Xreferat.com » Рефераты по геологии » Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області

Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області

COLSPAN=3>Дебіт Видалений дебіт, л/сек





л/сек. м3/год. 3/доба
4 20 76 2,0 18 1,8 0,024 0,09 2,16 0,013 4 20 76 2,0 18 4,0 0,054 0,194 4,66 0,014 6 40 76 4,9 35,1 3,8 0,012 0,043 1,03 0,003

Згідно цих даних, можна розраховувати коефіцієнт фільтрації порід водоносного горизонту.

Щоб справитися з такою притокою, необхідно обладнати водовідливну установку відповідної потужності. Причому водовідливна установка повинна бути обладнана насосом 2К-6 продуктивністю 10-30 м3/годину. Потужність насоса 4,5 кВт. Вага насоса 35 кг.

На підставі даних, отриманих в результаті польових спостережень за рівнями води в свердловинах, гідрогеологічного обстеження родовища і пробних гідрогеологічних відкачувань, можна сказати, що Курчицьке родовище гранітів знаходиться в сприятливих гідрогеологічних умовах.


Спеціальна частина


4. Якісна і технологічна характеристика корисної копалини


Корисною копалиною на Курчицькому родовищі є граніти, свіжі і зачеплені вивітрюванням.

Вивчення якості гранітів проводилося з метою визначення придатності їх у вигляді сировини на бут і щебінь для будівництва автомобільних доріг. Для цієї мети що визначає якість гранітів є їх фізико-механічні властивості. Тому всі різновиди граніту піддавалися фізико-механічним випробуванням по повній і скороченій програмах.

Відповідно до технічного завдання якість корисної копалини, представленої на Курчицькому родовищі гранітами, повинна задовольняти вимоги ГОСТу 8267-75 "Щебінь з природного каменя для будівельних робіт" і ГОСТу 22132-75 "Камінь бутовий". Згідно ГОСТу 8267-75 щебінь, отриманий з вивержених порід, характеризують наступні основні якісні показники:

1. По дробленні при стисненні (роздавлюванні) в циліндрі щебінь розподіляється на п'ять марок:

"1400" (втрата в масі до 12%);

"1200" (12-16%),

"1000" (16-20%),

"800" (20-25%),

"600" (25-34%).

2. По знос в поличному барабані щебінь розподіляється на чотири марки:

"З-1" (втрата в масі до 25%),

"З-2" (25-35%),

"З-3" (35-45%),

"З-4" (45-60%).

3. По опору удару на копрі ПМ щебінь підрозділяється на 3 марки: "У-75", "У-50", "У-40"

4. По морозостійкості щебінь підрозділяється на: що витримує 15, 25, 50, 100, 150, 200, 300 циклів поперемінного заморожування і відтавання (марки Мрз-15, Мрз-25, Мрз-50, Мрз-100, Мрз-150, Мрз-300/.)

5. Вміст пилоподібних, глинистих і мулистих частинок не повинно перевищувати 1%.

6. Зміст зерен пластинчастої (лещатної) і голкової форми не повинен перевищувати 35%.

По ГОСТу 22132-76 камінь бутовий, отриманий з вивержених порід, характеризують такі якісні показники:

Межа міцності при стисненні початкової виверженої породи повинна бути не нижче 600 кг/см2.

Міцність бутового каменя з вивержених порід характеризується марками "600", "800", "1000", "1200", "1400".

По морозостійкості бутовий камінь має наступні марки: Мрз-15, Мрз-25, Мрз-50, Мрз-100, Мрз-150, Мрз-200, Мрз-300, відповідні кількості циклів поперемінного заморожування і відтавання.

При облаштування та ремонті автомобільних доріг застосовується камінь бутовий з морозостійкістю не менше 25 циклів поперемінного заморожування і відтавання.

З петрографічних описів шліфів видно, що граніти Курчицького родовища забарвлені в світло-сірі і сірі кольори, порода мілко-середньозерниста, однорідна, щільна, міцна з масивною текстурою. Складаються граніти з плагіоклазу, калієвого польового шпату, кварцу, біотиту і мусковіту. Акцесорії представлені, в основному, апатитом.

Визначення якості початкової породи для бутового каменя і щебеня будівельного Центральною лабораторією проектний-дослідницького бюро проводилася по методиці, розробленій ГОСТом 8269-76 з урахуванням вимог ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий 8267-75 на щебінь.

В пробах на скорочену програму фізико-механічних випробувань визначалася щільність, об'ємна маса, водопоглинання, пористість.

