Xreferat.com » Рефераты по журналистике » Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури

Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут журналістики і масової комунікації

Кафедра Видавничої справи та редагування


КУРСОВА РОБОТА

Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури

(тема)


Виконала

ст. групи ДЩ-104 Танцюра Юлія Олександрівна

(шифр) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові студента)

(дата)

Спеціальність 6.030200 – Видавнича справа та редагування

Керівник

професор Партико З.В.

(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)

(дата)


Запоріжжя

2008

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут журналістики і масової комунікації


ЗАВДАННЯ

на курсову роботу студенту (ці)

___________ДЩ-104_________

(шифр групи)

_________Танцюрі Юлії Олександрівні________

(Прізвище, ім’я, по батькові)


із спеціальності 6.030200 – Видавнича справа та редагування

Тема дипломної роботи «Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури»

  1. Термін здачі закінченої роботи__12.05.2008__________________

2. Об’єкт дослідження – книжкові видання політичної, релігійної та езотеричної літератури; предмет – норми редагуванні політичної, релігійної та езотеричної літератури.

3. Завдання на курсову роботу

3.1. оглянути літературу за темою дослідження;

3.2. вибрати видання – об’єкти дослідження – за допомогою методу репрезентативної вибірки;

3.3. провести редакторський аналіз тих видів видань, які є об’єктом дослідження;

3.4. виявити й описати типові помилки, характерні для обраних видів літератури;

3.5. розробити норми редагування для політичного, релігійного та езотеричного видів літератури;

3.6. підготувати курсову роботу у текстовому редакторі Microsoft Word відповідно до вимог галузевого стандарту на авторський оригінал.

4. Календарний план виконання роботи

№ з/п Назви частин та етапи роботи Термін виконання Ресурси


за планом фактично
1 Складання бібліографії та вивчення літературних джерел

30.04.

2008

30.04.

2008

Бібліо-теки, інтернет
2 Виконання вступу

08.04.

2008

08.04.

2008

Л-ра, метод. з оформ.

курс.робіт

3 Виконання розділу 1 15.04 15.04 Л-ра
4 Виконання розділу 2 23.04 25.04 Л-ра
5 Виконання розділу 3 30.04 09.05 Л-ра
6 Формулювання висновків 08.05 10.05 Курсова робота
7 Подання роботи на кафедру 12.05 12.05

Керівник курсової роботи _______________________________________

(підпис, розшифровка підпису)

Завдання прийняв (-ла)до виконання_____________________________

РЕФЕРАТ


Танцюра Ю.О. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури: Курсова робота: 6.030200/Класичний приватний університет, Інститут журналістики і масової комунікації. – Запоріжжя, 2008. – 40 с., 3 табл., 4 дод.

Об'єкт дослідження – книжкові видання політичної, релігійної та езотеричної літератури.

Мета роботи – розробка норм редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури на основі системного підходу до норм редагування.

Методи дослідження: порівняльний, описовий, аналітичний, метод синтезу, системний підхід.

Редагування (від лат. redaсtus) – приведений до ладу. Редагування завжди направлене на те, щоби зробити окремий текст або ціле видання найбільш адекватним для сприйняття, забезпечити їх відповідність певним нормам, а також на представлення тексту або видання цілісною закінченою системою.

На сьогодні ще залишаються окремі види літератури, які не були досліджені науковцями у всіх аспектах. Яскравим прикладом є політична, релігійна та, особливо, езотерична література. Ще досі в Україні немає розроблених працівниками наукових та освітніх установ чітко встановлених та закріплених у відповідних довідниках правил та норм редагування цих видів літератури.

Результатом нашої дослідницької роботи стала розробка норм редагування політичної та релігійної літератури, критеріїв визначення виду езотеричної літератури та порад щодо її редагування.

РЕДАГУВАННЯ, ПОЛІТИЧНА, РЕЛІГІЙНА, ЕЗОТЕРИЧНА ЛІТЕРАТУРА, НОРМИ РЕДАГУВАННЯ, АНАЛІЗ ВИДАНЬ, ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ДОСЛІДЖЕННЯ.

ЗМІСТ


Вступ................................................................................................................7

Розділ 1. Сучасний стан видання політичної, релігійної та езотеричної літератури в Україні та світі…........................................................................10

1.1. Книжкові видання: політична література ………..………………….…..10

1.1.1. Законодавче регулювання видання політичної літератури…………....10

1.1.2. Ступінь дослідження видання та редагування політичної літератури..12

1.2. Книжкові видання релігійної літератури………………..……………….15

1.2.1. Законодавче та церковне регулювання видань релігійної літератури ..15

1.2.2. Ступінь дослідження видання та редагування релігійної літератури..16

1.3. Езотеричні видання: виникнення, розвиток, сучасний стан………..….17

1.3.1. Проблеми, пов’язані із недослідженістю езотеричної літератури…….17

1.3.2. Ступінь дослідження видання та редагування езотеричної літератури 19

Розділ 2. Методологічні засади редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури………........................................................................21

2.1. Особливості редагування політичної літератури…………………………21

2.1.1. Редакторський аналіз книжкових видань політичної літератури……..22

2.1.2. Типові помилки та недоліки редагування політичної літератури…….23

2.2. Особливості редагування літератури релігійної тематики……………...24

2.2.1. Редакторський аналіз книжкових видань релігійної літератури….....27

2.2.2. Типові помилки та недолітки редагування релігійної літератури…...27

2.3. Особливості редагування езотеричної літератури…………..…………..28

2.3.1. Редакторський аналіз книжкових видань езотеричної літератури…..29

2.3.2. Типові помилки та недоліки редагування езотеричної літератури……30

Розділ 3. Методи підвищення рівня редагування політичної, релігійної, езотеричної літератури в Україні....................................................................31

3.1. Розробка норм редагування видань політичної літератури ………….....31

3.2. Розробка норм редагування книжкових видань релігійної літератури………………………………………………………………………...32

3.3. Розробка критеріїв визначення виду езотеричної літератури та норм редагування книжкових видань цієї літератури …………...........................34

Висновки.........................................................................................................37

Список використаних джерел.........................................................................39

Додаток А: Список проаналізованих політичних, релігійних та езотеричних книжкових видань

Додаток Б: Розроблені норми редагування політичної літератури

Додаток В: Розроблені норми редагування релігійної літератури

Додаток Г: Критерії визначення езотеричного виду літератури та поради щодо редагування езотеричної літератури

ВСТУП


Актуальність теми. На початку ХХІ ст. чітко простежується тенденція до збільшення кількості видавництв. Так само зростає і кількість назв, обсяги тиражів та діапазон книжкової продукції. Проте ефективність видавничої діяльності у сучасних умовах могла би бути набагато вищою, якби вдосконалення роботи видавців та редакторів спиралося на більш надійну наукову основу.

На жаль, ще й досі залишаються окремі види літератури, які не були досліджені науковцями у всіх аспектах. Яскравими прикладами цієї проблеми є політична, релігійна та, особливо, езотерична література. На сьогодні в Україні немає розроблених працівниками наукових та освітніх установ чітко встановлених та закріплених у відповідних виданнях правил та норм із редагування цих видів літератури.

Особливо значуще це питання з огляду на те, що читацька аудиторія політичної, релігійної та езотеричної літератури охоплює майже всі вікові та соціально-культурні верстви суспільства. До цих видів літератури люди звертаються не за необхідністю, як, наприклад, до навчальної чи довідкової, а через велику зацікавленість питаннями з однієї з відповідних сфер життя. Це призводить до несвідомого підвищеного рівня сприйняття та засвоєння читачами отриманої інформації, незалежно від того, наскільки правильною та істинною вона є.

У всьому світі через політичну нестабільність та проведення військових дій люди все більше цікавляться різноманітними питаннями політичної сфери, і, відповідно, зростає попит на видання політичної тематики. Оскільки основною метою діяльності редактора та видавця є забезпечення читача книжками, у яких він відчуває потребу, постає питання про належний рівень редакторського опрацювання таких видань. Для виконання цього завдання на професійному рівні редакторові необхідно послуговуватись конкретними, загальноприйнятими нормами та правилами редагування конкретного виду видань.

До релігійної літератури люди постійно звертаються ще з часів рукописної книги. Саме цій літературі приділялася найбільша увага, і перші книги, здебільшого, були релігійної тематики. Із заснуванням книгодрукування попит на таку літературу збільшився, оскільки відтоді була змога видавати книжки у такій кількості, яка б задовольняла існуючий попит. Але із перенесенням цієї справи із рук ченців до друкарень було втрачено пильність до якості релігійних книг. Більшість сучасних релігійних видань навіть не мають вказівок на те, що було здійснено редакторське опрацювання.

Езотерична література почала користуватися підвищеним попитом широкого кола читачів у США та країнах Західної Європи наприкінці 60-х – на початку 70-х років минулого століття. Увагу українських читачів ця література привернула досить недавно – у 80-90-х роках. На сьогодні навіть не існує однозначних критеріїв, за якими ті чи інші видання відносять до езотеричної літератури. Звичайно, не було створено і норм та правил редагування цього виду видань. Езотерична література, на жаль, доволі часто не проходить належної перевірки та редакторського опрацювання, через що до рук читачів потрапляють книжки низької якості.

Ситуація складається таким чином, що ані політична, ані езотерична література не підлягає редагуванню на належному рівні. В результаті книжковий ринок сповнений видань політичної, релігійної та езотеричної літератури, які мають велику кількість помилок та недоліків і містять інформацію, яка не відповідає дійсності та може нанести шкоду читачам.

Отже, необхідність дослідження проблеми відсутності норм та правил редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури є незаперечною, так само як і подальша розробка та вдосконалення цих норм редагування.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є книжкові видання політичної, релігійної та езотеричної літератури.

Предмет дослідження – норми редагування видань політичної, релігійної та езотеричної тематики.

Методи дослідження: порівняльний, описовий, аналітичний, метод синтезу, системний підхід.

Мета: розробка норм редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури на основі системного підходу до норм редагування.

Завдання:

    • оглянути літературу за темою дослідження;

    • вибрати видання – об’єкти дослідження – за допомогою методу репрезентативної вибірки;

    • провести редакторський аналіз тих видів видань, які є об’єктом дослідження;

    • виявити й описати типові помилки, характерні для обраних видів літератури;

    • розробити норми редагування для політичного, релігійного та езотеричного видів літератури;

  • підготувати курсову роботу у текстовому редакторі Microsoft Word відповідно до вимог галузевого стандарту на авторський оригінал.

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНИЙ СТАН ВИДАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ, РЕЛІГІЙНОЇ ТА ЕЗОТЕРИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ


1.1. Книжкові видання: політична література


1.1.1. Законодавче регулювання видання політичної літератури

Державне регулювання редакційно-видавничих процесів за допомогою законодавчих норм залежить, здебільшого, від політичного устрою держави. Тоталітарні режими в усі часи характеризувалися надзвичайно пильним контролем над усіма сферами життя, в тому числі і над книговиданням, оскільки саме книги є одним із найвпливовіших засобів ідеологічної пропаганди та маніпулювання політичними настроями народів.

У країнах із демократичним устроєм державний контроль за процесами редагування та видання книжок набагато лояльніший, проте не відсутній. Законодавство кожної країни має ряд законів та інших нормативних актів, які регулюють інформаційну та комунікаційну сфери діяльності суспільства, до яких належить і книговидання. В Україні зміни у законодавчому регулюванні книговидавничої справи відбувалися залежно від політичної ситуації у конкретний історичний період. Розглянемо цей процес, а саме аспект регламентації видання політичної літератури у часовому проміжку від початку ХХ ст. до початку ХХІ.

На початку XX ст. значно збільшилися масштаби видавничої діяльності. Великим читацьким попитом користувалася економічна та політична література. У 1905-1907 рр. в країні сформувалася багатопартійна політична система з усіма труднощами, пов’язаними із цим. У той час існувало близько 70 партій різних напрямків, більшість з яких мали свої видавництва. Державне регулювання було не дуже пильним, через що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. поряд із літературою, що видавалася офіційно, існував і нелегальний друк [Мороз.Р.Об.курс;-]. Принцип вільнодумства реалізовувався у різних сферах суспільного життя, проте найбільш яскраво це відображалося на політичній сфері в цілому, та політичній літературі зокрема.

У літературі того часу пріоритетний розвиток отримує, перш за все, політична полеміка. Тексти багатьох творів суспільно-політичної тематики характеризує публіцистична стилістика, пошук адекватної системи аргументації тощо, що формувало редакторське сприйняття літературного твору. [Ант, Сол. Ред. Общ.курс;-].

З іншого боку, головним принципом більшовицької літератури була партійність. Цьому аспекту присвячено багато робіт В.І. Леніна, зокрема відома стаття «Партійна організація та партійна література», опублікована в газеті «Новая жизнь» у 1905 році. Виходячи з цих статей до роботи із будь-якими текстами взагалі, особливо із матеріалами політичної літератури, допускалися лише перевірені, політично грамотні люди, які були спроможні віртуозно вести ідеологічну пропаганду та агітацію за більшовицькі ідеї, використовуючи друковане слово. Контроль на відповідність цим вимогам був досить жорстким.

Після революції 1905 року були дещо послаблені вимоги цензури, а 26 квітня 1906 вийшов новий наказ про цензуру, який давав право судовим органам порушувати кримінальні справи на підставі видання «злочинних» книг. В той час поряд із більшовицькою літературою існувала політична література лібералів та представників буржуазної інтелігенції. Також виходили книжки релігійного характеру, наукові дослідження та підручники [18; с. 26].

Новий історичний період – 70 років існування СРСР – характеризувався і змінами у книговидавничій політиці. Всі видавництва з 1921 р. стали державною власністю та повністю підпорядковувалися централізованим наказам влади. «Специфіку редагування у радянський період визначали три головні вимоги: партійність, народність, масовість. Для роботи над книгою редакторові були необхідні не тільки професіоналізм, висока культура та ерудиція, знання норм літературної мови та грамотність, але й володіння марксистсько-леніністською теорією, знання актуальних проблем внутрішньої та зовнішньої політики країни», – зазначає В.А. Морозова у підручнику «Редагування. Загальний курс».

Після розпаду у 1991 р. тоталітарного СРСР кожна із країн, що раніше входили до його складу, обрала власний шлях розвитку своєї державності. Демократичний політичний устрій незалежної України спричинив істотні зміни у державному регулюванні книговидавничої сфери. Свобода слова, вільний вибір віросповідання та ряд інших суспільних та людських прав і свобод, як і можливість вільного обміну інформацією та досвідом із країнами Заходу змінили загальну концепцію законодавчого регулювання у видавничо-редакційній галузі.

На сьогодні законодавчі норми, які регламентують видання всіх видів інформаційних матеріалів взагалі закріплені у кількох нормативних документах, основні з яких це: Конституція України, Закони України «Про інформацію», «Про видавничу справу», «Про авторське право та суміжні права», законодавчі акти про окремі галузі, форми і засоби інформації, міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною та принципи й норми міжнародного права.


1.1.2. Ступінь дослідження редагування політичної літератури

Відстежити розвиток видання політичної літератури досить важко. У наукових роботах фахівців з видавничої справи цей вид літератури розглядається поряд із усіма іншими в загальному плані. Таких істотних досліджень особливостей редагування політичної літератури, як наприклад, художньої, наукової, навчальної, проведено не було. Тож ця сфера книговидавничої та редакторської галузей до цього часу ще не була повноцінно досліджена на науковому підґрунті.

Початок диференціації літератури та утворення окремих її видів у Європі відносять до ХVІ – ХVІІ ст., до часу становлення та утвердження капіталізму. Наприклад, книги великих учених Коперника, Бруно, Галілея, Везалія стали фундаментом для формування наукової літератури; виникнення та формування навчальної літератури пов’язано з використанням дидактичного підходу до викладу матеріалу у ХVІІ ст. У Європі у витоків такого підходу стояв чеський педагог Я.А. Коменський, а в сусідній Росії – Каріон Істомін в «Букваре словено-российских письмен».

Щодо політичної літератури, а точніше, масово-політичної, то вона виникла у Європі в епоху Реформації (ХVІІ ст.). Це час, коли публіцистика стає організатором політичного руху. Серед перших публіцистів називають Еразма Роттердамського, Йоганна Рейхліна, Ульріха фон Гуттена. [18; 37].

За часів Радянського Союзу, у 1930 р. спеціальною номенклатурною комісією була запропонована така схема розподілу книг за соціальним значенням: науково-теоретична, виробнича, науково-популярна, агітмасова, навчальна, офіційно-ділова, довідкова, художня, дитяча [18; 28]. Здебільшого, ця схема залишається актуальною і сьогодні, за винятком агітмасової.

В умовах існування незалежної української держави за цільовим призначенням окремим видом виділяють громадсько-політичну літературу. Кожного року на державному рівні здійснюється підрахунок кількості найменувань та обсягів накладів усіх видів літератури. Результати цих статистичних досліджень можна знайти у матеріалах Книжкової Палати України – державної наукової установи, зокрема, на її офіційному веб-сайті у розділі «Випуск видавничої продукції».

Проаналізувавши статистичні дані за останні три роки, можна зробити висновок, що кількість назв громадсько-політичних книжкових видань поступово зростає, як і загальні обсяги накладів цього виду літератури:


Рік 2005 2006 2007
К-ть назв громадсько-політичних видань, тис. од. 77 91 94
Обсяги тиражів, тис. прим 2741 2739 3009

Більш конкретно можна простежити динаміку видання політичної літератури, звернувшись до класифікації за тематичним поділом. Тут політична література належить до тематичного розділу «Політична та соціально-економічна література», підрозділу «Політика. Політичні науки». За останні три роки було отримано такі статистичні дані:


Рік 2005 2006 2007
К-ть назв політичних видань, тис. од. 19 65
Обсяги тиражів, тис. прим 322 1309

Дані за 2007 рік містять інформацію лише стосовно тематичного розділу «Політична та соціально-економічна література» в цілому: 4827 одиниць назв, 13 875 тисяч примірників.

Щодо норм редагування книжкових видань політичної літератури, то ця сфера виявилася абсолютно позбавленою належної уваги працівників наукових та освітніх установ. Певні наукові розробки були проведені лише щодо норм редагування друкованих та медійних засобів масової інформації. В цій галузі розробка норм була здійснена З.В. Партико. Розроблені ним політичні та релігійні норми зафіксовані у його навчальному посібнику «Загальне редагування: нормативні основи», виданому в 2004 р. Ці норми можна враховувати при розробці норм редагування книжкових видань політичної літератури, проте повністю замінити останні вони не можуть через специфіку діяльності ЗМІ.


1.2. Книжкові видання релігійної літератури


1.2.1. Законодавче регулювання видань релігійної літератури

О. Бучма у статті «Політика і релігія в Україні: тенденція змін» зазначав: «Якщо впродовж усієї історії українського державотворення релігія була залежна від політики, то наразі ці два суспільні феномена у відношувальному тандемі перебувають здебільшого вже на паритетних засадах» [4; с. 49]. Держава не втручається у справи церкви, проте існує законодавча база, що регулює відносини у релігійній сфері життя суспільства. Основні нормативні положення закріплені у Конституції України та ЗУ «Про свободу віросповідання та релігійні організації».

У статті 35 КУ зазначається: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань». [15; с. 56]

Редагування всієї релігійної літератури, що видається на території України має приводити тексти у відповідність до норм, закріплених у статті 35 КУ. Інший нормативний акт, що регулює сферу видання релігійної літератури – ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» – містить такі норми:

«Стаття 3. Право на свободу совісті

Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Стаття 19. Виробнича і господарська діяльність релігійних організацій

Релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, (…) та інші підприємства (…).

Стаття 22. Література і предмети релігійного призначення

Громадяни та релігійні організації мають право на придбання, володіння і використання релігійної літератури мовою на свій вибір, а також інших предметів й матеріалів релігійного призначення.

Релігійні організації мають право виготовляти, експортувати, імпортувати і розповсюджувати предмети релігійного призначення, релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного змісту.

Релігійні організації користуються виключним правом заснування підприємств для випуску богослужбової літератури і виробництва предметів культового призначення». [11; с. 4, 10, 11]


1.2.2. Ступінь дослідження видання та редагування релігійної літератури

На сьогодні в Україні проведено істотну дослідницьку роботу у сфері діяльності релігійних друкованих засобів масової інформації, досконально розглянуто питання висвітлення у ЗМІ взаємодії держави та церкви, політичної та релігійної сфер життя.

Прикладами наукових дослідницьких робіт із зазначених питань можуть слугувати такі видання: Андрусишин Б. «Церква в Українській державі 1917–1920 рр. (доба Директорії УНР)», Ульяновський В. «Церква в Українській Державі 1917–1920 рр. (доба Української Центральной Ради)», Надтока Г. «Православна церква в Україні 1900–1917 рр. – соціально-релігійний аспект», Бойко А. «Преса православної церкви. Культура. Суспільство. Мораль»

Що стосується видання та редагування книжкових видань релігійної літератури, то тут знову постає проблема недостатньої уваги працівників наукових та освітніх установ до цих питань. Така ситуація характерна не лише для України, а і для Росії та інших держав, що входили до складу СРСР.

Єдиний аспект, якому держава приділяє увагу, – це отримання статистичних даних про видання книжкових видань релігійної літератури. Ці дані фіксує Книжкова Палата України. За останні три роки коливання кількості назв книжок релігійного змісту були досить істотними, тому неможливо зробити висновок про загальне збільшення чи зменшення кількості видань цього виду літератури за цей період.

Тож з 2005 по 2007 рр було отримано такі статистичні дані:


Рік 2005 2006 2007
К-ть назв релігійних видань, тис. од. 311 247 441
Обсяги тиражів, тис. прим 331 911 5132

1.3. Езотеричні література: книжкові видання


1.3.1. Проблеми, пов’язані із недослідженістю езотеричної літератури

Однією з основних типологічних категорій у книговидавничій справі є вид видання. Він є типологічним групуванням великої кількості видань, яка сформувалась та реально існує у практичній діяльності [Ант; ].

Визначення виду видання є найпершою та найнеобхіднішою справою у редакційному процесі. У випадку езотеричної літератури це питання постає особливо гостро, оскільки у нашій країні це доволі нова література, у порівнянні з іншими видами, і досі ще не було розроблено жодних норм, які б регулювали видавничо-редакційну діяльність у процесі створення, збереження та розповсюдження цих книжок.

До теперішнього часу немає єдності поглядів на типологію книги. Існує багато підходів до класифікації видань, проте ГОСТ 7.60-90 стандартизував такі підстави для формування груп за видами видань: цільове призначення, ступінь аналітико-синтетичної переробки інформації, знакова природа інформації, матеріальна конструкція, об’єм, склад основного тексту, періодичність, структура, характер інформації.

Задля зручності ведення бібліографічної та видавничої діяльностей загальноприйнятий поділ видань закріплено в ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення». Класифікація за цільовим призначенням виглядає так: офіційні видання; наукові видання; науково-популярні видання; виробничо-практичні видання; нормативно-виробничо-практичні видання; виробничо-практичні видання для аматорів; навчальні видання; громадсько-політичні видання; довідкові видання; видання для організації дозвілля; рекламні видання; літературно-художні видання.

Трохи іншу класифікацію за цільовим призначенням використовує Книжкова Палата України: наукові видання; науково-популярні видання; нормативно-практичні видання; офіційні видання; громадсько-політичні видання; навчальні та методичні видання; літературно-художні видання; видання для дітей та юнацтва; довідкові видання; інформаційні видання; бібліографічні видання; література релігійного змісту; видання для організації дозвілля; рекламні видання. Як самостійний вид видань виокремлюють дитячі видання.

В УДК відповідно до десяткової системи усю сукупність знань розділено на десять основних класів, кожен з яких в свою чергу поділяється на наступні 10 класів і так далі.

  1. Загальний відділ.

  2. Філософія. Психологія.

  3. Релігія. Теологія.

  4. Суспільні науки. Статистика. Політика і т.д.

  5. (вільний).

  6. Математика. Природничі науки.

  7. Прикладні науки. Медицина. Техніка.

  8. Мистецтвао. Декоративно-прикладне мистецтво. Ігри. Спорт.

  9. Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство.

  10. Географія. Біографії. Історія.

Кожна з наведених вище класифікацій створена для зручності функціонування книговидавничої, бібліографічної та інших сфер. Проте досі невідомо, до яких видів та класів необхідно відносити езотеричну літературу.


1.3.2. Сучасний стан видання та редагування езотеричної літератури

Книжкове видання представляє собою складну форму, яка дозволяє відобразити літературний твір у найбільш повній мірі, у всьому різноманітті його тексту і контексту. Книжкова форма призначена для поширення у суспільстві засобами книговидавничої справи літературного твору, вона направлена на специфічний, «книжковий» тип читацького сприйняття, на задоволення потреб суспільства у фундаментальному, багаторазовому, довготривалому користування, сприйнятті літературних творів [Кожев; ]. Саме тому більшість видавців звертаються саме до книжкового формату при розробці концепції видання езотеричної літератури.

Українські видавництва видають, здебільшого, перекладну літературу езотеричного змісту західних та російських авторів. У своїх каталогах вони відводять спеціальний розділ для літератури такого типу, у назві якого використовують слово «езотерика». У призначенні позначок УДК та ISBN книжкам езотеричної літератури, що видаються в Україні та Росії, немає жодних закономірностей.

Левова частка езотеричних видань, які реалізуються в нашій країні, імпортована з Російської Федерації. Проте це не свідчить про вищу якість та краще редагування цих книжок, оскільки в Росії езотерична література так само мало досліджена, як і в Україні. На жаль, досі ще не було проведено кропітких наукових досліджень, метою яких було б створення уніфікованих норм редагування езотеричної літератури.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕДАГУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ, РЕЛІГІЙНОЇ ТА ЕЗОТЕРИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


2.1. Особливості редагування політичної літератури


Поняття редагування походить від латинського слова redaсtus – приведений до ладу. Це значення найкращим чином відображає сутність редагування, яке завжди направлене на те, щоб зробити окремий текст або ціле видання найбільш адекватним для сприйняття, забезпечити їх відповідність певним нормам, а також на представлення тексту або видання цілісною закінченою системою.

Коло завдань редактора надзвичайно широке. Він займається літературною, методичною, інформаційною, організаційною та творчою діяльністю.

Розкриваючи методологічні основи редагування, З.В. Партико у «Загальному редагуванні» зазначає, що для редагування повідомлення слід використовувати чотири засоби: мову, нормативну базу, методи й правила редагування. Ці чотири засоби утворюють модель редагування [Партико; 63].

В цьому плані редагування політичної літератури нічим не відрізняється від редагування будь-якого іншого виду видань. Щодо норм редагування пов’язаних із специфічністю політичної літератури, її вагомим впливом на політичні настрої суспільства, можна сказати, що вони чітко окреслюються за умови існування тоталітарного, авторитарного державного устрою.

У тоталітарних суспільствах, що використовують моністичні теорії редагування існують підмножини зафіксованих й незафіксованих політичних норм, обов’язкових під час редагування текстів [Партико; 148]. На початку ХХ ст. ці норми ввів В.І. Ленін, як вже було згадано у першому розділі роботи.

На противагу цьому в демократичних суспільствах, де використовують плюралістичні теорії редагування, деякі дослідники вважають, що свобода слова заперечує використання будь-яких політичних норм редагування взагалі [Партико; 148]. Проте, ми вважаємо, що деякі спеціальні норми для редагування книжкових видань політичної літератури все ж таки необхідно ввести, інакше стане можливим використання цього виду літератури для таких антигуманних дій, як підбурення до війни, расової ворожнечі, розколу суспільства, зародження антидержавницьких настроїв у суспільстві тощо. Розроблені нами норми редагування політичної літератури будуть детально розглянуті у третьому розділі роботи.


2.1.1. Редакторський аналіз книжкових видань політичної літератури

Для того, щоб розробити спеціальні норми редагування для політичної літератури, нами було проведено аналіз книжкових видань цього виду. Для нього було відібрано п’ять видань доступних для споживачів в українських книгарнях, серед яких є видання українських та російських видавництв, видання українською та російською мовами. Всі книжки видані з 1991 по 2007 рр. Аналіз проводився на основі вибіркового спостереження.

Вибіркове спостереження належить до різновиду несуцільного спостереження. Воно охоплює відібрану частину одиниць генеральної сукупності. Мета вибіркового спостереження – по відібраній частині одиниць дати характеристику всієї сукупності одиниць. За способом відбору (способу формування) вибірки одиниць з генеральної сукупності поширені наступні види вибіркового спостереження:

  • проста випадкова вибірка (власне-випадкова);

  • типова (стратифікована);

  • серійна (кубло);

  • механічна;

  • комбінована;

  • ступінчаста [Васнев; ].

У своєму дослідженні ми використовували поєднання простої випадкової вибірки та типової вибірки, типоформуючими критеріями для якої було взято країну видання (Україна та Росія) та мову видання (українська та російська). Отже об’єктами репрезентативної вибірки стали такі видання: В. Суворов «Ледокол», О. Лиховид «Політичний компас виборця», С. Гейко «Проти комунізму та російського шовінізму», збірник публікацій колективу авторів «Донецька мафія. Перезавантаження» та К. Бондаренко «Леонід Кучма. Портрет на фоні епохи» (повний бібліографічний опис див. у дод. А).

Аналіз відібраних видань політичної літератури проводився за такими параметрами: оформлення апарату видання; політична терміносистема; вживання абревіатур та скорочень, утворених від них похідних слів; відповідність граматичним нормам української чи російської мов; наявність політичної агітації, пропаганди чи провокації; відповідність законодавчим нормам.


2.1.2. Типові помилки та недоліки редагування політичної літератури

Помилки в оформленні апарату видання:

  • відсутній УДК;

  • не зазначено кількість сторінок видання в каталожній картці;

  • в каталожній картці надано зайві відомості про художника-оформлювача тощо;

  • у випадку перекладного видання не зазначено мову оригіналу, ім’я та прізвище перекладача (-ів);

  • наведення анотованої каталожної картки у випускових даних на останній сторінці видання;

  • відсутній зміст.

У жодному з проаналізованих видань не було виявлено елементів політичної агітації, пропаганди та провокації. Лише книга «Проти комунізму та російського шовінізму» містила деякі елементи антиагітації та антипропаганди щодо СРСР та імперських амбіція Російської Федерації, проте це не суперечить моральним, політичним, та законодавчим нормам України. Усі видання відповідають законодавчим нормам щодо поширення інформації, закріпленим у Конституції України та інших законодавчих актах. Що стосується лінгвістичних норм української та російської мов, то три з п’яти проаналізованих видань були відредаговані на високому рівні, помилки були майже відсутні. Проте у двох виданнях («Донецька мафія. Перезавантаження» та «Проти комунізму та російського шовінізму») кількість граматичних, синтаксичних та інших помилок перевищила припустимі п’ять відсотків. Типовим також було написання цифри на початку речення, наявність росіянізмів, неправильне використання синонімічних форм слова щодо контексту речення.


2.2. Особливості редагування літератури релігійної тематики


В історії різних письмово-релігійних традицій, рано чи пізно, виникає комплекс схожих проблем, пов’язаних із правильністю основних віросповідальних текстів, їх відповідністю першоджерелу. Через те, що для віруючих людей загублення чи викривлення священних смислів видається дуже небезпечним, всі релігійні традиції приходили до необхідності не просто записати, але кодифікувати основні книги-носії віри.

Зазвичай, до узгодженої думки щодо канонічного переліку творів лідери конфесій приходять раніше, ніж їм вдається виробити загальну думку щодо лексичної та текстової структури кожного окремого твору Святого Письма, що входить до канону.

В цілому редакційно-видавничий процес створення книжкового видання релігійної літератури майже не відрізняється від відповідних етапів підготовки та видання інших видів літератури. Залежно від виду релігійного видання, його редагування може відбуватися або за суворо регламентованими канонами, встановленими церквою, або із допущенням творчого елементу редагування. Однак не можна забувати, що навіть за таких умов редактор повинен пам’ятати в першу чергу про межі втручання в релігійний твір.

У видавничо-редакційному процесі релігійних ЗМІ, які є офіційними органами зареєстрованої релігійної організації (конфесії), редактор повинен враховувати норми тієї релігії, яку сповідує його організація. Норми редагування релігійної літератури встановлюють уповноважені релігійні органи, офіційно зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Як правило, ці норми зафіксовані в письмовій формі. Здебільшого, вони суворіші та більш категоричні, ніж політичні [21; с. 150]. Те саме можна сказати і про книжкові видання, особливо щодо врахування норм тієї релігійної конфесії, до якої належить видання.

Особливість видання релігійної літератури полягає у невідповідності оформлення апарату видання, зокрема вихідних даних та відомостей, випускових даних загальноприйнятим нормам, закріпленим у відповідних стандартах. У книгах

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: