Американські фразеологізми

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

1.1 Етимологія американських фразеологізмів

1.1.1 Проблема походження фразеології на тлі загальної історії розвитку американського варіанту англійської мови

1.1.2 Фразеологізми британського походження

1.1.3 Фразеологічні одиниці індіанського походження

1.1.4 Фразеологічні одиниці французького походження

1.1.5 Фразеологічні одиниці голландського походження

1.1.6 Фразеологічні одиниці іспанського походження

1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

1.2.1 «Універсальні» класифікації фразеологічних одиниць

1.2.2 Класифікації, специфічні для американської фразеології

1.3 Соціологічний аспект дослідження фразеології американського варіанту англійської мови

1.4 Висновки

Розділ 2. Соціальна диференціація фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

2.1 Соціальна диференціація фразеологізмів за віковим критерієм

2.1.1 «Дитячі» фразеологізми

2.1.2 Фразеологічні одиниці, вживані підлітками та молоддю

2.2 Соціальна диференціація фразеологізмів за етнічним походженням мовця

2.2.1 Фразеологічні одиниці, характерні для афро-американців

2.3 Соціальна диференціація фразеологізмів за соціально-професійним становищем мовця

2.3.1 Фразеологічні одиниці, характерні для військовослужбовців

2.3.2 Фразеологічні одиниці з узусу моряків

2.3.3 Фразеологічні одиниці з лексикону спортсменів

2.3.4 Фразеологічні одиниці акторського середовища

2.3.5 Фразеологічні одиниці, вживані в авіації

2.3.6 Фразеологічні одиниці з лексикону наркоманів

2.3.7 Фразеологічні одиниці з карточних ігор

2.3.8 Фразеологічні одиниці кримінального світу

2.3.9 Просторічні фразеологізми

2.4 Соціальна диференціація фразеологізмів за характером соціально-комунікативної ситуації

2.5 Висновки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці американського варіанту англійської мови неодноразово були предметом наукового дослідження і в нашій країні, і за її межами, структурно-семантичні та соціолінгвістичні особливості американських фразеологізмів є недостатньо вивченими. Багато невирішених питань залишається і в етимологічному аспекті американської фразеології. У вітчизняній фразеології ще не існує комплексного дослідження й остаточного вирішення багатьох проблем, пов’язаних із соціальною диференціацією фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, що й зумовило вибір цієї теми та пояснює актуальність дослідження.

Мета роботи –розширити сучасні уявлення про соціолінгвістичні особливості фразеології американського варіанту англійської мови. Досягненню цієї мети підпорядковані основні завдання дослідження:

укласти класифікацію фразеологізмів американського варіанту англійської мови, звертаючи увагу на соціальну диференціацію фразеологічних одиниць;

окреслити морфологічні, синтаксичні, семантичні та стилістичні особливості, які належать до різних функціональних стилів;

розглянути специфіку етимології фразеологічної системи, пов’язуючи проблему походження соціально маркованих фразеологічних одиниць з розвитком американського варіанту англійської мови в цілому;

надати методичні рекомендації щодо вивчення фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови в школі.

Об’єктом студії є фразеологічні одиниці американського варіанту англійської мови.

Предмет дослідження – соціолінгвістичні особливості фразеології американського варіанту англійської мови.

У ході проведення дослідження були використані такі методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний метод, методи компаративного та кроскультурного аналізу. Приклади з художньої літератури відомих американських авторів кінця XІХ-XX ст. добиралися методом суцільної вибірки.

Наукова новизна роботи полягає в системному, цілісному аналізі соціолінгвістичних особливостей фразеології американського варіанту англійської мови на матеріалі художніх творів американських письменників кінця ХІХ-ХХ ст. , а також широкого кола лексикографічних та фразеографічних джерел.

Теоретична цінність дослідження зумовлена необхідністю подальшого вивчення усіх типів фразеологічних одиниць у світлі розвитку фразеологічної теорії. Результати, отримані в ході дослідження, можуть бути використані в теоретичних курсах лексикології, стилістики, історії мови, теорії та практики перекладу, на практичних заняттях з англійської мови на різних рівнях навчання. У цьому полягає практичне значення роботи.

Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, (загальних) висновків та списку використаної літератури, що нараховує 60 позицій, 3 з яких складають джерела ілюстративного матеріалу.

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

1.1 Етимологія американських фразеологізмів

1.1.1 Проблема походження фразеології на тлі загальної історії розвитку американського варіанту англійської мови

Для того, щоб дати адекватну оцінку етимології фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, необхідно перш за все пов’язати цей процес із розвитком мови в цілому.

Історія розвитку англійської мови у Сполучених Штатах поділяється на два основних етапи:

ранній період (з початку ХVII ст. до кінця XVIII ст.), який характеризується формуванням американських діалектів англійської мови;

пізній період (ХІХ-ХХ ст.), який характеризується створенням американського варіанту літературної англійської мови;

сучасний період (кінець ХХ-початок ХХІ ст.)

Для дослідження походження фразеологічної системи американського варіанту англійської мови найбільше значення має так званий ранній період. Слід зауважити, що колоністи, які заснували перші англійські поселення у Північній Америці, були сучасниками Шекспіра та Мільтона. Вони жили в епоху, коли вже досить розвинена національна англійська мова збагачувалася творчістю найславетніших поетів та письменників, а мова освічених людей була максимально наближеною до єдиного літературного зразка (Standard English). До цієї ж норми наближувалося й мовлення перших поселенців з Англії, що почали мешкати у Північній Америці. Тому, для того, щоб пояснити причини розбіжностей, що виникли згодом між американським та британським варіантами мови, необхідно зупинитися на низці особливостей англійської мови того часу.

Щодо розбіжностей у сфері граматики – для мови Шекспіра та Спенсера цілком нормальним є вживання таких форм, як gotten, stricken, які ми можемо зараз спостерігати в американському варіанті англійської мови на сучасному етапі замість таких форм як got, struck відповідно у британському варіанті. Також для американського варіанту є характерним використання синтетичної форми Subjunctive Mood, тоді як у британському варіанті вона замінилася аналітичною формою з допоміжним дієсловом should. Але в ХVII ст. саме ця перша форма, яку ми зараз вважаємо «американізмом», була загальновживаною. Проте слід зазначити, що такі граматичні особливості не є численними. Значно більш вагомими є зміни лексичного складу мови за цей час. У кінці «раннього» періоду низка лексем вийшла з ужитку в Англії, у той час, як в американських колоніях вони продовжували активно вживатися. Іноді до архаїзмів переходило слово в цілому: так сталося з дієсловами to loan, to fellowship. Іноді архаїчним з точки зору британського зразка ставало не саме слово, а лише окреме його значення. Так, в ранньо- та середньоанглійській мові вираз I guess означав «я думаю, я вважаю», проте згодом такий зворот став вважатися архаїзмом, а потім явним американізмом.

Проте найбільший інтерес з точки зору лексики становлять неологізми, що відображають нові умови життя американських колонізаторів. Це й слова, що позначають флору та фауну американського континенту (a moose, a live-oak, backwoods), мають відношення до нових методів господарювання (corndodger, back-settlement, coleslaw), зображують реалії, пов’язані з життям і побутом корінних мешканців американського континенту (moccasin, squaw, medicine-man, warpath).

Поповнення словникового складу американського варіанту англійської мови проходило двома шляхами:

внутрішньомовним – через утворення нових словосполучень та переосмислення існуючих лексем;

зовнішньомовним – шляхом запозичення з інших мов.

Одним із найпопулярніших способів утворення нових слів була конверсія: так, саме шляхом конверсії утворюються дієслова to progress, to tomahawk від відповідних іменників, або, навпаки, іменник a divide від відповідного дієслова. Інколи можна простежити розширення семантики (store – не лише «склад, комора», але й «крамниця», lot – не тільки «доля», але й «будь-яка земельна ділянка») або, навпаки, її звуження (corn – «будь-які зернові культури» в британському варіанті та лише «кукурудза» в американському варіанті, lumber – «мотлох» в британському варіанті, а згодом – «лісоматеріали, дерево» в американському).

Саме у цей ранній період розвитку американського варіанту англійської мови до нього надходить шляхом калькування з мов індіанських племен ціла низка фразеологічних словосполучень, а саме:

pipe of peace – трубка миру

war dance – войовничий танок

medicine-man – шаман.

Деякі з подібних запозичень увійшли до складу стійких словосполучень, утворених згодом. Сюди належать такі лексеми, як: squaw-line (squaline) – шкіряний ремінь для речового мішка, moccasin snake – мокасінова змія, skunk-tail grass – назва однієї з трав, що ростуть в Америці тощо).

Чимало слів було запозичено англійськими колоністами з мов інших країн, що також мали колонії в Північній Америці. Джерелами таких запозичень у ХVII-XVIII ст. слугували французька та голландська мови.

Більшість запозичень із французької мови належить до ХІХ ст. У ХVII-XVIII ст. з французької мови було запозичено порівняно невелику кількість слів, наприклад: chowder – тушкована страва, rapids – пороги ріки, prairie – прерія, caribou – олень карібу, bayou – заболочений рукав ріки (при чому останні дві лексеми були спершу запозичені французькими колоністами в індіанців).

У процесі запозичення багато слів зазнали фонетичної асиміляції (пор. англ. chowder та франц. chaudiиre) або переосмислення за законами народної етимології (так, французьке слово carriole – «легкий екіпаж» перетворилося на carryall – «широкий критий екіпаж»).

З голландської мови було запозичено чимало побутової лексики, наприклад: coleslaw (cold slaw) від kool sla – салат із капусти, cookie від koekje – печиво, cruller від слова krul – солодкий коржик, stoop від stoep – ґанок. До голландських запозичень належить і таке відоме слово, як boss. Навіть всесвітньо відомий Santa Claus походить від голландського Sant Nikolaas.

Відсутність регулярних контактів з метрополією, безсумнівно, стало однією з причин, що зумовили збереження в мові колоністів низки слів та форм, що вийшли з ужитку в Англії. Цікаво зазначити, що з американізмами намагалися боротися самі освічені американці, такі як, наприклад, Бенджамін Франклін. Лише за умов утворення цілісної держави з’явилася потреба уніфікації зі збереженням національної самобутності – тобто можливою стала поява американського варіанту англійської мови в сучасному розумінні.

У той же час термінологія складалася в Америці і в Англії приватними компаніями, які не ставили за мету будь-яку уніфікацію: так з’явилися амер.railroad і брит.railway (залізниця), амер.baggage car та брит.luggage van (товарний вагон), амер. engineer та брит. engine-driver (машиніст) тощо.

Цікавий слід у фразеології Сполучених Штатів залишила «золота лихоманка» (gold rush). Деякі зі стійких словосполучень тих років залишилися в мові лише як історизми: так, наприклад, forty-niner – золотошукач, що прибув до Каліфорнії за часів «золотої лихоманки» 1849р., prairie schooner – фургон переселенців, та деякі інші. Проте інші словосполучення виявили свою життєздатність, набувши переносного смислу. Так, наприклад:

to pan out soil – промивати золотий пісок (первісне значення). У кінці ХІХ століття вираз змінив своє значення на «мати успіх», «приносити користь» або «виявлятися» [45, с. 35].

Подібний метафоричний переніс значення відбувається і у фразеологічного словосполучення to strike it rich, що спочатку позначало «напасти на багате родовище», а згодом набуло значення «швидко розбагатіти».

У ХІХ ст. в усному мовленні американців з’явилася низка стійких словосполучень із прислівником right (right along – «завжди, постійно», right away – «негайно», right smart – «багато» тощо).

Один із курйозних випадків непорозуміння англійця та американця, що виникає через нерозуміння першим американізму right away наводить Чарльз Діккенс у своїх «Американських нотатках»:

“Dinner, if you please,” said I to the waiter.

“When?” said the waiter.

“As quick as possible,” said I.

“Right away?” said the waiter.

After a moment’s hesitation, I answered, “No,” at hazard.

“Not right away?” cried the waiter with an amount of surprise that made me start.

I looked at him doubtfully and returned, “No, I would rather have it in this private room. I like it very much.”[45, c.36-37].

Нарешті, на сучасному етапі, у зв’язку зі світовим домінуванням Сполучених Штатів Америки у сфері політики, економіки, технологій, реклами та ЗМІ, американський варіант англійської мови також стає домінуючим. Його елементи, як лексичні, так і граматичні, активно проникають в інші мовні варіанти, навіть у британський, незважаючи на його «первісний» характер. Це стосується також і фразеологічних одиниць. За даними Г.С.Гринь, більше 20% від загальної кількості американських фразеологізмів були запозичені британським варіантом, наприклад: to keep one’s nose clean – не втручатися в чужі справи, to hang up one’s fiddle – вийти на пенсію, to ride the waves – хворіти на зіркову хворобу [13, с. 13].

1.1.2 Фразеологізми британського походження

Слід зазначити, що низка розповсюджених у США фразеологічних одиниць є тільки варіантами відомих британських фразеологізмів. За своїм смисловим значенням ці одиниці нічим не відрізняються від своїх британських еквівалентів. Лише один із компонентів фразеологічної одиниці замінений синонімом: to cross somebody’s path (British) – to cross someone’s track (American); можлива й заміна несинонімічного характеру: enough to make a cat laugh (British) – enough to make a horse laugh (American).

Особливий інтерес викликають ті випадки, коли елемент фразеологічної одиниці заміняється на американізм. Порівняємо, наприклад:

Брит.: lock the stable door when the horse has been stolen

Амер.: lock the barn door when the horse has been stolen

Наведений вище фразеологізм в обох мовних варіантах має одне й те саме значення: занадто пізно вжити заходів безпеки. Але в американському варіанті слово stable замінено на слово barn, яке розширило свою семантику і почало позначати не тільки «сарай», але й «стайню». Аналогічний випадок ми спостерігаємо з дієслівним словосполученням to throw into the dustbin (waste-paper), де перший варіант є британським, а другий – американським.

Наведемо приклад прикметникового фразеологізму, що перекладається українською мовою як «занадто самовпевнений»:

Брит.: too big for one’s trousers.

Амер.: too big for one’s pants.

Тут також спостерігається заміна бритицизму trousers на американізм pants, аналогічна попереднім випадкам.

Подібні фразеологізми, згідно зі структурною класифікацією О.В.Куніна, є варіантами, різновидами, тотожними за кількістю та якістю значень, стилістичними та синтаксичними функціями, сполучуваністю з іншими лексемами. Проте існують фразеологічні одиниці, які за умов часткового збігу лексичного складу та цілковитого збігу синтаксичних функцій мають розбіжності у відтінках значення, стилістичній спрямованості, образності та сполучуваності. Структурні синоніми можуть бути ідеографічними (розбіжності у відтінках значення), стилістичними або відрізнятися за сферою вживання [21, c.1251].

Серед фразеології, утвореної в США, О.Швейцер розрізняє часткові американізми та повні американізми [45, c.143-144].

У випадку часткового американізму загальноанглійське значення залишилося первинним, а американське є вторинним, таким, що розвинулося на основі першого. Фразеологічний зворот dark horse у своєму первинному значенні «темна конячка, невідомий кінь на змаганнях» вживається однаково як в американському, так і в британському варіантах. Проте в американському варіанті він утворив похідне значення «маловідомий кандидат на виборах». Загальноанглійський фразеологізм roaring forties (сорокові широти Атлантичного океану) отримав жартівливе переосмислення «центральний район Нью-Йорка» (тобто вулиці з номерами від 40 до 50).

Серед повних американізмів – ті фразеологічні одиниці, що утворилися у Сполучених Штатах та властиві лише американському варіанту англійської мови. Прикладами таких фразеологізмів можуть бути вирази: to come right with a bang – блискуче пройти, мати великий успіх, big time – великий, значний, to be on the (water) wagon – бути за тверезий спосіб життя, не торкатися алкогольних напоїв, lone wolf – людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги.

1.1.3 Фразеологічні одиниці індіанського походження

Як уже було зазначено в першій частині цього розділу, американський варіант англійської мови запозичив декілька слів та виразів з мов індіанців. Були також створені дієслівні фразеологічні одиниці, що є кальками з мови індіанців:

to go on the war-path – розпочинати війну, ступити на воєнний шлях;

to bury the hatchet (tomahawk) – укласти мир (індіанці на знак миру заривали в землю свою зброю);

to smoke the calumet (the pipe of peace) – викурити трубку миру, помиритися;

to give (raise, set up) a war whoop – 1)вигукувати, погрожувати ворогові;

2) вороже ставитися до когось.

to take the hatchet (tomahawk) – розпочати війну.

Деякі з них асимілювались і широко вживаються британським варіантом англійської мови – значною мірою введенню та розповсюдженню таких одиниць сприяли твори Фенімора Купера.

Але етимологія можлива не лише шляхом калькування. До фразеологізмів індіанського походження окремі дослідники [13, c. 45] відносять також одиниці, семантика яких пов’язана зі способом життя індіанців, як, наприклад:

to sing Indian – поводитися з гідністю, самоповагою;

to see Indians – страждати від великої кількості випитого алкогольного напою;

to turn Indian – стати дикуном;

to play Indian – зберігати спокійний вигляд (часто про дітей, що граються в індіанців).

Слід зазначити, що ці фразеологізми є дещо застарілими і досить мало вживаються в сучасній мові, хіба що для створення комічного ефекту.

1.1.4 Фразеологізми французького походження

У першій частині цього розділу вже говорилося про лексичні запозичення з французької мови, пов’язані з тісним контактом англійських та французьких колоністів. Деякі фразеологізми були запозичені ще в Європі, так, О.Кунін наводить приклад етимології відомого сталого виразу it goes without saying від французького cela va sans dire.

Кількість фразеологизмів, запозичених з французької мови є достатньо великою. В англійську мову вони прийшли здебільшого шляхом калькування вихідних виразів, при чому багато з таких кальок має латинський прототип. Утім, якщо французький зворот є в свою чергу повною калькою латинського оригіналу, іноді буває важко вирішити, чи була запозичена калькована англійська фразеологічна одиниця безпосередньо з латини чи через французьку мову.

appetite comes with eating – апетит приходить під час їжі (вираз уперше зустрічається в трактаті «Про причини» (1515) Жерома д’Анже, єпископа міста Ле Ман);

castles in Spain – повітряні замки (вираз, пов’язаний із французьким середньовічним епосом, герої якого, лицарі, отримали в нагороду ще не завойовані маєтки в Іспанії);

for smb.’s fair eyes (или for the fair eyes of smb.) – заради чиїхось чудових очей, ні за що (вираз із комедії Ж.-Б. Мольєра «Смішні манірниці»);

let us return to our muttons – повернемося до теми нашої розмови (вираз із середньовічного фарсу Бланше про адвоката Патлена);

to pull smb.’s (или the) chestnuts out of the fire (for smb.) – витягувати каштани з вогню для когось; безглуздо, з ризиком для себе працювати на когось (у байці Лафонтена «Мавпа і кіт» – мавпа Бертран примушує кота Ратона витягувати каштани з вогню для себе).

Проте літературна етимологія цих фразеологічних виразів була забута і не усвідомлюється зараз не тільки пересічними носіями мови, але й доволі часто лексикографічними джерелами, що не додають до подібних виразів пояснень або етимологічних приміток. Після запозичення такі одиниці продовжували і продовжують переосмислюватися в американському варіанті англійської мови. Так, наприклад, сучасний словник американських ідіом наводить наступний варіант фразеологічного виразу стосовно іспанських замків: to build castles in Spain – to make impossible plans, dreams that are unlikely. [55, с.35]. При чому на французьке походження звороту не звертають уваги, звідки можна зробити висновок про повну асиміляцію цього виразу на сучасному етапі розвитку англійської мови.

У сучасному американському варіанті англійської мови існують також фразеологічні одиниці, що акумулювали до свого складу французькі слова, які в англійській мові не вживаються окремо, наприклад:

in lieu of something – «замість чогось»;

to bid adieu to someone – «прощатися з кимось».

1.1.5 Фразеологічні одиниці голландського походження

Нам вдалося знайти лише одне, але дуже важливе запозичення фразеологізму з голландської мови: так, всесвітньо відомий Santa Claus походить від голландського Sant Nikolaas.

1.1.6 Фразеологічні одиниці іспанського походження

Одним із найвідоміших фразеологізмів іспанського походження в американському варіанті англійської мови є вираз to tilt at windmills – битися з повітряними млинами, «донкіхотствувати» (ісп. acometer molinos de viento. Походить від одного з найвідоміших епізодів в романі «Дон Кіхот» Сервантеса). Сучасний американський словник ідіом наводить наступні значення цього фразеологізму: to fight battle with imaginary enemies, to fight against unimportant issues [54, с.334].

Лексикографічні джерела також наводять приклад виразу blue blood –блакитна кров, аристократичне походження. Так називали себе аристократичні родини іспанської провінції Кастилії, що пишалися тим, що їхні пращури ніколи не одружувалися з маврами та іншими народами, що мають смагляву шкіру. Вважається, що в основі метафори лежить спостереження, що в людей зі світлою шкірою вени мають блакитнуватий колір, чого немає в людей зі смаглявою шкірою. Наразі цей зворот вважається застарілим і вживається лише для утворення спеціальних стилістичних ефектів.

1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови

Досліджуючи існуючі класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, ми умовно розподілили їх на дві групи: загально- лінгвістичні, або універсальні (тобто ті, які можна застосувати до фразеологізмів будь-якої мови) і специфічні (які характерні тільки для фразеологізмів-американізмів). Розпочнемо з аналізу першої групи класифікацій.

1.2.1 «Універсальні» класифікації фразеологічних одиниць

Найбільш традиційним у вітчизняному мовознавстві є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Автором цієї класифікації є відомий радянський мовознавець акад. В.В. Виноградов [32, с.47]. На його думку, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто з суми складових таких ФО неможливо дізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють такі підтипи:

а) фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку);

б) фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неподільним цілим;

в) фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так і семантично;

г) фразеологічні зрощення, котрі являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого [32, с.47].

Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неподільне ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова – фразеологічні сполучення – обов’язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення. Пізніше М.Шанський [32, c. 644] доповнив цю класифікацію четвертим типом – фразеологічні вирази – це речення з переосмисленим складом компонентів.

Н.Н. Амосова [2, c. 65], використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи й ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації певного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем, – це одиниці постійного контексту, у яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення.

Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми – це звороти, у яких наявний граматично провідний (головний) член – антецедент – та предикативна одиниця, що залежить від нього.

На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:

1) номінативні фразеологізми (виконують суто номінативну функцію);

2) номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).

Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

Друга група містить семантично модифіковані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

Укладач «Великого англо-російського фразеологічного словника» відомий вчений-германіст О.В. Кунін [19; 20; 21; 22] наводить класифікацію фразеологічних одиниць за походженням, яку, хоча вона розроблена на матеріалі англійської мови і є, з першого погляду, специфічною лише для цієї мови, успішно використовують і для класифікації іншомовних фразеологічних систем, тобто її також можна вважати універсальною. Він виділяє фразеологічні деривації, тобто утворення фразеологічних одиниць від інших фразеологічних одиниць, серед яких він розрізняє наступні прийоми:

а) виокремлення фразеологічної одиниці зі складу вихідного фразеологізму: a hot potato частина виразу drop something like a hot potato;

б) утворення дієслівних фразеологічних одиниць від прислів’я з дієсловом в наказовому способі:

strike while the iron is hot;

в) конверсія: a stab in the back від дієслівного фразеологізму to stab someone in the back;

г) утворення за аналогією: Aunt Thomasina за аналогією Uncle Tom;

д) за контрастом: hell on earth антонімічне heaven on earth;

е) розгортання образу вихідного фразеологізму : to be nuts (to fall off one’s nut);

ж) контамінація gild the lily від gild refined gold and paint the lily.

Другим способом формування фразеологізму, за Куніним, є утворення фразеологічної одиниці від перемінного словосполучення шляхом його змінення:

through thick and thin (through thicket and thin wood).

Третя група включає фразеологізми-кальки: «утворення фразеологічної одиниці від іншомовного фразеологізму шляхом його калькування:

it goes without saying від французького cela va sans dire».

Нарешті, четверта, остання група за Куніним, включає фразеологізми з літературних джерел (у такому випадку в етимологічних примітках зазначається «шекспірівське», «дікенсівське» тощо) [21, c.15].

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями словосполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні тощо). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослідник має можливість запропонувати свою власну типологію або вдосконалити класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

1.2.2 Класифікації, специфічні для американської фразеології

На думку Г.С. Гринь [13], американські фразеологічні одиниці «є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [13, c. 13]. Ця ідея стає базисом її власної типології.

За її спостереженнями, полісемія американської фразеології розвивалася двома шляхами:

розвиток багатозначності на базі загальноанглійської основи;

ускладнення смислової структури фразеологізму в процесі його функціонування в американському варіанті англійської мови.

Більшість багатозначних фразеологічних одиниць мають два значення, які виникли внаслідок паралельних первісних метафоричних зрушень. Це такі вирази, наприклад, як to face the music – 1) стійко переносити неприємності, спокійно зустрічати критику; 2) відповідати за скоєне (аналогічно рос. «расхлебывать кашу»). Але серед них вирізняються також окремі одиниці, що мають більше трьох значень, наприклад: to come up to the chalk – 1) ставати на старт (спорт.); 2)