В пробах на повну програму фізико-механічних випробувань додатково проводилися визначення: дроблення щебеню при стисненні в циліндрі, стирання щебеню в поличному барабані, опор удару на копрі ПМ, вміст пилуватих глинистих і мулистих частинок, вміст зерен пластинчастої форми, зерен слабких і вивітрілих порід, морозостійкості, об'ємної насипної маси.

Для визначення властивостей щебеню початкова гірська порода дробилася на лабораторній щічній дробарці, потім щебінь розсівався на фракції 5-10 мм, 10-20 мм, 20-40 мм і піддавався випробуванням.

Всього випробувано за повною програмою 21 проба з кореневого матеріалу, 3 моноліти і 13 проб за скороченою програмою.

Всі проби граніту, відібрані на фізико-механічні випробування в 1978 р., розподілилися по різновидах таким чином:


№ п/п Різновиди порід Програма фізико-механічних випробувань Всього


скорочена повна
1. Свіжі граніти 6 21 27
2. Граніти зачеплені вивітрюванням 6 3 9
3. Вивітрілі граніти 1 - 1
Всього: 13 24 37

Нижче приводиться якісна характеристика граніту по його різновидах.

Граніти свіжі

Цей петрографічний різновид гранітів охарактеризований 21 пробою, випробуваних за повною програмою і шістьма пробами, випробуваними за скороченою програмою.

Фізико-механічні властивості цих гранітів характеризуються наступними показниками:

п/п

Види випробувань Результати фізико-механічних випробувань


від до
А. Вихідна порода
1. Щільність, г/см2 2,64 2,88
2. Об’ємна маса, г/см3 2,61 2,84
3. Водопоглинання, % 0,09 0,56
4. Пористість, % 0,6 6,7
5. Межа міцності при стисненні, кг/см3:

а) В повітряно-сухому стані 787 1304
б) В водонасиченому стані 711 1076
в) Після 25 циклів безпосереднього заморожування 677 887
6. Коефіцієнт розм’якшення 0,67 0,97
7. Марка гірської породи по міцності у водонасиченому стані 600 800
8 Марка породи по морозостійкості Мрз25
Б. Щебінь
9. Об’ємна насипна маса по фракціям


5-10 мм 1004 1194

10-20 мм 1113 1300

20-40 мм 1242 1375
10. Втрати в масі при дробленні складають у % по фракціям:


5-10 мм 11,34 18,58

10-20 мм 8,85 16,9

20-40 мм 8,53 18,27
11. Марка щебеню по дробленні по фракціям:


5-10 мм 1000 1400

10-20 мм 1000 1400

20-40 мм 1000 1400
12. Знос в поличному барабані по фракціям у %:


5-10 мм 17,76 35,0

10-20 мм 11,32 35,8

20-40 мм 10,75 40,21
13. Марка щебеню по зносу в поличному барабані по фракціям:


5-10 мм И – I И – II

10-20 мм И – I И – II

20-40 мм И – II И – III
14. Опір удару на копрі ПМ 73,74 189,39
15. Марка щебеню по удару на копрі ПМ У-50 У-75
16. Морозостійкість щебеню по фракціям:


5-10 мм 2,0 8,2

10-20 мм 1,0 7,2

20-40 мм 0,5 4,3
17. Вміст пилувато-глинистих та мулистих частинок 0,1 0,2
18. Вміст зерен пластинчастої та голкової форми 1,3 23,0
19. Вміст зерен слабких порід 0,4 3,0

Граніти, зачеплені вивітрюванням. Цей петрографічний різновид гранітів охарактеризований 3 пробами з монолітів на повну програму і 6 пробами з керна на скорочену програму випробувань. Фізико-механічні властивості цих гранітів характеризується наступними показниками:


п/п

Види випробувань Результати фізико-механічних випробувань


від до
А. Вихідна порода
1. Щільність, г/см2 2,63 2,73
2. Об’ємна маса, г/см3 2,54 2,70
3. Водопоглинання, % 0,15 0,56
4. Пористість, % 2,6 4,8
5. Межа міцності при стисненні, кг/см3:

а/ В повітряно-сухому стані 972 1099
б/ В водонасиченому стані 967 832
в/ Після 25 циклів безпосереднього заморожування 602 736
6. Коефіцієнт розм’якшення 0,75 0,98
7. Марка гірської породи по міцності у водонасиченому стані 800 800
8. Марка породи по морозостійкості Мрз 25
Б. Щебінь
9. Об’ємна насипна маса по фракціям


5-10 мм 1042 1083

10-20 мм 1206 1241

20-40 мм 1283 1355
10. Втрати в масі при дробленні складають у % по фракціям:


5-10 мм 13,93 20,02

10-20 мм 9,0 18,79

20-40 мм 9,29 18,27
11. Марка щебеню по дробленні по фракціям:


5-10 мм 800 1000

10-20 мм 1000 1400

20-40 мм 1200 1400
12. Знос в поличному барабані по фракціям у %:


5-10 мм 23,91 33,61

10-20 мм 19,21 25,86

20-40 мм 22,67 27,93
13. Марка щебеню по зносу в поличному барабані по фракціям:


5-10 мм И – I И – II

10-20 мм И – I И – II

20-40 мм И – II И – III
14. Опір удару на копрі ПМ 104,45 127,40
15. Марка щебеню по удару на копрі ПМ У-75
16. Морозостійкість щебеню по фракціям:


5-10 мм 5,4 7,6

10-20 мм 4,9 6,4

20-40 мм 2,8 5,4
17. Вміст пилувато-глинистих та мулистих частинок 0,14 0,23
18. Вміст зерен пластинчастої та голкової форми 11,4 13,6
19. Вміст зерен слабких порід 0,2 1,6

Достовірність отриманих результатів лабораторних фізико-механічних випробувань проб граніту виправдана шляхом зовнішнього лабораторного контролю. Так на зовнішній контроль було направлено 2 проби граніту за повною програмою фізико-механічних випробувань. Зовнішній лабораторний контроль фізико-механічних випробувань гранітів підтверджує достовірність показників, отриманих при фізико-механічних випробуваннях основних проб. Необхідно відзначити, що якість гранітів характеризується витриманістю, як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. Будь-яких закономірностей в розподілі якісних показників хоча б по окремих видах випробувань в межах площі підрахованих запасів не спостерігається. Тільки невеликі коливання в міцності відмічаються як за площею, так і на глибину.


5. Попутні корисні копалини і цінні компоненти


Сировиною на попутні корисні копалини на Курчицькому родовищі могли б служити тільки покрівельні породи, які представлені грунтово-рослинним шаром, суглинком і піском, а також вивітрілими кристалічними породами. Проте кожен різновид породи зі всіх вищеперелічених характеризуються великою мінливістю по потужності.

Загальна потужність покрівельних порід на площі підрахованих запасів змінюється від 1,37 до 2,5 м.

Всі шари мають невитриману потужність. Суглинок зустрінутий тільки свердловиною №3. Піски характеризуються великим вмістом дресви і уламків граніту, і не можуть знайти практичного застосування.

Вивітрілий граніт зустрінутий тільки однією свердловиною №8. Покрівельні породи в процесі розробки Курчицького родовища гранітів можуть бути використані тільки для обвалування родовища з метою оберігання кар'єру від попадання в нього паводкових вод. Решта частини порід, окрім ґрунтового шару, піде у відвали.


6. Гірничотехнічні умови експлуатації


Курчицьке родовище гранітів розташоване в Новгород-волинському районі Житомирської області УРСР на двох ділянках площею по I гектару, що належать в даний час Новгород-волинському райдоручастку Житомирського облдорбуду, у с. Курчиця на відстані 400-500 м.

Із заходу, півночі і сходу ділянки оточені лісом. Природних меж ділянки не мають (креслення №3).

Гірничотехнічні умови експлуатації залежать від глибини залягання корисної копалини, потужності розкритих порід, фізико-механічних властивостей сировини і гідрогеологічних умов родовища.

Ділянки родовища в плані мають форму прямокутника із сторонами 90-95 м. У контурі підрахунку запасів по I ділянці найбільш висока відносна відмітка поверхні рівна 70,21 м, а найбільш висока відносна відмітка поверхні дорівнює 63,0 м, а найбільш низька – 48,86 м, відносна відмітка меженного рівня озера 48,04 м.

На II ділянці є кар'єр, що діє. Розробка корисної копалини в теперішній час не ведеться у зв'язку з відробітком раніше виявлених запасів.

Розміри кар'єру в плані складають 55х70 м. Найбільш низька відмітка дна кар'єру 48,86 м. У теперішній час намічається, що розробка корисної копалини буде проводиться на I ділянці до горизонту +27 м, а на ІІ ділянці до горизонту +21 м.

Корисною копалиною на Курчицькому родовищі є свіжі і зачеплені вивітрюванням граніти, загальною середньою потужністю по I ділянці 27,59 м, по II ділянці – 33,42 м і з коефіцієнтом міцності (по М.М. Протод`яконову) - 8-10. Щільність їх знаходиться в межах 2,64-2,88 г/см3, об'ємна маса 2,61-2,84 г/см3.

У контурі запасів глибина залягання корисної копалини змінюється від 0,5 до 6,0 м від денної поверхні по I ділянці і від 0,5 до 3,0 м по II ділянці. Покрівельні породи в об'ємі 23 тис.м3 по I ділянці і 11 тис. м3 по П ділянці представлені четвертинними відкладами (ґрунтовий шар 5 тис. м3 по I ділянці і 3 тис. м3 по II ділянці, суглинок, пісок – 15 тис. м3 по I ділянці і 6 тис. м3 по II ділянці) з коефіцієнтом міцності (по Протод`яконову) 0,6, вивітрілим гранітами – 3 тис. м3 по I ділянці і 2 тис. м3 по II ділянці з коефіцієнтом міцності (по М.М. Протод`яконову) 5-7.

У загальному об'ємі покрівельних порід на вивітрілі граніти доводиться тільки 13%, а 83% доводиться на грунтово-рослинний шар, суглинок і пісок по I першій ділянці, а по II ділянці на вивітрілі граніти доводиться 18%, а 82% доводиться на грунтово-рослинний шар, суглинок і пісок.

Курчицьке родовище грантів знаходиться в сприятливих гідрогеологічних умовах.

Максимальна розрахункова притока води кар'єр без урахування атмосферних опадів складе 13 м3/час.

Воду, що проникла, в кар'єр можна відкачувати в озеро, розташоване в 50 м від кар'єру.

Розробка корисної копалини на Курчицькому родовищі можлива відкритим способом.

При розробці Курчицького родовища рекомендується транспортна система розробки корисної копалини з екскаваторним вантаженням і транспортуванням гірської маси автотранспортом на дробарку первинного дроблення.

Розробка корисної копалини передбачається уступами заввишки до 8-10 м. Кути укосів уступів згідно "Єдиними правилам безпеки при розробці родовищ, корисних копалини відкритим способом" рекомендуються наступні: для уступів, що знаходяться в роботі, до 80 градусів і для неробочих – 56 градусів.

При прийнятій системі розробці втрати корисної копалини в надрах складає 28,7 тис. м3 або 11% від загальної кількості запасів по I ділянці і 36,7 тис. м3 або 13,0% від загальної кількості запасів по II ділянці.

Спушення гірської породи повинне проводитися буропідривним способом.

Слід зазначити, що гірничотехнічні умови відкритої розробки корисної копалини Курчицького родовища в цілому сприятливі.


7. Петрографічний опис порід


Породи Курчицького родовища представлені гранітами та іноді включеними в них пігматитами. Граніти свіжі, тільки ближче до поверхні зачеплені вивітрюванням або вивітрілі.

Свіжі граніти мають світло-сіре та сіре забарвлення, мілко-середньозернисті, однорідні щільні, міцні, з масивною текстура.

Вивітрілі породи зазвичай набувають жовтувате забарвлення в результаті заміщення плагіоклазу порід агрегатом вторинних глинистих мінералів, які забарвлені в жовтий колір.

Пегматити свіжі, крупнозернисті, також сірого кольору. Текстури їх однорідні.

Під мікроскопом граніти мають гранітову, бластогранітову та лепідогранобластову структуру в залежності від ступеню зачеплення процесами катаклазу та бластичної перекристалізації. Складені зернами плагіоклазу, калієвого польового шпату, кварцу, біотиту та мусковіту. Акцесорії представлені, головним чином, апатитом.

Плагіоклаз в гранітах родовища має склад олігоклазу. Мілкі зерна зазвичай ксеноморфні, ізометричні, із звивистими контурами. Більш крупні наближаються за формами до ідіоморфним – призматичним. Зерна зазвичай виразно полісинтетично здвійниковані, хоча в деяких породах здвійниковані помітно слабко. Іноді зустрічаються зерна без двійників.

В деяких породах спостерігається як би зональність. Центральні ділянки мають вигляд ядерних зон, серитизації або тріщинуватості.

Зерна плагіоклазу в породах зазвичай в більшому чи в меншому ступеню політизовані, зазвичай доволі рівномірно. Іноді слабко серитизовані. Вміщують включення зерен кварцу, луски біотиту.

В породах, які зачеплені вивітрюванням зерна в різному ступеню (в залежності від ступеню вивітрілості породи) тріщинуваті. Тріщинки нерідко виконуються вторинною глинистою речовиною, криптозернистою тонкоагрегатною.

Калієвий польовий шпат утворюється в гранітах в результаті процесів метасоматичного привнесення. Із тонкого міжгранулярної плівки відбувається ріст самостійних зерен таких же розмірів, як і зерна плагіоклазу.

Зерна калішпату гратчасто здвійниковані (що свідчить про те, що калі шпат представлений мікрокліном). Свіжі, з пертитовою будовою розпаду та іноді заміщення. Вміщують включення реліктових зерен кварцу, плагіоклазу, зрідка біотиту. Іноді утворює пегматитові зростки з зернами кварцу.

У вивітрілих породах зерна калішпату також тріщинуваті, однак зазвичай в меншому степені, ніж зерна плагіоклазу.

Кварц знаходиться в ксеноморфних ізометричних зернах, які зібрані зазвичай в доволі крупні скупчення. Контури зерен звивисті, згасання хвилясте. Скупчення зерен або окремі зерна кварцу розповсюджені в породах рівномірно. У вивітрілих породах зерна кварцу в різному ступені тріщинуваті. В деяких породах згасання зерен майже нормальне.

Біотит спостерігається в лускових та пластинчастих мілких зернах. Приурочений до міжзернових проміжкам породоутворюючих салічних мінералів.

Луски біотиту свіжі, виявляють характерний для всіх порід родовища плеохроїзм від солом’яно-жовтого по Np до яскраво-коричнево-бурого по Nq кольору. Другою характерною особливістю біотиту родовища є наявність більшої кількості плеохроїчних двориків, особливо по периферії зерен.

Іноді біотит знаходиться в зростках із зернами мусковіту. Іноді спостерігається сімплектитове зростання з кварцом та мусковітом.

Мусковіт, як і калієвий шпат, розвивається в породі в результаті процесів калієвого метасоматозу. Зазвичай спостерігаються лускові зерна мусковіту, які приурочені до міжзернових проміжкам породоутворюючих мінералів. Але бувають в породах крупні пластинчасті зерна мусковіту, які розвиваються по зернам катаклазу, заліковуючи останні. Зазвичай такі зерна мають кутові контури, вміщують включення реліктових зерен мінералів плагіоклазу, біотиту та ін. зерна мусковіту світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.

Акцесорії в гранітах представлені, переважно, апатитом. Зерна останнього іноді мають доволі крупні розміри. Приурочені до міжзернових проміжкам породоутворюючих мінералів до зерен біотиту, іноді мусковіту.

Із інших мінералів в породах зустрічаються зерна лейкоксенізованого сфену та мала кону. Вони включені в зерна біотиту та оточені плеохроїчними двориками. Іноді мають більш крупні розміри і відрізняються при більших збільшеннях.

Породи родовища в більшому або меншому ступені катаклазовані та бластично перекристалізовані.

Породи родовища зазвичай свіжі. Однак в ділянках, які близькі до поверхні нерідко в більшому чи меншому ступені зачеплені вивітрюванням. Процеси останнього проявляються в тріщинуватості зерен плагіоклазу. Тріщинки виконані вторинними мінералами із групи глинистих мінералів, іноді з рудним пилом. Нерідко залишаються пологими (віткритими тріщинками). Їх наявність суттєво впливає на міцність порід.

Пегматити характеризуються крупнозернистою будовою. Свіжі. Складені таким ж мінералами, що і вміщуючі граніти родовища. Відрізняються більш кислим складом плагіоклазу (альбіти ту). Решта характерні особливості гранітів характерні також для пегматитів.

Нижче приведені описи найтиповіших для даного родовища шліфів:

Свердловина №1, глибина 1,8 м

Шліф №1

Граніт (зачеплений вивітрюванням)

Макроскопічно порода жовтувато-сірого кольору, середньо-дрібнозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням. Вивітрілість породи виявляється в заміщенні плагіоклазу кріптолусковим агрегатом глинистих мінералів жовтого кольору. Порода однорідна. Текстура масивна.

Під мікроскопом.

Склад породи в %-х:

Плагіоклаз -35

Калієвий польовий шпат – 30

Кварц – 25

Біотит – 7

Мусковіт – 2,5

Акцесорії – 0,5

Структура бластогранітова

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 1-3 мм, близькі за формою до ідіомофних – таблитчастим і призматичним. Зерна нерідко із звивистими, роздрібнюваними контурами. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, слабо пелітизовані і серицитизовані (0,5-2%), містять включення реліктових зерен кварцу, біотиту і плагіоклазу. Розподілені в породі рівномірно. У помітному ступені тріщинуваті.

Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматозу, що пройшли після і одночасно із закінченням процесів катаклазу. Зерна калішпату розвиваються з міжгранулярної плівки до самостійних зерен розміром 0,5- 3 мм, іноді до крупних порфіровидних зерен розміром 3х6мм. Нерідкі прості двійники. Зерна гратчасто здвійниковані, слабо пелітізовані (0,5-5%), містять включення пойкилобластових реліктових зерен плагіоклазу, кварцу і біотиту. В результаті катаклазу виявляють хвилясте згасання.

Кварц - знаходитися в ксеноморфних ізометричних зернах розміром 0,1-1 мм, із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Зерна в значній мірі тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.

Біотит – спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,5 – 1,5 мм, що розвиваються в міжзернових проміжках салічних мінералів. Зерна свіжі, плеохроюють від солом'яний-жовтуватого до яскраво-коричнево-бурого кольору. Містять велику кількість плеохроїчних двориків навколо найдрібніших включень акцесорних мінералів, приурочених переважно до периферії зерен. Розподілені в породі рівномірно.

Мусковіт - присутній в лускових зернах розміром 0,1-1мм, що розвиваються в породі в результаті процесів К-метасоматозу, і як би заліковують зони катаклазу і міжзернові проміжки. Нерідко знаходиться в тісній асоціації, навіть в зростанні з біотитом.

Луски світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.

Акцесорії представлені зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм, лейкоксенізованного сфену (0,05 мм) і найдрібнішими зернами малакону (0,01 мм). Апатит спостерігається в асоціації з біотитом і мусковітом, а також в самостійних зернах, приурочених до міжзернових проміжків мінералів, а також включених в зерна останніх.

Сфен та малакон включені в зерна біотиту, рідше – приурочені до зерен мусковіту. В біотиті виявлені плеохроїчними двориками. Порода помітно зачеплена процесами катаклазу. Катаклазовані ділянки складають близько 1-3% площі шліфа. Як би цементують більш великі зерна, які вцілілі від катаклазу.

Порода в помітному ступеню вивітріла. Процеси вивітрювання виражаються з значній тріщинуватості породи. Велика кількість тріщин проходить по зернам плагіоклазу та кварцу, а також по між зерновим проміжкам. Тріщини виконуються вторинними слюдоглинистими мінералами бурого кольору, рудним пилом.

Свердловина №1, глибина 10,0 м

Шліф №2

Граніт катаклазований (свіжий)

Макроскопічно порода світло-сірого кольору, мілко-середньозерниста, щільна, міцна, свіжа, однорідна. Помітні луски мусковіту з перламутровим блиском. Текстура масивна.

Під мікроскопом.

Склад породи в %-х:

Плагіоклаз -35

Калієвий польовий шпат – 20

Кварц – 30

Біотит – 9

Мусковіт – 5

Акцесорії – 1

Структура порфіробластова:

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром до 0,5мм в основній масі і до 4 мм в порфіровидних виділеннях. Зерна ізометричної форми, але із звивистими роздробленими контурами. Виразно полісинтетично здвійниковані. Помітно серицитизовані (5-20%), містять включення округлих зерен кварцу.

Калієвий польовий шпат – мікроклін в процесі К-метасоматозу розростається з міжгранулярної плівки в зерна розміром 0,1-0,5 мм в основній масі, до 3 мм - в порфіровидних виділеннях. В крупних зернах спостерігається гратчасте і пертітова будова розпаду. Розподілені в породі рівномірно.

Кварц - знаходиться в зернах розміром 0,1-1 мм, зібраних в скупчення розміром 1,5-2 мм. Контури зерен звивисті, згасання хвилясте. Розподіл в породі рівномірний.

Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів. Зерна свіжі плеохроюють від солом'яний-жовтого кольору по №1 до яскраво-коричневий-бурого по №q. Містять велику кількість плеохроїчних двориків, особливо по краях зерен. Мусковіт утворюється в результаті процесів К-метасоматозу. Розростається в зерна від лускової форми розміром 0,1-1,5 мм, до не правильних пластинок розміром до 3 мм, що включають реліктові зерна первинних мінералів породи, салічних і фемічних (біотиту). Зерна мусковіту приурочені до зон катаклазу і заліковують останні. Також заліковують тріщини по міжзернових проміжках.

Акцессорії представлені зернами апатиту (0,05-0,2мм), лейкоксенізованого сфену (0,01-0,05мм), малакону (до 0,02мм). Зазвичай включені в зерна біотиту і оточені плеохроїчними двориками. Зерна апатиту нерідко приурочені до міжзернових проміжками включені в зерна породоутворюючих мінералів.

Порода в значній мірі торкнулася процесами катаклазу і бластичної перекристалізації. Основна маса породи бластично перекристалізована. Зерна плагіоклазу, що уціліли від дроблення, є порфіровидні утвореннями. Порода в значній мірі зачеплена вивітрюванням. Одиничні тріщини проходять по зонах катаклазу, зазвичай заліковуються вторинними мінералами. У помітному ступені серицитизован плагіоклаз.

Свердловина №1, глибина 24,0 м

Шліф №3

Граніт (свіжий)

Макроскопічно порода сірого кольору, середньо-крупнозерниста, щільна, свіжа, однорідна. Текстура масивна.

Під мікроскопом.

Склад породи в %-

Плагіоклаз – 35

Калієвий польовий шпат – 25

Кварц – 30

Біотит – 6

Мусковіт – 3,5

Акцесорії – 0,55

Структура бластогранітова, порфіровидна.

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 1-3, іноді до 6 мм. Зерна близькі за формою до ідіоморфних – призматичних та таблитчастих, але із звивистими роздробленими контурами. Зерна невиразно полісинтетично здвійниковані, декілька пелитизовані (0,5-5%), вміщують включення зерен біотиту.

Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичного привнесення та розростається в зерна розміром 0,5 мм. Зерна свіжі, з пертитовою будовою розпаду, включенням реліктових зерен плагіоклазу та кварцу (в крупних зернах).

Кварц знаходиться в зернах розміром 0,5-2 мм, нерідко зібраних в скупчення розміром до 3-5мм. Зерна ксеноморфні, із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Скупчення розподілені в породі рівномірно.

Біотит спостерігається в лускових зернах розміром 0,1-1 мм, іноді до 2 мм в довжину, нерідко зібраних в невеликі скупчення розміром до 1 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів. Зерна свіжі, солом'яно-жовтого кольору по № р, яскраво-коричнево-бурого по №q, містять численні плеохроїчні дворики, особливо рясні по периферії зерен. Часто зростаються із зернами мусковіту. Розподілені в породі рівномірно.

Мусковіт утворюється в результаті К-метасоматичного привнесення. Розростається в лускові зерна розміром 0,1-1 мм, приурочені до міжзернових проміжків мінералів, зазвичай спільно з біотитом. Дрібні луски мусковіту розвиваються також по тріщинах в плагіоклазі, заліковуючи останні.

Акцесорії представлені зернами апатиту (0,05-0,2 мм), приуроченими до міжзернових проміжків і до зерен породоутворюючих мінералів, а також зернами лейкоксенізованого сфену (0,01-0,05 мм) і малакону (0,01-0,03 мм), включеними в зерна біотиту і оточеними плеохроїчними двориками.

Порода зачеплена процесами катаклазу. Катаклазовані ділянки складають 3-5% площ шліфа. Розвиваються між крупними зернами, як би цементуючи останні.

Порода свіжа.

Свердловина № 1, глибина 38,0 м

Шліф №4

Пегматит (свіжий)

Макроскопічно порода сірого кольору, грубозерниста з розміром зерен до 5-20 мм. Помітні листочки мусковіту, кристали кварцу і плагіоклазу, рідше – калішпату. Розподіл мінералів в породі рівномірний. Текстура грубозерниста.

Під мікроскопом.

Склад породи в %- х: Плагіоклаз – 50

Кварц – 45

Мусковіт – 5

Структура крупнозерниста.

Примітка: процентний склад породи мікроскопічно не відповідає процентному складу породи в шліфі. Причиною є крупнозернистість породи.

Плагіоклаз породи має склад альбіт-олігоклазу (більш кислий, чим у вміщуючих гранітах). Зерна розміром 3-7 мм мають зазвичай ідіоморфні – призматичні і таблитчасті форми, але іноді контури їх незграбні. Зерна в незначному ступені рівномірно пелітизовані (5-10%), виразно полісинтетично здвійниковані. Слабо серицитизований (2-3%).

Кварц утворює зерна розміром 0,5-7 мм, зазвичай зібрані в скупчення розміром 5-7 мм. Скупчення виконують незграбні і ксеноморфні проміжки між крупними кристалами плагіоклазу. Контури зерен звивисті, згасання хвилясте. Слабо тріщинуваті. Містять зрідка включення луски мусковіту.

Мусковіт знаходиться в пластинчастих зернах розміром 1-3 мм неправильної форми, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів, заліковуючи останні. В породі спостерігається ідіоморфні, шестигранні пластинки мусковіту, але в шліф вони не потрапили.

Порода свіжа.

Решта породоутворюючі (калішпат, біотит) і акцесорні мінерали в шліф не потрапили із-за крупнозернистості породи.

Свердловина №2, глибина 1,0 м.

Шліф №5

Граніт катаклазований (вивітрілий)

Макроскопічно порода сірувато-жовтого кольору, мілко-середньозерниста, однорідна. Порода в значній мірі вивітріла – неміцна, розсипається в руках. Помітно, що зерна плагіоклазу заміщені криптолусковим агрегатом глинистих мінералів жовтого кольору, що додають забарвлення всій породі. Текстура масивна.

Під мікроскопом.

Склад породи в %- х: Плагіоклаз - 30

Калієвий польовий шпат – 25

Кварц – 35

Біотит – 7

Мусковіт – 2,5

Акцесорії – 0,5

Структура бластокатакластична.

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,2-1,5 мм, ксеноморфні, ізометричні, в сильному ступені тріщинуваті. Короткі тріщини, що гілкуються, виконуються вторинними глинистими мінералами. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані.

Калієвий польовий шпат – мікроклін знаходиться в ізометричних ксеноморфних зернах розміром 0,5-1,5 мм, із звивистими контурами. Зерна калішпату свіжі, гратчасто здвійниковані, з пертитовою будовою розпаду.

Кварц спостерігається в ізометричних ксеноморфних зернах розміром 0,2-2 мм, зібраних в скупчення розміром 3-5 мм. Зерна із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Помітно тріщинуваті. Тріщини виконані вторинними слюдяно-глинистими мінералами.

Біотит зустрічається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-0,5 мм, зібраних в скупчення розміром до 1,5 мм. Приурочені до міжзернових проміжків, заліковуючи останні. Зерна біотиту свіжі, з характерним плеохроїзмом і численними плеохроїчними двориками.

Мусковіт присутній в лусках розміром 0,1-0,5 мм, зазвичай в асоціації з біотитом і в міжзернових проміжках салічних мінералів. Утворюється в результаті К-метасоматозу. Розподілені в породі рівномірно. Свіжі.

Акцесорії представлені, в основному, апатитом. Одиничні зерна лейкоксенізованого сфену і малакону, включені в біотит.

Порода в значній мірі катаклазована. Катаклазовані та бластично перекристалізовані ділянки складають близько 20% площі шліфа. Тріщини вивітрювання нерідко проходять тріщинам катаклаза. Катаклазованість породи сприяє її вивітрілості.

Порода в помітному ступені вивітріла. Тріщини вивітрювання проходять по зернах плагіоклазу і кварцу, а також по міжзернових проміжках. Виконуються вторинними слюдяно-глинистими мінералами.

Свердловина №2, глибина 2,5 м

Шліф №6

Граніт (помітно зачеплений вивітрюванням)

Мікроскопічно порода світло-сірого, з жовтуватим відтінком кольору. В цілому забарвлення породи плямисте, оскільки жовтуватий відтінок спостерігається в окремих ділянках. Порода мілко-середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням, що виявляється в заміщенні плагіоклазу агрегатом вторинних глинистих мінералів жовтого кольору (що обумовлює забарвлення породи).

Під мікроскопом.

Склад породи в %- х: Плагіоклаз -35

Калієвий польовий шпат – 25

Кварц – 30

Мусковіт – 2,5

Біотит – 7

Акцесорії – 0,5

Структура бластопорфіровидна

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-1 мм в основній масі і до 5 мм в порфіровидних виділеннях. Зерна основної маси ізометричні, порфіровидні – близькі за формою до ідіоморфних – призматичним. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, в помітному ступені політизовані (5-10%), містять пойкілобластові включення зерен кварцу. У помітному ступені тріщинуваті (зумовлено це тим, що порода зачеплена вивітрюванням).

Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичного привнесення. Зерна розміром 0,5-1,5 мм, ксеноморфні, зазвичай ізометричні, із звивистими контурами. Зерна гратчасті, з пертитовою будовою розпаду, слабо тріщинуваті, розподілені в породі рівномірно.

Кварц знаходиться в ізометричних, ксеноморфних, із звивистими контурами і звивистим згасанням зернах розміром 0,5-1,5 мм. Зерна кварцу помітно тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.

Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, свіжих, з характерним плеохроїзмом, з численними плеохроїчними двориками. Приурочені до міжзернових проміжків салічних мінералів.

Мусковіт розвивається в породі в результаті процесів К-метасоматичного привнесення. Спостерігається в лускових зернах розміром 0,1-0,8 мм, що заліковують міжзернові проміжки салічних мінералів в зонах катаклазу. Нерідко знаходиться в тісному зрощенні з біотитом.

Акцесорії представлені, в основному, зернами апатиту (0,05-0,2 мм), одиничними зернами лейкоксенізованого сфену і малакону розміром до 0,05 мм, включеними в зерна біотиту і оточеними плеохроїчними двориками.

Порода

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: