Xreferat.com » Топики по английскому языку » Чорна i кольорова металургія України

Чорна i кольорова металургія України

Чорна i кольорова металургія України

Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі

В східній Укр сформувалися унікальні прир умови для розвитку металургійного комплексу. Тут зн-ся найкрупніші, що мають світове зн-ня, паливно-сировинні бази чорної металургії – Донецький кам¢яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Віддаль від Кривого Рога до центрального району Донбасу – Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл), - близько 150км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джерело водопостачання – р.Дніпро. Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку Чм, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу. Залізорудна база Чм Укр представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. Криворізький басейна розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100км від ст.Миколо-Козельськ на півдні до с.Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2-3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках – і до 2000м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50-62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28-39 видобувають відкритим способом (кар¢єрним). Їх запаси оцінюють у 30,6 млрд т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі. Кременчуцький залізорудний басейн розташований на тер Кременчуцького р-ну Полтавської області, за 15-20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він зн-ся в шести км від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35-38%. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955р. Білозерський залізорудний р-н об¢єднує декілька родовищ. Він розташ на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя. Р-н має зручні залізничні і річкові транспортні зв¢язки. На березі Каховськоого водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру. Загальні запаси руд р-ну (до глибини 1500м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60-64% припадає близько 600 млн т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46-48%. В перспективі у р-ні збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25-40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65-70%. Видобуток руди в р-ні відкритим способом почався з 1969р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. Про наявність залізних руд на тер Керченського півострова було відомо ще наприкінці 19ст., але грунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися з 1926р. і в повоєнний період. Керченський залізорудний р-н охоплює кілька родовищ, які розташовані на півнісному і східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8млрд т. Вміст заліза в руді сягає 37-40%. Крім того, в руді є значні доміщки марганцю, ванадію, фосфору, миш¢яуц. У зв¢язку з цим керченська руда використовується тільки на комбінаті “Азовсталь”, куди вона доставляється по Азовському морю. Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і видобутком руд є другим у світі. В ньому зосереджено 80% запасів марганцю колишнього РадС. В 1989-1990рр. Укр забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд. Басейна розташований у південній частині Дніпропетровської і Запорізької областей і складається з трьох підрайонів: Нікопольського (запаси понад 1 млрд т), Великотокмакського (запаси 1,4млрд т) і Інгулецького (запаси близько 600 млн т), розташованого між річками Інгулець і Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують 3 млрд т. На даний час експлуатується переважно Нікопольський підрайон. Промисловий видобуток марганцю розпочався з 1886р. Видобуток руди здійснюється переважно відкритим способом. В Україні відкриті марганцеві родовища також в Одеській, І-Франківській областях і в Карпатах. В Укр з рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану і хрому. Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське і Стремигородське в північній частині Житомирської області. Всі основні родовища хромітітів зн-ся в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони не мають промислової розробки, і тому потреби металургії Укр в хромі задовольняються поки що за рах його імпорту. Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній к-сті товарної руди значного розвитку набула гірничорудна пр-сть. Видобуток залізної і марганцевої руд здійснюється по підземним, так і відкритим способом. У довоєнний період у Криворізькому басейні основна частина видобутку товарної руди припадала на підземний спосіб. У зв¢язку з інтенсивним використанням пластів багатих руд, розташованих близько до поверхні, їх запаси на цих горизонтах значно скоротилися і виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їх досягла 1000-1200м, а видобуток руди підвищився від 500-1000тис. т до 1-2млн т на рік, а на окремих шахтах (“Гигант”, “Северная”, “Саксагань”) він досягнув 3-5 млн т і більше. Одночасно з розвитком підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (кар¢єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оск він забезпечує широке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумовив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і кар¢єри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки. На тер Криворізького басейну діє більше двох десятків крупних шахт і кар¢єрів, працює п¢ять ГЗК: Північний, Центральний, Новокриворізький, Південний і Інгулецький. Найпотужніший серед них – Південний. До гірничорудної пр-сті Укр належать також Кременчуцький, Білозерський і Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники і кар¢єри Нікопольського марганцеворудного басейну, Самотканський і Іршанський комбінати з видобутку і збагачення титанових руд. Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків і вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також в-во вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будівництва доменних і мартенівських печей, розливки сталі та ін. Головні родовища цієї сировнии, які експлуатуються, зн-ся в Донбасі і в АР Крим. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біл Докучаєвська і Ново-Троїцького Донецької області. Великі запаси їх зн-ся також в р-ні Балаклави (біля Севастополя). Найбільш якісним для в-ва флюсів є магнезіальні вапняки. Основні поклади їх зн-ся в Докучаєвському і Ново-Троїцькому родовищах. Запаси вапняків в Укр майже невичерпні. В Донецькій обл також зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаївське, біля станції Микитівка та міста Сіверськ). Найб родовищами вогнетривких глин в Укр, які тепер розробляються, є Часів¢ярські і Новорайське Донецької області. Їх запаси доповнюються новими родовищами, що відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій областях. Важливе зн-ня для в-ва вогнетривких матеріалів має каолін. Його запаси в укр перевищують 80% всіх їх запасів в СНД. Найважливіші з розвіданих родовщ каоліну зн-ся в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях. В Укр на базі крупних запасів нерудної сировини і великого попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку набула пр-сть по в-ву вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими п-вами. В Донецькій області розташована переважна більшість п-в цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової пр-ції. До найбільших з них відносяться Часів¢ярський і Велико-Анадольський заводи вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасові заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбінат вогнетривів. До цієї групи п-в належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоупр-ня (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бетонів (Дніпропетровська обл.).

Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.

Металург комплекс забезпечує металом маш-ня та ін галузі н/г країни. Він скл-ся з чорної і кольорової металургій, що в свою чергу об¢єднують основні і допоміжні в-ва – від видобування сировини і палива та одержання допоміжних матеріалів (напр флюси) до випуску прокату й металевих виробів. Осн в-вом металург комплексу є випуск готового металу, допоміжним –в-во сплавів. У чорній металургії – феросплавів (сплав чавуну, напр, з марганцем або хромом), переробки вторинної сировини (переробна металургія працює на металобурхті) та прокат чорних і кольорових металів. Металург комплекс відіграє важливу роль у госп-ві нашої країни. Це пов з тим, що він визначає її ек-й потенціал і зумовлює розвиток ін галузей госп-ва, передусім маш-ня і металообробки. Уметалургії зосереджена велика частка промислово-виробничих ОФ. Крім того, це важлива комплексоутворююча галузь. Вона впливає також на розвиток територ-ї стр-ри країни – на утворення промислових р-нів, вузлів і центрів. У наш час Укр є одним з найб виробників металу на планеті. Вона розширює поставку своїх виробів, особливо прокату і труб на світовий ринок. Для розвитку металург комплексу Укр має декілька сприятливих чинників: 1)близькість розміщення родовищ коксівного вугілля, залізної і марганцевої руд, вапняків, формувальних пісків і вогнетривів, відкриті в останні роки великі запаси різноманітних руд кольорових металів; 2)густа мережа шляхів сполучення між родовищами; 3)велике і надійне джерело водопостачання, яким є Дніпро з його водосховищами; 4)розвиток металомісткого маш-ня; 5)велика ек-сть металобрухту; 6)висококваліфіковані кадри. Чорна металургія Укр за сучасної технології і відсталого, спрацьованого обл-ня – дуже матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в госп-ві країни. Тому основним чинником розміщення п-в галузі є сировинний, тобто максимальне наближення до джерел сировини. Кольорова металургія використовує руди металів, які містять у своєму складі в багато разів менше корисного компоненту, ніж залізна руда. Крім того, на виплавку однієї тонни магнію потрібно до 22 тис кіловат-годин електроенергії. Тому ця галузь – енергомістке в-во. Отже, на розміщенні п-в кольорової металургії впливають два чинники – сировинний та енергетичний. В Укр можна виділити 3 р-ни чорної металургії: Придніпров¢я, Донбас і Приазов¢я. В їхніх межах формуються окремі вузли і центри. Придніпровський металург-й р-н простягся вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя. До його складу входять 5 великих вузлів в-ва: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. З 32 великих металургійних п-в Укр в Придніпров¢ї розміщено 19. Названі 5 вузлів Чм утворені окремими центрами цієї галузі. Так, до складу Дніпропетровського вузла належать комбінати і заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська. Найпотужніший металургійний комбінат країни – «Криворіжсталь». Наефективнішими комбінатами є «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь», які зн-ся в Запоріжжі. Донецький металург р-н об¢єднує великі вузли і центри Донбасу. Великі металургійні заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську, Харцизьку, Єнакієвому, Луганську, Алмазному, Краматорську, Костянтинівці, Стаханові. Тут сформувалося три вузли металургійної пр-сті: Донецько-Макіїський (найпотужніший), Єнакієвський, Алчевсько-Алмазнянський. Третій р-н Чм Укр зн-ся в Приазов¢ї. До його складу входять потужні п-ва Маріуполя (два заводи), а також родовищ залізних руд Керченського басейну з Керченським залізорудним комбінатом і Камиш-Бурунською агломераційною фабрикою та окремими цехами Керченського металургійного заводу. Агломерат з Керчі Азовським морем надходить у Маріуполь, флюси – з різних районів Донбасу.У багатьох великих центрах Укр за межами вказаних р-нів Чм працюють окремі заводи переробної металургії і металургійні цехи на машинобудівних п-вах.

 Кольорова металургія почала розвиватися в Укр з кінця 19ст. У 1887р. до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького р-ну. Нині на відміну від чорної кольорова металургія в Укр розвинута порівняно слабо. Пов¢язано це з тим, що у минулому на тер нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родових з різних районів колишнього СРСР. В останні роки ситуація різко змінилася. В нашій кр було відкрито багато найрізноманітнішої сировини для розвитку кольорової металургії. Руди кольорових металів містять у своєму складі в десятки і навіть сотні разів менше корисного компонента, наж залізна руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість в-ва кольорових металів і менш забруднювати довкілля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, в-во алюмінію з нефелінів поєднується з в-вом цементу,  соди, поташу, титаномагнієве в-во – з випуском соляної к-ти, емалей, титанових білил.

Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.

Чм є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від Чм в першу чергу залежить розвиток важкої пр-сті. Без металургії як виробника конструкційних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а в зв¢язку з цим і розвиток НТП. Її пр-ція є основою розвитку буд-ва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике зн-ня для оснащення необхідною технікою с/г. Чм є галуззю спеціалізації Укр в загальному поділі праці країн СНД. У складі колишнього РадС Укр давала в 1989-1990рр 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з провідних місць у суч ек-ці Укр. За даними 1997р. на її частку припадало 23,2% вартості пр-ції основних галузей пр-сті країни. Укр належить до країни Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах ек-ї кризи вона поступається за показниками в-ва основної пр-ції цієї галузі в Європі тільки Німеччині. Пр-ція Чм має велике зн-ня у зовнішній торгівлі Укр, є її головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив має Чм на розвиток і розміщення маш-ня, хім пр-сті, енергетики. В металургії значно розвинуте комбінування в-ва. На її відходаї працюють в-ва буд матеріалів, мін добрив тощо. Ця галузь є потужним фактором формування ТПК. Вона виділяється значною концентрацією виробничого процесу – величиною п-в і формування їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних п-в зосереджується важке маш-ня, коксохімія, хімія, в-во вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі і крупні міста. Виникнення більшості металургійних заводів Укр відбулося по суті в останній чверті 19ст. З 1872 по 1899 рр їх було збудовано 14. Частина їх з різних причин через короткий час припинила своє існування. У радянський період розвиток Чм в Укр відбувався швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи – Алчевський, Макііївський, Єнакієвський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін. Одночасно були збудовані такі гіганти Чм, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім.В.І.Леніна. Нині в Укр налічується 50 основних п-в Чм, у складі яких 14 металургійних комбінатів і

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: