Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформації

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ЗА КУРСОМ


«СИСТЕМИ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»


Автори: Валерій Анатолійович Лахно, Павло Петрович Палагно


Редактор В.А. Лахно

Оригінал-макет П.П. Палагно


Підписано до друку

Формат 60х84 1/16. Папір офсетна. Гарнітура Times.

Друк офсетний. Усл. печ. л. 2 .

Тираж 100 экз. Видав. № 215 . Замовлення № 71-16 . Ціна договірна.

Видавництво Луганського національного аграрного університету

91000, м. Луганськ.


УДК 519.21.(075.8).


Системи оброблення економічної інформації (методичні вказівки до курсового проектування студентів спеціальності 6.050100 – Економічна кібернетика) /Автор: Лахно В.А., Палагно П.П. – Луганськ: ЛНАУ, 2005.- 40 с.


Методичні вказівки покликані допомогти студентам в виконані курсового проекту з курсу “Системи оброблення економічної інформації”.

Подано навчально-методичне забезпечення до курсового проектування, що розкривають технологічні та організаційні питання проектування автоматизованих економічних систем, зміст і правила оформлення документації. Наведено інструктивний матеріал для кожного етапу курсового проектування АІС. Програмування частин автоматизованої системи здійснюється у середовищі Delphi, C++Builder, VB

.


Автор: В.А. Лахно, к.т.н., доц.

П.П. Палагно, ас.


Відповідальний за випуск: І.М. Кукса, к.е.н., доц.


Рецензент: Леви Л.І. д.т.н., проф. Луганського національного аграрного університету


ЗМІСТ


1. Цілі курсового проектування.

4. Зміст курсового проекту та його обсяг

5. Зміст пояснювальної записки.

6. Вказівки щодо оформлення та захисту курсового проекту

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Приклади вхідних даних до курсового проекту

Вхідні дані до індивідуального завдання до курсового проекту

Вхідні дані до індивідуального завдання до курсового проекту

Вхідні дані до індивідуального завдання до курсового проекту


1. Цілі курсового проектування.


Курсове проектування з дисципліни «Економічної інформації» передбачає знання студентами сучасних систем програмування та систем управління базами даних, основних технологічних та організаційних засобів забезпечення якості програмного продукту і має такі цілі:

— розвиток у студентів ініціативи та творчих здібностей, поглиблення та закріплення теоретичних знань;

— набуття практичних навичок використання сучасних технологічних засобів та методів розробки програм;

— розвиток вміння працювати в колективі розробників програмних продуктів;

— набуття навичок управління якістю програмного продукту;

— закріплення вміння користуватися довідковою літературою, правильно оформлювати програмну документацію.

З метою наближення процесу проектування програмного продукту до реальних виробничих умов його організація здійснюється в умовах застосування ігрових методів навчання.


2. Тематика курсових проектів.


Тематика курсових проектів формується, виходячи з потреб галузей народного господарства в інформаційному обслуговуванні, і тісно пов'язується з спрямованістю цільової підготовки студентів. Щорічно перелік тем курсових проектів оновлюється.

Орієнтований перелік тем курсових проектів за рівнями складності подано в додатку.

3. Графік виконання робіт


Курсовий проект виконується в процесі курсу відповідно до графіка (табл.3. 1).

Таблиця 3.1.

Графік виконання робіт

№ п/п Етапи і зміст роботи Документація

Термін (тиждень)


1

1.1

1.2

1.3

Обґрунтування необхідності розробки програми:

Постановка задачі

Визначення складу вихідних та вхідних даних

Попередній вибір методів розв'язання задачі

Розділ технічн.

завдання



2

3

3

2

2.1

2.2

Розробка та затвердження технічного завдання:

Визначення вимог до програмного комплексу

Узгодження та затвердження технічного завдання

Техн. завд.

Розділи техн. завд.

Перелік знайдених

дефектів

4


5

3

3.1

3.2


3.3


3.4


3.5

Розробка технічного проекту:

Уточнення методів розв'язання задачі

Уточнення структури та визначення способу організації вихідних та вхідних даних

Розробка алгоритму: зовнішнє проектування програми; проектування логіки програми

Визначення інформаційних зв'язків програмних компонент комплексу

Узгодження та затвердження технічного проекту

Пояснюв. записка


Перелік знайдених

дефектів

6


7

4

4.1

4.2


4.3

Розробка робочого проекту:

Написання текстів програм

Тестування та налагодження програм:

розробка тестів для перевірки зовнішніх функцій комплексу;

розробка тестів для перевірки логіки програми;

перевірка працездатності програмного комплексу

Оформлення експлуатаційних документів


Текст прог.

Набір тестів


Перелік зн.

дефектів

Опис прог.

Опис застос.


8

13


15


16


16

5

5.1


5.2

Захист проекту:

Тестування програмного комплексу членами комісії

Оцінка якості документації

Протокол знайдених дефектів

16


4. Зміст курсового проекту та його обсяг


У структурному плані курсовий проект складається з текстової частини з приблизним обсягом 30—40 аркушів та додатків: форми документів, набір тестових даних, результати тестування.

Пропонується така структура текстової частини:

технічне завдання;

пояснювальна записка;

опис застосування;

опис програми;

література;

додатки (текст програми, інструкція, вихідні відомості).

4.1. Зміст документа «технічне завдання»


Технічне завдання є специфікацією вимог до програмного виробу, що розробляється, і містить такі розділи:

1.1. Найменування та область застосування.

1.2. Призначення розробки.

1.3. Вимоги до програмного забезпечення.

1.4. Вимоги до програмної документації.

1.5. Техніко-економічні показники.

1.6. Стадії та етапи розробки.

1.7. Порядок контролю та прийому.

У підрозділі «Найменування та область застосування» подається повне найменування та позначення (стисла назва проекту) програмного виробу; стисла характеристика області застосування програмного виробу та об'єкта, в якому передбачається його використання.

Наприклад, повне найменування — «Нарахування допомоги у зв'язку з непрацездатністю»; позначення — «Непрацездатність».

У підрозділі «Призначення розробки» повинно бути викладено експлуатаційне та функціональне призначення програмного виробу.

Експлуатаційне призначення — це мета використання майбутнього програмного виробу. Наприклад, експлуатаційним призначенням системи автоматизованого обліку праці та заробітної плати (АОПЗ) є оперативність розрахунків (не треба вибирати вручну дані для кожного робітника за минулі періоди; швидкість розрахунків, що особливо відчутно за умови великих обсягів робіт); зручність виконання операцій (не треба потім вручну переносити результати до «книги» розрахунків по зарплаті); достовірність результатів; надійність виконання операцій (можливість оперативного внесення змін при виявленні помилок користувача під час введення початкових даних).

Функціональне призначення — це засоби досягнення поставленої мети.

У підрозділі «Вимоги до програмного забезпечення» містить перелік основних вимог, реалізація яких дасть змогу розв'язати поставлену задачу. Вимоги мають бути викладені повно, чітко, в термінах, зрозумілих проектувальнику. Не дозволяється використання формулювань, що мають неоднозначний зміст. У разі необхідності в текстову частину можуть бути включені приклади та схеми.

Підрозділ «Вимоги до функціональних характеристик» містить таку інформацію:

1. Опис функцій та обмежень.

Дається поетапний опис кожного обчислення, функції чи процедури, яка повинна виконуватись програмою, що проектується.

У процесі цього опису необхідно використовувати матеріал, викладений в пунктах «Вхідні дані» та «Вихідні дані», тобто описувати, які вхідні дані обробляються під час виконання кожної функції чи процедури і які вихідні дані одержуються в результаті цієї обробки.

Визначаються всі обмеження, які обумовлюються характером чи умовами використання функцій або процедур.

Вказується необхідна точність обчислень.

Стисло описуються теоретичні положення, методи та пропозиції, обрані для використання.

З метою забезпечення надійного функціонування програми повинні бути передбачені:

- ієрархічна структура комплексу;

- блоки, які контролюють усунення збійних ситуацій в роботі системи (наприклад, блок контролю наявності необхідних баз даних або блок поновлення зруйнованого заголовка файла бази даних);

- контроль вводу даних, який забезпечує стійкість програми до помилок користувача (наприклад, контроль по діапазону значень даних або застосування методу контрольних сум і т. ін.). Зверніть увагу, що повинні бути вказані конкретні методи контролю щодо даних, що обробляються;

- можливості, які забезпечують збереження та використання даних під час оновлення роботи після аварійного переривання (наприклад, використання проміжних файлів для зберігання даних та розподілу етапів розв'язання задачі, періодичне запам'ятовування даних, які вводяться).

У підрозділі “Умови експлуатації” необхідно описати експлуатаційні характеристики комплексу:

перелік функціональних можливостей комплексу та різновиди їх реалізації (наприклад, можливість обробки не тільки первинного лікарняного листка, а и його продовження; можливість настроювання розрахунків допомоги по непрацездатності, використовуючи дані попередніх двох місяців або за окладом);

під час одного звертання до комплексу можлива реалізація будь-якої кількості технологічно взаємопов'язаних функцій, передбачених у ньому;

під час звертання до будь-якої функції можлива відмова від неї за бажанням користувача;

режим взаємодії користувача з програмним комплексом — діалоговий, з реалізацією найбільш зручного для користувача рівня спілкування (повідомлення, підказки, можливість повторного звертання, можливість настроювання на рівень підказок);

одноразове введення даних під час формування інформаційної бази;

автоматичне формування похідних показників;

можливість перегляду змісту інформаційної бази та її коригування;

відсутність обмежень на розміри задачі;

можливість поетапного розв'язання задачі із забезпеченням збереження проміжних результатів;

можливість видачі вихідної інформації за бажанням користувача як на екран дисплея, так і на друкуючий пристрій.

У підрозділі «Вимоги до складу та параметрів технічних засобів» вказуються можлива конфігурація комплексу технічних засобів та вимоги до ефективності роботи програми (час, обсяг оперативної та зовнішньої пам'яті).

У підрозділі «Вимоги до інформаційної та програмної сумісності» містяться вимоги до інформаційних структур на виході та вході.


5. Зміст пояснювальної записки.


Пояснювальна записка відображає зміст робіт, які виконуються на етапі зовнішнього та технічного проектування, і містить такі підрозділи:

1. Постановка задачі на розробку програмного забезпечення.

2. Опис та обґрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних.

3. Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення.

У підрозділі «Постановка задачі на розробку програмного забезпечення» дається загальний опис задачі, визначається клас задачі та специфічні особливості реалізації цього класу на ЕОМ; наводиться опис застосованих математичних методів і, в разі необхідності, опис припущень та обмежень, пов'язаних з обраним математичним апаратом. Під час опису наводять математичну модель чи математичні формули розрахунків показників, які формуються в процесі розв'язання задачі. У математичних формулах повинні бути використані позначення реквізитів, наведених під час опису структурних одиниць вхідної та вихідної інформації, описаної у «Технічному завданні».

У підрозділі «Опис та обґрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних» уточнюється структура та метод організації даних, описаних у «Технічному завданні», а також описуються раніше не розглянуті вхідні та вихідні дані. Виходячи з характеру функцій програми, що проектується, наводиться ієрархічна структура вхідних та вихідних даних; приймається рішення про упорядкування вхідних даних, уточнюються ключі упорядкування. У підрозділі «Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення» розглядається ієрархічна схема зовнішніх функцій програмного комплексу в графічному або табличному вигляді та наводяться функціональні специфікації. Опис логіки розв'язання задачі дається у формі НІРО-схем, а взаємозв'язок між функціями програмного комплексу зображається у вигляді структурної моделі (наочна таблиця змісту).

Алгоритм розв'язання задачі, який відображає логіку програми, наводиться у формалізованому вигляді в формі НІРО-схем.

У розділі «Текст програми» відокремлюється інформаційна частина й подаються тексти програмних компонент комплексу (роздрук).

У підрозділі «Загальні відомості» зазначаються позначення (стисла назва проекту) та найменування програмного комплексу (у відповідності з попередніми документами, а саме: технічним завданням та пояснювальною запискою); пакет прикладних програм, складовою частиною якого є цей комплекс; програмне забезпечення, необхідне для функціонування комплексу (операційні системи, у середовищі яких даний програмний комплекс може працювати; система керування базами даних та її версія; інструментальні засоби програмування, що були використані під час розробки (наприклад, генератор звітів, генератор екранів тощо)); мова(и) програмування, якою(якими) написані програми комплексу; технологічний тип представлення програм (початковий, об'єктний, завантажувальний).

У підрозділі «Функціональне призначення» в стислій формі відображаються цілі й основні задачі, для розв'язання яких призначений програмний комплекс; сфера застосування; застосовані методи; клас задач, що розв'язуються; функціональні обмеження на його застосування.

У підрозділі «Опис логічної структури» наводиться алгоритм розв'язання задачі, реалізований програмами комплексу; опис методів, що використовуються; структура програмного комплексу в цілому та характеристика кожної програми, яка входить до нього.

У підрозділі «Технічні засоби, що використовувалися» визначається мінімальна конфігурація комплексу технічних засобів, в разі необхідності —потрібні додаткові пристрої, технічні характеристики принтера; вказуються можливі конфігурації технічних засобів, які потрібні для роботи програмного комплексу в різних умовах застосування.

У підрозділі «Виклик та завантаження» визначається спосіб звертання до комплексу (у середовищі СКБД або на рівні операційної системи за допомогою файла настроювання). У разі необхідності описуються файли настроювання, створені для забезпечення функціонування комплексу (наприклад, файли типу «mem» чи «bat»);

вказуються рекомендації щодо відображення у файлі настроювання СКБД (файл config.fx), розміщення командних файлів комплексу та таблиць баз даних у відповідних директоріях системи для прискорення пошуку під час роботи комплексу. У разі необхідності описуються дії щодо настроювання програмного комплексу за умови конкретного застосування (настроювання на можливі конфігурації технічних засобів, генерація робочого варіанта комплексу і зв'язки з вибірковим виконанням окремих функцій чи їх сукупності).

Допускається наведення відомостей про використання оперативної пам'яті та обсягів завантажувальних модулів у кілобайтах.

У підрозділі «Вхідні та вихідні дані» опис виконується по кожній таблиці бази даних із вказівкою змісту відомостей, які в ній зберігаються, джерела її формування (первинний документ, програма, де вона утворюється), призначення, наявність індексного файла з уточненням ключів упорядкування, у разі необхідності — спосіб кодування окремих реквізитів з наведенням системи кодування по тексту або у додатках. Якщо для роботи комплексу треба виконати попередню автономну підготовку вхідних даних (наприклад, створення довідників), то її необхідно описати.

Допускається посилання на опис формату даних у додатку проекту. Під час опису вихідних документів зазначаються: термін видання та користувач інформації; дії, пов'язані з перевіркою правильності одержаних результатів. Зразки документів належить наводити у додатку проект).

У підрозділі «Призначення програми» наводиться стислий опис призначення програмного комплексу та функцій, які він виконує; опис основних характеристик і особливостей комплексу (режим і час роботи, потрібний обсяг пам'яті); обмеження на галузь застосування.

У підрозділі «Умови застосування» вказуються умови, необхідні для виконання програмного комплексу:

конфігурація комплексу технічних засобів і потрібне додаткове устаткування з описом його характеристик;

загальне програмне оточення, необхідне для його функціонування (операційна система, система керування базами даних з уточненням їх версій);

загальні характеристики вхідних даних. Для кожного виду вхідних даних вказується найменування, призначення, джерело виникнення, термін і форма подання;

загальні характеристики вихідної інформації. Для кожного виду вихідної інформації вказується користувач, мета та періодичність формування, термін видання та можливий час затримки, форма подання;

вимоги організаційного і технологічного характеру: категорія персоналу; порядок подання первинних документів та особи, відповідальні за оформлення документів; особливості технології експлуатації програмного комплексу; послідовність дій користувача під час звернення до програмного комплексу та виконання окремих функцій; таблиця стану, яка включає опис текстів повідомлень, які видаються під час роботи комплексу, і дій, які виконує користувач; наявність можливостей звернення до довідкової інформації та її перегляд на екрані під час виконання окремих функцій і т.д.

Допускається посилання на зразки форм вхідної та вихідної інформації у додатку проекту. В додаток документа рекомендується включати образи екранів, послідовно сформованих під час роботи з комплексом.

Підрозділ «Опис задачі» містить стислий опис економічної суті задачі та опис реалізованого математичного апарату.

У підрозділі «Вхідні та вихідні дані» опис виконується по кожній таблиці бази даних з вказівкою змісту відомостей, які в ній зберігаються, джерела її формування (первинний документ та програма, де вона утворюється), призначення, наявності індексного файла з уточненням ключів упорядкування, а в разі необхідності — способу кодування окремих реквізитів. Якщо для роботи комплексу має бути виконана попередня автономна підготовка вхідних даних (наприклад, створення довідників), то її необхідно описати.

Допускається посилання на опис формату даних у додатку проекту..

Під час опису вихідних документів вказуються: термін подання та користувач інформації, дії щодо перевірки правильності одержаних результатів. Зразки документів слід наводити у додатку проекту.

Обов'язковим є подання структури та змісту таблиць бази даних, що використовуються в процесі експлуатації комплексу;

результатів, одержаних під час виконання набору тестів та машинного експерименту.


6. Вказівки щодо оформлення та захисту курсового проекту


Курсовий проект оформляється кожним студентом у вигляді окремого звіту.

Оформлення текстової частини курсового проекту та додатків до нього має відповідати таким вимогам:

1. Текстова частина курсового проекту розташовується на одній сторінці чистого аркуша формату А4 (210*297).Текст на аркуші розміщується таким чином: ліворуч — поле для підшивки не менш як 30 мм, праворуч — 10 мм, знизу — 25 мм та зверху — по 20 мм. У разі необхідності (подання схем великого обсягу) можна використовувати вкладки формату A3 (297*420), якщо скласти їх до формату А4.

2. Титульний аркуш проекту (див. додаток А) повинен бути підписаний студентом та керівником курсового проекту.

3. Кожен документ проекту повинен мати окремий титульний аркуш.

4. Нумерація сторінок у курсовому проекті повинна починатися з другої сторінки і закінчуватися додатками. Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті. Нумерація — наскрізна (титульні аркуші документів рахуються, але не нумеруються).

5. Зміст проекту розміщується після титульного аркуша проекту на окремій сторінці із заголовком «Зміст». У зміст включають документи, розділи, їх найменування та номери сторінок, з яких вони починаються. Найменування документів і розділів курсового проекту повинно відповідати змісту тексту. При наявності у проекті додатків у змісті для кожного з них наводиться номер, назва та номер сторінки, з якого він починається.

6. Графічна частина виконується на аркушах ватману або слайдах. В графічну частину рекомендується включити інформаційну модель, схему зовнішніх функцій та структурну модель програмного комплексу.

Захист курсового проекту організується в кілька етапів:

1. Демонстрація експлуатаційних можливостей програмного комплексу (виконується розробником у присутності членів комісії). Виявлені недоліки фіксуються у протоколі.

2. Доповідь з основних положень курсового проекту (10—15 хвилин). У доповіді повинно бути визначено: об'єкт розробки, галузь застосування програмного комплексу; обґрунтовано прийняті проектні рішення та проаналізовано одержані результати; зроблено пояснення щодо усунення дефектів, знайдених на всіх стадіях проектування.

Під час підготовки відповідей на запитання, поставлені членами комісії, студенту дозволяється користуватися тезами доповіді, графічним та ілюстративним матеріалом, текстовою частиною проекту.

3. Оцінка якості оформлення курсового проекту членами комісії.

4. Аналіз курсового проектування та винесення рішення про оцінку проекту проводиться на закритому засіданні комісії. Основні критерії оцінки проекту такі:

рівень якості поданої програмної розробки (повнота реалізованих функцій, рівень інтерфейсу, наявність можливостей настроювання, стійкість та надійність функціонування, наявність засобів допомоги тощо);

практична цінність проектних рішень (відповідність реальним умовам об'єкта, універсальність та оригінальність прийнятих рішень);

відповідність оформлення курсового проекту встановленим вимогам, дотримання встановлених стандартів;

своєчасність виконання графіка робіт при проектуванні та поданні курсового проекту.


7. Приклад курсової роботи. Розробка системи обробки інформації в податковій сфері


Діаграми потоків даних (DFD) є основним засобом моделювання функціональних вимог до проектованої системи. З їх допомогою ці вимоги представляються у вигляді ієрархії функціональних компонентів (процесів), зв'язаних потоками даних. Головна мета такого уявлення - продемонструвати, як кожний процес перетворить свої вхідні дані у вихідні, а також виявити відносини між цими процесами.

Для побудови DFD традиційно використовуються дві різні нотації, відповідні методам Йордану і Гейна -Сэрсона. Ці нотації трохи відрізняються один від одного графічним зображенням символів. Відповідно до даних методів модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних, що описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення в систему до видачі користувачу. Діаграми верхніх рівнів ієрархії (контекстні діаграми) визначають основні процеси або підсистеми із зовнішніми входами і виходами. Вони деталізують за допомогою діаграм нижнього рівня. Така декомпозиція продовжується, створюючи багаторівневу ієрархію діаграм, до тих пір, поки не буде досягнутий рівень декомпозиції, на якому процеси стають елементарними і деталізувати їх далі неможливо.

Основними компонентами діаграм потоків даних є:

зовнішні єства; системи і підсистеми; процеси; накопичувачі даних;

потоки даних.

Зовнішнє єство є матеріальним об'єктом або фізичною особою, є джерелом або приймачем інформації, наприклад замовники, персонал, постачальники, клієнти, склад. Визначення деякого об'єкту або системи як зовнішнє єство указує на те, що вони знаходяться за межами меж аналізованої системи. В процесі аналізу деякі зовнішні єства можуть бути перенесені всередину діаграми аналізованої системи, якщо це необхідне, або, навпаки, частина процесів може бути винесена за межі діаграми і представлена як зовнішнє єство.

Першим кроком при побудові ієрархії DFD є побудова контекстних діаграм. Звичайно при проектуванні щодо простих систем будується єдина контекстна діаграма із зіркоподібною топологією, в центрі якій знаходиться так званий головний процес, сполучений з приймачами і джерелами інформації, за допомогою яких з системою взаємодіють користувачі і інші зовнішні системи. Перед побудовою контекстної DFD необхідно проаналізувати зовнішні події (зовнішні єства), що роблять вплив на функціонування системи. Кількість потоків на контекстній діаграмі повинна бути по можливості невеликою, оскільки кожний з них може бути надалі розбитий на декілька потоків, на наступних рівнях діаграми.

Для перевірки контекстної діаграми можна скласти список подій. Список подій повинен складатися з описів дій зовнішніх єств (подій) і відповідних реакцій системи на події. Кожна подія повинна відповідати одному (або більш) потоку даних: вхідні потоки інтерпретуються як дії, а вихідні потоки - як реакції системи на вхідні потоки.

Для складних систем будується ієрархія контекстних діаграм. При цьому контекстна діаграма верхнього рівня містить не єдиний (головний) процес, а набір підсистем, сполучених потоками даних. Контекстні діаграми наступного рівня деталізують контекст і структуру підсистем.

Ієрархія контекстних діаграм визначає взаємодію основних функціональних підсистем, як між собою, так і із зовнішніми вхідними і вихідними потоками даних і зовнішніми об'єктами (джерелами і приймачами інформації), з якими взаємодіє система.

наявність у процесу щодо невеликої кількості вхідних і вихідних потоків даних (2-3 потоки);

можливості опису перетворення даних процесом у вигляді послідовного алгоритму;

виконання процесом єдиної логічної функції перетворення вхідної інформації у вихідну;

можливості опису логіки процесу за допомогою специфікації невеликого

об'єму (не більше 20 - 30 рядків).

Специфікації повинні задовольняти наступним вимогам:

для кожного процесу нижнього рівня повинна існувати одна тільки одна специфікація;

специфікація повинна визначати спосіб перетворення вхідних потоків у вихідні;

немає необхідності (принаймні, на стадії формування вимог) визначати метод реалізації цього перетворення;

специфікація повинна прагнути обмеження надмірності;

набір конструкцій для побудови специфікації повинен бути простим і зрозумілим.

Фактично специфікації є описами алгоритмів задач, виконуваних процесами. Специфікації містять номер або ім'я процесу, списки вхідних і вихідних даних і тіло (опис) процесу, що є специфікацією алгоритму або операції, що трансформує вхідні потоки даних у вихідні. Відома велика кількість різноманітних методів, що дозволяють описати тіло процесу. Відповідні цим методам мови можуть варіюватися від структурованої природної мови або псевдокоду до візуальних мов проектування.

Структурована природна мова застосовується для читабельного, достатньо строгого опису специфікацій процесів. Він є розумним поєднанням строгості мови програмування і читабельності природної мови і складається з підмножини слів, організованих в певні логічні структури, арифметичних виразів і діаграм.

Прикладна система, що розробляється для даного підрозділу, повинна забезпечувати інформаційну підтримку функції обліку і реєстрації платників-організацій податків. Реалізація функції обліку включає наступні дії:

первинну постановку на податковий облік (платник податків перший раз стає на облік);

повторну постановку на податковий облік (платник податків вже має ІНП (ідентифікаційний номер платника податків));

зняття з податкового обліку (без Ліквідації юридичної особи);

зняття з податкового обліку (при ліквідації юридичної особи);

ведення Державного реєстру платників податків;

облік відомостей про відкриття і закриття банківських рахунків платника податків;

звірку даних по розрахункових рахівницях платників податків з комерційними банками;

прийом заяв платників податків про зміну облікової політики, організації обліку і звітності. Платник-організація податків відповідно до статті податкового кодексу підлягає постановці на облік в податковому органі:

по місцю знаходження організації;

по місцю знаходження філіалів і представництв організації;

по місцю знаходження нерухомого майна і транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню, що належить організації. Облік і реєстрація виконуються податковим інспектором дпі.

Платник податків повинен представити наступні документи:

заява про постановку на облік;

статут організації;

лист з кодами статистики з Держкомстату;

свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, одержане в Державній реєстраційній палаті;

протокол збору засновників.

Початкова контекстна діаграма в нотації Гейна - Серсона зображена на мал. 7.1.

Для завершення аналізу функціонального аспекту системи будується повна контекстна діаграма, що включає діаграму нульового рівня..

Концептуальна модель даних у вигляді ERD будується виходячи з таких міркувань:

єства можуть бути розпізнані як структури даних в DFD. Щоб розглядати об'єкт як єство, він повинен володіти більш ніж одним атрибутом;

зв'язки повинні відображати наявність взаємодії між єствами, причому в системі повинна зберігатися інформація про цю взаємодію.

Системи оброблення економічної інформації
Для того, щоб створити базу даних необхідно запустити програму DataBase Desktop, див. мал 7.1.

Мал. 7.1. Загальний вид програми DataBase Desktop

Системи оброблення економічної інформації
З'являється діалогове вікно, де ми указуємо тип бази Тable type Paradox7, див. мал. 7.2.

Мал.. 7.2. Вибір типу БД


Потім в полі Field Name указуємо імена полів, які будуть в таблицях, див. мал. 7.3, 7.4.

Системи оброблення економічної інформації

Мал. 7.3. Поля таблиці Fiz.DB (для фізичних осіб)

Системи оброблення економічної інформації

Мал. 7.4. Поля таблиці Urid.DB. (Юридичні особи)


Загальній вигляд інтерфейсу інформаційної системи для податкової служби наведені на мал. 7.5.


Системи оброблення економічної інформації


Мал. 7.5. Загальній вигляд інтерфейсу інформаційної системи

для податкової служби.


ДОДАТОК А

Луганський національний аграрний університет


Системи оброблення економічної інформації(тема курсової роботи)


Системи оброблення економічної інформації


КУРСОВА РОБОТА


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Системи оброблення економічної інформації(позначення документа)


Системи оброблення економічної інформаціїСистеми оброблення економічної інформаціїСтудент групи

Системи оброблення економічної інформації назва групи особистий підпис розшифрування підпису


Керівник курсової роботи

Системи оброблення економічної інформаціїСистеми оброблення економічної інформації особистий підпис, дата розшифрування підпису


Системи оброблення економічної інформаціїрік виконання роботи

ДОДАТОК Б

Луганський національний аграрний університет


Системи оброблення економічної інформаціїСистеми оброблення економічної інформаціїФакультет Кафедра

Системи оброблення економічної інформаціїСпеціальність



ЗАВДАННЯ

на курсову роботу студенту

Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформації1 Тема роботи

Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформації 2 Термін здачі студентом закінченого роботи

Системи оброблення економічної інформації3 Вихідні дані до роботи

Системи оброблення економічної інформації


Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформації

4 Зміст розрахунково-пояснювальної записки ( перелік питань, що їх треба розробити )

Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформації


Системи оброблення економічної інформації5 Перелік графічного матеріалу і додатків

Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформації

Системи оброблення економічної інформаціїСистеми оброблення економічної інформації

6 Дата видачі завдання

Похожие рефераты: