середня

Вид - - Яружна ерозія

Ступінь виявлення - 18; 21 слабка

Вид - - Просадочність

Ступінь виявлення - 10 – 32,4 I тип

Морфологія і стан заплави р. Стрижень наведені в таблиці 1.4. Характеристика русла річки р. Стрижень відображена в таблиці 1.5.

Таблиця 1.4

Морфологія і стан заплави р. Стрижень

Характеристика Одиниці виміру Ділянка річки, км Показник
Тип заплави - 0 – 32,4 акумулятивний
Розташування відносно русла - 0 – 32,4 двостороннє
Потужність алювію м 0 – 32,4 до 25
Морфометричні та гідравлічні характеристики Ширина м 0 – 32,4 50 - 300

Відносна висота над середньомеженним рівнем води м 0 – 32,4 0,6 – 3,5

Глибина затоплення при максимальних у році витратах забезпеченістю : 1 % м 0 – 32,4 0,9 – 4,2

5 % м 0 – 32,4 0,5 – 3,3

10 % м 0 – 32,4 0,3 – 2,9

Тривалість затоплення діб 0 – 32,4 5 - 12
Залісеність % 0 – 32,4 29,9
Залуженість % 0 – 32,4 50,3
Розораність % 0 – 32,4 16,5
Заболоченість % 0 – 32,4 1,8
Відносна площа староріч % 0 – 32,4 0
Меліорованість % 0 – 32,4 0
Урбанізованість % 0 – 32,4 1,5
Джерела забруднення поверхневих і підземних вод Вид - - Сміттєзвалище

Кількість шт. 16,5 1

Вид - - Смітник

Кількість шт. 2 – 4 ;5 – 6 ; 22 9
Сучасні процеси Вид - - Заболочування

Ступінь прояву - 10 - 15 сильна

Вид - - Заболочування

Ступінь прояву - 15 – 16,5 ; 17,5 – 20,5 середня

Вид - - Підтоплення

Ступінь прояву - 15 – 17,5 ; сильна

Вид - - Підтоплення

Ступінь прояву - 18,5 – 20,5 середня

Таблиця 1.5

Характеристика русла річки р. Стрижень

Характеристика Одиниці виміру Ділянка річки, км Показник
Тип русла - 0 – 32,4 ерозійно-акумулятивний
Ширина м 0 – 32,4 2 - 40
Глибина : на плесах м 0 – 32,4 0,3 – 0,8
на перекатах м 0 – 32,4 0,1 – 0,2
Швидкість течії : а ) на плесах – у межень м / с 0 – 32,4 0,005 – 0,08
у багатоводні періоди м / с 0 – 32,4 0,2 – 0,3
б ) на перекатах – у межень м / с 0 – 32,4 0,15 – 0,30
у багатоводні періоди м / с 0 – 32,4 0,6 – 0,8
Руслові утворення - - -
Замулення русла м 0 – 32,4 0,05 – 0,5 (місцями до 1 – 1,5)
Заростання русла % 0 – 32,4 10 – 30, місцями 70 – 100
Відносна довжина ділянок русла : випрямлених % 0 – 32,4 12
обвалованих % 0 – 32,4 6
що знаходяться у підпорі % 0 – 32,4 29
Відносна протяжність різних угідь в межах прибережної смуги : рілля % 0 – 32,4 0
сіножаті % 0 – 32,4 82,5
пасовища % 0 – 32,4 0
присадибні ділянки % 0 – 32,4 0
ліси або чагарники % 0 – 32,4 15,6
болота % 0 – 32,4 1,9
інші угіддя % 0 – 32,4 0
Сучасні процеси Вид : - - Замулення

Ступінь прояву - 0 - 4 сильна

Вид : - - Замулення

Ступінь прояву - 4 – 22,5; 28 - 30 середня

Аналіз даних, характеризующих схили долини, заплаву та русло річки, показує, що розвинуті тут сучасні процеси (заболочення та підтоплення заплави, замулення русла, яружна ерозія) мають стабільний характер і подальше змінення їх інтенсивності залежить від господарчої діяльності в басейні річки.

Басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини [8].

У геологічній будові до регіонального водоопіру, якими є мергельно-крейдові відклади сенеман-мастрихського ярусів ( K2 cm + m ), що залягають на глибинах 220 - 240 м, приймають участь відклади палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова басейну наведена в таблиці 1.6.


Таблиця 1.6

Геологічна будова басейну

Геологічний вік порід Геологічний індекс Район поширення Глибина залягання м Потужність, м Літологічний склад порід
Четвертинні відклади, Q
Сучасні елювіальні відклади е IV Усюди З поверхні до 1, 2 Різноманітні грунти
Алювіальні відклади а IV Заплави річок та днищ балок З поверхні від 2 – 3 до 25 Піски, рідше супіски, з прошарками глини та суглинків
Еолово-делювіальні відклади vd III Області І-х надзаплавних терас З поверхні 2 - 10 Суглинки лісоподібні
Алювіальні відклади ІІ – ї надзаплавної тераси а ІІІ Нижня частина розрізу тераси 1 - 11 12 - 35 Піски, суглинки
Еолово-делювіальні відклади vd III На межиріччях З поверхні 5 - 13 Суглинки лесо-подібні
Водно-льодовикові надморенні відклади f II dns Водно-льодовикові долини З поверхні до 10 Піски з уламками кристалічних порід
Льодовикові відклади (морена) g II dn Водно-льодовикові долини 5 - 13 до 33 Піски, суглинки
Водно-льодовикові підморенні відклади f, g II dnі Водно-льодовикові долини 8 – 17 до 25 Піски, глини
Водно- та озерно-льодовикові відклади f, lg, g II dn Водно-льодовикові долини 6 - 14 до 10 Піски, суглинки, супіски

Варто зазначити, що відклади крейдової та юрської систем розповсюджені усюди.

Басейн річки Стріжень розташований в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну [5]. Водоносні горизонти приурочені до відкладів палеогенового, неогенового та четвертинного віку.

Першим від поверхні регіональним водоопіром слугують алеврити київської свити палеогену. Основні відомості про пункти спостережень наводяться в таблиці 1.7.


Таблиця 1.7

Основні відомості про пункти спостережень

Місцезнаходження та відомча належність Спостережений водоносний горизонт Кількість спостережених свердловин Дата початку спостережень

Чернігівське УОС:

Водозабір “ Полуботки “

Q 5 1978
Водозабір “Ялівщина” Q 7 1974 - 1982

За своїм режимом р. Стрижень відноситься до Східноєвропейського типу. Живлення річки здебільшого сніго-дощове. Гідрологічна вивченість режиму річки в цілому незадовільна. Гідрологічна вивченість р.Стриень наведено в таблиці 1.8


Таблиця 1.8

Гідрологічна вивченість

Характеристика ( показник ) Одиниці виміру р. Стрижень
Назва річки - Стрижень
Пункт спостережень - Відсутні
Відстань від гирла км
Площа водозбору км2
Відмітка нуля поста м, система висот
Період дії : відкритий дата
закритий дата
Належність поста ( відомства ) -
Склад спостережень : рівні води -
витрати води -
температура води -
льодові явища -
товщина льоду -
витрати завислих наносів -
хімічний склад води -

Позначення : “ + “ - наявність матеріалів вивченості ;

“ – “ - відсутність матеріалів вивченості.


1.3 Екологічний стан річки Стрижень


Басейн р. Стрижень розташований у зоні помірного зволоження.

Сучасний водогосподарський баланс басейну, складений із врахуванням потреб у воді на 01. 01. 2009 р., в цілому позитивний.

В умовах середнього за водностю року в межах всіх водогосподарських ділянок р. Стрижень (витік – створ 1 вище с. Халявин – створ 2 нижче вул. Бойова – створ 3 гирло), а також в цілому по басейну, спостерігаються надлишки водних ресурсів [10].

