Малый географический атлас укр

Північна Європа

Данія (Королівство Данія). Держава на пн. зах. Європи. Займає більшу .частину пів-ва Ютландія і групу о-вів (Зеландія, Фюн, Лоллан, Фальстер та ін.). Данії належать також Фарерські о-ви і о-ів Гренландія. Територія — 43 тис км2. Столиця—Копенгаген (поніад 1,4 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ—14амтів. Населення—5,2 млн.чол. (1993р.). Офіц. мова — датська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця — датська крона.

Данія—конституційна монархія. Глава держави—король. Законодавча влада — королева і однопалатний парламент. Політичні партії: Соціал-демократична, Ліва ліберальна. Консервативна народна. Радикальна ліва, Соціалістична народна.

Данія — високорозвинута індустріально-аграрна країна. В промисловості переважають дрібні і середні підприємства (7300 компаній). Провідні галузі - машинобудівна, харчова, хімічна, текстильна (80% валової вартості промислової продукції). Сільське господарство — одна із найбільш продуктивних галузей економіки (78,8 тис. фермерів). Виробництво сільськогосподарської продукції в 2-3 рази перевищує потреби. Провід­на галузь — м'ясо-молочне скотарство. Протяжність залізниць — понад 3000 км.

 Данія торгує майже з усіма країнами світу. Експорт: 69% — продукція промисловості; 16% — сільськогосподарська продукція. Імпорт: сировина напівфабрикати —56%; машини, обладнання, транспортні засоби —18,5 %.

   Фарерські острови. Розміщені в пн.-сх. частині Атлантичного океану в Норвезькому морі. Територія — 1398,8 км2. Адміністративний центр — Торсхавн (15,3 тис. жит.). Населення — 47 тис. чол. (1992 р.), головним чином фарерці. Офіц. мови—датська і фарерська. Осн. релігія—лютеранство. Грошова одиниця—датська крона. Внутрішня автономія Данії. Основ­ні політичні партії: Соціал-демократична, Республіканська, Народна.

північна ЄВРОПА

Більша частина населення зайнята рибальством. Щорічно виловлюють близько 480 тис. т риби. Тваринництво спеціалізується на виробництві молока і баранини. Поголів'я овець — 65 тис. З Данією о-вн пов'язані морськими лініями.

Ісландія (Республіка Ісландія). Держава, розташована на одно­йменному о-ві в пн. частині Атлантичного океану. Територія —103 тис км2. Столиця — Рейк'явік (близько 150 тис. жит.). Адмін. поділ — 23 округи. Населення — 258 тис. чол. (1991 р.). Мова — ісландська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця—ісландська крона. Ісландія—парламент­ська республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — дво­палатний парламент. Політичні партії — Партія незалежності, Прогресивна партія, Соціал-демократична партія Ісландії, Народний Союз.   Економіка країни монокультурна і майже повністю залежить від стану в рибальстві і рибопереробні (вилов риби в 1990 р. — 1517 тис. т). у  Ісландія має декілька великих промислових підприємств, які випускають (тис. т. в рік): алюміній—88, феросплави—72, цемент—135. Країна має потужний потенціал гідро- і геотермальних енергоресурсів (50 млрд. квт. год за рік).

1 % території — с.г. угіддя. Галузі с.г.: м'ясо-вовняне вівчарство і Молочне скотарство. В 1990 р. нараховувалось (тис.) - овець — 545, ВРХ — 14, коней — 66. Вироблено молока 110,7 тис. т, м'яса — 10,7 тис. т.

Головний вид транспорту — морський.   Експорт — 127,865 млн. ісл. крон, 75,5% його вартості — риба і рибо-йродукти. Імпорт —137,121 млн. ісл. крон (споживчі товари). Головні торг. партнери — країни ЄС.

Норвегія (Королівство Норвегія). Держава на пн. Європи, займає зах. і півн. частини Скандинавського п-ова. Територія — 324 тис. км2, а разом з архіпелагом Шпіцберген, о-вами Ян-Майєн та ін.—387 тис.км2. Населення — 4,3 млн. чол. (1992 р.): норвежці (98%), саами, квени, фіни, шведи та ін. Столиця — Осло (467 тис. жит.). Великі міста — Берген (216 тис.), Трондхейм (140 тис.), Ставангер (99,8 тис.). Офіційна мова — норвезька. Осн релігія—лютеранство. Конституційна монархія. Грошова одиниця—крона Основні політичні партії: Норвезька робітнича. Партія Хейре, Партія Венс-Яфе, Партія Центру, Християнська народна.

Норвегія — розвинута індустріально-аграрна країна. Має значні запаси гідроресурсів, ліси, родовища заліза, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену срібла, граніту, мармуру та ін. Запаси газу і нафти оцінюються в 6,13 млрд т в перерахунку на нафтовий еквівалент (нафти — 1476 млн. т, газу і газового конденсату — відповідно 1996 млрд. м3 і 113 млн. т).

Домінуюче становище в економіці займають нафтова і газова галузі, на які припадає 14 % ВНП, понад ЗО % експорту. В 1992 р. на континентальному шельфі Норвегії видобуто близько 133 млн. т нафти і газу (в перерахунку на нафтовий еквівалент).

Серед провідних галузей промисловості також нафтохімічна, електро­металургійна, електрохімічна, радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, суднобудівна. Норвегія займає провідні місця в світі за виробни­цтвом надушу населення електроенергії, целюлозно-паперової маси, алюмі­нію і феросплавів. У 1991 р. вироблено 111 млрд. квт-год. електроенергії.

В аграрному секторі переважають дрібні фермерські господарства (до 10га землі). Поширена виробничо-збутова кооперація. Провідна галузь-інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Розвинуто вівчарство. Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва Норвегія забез­печує себе наполовину. В 1990 р. вироблено: зерна— 1,6 млн. т, картоплі — 487тис.т, м'яса—216 тис.т, молока— 10млн.т. Налічувалось 965 тис. гол. ВРХ, овець — 905 тис. Важливе місце в економіці займають рибальство (ви­лов риби в 1989 р.— 1,8 млн. т), заготівля деревини (в 1989 р.—109 млн. м3).

Основний вид транспорту — морський. В 1990 р. тоннаж торгового фло­ту (судна водотоннажністю понад 100 т) становив 23,6 млн. брутто-реєстровихт. Понад 90% тоннажу зайнято на міжнародних перевезеннях. Норвегія посідає одне із перших місць у світі за внутрішніми перевезеннями пасажирів літаками. Залізниці — 4,04 тис. км, автошляхи — 88,8 тис. км. Експорт:

продукція нафтодобувної, нафтохімічної, деревообробної, електрохімічної, електрометалургійної промисловості, деякі види продовольства. Імпорт:

мінеральне паливо, боксити, залізні, марганцеві і хромові руди, автомобілі. Осн. торгові партнери: Великобританія, Швеція, Німеччина.

Шпіцберген. Архіпелаг за Північним Полярним колом (74-81° пн. ш.. 10-35° сх. д.). Територія — 62,7 тис. км2. Включає понад 1 тис. о-вів. Корінного населення немає; проживає близько 2 тис. норвезьких і 2 тис. російських громадян (1987 р.), які займаються видобутком вугілля.

Шпіцберген разом з розміщеним на південь о-вом Ведмежим утворюють адм. округ Норвегії Свальбард, яким управляє губернатор, призначений королем Норвегії.

Офіційно Шпіцберген є частиною норвезької території з 1925 р.; одно­часно був прийнятий «Гірничий статут», що регулює порядок ведення тут гірничих робіт. На архіпелазі є консульство Росії, 2 російських поселення

— Баренцбург і Піраміда. 60% території архіпелагу вкрито льодом. З корисних копалин промис­лове значення має кам'яне вугілля. Норвегія добуває вугілля в районі селища Лонгйєрбюен (350 тис. т), Росія — в р-ні Баренцбурга і Піраміди (300 тис. т, дані за 1988 р.).У водах архіпелагу водяться тріска, палтус, гренландський тюлень,

нерпа, білуга.

Фінляндія (Фінляндська Республіка). Держава в Пн. Європі. Територія - 337 тис. км2. Населення — понад 5 млн. чол. (1993 р.), 93,5 % — фіни, 5,3% — шведи. Столиця — Гельсінкі (500 тис. жит.). Інші великі міста:

Тампере (172,5 тис.), Вантаа (155 тис.), Еспоо (170 тис.). Турку (160 тис.). В адм. відн. — 12 лян (губерній). Офіційні мови — фінська і шведська. Осн. релігія — лютеранство. Парламентська республіка. Грошова одиниця — фінляндська марка. Основні політичні партії: Демократичний союз народу Фінляндії, Демократична альтернатива. Партія центру. Національна коалі­ційна.

Фінляндія —розвинута індустріально-аграрна країна з сучасною промисловістю і інтенсивним сільським і лісовим господарством. Головне при­родне багатство країни — ліс (близько 65 % території). З корисних копалин є титаномагнетити, мідні, цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

В економічному житті країни важливу роль відіграють монополії. 50 найбільших з них контролюють 3/4 промислового капіталу і виробляють понад половину всієї промислової продукції. В світовому виробництві на Фінляндію припадає 0,36%, але в ряді галузей промисловості (виробництво целюлози, паперу, криголамів) займає провідне місце. Країна не багата корисними копалинами. Продукція лісопромислового комплексу переважає у зовнішній торгівлі. З інших природних ресурсів — титаномагнетити, мідні» цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

Фінляндія бідна мінеральними (крім торфу) енергоресурсами. Потреби в енергоносіях на 70% покриваються за рахунок імпорту.

Основні напрями сільського господарства: тваринництво (дає 70% доходів від с.г.), головним чином молочне; виробництво зерна. В 1992 р. -130 тис. селянських господарств, з них 56% — з ділянками орної землі менше 10 га. Вироблено (тис. т.): м'яса і птиці — 393; молока — 2405; зібрано (тис. т): пшениці — 213, жита — 27, ячменю — 1331, вівса — 998, картоплі —673.

Залізниці — 5,9 тис. км, автошляхи — 78,4 тис. км.

Головні торгові партнери: Росія, Швеція, Німеччина, Великобританія, США.                    

Експорт: продукція деревообробної і целюлозно-паперової, металообробної промисловості. Імпорт: сировина, напівфабрикати, паіливо.

Швеція (Королівство Швеція). Держава в Пн. Європі, розміщена в сх. частині Скандинавського п-ова. Територія (включаючи о-ви Готланд і Еланд)

— 449,9 тис км2. Населення — 8,7 млн. чол. (1991 р.), близько 95% — шведи. В країні проживає понад 400 тис. іммігрантів: фіни, югослави, датча­ни, норвежці, турки, греки, німці. Столиця — Стокгольм (669 тис. жит.). Офіц.мова—шведська. Осн. релігія—лютеранство. Грошова одиниця— шведська крона. Конституційна монархія (королівство). Основні політичні партії: Соціал-демократична робітнича, Помірна коаліційна. Партія центру, Народна партія. Християнсько-демократичний союз.

Швеція — високорозвинуга країна. Основні природні багатства: ліс (1-е місце за запасами в Зах. Європі), залізна руда, гідроенергія (2-е місце в Зах. Європі). Є запаси уранової сировини.

Шведська економіка характеризується високим рівнем концентрації виробництва і капіталу. 15 багатих сімейств фінансових магнатів фактично визначають розвиток всієї економіки країни.

Головні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, суднобудування), деревообробна і целюлозно-паперова, металургійна, гірничодобувна. Швеція займає 3-є місце в світі за виробництвом целюлози, 5-е — з видобутку залізної руди. Розвинуті також хімічна, харчова і текстильна промисловість.

Високорозвинуте с.г. Швеції забезпечує на 90% потреби країни в про­довольстві. В с.г. і лісовому господарстві зайнято 4% самодіяльного населення. Частка с.г. виробництва в ВНП — менше 3%. Переважають фермерські господарства (близько 35 га). Головна галузь — м'ясо-молочне тваринництво.

Швеція входить в число 20 найбільш розвинутих країн світу. При чисельності населення 0,2% світового, вона виробляє 1% ВНП.

Залізниці —12,1 тис. км, з них 7,6 тис. км електрифіковано, шос. шляхів

-— 102 тис. км.

Експорт: продукція машинобудування, целюлозно-паперової і де­ревообробної промисловості. Швеція займає 1-е місце в світі з експорту паперу і картону, 2-е — целюлози і залізної руди, 4-е — з експорту деревини і пиломатеріалів. Імпорт: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство.

Східна Європа

Албанія (Республіка Албанія). Країна в півд.-зах. частині Балканського півострова. Територія — 28,7 тис км2. Столиця — Тірана (243 тис. жит.). Головні міста: Дуррес, Ельбасаи, Шкодф. Населення — близько 3,4 млн. чол. (1992р.) (98%—албанці). Офіц. мова — албанська. Релігія: 70%— мусульмани, 20% — православні, 10% — католики. Грошова одиниця — лек. Албанія — парламентська республіка. Глава держави — президент. Вищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган — Народні збори. Найбільш впливові партії: Демократична Албанії, Албанська соціалістична, Соціал-демократична Албанії, Албанська республіканська. Албанський демократичний альянс. Пріоритетним напрямком зовнішньоекономічних зв'язків Албанії проголошено співробітництво з США і країнами Західної Європи.

Албанія — аграрно-промислова країна. На промисловість припадає близько 42% національного доходу, с.г. — 36%. Економічно активне насе­лення —1,43 млн. Корисні копалини: нафта, природний газ, лігніт, хромова, мідна, залізна і нікелева руди. В структурі промисловості гірничодобувій галузі займають головне місце. Провідна галузь с.г. — рослинництво. Го­ловний вид транспорту — автомобільний (автошляхи — 7,5 тис. км). 47% вантажоперевезень припадає на залізничний трнспорт (довжина — 720 км).

Зовнішня торгівля має незбалансований характер.

В експорті переважає продукція гірничодобувної галузі та с.г. Імпор: машини й устаткування, прокат, засоби транспорту, медикаменти.

Білорусь (Республіка Білорусь). Країна в Сх. Європі. Територія — 207,6 тис. км2. Столиця — Мінськ (1,7 млн. жит.). Головні міста: Брест, Вітебськ, Гомель, Гродно, Могилів. Адміністративно-територіальний поділ — 6 областей. Населення — 10,3 і^лн. чол (1992 р.). Державна мова — білоруська. Осн. релігія — православне християнство. Грошова одиниця -рубель. Білорусь — республіка. Виїций законодавчий орган — Верховна влада (однопалатна). Глава держави — президент. Політичні партії;

Об'єднана демократична Білорусії, Білоруська християнська. Білоруська соціал-демократична громада. Партія комуністів Білорусії, Християнсько-демократичний союз Білорусії та ін.

Білорусь належить до найбільш розвинутих країн СНД. Має потужний комплекс обробних галузей: машинобудівну, хімічну, лісрву промисловість і продуктивне с.г. На території республіки є значні родовища калійної і кам'яної солей, торфу.                                      

В машинобудуванні виділяються трудомісткі галузі (виробництво ЕОТ. автоматичних ліній) та металомісткі (автомобіле- і тракторобудування, сільськогосподарське машинобудування). Основна галузь хімічної промис­ловості — виробництво полімерів і калійних добрив. Найбільш розвинені ґалузі легкої промисловості: лляна, бавовняна, вовняна.

В тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. В землеробстві 50% посівних площ займають зернові, а 1/3 — кормові культури.

Експорт: вантажні автомобілі, трактори, хімічна продукція, картопля, м'ясна і молочна продукція. Імпорт: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, прокат чорних металів, кольорові метали.

Болгарія (Республіка Болгарія). Країна в пд.-сх. частині Балканського півострова. Територія — 110,9 тис. км2. Столиця — Софія (понад 1,2 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 8 областей. Населення — близько 8,5 млн. чол (1992 р.). Офіц. мова— болгарська. Традиційна релігія — православне християнство. Грошова одиниця — лев. Глава держави — президент. Законодавча влада — однопалатні Народні Збори.

Функціонує близько 80 партій. Найбільш впливові з них: Союз демо­кратичних си, Демократична партія. Радикально-демократична партія, Болгарська соціалістична партія.

Болгарія має обмежені запаси корисних копалин, найбільше значення серед них мають залізні, свинцево-цинкові і мідні руди, буре і кам'яне вугілля, мармур. Болгарська земля славиться цілющими водами (500 джерел). Виробництво важливих видів продукції промисловості за 1991 р.: 38, 9 млрд. квт-год. електроенергії, 28,4 млн. т вугілля, 1,3 млн. т прокату чорних металів, 17,3 тис. тракторів. В 1991 р. було одержано більш як 3 млн. т зернових, 868 тис. т цукрових буряків, 564 тис. т помідорів, 1 млн. т фруктів, 758 тис. т м'яса, 2 млн. т молока. Поголів'я: ВРХ—1,4. млн., овець—7,5 млн., свиней — 4,2 млн., птиці — 28 млн. Головними видами транспорту є автомобільний та залізничний. Важлива галузь економіки — туризм.

Експорт: машини (електро- і мотокари), продукція харчової промислово­сті (тютюнові і консервні вироби, ефірна олія, вино) і сільського господарства (свіжі овочі, фрукти, виноград). Імпорт: транспортні засоби, чорні метали, нафта, вугілля, целюлоза.

Боснія і Герцеговина (Республіка Боснія і Герцеговина). Держава в центральній частині Балканського півострова. Територія — 51 тис. км2. Столиця — Сараєво (близько 500 тис. жит.). Осн. адм.-тер. одиниця — община. Населення — 4,36 млн. чол (1991 р.): слов'яни-мусульмани — 43,6%, серби — 31,4%, хорвати — 17,3%. Релігія — більшість сповідує іслам. Грошова одиниця—динар. Політичні партії: Мусульманська партія демократичної дії. Сербська демократична партія. Хорватська демократична співдружність. Значні корисні