У маловодному році (Р = 75% ) також відмічені надлишки водних ресурсів в межах всіх водогосподарських ділянок і в цілому по басейну річки, за виключенням ділянки створ 1 ( вище с. Халявин ) – створ 2 ( нижче вул. Бойова ), де спостерігається дуже невеликий дефіцит на промисловість і комунально-побутове господарство об’ємом 9 тис. м3, що складає 0,06% від потреби цього споживача.

У дуже маловодному році (Р = 95%) надлишки водних ресурсів відмічені в межах водогосподарських ділянок витік – створ 1 (вище с. Халявин) та створ 2 (нижче вул. Бойова) – створ 3 (гирло). В цілому по басейну та в межах водогосподарської ділянки створ 1 (вище с. Халявин) – створ 2 (нижче вул. Бойова) спостерігаються незначні дефіцити на промисловість і комунально-побутове господарство у VII – IX місяцях загальними об’ємами відповідно 35 тис. м3 та 109 тис. м3 (0,25% та 0,78% від потреб цього споживача) [8]. Стан окремих факторів природного середовища та направленість процесів, що в ньому відбуваються, обумовлюють загальну екологічну обстановку в басейні р. Стрижень, яка у теперішній час в цілому незадовільна.

Основними джерелами забруднення р. Стрижень є надходження в річку без очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових і промислових стічних вод з урбанізованих територій (в тому числі стічні води, що потрапляють у Стрижень через праву притоку Чорторійку), розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення берегів і водойми побутовим сміттям та систематичні порушення вимог Водного законодавства щодо прибережної захисної смуги, особливо в нижній течії річки (від с. Полуботки до гирла).

Основними джерелами забруднення р. Стрижень є надходження в річку без очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових і промислових стічних вод з урбанізованих територій (в тому числі стічні води, що потрапляють у Стрижень через праву притоку Чорторійку), розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення берегів і водойми побутовим сміттям та систематичні порушення вимог Водного законодавства щодо прибережної захисної смуги, особливо в нижній течії річки (від с. Полуботки до гирла).

Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок наведено в таблиці 1.9.


Таблиця 1.9

Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок

Заходи ( характеристика ) Одиниця виміру Значення показників (ступінь реалізації)


фактичні рекомендовані
Водний Кодекс України (статті 88, 89); Постанова Кабміну України від 13.05.1996 р. № 502 “Порядок користування землями водного фонду“ % 83 100

Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси наведені в таблиці 1.10. Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод наведено в таблиці 1.11. Існуючі та потенціальні джерела виснаження підземних вод наведено в таблиці 1.12.


Таблиця 1.10

Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси

Ділянка річки, км Процес або явище Розповсюдження, км2 Причини розвитку Вплив на стан річки

15 - 17,5;

18,5 - 20,5

підтоплення заплава утруднений стік, близьке залягання ґрунтових вод замулення, заростання русла

10 - 16,5;

17,5 - 20,5

заболочування заплава утруднений стік, близьке залягання грунтових вод замулення, заростання русла

0,5 – 4 ; 10;

14 ; 18 ; 21

яружна ерозія схили річкової долини крутість схилу підсилена акумуляція

Таблиця 1.11

Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод

Ділянка річки, км Найменування джерела забруднення Забруднююча речовина Природний об’єкт, в який здійснюється скид


об’єм, м3/добу вид (найменування)
7,5; 13; 23 Склади ядохімікатів н. в. міндобрива, ядохімікати Ґрунтові води
9,5; 14; 21; 25; 28,5 Тваринницькі комплекси н. в. стік тваринницьких комплексів Ґрунтові води
2 – 4; 5 – 6; 22 Смітники н. в. токсичні відходи Ґрунтові води
16,5 Сміттєзвалище н. в. токсичні відходи Ґрунтові води
4 Вигріб 2,74 токсичні відходи Ґрунтові води

1.4 Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми


Забруднення водойм зумовлене потраплянням в них зважених речовин, розчинених сполук, токсичних речовин. Забруднення потрапляють у водойми зі стічними водами населених пунктів і промислових підприємств, а також з дощовими водами. Характер впливу стічних водна водойми залежить від їх якості і кількості.

Між водою як середовищем існування і населяючими водойму організмами існує певний зв’язок, згідно з яким при наявності в воді органічних сполук (білки, вуглеводні, жири кислоти) в ній виникає специфічна флора і фауна. По розвитку у водоймі певних організмів можна робити висновки стосовно санітарного стану [24].

У 1909 році була розроблена класифікація ступені забрудненості водойми за видами рослин і тварин, які наявні в водоймі. Ця класифікація отримала назву системи сапробності.

В залежності від того, наскільки сильно забруднена вода, водойми і окремі ділянки діляться на відповідні зони:

Зони сапробності клас чистоти

Полісапробна (р) IV

Альфа-мезосапробна (α-m) III

Бета-мезосапробна (β-m) II

Олігосапробна (o) I

Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду.

Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду.

Альфа-мезосапробна зона (α-m). В цій зоні починається аеробний розпад органічних речовин з утворенням NH3, міститься багато вільної вуглекислоти, кисень присутній в малій кількості [11].

Бета-мезосапробна зона (β-m) відмічається у водоймах майже вільних від нестійких органічних речовин, що розклалися до окислених продуктів.

Олігосапробна зона (о) характеризує майже чисті водойми з незначним вмістом нестійких органічних речовин і невеликою кількістю продуктів їх мінералізації. Вищі водні рослини розвиваються в основному в олігосапробній і бета-мезасапробній зонах. Ксенобіонтами є лише деякі водні мохи і папороті, які мають достатньо високе індикаторне значення [19].

Оцінка якості води за гігрофітами може мати лише допоміжне значення, оскільки загальний аналіз повинен брати до уваги населення водойми і ступінь кількісного розвитку видів, що складають біоценози в цілому.

На розвиток водної рослинності сильно впливає коливання рівня води протягом вегетаційного періоду. Індикаторами зниження рівня води є види широкого екологічного діапазону (Butomus umbellatus, Glyceria Tluitans, Sparganium erektum, Typha latifolia). Різкі зниження рівня води індукує Cilyceria Tluitans. Індикаторами постійності рівня води звичайно є види роду Urtikularia, а підняття рівня води – Menyantnes trisolia, Naumburgia thysiflora. Зовнішнім проявом реакції видів на посилення коливання рівня води до певних меж слід вважати їх масову появу в даних місцях, а також проходження повного життєвого циклу.

Індикаторами забруднення води важкими металами виступають Potamogeton perfoliatus і Potamogeton obtusitolius (залізо), Gliceria maxima (плюмбум); азотистими сполуками - Lecuna gibba, Meniophilum verticilatum; хлором - Gliceria maxima; індикаторами підвищення мінералізації води є Myriophilum spicatum, Sagittaria sagittifolia, підвищений вміст кальцію у воді і донних відкладеннях - Nymphoides peltata, Potamogeton crispus. Ці та деякі інші види в умовах забруднення води характеризується високою концентрації хімічних сполук і елементів у воді вегетують більш тривалий час, ніж інші.

Індикаторами евтрофування водойм, що відбувається під впливом антропогенних факторів, є Butomus umbellatus, Typha lafisolia ділянок, що не зазнають антропогенного впливу, - Ceratophyllum submersum;водойм з відносно чистою водою - Gliceria plekata, Potamogeton alpinus.

Гігрофіти слугують індикаторами акумулятивно – ерозійних процесів, що проходять в прибережній смузі водойм (Cuperus clifsorneis, Sagittaria platyphilla, Vallisneria spiralis). Вони індукують ділянки майбутнього обміління (Batrachium, Scirpus littoralis) і формування мулових відкладень (Alisma gramineum , Alisma plantago - aguatica), а також початкової стадії заростання водойм (Hydrocharis morsus–ranae, Polygonum amfibium). Є індикаторами процесів заболочення, які особливо характерні для водойм антропогенного евтрофорування і зниження рівня води (Carex panikulata, Egilisetum fluviatile, Hippuris vulgaris) [11].

Під само очищенням розуміють весь комплекс взаємозв’язку фізичних хімічних та біологічних процесів, в результаті діяльності яких якість води повертається до першочасткового стану [10].

Велику роль в процесах самоочищення забруднених вод відіграють вищі водні рослини, які розвиваються у великих кількостях на озерах і водосховищах, мілких річках, ставках.

За даними Кабанова (1958, 1961) зарості рослин можуть слугувати бар’єром при попаданні в водойму розсіяних забруднюючих речовин, а також пригнічують сапрофітну мікрофлору. Наприклад, у елодеї ясно виражені антагоністичні властивості по відношенню до сапрофітних бактерій, її розвиток може також прискорити відмирання дизентерійної палички у воді (Доливо – Добровільський, 1959).

Водні рослини часто грають значно більшу роль, ніж фітопланктон, в процесах фотосинтетичної реарегенерації (Вінберг, 1955).

Часто завислі частинки створюють значну каламутність води, що різко погіршує її санітарний стан та заважають очистці на водоочисних спорудах. Рослинність є бар’єром для завислих мінеральних та органічних сполук. При фільтрації води через зарослі напівводяних та занурених рослин її прозорість збільшується [3].

В заростях занурених рослин значно збільшується кількість розчиненого кисню, значно знижується кількість розчиненого кисню, значно знижується кількість сольового аміаку і наростає азот нітритів.

Вищі водні рослини та зообентос сприяють розвитку фітофільної фауни, яка також приймає участь у самоочищенні води та даних відкладень від органічних речовин, продуктів їх розпаду та бактерій.

Макрофіти використовують також у біологічному закріпленні берегів. Укріплення берегів за допомогою водних макролітів визнано найбільш надійним простим і екологічно вигідним заходом. В заростях макрофітів більшості прісноводних водойм відбувається нерест риб.

Але при використанні вищої водної рослинності можливостей і негативний вплив - при її відмиранні та розкладанні, вона стає джерелом вторинного забруднення. Є можливість заболочення водойми внаслідок розростання вищої водної рослинності. Тому необхідно своєчасно видалити їх з водойм.

Розділ 2. Основні гідрохімічні показники, їх характеристика


2.1 Температура


Молекулярна структура природної води характеризується взаємодією її простих молекул, внаслідок чого вона може бути у рідкому, твердому і газоподібному стані.

Для функціонування водних екосистем температурозалежні зміни фізико-хімічних властивостей води мають виняткове значення. Так, лід, який покриває водойми взимку, ізолює більш глибокі шари води від промерзання.

При різкому зниженні температури повітря замерзає лише поверхневий шар водойм, нижче якого температура води утримується на рівні плюсових значень. У той же час у неглибоких водоймах при сильних морозах може спостерігатись промерзання товщі води до самого дна. У таких випадках риби та інші водяні організми вмерзають у льодову товщу. Як правило, за таких умов відбувається їх масова загибель.

Але є випадки, коли такі риби, як карась, після нетривалого вмерзання і наступного розморожування залишаються живими. Це відбувається завдяки тому, що навколо тіла риб утворюється невеликий шар води з підвищеною концентрацією солей. За таких умов необхідна нижча температура для замерзання води. Що ж до забезпечення таких риб киснем, то в умовах різкого зниження метаболізму його мінімальні концентрації у воді дають змогу рибам перебувати певний час у стані анабіозу. Виживають також деякі безхребетні тварини планктону і бентосу, що утворюють біоценоз льоду — пагон.

При весняному підвищенні температури і таненні льоду після досягнення температури 4 °С вода з верхніх шарів як більш важка опускається на дно, а придонні шари піднімаються на поверхню. Внаслідок такої вертикальної циркуляції відбувається більш швидке прогрівання всієї товщі води, в тому числі

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: